Про внесення змін до деяких наказів Фонду державного майна України

Відповідно до Закону України від 29 травня 2014 року № 1284-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань оціночної діяльності", статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" , постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014 року № 358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства"

1. Заголовок наказу Фонду державного майна України від 30 жовтня 2001 року № 1996 "Про затвердження Положення про порядок стажування фізичних осіб для отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001 року за № 956/6147 (із змінами), викласти у такій редакції:

"Про затвердження Положення про порядок стажування фізичних осіб з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача";

преамбулу наказу викласти у такій редакції:

"З метою реалізації вимог статті 15 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" , створення єдиного порядку стажування фізичних осіб з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача";

пункт 1 наказу викласти у такій редакції:

"1. Затвердити Положення про порядок стажування фізичних осіб з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача (додається).".

2. Преамбулу наказу Фонду державного майна України від 15 квітня 2004 року № 754 "Про затвердження Загальних вимог до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2004 року за № 562/9161 (із змінами), викласти у такій редакції:

"Керуючись вимогами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" , рішенням Наглядової ради з питань оціночної діяльності від 08 квітня 2004 року, з метою удосконалення професійної підготовки оцінювачів та підвищення їх кваліфікації".

3. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів Фонду державного майна України, що додаються.

4. Начальнику Управління оцінки майна та професійної оціночної діяльності забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Фонду державного майна України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. У Положенні про порядок укладання угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 29 жовтня 2001 року № 1977, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001 року за № 955/6146 (із змінами):

1) у розділі І:

пункт 1 викласти у такій редакції:

"1. Це Положення розроблено з метою реалізації вимог Закону України "Про Фонд державного майна України" , Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" , для створення єдиної системи навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації, та забезпечення виконання вказаними закладами вимог з професійної підготовки оцінювачів.";

пункт 3 виключити.

У зв'язку з цим пункти 4 - 32 вважати відповідно пунктами 3 - 31;

пункт 6 викласти у такій редакції:

"6. ФДМУ контролює дотримання умов угод, укладених з навчальними закладами та спільно з саморегулівними організаціями оцінювачів, їх об'єднаннями, здійснює контроль за якістю професійної підготовки оцінювачів навчальними закладами, що уклали угоди.";

2) розділ ІІ викласти у такій редакції:

7. Професійна підготовка оцінювачів проводиться за програмами базової підготовки та програмами підвищення кваліфікації.

8. Під час професійної підготовки оцінювачів навчальні заклади використовують навчальні програми базової підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів, загальні вимоги до змісту яких встановлено наказом ФДМУ від 15 квітня 2004 року № 754 "Про затвердження Загальних вимог до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 травня 2004 року за № 562/9161 (із змінами).

9. Програми базової підготовки оцінювачів затверджуються наказом ФДМУ та є єдиними для всіх навчальних закладів. Програми підвищення кваліфікації оцінювачів розробляють навчальні заклади та погоджують з ФДМУ. Навчальний заклад зобов'язаний забезпечити організацію навчального процесу оцінювачів відповідно до розробленого навчально-методичного комплексу за напрямом(ами) оцінки майна та спеціалізацією(ями) в межах напряму(ів).

Навчально-методичний комплекс розробляється для всіх модулів, зазначених у тематичних планах та програмах курсів базової підготовки оцінювачів за напрямами та спеціалізаціями оцінки майна та повинен забезпечити всі основні етапи навчального процесу: надання навчальної інформації і її сприйняття, закріплення й удосконалення знань, умінь і навичок, їх застосування й контроль.

Навчально-методичний комплекс включає:

робочу навчальну програму;

зміст лекційного курсу;

методичні вказівки та/або рекомендації для виконання практичних занять;

навчально-методичні матеріали для проміжного контролю.

10. В угоді про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів зазначаються програми, за якими навчальний заклад може проводити навчання оцінювачів.

У випадку підвищення кваліфікації за програмами, що включають тренінги і практичні заняття, а також відповідно до спеціальних тематичних програм загальна кількість годин навчальних програм не повинна бути меншою, ніж це визначено загальними вимогами до програм підвищення кваліфікації.

11. Навчальний заклад самостійно визначає викладацький склад, забезпечує фізичних осіб, що проходять професійну підготовку, навчально-методичною літературою з метою забезпечення належної якості викладання навчального матеріалу.

Попередній контроль рівня знань здійснюється навчальним закладом шляхом тестування або проведення заліку осіб, які прослухали курс базової підготовки. За результатами тестування або заліку приймається рішення стосовно доцільності направлення зазначених вище осіб на стажування. У випадку нескладання тестування або заліку особами, які прослухали курс базової підготовки, вони повторно складають тестування або залік у порядку, встановленому навчальним закладом для проведення тестування або заліку, з урахуванням пункту 10 цього Положення.

12. Навчальний заклад організовує стажування фізичних осіб, які прослухали курс базової підготовки, в порядку, встановленому ФДМУ.

13. Навчальний заклад організовує комплектування груп для складання кваліфікаційного іспиту та повідомляє про це ФДМУ з метою скликання Екзаменаційної комісії.

14. Навчальний заклад зобов'язаний забезпечити необхідні умови діяльності Екзаменаційної комісії та необхідні умови для фізичних осіб, які складають кваліфікаційний іспит. Екзаменаційна комісія діє на базі навчального закладу. З метою забезпечення зазначених умов навчальні заклади можуть об'єднувати свої зусилля.

15. Фізичній особі, що пройшла навчання за програмою базової підготовки оцінювачів, навчальний заклад видає документ про те, що особа навчалася за відповідним курсом. Фізичній особі, що прослухала навчальний курс за програмами підвищення кваліфікації оцінювачів або якій зараховується підвищення кваліфікації відповідно до інших форм підвищення кваліфікації, зазначених у наказі ФДМУ від 15 квітня 2004 року № 754 "Про затвердження Загальних вимог до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 травня 2004 року за № 562/9161 (зі змінами), видається посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача за відповідним(и) напрямом(ами) та спеціалізацією(ями) в межах напряму(ів).

16. За формою, що встановлюється ФДМУ, та на підставі рішення Екзаменаційної комісії навчальний заклад у 15-денний термін забезпечує підготовку кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів та передає їх до ФДМУ для підписання. ФДМУ забезпечує видачу кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів фізичним особам, які успішно склали кваліфікаційний іспит.

17. У 5-денний термін навчальний заклад у двох примірниках готує переліки фізичних осіб, які пройшли навчання за програмами базової підготовки оцінювачів. Один примірник надається до ФДМУ. ФДМУ та навчальний заклад забезпечують збереження зазначених документів.

18. З метою прийняття рішення ФДМУ про доцільність укладання угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з навчальним закладом, а також забезпечення належного рівня контролю за їх підготовкою утворюється Комісія з тестування навчальних закладів (далі - Комісія).

Комісія утворюється з числа фахівців центрального апарату ФДМУ та саморегулівних організацій оцінювачів, їх об'єднань (по одному представнику від кожної організації), науковців, фахівців у сфері оціночної діяльності.

19. До складу Комісії входять: Голова Комісії, заступник Голови Комісії та члени Комісії. Один із членів Комісії виконує функції секретаря. У разі відсутності Голови Комісії його функції виконує заступник.

20. Склад Комісії затверджується наказом ФДМУ. Зміни до складу Комісії вносяться за поданням Голови Комісії та оформляються наказом ФДМУ.

21. До повноважень Комісії належать:

визначення відповідності кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального закладу покладеним на нього завданням щодо підготовки оцінювачів;

контроль ефективності здійснення навчального процесу (склад слухачів; відвідування лекцій; додержання тематичних планів лекцій; відповідність кадрового складу викладачів списку, наданому для укладання угоди; якість підготовки навчально-методичної літератури, забезпечення нею слухачів);

перевірка виконання навчальним закладом умов угоди з ФДМУ (надання інформації ФДМУ, додержання розкладу лекцій, правильність оформлення кваліфікаційних документів оцінювачів);

перевірка рівня засвоєння знань слухачами, що пройшли курс навчання за базовою підготовкою оцінювачів та направляються на проходження стажування (участь у тестуванні слухачів та перевірці заповнених ними тестів);

здійснення перевірки змісту та якості розробки навчально-методичного комплексу;

здійснення моніторингу якості підготовки слухачів з оцінки різними навчальними закладами за визначеними показниками. Комісія може визначати за результатами тестування середній рівень знань слухачів (у балах);

надання методичної допомоги щодо:

розроблення (вдосконалення) навчальними закладами тестів для перевірки знань слухачів;

підготовки рекомендацій стосовно складання слухачами навчального звіту;

розроблення програм базової підготовки оцінювачів та програм підвищення кваліфікації оцінювачів;

розроблення ФДМУ нормативно-правових актів, що регулюють процеси навчання оцінювачів, стажування, складання іспитів.

22. Під час здійснення Комісією своїх функцій та з метою вирішення питань, які потребують залучення до роботи інших фахівців, за рішенням Голови Комісії утворюються робочі групи з перевірки спроможності навчального закладу здійснювати професійну підготовку оцінювачів та виконання навчальними закладами умов угоди з ФДМУ, до яких входять особи, що не є членами Комісії (фахівці ФДМУ; представники, делеговані саморегулівними організаціями оцінювачів, їх об'єднаннями; інші фахівці).

Зазначену робочу групу очолює представник, призначений із складу Комісії. Перевірка спроможності навчального закладу здійснювати професійну підготовку оцінювачів (за наявності письмової згоди керівника навчального закладу) або за умовами виконання навчальними закладами угод з ФДМУ, якщо це передбачено умовами угоди, здійснюється у строки і за участю осіб, визначених відповідними наказами ФДМУ. Перевірка навчальних закладів, які уклали угоди про співробітництво з ФДМУ, відбувається 1 - 2 рази на рік.

23. За результатами проведеної перевірки робочою групою складається висновок перевірки, який підписують особи, що здійснили перевірку, та з яким ознайомлюється керівник цього навчального закладу.

24. Висновок перевірки не пізніше двох тижнів від дати його складання подається до Комісії. Керівник робочої групи, яка здійснювала перевірку, доповідає Комісії про результати проведеної перевірки, зокрема висвітлює позитивні сторони роботи навчального закладу, а також вказує на виявлені недоліки.

Рішення, відповідно до якого Голова Комісії затверджує (або не затверджує у разі визнання матеріалів перевірки, здійсненої робочою групою, недостатніми) висновок перевірки, приймається після обговорення членами Комісії матеріалів перевірки. Один примірник висновку перевірки надсилається навчальному закладу, а інший залишається в Комісії.

Комісія може запросити на своє засідання уповноваженого представника навчального закладу, що перевірявся, з метою прийняття виваженого рішення під час обговорення питань, пов'язаних з діяльністю навчального закладу.

25. За результатом перевірки навчального закладу Комісія рекомендує ФДМУ:

укласти з навчальним закладом угоду або не укладати угоду, якщо під час перевірки навчального закладу виявлено неспроможність навчального закладу здійснювати професійну підготовку оцінювачів (у разі якщо перевірка здійснювалася до укладення ФДМУ угоди з навчальним закладом);

визнати роботу навчального закладу з професійної підготовки оцінювачів такою, що відповідає вимогам угоди, укладеної з ФДМУ (у разі необхідності надати навчальному закладу відповідні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки оцінювачів);

зазначити про порушення вимог угоди, укладеної з ФДМУ, вказати на недоліки у процесі підготовки оцінювачів, а також внести пропозицію ФДМУ стосовно розірвання угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів.

26. Засідання Комісії вважається правомочним у разі присутності не менш як двох третин її кількісного складу. Рішення Комісії приймається більшістю голосів і оформляється протоколом, який затверджує Голова Комісії.

