Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

особа, що здійснює нагляд за безпечною експлуатацією підйомних споруд та об'єктів котлонагляду;

особа, відповідальна за утримання об'єктів держтехнагляду у справному стані;

особа, відповідальна за безпечне виконання робіт щодо переміщення вантажів кранами;

персонал, що обслуговує об'єкти держтехнагляду (машиністи, оператори парових і водогрійних котлів, кранівники, стропальники, ліфтери, електромеханіки, слюсарі та ін.).

Крім того, цим самим наказом має бути визначена організація профілактичних оглядів і ремонту (регламентних), що забезпечують утримання об'єктів держнагляду у справному стані.

5.11.13. Об'єкти держтехнагляду поділяються на такі, що реєструються в органах державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, й такі, що не реєструються. Перелік об'єктів, що реєструються, та порядок їх реєстрації визначений Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОП N 0-1.07-93), Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП N 0.00-1.07-94), Правилами будови безпечної експлуатації парових котлів (ДНАОП N 0.00-1.08-94), Правилами будови і безпечної експлуатації котлів з тиском пари не більше 0,07 Мпа (0,7 нгс/см.кв.), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. (ДНАОП N 0.00-1.26-96).

Дозвіл на пуск їх в роботу видається інспектором державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України після реєстрації та отримання позитивних результатів технічного огляду (освідування), проведеного ним.

Дозвіл на пуск в роботу об'єктів, що не реєструються в органах державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, видає особа, яка здійснює нагляд за безпечною експлуатацією цих об'єктів, після отримання позитивних результатів огляду (освідування), проведеного нею.

Всі об'єкти держтехнагляду військової частини підлягають обліку начальником служби охорони праці або особою, яка здійснює нагляд.

5.11.14. До обслуговування об'єктів держтехнагляду допускаються особи, не молодші 8 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію у встановленому порядку. Навчання і первинна атестація осіб, що обслуговують об'єкти держтехнагляду, повинні проводитися в професійно-технічних училищах, на навчально-курсових комбінатах (курсах), які мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці. Індивідуальна підготовка зазначеного персоналу не допускається.

Періодичні перевірки знань мають проводитися не рідше одного разу на рік в комісії військової частини, члени якої повинні пройти навчання і атестацію у встановленому порядку. Результати атестації та періодичної перевірки знань оформлюються протоколом.

5.11.15. Роботи з монтажу об'єктів газового господарства військових частин та газорозподільчих станцій зрідженого газу не можна розпочинати без реєстрування цих об'єктів у місцевих органах державного нагляду за охороною праці.

Об'єкти газового господарства на закритих об'єктах Міністерства оборони України (віднесення об'єктів до закритих встановлюється переліком, затвердженим командувачами видами Збройних Сил), реєструються в інспекціях держтехнагляду (котлонагляду) за підпорядкованістю об'єкта.

5.11.16. Введення в експлуатацію об'єктів газового господарства військових частин оформляється актом приймальної комісії, в складі якої повинен бути представник місцевих органів державного нагляду за охороною праці.

5.11.17. Військова частина, залежно від обсягу газового господарства та місцевих умов, у своєму складі може мати:

начальника газової служби, який відповідає за справний стан та безпечну експлуатацію газового господарства;

відповідальних осіб за експлуатацію та ремонт газового господарства;

експлуатаційний персонал з профілактичного обслуговування та ремонту газового господарства і обладнання.

5.11.18. Військова частина, в якій газова служба штатом не передбачена, для утримання газового господарства укладає договір (угоду) з місцевими газовими управліннями на експлуатацію та профілактичне обслуговування газового обладнання.

При цьому без дозволу місцевих газових управлінь забороняється:

проводити будь-які газонебезпечні роботи, ремонт та чищення газового обладнання, перестановку газових приладів, відключення та підключення газу, зміну газопроводів і газових приладів та устаткування;

допускати до виконання газонебезпечних робіт не навчених та не атестованих осіб, а також без відповідного наряду місцевої газової контори;

залишати відкритими газові заслінки і крани, якщо газове обладнання не працює або не встановлені заглушки на вводах, або коли обладнання поставлене на ремонт.

5.11.19. У військовій частині має бути розроблений та затверджений командиром частини план попередження і ліквідації можливих аварій у газовому господарстві, а також установлено порядок своєчасного виклику персоналу для виконання аварійних робіт.

5.12. Організація капітального будівництва та капітального ремонту

5.12.1. Нове будівництво або реконструкція об'єктів Міністерства оборони може здійснюватись лише за умов наявності дозволу на проектування та будівництво, який приймається згідно з наказом Міністра оборони України, а також, якщо ці об'єкти включені у титульні списки замовника - титулоутримувача капітального будівництва. Капітальний ремонт будівель та споруд здійснюється при наявності об'єктів у титульних списках замовників титулоутримувачів капітального ремонту.

У титульні списки включаються об'єкти, які забезпечені проектно-кошторисною документацією, затвердженою у встановлені строки. Проектно-кошторисна документація розробляється на завдання замовників капітального будівництва (капітального ремонту).

5.12.2. Капітальне будівництво та капітальний ремонт повинен, як правило, виконуватись силами підрядних будівельних організацій.

При капітальному ремонті дозволяється виконувати нескладні види робіт, а також капітальний ремонт покриття аеродромів силами військ.

5.12.3. Командир військової частини (з'єднання) при виконанні капітального ремонту повинен:

забезпечувати якісне виконання робіт відповідно до затверджених титульних списків та проектно-розрахункової документації, дотримуючись при цьому заощадження коштів та матеріалів;

організовувати роботи відповідно до вимог будівельних норм та правил на виконання та прийняття робіт, протипожежних та санітарних вимог і правил техніки безпеки;

забезпечувати роботи необхідними матеріалами, робочою силою, транспортом та механізмами;

організовувати облік матеріалів, робочої сили, транспорту, механізмів та своєчасне подання звітності, а в разі здійснення робіт підрядною будівельною організацією забезпечити своєчасний розрахунок за них;

після закінчення капітального ремонту брати участь або виділити представника для участі у роботі приймальної комісії.

5.12.4. Організація робіт з капітального будівництва та капітального ремонту, порядок забезпечення матеріалами та обладнанням, порядок фінансування викладені у відповідних наказах, розпорядженнях та інструкціях, а також у Тимчасовому положенні про організацію капітального будівництва в Збройних Силах України (додаток N 7).

5.13. Ведення підсобних господарств

5.13.1. Підсобне господарство військової частини призначене для одержання сільськогосподарської продукції за рахунок утримання та відгодівлі всіх видів м'ясної та молочної худоби, свиней, кролів і птиці, а також для вирощування у теплицях, парниках та у відкритому грунті зелені, ранніх овочів і картоплі. За можливості і доцільності у підсобних господарствах дозволяється утримувати (мати) фруктові сади та водоймища для розведення риби.

Мінімальні виробничі нормативи для підсобного господарства військової частини встановлюються з розрахунку одержання за рік 15 кг м'яса і 20 кг картоплі, овочів і зелені на одну людину, що харчується з казана.

Для забезпечення кормами тварин та птиці підсобних господарств використовуються харчові відходи, які збираються у їдальнях військових частин, військових містечок, санаторіїв та інших об'єктів. Дозволяється також проводити сінокіс, вирощувати зернофуражні, грубі та соковиті корми на землях, закріплених за військовими частинами.

5.13.2. Підсобне господарство організовується за рішенням командира військової частини, яке оформляється його наказом. Роботи по веденню підсобного господарства, в цілому, виконуються силами та засобами військової частини. Для виконання догляду за тваринами та оброблення земельної ділянки дозволяється утримувати необхідну кількість працівників з урахуванням діючих норм виробітку (обслуговування) за рахунок надходжень від цієї діяльності. Штатний розклад підсобного господарства затверджується командиром військової частини.

5.13.3. Керівництво підсобним господарством здійснює командир військової частини через свого заступника з тилу та начальника продовольчої служби.

Зооветеринарне забезпечення підсобного господарства здійснюється ветеринарним лікарем частини (з'єднання) та військово-ветеринарними установами у зонах їх обслуговування, а в окремих випадках - через місцеві ветеринарні органи Міністерства агропромислового комплексу України за окремою угодою, відповідно до діючого законодавства про ветеринарну медицину.

Виробничо-фінансова діяльність підсобного господарства проводиться на підставі річного плану розвитку підсобного господарства та кошторис-розрахунку грошового фонду частини.

У річному плані розвитку підсобного господарства передбачаються завдання по відгодівлі тварин у кількісних показниках поголів'я і живої ваги, одержанню м'яса від забою тварин, молока, яєць, вовни, відтворенню молодняку, вирощуванню зелені, овочів, картоплі та кролів на земельній ділянці, вилову риби у водоймах, фінансовому і матеріальному забезпеченню підсобного господарства та реалізації його тваринницької і городньої продукції.

Будівництво та капітальний ремонт тваринницьких приміщень і теплиць проводиться за рахунок коштів військової частини згідно з планами, затвердженими заступником командуючого військами військового округу з тилу - начальником тилу округу, заступниками командувачів видів Збройних Сил з тилу.

Продукція підсобного господарства військової частини використовується:

на планове забезпечення військової частини у розмірах, визначених вищим штабом;

на додаткове харчування військовослужбовців, вихованців музичних шкіл та військових оркестрів, а також хворих, які знаходяться на лікуванні у військових лазаретах та військових госпіталях;

для продажу у випадках, передбачених Положенням про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час.

5.13.4. Продукція підсобного господарства, яка передається на планове забезпечення частини, оплачується за рахунок коштів кошторису Міністерства оборони України. Приймання продукції оформляється чековою вимогою.

5.13.5. Продукція підсобного господарства, яка використовується на додаткове харчування, відпускається безоплатно лише особам, які одержують належні їм продовольчі пайки у вигляді харчування через їдальні військових частин.

5.13.6. Надлишки продукції підсобного господарства дозволяється продавати офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, працівникам військових частин, дитячим закладам Міністерства оборони України, офіцерським їдальням, їдальням військторгу, а також військовим частинам, які не мають змоги вести підсобне господарство.

5.13.7. Грошові суми, що надходять від здавання продукції підсобного господарства на планове забезпечення, від продажу надлишків продукції підсобного господарства у дозволених випадках, а також від здавання державним заготівельним організаціям вовни, щетини, пір'я і пуху птиці, зараховуються у грошовий фонд військової частини в розмірі 75%, а у санаторіях і будинках відпочинку - в розмірі 100% отриманих сум.

