• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

Міністерство оборони України  | Наказ, Положення від 16.07.1997 № 300
при сушінні взуття +40 град.C;
при сушінні шерстяних та хутряних виробів +60 град.C;
при сушінні бавовняного обмундирування +110 град.C.
Просушування одягу, взуття та іншого майна організується старшиною роти.
Для підтримання температури сушильних камер, нагляду за просушуванням та попередження виникнення пожежі наказом командира частини призначається опалювач, який повинен бути навчений та добре проінструктований. У сушарні мають бути термометри та інструкція режимів сушіння майна.
5.18.2. Порядок забезпечення особового складу речовим майном
5.18.2.1. На час служби у Збройних Силах України кожний солдат та сержант отримує в особисте користування призначені йому за нормою постачання обмундирування та взуття. Видача його проводиться двічі на рік, відповідно до зимового та літнього плану (у жовтні та квітні).
Перша видача речового майна особам. яких призвали на військову службу, здійснюється з прибуттям їх до місця служби та зарахуванням до списків частини. Парадно-вихідне обмундирування, ватні куртки та спеціальний одяг видаються після розподілу та прибуття молодого поповнення у підрозділи частини.
Наступна видача предметів речового майна проводиться після закінчення строків носіння раніше виданих речей.
Призваним на військову службу водночас з новим одягом видається робочий бавовняний кітель та штани; а для виконання господарчих, будівельних робіт, обслуговування озброєння та техніки, крім того, із запасів частини (підрозділу) видаються робоча ватна куртка або фуфайка, головний убір відповідно до сезону та взуття.
Солдати та сержанти строкової служби забезпечуються також рушниками для витирання ніг, тапочками для користування у казармі та приліжковими килимками. Рушники для ніг видаються з числа тих, які вислужили строк як натільні, але ще лишились придатними для подальшого використання для ніг. На рушниках ставиться тавро "Н" розміром 20х25 мм. Приліжкові килимки розміром 50х30 см виготовляються у ремонтних майстернях військових округів (оперативних командувань) зі списаних ковдр.
5.18.2.2. Військовослужбовцям, які знаходяться на казарменому положенні, видаються постільні речі: подушка, верхня наволочка для подушки, два простирадла, матрац та ковдра. Крім того, видається рушник для обличчя, а для миття у лазні - рушник з тавром "Л".
5.18.2.3. Інвентарні речі відпускаються роті для видачі їх особовому складу у тимчасове особисте або групове користування. Речі, які видають для групового користування, закріпляються за старшиною роти.
5.18.2.4. У підрозділі як підмінний фонд постійно повинні утримуватись придатні для носіння бавовняний одяг та взуття (5-7 комплектів з числа предметів, які вислужили встановлені строки носіння). На взуття підмінного фонду ставиться тавро "ПФ" та тавро з визначенням строку видачі у носіння.
Отримує зі складу військової частини, видає особовому складу роти та веде облік речового майна старшина роти.
5.18.2.5. Обмундирування та взуття, які видають для носіння військовослужбовцям, повинні бути чітко підібрані та підігнані до будови тіла, росту, повноти та розмірів.
Припасування (підбір) одягу та взуття виконується на складі частини на підставі обміру особового складу, який зроблено у підрозділі (медичній частині).
У разі необхідності проводиться припасування обмундирування, яке здійснюється штатним кравцем під керівництвом начальника речової служби.
5.18.2.6. Предмети одягу: головні убори, шинелі, куртки, кітелі, мундири, штани, взуття та спорядження, яке видають військовослужбовцям строкової служби. тавруються старшиною роти тавром з позначенням номера військового квитка. Це тавро ставиться після закінчення припасування одягу. Тавро з позначенням строку видачі речового майна для носіння ставлять на складі речового майна частини.
5.18.2.7. Предмети речового майна, які видаються військовослужбовцям строкової служби у користування на час служби у Збройних Силах України, є власністю держави, тому кожен військовослужбовець повинен вживати заходів для їх збереження та правильного носіння (експлуатації).
У разі втрати військовослужбовцем речового майна нові речі на заміну втрачених не видаються. За рішенням командира частини йому видаються придатні для носіння, але такі, що були у користуванні, предмети речового майна. Командиром частини за фактом втрати призначається службове розслідування; за наявності достатніх підстав винні повинні притягуватися до встановленої законом матеріальної, дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
5.18.3. Організація зберігання озброєння, військової техніки, транспорту та майна роти
5.18.3.1. У роті зберігається тільки справні озброєння, бойова техніка, транспорт та майно у кількості, передбаченій табелями та нормами забезпечення. Вся несправна та зайва зброя, техніка, транспорт та інше майно здаються на склад військової частини.
5.18.3.2. Військова техніка, озброєння, транспорт та майно роти, залежно від їх виду та призначення, зберігаються у закритих або відкритих парках (під навісом), на складі роти, в шафах або ящиках.
5.18.3.3. Порядок зберігання озброєння та засобів РХБ захисту у роті визначається відповідними настановами щодо їх зберігання.
Засоби зв'язку зберігаються у кімнаті зберігання майна роти та особистих речей на полицях або підставках. Зберігання озброєння хімічних військ. засобів захисту та засобів зв'язку на землі (підлозі), навіть тимчасово, забороняється.
При здаванні обмундирування (майна) у кімнату зберігання майна роти та особистих речей, воно приводиться солдатами та сержантами до ладу, відчищається від бруду та пилу, прасується, всі речі з кишень вилучаються. Взуття повинне бути вичищене та трохи змащене взуттєвим кремом.
Для забезпечення порядку і зручності зберігання одягу та особистих речей у кімнаті зберігання майна за кожним солдатом (сержантом) закріпляється визначене місце, яке позначається наклейкою з зазначенням прізвища, імені та по батькові власника (додаток N 7).
Зберігати обмундирування у згорнутому стані на полицях або у речових мішках заборонено.