27. У разі потреби Комісія звертається до ФДМУ щодо необхідності оприлюднення інформації про свою діяльність у додатку до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію - газеті "Відомості приватизації" або розміщення на веб-сторінці ФДМУ в Інтернеті.";

3) у розділі ІІІ:

пункт 28 викласти у такій редакції:

"28. Для укладання угоди навчальний заклад подає до ФДМУ такі документи:

заяву про укладання угоди за формою згідно з додатком 1;

копію установчих документів;

документи, що підтверджують можливість здійснення навчання за формами, затвердженими цим Положенням, відповідно до чинного законодавства;

копії документів, що підтверджують право власності та/або користування приміщеннями навчального закладу;

проекти робочих програм з підвищення кваліфікації оцінювачів, зазначені у заяві;

проект угоди з професійної підготовки оцінювачів, підготовлений відповідно до примірної форми угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів згідно з додатком 2;

список викладачів, які залучаються до навчального процесу, із зазначенням рівнів їх кваліфікації, посад, наукових ступенів та вчених звань (за наявності) згідно з додатком 3 до цього Положення;

зразок документа про те, що особа навчалася за відповідним курсом базової підготовки оцінювачів та зразок посвідчення про підвищення кваліфікації;

зразок навчально-методичної літератури, яка буде надаватися слухачам.";

пункт 30 викласти у такій редакції:

"30. ФДМУ розглядає документи, подані навчальним закладом для укладення (продовженням строку дії) угоди, у строк, що не перевищує 30 календарних днів від дати їх надходження.

ФДМУ відмовляє навчальному закладу в укладенні (продовженні строку дії) угоди у разі відсутності у повному обсязі документів, зазначених у пунктах 28 та 29 цього Положення, їх невідповідності вимогам або неналежного оформлення.";

4) додатки 1, 2 та 3 викласти у такій редакції:

2. У Положенні про порядок стажування фізичних осіб для отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 30 жовтня 2001 року № 1996, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001 року за № 956/6147 (із змінами):

1) заголовок викласти у такій редакції:

"Положення про порядок стажування фізичних осіб з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача";

2) пункт 1 розділу I викласти у такій редакції:

"1. Це Положення розроблено з метою реалізації вимог Закону України "Про Фонд державного майна України" , Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та відповідно до Положення про порядок укладання угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29 жовтня 2001 року № 1977, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001 року за № 955/6146 (зі змінами), для встановлення єдиного порядку стажування фізичних осіб, які пройшли навчання за програмою базової підготовки оцінювачів за будь-яким з її напрямів.

Терміни, що вживаються в цьому Положенні, мають таке значення:

звіт про оцінку майна - це документ, який відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та положенням (національним стандартам) з оцінки майна;

навчальний звіт про оцінку майна - це документ, який не має юридичної сили для прийняття управлінських рішень.";

3) пункт 7 розділу ІІ викласти у такій редакції:

"7. Оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна відповідно до напряму та спеціалізацій базової підготовки оцінювача-стажиста і працює у складі суб'єкта оціночної діяльності може бути призначений керівником стажування.";

4) розділ V виключити.

У зв'язку з цим розділ VІ вважати розділом V, а пункти 30 і 31 - пунктами 23, 24 відповідно;

5) пункт 23 розділу V викласти у такій редакції:

"23. Навчальний заклад протягом десяти днів з дати визначення бази стажування та керівників стажування оцінювачів-стажистів надає довідку про організацію їх стажування до Фонду державного майна України. У довідці зазначаються прізвища, ім'я та по батькові оцінювачів-стажистів; напрями оцінки майна, що зазначені в посвідченні оцінювача-стажиста; прізвища, ім'я та по батькові керівників стажування з указівкою їх кваліфікаційних свідоцтв (номер, дата видачі, ким видане, напрями оцінки майна); реквізити бази стажування.".

3. У Положенні про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 13 листопада 2002 року № 1997, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2002 року за № 925/7213 (із змінами):

1) пункти 1-3 розділу І викласти у такій редакції:

"1. Це Положення розроблено з метою реалізації вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон) у частині організаційного забезпечення прийняття Екзаменаційною комісією рішень про видачу або позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів.

2. Склад Екзаменаційної комісії затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, майнових прав, які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів. При цьому представники саморегулівних організацій оцінювачів повинні становити не менше двох третин кількісного складу Екзаменаційної комісії, виходячи з рівнопропорційного принципу делегування представників кожної з них.