5.13.8. Військовій частині на початкову організацію підсобного господарства, його розвиток і виплату заробітної плати працівникам господарства можуть виділятися, з дозволу начальника Головного продовольчого управління Тилу Міністерства оборони, необхідні суми (вид 11б позабюджетних засобів), з подальшим їх відновленням за рахунок сум, отриманих від реалізації та здавання продукції підсобного господарства на планове забезпечення військ. Строк відновлення вказаних сум, порядок їх обліку і звітності встановлюється начальником Головного продовольчого управління Тилу Міністерства оборони за узгодженням з Головним фінансовим управлінням Міністерства оборони України.

Облік матеріальних засобів підсобного господарства виконується начальником продовольчої служби військової частини згідно з наказом Міністра оборони України, який визначає порядок обліку матеріальних засобів в Збройних Силах, а облік фінансових операцій ведеться начальником фінансової служби військової частини.

5.14. Основні положення щодо організації лазнево-прального обслуговування військової частини (з'єднання)

5.14.1. Лазнево-пральне обслуговування особового складу військової частини (з'єднання) включає:

організацію регулярного щотижневого миття у лазні військовослужбовців строкової служби з обов'язковою зміною натільної, постільної білизни та онуч;

прання натільної, постільної, кухонної білизни, бавовняного обмундирування, онуч та спецодягу;

хімічну чистку та фарбування обмундирування, ковдр та спецодягу;

дезінфекцію та дезінсекцію обмундирування, постільних речей;

ремонт білизни в пральнях;

постачання миючих матеріалів для лазнево-пральних, санітарно-гігієнічних та туалетних потреб, а також забезпечення коштами на оплату витрат щодо лазнево-прального обслуговування;

постачання лазнево-прального обладнання, запасних частин до нього, інвентарю та інших експлуатаційних матеріалів;

керівництво господарською діяльністю лазнево-пральних закладів, контроль за їх утриманням та роботою.

5.14.2. Військові частини (з'єднання) організовують лазнево-пральне обслуговування особового складу в гарнізонних або військових лазнях та пральнях, а також у місцевих цивільних лазнях та пральнях.

5.14.3. Відповідальність за організацію та стан лазнево-прального обслуговування особового складу несе заступник командира військової частини з тилу (з'єднання).

5.14.4. Безпосередня організація лазнево-прального обслуговування особового складу покладається на начальника речової служби частини (з'єднання), який організовує:

щотижневе миття особового складу та забезпечення його в дні миття миючими матеріалами, натільною та постільною білизною, рушниками та онучами;

експлуатацію лазень та пралень;

зберігання та видачу лазнево-прального майна, матеріалів та інвентарю; заготівлю для потреб частини (з'єднання) дрібного лазнево-прального інвентарю та лазневих мочалок;

здавання білизни та онуч в пральню не пізніше наступного дня після миття;

ремонт натільної та постільної білизни силами особового складу пральні та штатними кравцями, контроль за роботою лазнево-пральних об'єктів та якістю прання і обробки білизни.

5.14.5. Санітарно-гігієнічний контроль за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу здійснюється медичною службою частини (з'єднання). При цьому перевіряється:

санітарний стан лазнево-пральних об'єктів;

регулярність миття особового складу та заміни натільної і постільної білизни, забезпеченість особового складу, який миється, лазневими рушниками, милом та мочалками;

якість прання білизни, хімічної чистки обмундирування та спецодягу; повнота та регулярність медичних обстежень і оглядів працівників військових лазень, пралень та хімчисток.

5.14.6. Контроль за повнотою охоплення миттям особового складу підрозділу, особливо осіб, які знаходились в добових нарядах та тих, що прибули з відряджень, покладається на командира підрозділу.

Старшина підрозділу організує миття всього особового складу та веде облік відвідування лазні, заміни йому натільної та постільної білизни, видачі мила в спеціально заведеній книзі.

5.14.7. Миття у лазні особового складу частини (з'єднання) проводиться щотижнево з обов'язковою одночасною зміною повного комплекту натільної, постільної білизни та онуч.

Кухарі, пекарі миються у лазні щоденно, зміна натільної білизни для них проводиться не менше, ніж два рази на тиждень, а спецодягу - в міру забруднення.

5.14.8. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, та члени їх сімей, в разі відсутності у пункті розміщення військової частини місцевих комунальних підприємств, можуть користуватися військовими лазнями та пральнями за плату.

5.14.9. Підрозділи здають у прання брудну білизну у день її зміни:

у військових частинах, які мають свої пральні,- безпосередньо у ці пральні;

у військових частинах, які обслуговуються гарнізонними та комунальними пральнями,- на речовий склад частини, який потім розсортовує білизну попредметно і не пізніше наступного дня після миття особового складу у лазні здає її прати.

5.14.10. Прання, сушіння та прасування солдатських верхніх сорочок та мундирів проводиться у пральнях або в солдатських кімнатах побутового обслуговування, а за їх відсутності сорочки перуться самими солдатами у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

5.14.11. У кожній гарнізонній та військовій лазні і пральні на видному місці вивішуються правила користування лазнею (пральнею), затверджені начальником гарнізону або командиром військової частини (з'єднання).

5.14.12. Хімічний чистці піддаються предмети обмундирування, спеціальний та захисний одяг, теплі речі; вона проводиться у стаціонарних (центральних, оперативного командування, гарнізонних) майстернях та у солдатських кімнатах побутового обслуговування.

5.14.13. Передбачене нормами забезпечення для відпускання мило видається:

для туалетних потреб особового складу - на руки два рази на місяць за відомістю видачі;

для туалетних потреб хворих, які знаходяться на лікуванні у госпіталях,- на два тижні вперед;

на разове миття - безпосередньо у лазні;

на санітарно-гігієнічні потреби (кухарям, пекарям, медпрацівникам та ін.) відпускається у місця колективного користування (до рукомийників).

На прання білизни миючі засоби відпускаються за нормами, які встановлено Правилами технологічного процесу обробки білизни за кількістю майна, що переться, затвердженими Головним речовим управлінням тилу Міністерства оборони України.

5.15. Організація пожежної безпеки у військовій частині

5.15.1. Пожежна безпека у військовій частині здійснюється згідно з вимогами статей 140-148 та додатка 18 Тимчасового статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і Положення про органи пожежної безпеки в Збройних Силах України.

5.15.2. У кожній військовій частині для забезпечення пожежної безпеки необхідно мати:

план протипожежного захисту;

пожежну команду і пожежну техніку;

пожежну обслугу у підрозділах, цехах, майстернях, сховищах, парках та інших місцях роботи з бойовою технікою і майном;

нормативні запаси води та інші засоби гасіння пожежі;

справні дороги і під'їзди до будівель, пожежних водоймищ і гідрантів;

засоби зв'язку та сигналізації для повідомлення про пожежу та виклику сил і засобів гасіння пожежі.

5.15.3. План протипожежного захисту частини визначає вимоги пожежної безпеки, а також порядок використання сил і засобів гасіння пожежі. План розробляється начальником служби пожежної частини під керівництвом начальника штабу за участі начальників родів військ і служб, затверджується командиром частини, доводиться до всього особового складу і зберігається: перший екземпляр - у начальника служби пожежної безпеки, другий - у стройовій частині.

5.15.4. План протипожежного захисту повинен включати такі розділи:

загальну інструкцію з вимог пожежної безпеки у військовій частині, в якій зазначаються загальні протипожежні заходи на території частини, сигнали пожежної тривоги, порядок залучення сил і засобів по пожежній тривозі оповіщення посадових осіб;

розрахунок сил і засобів, залучених до гасіння пожежі, погоджений з місцевими органами пожежної безпеки;

порядок евакуації озброєння, бойової та іншої техніки і майна.

5.15.5. До плану пожежної безпеки частини додаються:

інструкції із заходів пожежної безпеки у штабі, казармі, клубі, парках, сховищах. майстернях, на складах і т.ін. з урахуванням їх особливостей і пожежної небезпеки та інструкції про порядок дій на період грози, затверджені командиром частини;

витяги з наказів про призначення позаштатного начальника служби пожежної безпеки (у разі відсутності штатного), позаштатної пожежної команди (добровільної пожежної дружини), пожежно-технічної комісії, пожежних постів і обслуг; відповідальних за пожежну безпеку об'єктів, автоматичних установок пожежної сигналізації і пожежогасіння, опалювальних печей;

облік приміщень і пунктів робіт, які підлягають обов'язковому огляду у протипожежному відношенні наприкінці робочого дня;

табель пожежним постам, затверджений командиром частини;

розрахунок необхідної кількості запасів води, обладнання і засобів гасіння пожежі для об'єктів частини;

схема розташування на території частини доріг, пожежних водоймищ, гідрантів, засобів гасіння пожежі, основних рубильників і електрощитів для вимкнення електромежі, пунктів перекриття газопроводу (за його наявності);

лист відміток про практичне відпрацювання плану;

лист ознайомлення посадових осіб з планом.

5.15.6. Для несення служби щодо попередження і гасіння пожеж у військових частинах, де немає штатних пожежних команд (обслуг), створюються позаштатні пожежні команди чисельністю 5-15 осіб. До складу цих команд призначаються солдати і сержанти, як правило, з одного підрозділу. Чисельність команди визначається командиром частини залежно від кількості та пожежної небезпеки об'єктів і наявності пожежної техніки.

У військових містечках, де розміщено декілька військових частин, рішенням начальника гарнізону може бути створено об'єднану гарнізонну пожежну команду.

Зі складу позаштатної пожежної команди щоденно призначається пожежний наряд, який підпорядкований начальнику служби пожежної безпеки частини (гарнізону), начальнику команди і черговому по частині.

До складу добового пожежного наряду входять:

начальник наряду;

водії (мотористи) і номери бойових обслуг за кількістю доданих пожежних автомобілів (мотопомп) згідно з їхніми тактико-технічними характеристиками;

постові за кількістю пожежних постів.

На пожежний наряд покладається:

виконання пожежно-постової служби згідно з табелем пожежних постів;

контроль за виконанням вимог пожежної безпеки у всіх підрозділах та на території частини;

нагляд за справністю приладів і засобів гасіння пожежі;

перевірка протипожежного стану приміщень наприкінці робочого дня;

гасіння пожежі.

Для гасіння пожеж за особовим складом позаштатної пожежної команди закріплюється автомобіль, обладнаний ємкістю для води (2-4 куб.м) і пожежною мотопомпою. Для цього можна також використати нейтралізаційні, поливні та інші машини. Якщо позаштатній команді надані пожежні автомобілі, то служба у ній організовується як у штатній; особовий склад такої команди забезпечується спеціальним одягом нарівні зі штатною пожежною командою.

Пожежні та інші додані команді автомобілі розміщуються у теплих приміщеннях.

