10.1.3. Перерахування дотацій та субвенцій здійснюються з рахунків, відкритих в органах Державного казначейства, на рахунки для обліку надходжень місцевих бюджетів відповідно до рішень, прийнятих Міністерством фінансів України, нормативних актів Кабінету Міністрів України.
Про суми перерахованих дотацій органи Державного казначейства інформують Державне казначейство України з метою відображення даних в аналітичній базі.
10.1.4. Виділення асигнувань за міжбюджетними трансфертами шляхом надання матеріальних цінностей здійснюється за окремими порядками за наявності відповідного законодавчого акта.
10.1.5. У процесі виконання державного та місцевих бюджетів між бюджетами у визначеному законодавством порядку можуть виникати взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин. Такі питання врегульовуються шляхом складання розпоряджень Державного казначейства України, підготовлених на підставі актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України, розрахунків за міжбюджетними трансфертами тощо.
Взаємні розрахунки - це розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання бюджетів.
Взаємні розрахунки виникають при зміні адміністративно-територіального розподілу, чинного законодавства, підпорядкованості бюджетних установ та організацій або в інших випадках, передбачених законодавством.
10.1.6. Взаємні розрахунки між державним та місцевими бюджетами повинні бути погашені до кінця бюджетного року.
10.1.7. Операції за взаємними розрахунками з державним бюджетом та між місцевими бюджетами здійснюються у грошовій формі, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
10.2. Особливості здійснення видатків з обслуговування боргових зобов'язань держави полягають у такому:
10.2.1. Державне казначейство України щомісячно (із щотижневим уточненням) отримує від Міністерства фінансів України графіки платежів за державним боргом, на підставі яких складаються графіки проведення платежів з обслуговування державного боргу для відображення їх у ресурсному балансі та графіки закупівлі й конвертації валютних коштів для проведення зазначених платежів.
У разі недостатності необхідної суми коштів на валютних рахунках для здійснення видатків з обслуговування боргових зобов'язань держави Державне казначейство України здійснює закупівлю валюти та/або конвертацію валютних коштів.
10.2.2. Підставою для проведення видатків з обслуговування державного боргу є розпорядження Міністерства фінансів України, яке надається Державному казначейству України у паперовій та електронній формах. Термін дії розпорядження - 10 календарних днів з дня його виписки.
10.2.3. До розпоряджень додаються копії завірених в установленому порядку кредитних угод, укладених між Кабінетом Міністрів України (в особі Міністерства фінансів України) та іноземними кредиторами, банками-агентами; платіжних інструкцій іноземних кредиторів; рахунків-фактур; договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг; актів виконаних робіт; документів стосовно державних закупівель та інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з чинним законодавством.
10.2.4. До платежів з обслуговування державного боргу належать платежі зі сплати:
відсотків (доходу) за державними борговими зобов'язаннями;
видатків на управління державним боргом, пов'язаних з наданням послуг з обслуговування державного боргу (юридичних, рейтингових, дорадчих, агентських, управлінських, банківських, інформаційних, перекладацьких та інших), визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.2001 N 68-р, які згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2003 N 385 "Про закупівлю послуг, пов'язаних із здійсненням державних зовнішніх запозичень, обслуговуванням і погашенням державного боргу" та наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2003 N 384 "Про порядок закупівлі послуг, пов'язаних із здійсненням зовнішніх запозичень, обслуговуванням і погашенням державного боргу", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.06.2003 за N 421/7742, визначені специфічними.
10.2.5. Платежі з обслуговування державного боргу здійснюються Державним казначейством України в національній та іноземній валютах у такому порядку:
виплата відсотків (доходу) за борговими зобов'язаннями здійснюється безпосередньо на рахунки кредиторів або банків-агентів відповідно до угод, укладених Міністерством фінансів України з кредиторами та банками-агентами як в національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків Державного казначейства України;
інші платежі з обслуговування державного боргу здійснюються в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім'я Міністерства фінансів України в Державному казначействі України; в іноземній валюті - з валютних рахунків Державного казначейства України на рахунки виконавців послуг згідно з підтвердними документами, визначеними пунктом 10.2.4.
10.2.6. Платежі з погашення державного боргу здійснюються Державним казначейством України у такому ж порядку, як і видатки з обслуговування державного боргу.
11. Здійснення операцій за рахунок власних надходжень спеціального фонду
11.1. На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що надходять як кошти за платні послуги та кошти від вищих і підвідомчих установ, від будь-яких інших юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо.
11.2. Кошти, що надходять безпосередньо на рахунки розпорядників, уважаються доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.
11.3. Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, повинні спочатку бути обов'язково зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки установ, які відкриті в органах Державного казначейства. Після цього вони можуть витрачатися за призначенням згідно з кошторисом установи.
11.4. Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні надходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари з урахуванням довідок про внесення змін. Надання фінансової підтримки підприємствам (установам, організаціям) не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
11.5. Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установ (організацій), розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів відповідно до чинних нормативно-правових актів вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо забезпечені ресурсами основна діяльність установи (організації) та заходи, що передбачалося здійснити на початок року. Відповідальність за прийняте рішення несе розпорядник бюджетних коштів.
Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень розпорядників лише в межах однієї програми та однієї групи власних надходжень.
Розпорядниками, які перераховують кошти, отримані в поточному році, такі операції відображаються як зменшення доходів, а які отримують, - відповідно як отримання доходів.
У разі перерахування коштів, що обліковувались як залишки власних надходжень на початок року, зазначені операції відображаються як зменшення та збільшення залишків.
12. Здійснення видатків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів
12.1. Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.
12.2. Відповідно до покладених завдань Державне казначейство контролює цільове спрямування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів. Відповідальність за взяті зобов'язання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством.
12.3. Органи Державного казначейства здійснюють платежі за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності відповідного бюджетного зобов'язання. Підставою для здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків (додаток 31) , та підтвердні документи, які підтверджують цільове направлення коштів (договори на закупівлю товарів, робіт та послуг, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, листи-погодження у випадках, передбачених законодавством, накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури, трудові угоди, заявки на перерахування коштів на карткові рахунки тощо). Порядок оформлення і подання цих документів до органів Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник та одержувач бюджетних коштів як споживачі повинні сплатити належну суму виконавцю за умови реалізації цих зобов'язань.
Розпорядник та одержувач бюджетних коштів мають право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, якщо це передбачено в договорі про розрахунково-касове обслуговування. Дата валютування не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення та визначається в межах одного бюджетного періоду.
Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
У частині власних надходжень відповідного розпорядника документи приймаються в межах загального залишку коштів на спеціальних реєстраційних рахунках відповідно до кошторисних призначень.
12.4. Окремі видатки Міністерства оборони України та деяких головних розпорядників (за окремими кодами бюджетної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Державним казначейством України і відповідним головним розпорядником), незалежно від суми разового платежу, здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Тобто здійснення видатків, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю та/або носять гриф "Таємно", проводиться без подання підтвердних документів. Відповідальність та контроль за проведенням таких операцій покладаються на розпорядників бюджетних коштів.
12.5. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, за формою, встановленою Національним банком України.
12.6. Подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відбитка печатки зразкам.
Після проведення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 32) .
12.7. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів, якщо не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, подання яких передбачено разом із платіжним дорученням, органами Державного казначейства повертається без виконання. На зворотному боці платіжного доручення робиться запис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника і виконавця. Платіжне доручення та всі підтвердні документи, що отримані разом з ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам (одержувачам бюджетних коштів), від яких вони надійшли.
12.8. Меморіальні документи (у тому числі платіжні доручення та інші розрахункові документи) повинні містити реквізити, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976.
На першому примірнику ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб розпорядника (одержувача бюджетних коштів), які мають право підписів згідно з картками зі зразками підписів.
Вимоги щодо заповнення розрахункових документів на паперових носіях, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначені Указівками щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976).
