5. Підприємства по обробці волоса, щетини, пуху, пера, рогів та копит.
6. Виробництва кишково-струнні та кетгутові.
Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
1. Виробництво лакових шкір.
2. Виробництво виробів із вичиненої шкіри.
3. Виробництво щіток із щетини та волоса.
4. Склади мокросолоних шкір (до 200 штук) для тимчасового зберігання (без обробки).
5. Валяльні майстерні.
ВИРОБНИЦТВО ПО ОБРОБЦІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА СМАКОВИХ РЕЧОВИН
Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
1. Скотобаза більше 1000 голів приведеної худоби.
2. Бойні (великої та дрібної рогатої худоби), м'ясокомбінати та м'ясохолодобойні, включаючи бази для передзабійного утримання худоби в межах до тридобового запасу худобосировини.
3. Підприємства по витопленню жиру із морських тварин.
4. Підприємства кишково-миючі.
5. Станції та пункти очистки і промивки вагонів після перевезення худоби (дезопромивочні станції та пункти).
Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
1. Підприємства бурякоцукрові.
2. Заводи кормових антибіотиків.
3. Рибні промисли.
4. Скотобази до 1000 голів приведеної худоби.
5. Цехи по виробництву ферментів із поверхневим способом культивування.
6. Бойні дрібних тварин та птахів.
Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
1. Млини, крупорушки, зернообдиральні підприємства та комбікормові заводи.
2. Елеватори.
3. Підприємства кавообжарочні.
4. Підприємства сироварні.
5. Виробництва оліємаргарину та маргарину.
6. Виробництва м'ясокоптильні.
7. Виробництво харчового спирту.
8. Підприємства рибоконсервні та рибофілейні з утильцехами, рибокомбінати.
9. Цехи по виробництву ферментів з глибинним способом культивування.
10. Бурякоцукрові заводи без жомосховища.
11. Кукурудзяно-крохмальні, кукурудзяно-патокові заводи.
12. Виробництво альбуміну.
13. Підприємства по переробці овочів (сушіння, соління та квашення).
14. Виробництво декстрину, глюкози та патоки.
15. Виробництво крохмалю.
Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
1. Кондитерські фабрики.
2. Виробництво харчового оцту.
3. Підприємства тютюново-махорочної (тютюново-ферментаційні заводи, тютюнові та сигаретно-махорочні фабрики).
4. Чаєрозважувальні фабрики.
5. Заводи спирто-горілчані.
6. Підприємства олійницькі.
7. Консервні заводи.
8. Овочесховища.
9. Цукрово-рафінадні заводи.
10. Заводи коньячного спирту.
11. Пивоварні заводи (без солодівень).
12. Макаронні фабрики.
13. Молочні та маслоробні заводи (тваринні масла).
14. Ковбасні фабрики потужністю понад 3 т за зміну.
15. Хлібзаводи.
16. Фабрики харчові заготівельні.
17. Холодильники місткістю понад 600 т.
18. Заводи первинного виноробства.
19. Винні заводи.
20. Заводи виноградного соку.
21. Заводи фруктових та овочевих соків і безалкогольних напоїв.
22. Підприємства по варінню товарного солоду і виготовленню дріжджів.
23. Рибокоптильні заводи.
САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ СПОРУДИ ТА УСТАНОВКИ КОМУНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
1. Для санітарно-технічних споруд та установок комунального призначення санітарно-захисні зони слід встановлювати в залежності від їх санітарної класифікації та потужності.
Клас I. Санітарно-захисна зона 1000 м
1. Поля заорювання і поля асенізації.
2. Утильзаводи для ліквідації трупів тварин і конфіскантів.
Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
1. Скотомогильники із захороненням в ямах.
2. Сміттєспалювальні та сміттєпереробні заводи.
3. Полігони твердих побутових покидьків.
4. Ділянки компостування твердих покидьків та нечистот населеного пункту.
Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
1. Кладовища.
2. Центральні бази по збиранню утильсировини.
3. Скотомогильники з біологічними камерами.
4. Зливні станції.
5. Ділянки для парників, теплиць з використанням сміття.
6. Компостування сміття без гною і фекалій.
Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
1. Бази районного призначення для збирання утильсировини.
2. Механізовані транспортні парки по очищенню міст.
3. Сміттєперевантажувальні станції.
