34. Вислуга строків служби на пенсію, обчислена відповідним фінансовим органом і управлінням (відділом) кадрів, зазначеними в пункті 33 цього Положення, оголошується військовослужбовцю, який представляється до звільнення з військової служби.
У випадку висловлення військовослужбовцем заперечень щодо складеного розрахунку вислуги строків служби, ці заперечення повинні бути розглянуті відповідними кадровими і фінансовими органами і по них прийняті рішення до звільнення його з військової служби.
35. Спірні питання по зарахуванню у вислугу строків служби для призначення пенсії окремих періодів служби у календарному обчисленні або на пільгових умовах за поданнями начальників відповідних управлінь (відділів) кадрів вирішуються Комісією Міністерства оборони України у складі, затвердженому наказом міністра оборони України від 9 вересня 1992 р. N 157.
На розгляд Комісії виносяться тільки ті спірні питання, які не можуть бути вирішені на місці відповідними кадровими та фінансовими органами.
Для винесення питання на рішення Комісії кадровий орган з'ясовує всі обставини, пов'язані зі спірними періодами служби, і подає усі документи разом з особистою (пенсійною) справою військовослужбовця і своїми висновками в управління (відділ) кадрів відповідного управління Міністерства оборони України або військового округу, яке після ретельного вивчення цього питання направляє весь матеріал в Головне управління кадрів Міністерства оборони України.
Зазначеній Комісії доручено також вирішення спірних питань, пов'язаних з визначенням права на пільги, встановлені законодавством для учасників Великої Вітчизняної війни і військовослужбовців, які брали участь в інших бойових діях, та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
36. Обчислена у встановленому порядку вислуга строків служби зазначається (календарна та окремо на пільгових умовах) в наказах про звільнення військовослужбовців з військової служби і є підставою для призначення їм пенсії за вислугою строків служби. Щодо військовослужбовців, зазначених у підпункті "б" пункту 12 цього Положення, в наказах про звільнення зазначаються загальний трудовий стаж і окремо вислуга строків служби на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні.
37. При виявленні помилки в обчисленні вислуги строків служби на пенсію або факту зарахування у вислугу строків служби періоду служби, не підтвердженого документами, що викликали необгрунтоване завищення вислуги строків служби, обласні, Кримський республіканський, Київський та Севастопольський міські військові комісаріати (надалі - обласні військові комісаріати) припиняють виплату призначеної пенсії, а при наявності права на подальше одержання пенсії - перераховують її за фактичну вислугу строків служби і порушують перед відповідними управліннями (відділами) кадрів питання про внесення змін у наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби.
Рішення про внесення змін в наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби в частині зменшення вислуги строків служби, приймається начальником, який видав наказ про його звільнення.
38. При поновленні виплати пенсії за вислугою строків служби після перерви в її одержанні вислуга строків служби для призначення пенсії, обчислена раніше військовослужбовцю відповідно до законодавства, чинного на день звільнення його з дійсної військової служби, перегляду не підлягає.
III. Пенсії по інвалідності
39. Право на пенсію по інвалідності мають військовослужбовці, які стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними військової служби або не пізніше трьох місяців після звільнення з військової служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних в період проходження військової служби або під час перебування в полоні в період Великої Вітчизняної війни (з дотриманням умов, передбачених підпунктом "й" пункту 20 цього Положення).
40. Військовослужбовці, зазначені в пункті 39 цього Положення, права на пенсію по інвалідності набувають незалежно від тривалості військової служби і часу, що минув з дня звільнення з військової служби до дня звернення за пенсією, а також від того, чи мали місце перерви в інвалідності.
41. Групи та причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями (надалі - МСЕК), які діють на підставі Положення про них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. N 83.
Залежно від ступеню втрати працездатності інваліди поділяються на три групи.
42. Залежно від групи та причини інвалідності пенсії по інвалідності військовослужбовцям нараховуються в таких розмірах:
а) військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, в партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів в період Великої Вітчизняної війни, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю в бойових діях у мирний час, а також іншим особам, які зазначені у пунктах 1-6 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":
інвалідам I групи - 100 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам II групи - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення; (пункти 108, 109, 111 і 115 цього Положення);
б) військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби:
інвалідам I групи - 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам II групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
інвалідам III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункти 108, 109, 111, 113 і 115 цього Положення). Пенсії, обчислені за нормами цього пункту, призначаються з урахуванням вимог пункту 44 цього Положення.
