Про затвердження Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні

(У тексті наказу та Порядку, затвердженого цим наказом, слова "Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті" та "Укртрансінспекція" у всіх відмінках замінено словами "Державна служба України з безпеки на транспорті" та "Укртрансбезпека" у відповідних відмінках згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 16 серпня 2016 року № 278)

З метою приведення у відповідність до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (із змінами і доповненнями), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Порядок), що додається.

2. Встановити, що для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволу на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування утворюється комісія (далі - Комісія), до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті та профільних громадських організацій. Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

3. Голові Державної служби України з безпеки на транспорті забезпечити видачу відповідних дозволів згідно з рішенням Комісії, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України.

4. Державному департаменту автомобільного транспорту (Закіров Є. О.):

4.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. Після державної реєстрації цього наказу довести його до відома обласних автоуправлінь, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з організацією міжнародних перевезень пасажирів.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра С. С. Кроля.

 

 

1.1. Цей Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Порядок) визначає основні засади організації міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, транзитних перевезень пасажирів і є обов'язковим для виконання підприємствами та організаціями, перевізниками, автостанціями, автовокзалами (далі - автостанції) всіх форм власності і замовниками транспортних послуг.

1.2. Цей Порядок розроблений відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

міжнародні спеціальні регулярні перевезення - перевезення, що здійснюються з території однієї держави до місця тимчасового перебування на території іншої держави таких категорій пасажирів:

- робочих між домівкою і роботою;

- школярів і студентів з/до навчального закладу;

транзитні міжнародні перевезення - перевезення пасажирів без їх висадки або посадки територією певної країни, які здійснюються за маршрутом з початковим й кінцевим пунктами в інших країнах.

Інші терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному у Законі та Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184) (далі - Правила).

1.4. Мінінфраструктури України веде реєстр пасажирських перевізників, яким надане право здійснювати міжнародні перевезення, та реєстр діючих міжнародних маршрутів.

1.5. Для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволів на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування утворюється комісія, до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті та профільних громадських організацій (далі - Комісія). Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

За результатами розгляду звернень перевізників Комісія приймає протокол, який затверджується наказом Мінінфраструктури України (далі - рішення Комісії).

2.1. Вимоги до організації міжнародних перевезень:

- виконання законодавства України, міжнародних угод України, законодавства держав, територією яких вони здійснюються;

- забезпечення безпеки надання транспортних послуг;

- реалізація єдиної технічної політики;

- забезпечення якісного надання транспортних послуг;

- захист інтересів споживачів транспортних послуг.

2.2. Міжнародні перевезення територією України, як правило, здійснюються дорогами, якими прокладені міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів.

2.3. Міжнародні перевезення пасажирів мають здійснюватися з дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв згідно з Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеною 01 липня 1970 року в м. Женева, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 07 вересня 2005 року № 2819-IV "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)".

2.4. Посадка/висадка пасажирів з автобуса при міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних перевезеннях пасажирів здійснюється на автостанціях, а в разі їх відсутності - на зупинках, передбачених розкладом руху чи договором перевезень.

2.5. Організацію пасажирських перевезень на міжнародних автобусних маршрутах загального користування забезпечує Мінінфраструктури.

2.6. Для здійснення перевезень на міжнародному маршруті повинне забезпечуватись:

- кількість водіїв у відповідності до ЄУТР;

- належність перевізнику безпосередньо одного і більше автобусів, які використовуються для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень, а також для нерегулярних чи маятникових перевезень;

- наявність одного резервного автобуса для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень;

наявність у перевізника досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях пасажирів на договірних умовах не менше ніж три роки;

- використання транспортних засобів відповідного класу.

2.7. Формування маршрутів міжнародних регулярних перевезень має відповідати вимогам щодо:

- задоволення попиту населення в міжнародних перевезеннях;

- визначення початкових і кінцевих пунктів в обласних центрах та великих промислових містах України;

- паритетного виконання перевезень українськими та іноземними перевізниками;

- організації відправлень автобусів з автостанцій за годинами доби та днями тижня, виходячи з розподілу попиту на перевезення та умов перетину державного кордону;

- врахування інтересів перевізників, що працюють на маршрутах.

2.8. Міжнародні нерегулярні перевезення за одним і тим самим маршрутом з періодичністю частіше ніж один раз на тиждень належать до міжнародних регулярних перевезень.