4. Склади тимчасового зберігання утильсировини без її переробки.
5. Підприємства по обслуговуванню автомобілів (вантажні автомобілі, а також автобуси міського транспорту).
6. Автогазонаповнювальні компресорні станції.
Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
1. Підприємства по обслуговуванню автомобілів (легкові автомобілі, крім тих, що належать громадянам, і автобуси, крім автобусів міського транспорту).
Додаток № 5
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів
| Назва комплексу, підприємства та окремих об'єктів | Розмір санітарно-захисної зони, м |
| 1. Рослинницькі |
| 1. Культиваційні: | |
| теплиці та парники при обігріванні електроенергією, парою або водою | Не нормується |
| теплиці та парники на біологічному обігріванні на гною | 100 |
| на смітті | 300 |
| 2. Рільничі: | |
| польові стани тракторно-рільничих бригад | 100 |
| стаціонарні зерноочисні та сушильні пункти | 100 |
| криті токи | 100 |
| 3. Садівницькі та виноградницькі: | |
| стани садово-виноградницьких бригад | 50 |
| пункти сортування та пакування готової продукції | 50 |
| 2. Тваринницькі |
| Великої рогатої худоби: | |
| а) великі підприємства промислового типу з поголів'ям більше 5000 голів | 1000 |
| б) державні та колективні підприємства по вирощуванню відгодівельного та ремонтного молодняка з поголів'ям: | |
| до 1000 голів | 200 |
| до 3000 голів | 300 |
| до 5000 голів | 500 |
| в) ферми молочного та м'ясного напрямку в державних та колективних підприємствах з поголів'ям корів: | |
| до 400 голів | 200 |
| до 600 голів | 250 |
| більше 600 голів | 300 |
| г) ферми в селянських (фермерьких) господарствах з загальним поголів'ям тварин: | |
| до 10 голів | 15* |
| до 20 голів | 25 |
| до 40 голів | 50 |
| до 60 голів | 75 |
| до 100 голів | 100 |
| до 150 голів | 150 |
| Свинарські: | |
| а) ферми в селянських (фермерських) господарствах: | |
| на 15 голів | 25 |
| на 30 голів | 50 |
| на 50 голів | 75 |
| на 75 голів | 100 |
| на 100 голів | 150 |
| на 150 голів | 300 |
| на 200 голів | 400 |
| б) свинофабрики та свиноферми в державних та колективних підприємствах: | |
| до 12 тис. голів на рік | 500 |
| на 12 тис. та на 24 тис. голів на рік | 1500 |
| на 54 тис. голів на рік і більше | 2000 |
| Вівчарські: | |
| а) вівцеферми в селянських (фермерських) господарствах: | |
| на 50 голів | 25 |
| на 75 голів | 50 |
| на 100 голів | 75 |
| на 150 голів | 100 |
| на 200 голів | 150 |
| на 400 голів | 200 |
| від 400 до 1000 голів | 300 |
| б) вівцеферми в державних та колективних підприємствах на 500 голів і більше | 300 |
| Кролівничі: | |
| кролеферми: | |
| на 150 голів | 25 |
| на 300 голів | 50 |
| на 400 голів | 75 |
| більше 400 голів | 100 |
| Конярські | 100 |
| Звірівницькі | 300 |
| Бджільницькі | 300 |
| Птахівничі: | |
| а) ферми в селянських (фермерських) господарствах: | |
| на 100 голів | 25 |
| на 200 голів | 50 |
| на 300 голів | 100 |
| на 500 голів | 150 |
| на 750 голів | 200 |
| від 750 до 100 тис. курей-несучок | 300 |
| б) птахофабрики (в державних та колективних підприємствах): | |
| до 100 тис. курей-несучок та до 1 млн. бройлерів на рік | 300 |