43. У розмірах, передбачених підпунктом "а" пункту 42 цього Положення, пенсії по інвалідності призначаються також:
а) військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, якщо нещасний випадок, що призвів до інвалідності, трапився:
на шляху прямування на службу або зі служби, при прямуванні у відрядження, при службових поїздках під час відряджень та повернення до місця служби;
при виконанні військового обов'язку по урятуванню людського життя, підтримці військової дисципліни і охороні правопорядку, охороні державної, колективної та приватної власності;
б) військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, обумовленого впливом радіоактивних речовин, джерел іонізуючих опромінень, компонентів ракетного палива та інших токсичних речовин;
в) військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час перебування в полоні в період Великої Вітчизняної війни (з дотриманням умов, передбачених підпунктом "й" пункту 20 цього Положення).
44. При наявності у інвалідів з числа військовослужбовців вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою строків служби (підпункт "а" пункту 12 цього Положення), пенсія по інвалідності може призначатися у розмірі пенсії за вислугою строків служби відповідно до вислуги (пункт 13 цього Положення).
45. Пенсії по інвалідності, обчислені відповідно до пунктів 42-44 цього Положення, не можуть бути нижчими:
а) при настанні інвалідності внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" пункту 42 і пункті 43 цього Положення:
для осіб офіцерського складу: по інвалідності I і II груп - 390 процентів, а по інвалідності III групи - 195 процентів встановленого законодавством мінімального розміру пенсії за віком;
для прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом, і військовослужбовців - жінок: по інвалідності I і II груп - 360 процентів, а по інвалідності III групи - 180 процентів мінімального розміру пенсії за віком;
б) при настанні інвалідності внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 42 цього Положення:
для осіб офіцерського складу: по інвалідності I групи - 260 процентів, по інвалідності II групи - 130 процентів, по інвалідності III групи - 65 процентів мінімального розміру пенсії за віком;
для прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, військовослужбовців, прийнятих на дійсну військову службу за контрактом, військовослужбовців-жінок: по інвалідності I групи - 240 процентів, по інвалідності II групи - 120 процентів, по інвалідності III групи - 60 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
Фіксовані мінімальні розміри пенсій по інвалідності наведені в додатку N 1 до цього Положення.
46. До пенсії по інвалідності, що призначається військовослужбовцям (у тому числі до обчисленої в розмірі пенсії за вислугу строків служби або в мінімальному розмірі), нараховуються надбавки:
а) непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (пункти 55, 56 і 61 цього Положення), та які не одержують трудову або соціальну пенсію - на кожного непрацездатного члена сім'ї у розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України "Про пенсійне забезпечення" для відповідної категорії непрацездатних. В разі наявності права одночасно на соціальну пенсію і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії по інвалідності призначається за вибором інваліда соціальна пенсія органами соціального захисту населення або надбавка. Виплата надбавки здійснюється у порядку, передбаченому абзацем другим пункту 141 цього Положення;
б) інвалідам I групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують згідно з висновком відповідного медичного закладу постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, а також одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років), - на догляд за ними у розмірі соціальної пенсії, встановленому відповідно до статей 93, 94 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому до числа одиноких належать ті з інвалідів, разом з якими не проживають їх працездатні діти, брати, сестри, онуки, батьки або дружина;
в) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), - в розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Фіксовані розміри надбавок до пенсії по інвалідності на непрацездатних членів сім'ї, які перебувають на утриманні пенсіонерів, і на догляд за інвалідом наведені в додатку N 1 до цього Положення.
47. Інвалідам з числа військовослужбовців, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і відносяться до категорії I, до пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої з врахуванням надбавок, (встановлених пунктом 46 цього Положення), призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачена статтями 50 і 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірах:
інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
інвалідам III групи; хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. До зазначених інвалідів I-III груп належать особи, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних в період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
особам, віднесеним до категорії 2,- 30 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 3,- 25 процентів мінімальної пенсії за віком;
особам, віднесеним до категорії 4,- 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
48. Надбавки до пенсій і додаткові пенсії, передбачені пунктами 46 і 47 цього Положення, можуть нараховуватися до пенсій по інвалідності одночасно.
49. Пенсії по інвалідності, що призначаються відповідно до пунктів 42-45 цього Положення, підвищуються:
а) військовослужбовцям, які відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" віднесені до інвалідів війни - інвалідам війни I, II груп - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, III групи - півтори мінімальні пенсії за віком;
б) військовослужбовцям, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, як у воєнний, так і у мирний час, іншим військовослужбовцям з числа учасників бойових дій (стаття 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), якщо вони не є інвалідами війни, - на суму мінімальної пенсії за віком;
в) військовослужбовцям, які є учасниками війни (стаття 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
г) військовослужбовцям, які зазнали політичних репресій і в подальшому були реабілітовані, - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
д) військовослужбовцям з числа примусово переселених членів сімей громадян, які зазнали політичних репресій і надалі були реабілітовані, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Фіксовані розміри підвищень пенсії, передбачені цим пунктом, наведені у додатку N 1 до цього Положення.
50. Пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються на весь час інвалідності, встановленої МСЕК, а інвалідам - чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років - довічно. Повторний огляд цих інвалідів проводиться лише за їх заявою.
В разі визнання пенсіонера, котрий не досяг пенсійного віку, працездатним пенсія виплачується йому до кінця місяця, в якому його визнано працездатним, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.
51. Із зміною групи інвалідності, що настала після призначення пенсії, відповідно змінюється і розмір пенсії з терміну, передбаченого пунктом 136 цього Положення. При цьому, якщо стан здоров'я у інваліда війни погіршується у зв'язку із загальним захворюванням, трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, пенсія перераховується за новою групою інвалідності із збереженням її причини.
52. В разі порушення інвалідом строку повторного огляду у МСЕК виплата йому пенсії зупиняється, а при визнанні його знову інвалідом - поновлюється з дня зупинення, але не більш, як за один місяць до дня повторного огляду. В разі порушення інвалідом строку повторного огляду з поважної причини (наприклад, у зв'язку з хворобою, вимушеною відсутністю за місцем проживання) - виплата йому пенсії поновлюється з дня зупинення, але не більш, як за три роки до дня повторного огляду, якщо МСЕК визнає його за цей період інвалідом. При цьому, якщо при повторному огляді інваліду встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений час виплачується за попередньою групою інвалідності.
53. Пенсіонеру, який одержує пенсію по інвалідності та одночасно має право на пенсію за вислугою строків служби, в разі перерви в інвалідності (пункт 52 цього Положення), яка перевищує місячний термін на час цієї перерви, якщо він не має права на одержання пенсії по інвалідності, може бути призначено та виплачено пенсію за вислугою строків служби у межах терміну, передбаченого пунктом 124 цього Положення.
IV. Пенсії в разі втрати годувальника
54. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають:
а) непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців (з урахуванням вимог пунктів 55-58 цього Положення), якщо годувальник помер у період проходження військової служби або не пізніше трьох місяців з дня звільнення з військової служби, чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження військової служби;
б) непрацездатні члени сім'ї пенсіонера з числа військовослужбовців, які перебували на його утриманні (з урахуванням вимог пунктів 55-57 цього Положення), якщо годувальник помер у період одержання пенсії від Міністерства оборони або не пізніше п'яти років після припинення виплати цієї пенсії, або пізніше цього терміну, але внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Пенсія в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців призначається незалежно від тривалості військової служби годувальника.
55. Непрацездатними членами сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, вважаються:
а) діти, брати, сестри і онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти навчальних закладів - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку. При цьому брати, сестри і онуки військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців мають право на пенсію, якщо в них немає працездатних батьків. За дітьми, братами, сестрами та онуками, визнаними інвалідами з дитинства та за тими, хто має право на пенсію в разі втрати годувальника, це право зберігається на весь час непрацездатності;
б) батько, мати і дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років або визнані у встановленому порядку інвалідами, а батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження військової служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби, захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку (крім батьків та подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли внаслідок вчинення ними злочину), мають право на пенсію після досягнення чоловіками - 55 років, жінками - 50 років;
в) дружина (чоловік) або один з батьків, дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку та працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює, а дружини (чоловіки) військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" пункту 42 і пункті 43 цього Положення, зайняті доглядом за дітьми померлого військовослужбовця (пенсіонера), які не досягли 8 років,- незалежно від того, працює дружина (чоловік) чи ні;
г) дід і бабуся - за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати. До осіб, зобов'язаних утримувати діда з бабусею, належать їх повнолітні працездатні діти, а також брати, сестри та онуки, на яких покладено цей обов'язок відповідно до законодавства.
56. Члени сім'ї померлого військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців вважаються такими, які перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Факт перебування на утриманні при відсутності документів, що це підтверджують, може встановлюватися у судовому порядку, якщо встановлення цього факту в іншому порядку неможливо. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
57. Незалежно від перебування на утриманні годувальника право на пенсію в разі втрати годувальника мають:
а) непрацездатні діти;
б) непрацездатні батьки і дружина (чоловік) військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження військової служби (крім випадків, зазначених у пункті 58 цього Положення), або пізніше, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що мали місце під час проходження військової служби;
в) непрацездатні батьки і дружина (чоловік) у разі втрати після смерті годувальника джерела засобів до існування (з врахуванням пунктів 59 і 60 цього Положення).
Це право не застосовується при призначенні пенсій членам сімей військовослужбовців, які в період проходження служби загинули чи померли внаслідок вчинення ними злочину.
58. Пенсії в разі втрати годувальника, при наявності права, дружині (чоловікові) військовослужбовця, який загинув або помер внаслідок вчинення ним злочину в період проходження військової служби, призначаються у випадку, якщо дружина (чоловік) цього військовослужбовця перебувала на його утриманні (пункт 56 цього Положення) і при досягненні віку: жінками - 55 років, чоловіками - 60 років.
59. Факт втрати джерела засобів існування непрацездатними батьками і дружиною (чоловіком), які не перебували на утриманні військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців (підпункт "в" пункту 57 цього Положення), визначається на день звернення їх за пенсією у кожному конкретному випадку, виходячи з їх фактичного матеріального стану. При цьому до числа тих, які втратили джерело засобів існування, належать батьки або дружина (чоловік), крім зазначених в абзаці другому цього пункту, у яких всі наявні доходи у їх сукупності або частка доходів, що припадає на кожного з них, нижче мінімального розміру пенсії, передбаченого підпунктом "б" пункту 65 цього Положення на одного непрацездатного члена сім'ї для сімей померлих, загиблих та тих, які пропали безвісти, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військовослужбовців - жінок.
Не вважаються такими, що втратили джерело засобів існування, незалежно від розміру наявних доходів, батьки або дружина (чоловік), які мають повнолітніх працездатних дітей, у тому числі, які мешкають окремо (з врахуванням вимог абзаца третього цього пункту). При цьому діти, які призвані на строкову військову службу або зараховані курсантами військово-навчальних закладів (крім курсантів з числа прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби або прийнятих на військову службу за контрактом), виключаються з числа повнолітніх працездатних дітей зобов'язаних утримувати своїх непрацездатних батьків.
Непрацездатні батьки або дружина (чоловік), діти яких рішенням суду звільнені від обов'язків надавати їм матеріальну допомогу, вважаються такими, що втратили джерело засобів існування, якщо наявні в них доходи або частка доходів нижче розміру, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
60. У випадках, коли один з батьків, який не перебував на утриманні військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців, працює або одержує пенсію на інших підставах, право на пенсію в разі втрати годувальника одного з батьків визначається за правилами пункту 59 цього Положення.
61. Право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з рідними дітьми мають усиновлені, а також пасинки та падчерки, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, брати, сестри, онуки, пасинки, падчерки, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, зберігають це право і при їх усиновленні.
Усиновителі мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьками.
Вітчим і мачуха мають право на пенсію нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо вони виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку не менш як 5 років.
62. Пенсія в разі втрати годувальника дружині (чоловікові), батькам (усиновителям), вітчиму або мачусі призначається незалежно від часу, що пройшов з дня смерті годувальника до досягнення ними пенсійного віку або настання інвалідності, і часу звернення за пенсією після здобуття права на її одержання.
63. Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи або участю у бойових діях у мирний час, - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) годувальника (пункти 108-111, 114 і 115 цього Положення) на кожного непрацездатного члена сім'ї;
б) сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, - 30 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) годувальника (пункти 108-111, 114 і 115 цього Положення) на кожного непрацездатного члена сім'ї.
64. У розмірі, передбаченому підпунктом "а" пункту 63 цього Положення, пенсії в разі втрати годувальника призначаються також:
сім'ям військовослужбовців, які померли внаслідок нещасного випадку, який трапився за обставин, зазначених у підпункті "а" пункту 43 цього Положення;
сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, які є інвалідами внаслідок причин, зазначених у підпункті "а" пункту 42 і пункті 43 цього Положення, - незалежно від причини смерті годувальника; сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок причин, зазначених у підпунктах "б" і "в" пункту 43 цього Положення;
дітям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили обох батьків (круглі сироти), та іншим членам сім'ї, що мають право на пенсію, разом з якими мешкають ці діти, - незалежно від причини смерті годувальника. Членам сімей, які мешкають окремо від дітей - круглих сиріт (наприклад, батькам померлого, дітям від іншого шлюбу), пенсія призначається у розмірі, передбаченому пунктом "б" статті 63 цього Положення);
сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, безпідставно засуджених до смертної кари і щодо яких винесена постанова (ухвала) про припинення кримінальної справи за відсутністю події злочину, складу злочину або за недоведеністю участі у вчиненні злочину посмертно.
65. Пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються сім'ям військовослужбовців і пенсіонерів, з числа військовослужбовців, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї не можуть бути нижчими:
а) при обчисленні пенсій відповідно до підпункту "а" пункту 63 і пункту 64 цього Положення:
для членів сімей осіб офіцерського складу - 195 процентів мінімальної пенсії за віком;
для членів сімей прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, військовослужбовців, що прийняті на військову службу за контрактом - 180 процентів мінімальної пенсії за віком;
б) при обчисленні пенсій відповідно до підпункту "б" пункту 63 цього Положення:
для сімей осіб офіцерського складу - 146,25 процентів мінімальної пенсії за віком (75 процентів розмірів, передбачених абзацем другим підпункту "а" цього пункту);
для сімей прапорщиків, мічманів, військовоослужбовців надстрокової служби, прийнятих на військову службу за контрактом - 135 процентів мінімальної пенсії за віком (75 процентів розмірів, передбачених абзацем третім підпункту "а" цього пункту).
Фіксовані мінімальні розміри пенсії в разі втрати годувальника наведені в додатку N 1 до цього Положення.
66. Пенсії в разі втрати годувальника підвищуються:
а) членам сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, участі в бойових діях у мирний час чи виконанні інших обов'язків військової служби, або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи на території інших держав впродовж воєнних дій та конфліктів, подружжю померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також подружжю померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, батькам і дружині (якщо вона не взяла повторний шлюб) військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти при захисті Батьківщини, участі в бойових діях у мирний час або в період проходження військової служби - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
б) членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців і пенсіонерів з їх числа, які самі є учасниками бойових дій - на 100 процентів, учасниками війни - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідами війни - в розмірах, передбачених частиною третьою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
в) членам сімей загиблих або померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які зазнали політичних репресій і в подальшому були реабілітовані, - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
г) примусово переселеним членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які зазнали політичних репресій і в подальшому були реабілітовані, - на 25 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
67. До пенсії в разі втрати годувальника, що призначається сім'ям військовослужбовців, які померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою, а також сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, які померли внаслідок перелічених причин, нараховується щомісячна компенсація у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком на кожного непрацездатного члена сім'ї на умовах, передбачених статтею 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
68. Підвищення пенсій і щомісячна компенсація, передбачені пунктами 66 і 67 цього Положення, до пенсій в разі втрати годувальника можуть нараховуватися одночасно.
69. Причинний зв'язок смерті військовослужбовців з виконанням обов'язків військової служби визначається з урахуванням висновків медичних і слідчих органів та зазначається в наказах відповідних посадових осіб про виключення їх зі списків особового складу Збройних Сил України.
70. На усіх членів сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу кожного члена сім'ї або його опікуна чи піклувальника, належна йому частка пенсії, що визначається відповідно до пунктів 63, 65, 66, 67 з урахуванням абзацу п'ятого пункту 64, цього Положення, виділяється і виплачується йому окремо.
Виділення частки пенсії проводиться з 1 числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому надійшла заява про поділ пенсії.
71. Пенсія в разі втрати годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (пункт 55 цього Положення), а членам сім'ї, які досягли віку, зазначеного в підпункті "б" пункту 55 цього Положення, довічно (з урахуванням вимог пунктів 75 і 77 цього Положення).
72. Дітям, братам, сестрам та онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які не досягли 18-річного віку, пенсія в разі втрати годувальника виплачується незалежно від того, працюють вони чи ні.
Дітям, братам, сестрам та онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які є вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами навчальних закладів (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів і навчальних закладів органів внутрішніх справ та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту), в тому числі тим, хто навчається заочно і на вечірніх відділеннях навчальних закладів, але не працює, або поєднує очне навчання з роботою, пенсія в разі втрати годувальника виплачується до закінчення ними цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку (з урахуванням вимог пункту 76 цього Положення).
Право на одержання пенсії зберігається і за час увільнення їх від відвідування зайнять за станом здоров'я, якщо вони на цей час не виключаються зі списків учнів. При вступі їх після закінчення одного навчального закладу в інший до досягнення 23-річного віку виплата їм пенсій поновлюється на відповідний строк з дня зарахування на навчання. Дітям, братам, сестрам та онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які навчаються у військово-навчальному закладі, на різного роду підготовчих та інших курсах, що не дають спеціальності, або навчаються на підприємствах і в установах у порядку індивідуального чи бригадного учнівства, пенсія в разі втрати годувальника виплачується до досягнення ними 18-річного віку з врахуванням вимог пункту 76 цього Положення.
73. Дітям, братам, сестрам та онукам військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили обох батьків (круглі сироти), за період перебування їх на повному державному утриманні (пункт 74 цього Положення) пенсія в разі втрати годувальника виплачується в повному розмірі.
Іншим дітям, братам, сестрам і онукам померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 процентів призначеної пенсії. За час перебування їх на канікулах, якщо вони у цей час не перебувають на повному державному утриманні, пенсія виплачується їм повністю.
74. Діти, брати, сестри та онуки вважаються такими, що перебувають на повному державному утриманні, якщо вони забезпечуються за рахунок держави харчуванням, одягом та гуртожитком, тобто коли батьки або опікуни не повинні систематично нести додаткові витрати на їх утримання.
Якщо один з цих видів забезпечення не надається або надається за плату, то вони вважаються такими, які знаходяться на неповному державному утриманні, і пенсія у цьому разі виплачується повністю.
75. За непрацездатною дружиною (чоловіком) військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців (підпункти "б" і "в" пункту 55 цього Положення), якій була призначена пенсія в разі втрати годувальника, зберігається ця пенсія і при повторному одруженні.
76. Членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які втратили право на пенсію в разі втрати годувальника, виплата пенсії припиняється з 1 числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому вони втратили право на пенсію.
77. Якщо пенсія в разі втрати годувальника була призначена батькам, братам і сестрам військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців, які перебували на його утриманні, то у разі визнання одного з батьків, який не досяг пенсійного віку, працездатним, виплата пенсій припиняється як йому, так і братам і сестрам померлого. Пенсія при цьому перераховується за кількістю інших членів сім'ї, які не втратили право на пенсію, включаючи непрацездатного батька (матір).
78. Якщо сім'ї військовослужбовця або пенсіонера з числа військовослужбовців, який помер внаслідок причин, зазначених у підпункті "б" пункту 63 цього Положення, у зв'язку з наявністю дітей-круглих сиріт, пенсія в разі втрати годувальника була призначена в розмірі, передбаченому підпунктом "а" зазначеного пункту, то при втраті дітьми-круглими сиротами права на пенсію, іншим членам сім'ї пенсія перераховується за нормами, передбаченими підпунктом "б" пункту 63 і підпунктом "б" пункту 65 цього Положення.
79. Членам сімей військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які одержують пенсію в разі втрати годувальника, у зв'язку з встановленням їм інвалідності та пізніше визнаних працездатними, виплата пенсії поновлюється при визнанні їх знову інвалідами, а дружині (чоловікові), батькам (усиновителям), вітчиму або мачусі - і при досягненні ними пенсійного віку, незалежно від часу, що минув з дня припинення виплати пенсії.
80. На членів сімей померлих, загиблих, тих, які пропали безвісти військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, які одержують пенсію в разі втрати годувальника, у зв'язку з встановленням їм інвалідності, поширюються правила про порядок і строки встановлення інвалідності та виплати пенсій інвалідам, викладені у пунктах 41, 50 і 52 цього Положення.
81. Усі правила цього Положення, що визначають право сімей померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців на пенсію в разі втрати годувальника та допомоги відповідно поширюються і на сім'ї військовослужбовців, які безвісно відсутні або пропали безвісти і пенсіонерів з числа військовослужбовців.
При цьому сім'ям військовослужбовців, які пропали безвісти в період перебування на фронті, а також сім'ям військовослужбовців, визнаних у мирний час безвісно відсутніми, у наказах про виключення яких зі списків особового складу Збройних Сил зазначено, що їх безвісна відсутність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, пенсія призначається за нормами, передбаченими підпунктом "а" пункту 63 і підпунктом "а" пункту 65 цього Положення.
V. Допомоги
82. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при звільненні з військової служби виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393.
Особам офіцерського складу, які працювали безпосередньо перед звільненням в запас або у відставку в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади із залишенням на військовій службі (підпункт "д" пункту 20 цього Положення), грошова допомога виплачується за рахунок коштів тих органів, в яких вони працювали.
83. Членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) в період проходження військової служби військовими формуваннями за останнім місцем служби надається допомога в проведенні похорон і компенсуються матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження пам'ятників у розмірі 18 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на день загибелі (смерті) військовослужбовця.
84. Колишнім військовослужбовцям, які перебували в полоні в Республіці Афганістан, не скоїли злочинів під час служби та в полоні і повернулися на Батьківщину, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 898 військовим комісаріатом за місцем постійного проживання виплачується протягом першого місяця після повернення одноразова грошова компенсація в розмірі 24 мінімальних заробітних плат на час виплати компенсації.
Крім того, зазначеним військовослужбовцям протягом року після повернення щомісячно виплачується по одній мінімальній заробітній платі.
85. Особам офіцерського складу (за винятком зазначених у пункті 87 цього Положення), звільненим з військової служби за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на військовій службі без права на пенсію, поряд з виплатою одноразової грошової допомоги зберігається виплата окладу за військовим званням протягом одного року.
86. Річний термін для виплати особам офіцерського складу окладу за військовим званням обчислюється з дня звільнення військовослужбовця з військової служби (підпункт "б" пункту 26 цього Положення). При цьому виплата зазначеного окладу здійснюється з дня, що йде за тим днем, по який військовослужбовець задовольняється грошовим забезпеченням при звільненні.
87. Не користуються правом одержання окладу за військовим званням протягом одного року після звільнення з військової служби прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової служби та особи, прийняті на військову службу за контрактом до трьох років відповідно із Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", яким при звільненні з військової служби, в тому числі безпосередньо після закінчення військово-навчальних закладів, присвоюються офіцерські звання, а також особи офіцерського складу, які працювали безпосередньо перед звільненням з військової служби в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади (підпункт "д" пункту 20 цього Положення) і залишилися після звільнення в запас або у відставку на попередній роботі в Радах народних депутатів, їх органах та органах державної виконавчої влади.
88. Особам офіцерського складу, звільненим з військової служби, які в період одержання окладу за військовим званням знову зараховуються на військову службу або на службу в органи внутрішніх справ України на посади начальницького та рядового складу, виплата окладу за військовим званням припиняється з дня зарахування на службу.
89. Особам офіцерського складу, які набули в період одержання окладу за військовим званням право на пенсію, в тому числі від органів соціального захисту населення, виплата окладу за військовим званням припиняється з дня призначення пенсії. При цьому, якщо пенсія призначається від Міністерства оборони України, виплата її здійснюється з терміну, що передбачений підпунктом "а" пункту 126 цього Положення, а сума одержаного окладу за військовим званням в період, за який виплачується пенсія, зараховується в рахунок пенсії.
У випадках, коли розмір призначеної пенсії нижче окладу за військовим званням, та цей оклад за місяць, в якому звільнений військовослужбовець набув права на пенсію, вже виплачений, пенсія призначається з 1 числа наступного місяця.
90. Особам офіцерського складу, які одержали після звільнення з військової служби пенсії по інвалідності, визнаними до закінчення одного року з дня звільнення з військової служби працездатними, за період з дня припинення виплати пенсії до закінчення річного терміну з дня звільнення виплачується оклад за військовим званням.
91. В разі припинення виплати окладу за військовим званням в зв'язку зі смертю звільненого з військової служби військовослужбовця, що сталася до закінчення одного року з дня звільнення з військової служби, неодержаний оклад за військовим званням за місяць, в якому він помер, виплачується членам сім'ї, які проживали разом з ним, або особам, які перебували внаслідок непрацездатності на утриманні померлого.
Якщо члени сім'ї зазначеного військовослужбовця мають право на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі, що перевищує суму окладу за військовим званням, який йому виплачувався, і цей оклад за місяць, в якому він помер, ще не виплачений, пенсія призначається їм з дня смерті годувальника, а недоодержаний оклад за військовим званням виплачується сім'ї до дня його смерті.
92. На умовах, передбачених пунктами 85-89 цього Положення, здійснюється виплата окладу за військовим званням особам офіцерського складу Збройних Сил інших держав Співдружності у разі їх переїзду на постійне місце проживання в Україну.
При цьому враховуються відповідні оклади за військовим званням, що виплачуються офіцерському складу Збройних Сил України.
93. Членам сімей померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, які не мають права на одержання страхових сум за обов'язковим державним особистим страхуванням військовослужбовців, незалежно від призначення пенсії в разі втрати годувальника виплачується одноразова допомога: дружині - в розмірі тримісячної пенсії годувальника та на кожного непрацездатного члена сім'ї - в розмірі місячної пенсії годувальника.
94. При визначенні розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 93 цього Положення, до членів сім'ї пенсіонера з числа військовослужбовців, які мають право на цю допомогу, належать:
дружина, незалежно від віку та працездатності;
діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, або були на день смерті годувальника вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажистами навчальних закладів і не досягли 23-річного віку;
батьки, які перебували на утриманні померлого і досягли пенсійного віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років, або які є інвалідами.
Одноразова допомога, передбачена пунктом 93 цього Положення, виплачується також на дітей пенсіонера з числа військовослужбовців, які народилися після його смерті. Сума цієї допомоги, що належить дітям-круглим сиротам, а також дітям, які перебувають на день звернення за допомогою на повному державному утриманні, виплачується через відповідну установу Ощадного банку України шляхом зарахування на вклад на їх ім'я.
95. Належна сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців одноразова допомога (пункт 93 цього Положення) виплачується, якщо звернення за нею відбулося до закінчення встановленого чинним законодавством строку позовної давності з дня смерті годувальника або вручення сім'ї повідомлення про його долю (з урахуванням пункту 143 цього Положення).
96. В разі смерті пенсіонера, членам його сім'ї або особі (особам), яка здійснила його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі тримісячної пенсії померлого але не менше розміру допомоги на поховання, встановленого Кабінетом Міністрів України на день смерті пенсіонера.
Допомога на поховання не виплачується, якщо похорон пенсіонера проведений за рахунок держави.
97. Непрацюючим пенсіонерам з числа військовослужбовців та членів їх сімей виплачується допомога на поховання померлих членів сім'ї, які перебувають на утриманні та не одержують пенсію, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України на день смерті членів сім'ї.
Грошова допомога при народженні дитини непрацюючим пенсіонерам з числа військовослужбовців та членів їх сімей виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", та Положенням про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Мінпраці, Мінсоцзахистом, Міносвіти, Мінфіном України 11 березня 1993 року.
98. Допомоги, зазначені в пунктах 96 і 97 цього Положення, виплачуються, якщо звернення за ними відбулося не пізніше шести місяців з дня народження дитини або з дня смерті пенсіонера (члена його сім'ї) відповідно (з врахуванням вимог пункту 143 цього Положення).
99. Пенсіонерам з числа військовослужбовців, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і членам їх сімей виплачуються щорічні допомоги і компенсації, в порядку і розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
100. Військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період проходження служби, і сім'ям військовослужбовців, померлих (загиблих) внаслідок зазначених причин, установами Укрдержстраху виплачується страхова сума, передбачена Умовами державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488, або одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю в порядку і розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
101. За статтею 1823 кошторису Міністерства оборони України виділяються кошти, які використовуються:
а) на забезпечення санаторним лікуванням пенсіонерів, зазначених в пунктах 102-104 цього Положення, на умовах, передбачених цими пунктами, відшкодування їм (повне або часткове) вартості проїзду в санаторії та назад;
б) на надання одноразової грошової допомоги нужденим пенсіонерам;
в) на вживання оздоровчих заходів для дітей померлих військовослужбовців і пенсіонерів з числа військовослужбовців, на яких виплачується пенсія в разі втрати годувальника, і для дітей пенсіонерів (придбання путівок у дитячі оздоровчі установи, надання грошової допомоги на організацію відпочинку дітей поза дитячими оздоровчими установами, на лікування та поліпшення харчування дітей і т.д.).
102. Право на безкоштовне санаторно-курортне лікування мають пенсіонери Міністерства оборони України, які відповідно до статей 5-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" віднесені до інвалідів та учасників війни, бойових дій, а також до осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і осіб, на яких поширюються чинність цього Закону.
Пенсіонери з числа військовослужбовців, які не віднесені до перелічених вище осіб, але є інвалідами I і II груп внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, які мали місце в період проходження військової служби також забезпечуються безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування незалежно від виду пенсії, яку вони одержують.
За наявності можливості путівки у санаторії можуть видаватися безкоштовно також інвалідам III групи, які одержують пенсію по інвалідності і мають потребу в санаторно-курортному лікуванні.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з цією катастрофою, незалежно від групи інвалідності і виду одержуваної ними пенсії, путівки у санаторій безкоштовно видаються щорічно, якщо вони не забезпечувалися такими путівками через військово-медичні та інші установи.
103. Пенсіонерам Міністерства оборони, зазначеним в пункті 102 цього Положення, безкоштовні путівки на санаторно-курортне лікування видаються за такою періодичністю та черговістю:
інвалідам війни (підпункт "а" пункту 42 цього Положення), - щорічно позачергово;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - щорічно першочергово;
учасникам бойових дій та інвалідам I і II груп (підпункт "б" пункту 42 цього Положення) - щорічно у порядку черги;
учасникам війни та особам, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - один раз на два роки у порядку черги.