Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 8.02.94р. N 75 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів за їх спеціальне використання"

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів, що додається.

2. Вважати такими, що втратили чинність, постанови Міністерства економіки України, та лист Державного комітету України по водному господарству згідно з переліком (додаток N 1).

3. Вважати такими, що не застосовуються, нормативні акти Державного комітету СРСР по цінам та Міністерства фінансів СРСР згідно з переліком (додаток N 2).

1. Постанова Мінекономіки України від 18 червня 1992 року N 20 "Про тарифи на воду, що забирається із водогосподарських систем (поверхневі та підземні джерела)".

2. Постанова Мінекономіки України від 5 січня 1993 року N 2 "Про тарифи на воду".

3. Лист Мінекономіки України від 22 січня 1993 року N 31-27/29 "Про плату за воду".

4. Лист Держводгоспу України від 26 травня 1993 року N ЮГ/21-204.

1. Прейскурант N 03-03 "Тарифи на воду, що забирається із водогосподарських систем", затверджений постановою Держкомцін СРСР від 14 жовтня 1988 р. N 551.

2. Лист Мінфіну СРСР N 03-06-12 від 25 березня 1991 року "Про обчислення і внесення в бюджет плати за воду".

1. Інструкцію розроблено на підставі Закону УРСР "Про охорону навколишнього природного середовища" і постанов Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року N 75 "Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання" від 26 квітня 1994 р. N 247 "Про розмір плати за використання прісних водних ресурсів сільськогосподарськими товаровиробниками" та від 05 вересня 1994 року N 615 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 75.

Інструкція обов'язкова для виконання суб'єктами підприємницької діяльності - водокористувачами незалежно від форм власності.

Інструкція передбачає порядок обчислення і сплати до бюджетів суб'єктами підприємницької діяльності плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги використання води, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати цих платежів до бюджетів.

2. Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів встановлено з метою зацікавлення суб'єктів підприємницької діяльності раціонально використовувати водні ресурси.

3. Введення плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів не звільнює суб'єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скид у водні об'єкти забруднюючих речовин, штрафів за порушення природоохоронного законодавства, сплати постачальникам води вартості послуг, пов'язаних з її подачею.

виробники сільськогосподарської продукції, включаючи тих, що здійснюють зрошення, звільняються від сплати остачальникам-підприємствам (організаціям) Державного комітету по водному господарству вартості послуг, пов'язаних з подачею води на зрошення.

Справляння сплати за спеціальне використання прісних водних ресурсів не звільняє водокористувачів підземних вод від відшкодування витрат на проведення геологорозвідувальних робіт.

4. До спеціального використання прісних водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення водою виробничих сільськогосподарських потреб і потреб населення за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, що може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Плату встановлено за спеціальне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного місцевого значення.

До прісних водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

а) поверхневі води, віднесені до басейнів річок, що розташовані або використовуються на території кількох областей, включаючи притоки всіх порядків;

б) підземні прісні води.

До прісних водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення.

Перелік прісних водних ресурсів місцевого значення визначається Державним комітетом по водному господарству за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

6. Розміри платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, обчислюються відповідно до нормативів плати, обсягів використання води та ліміту.

7. Платниками платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів є суб'єкти підприємницької діяльності - водокористувачі незалежно від форм власності, що вважаються юридичними особами, включаючи підприємства гідроенергетики та водного транспорту, підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, що не вважаються юридичними особами, але мають окремий баланс, поточний і розрахунковий рахунок у банку.

Плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів вносять також господарські виробничі підрозділи, що не мають юридичного статусу і підвідомчі негоспрозрахунковим організаціям.

8. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані мати дозвіл на спеціальне використання прісних водних ресурсів, що є офіційним документом і засвідчує право на використання конкретних природних ресурсів. Крім дозволу, водокористувачам встановлюється ліміт використання води.

Ліміт використання - це гранична кількість води, на використання якої з водного об'єкта водокористувачу видається дозвіл за встановленим порядком.

Видача дозволу на спеціальне використання прісних водних ресурсів і його скасування здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 10 серпня 1992 р. N 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів республіканського значення" із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 28 квітня 1994 р. N 268 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів від 10 серпня 1992 року N 459".

9. Ліміти використання прісних водних ресурсів місцевого значення затверджуються Верховною Радою Республіки Крим, обласними Радами народних депутатів за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

10. Ліміт затверджується на річний обсяг використання води на виробничі та інші потреби до 10 січня, а для зрошувального землеробства - до 10 березня поточного року.

11. Квартальні ліміти використання води розраховуються водоспоживачами в межах затвердженого річного ліміту з урахуванням проектних матеріалів і виробничих програм та узгоджуються з відповідними органами Мінекобезпеки, Держводгоспу та Держкомгеології подаються податковим органам.

12. У разі зміни ліміту на використання води протягом року водокористувач зобов'язаний у десятиденний термін з дня його затвердження повідомити про ці зміни відповідну державну податкову інспекцію.

13. Не підлягають лімітуванню водні ресурси, що використовуються без вилучення їх із водних джерел (наприклад, вода, що проходить через турбіни ГЕС; водні ресурси, що використовуються водним транспортом).

Органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки подають відповідним податковим органам перелік платників платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів затвердженим для кожного з них річним лімітом водовикористання не пізніше 20 березня.

14. Нормативи плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів затверджуються Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів.

15. Для водокористувачів, водозабезпечення яких здійснюється із водогосподарських систем, тобто комплексів, взаємопов'язаних водних об'єктів-річок, водосховищ, каналів, озер, підземних вод й інших об'єктів, нормативи плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів встановлюються у карбованцях за 1 куб.м. води, використаної із водогосподарської системи.

Для водокористувачів, виробничі потреби яких задовольняються без вилучення води з водного джерела і для яких не встановлюється ліміт використання прісних водних ресурсів, нормативи плати визначаються:

- для ГЕС - за 1 куб.м. води, пропущеної через турбінні агрегати;

- для діючого вантажного флоту - за 1 тоннажо-добу експлуатації флоту;

- для діючого пасажирського флоту - за 1 місце-добу експлуатації флоту.

16. Тимчасові нормативи плати за спеціальне використання прісних поверхневих та підземних водних ресурсів, а також пільгові коефіцієнти до тимчасових нормативів плати для окремих категорій водокористувачів, затверджені постановами Кабінету Міністрів України: від 08 лютого 1994 р. N 75 "Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання", від 26 квітня 1994 р. N 247 "Про розмір плати за використання прісних водних ресурсів сільськогосподарськими товаровиробниками", від 05 вересня 1994 р. N 615 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 р. N 75" і наведені у додатках N 1, N 2, N 3 до цієї Інструкції".

До нормативів плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів підприємствами гідроенергетики застосовується коефіцієнт 0,005.

При використанні води , що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими вимірами з урахуванням установлених постачальникові лімітів використання води з різних джерел і відповідних нормативів плати.

Об'єктом обчислення плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів є обсяг води, яку водоспоживачі використовують для власних потреб, незалежно від того надходить ця вода безпосередньо з водогосподарських систем (поверхневих чи підземних джерел) чи від інших водокористувачів або від підприємств комунального господарства.

18. Підприємства, що використовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, плату до бюджетів вносять тільки за воду, яку забирають з водогосподарських систем і використовують на підживлення оборотної системи.

При використанні води одночасно з виробничими цілями на потреби об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, підсобного сільського і рибоводного господарства або інших допоміжних служб плата до бюджету вноситься за всю використану воду.

20. Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів не справляється:

а) за воду, що відпускається платниками платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів іншим водокористувачам;

б) за використання підземних вод які є сировиною в технологічному процесі для вилучення корисних компонентів, що містяться в них;

в) за використання підземних вод, які вилучаються із надр разом з видобутком корисних копалин, а також забір яких допомагає усувати небезпечну дію вод у господарській діяльності (забруднення, підтоплення, засолення, заболочення, зсуви тощо);

г) за забір води з водних об'єктів для протипожежних потреб.

Власники водного транспорту не вносять плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів стоянковим, службово-допоміжним флотом та буксирами, перелік яких наведено у додатку N 7 цієї Інструкції.