Головою Екзаменаційної комісії є уповноважена Головою Фонду державного майна України особа, в підпорядкуванні якої перебуває відповідний структурний підрозділ, до компетенції якої належать питання з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності (далі - голова Екзаменаційної комісії). Склад Екзаменаційної комісії формується за кожним напрямом оцінки майна.

Члени Екзаменаційної комісії від саморегулівних організацій оцінювачів повинні відповідати таким вимогам:

щодо них Фонд державного майна України та (або) Екзаменаційна комісія не приймали рішень, зазначених у пункті 4 розділу IV цього Положення, щодо провадження оціночної діяльності цим оцінювачем;

вони є членами саморегулівної організації оцінювачів, від якої вони заявлені, про що зазначено в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;

вони не є засновниками або керівництвом навчальних закладів, які уклали угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного майна України.

3. Відповідно до покладених завдань Екзаменаційна комісія за кожним напрямом оцінки майна:

проводить кваліфікаційні іспити з перевірки знань фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційне свідоцтво оцінювача;

затверджує перелік питань до кваліфікаційних іспитів та за потреби вносить зміни до зазначеного переліку;

за результатами складання кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача за спеціалізаціями відповідного напряму оцінки майна;

у випадках, визначених цим Положенням, приймає рішення про повторну видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;

за спеціалізацією (ями) відповідного напряму оцінки майна, за якою (якими) оцінювач безпосередньо складав звіт про оцінку майна, приймає рішення щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача (кваліфікаційного документа оцінювача);

ініціює розгляд Фондом державного майна України проблем оптимізації навчального процесу, зокрема удосконалення навчальних програм за спеціалізаціями відповідного напряму оцінки майна тощо;

у разі потреби ініціює звернення до відповідних організацій та державних установ з метою вирішення питань, що відносяться до її компетенції;

приймає рішення щодо необхідності проходження підвищення кваліфікації оцінювачем (оцінювачами) за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, до якого були зауваження;

у разі необхідності забезпечує рецензування відповідно до статті 13 Закону додатково декількох звітів за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, які відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту, до якого були зауваження.";

2) у розділі ІІ:

пункт 4 викласти у такі редакції:

"4. За відповідними напрямами оцінки майна навчальний заклад формує список оцінювачів-стажистів для складання кваліфікаційного іспиту та надсилає його голові Екзаменаційної комісії для погодження відповідної дати. Загальна кількість оцінювачів-стажистів, які заявлені у списку для складання кваліфікаційного іспиту, не повинна перевищувати 50 осіб за кожним напрямом оцінки майна.";

пункт 7 викласти у такій редакції:

"7. Перелік питань кваліфікаційних іспитів підлягає опублікуванню в засобах масової інформації та на сайті Фонду державного майна України.

Зміни в переліку питань до кваліфікаційного іспиту набирають чинності з дня їх опублікування в засобах масової інформації. Секретаріатом Екзаменаційної комісії розробляються комплекти екзаменаційних білетів окремо для кожного напряму оцінки майна та спеціалізацій в межах напрямів на підставі затвердженого переліку питань.";

3) у розділі ІV:

пункти 1, 2 викласти у такій редакції:

"1. Розгляд питань, пов'язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), здійснюється за письмовим зверненням зацікавлених осіб. Зазначені особи мають право направити звернення на адресу Фонду державного майна України. У зверненні мають бути аргументовані підстави необхідності позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача. До звернення додаються додаткові матеріали, які розкривають суть питання, зокрема висновки з рецензування звітів про оцінку майна та інші матеріали. За результатами розгляду Фонд державного майна України направляє їх до секретаріату Екзаменаційної комісії.