5.15.7. Використання особового складу пожежних команд (обслуг, наглядів), пожежних автомобілів (мотопомп), обладнання та інструменту не за прямим призначенням, а також розміщення у приміщеннях пожежних депо осіб і підрозділів, що не мають відношення до органів пожежної безпеки, категорично забороняється.

Особовий склад штатних (позаштатних) протипожежних підрозділів, у тому числі офіцери і прапорщики, звільняються від нарядів, не пов'язаних з виконанням служби пожежної безпеки.

5.15.8. У підрозділах, цехах, майстернях, сховищах та інших місцях робіт з бойовою технікою і майном щоденно призначаються пожежні обслуги з особовим складом, що постійно чи тимчасово там працює.

Перед початком робіт старші обслуг (керівники робіт) визначають обов'язки осіб, призначених до обслуг, та записують їх прізвища на дошку встановленої форми.

На пожежну обслугу покладається контроль за виконанням у місцях робіт вимог пожежної безпеки, повідомлення про пожежу, евакуація майна та техніки і гасіння пожежі.

У підрозділах, щоденно після закінчення вечірньої перевірки, старшиною роти уточнюється бойова обслуга на випадок пожежі.

5.15.9. Щоденно, наприкінці робочого дня в установлений командиром військової частини час, всі об'єкти і приміщення, перед їх закриттям, перевіряються згідно зі спеціальною інструкцією, пожежонебезпечні - посадовими особами, відповідальними за ці приміщення, черговими по парку та особами пожежного наряду частини.

Усі виявлені недоліки повинні бути усунуті до закриття приміщень, після чого електромережа повинна вимикатись зовнішнім рубильником. Результати перевірки записуються у журнал пожежної безпеки об'єктів, приміщень перед їх закриттям.

Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки у цих випадках є пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, що відповідає за приміщення.

Відповідальні за об'єкти (приміщення) при здаванні під охорону передають жетони начальнику варти.

Начальник пожежного наряду, в установлений командиром частини час, отримує жетони у начальника варти.

5.16. Фінансове планування, порядок стягнення та витрат коштів

5.16.1. Завданням фінансового планування в військових частинах є:

правильне визначення потреби в коштах для забезпечення бойової готовності частини, виконання планів бойової та фізичної підготовки особового складу, господарських та культурно-побутових потреб, утримання озброєння, бойової техніки і майна, для забезпечення особового складу належним грошовим утриманням та заробітною платнею;

своєчасне витребування коштів від фінансового органу, що ними забезпечує;

забезпечення своєчасного господарського та доцільного витрачання отриманих коштів.

5.16.2. До основних документів з питань фінансового планування, витребування та витрачання військовою частиною (з'єднанням) коштів відносяться:

кошторис витрат, заява на кошти, річний фінансовий кошторис, розрахунки потреби в коштах для кошторисних підрозділів.

5.16.3. Підставою для витребування та витрачання військовою частиною (з'єднанням) коштів на капітальне будівництво і капітальний ремонт є:

витяг із затвердженого титульного списку;

затверджений проект, що пройшов експертизу проектів та доопрацьований за експертним висновком, зі зведеним кошторисом;

кошториси до робочих креслень на окремі об'єкти;

план фінансування капітального будівництва та капітального ремонту.

Військова частина (з'єднання), що здійснює капітальне будівництво та капітальний ремонт господарським способом, отримує зазначені документи від відповідної КЕЧ району (гарнізону).

При отриманні цих документів військова частина (з'єднання) подає у встановленій формі вимогу на отримання початкового авансу для заготівлі матеріалів та інших витрат.

5.16.4. Перелік позабюджетних коштів, які дозволяється мати військовій частині (з'єднанню), встановлюється Головним фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України.

Позабюджетні кошти можуть бути витрачені тільки на потреби, передбачені наказами Міністра оборони України та Переліком позабюджетних коштів Міністерства оборони України, тимчасове їх позичання або витрачання не за призначенням забороняється.

5.16.5. На кошти грошового фонду частини (з'єднання) та інші види позабюджетних коштів (крім доходів підсобних господарств) на початок року розробляються річні кошториси-розрахунки, що затверджуються командиром військової частини.

5.16.6. Кошти повинні витрачатись відповідно до затверджених кошторисів та планів за прямим призначенням:

для коштів Міністерства оборони - відповідно до класифікації витрат кошторису Міністерства оборони України;

для позабюджетних коштів - відповідно за наказами Міністра оборони України та Переліком позабюджетних коштів Міністерства оборони України.

5.16.7. Витрата коштів може провадитись лише в межах сум кожної статті кошторису Міністерства оборони України, визначених вищим фінансовим органом, а з позабюджетних коштів - у межах наявності їх з кожного виду та у відповідності з діючими законами України, наказами і директивами Міністра оборони України.

5.16.8. Розрахунки за матеріальні засоби, які постачаються військовій частині (з'єднанню) за угодами, укладеними вищими службами, яким вони підпорядковані, як правило, провадяться централізованим порядком. Військова частина (з'єднання) за такі поставки проводить розрахунки за спеціальними вказівками служб, яким вони підпорядковані, та в межах визначених сум відповідної статті кошторису Міністерства оборони України.

5.16.9. Розрахунки з підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності) за матеріальні засоби, придбані військовою частиною, а також за надані послуги проводяться, як правило, безготівковим порядком шляхом перерахунку грошей з рахунку військової частини на рахунок відповідного підприємства, установи, організації згідно з правилами, встановленими Національним банком України.

5.16.10. Військовій частині забороняється проводити закупівлю промислових товарів і матеріалів за готівку у приватних (фізичних) осіб.

Купівлю товарів та матеріалів дозволяється проводити у всіх торговельних установах, незалежно від форм власності, але з обов'язковим виконанням встановлених правил купівлі-продажу товарів з оформленням усіх встановлених цими правилами документів.

5.16.11. Перерахування (видача) сум в рахунок попередньої оплати дозволяється:

для оплати за договорами (угодами), укладеними з державними установами, підприємствами та організаціями;

для розрахунку за поштово-телеграфні послуги (міські та міжміські переговори, передачу телеграм, пересилку посилок, замовних листів, бандеролей) - у розмірі, що не перевищує середньомісячних витрат.

5.16.12. Рахунки, за якими придбані матеріальні засоби, приймаються фінансовою службою до оплати або в погашення підзвітної суми тільки при наявності на них розписок відповідних посадових осіб про прийом майна та відміток про його оприбуткування із зазначенням сторінки та прибуткової статті у книзі матеріального обліку.

Рахунок за виконану роботу підтверджується доданим до рахунку актом приймальної комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини.

5.16.13. При оплаті рахунків за електроенергію, воду та газ, складених на підставі показників лічильників та водомірів. акт комісії, незалежно від суми рахунку, не складається. Витрати електроенергії, води та газу письмово підтверджуються відповідальними особами військової частини.

5.16.14. Всі види майна, пального, продуктів харчування та палива, які мають бути видані в установленому порядку військовослужбовцям та працівникам військової частини або членам їх сімей за плату, підлягають відпусканню тільки після оплати їх вартості одержувачем.

Відпускання у дозволених випадках пального, речового майна, продовольства та фуражу організаціям і установам або особовому складу цих організацій та установ (платним споживачам) проводиться також після попередньої оплати їх вартості.

Відпускання майна, продовольства, пального і палива в кредит забороняється.

5.16.15. Кошти за платне майно, продовольство, пальне та паливо вносяться індивідуальними отримувачами готівкою у фінансову службу військової частини за квитанцією встановленої форми. Отримання грошей завідуючим складом та іншими особами, крім фінансової служби, забороняється.

5.16.16. Паливо та різне майно, в дозволених випадках, відпускається за плату домоуправлінням, гуртожиткам, готелям, підсобним об'єктам, сільськогосподарським підприємствам, підприємствам військторгу, що утримуються при військових частинах, тільки після попередньої оплати їх вартості.

5.16.17. Підсобні об'єкти військової частини виконують роботи або надають послуги різним організаціям та окремим особам, у тому числі генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, що проходять службу за контрактом, працівникам військової частини та членам їх сімей тільки за плату.

5.16.18. Підсобні господарства військової частини, які не переведені на повний господарський розрахунок, не мають права на відкриття поточного рахунку в установах банків та ведення самостійного фінансового обліку.

Цей облік здійснюється фінансовою службою військової частини.

Негоспрозрахункові підсобні господарства військової частини виконують свою роботу згідно з річним виробничим планом, затвердженим командиром частини, а також кошторисами, затвердженими в установленому порядку.

Виконання робіт або надання послуг стороннім організаціям та окремим особам, які не належать до Збройних Сил України, допускається лише у випадках та у порядку, встановлених наказами Міністра оборони України.

5.16.19. На доходи від виконання негоспрозрахунковими підсобними господарствами платних робіт та послуг, а також на зроблені за рахунок вказаних доходів витрати (утримання понадштатного особового складу, придбання матеріалів та інструментів, ремонт обладнання, удосконалення виробництва та інші витрати) фінансовою службою військової частини складається на кожне господарство кошторис, затверджений командиром частини.

За витратами на утримання особового складу господарства кошторис повинен відповідати затвердженому та зареєстрованому в установленому порядку штатному розкладу.

5.16.20. Військова частина протягом грудня кожного року зобов'язана:

повністю закінчити розрахунки з установами, підприємствами та організаціями за отримані від них в поточному році матеріальні засоби чи надані послуги;

вжити заходів для повного стягнення дебіторської заборгованості;

не допустити на 1 січня перевитрат коштів по статтях кошторису Міністерства оборони України, видах позабюджетних коштів, а також не допустити перерахунку коштів за матеріальні засоби та послуги, які будуть фактично отримані (надані) в новому бюджетному році.

5.17. Торговельно-побутове забезпечення військової частини (з'єднання)

5.17.1. Торговельно-побутове забезпечення включає торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами, громадське харчування і побутове обслуговування.

5.17.2. Торговельно-побутове забезпечення військовослужбовців, членів їх сімей, працівників військової частини (з'єднання) Збройних Сил України здійснює військторг (відділ), державне підприємство військової торгівлі.

Військторг (відділ), державне підприємство військової торгівлі - торговельні організації, які існують на повному господарському розрахунку, є юридичними особами, які володіють встановленими правами на належні їм основні засоби та обігові кошти для виконання поставлених завдань, мають присвоєний номер або найменування встановленого зразка, код, печатку та штамп, самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах банків, здійснюють діяльність, що не суперечить законодавству.