2.9. У разі виконання маятникових перевезень:

- початковим чи кінцевим пунктом вважають відповідно місце, де поїздка розпочинається, і місце, де вона закінчується, включаючи у кожному разі місцевість радіусом 50 км;

- посадка або висадка пасажирів протягом рейсу заборонена;

- перший зворотний рейс і останній прямий рейс автобуса мають здійснюватись без пасажирів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

2.10. Міжнародними угодами України про автомобільні перевезення стосовно маятникових перевезень можуть визначатись умови, що передбачають можливість здійснювати пасажирам зворотну поїздку з іншою групою або іншим перевізником.

2.11. Державний нагляд (контроль) і рейдові перевірки здійснення міжнародних перевезень пасажирів автобусами здійснюються Укртрансбезпекою у порядку, встановленому законодавством.

3.1. Розгляд заяв про відкриття маршруту

3.1.1. Перелік необхідних документів для відкриття маршруту, які пасажирський перевізник подає до Мінінфраструктури України:

- заява про намір відкриття маршруту (зразок у додатку 1), до якої додаються:

- проект схеми міжнародного маршруту (зразок у додатку 2);

- проект розкладу руху (зразок у додатку 3);

- проект графіка роботи та відпочинку водіїв (зразок у додатку 4);

- проект тарифів на перевезення (зразок у додатку 5);

- список автобусів, що будуть використовуватись, у т. ч. резервних (зразок у додатку 6);

- підтвердження відповідності автобуса умовам перевезень (на кожний автобус за списком): діюче свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, або свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності;

- довідка про наявність у перевізника досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях пасажирів на договірних умовах не менше ніж три роки;

- копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень;

- інформація про наявність ліцензії на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;

- рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

Відповідний структурний підрозділ Мінінфраструктури України може запросити іншу інформацію, не заборонену чинним законодавством, яка стосується перевізника чи маршруту, що відкривається.

3.1.2. Підпункт 3.1.2 пункту 3.1 виключено

3.1.3. Підпункт 3.1.3 пункту 3.1 виключено

3.1.2. Заява про намір відкриття маршруту відхиляється у разі:

- якщо вона містить недостовірні дані або матеріали не в повному обсязі;

- відмови у видачі дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів компетентним органом іноземної держави;

- збігу схеми маршруту з діючим, на якому задовольняється попит на перевезення;

- коли час відправлення з початкової автостанції маршрутів, що збігаються за шляхом руху автобусів цього напрямку, відрізняється менше ніж на 2 години;

- відсутності у перевізника резервних автобусів;

- порушення принципу паритетного виконання перевезень;

- порушення вимог до організації міжнародних перевезень (п. 2 цього Порядку);

- порушення вимоги використання переліку доріг, по яких прокладені міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів;

- порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт протягом останнього року;

- наявності несплачених адміністративно-господарських штрафів, передбачених статтею 60 Закону під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів, станом на дату подання заяви;

- наявності у електронній системі "Електронна черга перетину кордону" інформації про інший маршрут, для якого прибуття на пункт перетину державного кордону зареєстровано на аналогічний час або в межах 15 хвилин до (після) аналогічного часу.

3.1.3. Мінінфраструктури повідомляє перевізника про прийняте рішення щодо відкриття маршруту в письмовій формі протягом п'яти робочих днів з дня прийняття такого рішення. У разі відхилення заяви про відкриття маршруту перевізник повідомляється в цей строк із зазначенням підстав для такого рішення.

3.2. Відкриття маршруту

3.2.1. Мінінфраструктури надає перевізнику методичну допомогу в підготовці необхідних документів.

3.2.2. Перевізник:

- узгоджує з територіальними органами влади та іноземним пасажирським перевізником розклад руху і схему міжнародного маршруту (зразки у додатках відповідно 2 й 3);

абзац третій підпункту 3.2.2 пункту 3.2 виключено

- укладає угоди про спільну діяльність з іноземним перевізником і автостанціями;

- подає до Мінінфраструктури України договори про спільну діяльність з автостанціями, іноземним пасажирським перевізником.

3.2.3. Комісія приймає рішення щодо відкриття маршруту відповідно до Закону та Правил.

Мінінфраструктури України на підставі рішення Комісії:

абзац третій підпункту 3.2.3 пункту 3.2 виключено

надсилає відповідно до вимог міжнародної угоди про автомобільні перевезення компетентному органу іноземної держави, де міститься кінцевий пункт маршруту, заяву про відкриття міжнародного маршруту з проханням про одержання від неї відповідного дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів територією іноземної держави;

у разі отримання такого дозволу надсилає відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення компетентним органам іноземних держав, територією яких мають здійснюватись перевезення, заяви про одержання від них відповідних дозволів на здійснення транзитних перевезень пасажирів територією цих іноземних держав;

надсилає компетентним органам іноземних держав дозволи на здійснення міжнародних перевезень пасажирів іноземними пасажирськими перевізниками територією України (зразок наведено в додатку 8).

