Про внесення змін до Міжвідомчої програми впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11.03.2003 N 10368 щодо перегляду цільових програм з метою їх можливого укрупнення, усунення дублювання завдань та заходів у різних програмах, а також приведення у відповідність до пріоритетів урядової політики та відповідно до абзацу другого п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2001 N 740 "Про Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки"

1. Унести до Міжвідомчої програми впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2001 N 740, зміни, виклавши її в редакції, що додається.

2. Управлінню промислового розвитку разом з юридичним сектором забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Генерального директора НКАУ Зеленюка С.С.

Ця Програма регламентує науково-дослідну, дослідно-конструкторську, виробничу та фінансово-економічну діяльність організацій і підприємств космічної галузі із створення та серійного виготовлення цивільної продукції на базі космічних технологій, а також впровадження цих технологій на підприємствах інших галузей економіки.

Програма буде впроваджуватись в умовах структурної перебудови космічної галузі - одного з найважливіших соціально-економічних процесів реформування економіки України.

Програма розроблена на виконання Указу Президента України від 6 лютого 2001 року N 73 "Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки держави" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 березня 2001 року N 109 "Про схвалення пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України на 2001 рік".

Виходячи із теперішнього стану, економічна стратегія України має бути спрямована на розв'язання соціальних проблем, більш повне завантаження робочих місць, реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів та програм з метою реструктуризації підприємств на основі використання передової техніки та технологій, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Пріоритетною має стати політика розширення внутрішнього ринку високотехнологічної продукції.

Саме сформована космічна галузь України може стати одним з локомотивів економічного піднесення, одним з лідерів, що має відіграти відчутну стимулюючу роль у технологічному оновленні національної економіки, надати імпульси інноваційного розвитку іншим галузям промисловості.

Головним напрямом державної промислової політики має стати захист вітчизняного товаровиробника та експортера, здійснення заходів щодо стимулювання експортної орієнтації високотехнологічних виробництв. Головні зусилля мають бути спрямовані на підтримку і максимальне сприяння тим виробникам, які є потенційно експортоспроможними. Протекціонізм держави має бути спрямований на надання максимальних пільг вітчизняному підприємництву.

Відродження вітчизняного виробництва багатьох видів цивільної продукції машинобудування на базі використання космічних технологій може стати одним із головних джерел збільшення дохідної частини державного бюджету.

Зазначені аргументи дають підстави для державного стимулювання та регулювання процесів розвитку економіки на базі впровадження космічних технологій для створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього та зовнішнього ринку.

Необхідність розроблення Програми зумовлено не лише сучасним станом економіки та космічної галузі України, попитом на запропоновану продукцію, але і можливістю та бажанням заінтересованих міністерств, інших центральних органів влади, підприємств об'єднати зусилля для реалізації потенціалу космічної галузі на організацію випуску цивільної продукції на основі космічних технологій.

Програму розроблено Національним космічним агентством (НКАУ) разом з Національною академією наук, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади на партнерських засадах та довгостроковій основі шляхом узгодження комплексу заходів (організаційних, науково-виробничих, інформаційних тощо) щодо випуску конкурентоспроможної цивільної продукції на базі космічних технологій для задоволення потреб внутрішнього ринку та на експорт.

Головними виконавцями проектів Програми є підприємства, організації та установи Національного космічного агентства.

Розширення напрямів впровадження космічних технологій потребує застосування спеціального інвестиційного забезпечення їх виконання. Цей процес супроводжуватиметься реалізацією ряду високоефективних інноваційних проектів, залученням інвестицій, у тому числі на комерційній основі.

Вироблена продукція реалізовуватиметься на ринкових засадах.

Дослідження ринку кожного окремого проекту Програми проводиться головним виробником та відтворюється в бізнес-планах.

Програму погоджено з Мінекономіки та Мінфіном.

Основною метою Програми є створення та організація серійного виробництва високотехнологічної цивільної продукції на базі впровадження космічних технологій на підприємствах космічної та інших галузей для задоволення потреб внутрішнього ринку з поступовим виходом на зовнішній ринок.

