• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті

Національний банк України  | Постанова, Форма типового документа, Інструкція від 17.03.2004 № 110 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 17.03.2004
  • Номер: 110
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 17.03.2004
  • Номер: 110
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
8. Член платіжної системи - агент з розрахунків самостійно організовує і виконує розрахунки з банками - учасниками розрахунків за результатами проведеного розрахунковим банком переказу грошей та на підставі платіжних повідомлень платіжної системи з урахуванням вимог цієї глави та глави 4 цього розділу.
Глава 2. Умови виконання банком функцій
розрахункового банку платіжної системи
1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі угоди, яка укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.
Для виконання функцій розрахункового банку платіжної системи банк повинен мати банківську ліцензію.
2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішніми правилами банку щодо проведення міжбанківського переказу, що не повинні суперечити відповідним документам платіжної системи та нормативно-правовим актам Національного банку. Правила мають, зокрема, визначати:
технологію, регламент проведення розрахунків та порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;
порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;
порядок формування та умови використання страхового покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до угоди з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік та контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.
3. Міжбанківський переказ здійснюється за кореспондентськими рахунками банків - членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку відповідно до розділу III цієї Інструкції.
4. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами відповідного договору з платіжною організацією.
У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік та використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.
5. Розрахунковий банк гарантує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.
Глава 3. Умови виконання Національним банком функцій
розрахункового банку платіжної системи
1. Національний банк може виконувати функції розрахункового банку на підставі угоди, яка укладається між платіжною організацією платіжної системи та Національним банком.
Якщо Національний банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є постанова Правління Національного банку.
2. Рішення про виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду пакета документів, що подається від імені платіжної організації платіжної системи. Пакет документів має містити:
а) письмове звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення угоди про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;
б) загальні відомості про платіжну систему, зокрема такі: найменування та реквізити платіжної організації, а також клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг; опис технології функціонування платіжної системи; перелік її членів; види платіжних інструментів; способи покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.
Для внутрішньодержавної банківської платіжної системи це мають бути правила платіжної системи, узгоджені з Національним банком в установленому порядку.
У разі потреби Національний банк має право запросити в платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.
3. Національний банк у місячний строк із дня одержання повного пакета документів за результатами їх розгляду приймає відповідне рішення.
У разі прийняття позитивного рішення Національний банк надсилає платіжній організації платіжної системи повідомлення про це та проект відповідної угоди.
У разі прийняття рішення про відмову від виконання функцій розрахункового банку Національний банк письмово повідомляє про це платіжну організацію платіжної системи з мотивуванням причин відмови.
4. Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:
проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;
ведення обліку та використання коштів страхових фондів членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;
здійснення контролю за своєчасним формуванням членами платіжної системи страхового фонду та своєчасним поповненням страхового фонду в разі його використання;
вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.
Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішніми правилами розрахункового банку щодо проведення міжбанківського переказу, що не повинні суперечити відповідним документам цієї платіжної системи та нормативно-правовим актам Національного банку.
5. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕМП через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриті в територіальних управліннях із застосуванням договірного списання.
Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації.
6. Члени платіжної системи зобов'язані самостійно акумулювати на кореспондентських рахунках суми грошей для виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.
7. Розрахунковий банк гарантує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.
Глава 4. Умови виконання банком - членом платіжної
системи функцій агента з розрахунків
1. Для виконання функцій агента з розрахунків банк повинен мати банківську ліцензію.
2. Відносини агента з розрахунків з банками - учасниками розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства України.
3. Функції агента з розрахунків визначаються внутрішніми правилами банку щодо проведення міжбанківського переказу, що не повинні суперечити нормативно-правовим актам Національного банку. Агент з розрахунків у своїх внутрішніх правилах повинен, зокрема, визначати:
технологію, регламент проведення розрахунків та порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;
порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання учасниками розрахунків своїх зобов'язань;
методику розрахунку розміру страхового фонду, спосіб його формування, порядок та умови використання.
4. Міжбанківський переказ проводиться агентом з розрахунків через кореспондентські рахунки банків - учасників розрахунків, що відкриваються відповідно до розділу III цієї Інструкції.
Під час проведення розрахунків може застосовуватися договірне списання, оформлення та виконання якого здійснюється з урахуванням вимог пункту 5 глави 1 цього розділу.
5. Агент з розрахунків з метою забезпечення здійснення розрахунків має право формувати страховий фонд за рахунок грошей банків - учасників розрахунків у порядку, що визначений його внутрішніми правилами та укладеними договорами.
Розділ V. Виконання внутрішньобанківського переказу
Глава 1. Вимоги щодо функціонування ВПС
1. Банк самостійно визначає умови та порядок функціонування власної ВПС, що зазначається у внутрішніх документах банку з урахуванням вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку. Правила внутрішньобанківської платіжної системи мають бути узгоджені з Національним банком. Для їх узгодження платіжна організація подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови, до функціональних обов'язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування платіжних систем в Україні) викладені державною мовою три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки копії Правил внутрішньобанківської платіжної системи.
2. Банк та його філії, що працюють з використанням ВПС, повинні:
а) дотримуватися технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;
б) дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів.