| більше 100 тис. до 400 тис. курей-несучок та більше 1 млн. до 3 млн. бройлерів на рік, | 1000 |
| а також племінні господарства та репродуктори більше 400 тис. курей-несучок та більше 3 млн. бройлерів на рік | 1200 |
| 3. По переробці та зберіганню сільськогосподарської продукції |
| По переробці продукції рослинництва, продовольчого та фуражного зерна, насіння зернових та олійних культур, трав без відділення протруювання | 100 |
| Те саме, з відділенням протруювання | 200 |
| Овочів (сушіння, засолювання, квашення) | 100 |
| По виробництву крохмалю | 100 |
| По первинній обробці рослинного волокна (льону, коноплі) | 300 |
| Цукрові заводи з жомосховищами | 300 |
| Цукрові заводи без жомосховищ | 100 |
| Кукурудзяно-крохмальні, кукурудзяно-патокові заводи | 100 |
| Олійні (рослинного масла) | 50 |
| Заводи первинного виробництва вина | 50 |
| Заводи виноградного соку | 50 |
| Заводи фруктових та овочевих соків та безалкогольних напоїв | 50 |
| Заводи по виробництву харчового спирту | 100 |
| Пивоварені заводи (без солодовників) | 50 |
| Заводи варіння солоду та виготовлення дріжджів | 50 |
| Хлібозаводи, консервні заводи | 50 |
| По переробці продукції тваринництва, птахівництва та інших видів продукції: | |
| по первинній переробці молока | Не нормується* |
| молоко- та маслозаводи | 50 |
| варіння сиру, виробництво маргарину, м'ясокоптильні, рибоконсервні та рибофілейні комбінати | 100 |
| ковбасні цехи продуктивністю понад 3 т за зміну, у тому числі з м'ясокоптильнями | 50 |
| харчові фабрики, заготівельні, рибокоптильні заводи | 50 |
| скотобази понад 1000 приведених голів | 500 |
| скотобази до 1000 приведених голів | 300 |
| бойні ВРХ, невеликої рогатої худоби, м'ясокомбінати, м'ясохолодобойні | 500 |
| бойні невеликих тварин та птиці | 300 |
| підприємства миття вовни, обробки волоса, щетини, пуху, пера, рогів та копит | 100 |
| По виробництву кормів: | |
| млини, крупорушки, зернообдирні підприємства | 100 |
| утильзаводи по переробці трупів тварин, риби, птиці та їх відходів | 1000 |
| 4. По виробничо-технічному обслуговуванню сільськогосподарських підприємств |
| Матеріально-технічне забезпечення: | |
| гаражі та підприємства по ремонту, технічному обслуговуванню та зберіганню сільськогосподарських машин та автомобілів при числі двигунів до 100 одиниць | 100 |
| підприємства по добуванню каменя безвибуховим методом та обробка каменя, виготовлення гіпсових виробів, комишиту, соломіту, фіброліту | 100 |
| виготовлення глиняних виробів, столярно-теслярські, меблеві підприємства | 50 |
| виробництво з відходів деревини деревностружкових, деревноволокнистих та цементно-фібролітових | 300 |
| плит з використанням фенолформальдегідних смол без використання фенолформальдегідних смол | 100 |
| біоенергетичні підприємства по переробці відходів птахоферм до 100 т/добу | 300 |
| виробництво бондарських виробів | 50 |
| будівельні двори | 50 |
| Зооветеринарне обслуговування: | |
| ветеринарно-лікувальні заклади | 200 |
| скотомогильники з похованням в ямах | 500 |
| скотомогильники з біологічними камерами | 300 |
| ділянки компостування твердих покидьків та нечистот населених місць (центральні) | 500 |
____________
* Але не менше протипожежної відстані.