Завданнями Програми є:

поєднання результатів фундаментальних досліджень провідних наукових установ Національної академії наук та прикладних розробок науково-дослідних і конструкторських організацій космічної галузі;

збереження критичних наукоємних ракетно-космічних технологій, що використовувались в оборонних напрямах;

завантаження вільних конверсійних виробничих потужностей підприємств космічної галузі;

адаптація космічних технологій для виробництва високотехнологічної цивільної продукції;

збереження висококваліфікованого кадрового потенціалу підприємств космічної галузі;

збереження і подальший розвиток науково-технічного потенціалу космічної галузі;

організація випуску імпортозамінної продукції;

організація випуску продукції з використанням ресурсозберігаючих та енергоощадних технологій;

збільшення випуску і реалізації конкурентоспроможної продукції на експорт;

сприяння розширенню виробництва в інших галузях економіки з використанням космічних технологій;

збільшення надходження коштів до державного бюджету;

сприяння створенню нових робочих місць;

спрямування, залучення та переміщення вільного капіталу, у тому числі іноземного, до найбільш перспективних сфер виробництва;

створення системи інформаційно-консультаційних служб для обслуговування вітчизняних товаровиробників, які застосовують космічні технології;

забезпечення функціонування механізмів кредитування, а також надання державних гарантійних зобов'язань з інвестицій у проекти створення, виробництва і реалізації високотехнологічної продукції на базі космічних технологій;

залучення вітчизняних ділових кіл для проведення спільних заходів щодо стимулювання виробництва вітчизняної високотехнологічної продукції.

Поєднання результатів фундаментальних наукових досліджень провідних організацій Національної академії наук та прикладних науково-технічних розробок науково-дослідних і конструкторських організацій космічної галузі України з використанням космічних технологій та її технологічного потенціалу дасть змогу забезпечити високий науково-технічний рівень та конкурентоспроможність проектів Програми.

За участю провідних інститутів Національної академії наук виконуються 7 проектів Програми.

До виконання проектів Програми за напрямами "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу" та "Медична апаратура та обладнання" передбачається залучити провідні організації Національної академії наук України (НАНУ): Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона, Інститут електродинаміки, Науково-технічний центр вугільних енерготехнологій НАНУ та Мінпаливенерго.

Одним з найважливіших прикладів ефективного впровадження фундаментальних наукових досягнень є застосування технології спалювання вугілля в циркулюючому киплячому шарі під тиском. Науково-технічний центр вугільних енерготехнологій спільно з Державним конструкторським бюро "Південне" ім. М.К.Янгеля НКАУ розв'язують на основі фундаментальних досліджень теплових процесів та космічних технологій проблему підвищення коефіцієнта корисної дії теплових електростанцій до 60-70 відсотків, що вкрай важливо для сучасного становища у паливно-енергетичному комплексі.

Досить широке втілення мають знайти розробки Інституту електродинаміки у створенні підприємствами НКАУ обладнання для автоматизованого обліку енергоносіїв, багатотарифних інтелектуальних лічильників комерційного обліку електроенергії та вимірювання потужності в енергосистемах і таке інше.

Широка гама сучасної медичної апаратури базується на застосуванні ультразвукової техніки як для діагностики, так і для лікування захворювань.

Саме поєднання фундаментальних наукових досягнень у сфері ультразвукових технологій, які має Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона, та космічних мікроелектронних технологій ВАТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" дає змогу створити та забезпечити виготовлення такої медичної апаратури, як ультразвуковий прилад діагностики остеопорозу, ультразвукове фізіотерапевтичне обладнання, малогабаритний багатофункціональний ультразвуковий прилад та інше. Зазначена ультразвукова медична апаратура за своїми технічними показниками не поступається перед кращими закордонними аналогами, її виробництво істотно скоротить закупівлю імпорту, дасть змогу забезпечити лікувальні заклади України сучасним обладнанням.

До виконання проектів Програми за напрямами "Машини, обладнання і технології для сільського господарства" та "Обладнання і технології для машинобудування та інших галузей промисловості" передбачається залучити провідні організації Національної академії наук та Української академії аграрних наук: Інститут проблем машинобудування ім. А.М.Підгорного, Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова, Інститут хімії високомолекулярних сполук, Інститут ґрунтознавства й агрохімії, Інститут захисту рослин, Інститут гірничої металургії.