5.18.3.4. При розміщенні солдатів та сержантів у казармах в їхніх речових мішках постійно знаходяться: казанок, кухоль, ложка, комплект гудзиків, крючки, нитки. Предмети польового спорядження зберігаються у підрозділах зібраними на поясному ремені, без боєприпасів та сумки з протигазом. Спорядження періодично підлягає розбиранню, огляду та ремонту з усуненням виявлених недоліків.
При виході на тактичні навчання, маневри та особливий період у речовий мішок додатково вкладаються: сухий пайок на одну добу, плащ-намет, шолом стальний, рушник, пара запасних онуч, туалетні речі, речі для догляду за обмундируванням та взуттям, пара натільної білизни.
5.18.3.5. У спальних приміщеннях постелі повинні бути однаково застелені. Краї нижньої простині заправляють під матрац. Верхня простиня, складена удвоє по довжині, настилається на нижню. Ковдра застеляється з підгортанням під матрац країв з трьох боків.
Для уникнення пошкодження матраца на металеву сітку ліжка настилається простилка з тканини, яка по кутках і з боків прив'язується до сітки.
Ковдри повинні бути одного кольору. На одному з кутків, у ногах, настрочується трикутник з білої тканини, на який наноситься тавро: місяць, рік видачі, номер військової частини. По бокових сторонах ковдра підгортається і прострочується. Ця робота виконується у майстерні частини. Подушка підбивається та кладеться з розправленими кутками. Всі подушки повинні бути одного розміру. Рушники для обличчя, складені удвоє по довжині, вішаються на спинку ліжка в головах, а рушники для ніг - на нижню поперечинку ліжка в ногах і підгортаються під матрац.
Тапочки зберігаються під ліжком в ногах, а приліжковий килимок (скручений) вдень зберігається під ліжком, на спеціально виготовлених металевих гачках, прикріплених до сітки ліжка у ногах. Занавіски на вікнах у спальному приміщенні закріплюються на карнизі і повинні бути одного кольору, довжиною 40-50 см.
5.18.3.6. Поточний ремонт обмундирування (зашивання швів, що розпоролися, пришивання гудзиків, крючків, петель, пряжок, вішалок, заміну петлиць та ін.) виконують солдати та сержанти. Дрібний ремонт взуття (набивання та заміна металевих косяків, прибивання підошви, зашивання швів, накладання латок на протерті місця, набивання рубчиків на зношені місця підметок та каблуків) виконується позаштатними шевцями підрозділу або самими солдатами та сержантами.
Середній ремонт одягу та взуття виконується речовою майстернею військової частини.
6. Особливості організації та ведення військового господарства у військових частинах (з'єднаннях) під час перебування на полігонах, польових виходах і на навчаннях (заняттях)
6.1. Підготовка та утримання полігону
6.1.1. Підготовка полігону до прийому частини (з'єднання) проводиться завчасно, згідно з затвердженим планом.
Підтримання у справному стані казармено-житлового, складського та іншого фонду, об'єктів військової торгівлі, систем опалення, електропостачання, водопроводу та каналізації, а також тимчасових споруд є обов'язком начальника полігону. Ремонт постійних та тимчасових об'єктів полігону покладається на одного з командирів частин. Будівельні матеріали, які потрібні для проведення ремонтних робіт на полігоні, включаються у заявку, яка подається у встановлені строки начальнику квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону), а необхідні кошти для вказаних потреб включаються у річний кошторис-заявку, що подається у фінансовий орган та начальнику квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону).
6.1.2. Ремонтно-будівельні роботи на полігоні при його підготовці проводяться, як правило, господарським способом силами військової частини під контролем посадових осіб полігону і технічним керівництвом інженерно-технічного персоналу квартирно-експлуатаційної служби.
6.1.3. Перед виходом на полігон військова частина висилає до начальника полігону свого представника для прийому казармено-житлового, складського та інших фондів і розподілу їх між підрозділами.
Перед виходом на полігон, який не має постійних будівель та споруд, заздалегідь розробляється схема розташування та благоустрою табору.
6.1.4. При виході на полігон військова частина (з'єднання) виводить необхідні підрозділи (частини) з запасами матеріальних засобів та рухомими засобами технічного обслуговування і ремонту за винятком сил та засобів, необхідних для обслуговування озброєння і техніки, які залишаються на місці постійного розташування.
6.1.5. При проведенні на полігоні збору частин (підрозділів) різних з'єднань (частин) для організації їх матеріального, технічного та медичного забезпечення призначаються посадові особи: заступники начальника полігону з тилу і з технічної частини, начальник медичної служби, начальник служби пального та мастильних матеріалів, начальники продовольчої служби, начальник складу пального та начальник продовольчого складу. У разі необхідності призначаються інші посадові особи. Свої обов'язки вони виконують відповідно до обов'язків посадових осіб військової частини, визначених у Тимчасовому статуті внутрішньої служби Збройних Сил України та в цьому Положенні.
6.1.6. Під час перебування на полігоні особливу увагу звертають на санітарно-гігієнічний стан відведених приміщень, споруд та навчальних ділянок, що використовуються.
6.1.7. Перед від'їздом з полігону військова частина проводить очищення території та приміщень, усуває пошкодження; меблі та обладнання складаються в окремі приміщення. Всі вікна щільно зачиняються і закріплюються, двері зачиняються. Меблі, майно та обладнання, приміщення і протипожежний інвентар передаються за актом посадовим особам полігону.
Електрична мережа у всіх будинках вимикається. Механічне та інше обладнання парків, майстерень, кухонь, хлібопекарень, пралень, торговельно-побутових та інших об'єктів приводиться у порядок, очищається, змащується та консервується. Вода із водяних баків, а в окремих випадках, і з водогонів, випускається.
6.2. Організація матеріального, технічного, медичного, квартирно-експлуатаційного, інших видів забезпечення військової частини (з'єднання) на полігоні та на польових виходах
6.2.1. Матеріальне, технічне, медичне, квартирно-експлуатаційне та інші види забезпечення військової частини (з'єднання) на полігоні та на навчаннях організовуються відповідно до конкретних умов їх розміщення і завдань, що мають виконуватись.
6.2.2. Особовий склад на полігоні розміщується у приміщеннях або табором (у наметах).
Медичні пункти, об'єкти військової торгівлі, майстерні та склади розміщуються, переважно, у приміщеннях.
6.2.3. Організація матеріального, технічного, медичного та інших видів забезпечення особового складу військової частини (з'єднання) на полігоні покладається на заступників командира та начальників служб частини (з'єднання). Для цього використовуються сили і засоби частин і з'єднань, а також об'єкти полігону (їдальні, хлібопекарні, пральні, магазини, об'єкти водозабезпечення і каналізації, лазні та ін.).
6.2.4. До виходу військової частини (з'єднання) на полігон заступники командира і начальники служб зобов'язані вирішити питання про прикріплення частини (з'єднання) до складів, баз, ремонтних та медичних установ, хлібозаводу (хлібопекарні), м'ясокомбінату, а також інші питання повного забезпечення за місцем розташування полігону, зробити на полігоні необхідні запаси продуктів, пального, ремонтних матеріалів та запасних частин промислових і продовольчих товарів та інших матеріальних засобів, підготувати транспорт перевезення.
6.2.5. У разі відсутності у районі розташування полігону підприємств хлібовипікання або при великому їх віддаленні з'єднання, з дозволу вищого органу, розгортає свою хлібопекарню (хлібозавод) і здійснює забезпечення хлібом частин та підрозділів, розташованих на полігоні, а також відпускання хліба за плату об'єктам військової торгівлі з подальшим поверненням продовольчій службі муки та іншої хлібопекарської сировини з фондів військторгу.
6.2.6. На полігоні харчування солдатів, сержантів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, в масштабі військової частини (підрозділу) проводиться в їдальнях полігону, а офіцерського складу - у їдальнях військторгу. При непостійному розташуванні польового пункту харчування проводиться з термосів та казанків.
6.2.7. Розміщення, обладнання та утримання медичних пунктів (лазаретів), їдалень, продовольчих складів, овочесховищ, парків, майстерень, об'єктів військторгу, а також території біля них повинні відповідати вимогам, які висуваються до відповідних стаціонарних об'єктів.
6.2.8. Перед виходом на полігон весь особовий склад забезпечується речовим майном залежно від сезону. Все непотрібне для використання на полігоні речове майно залишається у пунктах постійної дислокації.
Склади опечатуються та здаються під охорону варти. На полігон беруться щоденний і робочий комплекти одягу, три комплекти постільної білизни, змінний фонд взуття, ремонтні матеріали, необхідні постільні речі, спортивний реманент, а також різні предмети господарського вжитку.
6.2.9. Для побутового забезпечення особового складу кожному підрозділу виділяються приміщення (табірні палатки) для кімнати побутового обслуговування і кімнати для зберігання майна підрозділів та особистих речей військовослужбовців.
6.2.10. Прання носових хусточок, підкомірців, робочого обмундирування виконується солдатами та сержантами самостійно.
6.2.11. Перед виходом на полігон медичною службою частини проводиться:
медичний огляд усього особового складу з метою виявлення хворих та осіб, яким потрібен систематичний лікарський нагляд;
планові профілактичні щеплення та щеплення за епідемічними показниками;
санітарний огляд джерел водопостачання, якості води в них та водоймищах для купання;
медичний контроль за підготовкою полігону для розміщення військ, профілактичні та протиепідемічні заходи;
виділення необхідної кількості санітарних автомашин та медичного майна.
6.2.12. З метою безперервного отримання інформації про санітарно-епідемічний стан населених пунктів і території у районі розташування полігону (районі навчання), а також для застосування протиепідемічних заходів встановлюється тісна взаємодія між медичною службою військової частини (з'єднання) та місцевими органами охорони здоров'я.
6.2.13. На полігоні начальник медичної служби частини (з'єднання) здійснює медичний контроль за:
санітарним станом території, їдалень, продовольчого складу та торговельно-побутових підприємств;
розміщенням, водозабезпеченням та лазнево-пральним обслуговуванням особового складу;
організацією та проведенням фізичної зарядки, миттям особового складу.
6.2.14. Начальник медичної служби військової частини (з'єднання) складає план протиепідемічного забезпечення на полігоні (на навчаннях), в якому передбачаються:
організація при медичному пункті військової частини (з'єднання) лазарету та ізоляторів на два інфекційні відділення;
порядок евакуації інфекційних хворих та проведення комплексу протиепідемічних заходів в епідемічному районі;
заходи щодо організації та проведення початкового виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація;
заходи щодо боротьби з носіями інфекційних захворювань;
забезпечення медичного пункту дезінфекційними, дезінсекційними та дератизаційними засобами;
заходи щодо санітарно-просвітньої роботи з особовим складом.
6.2.15. На підставі диспансерного обстеження офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, вивчення стану здоров'я солдатів і сержантів та аналізу захворювань у військових частинах (з'єднаннях) складається план лікувально-профілактичного забезпечення особового складу військової частини (з'єднання) на період перебування її на полігоні. У плані передбачаються конкретні заходи щодо зміцнення здоров'я військовослужбовців, поліпшення їх фізичного розвитку і загартування, а також надання спеціальної медичної допомоги і амбулаторного лікування хворих.