3. Внутрішньобанківська платіжна система має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що забезпечують:
а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;
б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;
в) процедури та/або механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВПС дають змогу відновити роботу без послаблення інформаційної безпеки;
г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків та негайне інформування про це банком - власником ВПС служби захисту інформації Національного банку;
ґ) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації; формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;
д) зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства України;
е) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
4. Транспортні потреби ВПС можуть забезпечуватися системою ЕПВ власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються філії на підставі договору (додаток 11).
Глава 2. Вимоги до виконання
внутрішньобанківського переказу
1. Під час виконання внутрішньобанківського переказу формується міжбанківський електронний розрахунковий документ, який має вміщувати обов'язкові реквізити відповідно до вимог пункту 7 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
2. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, установлений внутрішніми документами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до законодавства України.
Глава 3. Вимоги щодо взаємодії ВПС із СЕМП
1. Банк та його філії, що працюють із використанням ВПС, мають забезпечувати взаємодію з СЕМП відповідно до вимог опису інтерфейсу між САБ і АРМ-НБУ, між САБ і АРМ-СТП, дотримання технології та регламенту роботи СЕМП, а саме:
а) забезпечувати адекватне передавання реквізитів міжбанківських електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень від філій до СЕМП і від СЕМП до філій. Якщо Національний банк визначив реквізити розрахункового документа, які під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа розміщуються в полі "Допоміжні реквізити", то ці реквізити мають зберігатися під час передавання цих документів засобами ВПС;
б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (у разі роботи банку за моделлю 3);
в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);
г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.
Розділ VI. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕМП платіжної вимоги про списання грошей банку (філії) з кореспондентського рахунку, документів про обмеження права банку (філії) розпоряджання кореспондентським рахунком
Глава 1. Технологія виконання
територіальним управлінням платіжної вимоги про списання грошей банку (філії) з кореспондентського рахунку засобами СЕМП
1. Платіжна вимога про списання грошей банку, філії (далі - банк) з кореспондентського рахунку приймається територіальним управлінням і виконується відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
2. Територіальне управління виконує списання грошей банку за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до правових підстав, установлених законодавством України.
3. У разі надходження платіжної вимоги протягом операційного часу для її виконання встановлюється ліміт технічного рахунку банку в межах залишку грошей на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня. Ліміт установлюється таким чином:
а) засобами СТП шляхом формування засобами САБ пакета-запиту категорії 2, передавання його через АРМ-СТП до NBU_NET і отримання пакета-відповіді;
б) засобами СЕП шляхом формування засобами САБ файла L.
4. У разі надходження платіжної вимоги після операційного часу для її виконання встановлюється ліміт технічного рахунку банку в межах залишку грошей на його кореспондентському рахунку на початок наступного операційного дня. Ліміт установлюється засобами СТП (пакети категорії 2, надсилаються до відправлення файла L.00 на відповідний АРМ-2) або засобами СЕП (файл L.00).
5. Платіжна вимога виконується засобами СТП або, якщо це неможливо, засобами СЕП.
6. Засобами СТП територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:
а) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і виконує трансакцію. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;
б) відміняє ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання.
7. Засобами СЕП територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:
а) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;
б) відміняє ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;
в) за потреби для квитування файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання) у день його формування в СЕП уживаються такі заходи:
територіальне управління системою ЕП надсилає до розрахункової палати (копію - до банку) розпорядження про обов'язкове квитування файла В до зазначеного часу в межах операційного дня;
розрахункова палата виконує розпорядження територіального управління з відображенням результатів квитування у файлі К за підсумками циклу роботи АРМ-2.
8. Для завершення виконання платіжної вимоги територіальне управління формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума з відповідного транзитного рахунку має бути зарахована на рахунок одержувача) і виконує його засобами СТП (пакети категорії 1) або засобами СЕП (файл А).
Глава 2. Технологія виконання
територіальним управлінням засобами СЕМП документів про обмеження права банку (філії) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей
1. Документи про обмеження права банку (філії) (далі - банк) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей банку, що обліковуються на цьому рахунку (далі - документи про арешт грошей банку), приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
2. Територіальне управління виконує документи про арешт грошей банку в день їх надходження в межах залишку грошей банку на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня.
Арешт грошей банку виконується шляхом установлення ліміту технічного рахунку банку на визначену суму арешту засобами СТП (пакети категорії 2) або в разі виникнення обставин, що цьому перешкоджають, - засобами СЕП (файл L).
3. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку достатньо грошей (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту), то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня продовжує встановлювати засобами СТП (пакети категорії 2) або засобами СЕП (файл L.00) ліміт технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.
4. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку недостатньо грошей (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша, ніж сума, що підлягає арешту), то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до пункту 2 цієї глави) до того часу, коли сума ліміту технічного рахунку банку дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт. Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена.
Глава 3. Технологія виконання
територіальним управлінням засобами СЕМП документів про обмеження права банку (філії) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про зупинення власних видаткових операцій, заборону виконання операцій за цим рахунком
1. Документи про обмеження права банку (філії) (далі - банк) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про зупинення власних видаткових операцій, заборону виконання операцій банку за цим рахунком (далі - зупинення операцій) приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
2. Територіальне управління зупиняє операції банку в СЕМП шляхом установлення особливого режиму роботи банку в СЕП з одночасним зупиненням видаткових операцій банку в СТП та інформує про це банк засобами системи ЕП.
3. Особливий режим роботи банку в СЕП полягає в автоматизованому зупиненні в АРМ-2 виконання видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком за винятком:
операцій банку, що здійснюються за рахунками(1) груп 352, 362, 741 і балансовими рахунками 3652, 3653, 3659, 7900;
операцій інших банків або Національного банку - клієнтів цього банку, що здійснюються за рахунками груп 130, 133, 161;
операцій клієнтів (юридичних і фізичних осіб), що здійснюються за рахунками груп 251-257, 260-263, 332, 333;
операцій за рахунками груп 181, 191 і операцій за балансовими рахунками 2800, 2805, 2900-2903, 2905, 3720, які не є безпосередньо рахунками клієнтів, але використовуються для завершення розрахунків клієнтів.
4. У разі зупинення операцій банку за консолідованим кореспондентським рахунком зазначені обмеження встановлюються для всіх філій, що працюють за цим рахунком.
5. Якщо операції банку за його кореспондентським рахунком зупинені, але до територіального управління надходять документи про арешт грошей банку, то територіальне управління забезпечує виконання арешту відповідно до глави 2 цього розділу і продовжує діяти в установленому цією главою порядку.
6. Якщо до територіального управління надходять документи про зупинення операцій банку, на гроші якого накладено арешт, то територіальне управління, продовжуючи виконувати заходи щодо арешту грошей банку відповідно до глави 2 цього розділу, забезпечує зупинення операцій банку в установленому цією главою порядку.
7. Відновлення операцій банку забезпечується шляхом скасування обмежень щодо роботи банку в СЕМП (скасування особливого режиму роботи банку в СЕП і відновлення видаткових операцій банку в СТП).
---------------
(1) Номери рахунків зазначені відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388 (зі змінами).
Розділ VII. Участь інших установ у СЕМП
Глава 1. Виконання переказу грошей
іншою установою через СЕМП
1. Для роботи в СЕМП інші установи укладають з Національним банком договори, зразки яких наведені в додатках 5-7 до цієї Інструкції. Сторони можуть змінювати передбачені цими зразками договорів умови, а також установлювати інші умови, якщо це не суперечить законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.
2. Вимоги розділів II, VIII та IX цієї Інструкції, що стосуються роботи в СЕМП, поширюються на інші установи - учасники СЕМП, з урахуванням особливостей, що обумовлені відповідними постановами Правління Національного банку та відображені в договорах, укладених іншими установами з Національним банком.
Глава 2. Технологія виконання
територіальним управлінням засобами СЕМП платіжної вимоги про списання грошей з рахунку іншої установи
1. Платіжна вимога про списання грошей з рахунку іншої установи приймається територіальним управлінням і виконується відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у главі 1 розділу VI цієї Інструкції.
Глава 3. Технологія виконання
територіальним управлінням засобами СЕМП документів про обмеження права іншої установи розпоряджання рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей
1. Документи про обмеження права іншої установи розпоряджання рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей іншої установи, що обліковуються на цьому рахунку (далі - документи про арешт грошей іншої установи), приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
2. Територіальне управління виконує документи про арешт грошей іншої установи в день їх надходження шляхом установлення ліміту технічного рахунку іншої установи на суму арешту засобами СТП (пакети категорії 2) або в разі виникнення обставин, які цьому перешкоджають, - засобами СЕП (файл L).
3. У наступні операційні дні територіальне управління щоденно продовжує установлювати ліміт технічного рахунку іншої установи на суму арешту до отримання відповідних документів.
Глава 4. Технологія виконання
територіальним управлінням засобами СЕМП документів про обмеження права іншої установи розпоряджання рахунком у разі прийняття рішення про зупинення видаткових операцій, заборону виконання операцій за цим рахунком
1. Документи про обмеження права іншої установи розпоряджання рахунком у разі прийняття рішення про зупинення видаткових операцій, заборону виконання операцій за цим рахунком (далі - зупинення операцій) приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.
2. Територіальне управління зупиняє операції за рахунком іншої установи шляхом установлення ліміту початкових оборотів цієї установи, значення якого дорівнює "-1", засобами СТП (пакети категорії 2) або в разі виникнення обставин, які цьому перешкоджають, - засобами СЕП (файл L) та інформує іншу установу засобами системи ЕП про зупинення за її рахунком видаткових операцій.
3. У разі зупинення видаткових операцій за консолідованим рахунком іншої установи в СЕМП зазначені обмеження встановлюються також і для всіх інших установ, що працюють за цим рахунком.
4. Відновлення видаткових операцій за рахунком іншої установи забезпечується скасуванням обмежень щодо роботи іншої установи в СЕМП. Обмеження скасовуються шляхом установлення ліміту початкових оборотів цієї установи, значення якого дорівнює "0", засобами СТП (пакети категорії 2) або засобами СЕП (файл L).