У процесі реалізації проектів із виготовлення сільськогосподарської техніки передбачено використання сучасних методів автоматизованого проектування та прискорених випробувань цієї техніки на надійність (розроблення Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова).

Використання новітніх технологій із створення нових ливарних алюмінієвих сплавів з підвищеними характеристиками міцності, напрацьованих Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича та Інститутом металофізики ім. Г.В.Курдюмова, дасть змогу підвищити якісні характеристики деталей сільськогосподарських машин, виготовлених з цих сплавів.

Застосування методики контролю стану родючості ґрунтів та фізіології рослин, розробленої Інститутом ґрунтознавства і агрохімії, дасть змогу забезпечити на високому рівні розроблення обладнання для адресного проведення агротехнологічних процесів.

Впровадження технологій виготовлення полімерних матеріалів та клейових композицій, які розроблені Інститутом хімії великомолекулярних сполук, спільно з наробками підприємств НКАУ дасть змогу забезпечити виготовлення композиційних матеріалів.

Наведені приклади використання фундаментальних розробок вітчизняної науки забезпечать високий науково-технічний рівень та конкурентоспроможність проектів, включених до Програми.

Машинобудівний комплекс космічної галузі має в своєму розпорядженні розвинену науково-дослідну та виробничу базу, що сформувалася на основі тісної інтеграції науки та виробництва протягом 70-80 років XX століття. На цій базі було започатковано серійне виробництво ракетно-космічної техніки, яка відповідає світовому рівню науково-технічних вимог. У першу чергу, це ракети-носії "Зеніт", "Дніпро", "Циклон", ряд космічних апаратів різноманітного призначення.

Реалізація Програми базується на використанні наявного науково-технічного та технологічного потенціалів підприємств космічної галузі, значного досвіду ведення розробок та постановки на виробництво складної ракетно-космічної техніки, унікальних спеціальних інформаційних фондів.

На цей час машинобудування космічної галузі має в своєму розпорядженні наробки з таких прогресивних технологічних напрямів:

заготівельне виробництво: виготовлення точного литва (під тиском, за моделями, що виплавляються, та інше); виготовлення відливок спрямованим затвердінням; виготовлення відливок з використанням нових протипригарних покриттів та нетоксичних зв'язуючих матеріалів; лазерний та плазмовий крій листових матеріалів;

механічна обробка металів: обробка на верстатах з програмним керуванням;

зварювальне виробництво: електронно-променеве зварювання, зварювання в середовищі вуглекислого газу; зварювання вибухом; мікроплазмове та ультразвукове зварювання;

гальванічні та лакофарбові покриття: безстічні екологічно безпечні технології хромування, цинкування, нікелювання з поверненням хімікатів у робочі ванни; енергозберігаючий автономний нагрів гальванічних ванн; нанесення порошкових полімерних покриттів;

технології виробів з полімерних композитних матеріалів: виготовлення багатофункціональних стільникових заповнювачів та конструкцій з них; виробництво теплозахисних та теплоізоляційних матеріалів, герметиків для машинобудування; виготовлення вузлів силових конструкцій методом спіральної намотки та викладки; виготовлення труб із скло-, органопластиків та трубопровідної арматури з них;

методи та засоби неруйнівного контролю: ультразвукова товщинометрія металів та дефектоскопія зварних з'єднань та неметалів; струмовихрова товщинометрія гальванічних покриттів; автоматизований та механізований неруйнівний контроль;

складальне виробництво: забезпечення, підтримка та контроль промислової чистоти поверхонь порожнин та виробів у цілому; забезпечення та контроль геометричних параметрів вузлів і виробів; формування та розмірний контроль рознімних та нерознімних конструкцій;

контрольно-випробувальні роботи: контроль міцності та герметичності; спеціальні гідравлічні, газодинамічні, термовакуумні випробування; випробування імітацією експлуатаційних умов, у тому числі умов космічного простору; спеціальні технології на основі високого вакууму, кріогенних та високих температур.

Володіючи комплексом прогресивних машинобудівних технологій, галузь у змозі розробляти та виробляти:

складну сільськогосподарську техніку;

комунальний транспорт (тролейбуси, автобуси);

установки для спалення та газифікації низькоякісного вугілля тощо.