| Примітка. | Розмір санітарно-захисної зони для різних тваринницьких ферм встановлюється безпосередньо від межі території, на якій розташовані будівлі та споруди для утримання тварин. |
Додаток № 6
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон для складів та овочесховищ
| Види складів | Розмір санітарно-захисної зони, м |
| Склади зберігання сільськогосподарської продукції: | |
| зерна, овочів, фруктів, картоплі | 50 |
| грубих кормів, необмолоченого хліба та рослинного волокна | 100 |
| елеватори | 100 |
| холодильники місткістю понад 600 т | 50 |
| мокросолених шкір без обробки для тимчасового зберігання (до 200 шт.) | 50 |
| мокросолених необроблених шкір (понад 200 шт.) | 300 |
| склади тимчасового зберігання утильсировини без її переробки | 100 |
| Видаткові та базисні склади кам'яного вугілля, торфу, дров, легкозаймистих та паливних рідин | 100 |
| Склади тимчасового зберігання вторинної сировини неорганічного походження без її переробки | 100 |
| Склади утильсировини, зберігання кісток без їх переробки | 300 |
| Промтоварні та продовольчі торгово-розподільні склади | 50 |
| Льодосховища місткістю 5 тис. м-2 та менше | 50 |
| Льодосховища місткістю більше 5 тис. м-2 | 100 |
| Міські базові елеватори цементу | 300 |
Додаток № 7
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон для складів сильнодіючих отруйних речовин
| Види складів | Розмір санітарно-захисної зони, м |
| 1. Базисні склади СДОР | 1000 |
| 2. Витратні склади СДОР | 300 |
| 3. Склади хлору: | |
| у стаціонарних ємкостях (цистернах, танках) | 300 |
| у контейнерах та балонах | 100 |
Додаток № 8
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання отрутохімікатів та мінеральних добрив до житлової забудови та водоймищ
| Пестициди, що зберігаються | Розміри санітарно-захисних зон, м |
| 200 | 300 | 400 | 500 | 600 | 700 | 1000 |
| Допустимі кількості пестицидів та мінеральних добрив, т |
| Отрутохімікати /пестициди/ | до 20 | 21 - 50 | 51 - 100 | 101 - 300 | 301 - 400 | 401 - 500 | >500 |
| Мінеральні добрива I типу | - | до 50 | 51 - 100 | 101 - 300 | 301 - 400 | 401 - 500 | >500 |
| Мінеральні добрива II типу | - | - | до 200 | 201 - 400 | 401 - 600 | 601 - 800 | >800 |
| Мінеральні добрива III типу | - | до 100 | 101 - 500 | 501 - 1000 | 1001 - 2000 | 2001 - 3000 | >3000 |
| Мінеральні добрива IV типу | до 500 | 501 - 1000 | 1001 - 2000 | 2001 - 4000 | 4001 - 8000 | 8001 - 10000 | >10000 |
| Примітки: | 1. До I типу добрив відносяться: хлористий амоній, аміак водний, аміак рідкий,аміакати, вуглеаміакати, цианомід калію, сульфат амонію, сульфат амоніюнатрію;
до II типу - калієва селітра, аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра, натрієва селітра, кальцієва селітра;
до III типу - фосфоритна мука, кісткова мука, преципітат, нітрофоска, діамоній фосфат, томасшлак, суперфосфат простий порошковий, калійна сіль, сульфат калію, калімагнезія, калімаг, хлористий калій-електроліт, крейда мелена, вапняна мука /порошок/, нітрофос, термофос;
до IV типу відносяться - вапняна мука /сирого помелу/, ЖКУ, карбомід, суперфосфат простий гранульований, суперфосфат двійчастий гранульований, нітроамофоска, нітроамофос, амофос, амофоска, каініт, хлористий калій.
2. При зберіганні на одному майданчику отрутохімікатів та мінеральних добрив, а також добрив різних типів санітарно-захисний розрив встановлюється по переважаючому типу. |
Додаток № 9
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон для споруд зовнішнього транспорту
| Найменування споруд | Розриви, м, не менше |
| 1. Залізничний вокзал /від станції та осі останньої колії, об'єктів обслуговування/ | 100 |
| 2. Морські та річні порти: | 100 |
| 2.1. Від границь районів перевантаження та зберігання вантажів, що пилять | 300 |
| 3. Автовокзали | 100 |
| Примітка. | Вказані відстані розглядаються як мінімальні і повинні бути підтверджені розрахунками з урахуванням розмірів вантажообороту, пожежовибухонебезпечності вантажів, що перевозяться, а також допустимих рівнів шуму та вібрації. |
Додаток № 10
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових автомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель
| Будівлі, до яких визначається відстань | Відстань, м, не менше |
| Від гаражів та відкритих стоянок при кількості легкових автомобілів | Від станції технічного обслуговування при кількості постів |
| 10 та менше | 11 - 50 | 51 - 100 | 101 - 300 | більше 300 | 10 та менше | 11 - 30 | більше 30 |
| Житлові будинки, у тому числі торці | 10** | 15 | 25 | 35 | 50 | 15 | 25 | 50 |
| будинків без вікон | 10** | 10** | 15 | 25 | 35 | 15 | 25 | 50 |
| Громадські будівлі | 10** | 10** | 15 | 25 | 25 | 15 | 20 | 20 |
| Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади | 15 | 25 | 25 | 50 | * | 50 | * | * |
| Лікувальні заклади зі стаціонаром | 25 | 50 | * | * | * | 50 | * | * |
____________
* Визначається за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства.