Державне підприємство військової торгівлі є первинною ланкою військової торгівлі, користується правами та виконує обов'язки згідно з законами України та положеннями (статутами). Утворення об'єктів військової торгівлі проводиться у встановленому порядку, згідно з клопотанням відповідних командирів (начальників), тільки за наявності для них нормативно обгрунтованої матеріально-технічної бази та забезпечення умов для рентабельної фінансово-господарської діяльності.

Діяльність та підпорядкованість державних підприємств військової торгівлі, військторгів (відділів), закріплення за ними зон (територій) обслуговування визначаються наказами Міністра оборони України і командуючих військових округів (оперативних командувань).

Організація торговельно-побутового забезпечення здійснюється за територіальним принципом, незалежно від підпорядкованості гарнізонів (військових частин).

5.17.3. Військторги (відділи), державні підприємства військової торгівлі здійснюють торговельно-побутове забезпечення частин (з'єднань) через підпорядковану їм мережу торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, приділяючи першочергову увагу віддаленим, нечисленним гарнізонам.

5.17.4. В кожній військовій частині або гарнізоні (поряд розташованих військових частинах), береговій базі з'єднання кораблів та військово-морській базі за діючими нормативами утворюються:

продовольчі та непродовольчі магазини (універсальні і спеціалізовані) - хлібні, овочеві, меблеві, господарських товарів та ін.;

солдатські (матроські) магазини та кіоски, у тому числі, кіоски в казармах і на кораблях 1, 2 рангів;

магазини та кіоски "Військова книга";

їдальні, кав'ярні та буфети, а також магазини кулінарії:

складські та службові приміщення;

фруктоовочесховища;

комбінати побутового обслуговування, ательє (майстерні) з пошиву та ремонту обмундирування та взуття, перукарні, фотоательє, майстерні з ремонту годинників та інші виробничо-побутові об'єкти;

пункти прокату, приймальні пункти хімічного чищення;

цехи по виробництву безалкогольних напоїв, випічці хлібобулочних виробів, переробці плодів та овочів, коптильні цехи; підсобні господарства та інші об'єкти.

5.17.5. Торговельно-побутове забезпечення особового складу, пунктів ППО, нечисленних підрозділів, кораблів на рейдах та пунктах розосередження здійснюється у формах виїзного обслуговування: автомагазинами, іншими видами автозасобів, плавмагазинами, виїздом на місце фахівців підприємств побутового обслуговування для приймання та видачі замовлень.

5.17.6. Військова частина (з'єднання), на умовах, установлених чинним законодавством та наказами і директивами Міністра оборони України:

передає в розпорядження військторгів (відділів) згідно з діючими нормативами та санітарними нормами з існуючого фонду або з числа нових будівель торговельні, побутові, виробничі, складські та службові приміщення (безкоштовно або за плату);

безоплатно надає у військових містечках, навчальних центрах, приміщеннях штабів, таборах, на полігонах, в службових будинках, установах, військово-навчальних закладах, організаціях, в готелях, гуртожитках, культурно-побутових, спортивних та навчальних закладах Міністерства оборони України освітлення, опалення, водозабезпечення, а їдальням, кав'ярням, чайним і буфетам, крім цього, меблі, виробничо-технологічне та холодильне обладнання; здійснює доставку товарів зі складів військторгу, що обслуговує, у віддалені та нечисленні гарнізони, військові частини; забезпечує охорону торговельно-побутових об'єктів на території військових містечок, нечисельних гарнізонів, військових частин;

за плату - на умовах оренди - розміщує торговельно-побутові об'єкти в житловому фонді та інших спорудах, розташованих поза територією військових містечок.

5.17.7. Обслуговування та ремонт (за плату) автотранспорту військторгів (відділів), державних підприємств військової торгівлі організовується заступником командира з'єднання з технічної частини на гарнізонних станціях технічного обслуговування або в частинах спеціального призначення.

5.17.8. Заявки на розгортання об'єктів торгівлі з вказанням місця та термінів подаються завчасно начальнику відповідного військторгу (відділу) або керівнику державного підприємства військової торгівлі такими особами:

для забезпечення військової частини - її командиром через начальника гарнізону;

для забезпечення з'єднання - його командиром через відповідні структури Міністерства оборони України.

Заявка на торговельно-побутове забезпечення в польових умовах частини (з'єднання) їдальнями, буфетами та автомагазинами подається так само, але не пізніше, ніж за 15 діб до його розгортання.

Термін, обсяги торговельно-побутового та матеріально-технічного забезпечення військової частини (з'єднання) в польових умовах узгоджуються командирами та керівниками державних підприємств військової торгівлі, військторгів (відділів) шляхом укладання договорів, в яких обумовлені інтереси військової торгівлі та військової частини (з'єднання).

5.17.9. Розпорядок роботи торговельно-побутових об'єктів узгоджується з командиром військової частини (з'єднання) та встановлюється начальником військторгу (відділу), керівником державного підприємства військової торгівлі відповідно до законодавства про працю.

5.17.10. В окремих випадках, в разі неможливості спорудження офіцерських їдалень, харчування нечисленних груп офіцерів та прапорщиків, за плату, організується в солдатських (матроських) чайних.

5.17.11. В містах, на території відокремлених житлових масивів, де проживають військовослужбовці, члени їх сімей, працівники Збройних Сил України, торговельно-побутові об'єкти утворюються за відсутності на цій території або поблизу неї мережі інших форм торгівлі та побутових підприємств.