12.9. Строк дії платіжного доручення розпорядників та одержувачів бюджетних коштів установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.
Списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Державного казначейства.
Органи Державного казначейства зберігають розрахункові документи згідно з вимогами чинного законодавства.
12.10. Розрахункові документи можуть надаватися як у паперовій формі, так і в електронному вигляді.
Всі реквізити розрахункового документа в електронному вигляді повинні бути аналогічними реквізитам документа в паперовій формі.
Під час підписання розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Органами Державного казначейства до виконання такі розрахункові документи не приймаються.
12.11. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів відповідають за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків, кодів бюджетної класифікації, та достовірність підтвердних документів, які стануть підставою для здійснення платежу органами Державного казначейства.
Усі операції органів Державного казначейства повинні оформлятися відповідними документами, що є підставою для відображення їх в обліку, і вміщувати конкретну інформацію про характер операції.
12.12. Органи Державного казначейства не несуть відповідальності за недостовірність підтвердних документів та їх зміст, на підставі яких були складені розрахункові документи, оформлені розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та обов'язкових платежів.
12.13. Органи Державного казначейства при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх рахунків та рахунків одержувачів бюджетних коштів надають розпоряднику та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунку про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня.
12.14. При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників підприємств, установ та організацій) на вкладні рахунки відповідно до заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки за формою, наведеною в додатку 33.
12.15. У разі проведення операцій розпорядниками в натуральній формі зазначені операції проводяться в межах планових показників та відображаються в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету. Розпорядники до закінчення звітного періоду складають та подають до органів Державного казначейства довідку про надходження у натуральній формі, що наведена в додатку 34.
Відповідальність за законність та достовірність проведених операцій у натуральній формі несуть розпорядники бюджетних коштів.
13. Порядок оформлення документів для виплати готівки розпорядникам або одержувачам бюджетних коштів
13.1. Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки (додаток 33) у двох примірниках.
Після видачі готівки один примірник повертається розпоряднику або одержувачу бюджетних коштів з відповідним відбитком штампа казначея, другий примірник зберігається в органах Державного казначейства.
Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність та які мають право отримувати і видавати кошти.
У заявках на видачу готівки на виплату заробітної плати указуються суми податку з доходів фізичних осіб, суми нарахувань до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов'язкові платежі, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.
13.2. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів при отриманні заробітної плати і прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки повинні подавати платіжні доручення на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів.
У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" в разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, зазначаються дата виплати заробітної плати і період, за який здійснено виплату.
13.3. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за правильність нарахування заробітної плати і прирівняних до неї платежів, за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів при отриманні заробітної плати і прирівняних до неї платежів, а також за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
13.4. Готівка на придбання продуктів харчування, медикаментів та здійснення інших видатків, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою (крім видатків, передбачених пунктами 13.1.-13.2), розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів видається на підставі заявки, але за наявності на це дозволу головного розпорядника. Дозвіл надається у довільній формі.
13.5. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту (далі - закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини), дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до закінчення терміну відрядження.
Відповідальність за цільове використання готівки несе розпорядник або одержувач бюджетних коштів.
13.6. Після отримання підприємством (установою, організацією) матеріальних цінностей або послуг, придбаних/отриманих за готівку, до органів Державного казначейства подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (у разі необхідності) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, які отримали матеріальні цінності, тощо).
Акт придбання матеріальних цінностей складається за формою, наведеною в додатку 35, та підписується керівником підприємства (установи, організації) або його заступником. Комісія, яка створена відповідним розпорядником, затверджує зазначений акт.
Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають відповідному органу Державного казначейства підтвердні документи після придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів або здійснення інших видатків, які не можуть бути проведені готівкою. При неподанні розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів у встановлені терміни документів органи Державного казначейства припиняють видачу чеків на отримання готівки. Відповідальна особа перевіряє зазначені документи, про що на зворотному боці документа робиться запис, що готівку використано за відповідним цільовим напрямом.