Власники водного транспорту також не вносять плату за експлуатацію водного транспорту на річці Дунай.

21. Сума платежу за спеціальне використання прісних водних ресурсів обчислюється платниками самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів.

22. Платежі обчислюються квартальним розрахунком виходячи з фактичного обсягу використаної води, встановленого ліміту та нормативів плати з урахуванням пільг. Приклади розрахунків плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів наведені у додатку N 4 цієї Інструкції.

При використанні води одночасно з виробничими цілями на потреби об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, підсобного сільського і рибоводного господарства або інших служб плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів обчислюється за всю використану воду виходячи з фактичного обсягу використаної води, встановленого ліміту, нормативів плати, з урахуванням пільгових коефіцієнтів.

Підприємства гідроенергетики, що використовують воду на вищеназвані потреби, обчислюють плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів на ці потреби без врахування коефіцієнта 0,005.

Водокористувачі, які використовують воду із каналів, також вносять плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Плата обчислюється за нормативами, встановленими для водного об'єкта, із якого забирається вода в канал.

23. За понадлімітне використання прісних водних ресурсів плата обчислюється і справляється у п'ятикратному розмірі.

24. Кількість води, що використовується, визначається підприємством-водокористувачем на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів.

У разі відсутності водовимірювальної апаратури витрати води можуть визначатись розрахунком за обсягом виробленої продукції чи наданих послуг, норми водовитрат на одиницю продукції, характеристик працюючих насосів, витрат електроенергії або іншими можливими методами (додаток N 4 до цієї Інструкції).

У зрошувальному землеробстві, на державних системах обсяг фактично використаної води обов'язково підтверджується управліннями зрошувальних систем.

25. Підприємства-водокористувачі незалежно від форм власності складають статистичний звіт про використання води за формою N 2-ТП (водгосп) або за формою N 7-гр (підземні води).

26. Підприємства-водокористувачі щоквартально складають за встановленою формою (додаток N 5 до цієї Інструкції) розрахунок плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, за винятком водного транспорту, і подають його податковим та водогосподарським органам не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Власники водного транспорту складають розрахунки плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів за встановленою формою (додаток N 6 до цієї Інструкції) за перше півріччя, дев'ять місяців та за рік. Розрахунки подаються до податкових органів не пізніше 25 числа, наступного за звітним періодом.

Підприємства-власники водного транспорту, що використовують воду на виробничі цілі і потреби об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, підсобного сільського і рибного господарства або інших служб, складають розрахунки за двома формами (додатки N 5 і N 6 до цієї Інструкції).

27. Сплата платежу за спеціальне використання прісних водних ресурсів проводиться платниками щоквартально у 5-денний строк з дати, встановленої пунктом 26 цієї Інструкції для подання розрахунку.

28. У межах встановленого ліміту платежі відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне їх використання - стягується з прибутку, що залишається у розпорядженні суб'єкта підприємницької діяльності.

29. Водокористувачі, які не подали податковим органам у встановлений термін квартальні розрахунки встановленої форми, сплачують 110 відсотків суми платежу за спеціальне використання прісних водних ресурсів, обчисленої за попередній звітний період.

Після подання зазначених розрахунків проводиться перерахунок платежу.

30. Суми вказаних платежів вносяться до відповідних бюджетів з розрахункових рахунків платників. Якщо ж підприємства не мають розрахункового рахунку, платежі вносять виробничі об'єднання, комбінати тощо, яким підпорядковуються вказані підприємства.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 80 відсотків зараховується до Державного бюджету України і 20 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей на розділ 13 Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів. Символ звітності банку 58.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів місцевого значення зараховується в повному обсязі до місцевих бюджетів відповідних Рад народних депутатів на розділ 13 Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів.

Платежі за спеціальне використання прісних водних ресурсів для потреб гідроенергетики та водного транспорту зараховуються у повному обсязі до Державного бюджету України.

Плата за понадлімітне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного значення надходить до місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Платники платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів подають до банківських установ платіжні доручення для зарахування належної суми платежу до відповідного бюджету або місцевого позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища.

31. Контроль за спеціальним використанням прісних водних ресурсів, обліком його обсягів здійснюють відповідні органи Мінекобезпеки.

32. Контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використаної води здійснюють органи Мінекобезпеки, Мінстату, Держводгоспу, Держжитлокомунгоспу.

33. При виявленні порушень з питань обсягів водоспоживання під час перевірок водокористувачів органи Мінекобезпеки і Держводгоспу направляють до відповідних податкових органів копії актів перевірок підприємств-водоспоживачів.

34. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджетів платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів здійснюється державними податковими інспекціями.

Контроль за повнотою і своєчасністю сплати за понадлімітне використання прісних водних ресурсів, що вноситься до місцевого позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. В разі неперерахування платниками платежу за понадлімітне використання прісних водних ресурсів ці кошти стягуються державними податковими інспекціями з зарахуванням їх до бюджетів за порядком встановленим п.30 цієї Інструкції.

35. Державними податковими інспекціями здійснюється перевірка розрахунків плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів.

36. Документальна перевірка правильності обчислення і перерахування до бюджетів плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів здійснюється державною податковою інспекцією. За необхідністю до перевірок залучаються органи Мінекобезпеки і Держводгоспу.

37. Облік нарахованих і сплачених сум плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів ведеться державними податковими інспекціями відповідно до Інструкції про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 12 травня 1994 р..

Повернення та залік неправильно сплачених сум плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів проводиться із відповідного бюджету за заявою платника.

38. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і сплати платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів несуть платники цих платежів відповідно до чинного законодавства України.

39. Платники платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів мають право оскаржити дії службових осіб державних податкових інспекцій за порядком, встановленим чинним законодавством України.

40.

Суми плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, що не були внесені у встановлений термін, сплачуються з нарахуванням пені у розмірі 0,3 відсотків від суми недоїмки за кожний день прострочки платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу, включаючи день сплати.

Стягнення не внесених в строк сум сплати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, відстрочка і розстрочка платежів, залік і повернення неправильно сплачених сум проводиться відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів".

41.

Згідно із Законом України від 24 грудня 1993 р. N 3813-12 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у разі приховування (заниження) платниками суми платежу за спеціальне використання прісних водних ресурсів в межах ліміту, з них стягується вся сума донарахованого платежу і застосовується фінансова санкція у вигляді стягнення у двократному розмірі тієї ж суми, а у разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - у п'ятикратному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми.

Керівники та інші службові особи, винні у порушенні податкового законодавства, у заниженні суми платежу, у приховуванні (заниженні) об'єкту обчислення плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, а також у відсутності бухгалтерського обліку об'єкту обчислення плати або веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою розрахунків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від п'яти до десяти мінімальних розмірів заробітної плати.

За ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, накладається адміністративний штраф у розмірі від десяти до п'ятнадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

42.

Донараховані за результатами перевірок суми плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, суми недоїмки, а також суми штрафів та інших санкцій стягуються до відповідних бюджетів.

Штрафи, що стягуються за приховування (зниження) сум платежу за понадлімітне використання води, встановленого під час перевірок, сплачуються бюджетам, до яких зараховується плата за використану воду у межах ліміту.

43.

Суми плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів, не внесені у встановлений термін до бюджетів, та фінансових санкцій стягуються за весь час ухилення від сплати платежу з підприємств, установ і організацій у безспірному порядку незалежно від їх форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності.

З керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій штрафи стягуються згідно чинному законодавству.

44.

Платники мають право оскаржити неправильні дії посадових осіб відповідних податкових органів, що ними допущені при стягненні плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Скарги подаються до того податкового органу, якому ці особи безпосередньо підпорядковані чи за розпорядженням якого проводяться стягнення. Ці скарги розглядаються і рішення приймаються в місячний строк з дня їх надходження.

45.

У випадку, якщо платника не задовольняє рішення керівництва державної податкової інспекції, працівники якої проводили перевірку, він має право в місячний строк оскаржити її дії до вищестоячої податкової інспекції, а якщо платник не погодився і з рішенням вищестоячої податкової інспекції, то для оскарження дії службових осіб податкової інспекції він має право звернутися до суду.

46.

Подання скарги не припиняє справляння платежу до бюджетів.