Розділ VIII. Порядок резервування та відновлення функціонування СЕМП
Глава 1. Загальні положення
1. Система резервування і відновлення функціонування СЕМП - це процедури та компоненти програмного забезпечення СЕМП, що призначені для забезпечення функціонування СЕМП у разі неможливості штатного функціонування РП або ЦРП.
2. Програмно-апаратними комплексами СЕМП, робота яких має бути забезпечена, є:
у територіальних управліннях:
територіальний вузол системи ЕП;
АРМ-2 СЕП РП;
у ЦРП:
головний вузол системи ЕП;
АРМ-2 СЕП;
АРМ-1 СЕП;
СМТР.
3. Неможливість штатного функціонування вищезазначених комплексів це:
вихід з ладу внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного обладнання, телекомунікаційних каналів;
втрата або знищення баз даних;
пошкодження інформаційного середовища внаслідок впливу комп'ютерних вірусів, некоректного функціонування мережевого та системного програмного забезпечення, будь-яких інших перешкод тощо;
неможливість функціонування локальної мережі;
руйнування будівлі, у якій розташовані відповідні програмно-апаратні комплекси, унаслідок стихійного лиха, великомасштабних аварій, терористичних актів тощо.
4. Резервування СЕМП функціонально організоване на кількох рівнях, призначених для відновлення роботи СЕМП у разі неможливості забезпечення штатного функціонування за допомогою мінімально потрібних заходів, виконання яких залежить від ступеня та локалізації пошкоджень:
а) перший рівень резервування - "гарячий", якщо відновлення роботи АРМ здійснюється негайно, у тій самій РП і на тому самому вузлі системи ЕП (для РП - відновлення роботи АРМ-2, для ЦРП - відновлення роботи АРМ-1, СМТР, АРМ-2, що обслуговуються ЦРП);
б) другий рівень резервування - "теплий", якщо відновлення роботи АРМ-2 РП та відповідного територіального вузла системи ЕП оперативно здійснюється персоналом ЦРП у ЦРП;
в) третій рівень резервування - "холодний", якщо відновлення роботи ЦРП здійснюється у територіально віддаленому пункті (будівлі центрального апарату Національного банку) персоналом ЦРП і Департаменту інформатизації.
Окремим завданням резервування безвідносно до рівнів резервування є забезпечення роботи АРМ-1, АРМ-2 СЕП в автономному режимі за умови відсутності їх стійкого он-лайнового телекомунікаційного зв'язку з СМТР.
5. Необхідними умовами для коректного і своєчасного відновлення діяльності СЕМП є постійне проведення таких підготовчих робіт:
підтримання в актуальному стані довідника з контактними телефонами, у тому числі стільникового зв'язку, адресами в пошті Інтернет (E-mail) банківських установ, потрібними для оповіщення банківських установ у разі порушення роботи СЕМП або виникнення надзвичайних ситуацій (далі - довідник оповіщення);
підтримання в актуальному стані конфігурації територіальних вузлів системи ЕП;
доведення до всіх вузлів системи ЕП банківських установ інформації, потрібної для організації зв'язку з резервним територіальним вузлом системи ЕП;
підтримання потрібних засобів захисту СЕМП в актуальному стані;
ознайомлення всіх працівників, які беруть участь в обробленні електронних платежів, з порядком резервування та відновлення функціонування СЕМП, визначеним у цьому розділі.
6. Для підтримання системи резервування в актуальному стані в управлінні телекомунікаційних систем, ЦРП, РП, територіальних вузлах системи ЕП, установах - учасниках СЕМП проводяться відповідні підготовчі роботи. Перелік цих робіт наведений у главі 6 цього розділу.
7. У кожному територіальному управлінні та в ЦРП має бути визначена відповідальна особа (заступник начальника територіального управління, начальник центру інформатизації, заступник начальника ЦРП), а також її заступники, що тимчасово виконуватимуть обов'язки відповідальної особи в разі її відсутності. До повноважень відповідальної особи належить прийняття та узгодження з керівництвом Національного банку рішень про неможливість функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП і потребу у відновленні їх діяльності в ЦРП. Протягом усього робочого часу СЕМП має бути забезпечений негайний зв'язок з відповідальною особою та/або її заступниками.
У ЦРП ведеться список відповідальних осіб територіальних управлінь та їх заступників із зазначенням засобів термінового зв'язку з ними. У разі призначення інших відповідальних осіб чи їх заступників, а також зміни засобів термінового зв'язку з ними територіальне управління має негайно повідомити про це ЦРП.
8. Остаточне рішення про відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП за схемою "теплого" або "холодного" резервування приймається заступником Голови Національного банку.
Якщо для відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП потрібні заходи, не передбачені цим розділом, то зміст цих заходів узгоджується з Департаментом інформатизації та ЦРП і остаточне рішення про порядок відновлення функціонування приймається заступником Голови Національного банку.
9. У разі відновлення функціонування СЕМП за допомогою системи резервування слід дотримуватися вказівок ЦРП та узгоджувати всі дії персоналу РП з ЦРП.