У випадках отримання готівки на здійснення видатків, передбачених пунктом 12.4, підтвердні документи не подаються.
13.7. На підставі перевіреної заявки відповідальні особи органів Державного казначейства підписують грошові чеки на отримання готівки.
Уповноважені особи розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі належно оформлених грошових чеків отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257 "Кошти державного та місцевого бюджетів до виплати" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.1997 N 388 та зареєстрованого в юридичному департаменті Національного банку України 28.11.1997 за N 493. Рахунки групи 257 є рахунками, на які зараховуються кошти до виплати без перерахувань. Кошти на балансові рахунки групи 257 зараховуються на підставі заявок розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів.
Для отримання готівки з рахунків Державного казначейства групи 257 розпорядникам видаються грошові чекові книжки. Для отримання грошової чекової книжки розпорядник зі свого реєстраційного рахунку здійснює оплату її вартості відповідному банку. Після підтвердження факту оплати (копія платіжного доручення) орган Державного казначейства в установленому порядку отримує в банку чекові книжки та реєструє їх у журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок.
13.8. Передача чекової книжки розпоряднику здійснюється на підставі довіреності розпорядника установленої форми шляхом оформлення акта приймання-передачі грошових чекових книжок у двох примірниках. Один примірник залишається в органі Державного казначейства, другий разом з чековою книжкою передається розпоряднику. В журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок у графі "Передано" зазначається назва розпорядника, номер і дата довіреності, номер і дата акта приймання-передачі чекової книжки.
13.9. З метою своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства готують касові заявки на отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, що планується, розпорядники, одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства, у яких їм відкриті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касові заявки на отримання готівки, де вони узагальнюються. Зведена касова заявка передається до установ уповноважених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу або в строки, обумовлені угодою між органами Державного казначейства та установами банків за формою, установленою Національним банком України. У разі отримання готівки розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів в різних установах банків касові заявки для отримання готівки складаються та подаються в розрізі банків.
13.10. При внесенні готівки на рахунки розпорядників бюджетних коштів відправники коштів у розрахункових документах (квитанціях тощо) зазначають номери відповідних рахунків розпорядників, що відкриті в органах Державного казначейства.
13.11. Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток бюджетним установам відкривається картковий рахунок. Карткові рахунки відкриваються в установах банків на умовах договору. У договорі повинні бути вказані довірені особи установи, перелік яких додається до заяви про відкриття карткових рахунків.
Довірена особа може використовувати банківську платіжну картку як для отримання готівки, так і для здійснення безготівкових розрахунків, пов'язаних з господарською діяльністю установи, у тому числі на представницькі потреби та витрати на відрядження.
Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток на картковий рахунок платіжним дорученням зараховуються кошти шляхом їх переказу з відповідних рахунків бюджетної установи. При казначейському обслуговуванні сума платіжного доручення на перерахування коштів складається на підставі заявки розпорядника бюджетних коштів.
Кошти, які зараховуються на картковий рахунок, є підзвітними коштами довіреної особи бюджетної установи. Оприбуткування отриманих коштів та включення їх до авансового звіту про їх використання проводяться довіреною особою на підставі виписки з карткового рахунку або, у разі отримання готівки у банкоматі, чека банкомата.
Довірена особа бюджетної установи зобов'язана подати до бухгалтерії установи авансовий звіт про використання коштів з банківської платіжної картки разом із підтвердними документами та залишком невикористаної готівки відповідно до чинного законодавства. Залишки невикористаної готівки повертаються довіреною особою згідно з чинним законодавством.
Відповідальність за здійснення усіх господарських операцій з використанням карткових рахунків покладається на керівництво бюджетних установ відповідно до чинного законодавства.
Залишки коштів, не використані довіреною особою у визначені терміни, повертаються на рахунок, з якого вони були перераховані.
14. Проведення видатків розпорядників бюджетних коштів в іноземній валюті
14.1. Розпорядники бюджетних коштів за деякими напрямами витрат, встановлених законодавством, можуть проводити розрахунки в іноземній валюті.