6.2.16. На полігоні (навчанні) начальник служби ветеринарної медицини з'єднання організовує та проводить:
розвідку ветеринарно-санітарного та епізоотичного стану району розміщення полігону (району навчання), спостереження за цим районом та територією, яка прилягає до нього;
ветеринарні заходи, які сприяють захисту особового складу від інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин;
ветеринарно-санітарну експертизу продовольства, яке надходить на постачання особового складу, контроль за його перевезенням та зберіганням на складі військової частини (з'єднання);
передзабійне обстеження тварин, контроль за їх забоєм і ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів;
профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи серед тварин, що утримуються у військовій частині;
ветеринарний контроль за підготовкою та утриманням приміщень для тварин;
обстеження водойм для забезпечення водою забійного пункту, а у разі необхідності - відбирання проб води для лабораторного дослідження.
6.2.17. Під час перебування на полігоні (навчанні) начальник ветеринарної служби з'єднання складає план ветеринарного забезпечення, в якому передбачаються:
ветеринарні заходи, що сприяють захисту особового складу від інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин;
організація ветеринарно-санітарного контролю за забезпеченням військ продовольством;
ветеринарне обстеження та лікування тварин.
6.2.18. Даними для підготовки частини (з'єднання) до польових навчань є розпорядження вищого штабу та вказівки командира військової частини (з'єднання), у яких відображаються: час виходу, район та тривалість навчання, чисельний склад підрозділів (частин), які виводяться на навчання, порядок забезпечення матеріальними засобами та інші питання. Крім того, враховуються дані про наявність та якісний стан матеріальних засобів, підготовленість особового складу, досвід раніше проведених навчань та ін.
6.2.19. Робота заступників командира і начальників служб частини (з'єднання) планується і здійснюється у три періоди: при підготовці до навчання, під час навчання і після його закінчення. Заходи, передбачені планом, конкретизуються службами зі вказанням строків виконання та відповідальних виконавців.
6.2.20. При підготовці до навчання основними заходами є:
складання розрахунку потреби матеріальних засобів, транспорту і технічних засобів служб;
отримання матеріальних засобів, яких не вистачає, зі складів органів забезпечення або з інших військових частин (з'єднань);
підготовка матеріальних та технічних засобів служб до видачі підрозділам і використання на навчаннях;
видача матеріальних засобів зі складів у підрозділи (частини);
перевірка справності технічних засобів у підрозділах та забезпеченості ними у відповідності з вказівками командира;
підготовка частини (з'єднання) до роботи у нічних умовах;
проведення занять з особовим складом за спеціальної підготовки та вжиття заходів безпеки під час проведення навчання.
У цей же період уточнюються порядок і місце отримання продовольства, пального та інших матеріальних засобів у ході навчання.
6.2.21. Основними заходами, які виконуються під час навчання, є:
організація розміщення, порядок переміщення тилових підрозділів (частин) та їх охорона, а взимку та у холодний період, крім того, контроль за станом пунктів обігріву особового складу у підрозділах;
забезпечення приготування та видачі гарячої їжі особовому складу;
організація заправляння пально-мастильними матеріалами бойових і транспортних машин;
забезпечення своєчасного підвезення матеріальних засобів, а також води та палива;
організація технічного забезпечення частин (з'єднання);
організація медичного забезпечення особового складу частини (з'єднання);
організація торговельно-побутового забезпечення особового складу.
6.2.22. З закінченням навчання виконуються такі заходи:
проводиться детальний аналіз дій особового складу підрозділів (частин) на навчанні;
перевіряється наявність та стан озброєння, техніки, матеріальних засобів і майна у підрозділах та на складах частини (з'єднання);
приводяться у порядок обмундирування, взуття та інше майно;
ставляться на консервацію польові кухні та інші технічні засоби;
приводиться у порядок і закладається на зберігання майно недоторканного запасу;
заправляються пальним та мастильними матеріалами бойові і транспортні машини;
проводиться приймання від підрозділів майна, виданого їм на час навчання;
оформлюються документи на витрачені матеріальні засоби і аналізуються їх витрати;
узагальнюється досвід кращих спеціалістів тилу і вживаються заходи для його розповсюдження у масштабі військової частини (з'єднання).
6.2.23. На навчаннях (маневрах) харчування організовується із польових кухонь по підрозділах (батальйон, дивізіон, рота).
Підрозділи, які не мають штатних польових кухонь, розпорядженням заступника командира частини з тилу прикріплюються на харчування до інших підрозділів, які мають такі кухні.
Розкладка продуктів складається одна для всіх підрозділів військової частини.
Гаряча їжа видається особовому складу, як правило, тричі на добу. У випадку, коли за певних обставин неможливо приготувати та видавати гарячу їжу три рази, вона готується два рази, а для проміжного харчування особовому складу видаються продукти у сухому вигляді за рахунок добової норми постачання та продукції підсобного господарства.
6.2.24. Харчування офіцерського складу із польових кухонь на навчаннях організовується:
для тих, хто має право на отримання безоплатного харчування,- безоплатно;
для тих, хто має право на отримання продовольчого пайка натурою на руки,- з оплатою витрат за приготування їжі у розмірі 20% вартості пайка (без хліба);
для тих, хто не має права на отримання продовольчого пайка (до з'єднання включно),- за нормами утримання військовослужбовців строкової служби даної військової частини, з оплатою вартості продовольчого пайка та витрат на приготування їжі у розмірі 20% вартості пайка (без хліба).
Військторг, за заявками заступника командира частини (з'єднання) з тилу, направляє на навчання автомагазин або буфет з необхідним асортиментом продовольчих і промислових товарів.
6.2.25. Для харчування військовослужбовців на навчаннях одночасно зі свіжими продуктами застосовуються концентровані та консервовані продукти.
Обробка продуктів і приготування їжі на навчаннях виконується відповідно до правил, установлених для стаціонарних умов.
6.2.26. Доставка та роздача гарячої їжі, хліба, масла і цукру в підрозділах організовується розпорядженням командира батальйону (дивізіону). Разом із гарячою їжею на сніданок та вечерю доставляється окріп для чаю.
Залежно від умов їжа роздається безпосередньо у казанки особовому складу або у термоси, які доставляються до місця прийому їжі піднощиками від підрозділів.