Нагромаджений досвід та технологічний доробок з виробництва виробів із прогресивних полімерних композитних матеріалів, у тому числі методом намотування, отриманий під час створення ракетних двигунів на твердому паливі, дає змогу розробляти та обновляти виробництво засобів технологічного оснащення для нафтогазової, гірничої та металургійної промисловості, а також забезпечити потребу авіаційної промисловості та цивільного виробництва конструкціями з стільниковими заповнювачами.

Розроблені технології в галузі багатофункціональних покриттів, які раніше освоєні під час виробництва ракети-носія "Буран", бойових ракет та супутникових апаратів, використовуються для нанесення антикорозійних та зносостійких покриттів на машини, агрегати та їх вузли і деталі.

Створення виробів ракетно-космічної техніки супроводжувалось розробленням в великому обсязі засобів контролю та технічної діагностики. У рамках Програми пропонуються методики та засоби контролю герметичності, геометричних параметрів, об'єму, чистоти внутрішніх поверхонь і таке інше.

Окремим блоком йдуть прилади неруйнівного контролю, у тому числі універсальні дефектоскопи, товщиноміри, перетворювачі.

Приладобудівний комплекс космічної галузі України має в своєму розпорядженні більш половини науково-дослідної і виробничої бази мікроелектронного приладобудування ракетно-космічної галузі колишнього СРСР. При цьому слід відзначити, що ракетно-космічне приладобудування України практично зберегло майже всі можливості свого технологічного та виробничого потенціалу у порівнянні із станом за часів колишнього СРСР. Це стосується, в першу чергу, таких приладобудівних організацій і підприємств, як відкриті акціонерні товариства "Хартрон", Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань, державні підприємства ДНВО "Комунар", ВО "Київприлад" тощо.

Високотехнологічний рівень розробок та виробничі можливості приладобудівних підприємств космічної галузі України успішно використовуються під час виготовлення продукції мікроелектронного приладобудування в апаратурі управління, контролю та телеметрії космічних апаратів "Січ", "Океан", "Мікро супутник", у системі управління ракетоносія "Зеніт", в апаратурі міжнародного космічного проекту "Морський старт" та інше.

Якість продукції підприємств мікроелектронного приладобудування космічної галузі базується на високому рівні розробок із застосуванням сучасної елементної бази (надвеликі інтегральні схеми з високою швидкодією, програмовані ПЗЗ-матриці, надвисокочастотні генератори з високим ККД, спеціальні матеріали та інше), а також космічних технологій, що забезпечують високу технологічність, потрібну якість та надійність апаратури.

До переліку космічних технологій, які планується впровадити під час створення цивільної продукції, слід віднести:

виготовлення мікроелектроніки надвисоких частот з мікронними розмірами елементів;

виготовлення п'єзо- та акустоелектроніки для датчиків різного призначення;

виготовлення тонко- та товстоплівкових мікрозборок із застосуванням вакуумних технологій напилення і прецизійної фотолітографії пасивних елементів мікронних розмірів;

термічна обробка пластифікованої кераміки у азотоводневій суміші газів при температурі 1500-1600 град. С;

виготовлення друкованих багатошарових комутаційних плат, застосування методу ультразвукового зварювання багатовивідних мікросхем;

діагностичний функціональний контроль та сертифікація елементної бази;

сучасні методи космічних випробувань та інше.

Для створення і виробництва сучасної конкурентоспроможної продукції підприємства космічної галузі мають необхідні виробничі потужності, в тому числі спеціалізовані приміщення з особливими вимогами щодо температури, вологості та чистоти повітря для виготовлення мікроелектронних схем та пристроїв на їх основі. Зазначені виробничі приміщення оснащено унікальним технологічним обладнанням, до якого слід віднести:

вакуумне обладнання для термічного напилення, катодного та магнетронного розпилювання спеціальних металів і сплавів;

автоматизовані за всім технологічним циклом лінії прецизійної фотолітографічної обробки напилених шарів металів та сплавів для одержання конфігурації елементів розмірами до 50 мкм з точністю 5 мкм;

автоматизовані лінії трафаретного друку та спеціальної термічної обробки для товстоплівкових мікрозборок;

програмно-автоматизоване обладнання для термокомпресорного та ультразвукового зварювання елементів з мікронними розмірами виводів;

термошафи для електротермотренувань елементів у інтервалі температури від -70 град. С до +125 град. С;

спеціальні стенди для контролю елементної бази та багато іншого обладнання.

