Про затвердження Положення про порядок оформлення надання статусу біженця

На виконання ст.2, ст.8 Закону України "Про біженців" та відповідно до п.4 Типового положення про відділи міграції в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.95 N 199,,

1. Затвердити Положення про порядок оформлення надання статусу біженця (додається).

2. Департаменту міграції у місячний термін надіслати вказане Положення до органів міграційної служби на місцях.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра С.П.Бритченка.

1.1. Цим Положенням визначаються порядок оформлення надання, продовження строку дії та позбавлення статусу біженця на території України.

1.2. Статус біженця в Україні відповідно до ст.1 Закону України "Про біженців" може бути надано іноземцю (іноземному громадянинові або особі без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань.

1.3. Підставою для початку роботи з особою, яка має намір набути статус біженця в Україні, є її особисте (або її законного представника) звернення із заявою до органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

1.4. Всі питання, пов'язані з особами, які мають намір набути або набули статус біженця, і виходять за межі даного Положення, вирішуються згідно із законодавством України.

2.1. Особа, яка має намір набути статус біженця і перетнула державний кордон України у порядку, встановленому законодавством, повинна протягом трьох діб звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їй статусу біженця (додаток N 1).

2.2. Особа, яка вимушена була незаконно перетнути державний кордон України з наміром набути статус біженця, повинна протягом доби звернутися до службової особи Прикордонних військ із заявою до відповідного органу міграційної служби про надання їй статусу біженця.

2.3. До заяви про надання статусу біженця мають бути додані документи, що засвідчують особу заявника, а також такі, що можуть служити доказом наявності умов набуття статусу біженця.

2.4. У разі відсутності у заявника документів, що посвідчують особу, орган міграційної служби повинен звернутися із службовим запитом щодо підтвердження його особи до органу внутрішніх справ та інших компетентних органів, передбачених Законом України "Про біженців" за місцем подання заяви про надання статусу біженця (додаток N 2).

2.5. Заявник власноручно заповнює анкету (додаток N 3), де викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання).

2.6. Орган міграційної служби реєструє заяву і подані документи і видає заявникові довідку про те, що його заяву про надання статусу біженця взято до розгляду (додаток N 4), та розписку в отриманні документів (додаток N 5). Заявник повинен зареєструватись в органі внутрішніх справ у порядку, передбаченому Законом України "Про правовий статус іноземців".

2.7. До прийняття остаточного рішення в його справі заявник може проживати у родичів, наймати житлове приміщення чи отримати направлення до пункту тимчасового розміщення біженців (додаток N 6). Направлення заявника до пункту тимчасового розміщення біженців є для нього обов'язковим.

2.8. У разі направлення органу міграційної служби заявник зобов'язаний відбути до визначеного місця тимчасового проживання і у триденний строк зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

2.9. Працівник органу міграційної служби повинен ознайомити заявника з порядком прийняття рішення за його заявою, його правами і обов'язками.

3.1. Особову справу заявника від реєстрації заяви до прийняття остаточного рішення, як правило, веде відділ міграційної служби. Він оцінює повноту й достовірність поданої заявником інформації, визначає план подальших заходів, проводить співбесіди із заявником, робить письмовий висновок щодо можливості надання конкретній особі статусу біженця.

3.2. З особою, заява якої зареєстрована органом міграційної служби, в 10-денний строк має бути проведена співбесіда, про що її повідомляють заздалегідь (не пізніше 3 діб до визначеного терміну). Співбесіда має на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки доказів і відповідності дійсності фактів, повідомлених заявником. Під час співбесіди працівник міграційної служби заповнює реєстраційний листок (додаток N 7), який є документом для службового користування.

3.3. Працівник органу міграційної служби під час співбесіди має право користуватися послугами перекладача. Перекладач повинен суворо дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особистій справі заявника.