6.2.27. Начальник речової служби військової частини перед виходом на навчання перевіряє забезпеченість особового складу частини речовим майном і вживає заходів для того, щоб у всього особового складу обмундирування, взуття та спорядження було справним і відповідало сезону.
У район навчання вивозиться необхідний запас підмінного фонду обмундирування та взуття. В період проведення навчання розгортається майстерня по ремонту речового майна та речовий склад частини.
6.2.28. З метою запобігання інфекційним та іншим захворюванням серед особового складу, необхідно:
укомплектувати залучені на навчання підрозділи медичним персоналом і забезпечити медичні підрозділи ліками та дезінфекційними засобами;
організувати знезаражування і охорону водних джерел у районі навчання;
заборонити придбання у місцевого населення фруктів, овочів та інших продуктів харчування і вживання їх;
провести заняття з особовим складом про захист від укусів отруйних змій, комах, дотримання питного режиму і запобігання перегріванню (переохолодженню) організму.
6.2.29. Під час проведення навчання у зимових умовах командири підрозділів та весь особовий склад військової частини зобов'язаний виконувати заходи щодо запобігання обморожуванню і застудним захворюванням. У лісових та степових районах особовий склад військової частини повинен бути проінструктований і підготовлений до боротьби з лісовими та степовими пожежами.
6.2.30. Матеріальне, аеродромно-технічне і медичне забезпечення авіаційних частин на полігоні здійснюється силами та засобами полігону, а при необхідності - силами авіаційно-технічних частин, які постійно забезпечують ці авіаційні частини.
6.2.31. Склад комендатур авіаційно-технічних частин визначається на підставі конкретних завдань, які виконуються цими частинами на полігоні і, як правило, включає: спеціальну техніку і персонал для обслуговування даного типу літальних апаратів (ЛА); фахівців автомобільної та електрогазової служби, служби авіаційного озброєння, ракет і боєприпасів; працівників їдалень та ін.
6.2.32. За рішенням вищого командування на полігоні заздалегідь накопичуються запаси авіаційного пального, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів. Авіаційно-технічне майно, частина ракет та інші матеріали для забезпечення даного типу ЛА доставляються силами частин, що прибувають.
6.2.33. Під час підготовки до забезпечення авіаційних навчань на запасних (необладнаних) аеродромах передбачається організація робіт щодо їх дообладнання, ремонту та маркування льотного поля, визначення та підготовка зон для розосередженого розташування літаків, збираються та укриваються запаси матеріальних засобів, здійснюються необхідні умови для розміщення особового складу.
Розміщення льотного складу проводиться в казармено-житловому фонді, розташованому біля військових частин, або в спеціальних наметах.
Решта особового складу авіаційних і обслуговуючих частин може бути розміщена у наметах, поблизу зон розосередження авіаційної та наземної техніки.
Харчування офіцерського складу організується з польових кухонь-їдалень, солдатів і сержантів - з польових кухонь.
6.2.34. Запаси матеріальних засобів у ході навчань подаються на аеродроми транспортом авіаційно-технічних і автомобільних частин, а також транспортними ЛА і зберігаються у районі стоянок ЛА.
6.2.35. Матеріальне, технічне та медичне забезпечення комендатур авіаційно-технічних частин і частин зв'язку, а також наземних ешелонів авіаційних частин на марші і при розгортанні на новому аеродромі здійснюється за рахунок запасів та силами особового складу комендатур авіаційно-технічних частин.
6.3. Організація польового водозабезпечення військ
6.3.1. Загальна відповідальність за забезпечення водою для господарсько-питних і технічних потреб, а також для миття особового складу і прання білизни покладається на командира військової частини (з'єднання).
6.3.2. Водозабезпечення військ включає розвідку джерел води, її добування, очищення, збереження, розподіл, підвезення (доставку) і видачу підрозділам (частинам) у необхідній кількості, а також контроль якості води.
6.3.3. Розвідка джерел води здійснюється підрозділами інженерних військ разом з медичною службою та службою РХБ захисту.
Добування, очищення води, влаштування пунктів водозабезпечення з використанням бурових установок, водоочисних та опріснювальних станцій, обладнання водорозбірних пунктів, забезпечення військових частин та підрозділів засобами добування і очищення води, а також табельними резервуарами для її збереження і транспортування покладається на інженерну службу.
6.3.4. Охорона пунктів водозабезпечення і водорозбірних пунктів, підтримання їх у справному стані забезпечується силами частин підрозділів, які ними користуються. Пункти водозабезпечення, які влаштовуються інженерними військами, охороняються підрозділами, що їх обслуговують.
6.3.5. Оцінка санітарно-епідемічного стану районів розміщення пунктів водозабезпечення і водорозбірних пунктів, медичний контроль за якістю води, яка видається на господарсько-питні потреби, забезпечення підрозділів (частин) індивідуальними засобами знезараження води покладається на начальника медичної служби військової частини (з'єднання).
6.3.6. Дезінфекція місцевості у районах пунктів водозабезпечення здійснюється хімічною службою.
6.3.7. Організація своєчасного підвезення води на господарсько-питні потреби з пунктів водозабезпечення у підрозділи та на водорозбірні пункти здійснюється за розпорядженням і засобами заступника командира частини (з'єднання) з тилу, а для миття особового складу, прання білизни, на технічні потреби - засобами частин і підрозділів-споживачів води.
7. Особливості організації та ведення військового (корабельного) господарства у військових частинах і з'єднаннях видів Збройних Сил та аеромобільних військах
7.1. Загальні положення
7.1.1. У підрозділах, військових частинах та на підприємствах військової торгівлі, які віддалені від постачання на значні відстані, в залежності від умов підвезення та зберігання створюються збільшені запаси матеріальних засобів, розміри яких встановлюються: із спеціальних видів постачання - наказами командувачів видами Збройних Сил, із загально-військових видів постачання - наказами командуючих військами військових округів (оперативних командувань) у межах встановлених їм планів постачання запасів.