Глава 2. Функціонування АРМ СЕП
в автономному режимі без зв'язку з СМТР
1. У разі стійкого порушення зв'язку АРМ-2 з СМТР, за якого орієнтовний час відновлення зв'язку перевищує 30 хвилин, АРМ-2 переводиться в автономний режим функціонування без зв'язку з СМТР (далі - автономний режим). Цей режим характеризується таким:
АРМ-2 приймає рішення про проведення файла початкових платежів без використання СМТР, тобто на підставі інформації, що зберігається в його базах даних;
на час функціонування АРМ-2 в автономному режимі учасники СЕМП, технічні рахунки яких обслуговуються цим АРМ-2, не мають змоги працювати в СТП. Втрачається можливість засобами СТП керувати лімітами та встановлювати обмеження для роботи цих учасників. Платежі через СТП від інших учасників СТП на адресу цих учасників не приймаються.
2. Переведення АРМ-2 СЕП в автономний режим виконується в такому порядку:
а) обслуговуючий персонал АРМ-2 повідомляє адміністратора АРМ-1 про потребу переведення АРМ-2 в автономний режим функціонування;
б) адміністратор АРМ-1 засобами СМТР виконує переведення АРМ-2 на роботу в автономному режимі;
в) адміністратор АРМ-1 інформаційним повідомленням з АРМ-1 інформує всіх учасників СТП про переведення АРМ-2 в автономний режим функціонування.
Текст повідомлення такий:
"АРМ-2 xxHP переводиться в автономний режим функціонування.
На час функціонування АРМ-2 в автономному режимі:
банки, що ним обслуговуються, не матимуть змоги працювати в СТП;
іншим учасникам СТП заборонено виконувати платежі на адресу цих банків та встановлювати для них ліміти і обмеження";
г) адміністратор АРМ-1 засобами АРМ-1 формує спеціалізований файл "I аварійний" і надсилає його на АРМ-2, який переводиться в автономний режим роботи. Цей файл містить:
поточне значення оборотів, здійснених через СТП учасниками СЕМП, які обслуговуються цим АРМ-2;
поточні значення лімітів і обмежень, установлених в СМТР для учасників СЕМП, які обслуговуються цим АРМ-2;
перелік сеансів АРМ-2, інформація про які є в базах даних АРМ-1;
перелік файлів A, S, які були оброблені цим АРМ-2 і занесені до бази даних СМТР, але яких немає в базах даних АРМ-1, для звіряння з базами даних АРМ-2;
ґ) обслуговуючий персонал АРМ-2 переводить АРМ-2 в режим очікування "аварійного I" і отримує "аварійний I". Виконується звіряння інформації, яка міститься в "аварійному I", з базами даних АРМ-2. Значення оборотів, лімітів і обмежень, які містяться в "аварійному I", уносяться до баз даних АРМ-2;
д) після успішного отримання "аварійного I" АРМ-2 переходить в автономний режим роботи. Продовжується оброблення файлів СЕП і рішення про приймання файла А приймається на підставі інформації, яка міститься в базах даних АРМ-2.
Інші РП не вживають додаткових заходів під час переведення АРМ-2 СЕП в автономний режим функціонування.
3. Повернення АРМ-2 у реальний режим роботи протягом дня здійснюється після відновлення стійкого телекомунікаційного зв'язку АРМ-2 з СМТР. Для забезпечення цього:
а) АРМ-2 за допомогою пункту меню "Повернутися в реальний режим" здійснює:
відображення в СМТР файлів A, S, які були оброблені АРМ-2 за час функціонування в автономному режимі;
відображення в СМТР лімітів та обмежень, які були встановлені на АРМ-2 за час роботи в автономному режимі;
звіряння значень технічних рахунків у СМТР і в АРМ-2;
у разі успішного виконання вищезазначеного встановлює в СМТР реальний режим своєї роботи;
б) у разі успішного переходу АРМ-2 в реальний режим роботи адміністратор АРМ-1 інформаційним повідомленням з АРМ-1 інформує учасників СТП про відновлення функціонування АРМ-2 у реальному режимі і про змогу виконувати роботу в СТП у повному обсязі;
в) якщо немає змоги виконати зазначене в підпункті "а" цього пункту в повному обсязі, то АРМ-2 продовжує функціонувати в автономному режимі.
4. Якщо до кінця банківського дня АРМ-2 не має змоги повернутися в реальний режим роботи із СМТР, то:
а) АРМ-2 завершує банківський день в автономному режимі;
б) після надходження на АРМ-1 файла Y.002 від цього АРМ-2, який свідчить про завершення банківського дня, ліміти і обмеження, установлені на цьому АРМ-2 за станом на кінець дня, уносяться в СМРТ;
в) на початку наступного банківського дня в СМТР для цього АРМ-2 установлюється реальний режим роботи;
г) якщо зв'язок АРМ-2 з СМТР відновлено, то АРМ-2 починає банківський день у реальному режимі;
ґ) якщо зв'язок АРМ-2 з СМТР не відновлено, то безпосередньо після відкриття нового банківського дня проводиться переведення АРМ-2 в автономний режим роботи за схемою, наведеною в пункті 2 цієї глави.