Слід також підкреслити той факт, що розробка та виготовлення продукції за космічними технологіями на зазначеному обладнанні у спеціалізованих приміщеннях здійснюється за нормативною документацією, дія якої поширюється на ракетно-космічну техніку.

Усе це в цілому забезпечує високу якість та надійність апаратури як космічного, так і народногосподарського (цивільного) призначення, що виробляється приладобудівними підприємствами космічної галузі.

Впровадження мікроелектронних технологій приладобудування як одного з провідних та наукоємних у створенні ракетно-космічної техніки сучасного рівня можливе за такими напрямами цивільних галузей:

виробництво і використання автоматизованих систем керування технологічними процесами на теплових і атомних електростанціях;

виробництво автоматизованих систем управління котлоагрегатами теплових електростанцій;

освоєння виробництв електронних систем керування електроприводами технологічного устаткування з підвищеним рівнем їх автоматизації;

розширення виробництва наукового устаткування і наукового приладобудування, складної медичної апаратури, автоматизованих діагностичних комплексів;

створення та виробництво промислових та побутових лічильників електроенергії, газу, води.

Програма включає проекти за шістьома напрямами, сформованими за відомчо-груповими ознаками продукції і технологій, а саме:

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ (Мінпаливенерго);

МАШИНИ, ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (Мінагрополітики);

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ МАШИНОБУДУВАННЯ ТА ІНШИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ (Мінпромполітики);

ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ (Мінтранс, Держжитлокомунгосп);

МЕДИЧНА АПАРАТУРА ТА ОБЛАДНАННЯ (МОЗ);

ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ (Держкомзв'язку).

Усього до Програми включено 45 проектів.

Проекти за напрямами та етапи їх реалізації погоджено з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Формування проектів Програми проведено НКАУ разом з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади - учасниками Програми з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року N 2145 "Про порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету", Закону України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року N 40-IV та Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності України" від 16 січня 2003 року N 433-IV.

У Програмі відображено такі показники проектів:

найменування проекту; основні технічні характеристики виробів; перелік підприємств-виконавців проекту; терміни виконання проекту; орієнтовна вартість розробки виробів, технологій та підготовки виробництва; рік початку серійного виробництва; можливі джерела фінансування проекту; розподіл коштів за джерелами фінансування; орієнтовна ціна за одиницю продукції; орієнтовна річна потреба у продукції; підприємства-споживачі продукції; спрямованість проектів за критеріями імпортозаміщення, експортоорієнтованості, енерго- та ресурсозбереження.

Зміст проектів основних груп продукції та технологій:

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ (додаток 1):

установки для використання нетрадиційних видів енергії;

автоматизовані системи управління технологічними процесами енергоблоків атомних електростанцій;

автоматизовані системи управління котлоагрегатами теплових електростанцій;

автоматизовані системи обліку витрат різних видів енергії;

перетворювальна електроапаратура;

показувальна, відслідковувальна та реєструвальна апаратура;

технології, обладнання та засоби технологічного оснащення;

датчикова апаратура;

автоматизовані системи управління та збору інформації для мікропроцесорних релейних захистів;

МАШИНИ, ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (додаток 2):

сільськогосподарське машинобудування;

ресурсозберігальні агротехнології точного землеробства;

ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ МАШИНОБУДУВАННЯ ТА ІНШИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ (додаток 3):

технології та засоби технологічного оснащення для авіаційної промисловості;

технології та засоби технологічного оснащення для нафтодобувного машинобудування;

технології та засоби технологічного оснащення для металургійної та гірничої промисловості;

обладнання загального призначення;

ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ (додаток 4):

автобус для міських перевезень;

тролейбуси;

МЕДИЧНА АПАРАТУРА ТА ОБЛАДНАННЯ (додаток 5):

діагностичні, лікувальні, хірургічні прилади та апаратура;

стоматологічне обладнання;

ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ (додаток 6):

оптико-волоконна апаратура.

На основі проведених маркетингових досліджень на внутрішньому ринку машинобудівної продукції визначено та погоджено з відповідними міністерствами і державними комітетами орієнтовну щорічну потребу у виробах за кожним напрямом проектів та найменуванням продукції.

Загальна орієнтовна щорічна потреба України в продукції машинобудування на основі космічних технологій за шістьма напрямами Програми становить 635 млн. гривень:

обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу - 102 млн. гривень;

машини, обладнання і технології для сільського господарства - 140 млн. гривень;

обладнання і технології для машинобудування та інших галузей промисловості - 58 млн. гривень;

транспортні засоби - 270 млн. гривень;

медична апаратура та обладнання - 60 млн. гривень;

засоби телекомунікацій - біля 5 млн. гривень.

Завдання на виробництво продукції за проектами Програми встановлюються підприємствами-виробниками щорічно, виходячи з фінансового забезпечення Програми, прогнозної потреби у конкретних виробах та кон'юнктури ринку.

Реалізація Програми потребує створення відповідного інвестиційного забезпечення.

Можливими джерелами фінансування програмних заходів на етапі розроблення Програми визначено:

власні кошти підприємств;

кредити, у тому числі інвестиційне забезпечення;

кошти державного бюджету.

Необхідні загальні обсяги фінансування для реалізації Програми складають 137,31 млн. гривень, у тому числі:

на розроблення продукції та технологій - 59,4 млн. гривень;

на підготовку виробництва - 77,91 млн. гривень.

У загальному обсязі можливі джерела фінансування становлять:

власні кошти підприємств - 53,9 млн. гривень;

інвестиційне забезпечення - 83,41 млн. гривень, у тому числі кошти державного бюджету 32,0 млн. гривень.

Техніко-економічні показники Програми наведено у таблиці 1.

Реалізація Програми дасть змогу:

поєднати результати фундаментальних досліджень провідних наукових установ Національної академії наук та прикладних розробок науково-дослідних і конструкторських організацій космічної галузі;

зберегти критичні наукоємні ракетно-космічні технології, що використовувались в оборонних напрямах;

зберегти і розвивати надалі найбільш цінні елементи нагромадженого у космічній галузі науково-технічного потенціалу;

трансформувати високі, наукоємні технології у виробництво високотехнологічної цивільної продукції;

дозавантажити вільні конверсійні виробничі потужності підприємств космічної галузі;

зберегти висококваліфікований кадровий потенціал підприємств космічної галузі;

збагатити палітру космічного виробництва технологіями цивільного призначення;

закріпити ключові позиції на внутрішньому ринку машинобудівної продукції;

організувати випуск імпортозамінної продукції для забезпечення потреб суспільства, тим самим сприяти збереженню валютних ресурсів держави;

збільшити випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції на експорт;

сприяти розширенню виробництва інших галузей промисловості, насамперед розширенню виробничих коопераційних зв'язків;

сприяти створенню пріоритетних умов для вітчизняного товаровиробника, захисту його інтересів та просуванню на ринки збуту його продукції;

збільшити надходження коштів до державного бюджету;

збільшити зайнятість населення, у першу чергу, працівників на підприємствах космічної галузі;

сприяти створенню максимальної кількості нових робочих місць;

спрямувати залучення та переміщення вільного капіталу, у тому числі іноземного, до найбільш перспективних сфер виробництва.

Включені до Програми проекти за спрямованістю на виробництво продукції:

з використанням високих наукоємних космічних технологій - 40 проектів;

імпортозамінної - 33 проекти;

експортоорієнтованої - 16 проектів;

енерго- та ресурсозберігаючої - 11 проектів.

Дані про спрямованість проектів Програми наведено у таблиці 2.

У результаті реалізації Програми:

за рахунок приросту загальних обсягів виробництва цивільної продукції із застосуванням космічних технологій на підприємствах космічної галузі та інших галузей на кінець 2005 року буде додатково задіяно понад 7,5 тисяч працівників;

організація виробництва імпортозамінної продукції дасть змогу щороку економити валютні кошти держави в обсязі понад 97 млн. доларів США.

Передбачаються такі форми державної підтримки Програми:

гарантії держави у разі залучення іноземних кредитів;

надання цільових пільгових кредитів підприємствам;

часткове бюджетне фінансування;

адресна підтримка вітчизняного товаровиробника під час створення конкурентоспроможної цивільної продукції на базі космічних технологій.

Реалізація Програми здійснюватиметься шляхом виконання конкретних заходів.

Для управління реалізацією Програми створюються двосторонні міжгалузеві робочі групи.

НКАУ щорічно звітує про хід виконання Програми перед Кабінетом Міністрів України.

Програма передбачає заходи щодо інформаційного та інформаційно-рекламного забезпечення процесу її реалізації з метою формування споживчих переваг та громадської думки щодо привабливості продукції на базі космічних технологій, позитивного іміджу продукції та підприємств космічної галузі:

забезпечення доступності інформації (за винятком такої, що становить комерційну таємницю);

публікація та висвітлення інформації у засобах масової інформації ходу реалізації Програми, досягнутих успіхів та проблем, а також з обміну досвідом;

регулярне проведення інформаційно-рекламних заходів з висвітлення роботи підприємств космічної галузі у напрямі впровадження космічних технологій у цивільне виробництво, у тому числі виробництво споживчих товарів довготермінового користування;

проведення виставок, ярмарків, презентацій, прес-конференцій, семінарів та інших рекламних заходів;

випуск рекламних відеороликів, сайтів у мережі INTERNET, друкованих видань-каталогів, брошур, буклетів і таке інше.

Під час проведення інформаційно-рекламних кампаній обов'язково повідомляється про факт використання космічних технологій у процесі виготовлення товарів і продукції, що рекламуються.

До Програми за напрямом "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу" включено проекти з проблемних питань, що охоплюють такі напрями, як атомні та теплові електростанції, установки для використання нетрадиційних видів енергії, прилади для обліку енергоносіїв, інтелектуальні багатотарифні лічильники, датчики тиску тощо.

Проектами передбачається створення та впровадження підсистем діагностики обладнання атомних електростанцій (АЕС), у тому числі систем автоматизованого управління технологічними процесами пускових та діючих енергоблоків АЕС (АСУ ТП), виготовлення пілотної установки та відпрацювання технології газифікації та спалювання низькоякісного вугілля, високоточних датчиків тиску, комплексу технологій та обладнання для зварювання неповоротних стиків трубопроводів і рентгенівської техніки для контролю зварювальних з'єднань, дистанційного обліку витрат електричної енергії, тепла, газу, води та інше.

Одним з найважливіших елементів, що забезпечує стійку і безпечну роботу атомних електростанцій, є програмно-технічні комплекси системи групового й індивідуального керування органами регулювання реактора (ПТК СГІУ), автоматизованого регулювання й обмеження потужності, а також індивідуального антисейсмічного захисту атомних електростанцій (ПТК АРС). Ресурс цих систем практично на всіх українських АЕС вже вичерпаний і подальша їх експлуатація не тільки буде порушенням вимог МАГАТЕ, а й становитиме велику небезпеку в національному і, можливо, світовому масштабі.

Розроблення та виготовлення дослідних зразків цієї апаратури здійснюється в умовах жорсткої конкуренції з такими провідними фірмами світу, як Westinhouse, ABB, Siemens, зацікавленими в освоєнні ринку України і проведенні реконструкції автоматичних систем управління АЕС шляхом поставки власної апаратури та математичного забезпечення, що може призвести до повної залежності вітчизняної атомної енергетики від іноземних виробників АСУ ТП.

Використання космічних технологій під час створення АСУ ТП, зокрема таких, як: сучасні мікропроцесорні технології; методики відпрацювання програмно-математичного забезпечення; структура побудови програмно-алгоритмічного забезпечення в частині самоконтролю та діагностики, дозволить підвищити їх якість та надійність.

Вартість реконструкції зарубіжними фірмами систем управління всіх енергоблоків атомних електростанцій України з урахуванням подальшого забезпечення працездатності обладнання буде становити не менш як 1,8 млрд. доларів США, а вартість розроблення та виготовлення АСУ ТП за цією Програмою буде вдвічі менша.

Одним із важливих напрямів для потреб паливно-енергетичного комплексу є модернізація автоматизованої системи управління котлоагрегатів ТЕЦ.

У межах Програми передбачено виконання робіт, що забезпечать більш ефективну внутрішньоциклову газифікацію парогазових установок при значному підвищенні ККД.

Новим напрямом у розвитку вітчизняного паливно-енергетичного комплексу України є розроблення установки для газифікації і спалення вугілля під тиском в циркулюючому киплячому шарі і створення на її базі парогазових установок із значним підвищенням ККД термічної переробки вугілля. Це дозволить використати для потреб енергетики вітчизняні енергоносії, зменшити споживання імпортованих газу, мазуту та зменшити приблизно в два рази витрати вугілля, що забезпечить економію щорічно близько 2 млрд. гривень і значно покращить екологічну ситуацію за рахунок зменшення шкідливих викидів теплових електростанцій (ТЕС).

Частина проектів спрямована на створення та впровадження пристроїв та приладів обліку енергії, тепла, газу та води, перетворюючої та діагностичної апаратури тощо.

Розроблення та виготовлення продукції за космічними технологіями здійснюється в спеціалізованих приміщеннях за діючою в космічній галузі нормативною документацією, що забезпечує високу якість та надійність апаратури, яка виробляється підприємствами.

Виконавцями проектів є провідні підприємства космічної галузі: ДКБ "Південне" ім. М.К.Янгеля, ВАТ "Хартрон", ВАТ "АТ НДІРВ", ВО "Київприлад", ДП ХЗЕА, ДП НДТІП, ВАТ "УкрНДІТМ", що мають достатній досвід створення ракетно-космічної техніки, а також дослідницький та виробничий потенціал для успішного виконання проектів, що входять до Програми за напрямом "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу". Створення високотехнологічної, високонадійної техніки неможливе без впровадження сучасних технологій виготовлення вузлів та агрегатів, використання сучасних матеріалів, проведення комплексу всебічних випробувань. Саме на підприємствах космічної галузі сконцентровано досвід розроблення техніки такого класу, існують міцні зв'язки з технологічними та матеріалознавчими інститутами, є сучасні стенди та комп'ютерне обладнання для автономних, комплексних та натурних випробувань вузлів та агрегатів, випробувань на міцність, віброміцність, камери кліматичних випробувань тощо.

Наявність на підприємствах галузі космічних технологій, технологічного оснащення, висококваліфікованих кадрів дає змогу в короткий термін із значно меншою вартістю, особливо для підготовки виробництва, здійснити створення та виготовлення високотехнологічної продукції для потреб ринку на рівні світових зразків, а також зменшити закупівлю для паливно-енергетичного комплексу апаратури закордонного виробництва.

Використання технологічної і виробничої бази приладобудування і машинобудування, перспективних конструкторсько-технологічних рішень створення апаратури, впровадження космічних технологій, що побудовані на нових фізичних принципах і спеціальних матеріалах, дозволяє розраховувати на високу якість апаратури, яка буде створена для паливно-енергетичного комплексу України.

При цьому буде досягнута економія валютних коштів за рахунок відмови від закупівлі іноземних автоматизованих систем управління АЕС, лічильників електричної енергії, газу, прецизійних датчиків різноманітного призначення тощо.

Вирішення питань економії електроенергії та забезпечення екологічної безпеки буде досягнуто за рахунок підвищення ККД діючих ТЕС.

Завдяки низькій вартості виробів у порівнянні з аналогами іноземного виробництва значно зростає їх конкурентоспроможність та можливість реалізації.

Узагальнені техніко-економічні показники проектів наведені в таблиці 1.

Дані про спрямованість проектів наведені в таблиці 2.

Техніко-економічні характеристики проектів наведені в таблиці 3.

Середній термін реалізації проектів становить 2-3 роки.

Приріст загальних обсягів виробництва цивільної продукції із застосуванням космічних технологій за напрямом "Обладнання і технології для паливно-енергетичного комплексу" дасть змогу задіяти на підприємствах космічної галузі додатково понад 3000 працівників.