7.1.2. Особовий склад, який працює з отруйними чи радіоактивними речовинами та джерелами іонізованих випромінювань, забезпечується лікувально-профілактичним харчуванням, а також спеціальним одягом, взуттям та індивідуальними засобами захисту в установленому порядку.
7.1.3. Офіцери, прапорщики, мічмани та військовослужбовці, що проходять службу за контрактом, у період знаходження на бойовому чергуванні, на кораблях та на казарменому положенні забезпечуються постільними речами та гуртожитком безоплатно.
7.1.4. Надання хворим кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги здійснюється лікувальними установами видів Збройних Сил, а також госпіталями військових округів.
7.1.5. На медичну службу військових частин (з'єднань) видів Збройних Сил і аеромобільних військ додатково покладаються такі завдання:
проведення первинних та щорічних обстежень у військово-лікувальних комісіях осіб, що працюють з радіоактивними речовинами, компонентами спеціальних палив, джерелами іонізуючих випромінювань і генераторами електромагнітного поля НВЧ;
медичний нагляд за станом здоров'я військовослужбовців, контроль за дотриманням ними техніки безпеки та організація надання невідкладної медичної допомоги потерпілим;
медичний контроль за гігієнічним утриманням робочих місць та приміщень, використанням особовим складом захисного одягу і правильним його використанням, виконанням режиму роботи та правил поводження зі спеціальною технікою;
організація проведення обстежень у лікувально-льотній комісії осіб льотного складу для визначення придатності до льотної служби та лікувального нагляду за ними у міжкомісійний період.
7.1.6. Ветеринарне забезпечення військових частин (з'єднань) видів Збройних Сил та аеромобільних військ, які не мають у своєму складі ветеринарів, здійснюється військово-ветеринарним відділом оперативних командувань.
7.2. Сили Протиповітряної оборони (ППО) України
7.2.1. Постійна бойова готовність частин (з'єднань) Сил ППО потребує: завчасного створення встановлених запасів матеріальних засобів на аеродромах постійного базування, розосередження та маневру авіації, стартових (вогневих) та технічних позиціях, у частинах і підрозділах радіотехнічних військ та військ зв'язку; їх правильного ешелонування, розосередження, захисту, оборони та охорони.
7.2.2. Матеріальне, технічне, медичне, торговельно-побутове та інші види забезпечення частин і з'єднань зенітних, ракетних, радіотехнічних військ та військ зв'язку, а також інших військових частин і з'єднань Сил ППО здійснюються відповідно до викладеного у цьому Положенні порядку.
Матеріальне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, медичне та інші види забезпечення авіаційних частин Сил ППО організується та здійснюється авіаційно-технічними частинами стосовно до частин ВПС.
7.2.3. Кваліфікована та спеціалізована медична допомога особовому складу здійснюється у лікувальних установах Сил ППО і оперативних командувань.
7.2.4. У підрозділах перша та долікарська медична допомога хворим надається фельдшером (санінструктором).
Практична допомога фельдшеру (санінструктору) у проведенні амбулаторного прийому хворих у підрозділах, значно віддалених від військових частин, надається начальником медичної служби (лікарем) частини, який систематично виїздить у підрозділи.
7.2.5. Матеріальне, технічне та медичне забезпечення окремо дислокованих підрозділів зі складу частин Сил ППО організовує командир підрозділу. Він є підзвітною особою перед службами військової частини з усіх питань ведення господарства у підрозділі. Харчування особового складу цих підрозділів організовується у штатних їдальнях. Лазнево-пральне обслуговування здійснюється через комунальні підприємства, а якщо вони відсутні, то силами та засобами частин і підрозділів.
7.3. Військово-Повітряні Сили (ВПС) України
7.3.1. Авіаційно-технічні, інженерно-аеродромні та інші тилові частини отримують матеріальні засоби зі складів авіаційних об'єднань (з'єднань) та військових округів (оперативних командувань).
7.3.2. Авіаційні частини (підрозділи), а також частини (підрозділи) зв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів, які не мають у своєму складі сховищ та служб, ведуть військове господарство відповідно до ведення ротного господарства згідно з цим Положенням. Вони зараховуються на всі види забезпечення, за винятком техніки, в авіаційно-технічні частини і подають до них звіт про витрату одержаних матеріальних засобів. Технікою ці частини (підрозділи) забезпечуються централізовано.
7.3.3. Видача пального авіаційно-технічною частиною для заправляння літальних апаратів інших частин здійснюється: при перельотах та проведенні навчань - за чековими вимогами; при вимушених посадках - за чековими вимогами або актами.
7.3.4. Для забезпечення харчування особового складу авіаційної та авіаційно-технічної частин авіаційно-технічна частина розгортає і обладнує штатні їдальні окремо для льотного складу, інженерно-технічного складу та для солдатів і сержантів.
7.3.5. Медичний контроль за організацією і станом харчування, а також за санітарним станом їдалень льотного та інженерно-технічного стану здійснює начальник медичної служби авіаційної частини, а їдалень солдатів і сержантів - начальник медичної служби авіаційно-технічної частини.
7.3.6. Приймання їжі у їдальні авіаційно-технічної частини здійснюється відповідно до розпорядку дня, затвердженого командиром авіаційної частини.
Вказівки про зміну часу приймання їжі, передбачену розпорядком дня, повинні подаватись начальнику їдальні напередодні, але не пізніше ніж за 6 годин до призначеного часу приймання їжі.
7.3.7. Начальник продовольчої служби та начальник медичної служби авіаційно-технічної частини повинні не рідше одного разу на квартал перевіряти стан предметів аварійного запасу та здійснювати поновлення продуктів і медикаментів, у яких закінчився термін зберігання.