** Для будівель гаражів III і IV ступенів вогнестійкості відстані слід приймати не менше 12 м.
| Примітки: | 1. Розміри санітарно-захисних зон слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від границь земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки.
2. Розмір санітарно-захисних зон від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101 - 300 машин, розміщених уздовж продольних фасадів, слід приймати не менше 50 м.
3. Для гаражів I - II ступенів вогнестійкості вказані в таблиці відстані дозволяється скорочувати на 25 % у разі відсутності в гаражах вікон, які відчиняються, а також в'їздів, орієнтованих у бік житлових та громадських будівель.
4. Для гаражів місткістю більше 10 машин вказані в таблиці відстані допускається приймати по інтерполяції. |
( додаток 10 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства охорони здоров'я України від 18.05.2018 р.
№ 952, від 13.01.2026 р.
№ 40 )
Додаток № 11
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води водних об'єктів в пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування
Додаток 11 виключено
(згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 13 січня 2026 року № 40,
у зв'язку з цим додатки 12 - 17, 17а, 18 - 23
вважати додатками 11 - 16, 16а, 17 - 22 відповідно)
Додаток № 11
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон для очисних споруд господарсько-побутової каналізації
| N з/п | Найменування споруд | Санітарно-захисна зона /м/ при розрахунковій продуктивності споруд, тис.м-3/добу |
| до 0,2 | більше 0,2 до 5 | більше 5 до 50 | більше 50 до 280 |
| 1. | Споруди механічної та біологічної очистки з муловими майданчиками для зброджених осадів, а також окремо розташовані мулові майданчики | 150 | 200 | 400 | 500 |
| 2. | Споруди механічної та біологічної очистки з термомеханічною обробкою осадів в закритих приміщеннях | 100 | 150 | 300 | 400 |
| 3. | Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - |
| 4. | Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - |
| 5. | Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 |
| 6. | Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 |
| Примітка. | Санітарно-захисні зони каналізаційних очисних споруд продуктивністю понад 280 тис. м-3/добу встановлюються на підставі розрахунків розсіювання газів, що мають неприємний запах, місцерозташування об'єктів, рози вітрів та інших факторів, але не менше ніж 500 м. |
( додаток 11 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.05.2018 р.
№ 952 )
Додаток № 12
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Вимоги до водоохоронних зон водних об'єктів
1. Вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, зовнішні межі яких визначаються за спеціально розробленими проектами.
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також потічки.
2. В межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережна захисна смуга встановлюється по обидва береги річок та навколо водойм вздовж урізу води /в меженний період/ шириною:
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м;
- для середніх річок, водосховищ на них, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 м;
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 м.
У прибережних захисних смугах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісіння), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Вона може використовуватись для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.
Додаток № 13
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Санітарно-гігієнічні показники придатності грунту ділянки під забудову населеного пункту
N
п/п | Показники
(для шару грунту 0 - 20 см) | Одиниці виміру | Нормативи |
| 1. | Хімічні токсичні речовини | мг/кг | не більше ГДК, ОДК |
| 2. | Сумарний показник забруднення хімічними речовинами, для яких не встановлено ГДК | безрозмірна величина | до 16 |
| 3. | Кишкова паличка | клітин в 1 г грунту | 1 - 9 |
| 4. | Ентерокок | - " - | 1 - 9 |
| 5. | Патогенні ентеробактерії | - " - | відсутність |
| 6. | Ентеровіруси | - " - | відсутність |
| 7. | Яйця геогельмінтів | екземплярів в 1 кг грунту | життєздатних форм |
Додаток № 14
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Розміри санітарно-захисних зон від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких, птахівничих приміщень та житлової забудови
| Споруди | Мінімальна відстань, м |
| від приміщень | від житлової забудови |
| тваринницьких | птахівничих |
| 1. Обробки рідкого гною на фермах і комплексах по вирощуванню та відгодівлі свиней: | | | |
| менше 12 тис. голів на рік | 60 | | 500 |
| від 12 до 54 тис. голів на рік | 60 | | 1500 |
| 2. Обробки рідкого гною великої рогатої худоби при чисельності поголів'я: | | | |
| менше 1200 корів | 60 | | 300 |
| від 1200 до 2000 голів, до 6000 скотомісць для молодняка | 60 | | 500 |
| 6000 скотомісць для молодняка та більше | 60 | | 1000 |
| 3. Термічної обробки посліду птахівничих підприємств: | | | |
| до 100 тис. кур-несучок та до 1 млн. бройлерів на рік | | 200 | 300 |
від 100 тис. до 400 тис. кур-несучок
та від 1 млн. до 3 млн.бройлерів на рік |
| 200
| 1000
|
| 4. Відкриті сховища посліду | | 300 | 500 |
| 5. Відкриті сховища (накопичувачі) рідкого гною для ферм та комплексів усіх типорозмірів та напрямків (крім 54 і більше тис. свиней на рік) | 60 | | 500 - 2000 |
| 6. Біологічно оброблена рідка фракція гною | 60 | | 500 |
| 7. Майданчики для карантирування підстилкового гною, компосту та твердої фракції | 15* | | 300 |
____________
* Але не менше протипожежної відстані.