5. У разі стійкого порушення зв'язку АРМ-1 з СМТР, за якого орієнтовний час відновлення зв'язку перевищує 30 хвилин, зокрема за неможливості відновлення функціонування СМТР АРМ-1 переводиться в автономний режим роботи без зв'язку з СМТР. Цей режим характеризується таким:
файл V за підсумками роботи СТП у відповідь на файл Z.001 не формується;
під час формування файла "аварійного I" та файлів V, G наприкінці банківського дня АРМ-1 замість отримання інформації з баз даних СМТР використовує архіви баз даних СМТР за станом на кінець попереднього банківського дня та інформацію про проведені трансакції і про зміни лімітів та обмежень роботи учасників СЕМП, що використовується для "гарячого" резервування СМТР.
Робота АРМ-1 в автономному режимі не обмежує роботу учасників СЕМП.
Глава 3. Використання схеми "гарячого" резервування
1. "Гаряче" резервування передбачається на випадок виходу з ладу (пошкодження) комп'ютера АРМ-1, АРМ-2, СМТР або повної чи часткової втрати інформації, що зберігається в ньому. Метою "гарячого" резервування є відновлення баз даних АРМ на іншому комп'ютері в тій самій РП та продовження функціонування АРМ на іншому комп'ютері.
2. Для "гарячого" резервування АРМ-2 СЕП використовується програмне забезпечення "АРМ гарячого резервування" (далі - "АРМ-ГР"). Робота АРМ-ГР є обов'язковою протягом усього робочого дня АРМ-2.
3. Для забезпечення "гарячого" резервування АРМ-2 СЕП використовується резервний комп'ютер у тій самій локальній мережі, що й основний АРМ-2, на якому встановлені:
АРМ-ГР;
копія АРМ-2, у якій підтримуються в актуальному стані програмне забезпечення АРМ-2 та таблиці системи захисту;
апаратні засоби захисту інформації, тотожні засобам захисту інформації основного АРМ-2.
Параметри цього комп'ютера збігаються з параметрами комп'ютера, на якому працює основний АРМ-2.
Основний АРМ-2 під час кожного сеансу роботи поновлює на сервери копії своїх баз даних за станом на кінець режиму "приймання" перед режимом "передавання" циклу оброблення інформації.
АРМ-ГР негайно робить копії поновлених баз даних АРМ-2 з сервера на локальний диск резервного комп'ютера.
У разі неможливості функціонування основного АРМ-2 АРМ-ГР відновлює бази даних АРМ-2 за станом на той час, на який була зроблена остання їх копія на сервер. Після цього на підставі даних СМТР про оброблені файли персонал РП приводить перелік прийнятих файлів A, S АРМ-2 у відповідність до баз даних основного АРМ-2 на час його пошкодження.
Функціонування АРМ-ГР є обов'язковим протягом усього робочого дня АРМ-2 в усіх РП.
У разі неможливості відновлення функціонування АРМ-2 засобами "гарячого" резервування здійснюється відновлення баз даних АРМ-2 в ЦРП засобами "теплого" резервування, відновлені бази передаються до РП і робота відновленого АРМ-2 продовжується в РП.
4. Якщо функціонування основного АРМ-2 неможливе, то обслуговуючий персонал АРМ-2 повідомляє про це відповідальну особу територіального управління та адміністратора АРМ-1, а адміністратор АРМ-1 - керівництво ЦРП.
Після узгодження з адміністратором АРМ-1 персонал РП, що обслуговує АРМ-2, відновлює бази даних АРМ-2 на резервному комп'ютері за допомогою АРМ-ГР. Функціонування відновленого АРМ-2 продовжується на резервному комп'ютері.
Якщо пошкодження основного АРМ-2 відбулося в режимі "передавання", то АРМ-2 повністю повторює режим "передавання" сеансу, у якому відбулося пошкодження.
Якщо пошкодження основного АРМ-2 відбулося в режимі "приймання" і в цьому сеансі роботи АРМ-2 були оброблені вхідні файли, то ці файли не відновлюються під час розгортання АРМ-2 на резервному комп'ютері. Під час запуску АРМ-2 на резервному комп'ютері АРМ-2 виявляє файли A, S, які були оброблені на АРМ-2 і відображені в СМТР, надає операторові їх перелік і дає змогу продовжити роботу лише після того, як усі ці файли будуть наново прийняті. Персонал АРМ-2 має отримати ці файли з архіву територіального вузла ЕП та забезпечити їх оброблення на АРМ-2. У разі неможливості отримати ці файли з архіву слід звернутися до банків - відправників цих файлів, зобов'язавши їх негайно повторно надіслати ці файли. Якщо неможливо повторно отримати будь-який з цих файлів, то персонал АРМ-2 повідомляє про це адміністратора АРМ-1, який вживає заходів для їх вилучення з баз даних СМТР.
Персонал РП надсилає інформаційне повідомлення з АРМ-2 усім учасникам СЕП, що обслуговуються в цьому АРМ-2, про відновлення роботи АРМ-2 засобами "гарячого" резервування.
Експлуатувати АРМ-2 продовжують ті самі працівники в тій самій РП. Використовується та сама ключова система захисту. Ключова дискета і електронна картка переносяться з основного комп'ютера до резервного.
До системи ЕП зміни не вносяться.
Якщо немає змоги забезпечити стійкий зв'язок відновленого АРМ-2 з СМТР, то здійснюється переведення відновленого АРМ-2 в автономний режим функціонування згідно з пунктами 1, 2 глави 2 цього розділу.
Інші РП не вживають додаткових заходів під час використання "гарячого" резервування.
Після відновлення функціонування АРМ-2 на резервному комп'ютері забезпечується робота АРМ-ГР на окремому комп'ютері в цій самій мережі.
5. Якщо персонал РП вимагає від учасників СЕП повторно надіслати файли A, S у зв'язку з відновленням роботи АРМ-2 засобами "гарячого" резервування, то учасник СЕМП має дістати з архівів системи ЕП зазначені файли (ті, що вже були зашифровані АРМ-НБУ) і повторно надіслати їх на адресу АРМ-2.
Банківській установі, що керує філіями за допомогою встановлення лімітів на АРМ-2, слід проаналізувати поточний стан лімітів (за файлом F.T, першим після відновлення роботи АРМ-2) та в разі потреби встановити актуальні значення лімітів (файл F.L).
6. "Гаряче" резервування АРМ-1 здійснюється згідно з пунктами 1-3 цієї глави.
7. "Гаряче" резервування СМТР забезпечується таким чином:
а) для забезпечення "гарячого" резервування СМТР використовується резервний комп'ютер у тій самій локальній мережі, що й основний комп'ютер СМТР, на якому підтримуються в актуальному стані системне програмне забезпечення СМТР, програмне забезпечення АРМ-АДМ, NBU_NET та таблиці системи захисту. Параметри цього комп'ютера збігаються з параметрами комп'ютера, на якому функціонує СМТР;
б) АРМ-АДМ і NBU_NET під час роботи дублюють на сервер у режимі реального часу інформацію про проведені трансакції та про зміни лімітів і обмежень роботи учасників СЕМП;
в) у разі неможливості функціонування основного комп'ютера СМТР відновлюються бази даних СМТР за станом на кінець попереднього банківського дня, після чого проводиться завантаження до СМТР даних за поточний банківський день.
8. У разі неможливості експлуатувати основний комп'ютер СМТР адміністратор АРМ-1 приймає рішення про відновлення баз даних СМТР та продовження експлуатації СМТР на резервному комп'ютері.
На час відновлення баз даних СМТР функціонування СЕМП призупиняється, тобто АРМ-2 СЕП не здійснюють приймання-передавання файлів, а СТП не функціонує.
Персонал ЦРП повідомляє РП (засобами системи ЕП) та безпосередніх учасників СЕП (інформаційним повідомленням з АРМ-1) про призупинення роботи СЕМП на час відновлення роботи СМТР засобами "гарячого" резервування.
Персонал ЦРП за допомогою АРМ-АДМ відновлює бази даних СМТР на резервному комп'ютері за станом на кінець попереднього банківського дня, виконує процедури початку поточного банківського дня та за допомогою відповідних програмних засобів уносить до баз даних СМТР інформацію про здійснені в поточний банківський день трансакції, установлені ліміти і обмеження, що була скопійована на сервер до пошкодження основного комп'ютера СМТР.
Використовується та сама ключова система захисту. Ключова дискета переноситься з основного комп'ютера до резервного.
Після цього персонал ЦРП повідомляє РП (засобами системи ЕП) про відновлення функціонування СМТР та потребу відображення в СМТР усіх файлів, оброблених на АРМ-2. На кожному АРМ-2 СЕП за допомогою спеціального пункту меню виконується повторне відображення в СМТР всіх оброблених файлів A, S.
Після завершення відновлення персонал ЦРП повідомляє РП (засобами системи ЕП) і безпосередніх учасників СЕП (інформаційним повідомленням з АРМ-1) про відновлення роботи СЕМП у штатному режимі.
Глава 4. Використання схеми "теплого" резервування
1. "Тепле" резервування передбачене на випадок такого знищення інформації, руйнування обладнання чи будівлі в територіальному управлінні, за якого неможливо за прийнятний період (орієнтовно протягом трьох-чотирьох годин) відновити на місці функціонування АРМ-2 РП та територіального вузла системи ЕП.
Метою "теплого" резервування є відновлення баз даних АРМ-2 РП на комп'ютері в ЦРП та продовження функціонування цього АРМ-2 у ЦРП. Для цього використовується програмне забезпечення "АРМ теплого резервування" (далі - АРМ-ТР).
Під час відновлення АРМ-2 РП у ЦРП може бути втрачена частина інформації, що була оброблена цим АРМ-2 та відображена в СМТР безпосередньо перед виходом з ладу. Персонал ЦРП визначає таку інформацію та вживає заходів для адекватного повторного отримання цієї інформації. Якщо це неможливо, така інформація анулюється.
Надання ІПС довідок про міжбанківські електронні розрахункові документи поточного дня в разі використання "теплого" резервування припиняється до відновлення функціонування АРМ-2.
У разі потреби пошкоджений територіальний вузол системи ЕП розгортається також у ЦРП. У разі розгортання резервного територіального вузла системи ЕП у ЦРП он-лайновий зв'язок банківських установ із задачами інформаційної мережі не забезпечується. Установи, які обслуговувалися на пошкодженому територіальному вузлі системи ЕП, продовжують роботу в інформаційній мережі, використовуючи файловий обмін інформацією засобами системи ЕП з програмно-технічними комплексами інформаційної мережі відповідно до технології роботи цих комплексів.
2. Для забезпечення "теплого" резервування:
а) під час роботи АРМ-2 кожної РП надсилає на АРМ-ТР у ЦРП копії отриманих ним міжбанківських електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень, групуючи їх в окремі файли відповідно до сеансів роботи АРМ-2. Надсилання цих файлів є обов'язковим. Якщо вони надходять із затримкою або пошкоджені, то повноцінне відновлення роботи АРМ-2 засобами "теплого" резервування неможливе;
б) АРМ-1:
отримує від усіх АРМ-2 протоколи кожного сеансу їх роботи (перелік оброблених файлів цього сеансу) і накопичує цю інформацію у своїх базах даних;
стежить за своєчасним та послідовним надходженням протоколів сеансів від АРМ-2, у разі їх ненадходження чи надходження суперечливої інформації повідомляє про це адміністратора АРМ-1;
за схемою свого "гарячого" резервування робить копії своїх баз даних на сервер у ЦРП, до яких має доступ АРМ-ТР;
в) у ЦРП протягом усього робочого часу СЕМП функціонує АРМ-ТР, що забезпечує отримання від усіх АРМ-2 та АРМ-1 інформації, потрібної для резервування, а саме:
на початку банківського дня отримує від управління захисту інформації Департаменту інформатизації ключову інформацію, потрібну для відновлення роботи всіх АРМ-2;
отримує від усіх АРМ-2 файли з міжбанківськими електронними розрахунковими документами та електронними розрахунковими повідомленнями, звіряє їх з базами даних АРМ-1;
відстежує регулярність надходження файлів від АРМ-2;
у разі ненадходження файлів чи надходження суперечливої інформації повідомляє про це адміністратора АРМ-1, який уживає заходів для отримання потрібної інформації від РП, яка надається засобами АРМ-2 або АРМ-ГР.
У разі потреби забезпечення функціонування АРМ-2 будь-якої РП у ЦРП, АРМ-ТР на підставі баз даних АРМ-1 та файлів з платежами, що одержані від АРМ-2, відновлює бази даних відповідного АРМ-2;
г) у ЦРП установлюються кілька комп'ютерів з технічними характеристиками, що мають задовольняти потреби АРМ-2, а також належна кількість комп'ютерів, телекомунікаційне обладнання та телефонні канали для забезпечення функціонування резервного територіального вузла системи ЕП. Програмно-апаратний комплекс резервного територіального вузла системи ЕП формується під час його розгортання за умови актуального стану конфігурації відповідного територіального вузла системи ЕП та за допомогою спеціальних програмних засобів.
Управління захисту інформації Департаменту інформатизації забезпечує наявність у службі захисту ЦРП ключової інформації для діючої системи захисту СЕМП та резервного вузла системи ЕП.
3. Підставою для відновлення роботи за схемою "теплого" резервування є пошкодження в територіальному управлінні, які неможливо усунути за прийнятний час, а саме:
пошкодження територіального вузла системи ЕП;
пошкодження комп'ютера, на якому функціонує основний АРМ-2, резервного комп'ютера і сервера з копіями баз даних;
одночасне пошкодження територіального вузла системи ЕП і АРМ-2 відповідної РП.
Відповідальна особа територіального управління, у якому виявлено такі пошкодження, терміново повідомляє начальника ЦРП чи працівників ЦРП, відповідальних за резервування, про неможливість продовження функціонування СЕП у цьому територіальному управлінні. Відповідальна особа ЦРП приймає рішення про продовження роботи в ЦРП цієї РП за схемою "теплого" резервування і повідомляє про це персонал ЦРП.
У разі стихійного лиха, терористичних актів, інших форс-мажорних обставин, унаслідок чого це територіальне управління не має змоги встановити зв'язок з ЦРП, повідомлення керівництву ЦРП про пошкодження РП, які неможливо усунути, може надійти від керівництва Національного банку або каналами цивільної оборони Національного банку.
4. Після прийняття рішення про перехід на "тепле" резервування АРМ-2 та територіального вузла системи ЕП (умовно це АРМ-2 з ідентифікатором rrHP і відповідний йому територіальний вузол системи ЕП з електронною адресою в системі ЕП UrH0) персонал територіального управління, у якому виявлено пошкодження, оповіщає учасників СЕМП, що працюють з цим територіальним управлінням, про потребу діяти за схемою "теплого" резервування. Якщо внаслідок пошкодження територіальне управління не може здійснити оповіщення, то відповідальна особа територіального управління повідомляє про це ЦРП і оповіщення учасників СЕМП здійснює персонал ЦРП. Оповіщення здійснюється за даними з довідника оповіщення, складеного заздалегідь, засобами, зазначеними в довіднику оповіщення (телефоном, за допомогою стільникового зв'язку, пейджера тощо; банкам, що мають адресу в пошті Інтернет, повідомлення дублюється листом в Інтернет).