Для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України.
Після відкриття в установах банків рахунку для обліку операцій в іноземній валюті бюджетна установа подає до відповідного органу Державного казначейства довідку банку про відкриття рахунку на її ім'я.
14.2. При необхідності здійснення розрахунків за зобов'язаннями, пов'язаними з міжнародною діяльністю, розпорядники узгоджують з Державним казначейством України питання щодо можливості перерахування наявних на рахунках Державного казначейства України коштів в іноземній валюті чи необхідності здійснення її закупівлі.
За наявності на валютному рахунку Державного казначейства України необхідної розпоряднику суми коштів в іноземній валюті та відповідно гривневого еквіваленту на його реєстраційному рахунку розпорядник подає до Державного казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті (додаток 36) , підтвердні документи в установленому порядку, реєстри зобов'язань та платіжне доручення на відшкодування з реєстраційного рахунку гривневого еквіваленту перерахованих коштів в іноземній валюті.
У разі недостатності необхідної суми на валютному рахунку Державного казначейства України для здійснення видатків розпоряднику, який проводить видатки з міжнародної діяльності, Державне казначейство України конвертує одну валюту в іншу. При цьому розпорядник у заявці повинен надати дозвіл на перерахування зі свого реєстраційного рахунку суми компенсації витрат, яких зазнало Державне казначейство України при здійсненні конвертації.
14.3. Для погашення зобов'язань, узятих розпорядниками бюджетних коштів в іноземній валюті, пов'язаних з міжнародною діяльністю, Державне казначейство України на підставі поданої заявки-доручення, виходячи із наявності коштів на валютних рахунках, відкритих на ім'я Державного казначейства, та потреби в іноземній валюті приймає рішення про перерахування коштів з валютного рахунку на рахунок розпорядника, відкритий в установі банку.
14.4. Державне казначейство України готує платіжний документ на перерахування коштів в іноземній валюті з рахунку Державного казначейства України на рахунок бюджетної установи, указаний в заявці.
14.5. Гривневий еквівалент перерахованої валюти на підставі меморіального документа в той же день списується з реєстраційного рахунку розпорядника.
14.6. У разі здійснення розрахунків розпорядниками бюджетних коштів за зобов'язаннями, що виникли внаслідок укладання договорів і не пов'язані з міжнародною діяльністю, розпорядник подає до органів Державного казначейства України заявку за формою, наведеною в додатку 36, та платіжне доручення на перерахування коштів з відповідних рахунків в національній валюті для закупівлі іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі. Разом з платіжним дорученням подаються підтвердні документи в установленому порядку.
При можливості здійснення видатків розпорядника в іноземній валюті за рахунок коштів, наявних на відповідних валютних рахунках, відкритих на ім'я Державного казначейства України в установах банків, розпорядник подає до Державного казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті за формою відповідно до додатка 36.
Подальші дії регламентовані у пунктах 14.2.-14.5.
15. Відмови у здійсненні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів
15.1. З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:
попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів;
поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
При цьому перевіряється достатність підстав для здійснення платежів (наявність підтвердних документів, дотримання розпорядниками коштів вимог нормативно-правових актів, що регулюють бюджетний процес, тощо), відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.
Оплата рахунків розпорядників або одержувачів бюджетних коштів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:
підтвердних документів, що засвідчують наявність та законність бюджетних зобов'язань;
підтвердних документів, що засвідчують проведення (у разі необхідності) процедур закупівель товарів, робіт, послуг та взяття за їх результатами договірних зобов'язань;
залишків невикористаних відкритих асигнувань у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом у частині власних надходжень;
відповідності змісту операцій, представлених підтвердними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.
При невиконанні однієї з цих вимог органи Державного казначейства відмовляють в оплаті та повертають документи для усунення причин, через які було відмовлено в оплаті.
15.2. Відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів можуть надаватися:
за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету та змін до них;
за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих розпорядниками зобов'язань;
за відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень);
у разі недостатності невикористаних відкритих асигнувань та/або кошторисних призначень на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій в частині власних надходжень;
у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;
при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;
при неподанні або невідповідності чинному законодавству підтвердних документів щодо проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (звіт про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, лист-погодження про проведення процедури закупівлі в одного учасника у випадках, передбачених чинним законодавством);
при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;
якщо документи на оплату видатків не підтверджують цільове направлення коштів;
у разі неподання у встановлені терміни розпорядниками фінансової звітності про виконання кошторисів;
у разі накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника;
у разі виявлення уповноваженим органом бюджетного правопорушення щодо недотримання порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету (призупинення бюджетних асигнувань, зупинення операцій з бюджетними коштами тощо).
15.3. Відмови в оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів можуть надаватися:
за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджетних коштів;
за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих одержувачами бюджетних коштів зобов'язань;
за відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань на відповідних рахунках одержувачів бюджетних коштів;
у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;
при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;
при неподанні або невідповідності чинному законодавству підтвердних документів щодо проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (звіт про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, лист-погодження про проведення процедури закупівлі в одного учасника у випадках, передбачених чинним законодавством);
якщо документи на оплату видатків не підтверджують цільове направлення коштів;
у разі неподання у встановлені терміни одержувачами бюджетних коштів звітності про використання бюджетних коштів;
у разі накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку одержувача бюджетних коштів;
у разі виявлення уповноваженим органом бюджетного правопорушення щодо недотримання порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету (призупинення бюджетних асигнувань, зупинення операцій з бюджетними коштами тощо).
15.4. У разі відмови здійснення платежу органи Державного казначейства після прийняття рішення повідомляють відповідних розпорядників про відмову в оплаті в письмовій формі (додаток 37) . Відмови в оплаті обов'язково реєструються органами Державного казначейства в журналі реєстрації відмов в оплаті рахунків (додаток 38).
16. Організація роботи органів Державного казначейства при проведенні розрахунків за окремими рішеннями
16.1. Окремі грошові взаємні розрахунки з погашення заборгованості розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та суб'єктів господарювання за отримані товари, продукцію, надані послуги, виконані роботи тощо проводяться відповідно до вимог законодавчих актів.
Обов'язковою умовою проведення зазначених розрахунків є відкриття рахунків суб'єктам господарювання в системі органів Державного казначейства.
Зазначені розрахунки проводяться за згодою їх учасників на підставі спільних протокольних рішень шляхом залучення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку або за рахунок кредитів банку через рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.
16.2. При проведенні розрахунків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету процедура відкриття асигнувань розпорядникам здійснюється у загальновстановленому порядку.
16.3. Поповнення єдиного казначейського рахунку за рахунок доходів загального та спеціального фонду державного бюджету, належних до перерахування Державному казначейству України, здійснюється на підставі розпорядження, яке готується відповідно до платіжних документів учасників розрахунків та виписки з рахунку, відкритого за відповідним балансовим рахунком Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, а також підтвердних документів, перелік яких установлюється відповідним законодавчо-нормативним актом.
16.4. Проведені розрахунки відображаються в обліку виконання державного бюджету як надходження до загального та/або спеціального фонду державного бюджету, відкриті асигнування та здійснені видатки бюджетних установ - за відповідними кодами бюджетної класифікації.
17. Облік та складання звітності органів Державного казначейства про виконання Державного бюджету України
17.1. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету для органів Державного казначейства установлюється окремими нормативно-правовими актами Державного казначейства України відповідно до вимог чинного законодавства.
17.2. Транзитні управління Державного казначейства за асигнуваннями на здійснення видатків, які відкривалися через базові управління Державного казначейства (для силових структур), місячну звітність про виконання державного бюджету в частині зазначених міністерств подають до базових управлінь Державного казначейства.
Базові управління Державного казначейства складають та подають звітність у загальновстановленому порядку та в установлені терміни до Державного казначейства України.
| Начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності | Н.І.Сушко |