| Примітки: | 1. Вибір майданчиків під споруди повинен виконуватись згідно з нормативами.
2. Розміри санітарно-захисних зон відзакритих гноєсховищ до населених пунктів приймаються не менше 50 % від відстані до відкритих гноєсховищ.
3. Розмір санітарно-захисних зон від сховищ та майданчиківкарантирування підстилкового гною і твердої фракції до молочного блока повинен бути не менше 60 м.
4. Розмір санітарно-захисних зон від житлової забудови до відкритих сховищ (накопичувачів) рідкого гною визначається в залежності від потужності комплексу. |
( додаток 14 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.01.2026 р.
№ 40 )
Додаток № 15
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Допустимі рівні звуку на території житлової забудови
N
з/п | Види територій | Допустимі рівні звуку (дБА) | Час доби |
| L Аекв. | L Амакс. |
| 1. | Території, що безпосередньо прилягають до будівель лікарень, санаторіїв | 45
35 | 60
50 | вдень
вночі |
| 2. | Території, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, будівель поліклінік, амбулаторій, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів, дитячих дошкільних закладів, шкіл та інших навчальних закладів, бібліотек | 55
45 | 70
60 | вдень
вночі |
| 3. | Території, що прилягають до будівель готелей та гуртожитків | 60
50 | 75
65 | вдень
вночі |
| 4. | Майданчики відпочинку на території лікарень та санаторіїв | 35 | 50 | вдень |
| 5. | Майданчики відпочинку на території мікрорайонів, груп житлових будинків, будинків відпочинку, пансіонатів, майданчиків дитячих дошкільних закладів, шкіл та інших учбових закладів, будинків-інтернатів | 45 | 60 | вдень |
| Примітка. | Еквівалентні та максимальні рівні звуку в дБА для шуму, що створюється засобами автомобільного, залізничного, авіаційного транспорту в 2 м від огороджуючих конструкцій першого ешелону житлових будинків, готелів, гуртожитків, повернутих у бік магістральних вулиць загальноміського значення, залізниць, а також джерел авіаційного шуму, допускається приймати на 10 дБА вище (поправка D n ± 10 дБА), вказаних у позиціях 2 та 3. |
Додаток № 16
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Нормативні рівні вібрації в житлових приміщеннях (дБ)
| Параметри, що нормуються | Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц |
| 2 | 4 | 8 | 16 | 31,5 | 63 |
| Віброшвидкість | 79 | 73 | 67 | 67 | 67 | 67 |
| Віброприскорення | 25 | 25 | 25 | 31 | 37 | 47 |
| Віброзміщення | 133 | 121 | 109 | 103 | 97 | 91 |
Додаток № 16а
до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 19 червня 1996 р. № 173
Поправки до нормативних рівнів вібрації в житлових приміщеннях
| Фактор, що впливає | Умови | Поправка, дБ |
| Характер вібрації | постійна
непостійна | 0
-10 |
| Час доби | день з 7.00 до 23.00
ніч з 23.00 до 7.00 | +5
0 |
| Тривалість впливу вібрації в денний час за найбільш інтенсивні 30 хвилин | сумарна тривалість
(в %): 56 - 100
18 - 56
6 - 18
менше 6 |
0
+5
+10
+15 |