2. На своєму засіданні Екзаменаційна комісія розглядає питання щодо здійснення оціночної діяльності оцінювачами у формах:

практичної діяльності з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, шляхом складання звітів з оцінки майна та актів оцінки майна;

консультаційної діяльності, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна шляхом складання у письмовій формі консультації. При цьому до розгляду приймаються документи, що містять: підпис, прізвище, ім'я, по батькові оцінювача, який зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а також судження такого оцінювача про вартість майна та майнових прав, посилання на нормативно-правові акти з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та/або застосування оціночних процедур та/або сертифіката суб'єкта оціночної діяльності та/або відомості про кваліфікаційні свідоцтва оцінювача;

рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та нормативно-правовими актами з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.";

пункт 4 викласти у такій редакції:

"4. Грубим порушенням нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності оцінювачем та/або рецензентом вважається:

складання звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

складання рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) рецензентом з порушенням вимог законодавства щодо процедури рецензування звіту про оцінку майна;

складання звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) з порушенням вимог законодавства щодо проведення оцінки, якщо звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки;

складання звіту про оцінку майна, який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний;

складання звіту про оцінку, який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків, при цьому доопрацювання такого звіту про оцінку майна є неможливим, оскільки за результатами виконаної оцінки були реалізовані управлінські рішення;

складання за наслідками проведеної незалежної оцінки документа, що містить судження про вартість та інші відомості, зазначені в абзаці третьому пункту 2 цього розділу, та складений з порушенням вимог статей 3 та 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" , пунктів 56, 57 Національного стандарту № 1;

складання рецензії відповідно до абзаців другого та третього пункту 67 Національного стандарту № 1 на звіт про оцінку майна, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу п'ятому пункту 4 цього Положення;

невиконання рішення Екзаменаційної комісії оцінювачем, питання щодо професійної діяльності якого розглядалось на засіданні Екзаменаційної комісії.";

пункт 11 викласти у такій редакції:

"11. Фонд державного майна України вносить відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності у разі позбавлення особи кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання).";

4) пункт 7 розділу V викласти у такій редакції:

"7. Оцінювач, який отримав кваліфікаційний документ оцінювача за декількома напрямами оцінки майна у порядку, що діяв до набрання чинності Законом, та зареєстрував його в Державному реєстрі оцінювачів у порядку, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 19 грудня 2001 року № 2355 "Про затвердження Порядку реєстрації фізичних осіб (оцінювачів) у Державному реєстрі оцінювачів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2001 року за № 1092/6283, за власним бажанням може звернутися до Екзаменаційної комісії із заявою про розмежування (додаток 3) зазначеного документа на кваліфікаційні свідоцтва оцінювача за кожним напрямом оцінки майна окремо. Оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво, у разі необхідності може звернутися до Екзаменаційної комісії із заявою про розмежування (додаток 3) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача за окремими спеціалізаціями в межах напряму оцінки майна. Рішення про розмежування кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймаються на засіданнях секретаріату Екзаменаційної комісії.

До заяви додаються:

інформація про перелік звітів про оцінку майна, виконаних оцінювачем за останній рік, за підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності;

копія кваліфікаційного документа оцінювача;

копія свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів.";

5) додатки 2 та 3 викласти у такій редакції:

4. У Загальних вимогах до навчальних програм навчання оцінювачів та підвищення їх кваліфікації, затверджених наказом Фонду державного майна України від 15 квітня 2004 року № 754, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 травня 2004 року за № 562/9161 (із змінами):

1) у главі 1:

пункт 1.1 викласти у такій редакції:

"1.1. Ці Загальні вимоги розроблено з метою реалізації вимог Закону України "Про Фонд державного майна України" , Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у частині забезпечення професійної підготовки оцінювачів за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації.";

пункт 1.3 викласти у такій редакції:

"1.3. Відповідно до цих Загальних вимог за кожним напрямом оцінки майна Фонд державного майна України затверджує тематичні плани та програми курсів (за модульними схемами) базової підготовки оцінювачів. Програми базової підготовки оцінювачів є єдиними для всіх навчальних закладів. Програми підвищення кваліфікації оцінювачів розробляють навчальні заклади з урахуванням цих Загальних вимог та погоджують з Фондом державного майна України.

Навчальні заклади забезпечують навчання за формами, визначеними законодавством про освіту.";

2) глави 2, 3 та 4 викласти у такій редакції:

"2. Програми базової підготовки оцінювачів

2.1. Базова підготовка оцінювачів у межах напрямів оцінки майна здійснюється:

1) напрям 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі":

спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них";

спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання";

спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів";

спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів";

спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів";

спеціалізація 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність";

спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність";

2) напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності":

спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)";

спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності".

2.2. Мінімальний обсяг навчання за програмами базової підготовки оцінювачів відповідно до тематичних планів становить:

311 академічних годин - за спеціалізаціями 1.1 - 1.7 в межах напряму 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі";

194 академічні години - за спеціалізаціями 2.1, 2.2 в межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності".

2.3. Мінімальний обсяг навчання за програмою базової підготовки оцінювачів за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" визначається відповідно до пункту 2.2 цієї глави. Програма за зазначеним напрямом передбачає навчання за загальним модулем 1 "Загальні питання оцінки" та окремо за модулями за кожною спеціалізацією. Навчання за визначеним мінімальним обсягом годин передбачає лекції та практичні заняття. При цьому враховується те, що модуль 1 "Загальні питання оцінки" є обов'язковою складовою частиною програми базової підготовки оцінювачів за кожною спеціалізацією в межах напряму.

2.4. Мінімальний обсяг навчання за програмою базової підготовки оцінювачів за напрямом 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" визначається відповідно до пункту 2.2 цієї глави. Зазначена програма передбачає навчання за загальним модулем 1 "Загальні питання оцінки" та окремо за модулями за кожною спеціалізацією. Навчання за визначеним мінімальним обсягом годин передбачає лекції та практичні заняття. При цьому враховується те, що модуль 1 "Загальні питання оцінки" є обов'язковою складовою частиною програми базової підготовки оцінювачів за кожною спеціалізацією в межах напряму.

2.5. Модуль 1 "Загальні питання оцінки" (за кожним напрямом оцінки майна окремо) передбачає вивчення основних понять, загальних принципів, методичних підходів, що використовуються під час оцінки, вивчення основ господарського і цивільного права, законодавчого регулювання оцінки для різних випадків її проведення, основних засад методичного забезпечення оцінки та нормативно-правового регулювання здійснення професійної оціночної діяльності.

Якщо фізична особа виявила бажання прослухати курс базової підготовки оцінювачів за двома напрямами оцінки майна, модуль 1 "Загальні питання оцінки" вона слухає окремо за кожним напрямом оцінки майна.

Навчальні заклади самостійно визначають порядок тестування, відповідно до якого контролюється рівень засвоєння знань слухачами.

Облік відвідування занять слухачами здійснюють навчальні заклади. Кількість прослуханих та пропущених слухачем навчальних годин за кожною спеціалізацією зазначається в документі про те, що особа пройшла навчання за програмою базової підготовки оцінювачів. Цей документ разом з іншими, передбаченими Положенням про порядок стажування фізичних осіб з метою отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30 жовтня 2001 року № 1996, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001 року за № 956/6147 (із змінами), слухач подає до Екзаменаційної комісії. Якщо слухач пропустив без поважних причин певну кількість навчальних годин за конкретною спеціалізацією в межах напряму оцінки майна (гранична кількість пропущених годин визначається навчальним закладом самостійно), навчальний заклад не включає його до списку осіб, що складатимуть кваліфікаційний іспит за цією спеціалізацією. У разі пропуску занять з поважних причин слухач подає відповідний документ (документи), який має бути врахований навчальним закладом. Виконання слухачем графіка навчального процесу та вимог навчального плану враховується при складанні кваліфікаційного іспиту.

2.6. Програма базової підготовки оцінювачів за спеціалізацією 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у межах напряму "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" передбачає урахування таких особливостей:

перший етап навчання у встановленому мінімальному обсязі годин складається з лекційних та практичних занять за двома модулями: модулем 1 "Загальні питання оцінки" та модулем 7 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у частині теми "Мистецтвознавча експертиза: законодавче та інше нормативно-правове забезпечення, поняття, кваліфікаційні вимоги до виконавців, порядок проведення і оформлення результатів". При цьому навчальний заклад організаційно забезпечує у разі потреби проведення практичних занять на базі відповідних закладів, організацій, установ культури;

після першого етапу навчальний заклад організовує стажування фізичних осіб (оцінювачів-стажистів) у встановленому законодавством порядку;

у разі позитивної рекомендації, отриманої від керівника стажування після першого етапу стажування, оцінювач-стажист проходить другий етап навчання, який складається з лекційних та практичних занять модуля 7 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у частині теми "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у встановленому мінімальному обсязі годин;

після другого етапу навчання слухачі протягом шести місяців проходять другий етап стажування у встановленому законодавством порядку;

професійна підготовка оцінювачів за спеціалізацією 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" у межах напряму "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" здійснюється навчальними закладами, які уклали угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного майна України відповідно до законодавства.

3. Навчання з підвищення кваліфікації оцінювачів

3.1. Навчальний заклад проводить навчання оцінювачів за програмами підвищення кваліфікації відповідно до угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів, укладеної з Фондом державного майна України.

3.2. Підвищення кваліфікації здійснюється у таких формах:

за загальними програмами, за програмами, що включають практичні заняття та тренінги, а також за спеціальними тематичними програмами, що здійснюються навчальними закладами відповідно до угоди про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів, укладеної з Фондом державного майна України;

участь як доповідача протягом двох років, що передують даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації, не менше ніж у 2-х семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях з питань оціночної діяльності;

навчання шляхом самоосвіти протягом двох років, що передують даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації (опублікування не менше ніж 4-х статей у наукових (зокрема електронних) фахових та професійних виданнях України або інших держав, а також наукових монографій, посібників тощо);

здійснення викладацької діяльності протягом двох років, що передують даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації оцінювачем, який рекомендований державним органом приватизації та/або саморегулівними організаціями оцінювачів як викладач на курсах базової підготовки та/або підвищення кваліфікації оцінювачів;

якщо оцінювач був протягом не менше одного року керівником стажування двох та більше оцінювачів-стажистів (далі - стажист), кожен з яких виконав програму стажування в повному обсязі та успішно склав кваліфікаційний іспит з оцінки майна з відповідного напряму та спеціалізації за дворічний період, що передує даті подання заяви щодо зарахування підвищення кваліфікації.

3.3. Навчальні заклади мають дотримуватися вимог щодо мінімальної кількості годин на вивчення тем, передбачених для відповідних напрямів оцінки майна (окремих спеціалізацій) при розробленні загальних програм, програм, що включають тренінги та практичні заняття, а також спеціальних тематичних програм.

3.4. Програми підвищення кваліфікації оцінювачів передбачають такий мінімальний обсяг годин для вивчення тем відповідно до напрямів оцінки майна:

1) за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі", що передбачає теми за кожною спеціалізацією (крім спеціалізації 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність"), обсяг навчання становить не менше 48 годин; обсяг навчання за однією спеціалізацією становить не менше 18 годин; обсяг навчання за двома спеціалізаціями становить не менше 24 годин; обсяг навчання за трьома спеціалізаціями становить не менше 30 годин; обсяг навчання за чотирма спеціалізаціями становить не менше 36 годин; обсяг навчання за п'ятьма спеціалізаціями становить не менше 42 годин; обсяг навчання за шістьма спеціалізаціями становить не менше 48 годин. Обсяг навчання окремо за спеціалізацією 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність" - не менше 18 годин;

2) за напрямом 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності", що передбачає теми за кожною спеціалізацією, обсяг навчання становить не менше 32 годин; обсяг навчання окремо за кожною спеціалізацією становить не менше 16 годин;

3) кількість практичних занять у межах кожного курсу з підвищення кваліфікації за кожним напрямом може становити не більше 1/3 передбаченого мінімального обсягу годин для вивчення тем.

3.5. Підвищення кваліфікації за загальними програмами підвищення кваліфікації, за програмами, що включають тренінги та практичні заняття, а також за спеціальними тематичними програмами завершується перевіркою рівня знань та кваліфікації оцінювачів - тестуванням з використанням тестових завдань, рекомендований перелік яких установлюється Екзаменаційною комісією.