Примітка. Код водного об'єкта подано за "Класифікатором річок України для кодування водойм при веденні державної статистичної звітності про використання води за формою 2-ТП (водгосп)".

Примітка. Нормативи плати за спеціальне використання підземних водних ресурсів обчислені без врахування ставок на відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи.

1.1. За нормативом споживання води на одиницю продукції.

Норматив розробляється для даного підприємства науковою організацією та затверджується органами, що встановлюють ліміт на спеціальне використання прісних водних ресурсів.

Приклад.

Підприємство за звітний квартал виробило 100 тонн продукції. Згідно з нормативом використання води на виробництво 1 тонни продукції становить 35 куб.м.

Загальний обсяг використаної прісної води дорівнює:

1.2. За обсягом оплати послуг за водопостачання.

Приклад.

Підприємство отримало воду від системи водоканалу ЖКГ (чи іншої підпорядкованості) згідно з платою за послуги водопостачання в обсязі 1000 куб.м. за звітний квартал.

Обсяг води для нарахування плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів становить 1000 куб.м.

1.3. За обсягом витраченої електроенергії.

При заборі води насосними станціями витрати електроенергії контролюються згідно з показниками спеціальних приладів.

Визначення обсягу забору води насосними агрегатами за даними витрати електроенергії здійснюються за формулою:

367,2 - постійний коефіцієнт;

W - обсяг забраної води (куб.м.);

E - витрати електроенергії за розрахунковий період (квт/г);

H - розрахунковий тиск насоса (м);

nн,ne - коефіцієнти корисної дії (к.к.д.) відповідно до насоса та електродвигуна.

Розрахункові показники Н, nн, ne беруться з матеріалів технічного проекту насосної станції та технічних паспортів до них.

Приклад.

Згідно з документами про сплату за використану електроенергію на насосній станції визначаємо, що обсяг витраченої електроенергії становить 61800 квт/г за звітний квартал.

Згідно з технічним проектом (паспортом) насосної станції паспортів насоса та двигуна визначаємо:

- розрахунковий тиск H = 30 м;

- коефіцієнт корисної дії насоса nн = 0,89;

- коефіцієнт корисної дії електродвигуна ne = 0,87.

Тоді згідно із загальною формулою маємо:

1.4. За обсягом виробленої електроенергії

При пропусканні води через турбінні агрегати видобуток електроенергії контролюється згідно з показниками спеціальних приладів, що і відображає результат виробничої діяльності підприємства.

Кількість пропущеної через турбінний агрегат води за даними виробленої електроенергії обчислюється за формулою:

W - обсяг пропущеної через турбінні агрегати води за розрахунковий час (куб.м); H - середній корисний тиск (м);

nт, nr - коефіцієнти корисної дії /к.к.д./ відповідно до турбіни та генератора; Е - обсяг виробленої електроенергії (квт./г.) за розрахунковий період.

Розрахунковий показник корисного тиску води дорівнює різниці відміток верхнього (вище греблі) та нижнього (нижче греблі) б'єфів (рівнів води) водосховища та витрат тиску на спорудах водоводу /грати, трубопроводи тощо/.

Відмітки б'єфів (рівнів води) водосховища визначаються за даними режимних спостережень або згідно з розрахунком несталого руху потоку у нижньому б'єфі /згідно з проектними даними/.

К.к.д. турбіни та генератора визначаються за паспортними даними і дорівнюють відповідно nт = 0,85 - 0,95 та nr = 0,96-0,98.

Приклад.

Згідно із звітними документами виробничої діяльності ГЕС за розрахунковий місяць виробництво електроенергії становило 310 тис.квт./г.

Згідно з режимними даними спостережень відмітка води у верхньому б'єфі (вище греблі) становила 65,2 м, а у нижньому б'єфі (нижче греблі) - 57,17 м.

Таким чином, тиск становить:

З урахуванням втрати напору на спорудах водоводу, що дорівнює (за проектом) 0,5 м, розрахунковий напір дорівнює:

Згідно з паспортом турбіни nт = 0,876 (для даного звітного періоду) та паспортом генератора nr = 0,97.

Таким чином, згідно із загальною формулою розрахунку пропущеної через турбіни води маємо: