- вмикати заземлювальні ножі дозволяється одноособово працівнику з групою IV зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників;
- знімати переносні заземлення та вимикати заземлювальні ножі дозволяється працівнику з групою III зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників.
7.6.8. В електроустановках до 1000 В встановлення та знімання заземлень дозволяється виконувати одному працівнику з групою III зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників.
7.7. Встановлення заземлень на повітряних лініях електропередавання*
_______________
* Вимоги до встановлення заземлень на ПЛ у разі виконання робіт в прольоті перетину з іншими ПЛ, на одному вимкненому колі багатоколової ПЛ, на ПЛ під наведеною напругою і у разі виконання пофазного ремонту наведено в підрозділах 16.2, 16.3 цих Правил.
7.7.1. ПЛ понад 1000 В слід заземлювати в усіх тих РУ та біля секціонуючих комутаційних апаратів, де вимкнена лінія.
Допускається:
- ПЛ 35 кВ та вище з відгалуженнями не заземлювати на підстанціях, підімкнених до цих відгалужень, за умови, що ПЛ заземлена з обох боків, а на цих підстанціях заземлення встановлено за вимкненими лінійними роз'єднувачами (додаток 4 до цих Правил, рисунок 6);
- ПЛ 6, 10 та 20 кВ заземлювати лише в одному РУ або біля одного секціонуючого апарата, або на найближчій до РУ чи до секціонуючого апарата опорі. В решті РУ цієї напруги та біля секціонуючих апаратів, де ПЛ вимкнена, допускається її не заземлювати за умови, що на ПЛ будуть встановлені заземлення між робочим місцем і цими РУ чи секціонуючими апаратами. На ПЛ зазначені заземлення слід встановлювати на опорах, що мають заземлювальні пристрої (додаток 4 до цих Правил, рисунок 7);
- на ПЛ до 1000 В достатньо встановити заземлення тільки на робочому місці.
7.7.2. Додатково до заземлень, зазначених у пункті 7.7.1 цих Правил, на робочому місці кожної бригади слід заземлювати проводи усіх фаз, а за необхідності - і троси.
На ПЛ 35 кВ і вище у разі виконання роботи на проводі однієї фази або почергово на проводах кожної фази дозволяється заземлювати на робочому місці провід тільки тієї фази, на якій виконується робота. В цьому разі забороняється наближатись до решти проводів незаземлених фаз і тросів на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.
7.7.3. Для проводу, який лежить у металевих розкочувальних роликах або підтримувальних затискачах, достатньо заземлити обойми цих роликів або затискачі. У разі природного металевого контакту між обоймою ролика або затискачем та конструкцією металевої опори, а також заземленою арматурою залізобетонної опори додаткове заземлення ролика чи затискача не вимагається.
7.7.4. У разі монтажу проводів в анкерному прольоті, а також після з'єднання петель на анкерних опорах змонтованої ділянки ПЛ проводи (троси) слід заземлити на початковій анкерній опорі та на одній з останніх проміжних опор.
7.7.5. Забороняється заземлювати проводи (троси) на кінцевій анкерній опорі змонтованого анкерного прольоту, а також змонтованої дільниці ПЛ для уникнення переходу потенціалу від грозових розрядів та інших перенапруг з проводів (тросів) готової ділянки ПЛ на наступну ділянку, що монтується.
7.7.6. На ПЛ з розщепленими проводами допускається в кожній фазі заземлювати тільки один провід; у разі наявності ізолювальних розпірок заземлювати необхідно всі проводи фази.
7.7.7. На одноколових ПЛ заземлення на робочому місці необхідно встановлювати на опорі, на якій виконується робота, або на сусідній опорі. Допускається встановлювати заземлення з обох боків ділянки ПЛ, на якій працює бригада, за умови, що відстань між заземленнями не перевищує 2 км.
7.7.8. У разі виконання роботи на ізольованому від опори блискавкозахисному тросі або на конструкціях опори, коли вимагається наближення до цього тросу на відстань менше 1 м, його слід заземлювати. Заземлення слід встановлювати в бік прольоту, в якому трос ізольовано, або у прольоті, в якому виконується робота.
Якщо на цьому тросі передбачено плавлення ожеледі, перед початком роботи трос слід вимкнути та заземлити з тих боків, звідки на нього може бути подано напругу.
7.7.9. Переносні заземлення слід приєднувати: на металевих опорах - до їх елементів, на залізобетонних та дерев'яних опорах із заземлювальними спусками - до цих спусків після перевірки їхньої цілісності. На залізобетонних опорах, що не мають заземлювальних спусків, дозволяється приєднувати переносні заземлення до арматури або до металевих траверс, які мають металевий зв'язок з арматурою.
В електромережах до 1000 В із заземленою нейтраллю за наявності повторного заземлення нульового проводу допускається приєднувати переносні заземлення до цього нульового проводу.
Місця приєднання переносних заземлень до заземлювальних провідників або до конструкцій слід очистити.
На дерев'яних опорах, що не мають заземлювальних спусків, переносне заземлення на робочому місці можна приєднувати до заземлювача, заглибленого вертикально в грунт не менше ніж на 0,5 м.
Забороняється встановлювати заземлювачі у випадкові навали грунту.
7.7.10. На ПЛ до 1000 В для робіт, що виконуються з опор або з телескопічної вишки без ізолювальної секції, заземлення слід встановлювати як на проводі лінії, яка ремонтується, так і на всі інші підвішені на цих опорах неізольовані проводи, в тому числі на проводи ліній радіотрансляції і телемеханіки.
7.7.11. На ПЛ, вимкнених для виведення в ремонт, встановлювати, а потім знімати переносні заземлення і вмикати розміщені на опорах заземлювальні ножі повинні два працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників: один з групою IV (на ПЛ понад 1000 В) або з групою III (на ПЛ до 1000 В), інший - з групою III. Допускається залучати для виконання цих робіт другого працівника з групою III зі складу виробничих працівників, а на ПЛ, що живлять споживачів, - зі складу працівників підприємств-споживачів.
Вимикати заземлювальні ножі дозволяється одному працівнику з групою III зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників.
На робочих місцях ПЛ встановлювати переносні заземлення може керівник робіт з членом бригади, який має групу III. Знімати ці переносні заземлення можуть за розпорядженням керівника робіт два члени бригади з групою III.
7.7.12. На ПЛ у разі перевірки відсутності напруги, встановлення і знімання заземлень один з двох працівників повинен перебувати на землі і вести спостереження за іншим.
8. Роботи у ВРУ та на ПЛ у зоні впливу електричного поля
8.1. У ВРУ 110 кВ і вище та на ПЛ 330 кВ і вище у разі виконання робіт у зоні впливу електричного поля напруженістю понад 5 кВ/м необхідно обмежувати тривалість перебування людей згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002 або застосовувати засоби захисту від впливу електричного поля (далі в цьому розділі - засоби захисту).
У разі напруженості електричного поля до 5 кВ/м тривалість перебування в ньому не обмежується.
Тривалість роботи в електричному полі напруженістю від 20 до 25 кВ/м не повинна перевищувати 10 хв. У разі напруженості понад 25 кВ/м слід застосовувати засоби захисту, що дозволяють працювати повністю один робочий день.
Допустима тривалість перебування в електричному полі Т, годин, напруженістю в інтервалі понад 5 до 20 кВ/м включно обчислюється за формулою
Т = 50 / Е - 2, год, (1)
де Е - напруженість діючого електричного поля в зоні, що
контролюється, кВ/м.
Вимоги цього пункту дійсні за умови виключення можливості дії на працівників електричних розрядів.
8.2. Допустиму тривалість перебування в зоні впливу електричного поля без засобів захисту може бути реалізовано одноразово або з перервами протягом робочого дня. Протягом іншого часу слід застосовувати засоби захисту або перебувати в електричному полі напруженістю до 5 кВ/м .
8.3. Тривалість перебування людини в зоні, що контролюється, встановлюється з урахуванням найбільшого значення виміряної напруженості. В усіх випадках напруженість неспотвореного електричного поля слід вимірювати по всій зоні, де може знаходитись працівник під час виконання роботи. Точки вимірювання вибираються згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002 залежно від розташування робочого місця та від оснащення його засобами захисту згідно з таблицею 8.1.
Таблиця 8.1 - Точки вимірювань напруженості електричного поля
8.4. Основними засобами колективного захисту від дії електричного поля промислової частоти є стаціонарні та переносні різновиди екрануючих пристроїв.
В заземлених кабінах і кузовах машин, механізмів, пересувних майстерень та лабораторій, у будівлях із залізобетону, у цегляних будівлях із залізобетонним перекриттям, металевим каркасом або заземленою металевою покрівлею електричне поле відсутнє і застосування засобів захисту не вимагається.
8.5. Переносні та пересувні екрануючі пристрої слід заземлювати на місці їхньої установки за допомогою приєднання до заземлювального пристрою або металевих конструкцій, які з'єднані із заземлювальним пристроєм, гнучким мідним провідником перерізом не менше ніж 10 квад.мм.
Знімні екрануючі пристрої повинні мати гальванічне з'єднання з машинами та механізмами, на яких вони встановлені. Для заземлення машин та механізмів додаткового заземлення знімних екрануючих пристроїв не вимагається.
Заземлення індивідуальних екрануючих комплектів здійснюється за допомогою спеціального взуття зі струмопровідною підошвою. У разі виконання робіт в положенні навстоячки на ізолювальній основі (дерев'яний настил, ізолятор, пофарбований метал) або робіт, пов'язаних з дотиком до заземлених конструкцій незахищеною рукою (при знятих рукавичках або рукавицях), екрануючий одяг слід додатково заземлити шляхом приєднанням його спеціальним гнучким провідником перерізом 10 квад.мм до заземленої конструкції або до заземлювального пристрою.
8.6. Забороняється застосування індивідуальних екрануючих комплектів під час роботи, якщо не виключена можливість дотику до струмовідних частин, що перебувають під напругою до 1000 В, а також під час випробування обладнання (для працівників, які безпосередньо проводять випробування підвищеною напругою) та електрозварювальних робіт. Захист працівників у цьому разі повинен здійснюватись із застосуванням екрануючих пристроїв.
8.7. У разі виконання робіт на ділянках вимкнених струмовідних частин, що перебувають в зоні впливу електричного поля, для знімання наведеного потенціалу їх слід заземлювати.
Забороняється доторкатись до вимкнених, але не заземлених струмовідних частин без засобів захисту.
Ремонтні пристосування і оснастка, що можуть опинитись ізольованими від землі, також слід заземлювати.
8.8. Машини та механізми на пневмоколісному ходу, що перебувають в зоні впливу електричного поля, слід заземлювати. Під час їх пересування в цій зоні для знімання наведеного потенціалу слід застосовувати металевий ланцюг, що приєднаний до шасі або до кузова і торкається землі.
8.9. Забороняється заправляти машини і механізми пальними та мастильними матеріалами в зоні впливу електричного поля.
8.10. Під час піднімання на обладнання та конструкції, розташовані в зоні впливу електричного поля, слід застосовувати засоби захисту незалежно від значення напруженості електричного поля та тривалості роботи в ньому. У разі піднімання за допомогою телескопічної вишки або гідропідйомника їхні корзини (колиски) слід обладнувати екраном або застосовувати екрануючі комплекти.
8.11. Під час перебування працівника в зоні екранування, всередині конструкцій ВРУ, а також піднімання по драбині до газового реле силового трансформатора заходи захисту від впливу електричного поля можна не застосовувати.
8.12. У ВРУ під час обходів та прямування до робочих місць працівники повинні пересуватись за розробленими для цієї мети маршрутами.
9. Генератори*
_______________
* Вимоги розділів 9, 10 цих Правил відносяться також і до синхронних компенсаторів.
9.1. Незбуджений генератор, що обертається, з вимкненим пристроєм АГП слід розглядати як такий, що перебуває під напругою (за винятком обертання від валоповоротного пристрою).
9.2. У разі випробування генератора встановлення і знімання спеціальних закороток на окремих ділянках його схеми або схеми блока після їхнього заземлення допускається при робочій частоті обертання генератора зі знятим збудженням та вимкненим пристроєм АГП.
9.3. У разі виконання робіт у схемі зупиненого блочного генератора заземлювати його виводи не вимагається, якщо підвищувальний трансформатор заземлено з боку вищої, а трансформатори власних потреб на відгалуженні - з боку нижчої напруги.
9.4. У колах статора незбудженого генератора, що обертається, з вимкненим пристроєм АГП допускається вимірювати значення залишкової напруги, визначати порядок чергування фаз тощо.
Ці роботи повинні виконувати працівники спеціальних служб, лабораторій, налагоджувальних організацій із застосуванням електрозахисних засобів за нарядом або під наглядом оперативних працівників.
9.5. Вимірювати напругу на валу та опір ізоляції ротора генератора, що перебуває в роботі, дозволяється працівнику зі складу оперативних працівників одноособово або двом працівникам з групами IV та III зі складу працівників спеціалізованих підрозділів за розпорядженням.
9.6. Обточування та шліфування контактних кілець ротора, шліфування колектора збудника може виконувати за розпорядженням одноособово працівник зі складу неелектротехнічних працівників. Під час роботи слід користуватись захисними окулярами.
9.7. Обслуговувати щітковий апарат на генераторі, що перебуває в роботі, допускається одноособово працівнику зі складу оперативних працівників або призначеному для цього працівнику з групою III. У цьому разі необхідно дотримуватись таких запобіжних заходів:
- працювати в головному уборі та застебненому спецодязі, остерігаючись, щоб його не захопило обертовими частинами машини;
- користуватись діелектричними калошами або гумовими діелектричними килимками, не застосовуючи діелектричних рукавичок;
- не торкатись руками одночасно струмовідних частин двох полюсів або струмовідних та заземлених частин.
10. Газомасляна система водневого охолодження генераторів. Електролізні установки
10.1. Під час експлуатації газомасляної системи генераторів необхідно запобігати утворенню вибухонебезпечної газової суміші, не допускаючи:
- вмісту кисню у водні в корпусі генератора більше ніж 1,2%, а у поплавковому затворі, бачку продування та водневовіддільному баці маслоочисного пристрою більше ніж 2%;
- вмісту водню у струмопроводах генератора більше ніж 1%, а в картерах підшипників більше ніж 2%.
В масляному баці не повинно бути водню.
10.2. Витискати з генератора водень або повітря необхідно інертним газом, мінімальна концентрація якого після закінчення витиснення визначається на виході із корпусу машини і повинна становити:
- вуглекислого газу - 85 % у разі витиснення повітря і 95 % у разі витиснення водню;
- азоту - 97 % у разі витиснення повітря і водню.
Повноту продування генератора інертним газом у разі витиснення повітря або водню слід підтвердити аналізом газу.
10.3. Перед розкриванням корпусів генераторів та апаратів газомасляної системи водень повинен бути витиснений інертним газом, а інертний газ - повітрям. Відкривати торцеві щити, люки тощо дозволяється тільки після того, як аналіз підтвердить відсутність вуглекислого газу або (у разі витиснення азоту) достатній вміст кисню у повітрі (не менше ніж 20 % за об'ємом).
10.4. Перед розкриванням камери контактних кілець зупиненого синхронного компенсатора без витиснення водню із його корпусу слід перед подаванням інертного газу до камери перевірити щільність затвора, що відділяє її від корпусу компенсатора.
Допускається починати роботи в камері після продування її інертним газом (без наступного його витиснення повітрям) та проведення аналізу.
10.5. У разі виведення в ремонт обладнання та трубопроводів газомасляної системи необхідно від'єднати трубопроводи або встановити заглушки для виключення можливості проникнення водню або інертного газу на ділянки, що ремонтуються, через нещільність засувок.
10.6. Роботи з відкритим вогнем (електрозварювання, газове зварювання, різання тощо) на відстані менше 10 м від тих частин газомасляної системи, що містять водень, слід виконувати за нарядом. У цьому разі в рядку "Окремі вказівки" наряду слід записати додаткові заходи, що створюють безпечні умови виконання роботи (встановлення щитів-екранів, перевірка повітря в приміщенні на відсутність водню, наявність засобів пожежогасіння тощо).
Забороняється виконувати вогневі роботи безпосередньо на корпусі генератора, трубопроводах та апаратах газомасляної системи, заповнених воднем.
Біля генераторів та пристроїв газомасляної системи слід вивішувати плакати "Водень. Вогненебезпечно!".
10.7. Ремонтні роботи в газомасляній системі зупиненого генератора можуть виконуватись за розпорядженням.
10.8. Під час експлуатації електролізної установки (ЕУ) не можна допускати утворення вибухонебезпечної суміші водню з киснем або повітрям. Чистота водню не повинна бути менше 98,5 %, а кисню - менше 98 %.
10.9. Забороняється робота електролізерів, якщо не видно рівня рідини в оглядових скельцях регуляторів тиску.
Максимально допустимий перепад тиску між водневою та кисневою системами не повинен перевищувати 1961,4 Па (200 мм вод.ст.).
10.10. Апарати та трубопроводи ЕУ (крім ресиверів) необхідно перед пуском продувати азотом (ГОСТ 9293, II сорт).
Забороняється продувати ці апарати вуглекислим газом.
Ресивери ЕУ слід продувати азотом або вуглекислим газом (ГОСТ 8050, сорт харчовий або технічний). У разі необхідності внутрішнього огляду один ресивер або їхню групу слід продути вуглекислим газом або азотом для видалення водню, відключити від інших груп ресиверів запірною арматурою та металевими заглушками, що мають хвостовики, які виступають за межі фланців, а потім продути чистим повітрям.
Продування ресиверів інертним газом, повітрям і воднем слід проводити до досягнення в них зазначених в таблиці 10.1 концентрацій компонентів.
У разі використання для продування ресиверів вуглекислого газу технічного сорту, який містить до 0,05 % окису вуглецю, його слід зберігати окремо від вуглекислого газу харчового сорту.
Таблиця 10.1 - Порядок продування ресиверів
10.11. У разі вимкнення ЕУ більше ніж на 4 год обов'язково слід продувати азотом її апарати та трубопроводи.У разі вимкнення ЕУ на термін від 1 до 4 год систему можна залишити під тиском водню або кисню в межах від 9,807 х 10 в кубі до 19,614 х 10 в кубі Па (від 0,1 до 0,2 кГс/квад.см).
У разі вимкнення ЕУ менше ніж на 1 год дозволяється залишати апаратуру під номінальним тиском газів. У цьому разі сигналізація підвищення різниці тисків у регуляторах тиску водню і кисню не повинна вимикатись.
Продування азотом необхідно проводити у випадку, якщо вимкнення пов'язано з порушенням технологічного режиму або якщо після вимкнення необхідно відкачати електроліт із електролізера.
10.12. У разі проведення зварювання або виконання ремонтних робіт, пов'язаних з розкриванням обладнання ЕУ, продування необхідно проводити до повної відсутності водню в кінцевій за її ходом точці.
10.13. Роботи з відкритим вогнем у приміщенні ЕУ слід виконувати після вимкнення установки, проведення аналізу повітря на відсутність водню, забезпечення безперервної вентиляції приміщення.
Для проведення робіт з відкритим вогнем на апаратах електролізної установки, яка ремонтується, у разі наявності у тому самому приміщенні іншої установки, що працює, необхідно від'єднати трубопроводи цієї установки від установки, що ремонтується, і встановити заглушки з хвостовиками. Місце проведення робіт з відкритим вогнем слід обгородити щитами.
Забороняється проводити ремонтні роботи на апаратах, заповнених воднем.
10.14. Засувки та трубопроводи, що замерзли, можна відігрівати тільки парою або гарячою водою. Витікання газу зі з'єднань можна визначати спеціальними приладами або за допомогою мильного розчину.
Забороняється використовувати відкритий вогонь для відігрівання та визначення місць витікання.
10.15. У приміщеннях ЕУ та біля ресиверів забороняється палити, користуватись відкритим вогнем, електричними нагрівальними приладами та переносними лампами.
Для внутрішнього освітлення апаратів під час їхнього огляду та ремонту слід застосовувати переносні світильники у вибухозахисному виконанні напругою не більше ніж 12 В, захищені металевими сітками.
10.16. Усередині приміщення ЕУ та на дверях необхідно вивішувати знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026, що забороняють користуватись відкритим вогнем. На ресиверах водню слід зробити написи "Водень. Вогненебезпечно!".
10.17. Забороняється зберігати легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини в приміщенні ЕУ.
10.18. У разі роботи з електролітом слід надягати захисний спецодяг (бавовняний костюм, гумові чоботи, прогумований фартух, гумові рукавички) та окуляри. Попадання рідкого або твердого лугу на шкіру, волосся і особливо в очі може викликати тяжкі опіки.
10.19. Пробу електроліту для вимірювання густини слід відбирати тільки після того, як знято тиск.
10.20. До електролізерів, особливо до кінцевих плит, не слід торкатись без засобів захисту. Не допускається попадання лугу на ізоляційні втулки стяжних болтів та на ізолятори під монополярними плитами. У разі порушення ізоляції цих елементів може виникнути дуга, що призведе до пожежі та аварії.
На підлозі біля електролізерів повинні бути гумові діелектричні килимки.
10.21. Обладнання та трубопроводи ЕУ, ресивери та трубопроводи від ресиверів до машинного залу повинні складати по всій довжині безперервне електричне коло та приєднуватись до заземлювальних пристроїв. У межах ЕУ апарати та трубопроводи необхідно заземлювати не менше ніж у двох місцях.
10.22. Для перевірки запобіжних клапанів ЕУ слід вимкнути та продути азотом.
Забороняються випробування клапанів під час роботи ЕУ.
10.23. Забороняється підтягувати болти та гайки апаратів і арматури, що перебувають під тиском. Шланги та штуцери необхідно надійно закріпити.
10.24. Пуск ЕУ після монтажу, капітального ремонту або тривалого (3 міс.і більше) простою повинен здійснюватись під наглядом відповідального працівника зі складу керівників або спеціалістів.
Ремонтні роботи на установці слід виконувати за нарядом.
11. Електродвигуни
11.1. Виводи обмоток, кабельні воронки та всі обертові частини електродвигунів (контактні кільця, шківи, муфти, вентилятори) слід огороджувати.
Забороняється знімати ці огородження під час роботи електродвигуна.
11.2. Вмикати та вимикати електродвигуни пусковою апаратурою з приводами ручного керування необхідно в діелектричних рукавичках.
11.3. У разі виконання роботи на електродвигуні або механізмі, який приводиться ним у рух, що пов'язана з дотиком до струмовідних або обертових частин, з електродвигуна слід зняти напругу.
Роботи, що не пов'язані з дотиком до струмовідних або обертових частин електродвигуна чи механізму, який приводиться ним у рух, можуть проводитись на працюючому електродвигуні за розпорядженням або в порядку поточної експлуатації.
11.4. У разі виконання роботи на електродвигуні заземлення можна встановлювати на будь-якій ділянці кабельної лінії, що з'єднує електродвигун з РУ (збіркою).
У разі виконання робіт на механізмі, не пов'язаних з дотиком до частин, що обертаються, та у разі роз'єднання з'єднувальної муфти заземлювати кабельну лінію не вимагається.
11.5. У разі від'єднання кабелю від електродвигуна необхідно на жили кабелю з боку електродвигуна встановити переносне заземлення. У тому разі, коли переріз жил кабелю не дозволяє застосовувати переносні заземлення, допускається в електродвигунах напругою до 1000 В заземлювати кабельну лінію мідним провідником перерізом, не меншим за переріз жили кабелю, або з'єднувати між собою жили кабелю та ізолювати їх. Таке заземлення та з'єднання жил кабелю слід враховувати в оперативній документації нарівні з переносним заземленням.
11.6. Перед допуском працівників до роботи на електродвигунах насосів, димососів та вентиляторів, якщо можливе обертання електродвигунів від з'єднаних з ними механізмів, слід закрити і зачинити на замок засувки та шибери останніх, а також вжити заходів щодо гальмування роторів електродвигунів.
11.7. На однотипних або близьких за габаритом електродвигунах, встановлених поряд з тим, на якому проводиться робота, слід вивішувати плакати "Стій! Напруга" незалежно від того, перебувають вони в роботі чи в резерві.
11.8. Випробування електродвигуна спільно з виконавчим механізмом слід проводити з дозволу начальника зміни технологічного цеху, в якому вони встановлені.
Про видавання дозволу слід робити запис в оперативному журналі технологічного цеху, а про отримання цього дозволу - в оперативному журналі цеху (дільниці), що проводить випробування.
11.9. Ремонт та налагодження схеми керування електродвигуном, не з'єднаним з виконавчим механізмом, можна проводити за розпорядженням. Випробування схеми керування виконується за дозволом працівника, який видав розпорядження. Запис про це слід зробити тоді, коли реєструється розпорядження.
12. Комутаційні апарати та комплектне розподільче устаткування
12.1. Перед допуском до роботи на комутаційних апаратах з дистанційним керуванням слід виконати такі технічні заходи:
- вимкнути допоміжні кола (керування, сигналізації, підігрівання та ін.) і силові кола приводу;
- зачинити засувки на трубопроводі подавання повітря в баки вимикачів або на пневматичні приводи та випустити в атмосферу повітря, яке в них містилось; у цьому разі спускні пробки (клапани) залишаються у відкритому положенні;
- привести в неробоче положення вмикальний вантаж або вмикальні пружини;
- вивісити плакати "Не вмикати! Працюють люди" - на ключах дистанційного керування і "Не відкривати! Працюють люди" - на закритих засувках.
12.2. Для пробних вмикань і вимикань комутаційного апарата під час його налагоджування та регулювання допускається тимчасове вмикання допоміжних і силових кіл приводу, а також подавання повітря в привод та на вимикач. У цьому разі слід зняти плакати "Не вмикати! Працюють люди" та "Не відкривати! Працюють люди".
Дистанційно вмикати та вимикати комутаційний апарат для випробування може з дозволу чергового працівник, який проводить налагодження та регулювання. В електроустановках без місцевих оперативних працівників такий дозвіл не потрібен.
Після випробування, у разі необхідності продовження роботи на комутаційному апараті, черговий або з його дозволу керівник робіт повинен виконувати вимоги пункту 12.1 цих Правил.
12.3. Підніматись на повітряний вимикач, що перебуває під робочим тиском, дозволяється тільки під час випробування та виконання налагоджувальних робіт (регулювання демпферів, знімання віброграм, під'єднання провідників до вимірювальних приладів або їх від'єднання, визначення місць витікання повітря тощо).
Забороняється підніматись на вимкнений повітряний вимикач з повітронаповненим віддільником, якщо віддільник перебуває під робочим тиском.
12.4. Перед підніманням на повітряний вимикач для проведення випробувань та налагодження необхідно:
- вимкнути кола керування;
- заблокувати кнопку місцевого керування та пускові клапани (наприклад, від'єднати повітровідні трубки, замкнути шафи тощо) або поставити біля вимикача проінструктованого члена бригади, який допускав би до оперування вимикачем (після вмикання кіл керування) за вказівкою керівника робіт тільки одного працівника.
У разі перебування працівників на повітряному вимикачі, що знаходиться під тиском, слід припинити усі роботи в шафах керування і розподільчих.
12.5. Забороняється перебування працівників біля повітряних вимикачів під час їх вимикання і вмикання, налагодження та випробування.
Команду на виконання операцій повітряним вимикачем у разі проведення випробних і налагоджувальних робіт керівник робіт (або уповноважений ним член бригади) повинен подавати тільки після того, як всі члени бригади будуть відведені від вимикача на безпечну відстань або в укриття.
12.6. У разі допуску до роботи, пов'язаної з перебуванням працівників всередині повітрозбірників, необхідно:
- закрити засувки повітропроводів, по яких може бути подано повітря, зачинити їх на замок, вивісити на засувках плакати "Не відкривати! Працюють люди";
- випустити в атмосферу повітря, що перебуває під тиском в повітрозбірнику, залишивши відкритим спускний клапан;
- від'єднати від повітрозбірника повітропровід подавання повітря і встановити на ньому заглушки.
12.7. Нульовий показ манометрів на баках вимикачів та повітрозбірниках не може бути вірогідною ознакою відсутності в них стисненого повітря. Для того, щоб зняти кришки лазів, безпосередньо перед відгвинчуванням болтів та гайок необхідно відкрити спускні клапани або засувки і переконатись у відсутності стисненого повітря.
Спускні клапани або засувки дозволяється закривати тільки після загвинчування всіх болтів та гайок, що кріплять кришку лазу.
12.8. У разі виконання роботи у відсіку комірки КРУ необхідно:
- викотити візок з обладнанням;
- зачинити на замок шторку відсіку, в якому струмовідні частини залишились під напругою, та вивісити плакат "Стій! Напруга";
- вивісити плакат "Працювати тут" у відсіку, де треба буде працювати.
12.9. У разі виконання роботи поза КРУ на підімкненому до нього обладнанні або на ПЛ і КЛ, що відходять, візок з вимикачем необхідно викотити з комірки; шторку або дверці зачинити на замок та вивісити на них плакат "Не вмикати! Працюють люди" або "Не вмикати! Робота на лінії".
У цьому разі допускається:
- за наявності блокіровки (блоківки) між заземлювальними ножами та візком з вимикачем - встановлювати візок в контрольне положення після вмикання цих ножів;
- за відсутності такої блокіровки або заземлювальних ножів в комірках КРУ - встановлювати візок в проміжне положення між контрольним та викоченим за умови зачинення комірки КРУ на замок. Візок може встановлюватись у проміжне положення незалежно від наявності заземлення на приєднанні.
Встановлювати заземлення в комірці КРУ у разі виконання роботи на ПЛ, що відходять, необхідно з урахуванням вимог пункту 7.7.1 цих Правил.
12.10. Встановлювати в контрольне положення візок з вимикачем для випробування та роботи в колах керування і захисту дозволяється в тих випадках, коли роботи поза КРУ на ПЛ і КЛ, що відходять, або на підімкненому до них обладнанні, враховуючи механізми, з'єднані з електродвигунами, не проводяться або встановлено заземлення в комірці КРУ.
12.11. Приміщення РУ з елегазовим обладнанням слід обладнати примусовою вентиляцією.
Забороняється виконувати будь-яку роботу доти, доки не буде забезпечено п'ятикратний обмін повітря в цьому приміщенні протягом однієї години. Наявність елегазу можна перевірити за допомогою відкритого вогню (сірник, свічка тощо) на рівні підлоги.
12.12. Розкривання полюсів елегазового вимикача необхідно проводити на відкритому повітрі. Якщо розкривання полюсів виконується в приміщенні, слід застосовувати спеціальну установку з вакуумним пристроєм, що забезпечує відсмоктування елегазу з робочого місця.
12.13. Якщо в процесі розкривання полюсів елегазового вимикача будуть виявлені продукти розпаду елегазу (білий порошок), їх необхідно зібрати пилососом, застосовуючи змінні фільтри.
13. Трансформатори струму, електродні котли, електрофільтри
13.1. Трансформатори струму
13.1.1. Забороняється розривати кола вторинних обмоток трансформатора струму.
У разі необхідності розривання цих кіл їх слід попередньо замкнути перемичкою, встановленою до передбачуваного місця розриву (починаючи від трансформатора струму). Для встановлення перемички необхідно застосовувати інструмент з ізолювальними рукоятками.
13.1.2. У разі виконання роботи на трансформаторах струму або в колах, підімкнених до їхніх вторинних обмоток, необхідно дотримуватись таких запобіжних заходів:
- затискачі вторинних обмоток до закінчення монтажу кіл, що підмикаються до них, слід закоротити. Після приєднання змонтованих кіл до трансформаторів струму закоротку слід перенести на найближчу збірку затискачів і зняти її тільки після повного закінчення монтажу та перевірки правильності приєднання змонтованих кіл;
- у разі перевірки полярності перед подаванням імпульсів струму до первинної обмотки прилади слід приєднати до затискачів вторинної обмотки.
Забороняється використовувати шини первинних обмоток як струмовідні під час виконання монтажних та зварювальних робіт.
Забороняється від'єднувати заземлювальний провідник вторинної обмотки до вимкнення приєднання.
13.2. Електродні котли
13.2.1. Кожух електродного котла напругою до 1000 В з ізольованим корпусом слід зачинити на замок. Відкривати кожух допускається тільки після того, як знято напругу з котла.
13.2.2. Забороняється виконувати роботи, що порушують захисне заземлення трубопроводів увімкненого електродного котла.
13.2.3. У разі роз'єднання трубопроводів необхідно попередньо забезпечити електрозварюванням надійний металевий контакт між частинами, що роз'єднуються. Такий контакт не вимагається за наявності байпасного обводу місця розриву.
13.2.4. Забороняється виконувати будь-які роботи на ввімкненому однофазному опалювальному електродному нагрівачі, якщо від'єднано нульовий провід.
13.3. Електрофільтри
13.3.1. Забороняється під час експлуатації електрофільтрів:
- вмикати механізми струшування, коли працівники перебувають в електрофільтрі, крім випадків, обумовлених в рядку "Окремі вказівки" наряду;
- одночасно проводити ремонтні роботи в їхніх бункерах і секціях;
- подавати напругу на електрофільтри та живильні кабелі у разі несправностей блокіровки агрегатів живлення, відсутності або несправності запорів лючків та отворів секцій електрофільтрів, ізоляторних коробок тощо.
13.3.2. У разі виконання робіт в будь-якій секції (електричному полі) електрофільтра, на резервній шині, на будь-якому з кабелів живлення секції (електричного поля) необхідно вимкнути і заземлити всі живильні агрегати та кабелі всіх секцій (електричних полів).
13.3.3. Перед допуском працівників до роботи в секції (електричному полі) електрофільтрів останні слід провентилювати, знизити температуру до плюс 33 град.C та з бункерів видалити золу.
13.3.4. Після вимкнення електрофільтра з нього і з живильних кабелів необхідно зняти статичний заряд за допомогою заземлення електроагрегатів.
Забороняється торкатись до незаземлених частин електрофільтра.
13.3.5. На електростанціях необхідно скласти місцеву інструкцію з обслуговування електрофільтрів, яка враховує особливості конкретної золоуловлювальної установки. В інструкції слід регламентувати порядок видавання нарядів та надавання допуску до робіт на електрофільтрах залежно від розподілу зон обслуговування між цехами. Інструкцію необхідно складати з урахуванням вимог цих Правил і НАОП 1.1.10-1.02-83 "Правила техники безопасности при эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей".
14. Акумуляторні батареї
14.1. Акумуляторне приміщення завжди повинно бути зачинено на замок. Працівникам, які оглядають ці приміщення і виконують в них роботи, ключі слід видавати на загальних підставах на період виконання робіт або огляду.
14.2. Забороняється палити в акумуляторному приміщенні, входити до нього з вогнем, користуватись електронагрівальними приладами, апаратами та інструментами, що можуть призвести до іскроутворення (виняток див. у пункті 14.10 цих Правил).
На дверях акумуляторного приміщення повинні бути написи "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "Забороняється палити" або повинні вивішуватись знаки безпеки про заборону користування відкритим вогнем і паління відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026.
14.3. В акумуляторних приміщеннях, що мають припливно-витяжну вентиляцію, останню слід вмикати перед початком зарядки і вимикати після видалення газу, але не раніше ніж через 1,5 год після закінчення зарядки.
14.4. У кожному акумуляторному приміщенні повинні бути:
- скляний чи фарфоровий кухоль з носиком (або глечик) місткістю від 1,5 до 2 л - для приготування електроліту та доливання його у посудину;
- нейтралізуючий розчин питної соди - для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенції - для лужних батарей.
14.5. На всіх посудинах з електролітом, дистильованою водою та нейтралізуючими розчинами слід зробити відповідні написи (зазначити назву наявного вмісту).
14.6. Кислоту необхідно зберігати в скляних бутлях з притертими пробками, що мають бирки з її назвою. Бутлі з кислотою в кількості, необхідній для експлуатації батареї, і порожні бутлі повинні знаходитись в окремому приміщенні біля приміщення акумуляторної батареї. Бутлі слід встановлювати на підлозі в корзинах або дерев'яних латах.
14.7. Скляні бутлі з кислотами та лугами повинні переносити два працівники. Бутлі разом з корзиною слід переносити в спеціальному дерев'яному ящику з ручками або на спеціальних носилках з отвором посередині та латами, в які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.
14.8. Для приготування електроліту кислоту слід поволі (для запобігання інтенсивному нагріванню розчину) вливати тонкою цівкою з кухля у фарфорову або іншу термостійку посудину з дистильованою водою. Електроліт у цьому разі весь час необхідно перемішувати стрижнем або скляною трубкою чи мішалкою з кислототривкої пластмаси.
Забороняється приготовляти електроліт, наливаючи воду у кислоту. Можна доливати воду у готовий електроліт.
14.9. У разі робіт з кислотами та лугами необхідно надягати костюм (грубошерстий для робіт з кислотами і бавовняний для робіт з лугами), гумові чоботи (під штани) або калоші, гумовий фартух, захисні окуляри та гумові рукавички.
Грудки їдкого лугу слід подрібнювати у спеціально відведеному місці, попередньо загорнувши їх у мішковину.
14.10. Паяти пластини в акумуляторному приміщенні допускається за таких умов:
- роботи слід виконувати за нарядом;
- паяти дозволяється не раніше ніж через 2 год після закінчення зарядки. За 2 год до початку робіт батареї, що працюють за методом постійної підзарядки, повинні бути переведені у режим розряду;
- до початку виконання робіт приміщення слід провентилювати протягом 2 год;
- під час паяння приміщення слід постійно вентилювати;
- місце для паяння слід відгородити від решти батарей вогнестійкими щитами;
- для уникнення отруєння свинцем та його сполуками необхідно вжити спеціальних заходів безпеки та визначити режим роботи відповідно до інструкцій з експлуатації та ремонту акумуляторних батарей.
15. Кабельні лінії
15.1. Земляні роботи
15.1.1. Земляні роботи, пов'язані з ремонтом або прокладанням кабелю в зоні розташування підземних споруд та комунікацій, слід проводити з письмового дозволу керівників підприємства або цеху, відповідальних за експлуатацію цих споруд та комунікацій. До дозволу слід додавати план з вказівкою про розміщення та глибину закладання комунікацій.
15.1.2. У разі пошкодження підземної споруди, яке спричиняє небезпеку для тих, хто працює, або у разі виявлення не зазначених на планах кабелів, трубопроводів, підземних споруд, боєприпасів керівник робіт повинен негайно припинити роботи у цьому місці і повідомити про те, що сталося, працівнику, який видав наряд, та організації-власнику виявленої (пошкодженої) споруди. Виконання робіт можна продовжити тільки після отримання дозволу від відповідних організацій.
15.1.3. У разі виявлення у траншеях або котлованах запаху газу роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони. Роботи можна поновити тільки після усунення причин витікання газу.
15.1.4. Забороняється застосування машин та механізмів ударної дії ближче 5 м від траси кабелів, а землерийних машин - в межах охоронної зони КЛ.
15.1.5. Застосування землерийних машин в межах охоронної зони КЛ дозволяється тільки під час проведення розкопок, що проводять працівники, які експлуатують цю лінію. У разі проведення розкопок безпосередньо над кабелем застосування землерийних машин та пневматичних інструментів, а також ломів та кирок допускається тільки на глибину, при якій до кабелю або захисного покриття залишається шар грунту не менше як 0,3 м.
Подальше виймання грунту слід проводити вручну лопатами.
15.1.6. Взимку виймання грунту лопатами можна починати тільки після його відігрівання. В цьому разі наближення джерела тепла до кабелів допускається не ближче ніж на 15 см.
15.1.7. Місце робіт, де проводиться копання котлованів, траншей або ям, слід огородити відповідно до вимог СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве". На огородженні слід встановити попереджувальні знаки і написи, а в нічний час - сигнальне освітлення.
15.1.8. Під час копання траншей у слабкому або вологому грунті, коли є загроза обвалу, їхні стіни повинні бути надійно укріплені.
У сипких грунтах роботи можна проводити без укріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу грунту.
15.1.9. В грунтах з природною вологістю, у разі відсутності грунтових вод і розташованих поблизу підземних споруд, копання котлованів та траншей з вертикальними стінками без укріплення дозволяється на глибину не більше: 1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових грунтах; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках і глинах. У щільних зв'язних грунтах траншеї з вертикальними стінками рити роторними та траншейними екскаваторами без встановлення укріплень допускається на глибину не більше 3 м.