5.17.12. Військовій частині (з'єднанню), де стаціонарна торговельна мережа не розгалужена, військторг (відділ), державне підприємство військової торгівлі надає допомогу в організації виїзного торговельно-побутового забезпечення.

5.18. Господарство роти

5.18.1. Завдання та організація ротного господарства

5.18.1.1. Ротне господарство є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та виховної роботи роти, задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її особового складу. Для цього за ротою закріплюється приміщення згідно з Тимчасовим статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та виділяються необхідні кошти.

5.18.1.2. Організація та ведення ротного господарства повинні бути спрямовані на створення умов, що забезпечують зразковий внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є у роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців.

5.18.1.3. Головним завданням ротного господарства є:

підтримання у постійній бойовій готовності озброєння, бойової техніки та транспорту;

вчасне отримання та видача особовому складу роти належних матеріальних засобів та коштів;

створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному проведенню бойової підготовки особового складу роти;

правильне використання, збереження, економне витрачання призначених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних посібників.

5.18.1.4. Ротне господарство організовує командир роти. Він керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та за забезпечення особового складу належними матеріальними засобами. Помічникам і та виконавцями розпоряджень командира роти з питань ведення господарства є командири взводів та старшина роти.

5.18.1.5. Посадові особи роти з питань ведення ротного господарства виконують свої обов'язки відповідно до статей 77-90 Тимчасового статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Зокрема, вони повинні:

знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення господарства роти;

знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу;

здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів;

проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначені строки;

підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території;

доповідати по команді про всі виявлені у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунуті власними силами;

організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота.

5.18.1.6. Матеріальні засоби рота отримує через відповідні служби зі складів частини. Отримання (здавання) матеріальних засобів оформляється прибутковими (витратними) документами. Приймати та здавати майно роти без облікових документів забороняється.

5.18.1.7. Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати:

нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу;

пожежну безпеку;

економні витрати пального, палива, електроенергії та води.

В усіх ротах повинен суворо дотримуватись встановлений порядок розміщення військовослужбовців, утримання, опалювання, провітрювання та освітлювання приміщень, експлуатації казарменого інвентарю, меблів та іншого квартирного майна.

5.18.1.8. Для народознавчої світлиці (каюти) виділяється найбільш затишне, світле приміщення, яке може вмістити особовий склад підрозділу при проведенні виховних заходів.

Народознавча світлиця (каюта) обладнується необхідною кількістю столів та стільців. В ній повинні бути настільні ігри, технічні засоби пропаганди та музичні інструменти, як! передбачені табелями та нормами, газети і журнали, які отримує підрозділ, наочні посібники, географічні карти, тематична добірка брошур, газетних та журнальних статей, стенди для розміщення наочної агітації.

Кімнатні звукові колонки та телевізори можуть бути розміщені також у спальних приміщеннях для особового складу.

5.18.1.9. Під канцелярію роти виділяється окрема кімната, яка забезпечує командиру роти проведення службових нарад та інструкторсько-методичних занять.

У канцелярії роти встановлюють столи, стільці та шафи для зберігання документів.

5.18.1.10. Для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців виділяється окрема кімната, яка обладнується шафами, полицями та вішалками для розміщення на плечиках предметів обмундирування.

Шафи та полиці повинні відповідати розміру і виду майна, що зберігається. Для зберігання кашкетів та черевиків обладнуються окремі гнізда.

У цій кімнаті встановлюється канцелярський стіл, табуретка, приліжкова тумбочка та вивішується плакат з правилами зберігання майна у підрозділі. Крім того, повинна бути зростомірна шкала, сантиметрова стрічка, ступнемір та інше приладдя для визначення розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі речового майна особовому складу.

5.18.1.11. Порядок роботи кімнати для зберігання майна встановлює командир роти. Отримання та видачу майна організовує та здійснює старшина роти. Кімната опечатується старшиною роти і здається під варту черговому по роті. Ключі зберігаються у старшини роти або ротного писаря.

Майно окремих взводів, за відсутності у них таких кімнат, зберігається у кімнаті для зберігання майна одного з підрозділів за наказом старшого командира.

5.18.1.12. У кімнаті (місці) для куріння та чищення взуття повинні бути встановлені урни з водою для недопалків, підставки для чищення взуття, склянки зі взуттєвим кремом та щітки.

5.18.1.13. Кімната побутового обслуговування повинна мати такі місця:

для ремонту обмундирування;

для прасування речового майна;

для гоління;

для шевця;

для перукаря.

5.18.1.14. Вказані місця комплектуються необхідними меблями, інструментами, інвентарем, приладдям та ремонтними матеріалами. Крім того, на стінах вивішуються у рамках під склом плакати стосовно: ремонту обмундирування та взуття, його зберігання і експлуатації; забезпечення особового складу речовим майном; видів зачісок.

5.18.1.15. Для незначного ремонту взуття та обмундирування в роті з числа її солдатів можуть призначатися нештатні шевці та кравці, а також перукар. Ремонтні матеріали та фурнітура відпускаються роті з речового складу військової частини щомісячно, у першу чергу, за рахунок розпорювання вибракуваних предметів. Нові ремонтні матеріали та фурнітура у необхідній кількості купуються військовою частиною за рахунок коштів, які виділяються на господарчі витрати.

5.18.1.16. Сушарня для просушування одягу та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових споруд. Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку можливість запалювання (самозапалювання) обладнання і майна під час просушування.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати: