Про затвердження Загальних вимог до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації

Керуючись вимогами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" , рішенням Наглядової ради з питань оціночної діяльності від 08 квітня 2004 року, з метою удосконалення професійної підготовки оцінювачів та підвищення їх кваліфікації

1. Затвердити Загальні вимоги до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації (додаються).

2. Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності (Н. Лебідь):

керуватися Загальними вимогами до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації під час укладання угод про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з навчальними закладами та контролювати їх виконання;

зареєструвати зазначений наказ у Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Фонду Д. Парфененка.

1.1. Ці Загальні вимоги розроблено з метою реалізації вимог Закону України "Про Фонд державного майна України" , Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у частині забезпечення професійної підготовки оцінювачів за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації.

1.2. Навчальні заклади, які уклали угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного майна України, дотримуються цих Загальних вимог під час складання ними робочих навчальних програм (далі - програми) з базової підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів.

1.3. Відповідно до цих Загальних вимог за кожним напрямом оцінки майна Фонд державного майна України затверджує тематичні плани та програми курсів (за модульними схемами) базової підготовки оцінювачів. Програми базової підготовки оцінювачів є єдиними для всіх навчальних закладів. Програми підвищення кваліфікації оцінювачів розробляють навчальні заклади з урахуванням цих Загальних вимог та погоджують з Фондом державного майна України.

Навчальні заклади забезпечують навчання за формами, визначеними законодавством про освіту.

2.1. Базова підготовка оцінювачів у межах напрямів оцінки майна здійснюється:

1) напрям 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі":

спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них";

спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання";

спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів";

спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів";

спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів";

спеціалізація 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність";

спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність";

2) напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності":

спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)";

спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності".

2.2. Мінімальний обсяг навчання за програмами базової підготовки оцінювачів відповідно до тематичних планів становить:

311 академічних годин - за спеціалізаціями 1.1 - 1.7 в межах напряму 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі";

194 академічні години - за спеціалізаціями 2.1, 2.2 в межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності".

2.3. Мінімальний обсяг навчання за програмою базової підготовки оцінювачів за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" визначається відповідно до пункту 2.2 цієї глави. Програма за зазначеним напрямом передбачає навчання за загальним модулем 1 "Загальні питання оцінки" та окремо за модулями за кожною спеціалізацією. Навчання за визначеним мінімальним обсягом годин передбачає лекції та практичні заняття. При цьому враховується те, що модуль 1 "Загальні питання оцінки" є обов'язковою складовою частиною програми базової підготовки оцінювачів за кожною спеціалізацією в межах напряму.

2.4. Мінімальний обсяг навчання за програмою базової підготовки оцінювачів за напрямом 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" визначається відповідно до пункту 2.2 цієї глави. Зазначена програма передбачає навчання за загальним модулем 1 "Загальні питання оцінки" та окремо за модулями за кожною спеціалізацією. Навчання за визначеним мінімальним обсягом годин передбачає лекції та практичні заняття. При цьому враховується те, що модуль 1 "Загальні питання оцінки" є обов'язковою складовою частиною програми базової підготовки оцінювачів за кожною спеціалізацією в межах напряму.

2.5. Модуль 1 "Загальні питання оцінки" (за кожним напрямом оцінки майна окремо) передбачає вивчення основних понять, загальних принципів, методичних підходів, що використовуються під час оцінки, вивчення основ господарського і цивільного права, законодавчого регулювання оцінки для різних випадків її проведення, основних засад методичного забезпечення оцінки та нормативно-правового регулювання здійснення професійної оціночної діяльності.

Якщо фізична особа виявила бажання прослухати курс базової підготовки оцінювачів за двома напрямами оцінки майна, модуль 1 "Загальні питання оцінки" вона слухає окремо за кожним напрямом оцінки майна.

Навчальні заклади самостійно визначають порядок тестування, відповідно до якого контролюється рівень засвоєння знань слухачами.

Облік відвідування занять слухачами здійснюють навчальні заклади. Кількість прослуханих та пропущених слухачем навчальних годин за кожною спеціалізацією зазначається в документі про те, що особа пройшла навчання за програмою базової підготовки оцінювачів. Цей документ разом з іншими, передбаченими Положенням про порядок стажування фізичних осіб з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30 жовтня 2001 року № 1996, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001 року за № 956/6147 (із змінами), слухач подає до Екзаменаційної комісії. Якщо слухач пропустив без поважних причин певну кількість навчальних годин за конкретною спеціалізацією в межах напряму оцінки майна (гранична кількість пропущених годин визначається навчальним закладом самостійно), навчальний заклад не включає його до списку осіб, що складатимуть кваліфікаційний іспит за цією спеціалізацією. У разі пропуску занять з поважних причин слухач подає відповідний документ (документи), який має бути врахований навчальним закладом. Виконання слухачем графіка навчального процесу та вимог навчального плану враховується при складанні кваліфікаційного іспиту.

2.6. Програма базової підготовки оцінювачів за спеціалізацією 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у межах напряму "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" передбачає урахування таких особливостей:

перший етап навчання у встановленому мінімальному обсязі годин складається з лекційних та практичних занять за двома модулями: модулем 1 "Загальні питання оцінки" та модулем 7 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у частині теми "Мистецтвознавча експертиза: законодавче та інше нормативно-правове забезпечення, поняття, кваліфікаційні вимоги до виконавців, порядок проведення і оформлення результатів". При цьому навчальний заклад організаційно забезпечує у разі потреби проведення практичних занять на базі відповідних закладів, організацій, установ культури;

після першого етапу навчальний заклад організовує стажування фізичних осіб (оцінювачів-стажистів) у встановленому законодавством порядку;

у разі позитивної рекомендації, отриманої від керівника стажування після першого етапу стажування, оцінювач-стажист проходить другий етап навчання, який складається з лекційних та практичних занять модуля 7 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у частині теми "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у встановленому мінімальному обсязі годин;

після другого етапу навчання слухачі протягом шести місяців проходять другий етап стажування у встановленому законодавством порядку;

професійна підготовка оцінювачів за спеціалізацією 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у межах напряму "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" здійснюється навчальними закладами, які уклали угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного майна України відповідно до законодавства.

3.1. Навчальний заклад проводить навчання оцінювачів за програмами підвищення кваліфікації відповідно до угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів, укладеної з Фондом державного майна України.

3.2. Підвищення кваліфікації здійснюється у таких формах:

за загальними програмами, за програмами, що включають практичні заняття та тренінги, а також за спеціальними тематичними програмами, що здійснюються навчальними закладами відповідно до угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів, укладеної з Фондом державного майна України;

участь як доповідача протягом двох років, що передують даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації, не менше ніж у 2-х семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях з питань оціночної діяльності;

навчання шляхом самоосвіти протягом двох років, що передують даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації (опублікування не менше ніж 4-х статей у наукових (зокрема електронних) фахових та професійних виданнях України або інших держав, а також наукових монографій, посібників тощо);

здійснення викладацької діяльності протягом двох років, що передують даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації оцінювачем, який рекомендований державним органом приватизації та/або саморегулівними організаціями оцінювачів як викладач на курсах базової підготовки та/або підвищення кваліфікації оцінювачів;

якщо оцінювач був протягом не менше одного року керівником стажування двох та більше оцінювачів-стажистів (далі - стажист), кожен з яких виконав програму стажування в повному обсязі та успішно склав кваліфікаційний іспит з оцінки майна з відповідного напряму та спеціалізації за дворічний період, що передує даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації.

3.3. Навчальні заклади мають дотримуватися вимог щодо мінімальної кількості годин на вивчення тем, передбачених для відповідних напрямів оцінки майна (окремих спеціалізацій) при розробленні загальних програм, програм, що включають тренінги та практичні заняття, а також спеціальних тематичних програм.

3.4. Програми підвищення кваліфікації оцінювачів передбачають такий мінімальний обсяг годин для вивчення тем відповідно до напрямів оцінки майна:

1) за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі", що передбачає теми за кожною спеціалізацією (крім спеціалізації 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність"), обсяг навчання становить не менше 48 годин; обсяг навчання за однією спеціалізацією становить не менше 18 годин; обсяг навчання за двома спеціалізаціями становить не менше 24 годин; обсяг навчання за трьома спеціалізаціями становить не менше 30 годин; обсяг навчання за чотирма спеціалізаціями становить не менше 36 годин; обсяг навчання за п'ятьма спеціалізаціями становить не менше 42 годин; обсяг навчання за шістьма спеціалізаціями становить не менше 48 годин. Обсяг навчання окремо за спеціалізацією 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" - не менше 18 годин;

2) за напрямом 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності", що передбачає теми за кожною спеціалізацією, обсяг навчання становить не менше 32 годин; обсяг навчання окремо за кожною спеціалізацією становить не менше 16 годин;

3) кількість практичних занять у межах кожного курсу з підвищення кваліфікації за кожним напрямом може становити не більше 1/3 передбаченого мінімального обсягу годин для вивчення тем.

3.5. Підвищення кваліфікації за загальними програмами підвищення кваліфікації, за програмами, що включають тренінги та практичні заняття, а також за спеціальними тематичними програмами завершується перевіркою рівня знань та кваліфікації оцінювачів - тестуванням з використанням тестових завдань, рекомендований перелік яких установлюється Екзаменаційною комісією.

3.6. Оцінювач повинен підвищити кваліфікацію за кожною спеціалізацією, що зазначена в його свідоцтві про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, шляхом проходження навчання на курсах з підвищення кваліфікації за відповідним напрямом оцінки майна або на курсах з підвищення кваліфікації за кожною спеціалізацією окремо. Оцінювачі в межах установленого законом дворічного строку для чергового підвищення кваліфікації можуть вільно обирати час, місце та навчальний заклад для його проходження.

3.7. Процедура підвищення кваліфікації оцінювачів за формою, визначеною абзацом другим пункту 3.2 цієї глави, проходить у такій послідовності:

1) екзаменаційна комісія на своєму засіданні схвалює процедуру складання письмового тестування за результатами навчання з підвищення кваліфікації оцінювачів та рекомендований перелік тестових завдань;

2) за два місяці до початку наступного півріччя навчальні заклади складають графіки підвищення кваліфікації на перше та на друге півріччя та надають їх до секретаріату Екзаменаційної комісії;

3) склад уповноважених представників Екзаменаційної комісії та представників, які тимчасово можуть заміщувати членів Екзаменаційних комісій, для залучення при проведенні письмового тестування за результатами проходження підвищення кваліфікації оцінювачами формує секретаріат Екзаменаційної комісії (два представники від саморегулівних організацій оцінювачів та один представник від органів державної влади);

4) навчальні заклади листом за десять календарних днів до початку проведення навчання з підвищення кваліфікації оцінювачів повідомляють секретаріат Екзаменаційної комісії про:

дату та місце проведення курсів;

тематику курсів;

перелік викладачів за темами;

список слухачів із зазначенням спеціалізацій, які відповідають курсам підвищення кваліфікації;

дату та місце проведення тестування із зазначенням напряму та спеціалізацій в межах напряму;

5) навчальні заклади визначають дату проведення письмового тестування відповідно до:

напряму 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі";

напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності";

6) перелік тестових питань та письмових практичних завдань із рекомендованого переліку тестових завдань відповідно до напрямів оцінки майна та спеціалізацій в межах напрямів, за якими буде проведено письмове тестування у кожному окремому навчальному закладі та на окремі дати, визначає секретаріат Екзаменаційної комісії;

7) відповідальний секретар Екзаменаційної комісії передає перелік питань та письмових практичних завдань, за якими буде проведено письмове тестування, уповноваженому члену Екзаменаційної комісії;

8) фонд державного майна України повідомляє навчальні заклади щодо уповноваження секретаріатом Екзаменаційної комісії членів Екзаменаційної комісії, які будуть залучені до проведення письмових тестів за результатами підвищення кваліфікації оцінювачів;

9) члени Екзаменаційної комісії, уповноважені секретаріатом Екзаменаційної комісії, виконують такі функції:

перевіряють дотримання навчальними закладами мінімально достатнього обсягу годин для вивчення тем відповідно до напрямів оцінки майна;

перевіряють журнал відвідування оцінювачів на курсах підвищення кваліфікації, у разі виявлення системних порушень відвідуваності приймають рішення про недопущення до складання тестів такого оцінювача;

перед проведенням письмового тестування затверджують список осіб, допущених до складання письмових тестів за напрямами оцінки майна;

проводять письмове тестування за результатами навчання з підвищення кваліфікації оцінювачів;

підписують протокол за результатами письмових тестів у 2-х примірниках.

При цьому перший примірник зберігається в секретаріаті Екзаменаційної комісії, другий - у навчальному закладі;

10) з метою здійснення процедури контролю за правилами складання письмового тестування мають право без попереднього інформування навчального закладу бути присутніми при складанні письмового тестування Голова або заступник Екзаменаційної комісії;

11) до початку складання письмового тестування усі оцінювачі повинні ознайомитися з процедурою складання письмового тестування за результатами навчання з підвищення кваліфікації оцінювачів, схваленою Екзаменаційною комісією, та засвідчити це своїм підписом. Навчальним закладом для кожного оцінювача готується аркуш з тестування, який є окремим додатком до тестових завдань та містить: найменування навчального закладу, прізвище, ім'я, по батькові оцінювача, напрями та спеціалізації, щодо яких складається тестування, дату тестування, фотокартку оцінювача та копію першої та другої сторінок паспорта;

12) час роботи над письмовим тестуванням не повинен перевищувати 80 хвилин для складання однієї спеціалізації та 20 хвилин для складання кожної наступної спеціалізації;

13) письмове тестування полягає у наданні відповідей на питання за такими блоками:

тестові завдання із загальних теоретичних питань напряму;

тестові завдання за кожною спеціалізацією, що заявлена оцінювачем;

практичні письмові завдання;

14) за умови надання вірної відповіді на:

не менше ніж на 70 % тестових завдань із загальних теоретичних питань напряму;

не менше ніж на 70 % тестових завдань за спеціалізацією(ями);

дві третини практичних письмових завдань;

письмове тестування вважається складеним.

Підвищення кваліфікації зараховується за умови успішного складання всіх блоків тестових завдань;

15) Оцінювачу може бути зараховано складання практичного блоку письмового тестування у таких випадках:

якщо оцінювач надав до секретаріату Екзаменаційної комісії звіти про оцінку майна, щодо яких здійснено рецензування експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів;

якщо оцінювач був протягом не менше одного року керівником стажування хоча б одного стажиста, що виконав програму стажування в повному обсязі та успішно склав кваліфікаційний іспит незалежно від кількості спеціалізацій в межах напряму оцінки майна;

16) за 30 днів до дати складання письмового тестування оцінювач до секретаріату Екзаменаційної комісії надає заяву в довільній формі про намір щодо складання практичного блоку письмового тестування із зазначенням дати та навчального закладу, на базі якого відбуватиметься складання письмового тестування.

До заяви додаються такі документи:

оригінали звітів про оцінку майна. При цьому до секретаріату Екзаменаційної комісії надаються два звіти, якщо оцінювач зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності за однією спеціалізацією в межах напряму 1 "Оцінка об'єктів в матеріальній формі" або зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності за напрямом 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" незалежно від кількості спеціалізацій в межах напряму. Якщо оцінювач зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності за двома та більше спеціалізаціями в межах напряму 1 "Оцінка об'єктів в матеріальній формі", до секретаріату Екзаменаційної комісії надаються чотири звіти за окремими спеціалізаціями;

оригінали рецензій, класифікованих згідно з абзацом другим або третім пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, на кожен із звітів, складених експертною радою тієї саморегулівної організації оцінювачів, до складу якої за даними Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності входить оцінювач.

Дата оцінки, дата складання звіту та дата складання рецензій на звіти мають передувати даті подання заяви, складеної відповідно до абзацу першого цього підпункту, але не раніше ніж за два роки до дати подання такої заяви.

Успішне складання практичного блоку письмового тестування зараховується щодо напряму, за яким складені звіти про оцінку майна. Оцінювач, що виконував звіти про оцінку майна, повинен входити до штатного складу суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, керівник якого підписав звіти про оцінку майна, про що зазначено у Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

Зарахування практичного блоку письмового тестування оцінювачу відповідно до абзацу третього підпункту 15 цього пункту здійснюється у разі надання копії відповідного договору між навчальним закладом та суб'єктом оціночної діяльності, на базі якого здійснювалось стажування, в якому заявник призначений керівником стажування. Вимоги до керівника стажування визначені пунктом 7 розділу II Положення про порядок стажування фізичних осіб з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача , затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30 жовтня 2001 року № 1996, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001 року за № 956/6147 (із змінами).

Строк зберігання у секретаріаті Екзаменаційної комісії заяв оцінювачів з додатками становить два роки;

17) не пізніше ніж через три години після завершення складання письмового тестування оголошуються результати письмового тестування;

18) після оголошення результатів письмового тестування оцінювачі, які не склали письмове тестування, мають право подати письмову апеляцію до уповноважених членів Екзаменаційної комісії;

19) предметом апеляційного оскарження є:

недоліки, що були допущені під час реєстрації особи для складання письмового тестування за результатами навчання за програмою підвищення кваліфікації оцінювачів;

порушення процедури проведення письмового тестування;

результати письмового тестування;

20) апеляція розглядається у день складання письмового тестування, а у разі надходження до апеляційної комісії більше десяти апеляційних скарг вони направляються на розгляд до секретаріату Екзаменаційної комісії;

21) у разі розгляду апеляції у день складання письмового тестування апеляційна комісія складається із уповноважених членів Екзаменаційної комісії, представника навчального закладу, голови або заступника Екзаменаційної комісії (у разі їх присутності на письмовому тестуванні). Кількісний склад апеляційної комісії - не менше чотирьох осіб;

22) протягом місяця після надання оцінювачем апеляції секретаріат Екзаменаційної комісії на окремих засіданнях розглядає апеляційну скаргу;

23) апеляція проходить у формі додаткової перевірки результатів письмового тестування, обговорення обставин, що стали причиною для подання апеляції;

24) за результатами розгляду апеляційних заяв складається окремий протокол у 2-х примірниках за підписом усіх членів апеляційної комісії. При цьому перший примірник протоколу зберігається в секретаріаті Екзаменаційної комісії, другий - у навчальному закладі;

25) за наслідками розгляду апеляції апеляційна комісія має право прийняти одне з таких рішень:

залишити результати письмового тестування без змін;

вважати оцінювача таким, що склав письмове тестування;

26) оцінювачі, які не склали письмове тестування, мають право повторно скласти письмове тестування без додаткового прослуховування загальних програм підвищення кваліфікації на базі будь-якого навчального закладу, який проводить навчання за програмами підвищення кваліфікації оцінювачів. Результат успішно складених тестових завдань із будь-якого блоку письмового тестування дійсний упродовж одного року. Успішне складання практичного завдання зараховується за всіма заявленими спеціалізаціями;

27) не пізніше ніж за тиждень до дати тестування оцінювач письмово звертається до навчального закладу для повторного складання письмового тестування. Навчальний заклад надає такому оцінювачу лист із зазначенням дати та успішно складеного блоку письмового тестування. Лист надає право оцінювачу додатково скласти письмове тестування у будь-якому навчальному закладі;

28) навчальний заклад не пізніше ніж за три календарних дні до початку проведення навчання з підвищення кваліфікації оцінювачів повідомляє секретаріат Екзаменаційної комісії про оцінювачів, які виявили бажання додатково скласти письмове тестування у цьому навчальному закладі, із зазначенням дати складання та успішно складених блоків письмового тестування у разі необхідності;

29) навчальний заклад складає протокол за результатами тестування у двох примірниках за підписом уповноважених членів Екзаменаційної комісії та голови або заступника Екзаменаційної комісії у разі їх присутності.

3.8. Зарахування фактичного обсягу лекційних, семінарських, практичних та інших занять, а також тестування, що проведене як підвищення кваліфікації відповідно одна година викладання як дві години навчання на курсах підвищення кваліфікації оцінювачів, зараховується оцінювачам, які рекомендовані державними органами приватизації та саморегулівними організаціями оцінювачів як викладачі на курсах підвищення кваліфікації (далі - викладачі):

1) з цією метою навчальні заклади ведуть облік часу викладацької роботи викладачів, які мають кваліфікацію оцінювача, та подають до секретаріату Екзаменаційної комісії щодо кожного викладача за його заявою такі документи:

копію переліку осіб, які рекомендовані як викладачі на курсах підвищення кваліфікації, за формою, наведеною у додатку 1 до цих Загальних вимог, засвідчену печаткою навчального закладу;

копії сторінок журналу обліку навчального процесу (додаток 2), які підтверджують участь викладача у навчальному процесі, засвідчені печаткою навчального закладу;довідку про фактичний обсяг занять, які проведені викладачем на курсах підвищення кваліфікації оцінювачів (додаток 3).

Інформація, що міститься в зазначених документах, має бути чинною протягом двох років, що передують даті заяви від викладача щодо зарахування підвищення кваліфікації;

2) з метою зарахування підвищення кваліфікації, яке відбулось відповідно до цього пункту, до секретаріату Екзаменаційної комісії надається заява викладача із зазначенням навчального закладу, на базі якого буде видане посвідчення про підвищення кваліфікації. До заяви додаються документи згідно з додатками 2, 3 до цих Загальних вимог;

3) секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист до навчального закладу за підписом голови Екзаменаційної комісії щодо переліку викладачів, які вважаються такими, що пройшли підвищення кваліфікації відповідно до напрямів з оцінки майна, за результатами розгляду наданої викладачем інформації.

3.9. Зарахування підвищення кваліфікації, яке відбулось відповідно до абзацу третього пункту 3.2 цієї глави, здійснюється шляхом надання до секретаріату Екзаменаційної комісії заяви оцінювача із зазначенням навчального закладу, на базі якого буде видане посвідчення про підвищення кваліфікації. До заяви долучаються оригінали листів від організаційного комітету із зазначенням місця проведення, дати, теми, що була висвітлена учасником, та оригінал або завірена організаційним комітетом копія друкованих тез доповіді. Тези також надаються на електронному носії. Підвищення кваліфікації зараховується за напрямами оцінки майна,відповідно до яких доповідав учасник. Обсяг опублікованих тез загалом має становити не менше 17 тисяч друкованих знаків, включаючи пробіли.

Секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист до навчального закладу за підписом голови Екзаменаційної комісії щодо погодження зарахування підвищення кваліфікації відповідно до напрямів оцінки майна, за якими доповідав учасник, за результатами розгляду заяви оцінювача.

3.10. Зарахування підвищення кваліфікації, яке відбулось відповідно до абзацу четвертого пункту 3.2 цієї глави, здійснюється шляхом надання до секретаріату Екзаменаційної комісії заяви оцінювача із зазначенням навчального закладу, на базі якого буде видане посвідчення про підвищення кваліфікації. До заяви долучаються надані редакцією відповідні документи (інформаційна довідка про прийняття до друку тощо) для підтвердження факту підготовки матеріалів, монографій, статей, книг для опублікування у фахових та професійних (зокрема електронних) виданнях України або інших держав. У разі підготовки таких матеріалів у співавторстві право на зарахування таких матеріалів належить авторам спільно. Публікації також подаються на електронному носії. Загальний обсяг всіх публікацій має становити не менше 35 тисяч друкованих знаків, включаючи пробіли, незалежно від кількості публікацій.

Секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист до навчального закладу за підписом голови Екзаменаційної комісії щодо погодження зарахування підвищення кваліфікації за всіма напрямами оцінки майна за результатами розгляду заяви оцінювача.

3.11. Підвищення кваліфікації може бути зараховане шляхом комбінування форм підвищення кваліфікації у відсотковому вираженні відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 3.2 цієї глави.

3.12. Зарахування підвищення кваліфікації, яке відбулось відповідно до абзацу шостого пункту 3.2 цієї глави, здійснюється шляхом надання до секретаріату Екзаменаційної комісії заяви оцінювача із зазначенням навчального закладу, на базі якого буде видане посвідчення про підвищення кваліфікації. До заяви додаються копії відповідних договорів між навчальним закладом та суб'єктом оціночної діяльності, на базі якого здійснювалось стажування, в якому заявник призначений керівником стажування.

Секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист до навчального закладу за підписом голови Екзаменаційної комісії щодо погодження зарахування підвищення кваліфікації за напрямом та спеціалізацією оцінки майна, за якою щонайменше два стажисти-заявники отримали кваліфікаційні свідоцтва оцінювача протягом двох років, що передують даті заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації, за результатами розгляду заяви оцінювача.

3.13. Строк зберігання заяв оцінювачів з додатками у секретаріаті Екзаменаційної комісії становить два роки.

3.14. Відповідно до листа Екзаменаційної комісії навчальні заклади зобов'язані підготувати посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, яке зараховується відповідно до абзаців третього - шостого пункту 3.2 цієї глави.

3.15. Навчальний заклад надає до Фонду державного майна України протокол(и) та підготовлені для підписання посвідчення про підвищення кваліфікації за результатами успішно складеного тестування за результатами підвищення кваліфікації та/або інших форм зарахування підвищення кваліфікації оцінювачів.

4.1. Органи державної влади мають право визначати перелік працівників зазначених органів та інших фахівців, яких рекомендовано для залучення як викладачів до навчання за відповідними темами модулів у межах напрямів оцінки майна, у тому числі на курсах з підвищення кваліфікації оцінювачів.

4.2. Саморегулівні організації оцінювачів мають право визначати перелік своїх членів та інших відомих оцінювачів, яких рекомендовано для залучення як викладачів до навчання з базової підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів за відповідними напрямами оцінки майна.

4.3. Зазначені переліки подаються до Фонду державного майна України з метою інформування навчальних закладів, що здійснюють базову підготовку та підвищення кваліфікації оцінювачів.