Забороняється у цьому разі працівникам спускатись в траншеї. В місцях траншеї, де необхідно перебувати працівникам, слід влаштовувати укріплення або робити укоси.
Взимку розроблення грунту (крім сухого) на глибину промерзання допускається без укріплень.
15.1.10. За умов, що відрізняються від зазначених в пункті 15.1.9 цих Правил, котловани та траншеї слід розробляти з укосами без укріплень або з вертикальними стінками, закріпленими по всій висоті.
15.1.11. Влаштування укріплень котлованів та траншей глибиною до 3 м, як правило, повинно бути інвентарним та виконуватись за типовими проектами.
15.1.12. Проведення робіт в котлованах та траншеях зі зволоженими укосами дозволяється тільки після ретельного огляду керівником робіт (майстром) стану грунту, укосів.
15.2. Підвішування і кріплення кабелів та муфт
15.2.1. Розкриті муфти слід закріплювати на дошці, що підвішена за допомогою дроту або тросів до перекинутих через траншею брусів, та закривати коробами. Одна стінка короба повинна бути знімною та закріплюватись без використання цвяхів.
На короби, що закривають відкопані кабелі, необхідно вивісити попереджувальні плакати або знаки безпеки.
15.2.2. Забороняється використовувати для підвішування кабелів сусідні кабелі, трубопроводи тощо. Кабелі слід підвішувати, не допускаючи їх зміщення.
15.3. Розкривання муфт, розрізання кабелів
15.3.1. Перед розкриванням муфт або розрізанням кабелю необхідно впевнитись в тому, що робота буде виконуватись на кабелі, який підлягає ремонту, що цей кабель вимкнено і вжито інших технічних заходів, необхідних для допуску до робіт на ньому.
15.3.2. На робочому місці розміщення кабелю, що підлягає ремонту, слід визначити:
- у разі прокладання кабелю в тунелі, колекторі, каналі та інших кабельних спорудах або по стінках будівель - простеженням, звірюванням розкладки з кресленнями та схемами, перевіркою за бирками;
- у разі прокладання кабелю в землі - звірюванням його розміщення з кресленнями прокладання. З цією метою слід попередньо викопати контрольну траншею (шурф) впоперек пучка кабелів, яка дає змогу бачити всі кабелі.
15.3.3. В усіх випадках, коли відсутнє видиме пошкодження кабелю, слід застосовувати кабелепошукові апарати.
15.3.4. Перед розрізуванням кабелю або розкриванням з'єднувальної муфти необхідно упевнитись у відсутності напруги за допомогою спеціального пристосування. Це пристосування повинно забезпечити проколювання або розрізування броні і оболонки кабелю до жил із замиканням їх між собою і заземленням. Спеціальне пристосування, як правило, повинно бути з дистанційним керуванням.
У тунелях, колекторах, колодязях та інших кабельних спорудах застосовувати спеціальні пристосування без дистанційного керування не допускається.
15.3.5. Для заземлення спеціального дистанційного пристосування слід застосовувати заземлювач, заглиблений у грунт на глибину не менше 0,5 м.
15.3.6. Якщо внаслідок пошкоджень кабелю залищились відкритими всі струмовідні жили, відсутність напруги можна перевіряти безпосередньо покажчиком напруги без проколювання кабелю.
15.3.7. У разі використання пристосування у вигляді ізолювальної штанги з голкою і різальним наконечником необхідно застосовувати спеціальний металевий захисний екран.
Для проколювання кабелю слід надягати діелектричні рукавички та захисні окуляри. У цьому разі стояти слід на ізолювальній основі зверху траншеї якомога далі від кабелю, що проколюється.
Проколювання кабелю повинні здійснювати два працівники: допускач та керівник робіт; один з них безпосередньо проколює кабель, а другий спостерігає. У разі, якщо керівник робіт суміщає обов'язки допускача, другим працівником може бути працівник з групою IV.
15.3.8. На внутрішніх кабельних лініях електростанцій та підстанцій, де довжина та спосіб прокладання кабелів дозволяють, користуючись кресленнями, бирками, кабелепошуковим апаратом, точно визначати кабель, що підлягає ремонту, допускається за рішенням працівника, який видав наряд, не проколювати кабель перед його розрізуванням або розкриванням муфти.
15.3.9. Розкривати з'єднувальні муфти та розрізувати кабель у тому разі, коли попереднє проколювання не робиться, слід заземленим інструментом, надягнувши діелектричні рукавички і захисні окуляри та стоячи на ізолювальній основі.
Після попереднього проколювання ті самі операції на кабелі можна виконувати без зазначених додаткових заходів безпеки.
15.4. Роботи із сумішами для заливання муфт
15.4.1. Суміші для заливання муфт необхідно розігрівати у спеціальному металевому посуді з кришкою та носиком.
Забороняється розігрівати нерозкриті банки з сумішами.
15.4.2. Під час роботи з гарячими сумішами для заливання муфт і припоєм необхідно користуватись брезентовими рукавицями і захисними окулярами.
Рукава одягу слід зав'язувати біля зап'ястя поверх рукавиць або застосовувати рукавиці довжиною до ліктя.
Забороняється передавати посуд з гарячими сумішами та припоєм з рук в руки.
У разі передавання посуду з гарячими сумішами слід ставити їх на землю або на міцну основу. Піднімати або опускати розігріту масу необхідно обережно за допомогою сталевого тросика з карабіном.
Працівників із зони піднімання або опускання гарячої суміші необхідно відвести на безпечну відстань.
Забороняється переносити гарячі суміші по тимчасових драбинах або містках, а також стояти або проходити під місцем роботи під час заливання суміші.
15.4.3. Перемішувати розплавлені суміші для заливання муфт або припій слід попередньо нагрітим металевим прутиком чи ложкою. Попадання води в гарячі суміші і припій не допускається.