узгоджує з Адміністрацією Держприкордонслужби України, Держмитслужбою України та МВС України час і пункт перетину державного кордону та затверджує графік перетину державного кордону при здійсненні міжнародних регулярних перевезень.

3.2.4. Кількість дозволів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів визначається за схемою - на кожний день відправлення автобуса по одному дозволу та три дозволи у резерві.

3.2.5. Термін дії дозволу на виконання перевезень по території України за маршрутом, що відкривається, - три роки.

3.2.6. Термін прийняття рішення Комісією щодо відкриття маршруту становить не більше тридцяти календарних днів від дня подання заяви.

3.2.7. Мінінфраструктури України повідомляє пасажирського перевізника про прийняте рішення щодо відкриття маршруту в письмовій формі.

3.3. Внесення змін щодо функціонування міжнародного маршруту

3.3.1. Внесення змін щодо функціонування маршруту (зміна схеми маршруту, розкладу руху, тарифів, перевізника) здійснюється у порядку, передбаченому для організації відкриття маршруту (п. 3.1 цього Порядку).

3.3.2. Зміни щодо функціонування маршруту, в межах терміну дії дозволу, наданого перевізнику, приймаються на підставі рішення Комісії.

3.4. Продовження дії дозволу на міжнародні регулярні перевезення

3.4.1. Перелік документів для продовження дії дозволу, які пасажирський перевізник подає до Мінінфраструктури України:

- заява щодо міжнародних перевезень пасажирів автобусами (зразок наведено у додатку 1), що подається для продовження дії дозволу, до якої додаються:

- копії угод про спільну діяльність з іноземним перевізником і автостанціями на наступний строк;

- список автобусів, що будуть використовуватись, у т. ч. резервних (зразок у додатку 6);

- копія діючого дозволу на виконання міжнародних перевезень;

- інформація про наявність ліцензії на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;

- копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень;

- підтвердження відповідності автобуса умовам перевезень (на кожний автобус за списком);

- рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

Документи для продовження дії дозволу подаються не пізніше як за три місяці до закінчення терміну дії наявного дозволу.

3.4.2. Підставою для продовження дії дозволу на виконання міжнародних перевезень територією України для іноземного перевізника є:

- заява компетентного органу іноземної держави відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення;

- копія діючого дозволу на виконання міжнародних перевезень;

- копія діючого розкладу руху.

3.4.3. Рішення щодо продовження строку дії дозволу на міжнародні регулярні пасажирські перевезення приймаються Комісією за заявами перевізників протягом тридцяти календарних днів з дня їх надходження до Мінінфраструктури України.

Мінінфраструктури України в межах цього строку письмово повідомляє перевізника про прийняте рішення.

3.4.4. Мінінфраструктури України, у разі прийняття рішення продовжити дію дозволу:

- надсилає компетентному органу іноземної держави, де міститься кінцевий пункт маршруту, відповідно до вимог міжнародної угоди про автомобільні перевезення заяву про продовження дії дозволу з проханням про одержання від неї відповідного дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів територією іноземної держави;

- у разі отримання такого дозволу надсилає компетентним органам іноземних держав, територією яких мають здійснюватись перевезення, відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення заяви про одержання від них відповідних дозволів на здійснення транзитних перевезень пасажирів по території цих іноземних держав;

- укладає договір про виконання міжнародних регулярних перевезень з українським перевізником;

- видає дозволи українським перевізникам на виконання міжнародних перевезень територією України та іноземних держав.

3.4.5. Кількість дозволів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів визначається за схемою - на кожний день відправлення автобуса по одному дозволу та три дозволи у резерві.

3.4.6. Термін продовження дії дозволу на виконання перевезень територією України становить не менше трьох років.

3.4.7. Дозвіл, термін дії якого закінчився, підлягає поверненню в Укртрансбезпеку.

3.4.8. Заява про продовження дії дозволу відхиляється у разі:

порушення вимог до організації міжнародних перевезень пасажирів (п. 2 цього Порядку);

відсутності у перевізника резервних автобусів;

систематичного порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт;

наявності несплачених адміністративно-господарських штрафів, передбачених статтею 60 Закону під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів, станом на дату подання заяви.

4.1. Перелік документів з організації спеціальних регулярних міжнародних перевезень, які пасажирський перевізник подає до Мінінфраструктури України:

- заява про намір відкриття маршруту (зразок у додатку 1), до якої додаються, крім документів, передбачених п. 3.1.1 цього Порядку:

- інформація про кількість та дати (за відправленням з України) виконання рейсів;

- довідка перевізника про категорію пасажирів, яким будуть надаватись транспортні послуги на міжнародному спеціальному регулярному маршруті.

Мінінфраструктури України може запросити іншу інформацію, не заборонену чинним законодавством, яка стосується перевізника чи маршруту, що відкривається.

4.2. Заява перевізника розглядається в термін, який становить не більше семи днів від дня подання заяви.

4.3. Заява про намір відкриття маршруту міжнародних спеціальних регулярних перевезень відхиляється у разі:

- порушення вимог до організації міжнародних перевезень пасажирів (п. 2 цього Порядку);

- порушення вимоги використання переліку доріг, якими прокладені міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів;

- відсутності у перевізника резервних автобусів;

- порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт протягом останнього року.

4.4. Мінінфраструктури України повідомляє перевізника про прийняте рішення щодо відкриття маршруту спеціальних регулярних міжнародних перевезень у письмовій формі. У разі відхилення заяви перевізник повідомляється із зазначенням підстав для такого рішення.

4.5. У разі прийняття Комісією рішення про відкриття маршруту міжнародних спеціальних регулярних перевезень:

Мінінфраструктури України затверджує схему міжнародного маршруту та розклад руху;

Укртрансбезпека видає перевізнику дозволи на міжнародні спеціальні регулярні перевезення автомобільним транспортом, зразок якого наведено в додатку 8 до цього Порядку, із написом "Спеціальний" у пункті 10 дозволу.

До дозволу на міжнародні спеціальні регулярні перевезення автомобільним транспортом додаються затверджені Мінінфраструктури України:

схема міжнародного маршруту;

розклад руху автобусів;

кількість та дати (за відправленням з України) виконання рейсів.

4.6. Термін дії дозволу на спеціальні регулярні міжнародні перевезення - до трьох років.

4.7. У разі зміни визначеної кількості та дат здійснення рейсів перевізник зобов'язаний повідомити Мінінфраструктури України.

4.8. Термін розгляду заяви про намір відкриття маршруту міжнародних спеціальних регулярних перевезень не повинен перевищувати трьох тижнів.

5.1. Рішення про закриття маршруту регулярних чи спеціальних регулярних міжнародних перевезень приймає Комісія у разі:

- відповідного звернення пасажирського перевізника з обґрунтуванням причини закриття маршруту;

- порушення вимог до організації міжнародних перевезень пасажирів (п. 2 цього Порядку);

- систематичного порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт;

- наявності двох і більше адміністративно-господарських штрафів, передбачених статтею 60 Закону під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів протягом останнього року, станом на дату прийняття цього рішення;

- наявності інформації в порталі електронної системи "Електронна черга перетину кордону", що забезпечує управління, бронювання та адміністрування місця в черзі очікування, про невиконання перевізником щомісяця протягом трьох місяців поспіль більше половини рейсів згідно з розкладом руху станом на дату прийняття цього рішення.

5.2. У разі закриття міжнародного маршруту пасажирський перевізник повинен:

- звернутися до Мінінфраструктури України не пізніше ніж за 3 місяці до припинення руху на маршруті;

- повернути в Укртрансбезпеку дозвіл на регулярні чи спеціальні регулярні міжнародні перевезення у термін не пізніше двох тижнів після припинення руху на маршруті.

5.3. У разі закриття міжнародного маршруту Мінінфраструктури України:

- інформує про це компетентний орган іноземної держави або опрацьовує з ним можливий варіант виконання перевезень іншим українським перевізником;

- надає цю інформацію обласним автоуправлінням не пізніше двох тижнів до встановленого терміну припинення руху автобусів.

6.1. Нерегулярні та маятникові перевезення, які здійснюються з використанням українськими перевізниками та іноземними перевізниками шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9), звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

6.2. З використанням пасажирськими перевізниками шляхових листів груп пасажирів здійснюються нерегулярні та маятникові перевезення у разі:

1) поїздки "з зачиненими дверима", коли той самий автобус здійснює перевезення тієї ж самої групи пасажирів протягом поїздки та для їх доставки назад на місце відправлення (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);

2) перевезення, що передбачає пряму поїздку з пасажирами та зворотну поїздку без пасажирів (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);

3) перевезення, що передбачає пряму поїздку без пасажирів і посадку всіх пасажирів зворотного рейсу в одному й тому ж місці за наявності однієї з таких умов:

- пасажири складають групу, що була сформована згідно з договором перевезень;

- пасажири попередньо були доставлені тим самим перевізником за умов, визначених у пункті 2) цього Порядку, на територію іноземної держави, де вони знову здійснили посадку і прямують на територію України;

- пасажири були запрошені здійснити поїздку на територію іншої держави, і вартість транспортування сплачується особами, що зробили запрошення (такі пасажири повинні складати групу, яка не була сформована виключно з метою здійснення саме цієї поїздки і яку буде доставлено на територію України);

4) поїздки автобусів без пасажирів, що використовуються виключно для повернення пошкодженого автобуса, що здійснював міжнародні нерегулярні чи маятникові перевезення, або групи пасажирів, яка перевозилась цим автобусом.

6.3. Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9) має містити відривні шляхові листи груп пасажирів (по два примірники кожен) у кількості 25 одиниць.

6.4. Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів та його складові шляхові листи груп пасажирів повинні мати номер. Шляхові листи груп пасажирів також повинні бути пронумеровані послідовно від 1 до 25.

6.5. За дорученням Мінінфраструктури України Укртрансбезпека видає журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів перевізнику з реєстрацією у відповідному журналі. Передавання журналу реєстрації шляхових листів іншому перевізнику забороняється.

6.6. Шляховий лист групи пасажирів має складатись перевізником перед початком рейсу у двох примірниках для кожної поїздки.

6.7. Перший примірник шляхового листа групи пасажирів повинен зберігатись в автобусі протягом поїздки, для якої він складений, а другий - у книзі реєстрації шляхових листів груп пасажирів у перевізника.

6.8. При підготовці шляхового листа групи пасажирів перевізник може використовувати попередньо складений список пасажирів, який додається до шляхового листа групи пасажирів. У цьому разі на попередньо складеному списку пасажирів наводиться прізвище водія, назва перевізника та підпис перевізника, який скріплюється печаткою.

6.9. Для перевезень, що здійснюються у відповідності до п. 3) цього Порядку, шляховий лист групи пасажирів може складатись, як передбачено п. 6.6 цього Порядку, водієм під час посадки пасажирів.

6.10. Відповідальність за достовірність даних у шляховому листі групи пасажирів покладається на перевізника.

6.11. Для одержання журналу реєстрації шляхових листів груп пасажирів на заміну використаного перевізник повинен повернути використаний журнал в Укртрансбезпеку.

6.12. Перелік документів для отримання дозволу на міжнародні нерегулярні перевезення, що не підпадають під дію п. 6.2 цього Порядку, які український перевізник подає до Мінінфраструктури України:

- заява про отримання дозволу (зразок у додатку 1), до якої додаються:

- проект схеми міжнародного маршруту (зразок у додатку 2);

- проект графіка роботи та відпочинку водіїв (зразок у додатку 4);

- копія договору про виконання міжнародних нерегулярних чи маятникових автомобільних перевезень пасажирів;

- копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень;

- інформація про наявність ліцензії на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;

- підтвердження відповідності автобуса умовам перевезень (на кожний автобус за списком);

- рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

Документи для отримання дозволу на міжнародні нерегулярні перевезення подаються не пізніше ніж за сім днів до їх виконання.

Термін розгляду заяви про отримання дозволу не повинен перевищувати семи днів.

6.13. Мінінфраструктури України:

- затверджує схему маршруту;

- надсилає компетентним органам іноземних держав відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення заяви про одержання від них відповідних дозволів на здійснення нерегулярних міжнародних перевезень пасажирів територією іноземних держав, в тому числі і на транзитні перевезення;

- передає компетентним органам іноземних держав дозволи на здійснення нерегулярних міжнародних перевезень пасажирів іноземними пасажирськими перевізниками територією України, в тому числі і на транзитні перевезення.

За дорученням Мінінфраструктури України Укртрансбезпека:

- видає перевізнику дозвіл на міжнародні нерегулярні перевезення (зразок у додатку 10), до якого додається схема міжнародного маршруту, затверджена Мінінфраструктури України;

- здійснює реєстрацію дозволу на міжнародні нерегулярні перевезення.

6.14. Дозвіл на міжнародні нерегулярні перевезення дійсний на одну поїздку.

6.15. Використані дозволи на міжнародні нерегулярні перевезення підлягають поверненню в Укртрансбезпеку.

6.16. Транзитні міжнародні перевезення пасажирів іноземними перевізниками територією України, які:

- підпадають під дію п. 6.2 цього Порядку, - здійснюються з використанням шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9) і звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами;

- не підпадають під дію п. 6.2 цього Порядку, - здійснюються з використанням дозволів (зразок у додатку 8, з написом у п. 10 "Транзит"), одержаних компетентним органом іноземної держави від Мінінфраструктури України.