7.3.8. Технічне обслуговування авіаційної техніки здійснюється силами та засобами авіаційно-технічних частин і включає: забезпечення засобами буксирування, заправляння, заряджання, запускання двигунів, кондиціювання повітря, пожежогасіння та підігрівання, засобами перевірки електро, гідро- і радіосистем, підйомно-транспортними засобами, запасними частинами, матеріалами, агрегатами і обладнанням, необхідним для підготування, експлуатації, ремонту, заправляння та заряджання авіаційної техніки та озброєння, а також надання технічної допомоги і евакуації у разі вимушених посадок.
7.3.9. Технічне обслуговування, регламентні роботи та поточний ремонт автомобільної та електрогазової техніки здійснюється силами і засобами частин, яким належить ця техніка.
Технічне обслуговування і ремонт авіаційної техніки та озброєння виконується інженерно-авіаційною службою авіаційних частин.
7.3.10. Регламентні роботи, доробки і поточний ремонт ракет, які знаходяться на зберіганні в авіаційно-технічних частинах, виконуються особовим складом позицій попередньої підготовки ракет (фахівцями інженерної служби) авіаційних частин. Відповідальність за своєчасну подачу ракет для проведення технічного обслуговування несе авіаційно-технічна частина, а за повноту і якість проведення технічного обслуговування - авіаційні частини.
7.3.11. Номерні та сезонні технічні обслуговування, регламентні роботи і поточний ремонт автомобілів та автомобільних шасі спеціальних машин авіаційних частин виконуються за допомогою фахівців автомобільних техніко-експлуатаційних частин (ТЕЧ) авіаційно-технічних частин.
Регламентні роботи на спеціальному обладнанні авіаційного типу, електроагрегатах запускання та обслуговування радіоелектронного обладнання літальних апаратів, гідравлічних установках і теплових машинах виконуються силами і засобами ТЕЧ авіаційних частин (підрозділів).
7.3.12. З метою підвищення бойової готовності та живучості авіаційних частин у районах стоянок літальних апаратів необхідно передбачити:
створення захищених складів пального, ракетного озброєння та боєприпасів, авіаційно-технічного майна та інших матеріальних засобів;
будівництво стаціонарних та найпростіших укриттів для особового складу;
улаштування водоймищ для зберігання запасів питної води та нормативних запасів води на випадок гасіння пожеж;
створення у тилових частинах резерву наметів на випадок виведення особового складу у польові умови;
утримання на продовольчих складах установлених запасів консервованих продуктів, готових до вживання;
створення запасів матеріалів для відмовлення зруйнованих аеродромних покриттів.
7.4. Військово-Морські Сили (ВМС) України
7.4.1. Організація корабельного господарства залежить від рангу корабля і роду Військово-Морських Сил України, до якого належить цей корабель.
7.4.2. Розміщення особового складу на кораблі, утримання житлових і службових приміщень, порядок приймання їжі й інші питання повсякденного життя регламентуються Корабельним статутом Військово-Морських Сил України.
7.4.3. Забезпечення кораблів і берегових частин Військово-Морських Сил України матеріальними засобами здійснюється, як правило, за місцем їх базування і дислокації через управління (відділи, відділення і служби) тилу ВМС (авіації ВМС, районів тилового забезпечення) за встановленою номенклатурою.
7.4.4. Зарахування до усіх видів забезпечення проводиться:
кораблів, частин і установ, які входять до складу ВМС - директивою штабу ВМС;
частин, установ і закладів центрального підпорядкування, які дислокуються у зоні ВМС - директивою Генерального штабу ЗС України;
частин, установ і закладів, які дислокуються поза зоною ВМС - директивою Генерального штабу ЗС України.
7.4.5. Приписка кораблів, частин і установ ВМС на забезпечення до складів, баз, арсеналів проводиться розпорядженням штабу ВМС.
7.4.6. Кораблі і судна забезпечення (які ведуть і не ведуть корабельне господарство), що здійснюють перехід, можуть забезпечуватися паливом та продовольством (а в окремих випадках й іншими матеріальними засобами) у місцях стоянки (заходу) за розпорядженням відповідної служби з подальшим повідомленням за місцем приписки цих кораблів і суден забезпечення.
Постачання матеріальних засобів кораблям і суднам забезпечення здійснюється відповідно до вказівок органів Тилу Міністерства оборони України.
Після повернення кораблів і суден забезпечення, які не ведуть самостійного корабельного господарства, вони звітують про одержане у тимчасовому місці базування паливо, продовольство та інші матеріальні засоби перед службами за місцем приписки.
7.4.7. Управління (відділи, служби) ВМС мають право прикріпляти кораблі, військові частини і установи, які не ведуть самостійного господарства, на всі або окремі види забезпечення до частин, що ведуть військове господарство, після узгодження з командирами цих частин. Прикріплення оформлюється наказом начальника гарнізону.
7.4.8. При передислокації, а також виході (вибутті) у ремонт кораблів, органи управління зобов'язані видавати їм атестати. Кораблям, що перебувають на постачанні у з'єднаннях (частинах), атестати видаються цими з'єднаннями (частинами).
7.4.9. При прийманні корабля від промислових підприємств до складу ВМС відповідні служби беруть на облік усі матеріальні засоби, які поставляються на корабель, що будується.
7.4.10. Подання матеріальних засобів кораблям (військовим частинам) проводиться:
тим, що перебувають на утриманні безпосередньо в органах тилу ВМС - транспортними засобами тилу ВМС за заявкою командира корабля (військової частини);
тим, що перебувають на утриманні берегових і плавучих баз - транспортними засобами берегових баз.
При отриманні ракет, торпед, мін, обладнання і матеріалів їх охорону та супроводження здійснює особовий склад корабля (частини).
7.4.11. Підвезення матеріальних засобів береговим частинам при забезпеченні їх органами тилу ВМС здійснюється централізовано, із залученням сил і засобів частин, які перебувають на забезпеченні.
7.4.12. Підвезення матеріальних засобів береговим частинам здійснюється:
до причалів у пунктах завантаження - автомобільним (залізничним) транспортом ВМС за заявками командирів частин;
від причалів у пунктах розвантаження до складів частин - засобами берегових частин (відповідного органу тилу).
Підвезення матеріальних засобів водним транспортом організовується розпорядженням начальника тилу.
7.4.13. Подання матеріальних засобів кораблям на рейд і доставка їх з кораблів до берега проводиться плаваючими засобами відповідно до заявки, поданої до штабу тилу ВМС командиром корабля, або органом управління, який здійснює подання матеріальних засобів на рейд.
7.4.14. Кораблі, які не ведуть самостійно корабельне господарство, перебувають на забезпеченні у берегових або плавучих базах.
Берегова (плавуча) база є безпосереднім органом, який регулює і вирішує усі питання забезпечення кораблів даного з'єднання. Вона призначена для підтримання у постійній бойовій готовності кораблів з'єднання (частини) і охорони пункту базування, для організації матеріального, технічного, медичного, торговельно-побутового та інших видів забезпечення.
7.4.15. Берегова база з'єднання кораблів перебуває на забезпеченні у службах тилу ВМС. Плавуча база може перебувати як на забезпеченні у берегової бази, так і самостійно у службах тилу ВМС.
7.4.16. Витребування, одержання і витрачання рідкого палива, мастил, облік і звітність щодо них покладається:
на кораблі - на командира електромеханічної бойової частини (дільничого інженера-механіка);
на береговій базі з'єднання кораблів - на начальника частини паливного постачання.
Вказані посадові особи, а також заступник командира з'єднання з електромеханічної частини несуть відповідальність за якість палива і мастил, за ощадливе їх витрачання і збирання відпрацьованих мастил.
7.4.17. Паливо на кораблі (у частині) витрачається суворо за прямим призначенням, у межах встановленого на рік ліміту. Відповідальність за це несуть командири з'єднань (частин) і кораблів.
7.4.18. Матеріальне і аеродромно-технічне забезпечення авіаційних частин ВМС організовується і здійснюється авіаційно-технічними частинами відповідно до забезпечення частин Військово-Повітряних Сил.
7.5. Аеромобільні війська
7.5.1. Одним із основних видів матеріальних засобів для частин і з'єднань аеромобільних військ є аеромобільна техніка. Повне і своєчасне забезпечення цією технікою, правильна її експлуатація і зберігання є головною умовою підтримання постійної бойової готовності частин і з'єднань.
7.5.2. Забезпеченням аеромобільною технікою відає служба аеромобільної техніки. У її обов'язки входить забезпечення: парашутами для людей та вантажними, парашутно-реактивними і багатокупольними системами, парашутними платформами, приладами і автоматичними пристроями, вантажною тарою, укладальним приладдям, запасними частинами і деталями, спеціальним десантним одягом та спорядженням, ремонтними і експлуатаційними матеріалами.
7.5.3. Зарахування на централізоване забезпечення аеромобільною технікою окремих частин і з'єднань здійснюється розпорядженням командування відповідного відділу аеромобільних військ.
7.5.4. Видача аеромобільної техніки здійснюється:
аеромобільним з'єднанням та окремим частинам аеромобільних військ - безпосередньо з центральної бази за нарядами начальника відділу аеромобільної техніки аеромобільних військ;
частинам аеромобільного з'єднання - зі складів з'єднання за накладними служби аеромобільної техніки з'єднання;
підрозділам - зі складу частини.
7.5.5. Аеромобільна техніка, що надходить до частини (з'єднання) приймається комісією, склад якої визначається наказом командира частини (з'єднання). До складу комісії повинні призначатись начальник чи офіцер служби аеромобільної техніки та спеціалісти, які відмінно знають аеромобільну техніку.
7.5.6. Видача аеромобільної техніки зі складів частини підрозділам і окремим військовослужбовцям здійснюється тільки на час проведення занять з аеромобільної підготовки чи для практичного десантування.
Після закінчення занять (навчань) аеромобільна техніка повинна бути приведена до ладу, укладена (укомплектована) для бойового використання і здана на склад частини.
При видачі аеромобільної техніки зі складів та здаванні її на склади той, хто приймає, і той, хто здає, повинні перевірити наявність, комплектність та технічний стан техніки.
7.5.7. Вся аеромобільна техніка у частинах закріплюється за підрозділами, а парашути для людей (основні і запасні), прилади для розгортання парашутів, десантне обмундирування та рюкзаки - персонально за особовим складом.
Закріплення здійснюється наказом командира частини.
7.5.8. Відповідальність за стан закріпленої за підрозділами аеромобільної техніки, її вміле використання та зберігання покладається на командира підрозділу.
Він повинен регулярно здійснювати контроль за якісним станом техніки, проводити технічні огляди (регламентні роботи) та кожен раз після експлуатації приводити техніку до ладу.
Військовий ремонт аеромобільної техніки, одягу, спорядження та майна здійснюється у майстерні частини (з'єднання).
8. Створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з'єднання)
8.1. Створення військового господарства при формуванні військової частини (з'єднання)
8.1.1. Формування військової частини (з'єднання) здійснюється на основі директиви (наказу) вищого штабу (командира, командуючого), в якому вказується:
на яку військову частину (з'єднання) покладається формування;
строки формування;
порядок укомплектування особовим складом, озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами;
порядок виділення земельних ділянок, казармено-житлового фонду та квартирного майна.
8.1.2. Військовим частинам (з'єднанням), які формуються заново, для розміщення особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів виділяються казармено-житловий фонд і земельні ділянки, необхідні для розміщення у стаціонарних умовах та організації навчальних центрів (таборів), стрільбищ, полігонів, аеродромів, автомобільних доріг, складів, казарм, парків, танкодромів та інших потреб.