3.4. У разі виникнення сумнівів у достовірності інформації, потреби в ідентифікації особи чи встановленні дійсності документів, поданих заявником, орган міграційної служби має право звернутися з відповідними запитами до органів Міністерства внутрішніх справ, інших державних установ та недержавних організацій, які можуть сприяти встановленню дійсних фактів щодо особи, заява якої розглядається.

3.5. Для з'ясування, чи не є стан здоров'я особи, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, таким, що може розглядатися як загроза здоров'ю населення України, орган міграційної служби направляє її на медичне обстеження (додаток N 8), що проводиться у порядку, визначеному Міністерством охорони здоров'я України.

4.1. Рішення про надання статусу біженця приймається керівником органу міграційної служби не пізніше одного місяця з дня подачі заяви і оформлюється наказом.

4.2. Рішення про надання статусу біженця приймається на підставі письмового висновку працівника органу міграційної служби, зробленого після ретельного вивчення всіх документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про надання їй статусу біженця.

4.3. Особі, яка визнана біженцем на території України, видається посвідчення біженця встановленого зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 419, і особа набуває права та обов'язки, передбачені статтями 12, 13 Закону України "Про біженців".

4.4. Статус біженця в Україні надається на три місяці. За умови, якщо в державі, з якої прибув біженець, ще існують умови, на підставі яких він набув статус біженця, рішенням відповідного органу міграційної служби цей строк може бути продовжено.

4.5. Біженець має право обрати місце тимчасового проживання із запропонованого йому міграційною службою переліку населених пунктів в регіоні тимчасового розселення біженців. Підставою для поселення є направлення відповідного органу міграційної служби (додаток N 9).

4.6. Біженець після прибуття до місця тимчасового проживання зобов'язаний зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ згідно із Законом України "Про правовий статус іноземців".

4.7. Матеріали особової справи на час дії рішення про надання статусу біженця зберігаються в органі міграційної служби.

5.1. Умови, за яких статус біженця в Україні не надається, визначаються ст.3 Закону України "Про біженців".

5.2. Рішення про відмову в наданні статусу біженця приймається органом міграційної служби і оформлюється наказом керівника цього органу на підставі письмового висновку працівника, який вів особову справу заявника.

5.3. Заявникові видається повідомлення про відмову в наданні статусу біженця (додаток N 10), а видана раніше довідка про особу, яка звернулась із заявою про надання їй статусу біженця вилучається. Орган міграційної служби повідомляє про це відповідний орган внутрішніх справ протягом трьох днів з дня відмови. Особа, якій відмовлено в наданні статусу біженця, або яка остаточно втратила цей статус, зобов'язана залишити територію України згідно з чинним законодавством.

5.4. Умови, за яких особа втрачає або позбавляється статусу біженця, визначаються ст.11 Закону України "Про біженців".

5.5. Визнання факту втрати або позбавлення статусу біженця належить до повноважень органу міграційної служби, який цей статус надав.

5.6. У разі втрати або позбавлення статусу біженця орган міграційної служби вилучає посвідчення біженця і ця особа втрачає права, передбачені ст.12 Закону України "Про біженців".

5.7. Правовий режим іноземця, який втратив або позбавлений статусу біженця, визначається Законом України "Про правовий статус іноземців", видворення таких іноземців здійснюється за клопотанням органів міграційної служби України.

5.8. Рішення органу міграційної служби про позбавлення статусу біженця може бути оскаржене в тижневий строк до Міністерства України у справах національностей, міграції та культів, яке приймає рішення в місячний термін, або до суду. Подання у встановлений строк скарги про позбавлення статусу біженця до Міністерства України у справах національностей, міграції та культів або до суду не зупиняє виконання такого рішення.

назвіть:

Я, що нижче підписав(ла)ся заявляю, що все, записане з моїх слів у цій анкеті, викладено чітко, ясно і повністю правдиве.

Мені відомо, що неправдиві відомості, повідомлені мною, можуть призвести до відмови у наданні статусу біженця або позбавлення цього статусу.

(останньої країни постійного проживання)

Разом з ним (нею) направляються члени його (її) сім'ї: