Про затвердження Порядку формування середньозваженого тарифу на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів

Відповідно до частин першої та четвертої статті 34 Закону України "Про управління відходами" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок формування середньозваженого тарифу на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 8, 45-48 Порядку, затвердженого цією постановою, які набирають чинності з 1 липня 2024 року.

1. Цей Порядок визначає механізм формування середньозваженого тарифу на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Цей Порядок застосовується суб’єктами господарювання, що надають послугу з управління побутовими відходами (далі - послуга), здійснюють операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів (далі - операції), під час формування тарифу на послугу з урахуванням витрат адміністратора послуги (у разі наявності) та тарифів на операції із збирання, перевезення (у тому числі під час подання документів на конкурс на здійснення збирання та перевезення побутових відходів), відновлення та видалення побутових відходів, а також для зміни таких тарифів.

У разі запровадження розширеної відповідальності виробника щодо певного виду продукції та відходів, що утворюються внаслідок її споживання, та укладення відповідних договорів між органами місцевого самоврядування і організаціями розширеної відповідальності виробника витрати на управління такими відходами не включаються до тарифу на послугу, якщо такі відходи збираються роздільно організаціями розширеної відповідальності виробника для підготовки до повторного використання, рециклінгу або іншого відновлення.

До встановлення відповідним законом розширеної відповідальності виробника щодо певного виду продукції та відходів, що утворюються внаслідок її споживання, та укладення відповідних договорів між органами місцевого самоврядування і організаціями розширеної відповідальності виробника витрати на управління такими відходами включаються до тарифу на послугу з управління побутовими відходами.

2. Тариф на послугу є середньозваженим тарифом, що формується на основі тарифів на операції.

Витрати на адміністрування послуги розраховуються окремо відповідно до цього Порядку та включаються до середньозваженого тарифу виконавця послуги.

Розрахунок тарифу на послугу здійснює виконавець послуги. Розрахунок тарифів на операції здійснюють суб’єкти господарювання, які здійснюють відповідні операції.

Встановлення тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на надання відповідних послуг не допускається.

3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;

джерела фінансування інвестиційної програми - кошти, отримані суб’єктом господарювання від провадження господарської діяльності, за рахунок яких здійснюється фінансування заходів інвестиційної програми, зокрема амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку (кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм) та інші надходження, отримані від провадження господарської діяльності (власні кошти), а також позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти;

економічно обґрунтовані плановані витрати - витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм технологічних регламентів, а також вимог щодо надання послуги та операцій визначеної кількості та якості з урахуванням економічних і природно-кліматичних особливостей регіону;

зміна тарифів - формування тарифів шляхом перегляду органом місцевого самоврядування діючого тарифу і його структури або коригування тарифів;

інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, з оновлення основних фондів, будівництва, реконструкції, модернізації та технічного переоснащення об’єктів оброблення побутових відходів, зокрема: розроблення проектної та технічної документації; придбання робіт, товарів та послуг, спрямованих на оновлення основних фондів, будівництво, реконструкцію, модернізацію та технічне переоснащення об’єктів оброблення побутових відходів; підвищення ефективності роботи об’єктів оброблення побутових відходів, оптимізація виробничих процесів; підвищення якості та обсягів надання послуг;

інвестиційна складова - витрати на відшкодування інвестиційних ресурсів, залучених за інвестиційними програмами, та їх вартість;

операційна діяльність - основна діяльність суб’єкта господарювання, крім інвестиційної та фінансової;

планована виробнича собівартість операцій - прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати;

планований період - період тривалістю 12 місяців (з 1 січня до 31 грудня);

повна планована собівартість операцій - економічно обґрунтовані плановані витрати суб’єкта господарювання, що бере участь у здійсненні операцій (далі - суб’єкт господарювання), включаючи витрати з операційної діяльності, фінансові витрати, пов’язані з основною діяльністю;

структура тарифів - складові економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із здійсненням операцій, які групуються за статтями, визначеними цим Порядком, і складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи;

тарифи на операції - вартість здійснення операцій із збирання, перевезення, відновлення та видалення 1 куб. метра або 1 тонни (за наявності вагового обладнання) побутових відходів відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат, планованого прибутку;

тариф на послугу - вартість надання послуги з управління 1 куб. метра або 1 тонни (за наявності вагового обладнання) побутових відходів, розрахована на основі тарифів на операції та витрат на адміністрування послуги (у разі наявності адміністратора послуги).

4. До розрахунку тарифів включаються витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час обчислення об’єкта обкладення податком на прибуток суб’єктів господарювання.

5. Нормування витрат і втрат ресурсів здійснюється відповідно до галузевих нормативів.

6. Тариф на послугу, а також тарифи на операції встановлюються органом місцевого самоврядування окремо за видами побутових відходів (змішані, роздільно зібрані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні, відходи зелених насаджень).

7. У разі коли адміністратора послуги не визначено, тариф на послугу (Т) розраховується суб’єктом господарювання, що здійснює збирання та перевезення побутових відходів, шляхом ділення суми вартості операцій на річний обсяг збирання побутових відходів та визначається за такою формулою:

де Оз, Оп - річні обсяги збирання та перевезення побутових відходів суб’єкта господарювання, що здійснює відповідні операції;

Оі вдн, Оі вдл - річні обсяги відновлення та видалення побутових відходів і-го суб’єкта господарювання, що здійснює відповідні операції;

Тз, Тп - тарифи на збирання та перевезення побутових відходів суб’єкта господарювання, що здійснює відповідні операції;

Ті вдн, Ті вдл - тарифи на відновлення та видалення побутових відходів і-го суб’єкта господарювання, що здійснює відповідні операції;

k - кількість суб’єктів господарювання, що здійснюють відновлення та видалення побутових відходів.

8. У разі визначення адміністратора послуги тариф на послугу (Та) розраховується адміністратором послуги шляхом ділення суми вартості збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів, що здійснюються відповідними суб’єктами господарювання, та витрат на адміністрування послуги на річний обсяг збирання побутових відходів та визначається за такою формулою:

де Оі з, Оі п, Оі вдн, Оі вдл - річні обсяги збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів і-го суб’єкта господарювання, що здійснює відповідні операції;

Ті з, Ті п, Ті вдн, Ті вдл - тарифи на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів і-го суб’єкта господарювання, що здійснює відповідні операції;

Озр – річний обсяг збирання побутових відходів;

n – кількість суб’єктів господарювання, що здійснюють збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів;

Вадм - витрати на адміністрування послуги.

Річний обсяг збирання побутових відходів (Озр) розраховується на підставі норм споживання, затверджених органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку (далі - норми надання послуг), що помножуються на середню чисельність населення відповідної території, де здійснюється надання послуг та формується тариф на таку послугу, та додається планований обсяг побутових відходів з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств. Зміна середньої чисельності населення відповідної території та зміна норм надання послуг є підставою для перегляду тарифів на зазначені послуги.

9. Формування тарифів на операції суб’єктом господарювання здійснюється відповідно до річних планів здійснення операцій і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків, зборів, платежів та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.

10. Річний план розробляється окремо за кожною операцією на підставі фактичного та прогнозованого обсягів здійснення операцій з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких як:

зміна обсягів здійснення операцій в результаті збільшення або зменшення соціально-економічних показників розвитку населеного пункту, підвищення вимог щодо якості здійснення операцій;

підвищення рівня технологічного процесу управління побутовими відходами, заміна амортизованого обладнання, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

11. Планування витрат для включення їх до повної планованої собівартості здійснення операцій здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності, фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю.

До планованих витрат з операційної діяльності включаються:

планована собівартість операцій (виробнича та загальновиробнича);

адміністративні витрати, витрати із збуту операцій та інші операційні витрати.

12. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва.

Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.

Планування витрат з оплати праці працівників суб’єкта господарювання здійснюється за переліком витрат з оплати праці, наведеним у додатку, з урахуванням колективного договору та з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

13. Калькулювання собівартості операцій здійснюється у розрахунку на планований період.

14. Формування тарифів на операції здійснюється з урахуванням витрат в розрізі операцій, облік яких ведеться суб’єктом господарювання окремо.

15. До планованої собівартості операцій включаються виробничі витрати (прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати) та загальновиробничі витрати (змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати і нерозподілені постійні загальновиробничі витрати).

16. До складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов’язані з використанням:

палива та електричної енергії. Такі витрати визначаються на основі діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси, але не вище цін, що склалися на відповідному ринку. У розрахунку витрат, пов’язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів);

матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання таких ресурсів та діючих цін (тарифів) на них з виключенням вартості зворотних відходів).

Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів.

17. До складу прямих витрат з оплати праці включаються витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати для працівників (персоналу), що безпосередньо залучені до здійснення операцій) відповідно до Закону України "Про оплату праці":

основна заробітна плата відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, класність, керівництво бригадами, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, інші виплати, встановлені законодавством);

інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).

18. До складу інших прямих витрат включаються:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виробничого персоналу;

амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати, пов’язані з ремонтом основних засобів, безпосередньо задіяних у процесі збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів, що плануються з урахуванням фактичних витрат звітного та базового періоду, планів виконання планово-запобіжних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.

Сума амортизаційних відрахувань для розрахунку тарифів на операції визначається з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення у планованому періоді відповідно до вимог Податкового кодексу України.

19. До складу загальновиробничих витрат включаються витрати, пов’язані з:

управлінням виробництва, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехів та дільниць і встановлених суб’єктом господарювання тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень, витрати з підготовки та перепідготовки кадрів);

амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахованою відповідно до вимог Податкового кодексу України;

утриманням, експлуатацією, ремонтом, страхуванням, орендою основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

охороною праці, дотриманням вимог техніки безпеки і охороною навколишнього природного середовища;

пожежною і сторожовою охороною об’єктів виробничого призначення, утриманням санітарних зон;

послугами інших спеціалізованих суб’єктів господарювання, освоєнням нових потужностей та проведенням планових перевірок стану обладнання, виконанням регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;

удосконаленням технології та організацією виробництва;

опаленням, освітленням, водопостачанням, водовідведенням, дезінфекцією, дератизацією виробничих приміщень, управлінням побутовими відходами, експлуатацією виробничих приміщень, які розраховуються виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг та цін на них;

обслуговуванням виробничого процесу та іншими допоміжними виробництвами (обов’язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, послуги інших суб’єктів господарювання, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв’язку);

сплатою податків, зборів, платежів, передбачених законодавством.

20. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між операціями пропорційно сумі прямих витрат.

У разі провадження суб’єктом господарювання інших, крім діяльності з управління побутовими відходами, видів діяльності змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між усіма видами діяльності з визначенням витрат, які в цілому будуть віднесені до операцій, та витрат, які будуть віднесені до інших видів господарської діяльності.

21. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням суб’єктом господарювання, зокрема з:

оплатою праці апарату управління суб’єкта господарювання та іншого загальногосподарського персоналу, що розраховуються відповідно до пункту 17 цього Порядку;

відрахуванням на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління суб’єктом господарювання та іншого загальногосподарського персоналу;

утриманням апарату управління суб’єктом господарювання та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорона праці);

амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, розрахованою відповідно до вимог Податкового кодексу України;

утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, оренда, страхування майна, водопостачання, водовідведення, управління побутовими відходами, опалення, освітлення, охорона);

оплатою професійних послуг (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

оплатою Інтернету та послуг зв’язку (поштового, телеграфного, телефонного, телефаксу тощо);

розрахунково-касовим обслуговуванням та іншими послугами банків, наданими відповідно до укладених договорів, а також витратами, пов’язанами з купівлею-продажем іноземної валюти;

сплатою податків, зборів, платежів, передбачених законодавством, крім податків, зборів, платежів, що включаються до виробничої собівартості;

розв’язанням спорів у судах;

придбанням пально-мастильних матеріалів для потреб апарату управління суб’єктом господарювання та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури.

22. Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат, передбачених діючим тарифом, та фактичних витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.

23. Адміністративні витрати розподіляються між операціями пропорційно сумі виробничої собівартості таких операцій.

24. До складу витрат із збуту операцій включаються витрати, безпосередньо пов’язані із збутом таких операцій, зокрема з:

оплатою праці персоналу, відрахуванням на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплатою службових відряджень персоналу;

підготовкою та перепідготовкою персоналу;

оплатою інформаційних послуг;

рекламою та дослідженням ринку (маркетинг);

утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона);

придбанням канцелярських товарів і виготовленням розрахункових документів про оплату послуг;

оплатою послуг інформаційно-обчислювальних центрів;

амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут послуг споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

25. Обсяг витрат із збуту операцій визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат, передбачених діючим тарифом, та фактичних витрат за базовий період з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.

До витрат із збуту операцій не включаються витрати, пов’язані із здійсненням суб’єктом господарювання, який є виконавцем послуги, абонентського обслуговування за індивідуальними договорами (витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а також за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами). Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

26. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю із здійснення операцій, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат із збуту операцій.

27. До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати з утримання об’єктів соціальної інфраструктури;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі у вигляді фінансової або матеріальної допомоги, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;

собівартість реалізованих виробничих запасів.

28. Інші операційні витрати розподіляються між операціями пропорційно сумі виробничої собівартості таких операцій.

29. До фінансових витрат включаються витрати із сплати відсотків за користування отриманими кредитами, позиками, витрати за договором фінансового лізингу (оренди) та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для виконання інвестиційної програми, заходи якої передбачені для надання відповідної операції з відновлення та видалення побутових відходів.

30. Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за тими договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з органами місцевого самоврядування.

31. Фінансові витрати враховуються під час розрахунку повної собівартості для тієї операції, для якої здійснювалися запозичення для забезпечення здійснення операції.

32. За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов’язковість якої передбачено Законом України "Про ціни і ціноутворення".

33. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційна складова), погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.

34. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, проводиться відповідно до інвестиційної програми суб’єкта господарювання у сфері управління побутовими відходами, розробленої, погодженої та затвердженої відповідно до порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері управління побутовими відходами, який затверджується Мінінфраструктури.

35. Орган місцевого самоврядування, що виступає замовником інвестиційного проекту, передбаченого інвестиційною програмою, бере на себе зобов’язання встановити тариф та забезпечити надходження обсягів побутових відходів на об’єкт, передбачений зазначеним проектом, достатніх для окупності проекту протягом встановленого строку, необхідного для реалізації інвестиційного проекту, в інших випадках - встановлює тарифи, рівень яких забезпечує виконання затверджених в установленому порядку інвестиційних програм.

36. До тарифів включаються витрати із створення резервного капіталу, що спрямовується на капітальні інвестиції, гранична величина яких визначається з урахуванням обсягу коштів, необхідних для забезпечення відтворення і розвитку основних засобів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

37. До тарифів на операції включаються витрати з ремонту, реконструкції та іншого відновлення основних засобів та інших матеріальних необоротних активів у межах, визначених законодавством.

38. Розрахунок тарифу на операцію включає визначення розміру економічно обґрунтованих планованих витрат суб’єкта господарювання на одиницю калькулювання собівартості операції з урахуванням потреби в кожному ресурсі у натуральному виразі.

Одиниця калькулювання собівартості операції - 1 куб. метр або 1 тонна (за наявності вагового обладнання) побутових відходів.

39. Розмір індивідуальної складової статті витрат (Bj ) у грошовому виразі (вартість окремого ресурсу) визначається за такою формулою:

де Pj - потреба у відповідному ресурсі в натуральному виразі;

Цj - ціна одиниці відповідного ресурсу.

40. Розраховані відповідно до пункту 39 цього Порядку індивідуальні складові групуються в окремі статті витрат за такою формулою:

де Bi - розмір окремої статті витрат у грошовому виразі;

m - кількість індивідуальних складових статті витрат.

41. Розмір витрат за окремою статтею у грошовому виразі в розрахунку на одиницю калькулювання собівартості операції (Ai ) визначається за такою формулою:

де Qn - запланований обсяг здійснення операції, куб. метрів або тонн (за наявності вагового обладнання).

42. Розмір групи витрат у розрахунку на одиницю калькулювання собівартості операції (ГВк ) визначається за такою формулою:

де n - кількість статей витрат у кожній групі.

43. Повна планована собівартість одиниці операції (ПС) визначається за такою формулою:

1 - кількість груп витрат.

44. Економічно обґрунтований тариф (То) на операцію визначається за такою формулою:

де П - планований прибуток з відрахуванням податку на прибуток, гривень за 1 куб. метр або 1 тонну (за наявності вагового обладнання).

Тарифи збільшуються на суму податку на додану вартість.

45. Формування витрат на адміністрування послуги суб’єктом господарювання здійснюється відповідно до річних планів здійснення адміністрування і економічно обґрунтованих планованих витрат, ставок податків, зборів, платежів та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.

Витрати на адміністрування послуги складаються із витрат адміністратора послуги, що відповідають складовим адміністративних витрат, витрат із збуту операцій та інших операційних витрат, розрахованих відповідно до цього Порядку.

46. Річний план здійснення адміністрування послуги розробляється на підставі фактичного та прогнозованого обсягів адміністрування з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких як:

зміна обсягів адміністрування послуги в результаті збільшення або зменшення соціально-економічних показників розвитку населеного пункту;

підвищення рівня організації адміністрування послуги та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

47. Планування витрат на адміністрування послуги здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва.

Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються на підставі результатів аналізу витрат, передбачених діючим тарифом, та фактичних витрат за базовий період з урахуванням економічно обґрунтованих змін, які передбачаються у планованому періоді, та прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі планованих кошторисів у такому періоді.

Планування витрат з оплати праці працівників адміністратора послуги здійснюється за переліком витрат з оплати праці, наведеним у додатку, з урахуванням колективного договору та з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

48. Калькулювання собівартості адміністрування послуги здійснюється у розрахунку на планований період.

49. Зміна тарифу на послугу та його встановлення органом місцевого самоврядування здійснюються одночасно із зміною та встановленням тарифів на операції.

У разі зміни тарифів на операції суб’єкти господарювання, які здійснюють відповідні операції, повинні повідомити виконавцю послуг про намір зміни тарифу.

50. З метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із здійсненням операцій або витрат адміністратора послуги, перегляд тарифу на послугу та тарифів на операції та їх структури здійснюється органом місцевого самоврядування кожного року від дати встановлення тарифу за заявою суб’єкта господарювання, у тому числі на операції збирання та перевезення за результатами конкурсу, або у разі необхідності коригування таких тарифів. Коригування тарифів на операції збирання та перевезення, встановлених за результатами конкурсу, здійснюється не раніше ніж протягом трьох місяців з дати встановлення.

51. Щороку суб’єктом господарювання проводиться аналіз витрат на здійснення операцій, врахованих у тарифах, та відповідних витрат, які фактично ним понесені протягом року.

За результатами аналізу витрат суб’єктом господарювання перераховується річна планована вартість здійснення операцій, на основі якої встановлено тарифи, що враховує перераховану вартість здійснення операцій за минулий рік (за незмінних інших складових тарифу та без урахування суми обігових коштів).

Різниця (від’ємне або додатне значення) між річною планованою вартістю здійснення операцій, на основі якої встановлено тариф, та перерахованою річною планованою вартістю здійснення операцій враховується під час встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на наступний строк.

У разі коли суб’єктом господарювання недоотримано коштів у частині витрат на здійснення операцій, на відповідну суму збільшується планована повна собівартість здійснення операцій, розрахована суб’єктом господарювання, який провадить господарську діяльність на планований період.

Якщо у структурі тарифу витрати здійснення операцій перевищували фактичні витрати суб’єкта господарювання, на відповідну суму повинна бути зменшена повна планована собівартість операцій, розрахована суб’єктом господарювання, на планований період.

Одночасно з перерахуванням вартості операцій перераховується вартість послуг в частині складової, що передбачає витрати на здійснення операцій.

52. Невиконання суб’єктом господарювання інвестиційної програми в обсязі коштів, врахованих у встановленому тарифі, або виконання її в обсязі, що не відповідає обсягу коштів, врахованих у встановленому тарифі, що безпосередньо впливає на розмір цього тарифу та його структуру, є підставою для відображення відповідних результатів органом місцевого самоврядування під час прийняття рішення про перегляд тарифу та його структури.

За таких умов під час формування тарифу на планований період враховується різниця між витратами, що передбачалися для здійснення заходів інвестиційної програми та були враховані у тарифі, які діяли до планованого періоду, з урахуванням фактичного строку їх дії, та фактичними витратами.

53. У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних із здійсненням операцій, з причин, які не залежать від суб’єкта господарювання, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов’язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу іноземних валют за наявності у суб’єкта господарювання кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Механізм коригування тарифів застосовується органом місцевого самоврядування виключно протягом строку дії тарифів.

Під час коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються.

У разі коли протягом строку дії тарифів обсяг витрат, пов’язаних із здійсненням операцій, не змінився, відповідні тарифи застосовуються суб’єктом господарювання на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яким встановлено такі тарифи на новий строк.

54. Індекс зміни цін індивідуальної складової витрат (за якими здійснилися зміни) розраховується за такою формулою:

де kj - індекс зміни цін індивідуальної складової витрат;

Цj нов - нова підтверджена ціна одиниці j-го ресурсу;

Цj - ціна одиниці j-го ресурсу, врахована під час формування тарифів, які потребують коригування.

55. Груповий індекс зміни кожного елемента собівартості визначається за такою формулою:

де Ii - груповий індекс зміни i-го елемента одиниці калькулювання собівартості послуги (Ai ).

Для статей витрат, за якими неможливо виділити індивідуальні складові витрат, груповий індекс (Ii ) розраховується шляхом ділення нового рівня цієї статті витрат на тариф, який потребує коригування.

56. Коригування статей витрат, що включаються до повної планованої собівартості послуг, здійснюється за такою формулою:

де ПВінд - проіндексовані планові витрати;

Af баз - статті витрат, що включаються до повної планованої собівартості операцій, які не підлягають індексації;

A(n-f) баз - статті витрат, що включаються до повної планованої собівартості операцій, які підлягають індексації;

n - кількість статей витрат, що включаються до повної планованої собівартості операцій;

f - кількість статей витрат, що включаються до повної планованої собівартості операцій, які не підлягають індексації;

Ijk - індекси фактичних змін цін виробників щодо i-ої статті витрат.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 30, ст. 2137).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2007 р. № 297 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 16, ст. 586).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 692 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 51, ст. 1737).

4. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2472).

5. Абзац другий постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2013 р. № 81 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 і від 1 червня 2011 р. № 869" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 11, ст. 412).

6. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 і від 1 червня 2011 р. № 869, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 602 "Деякі питання формування та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 68, ст. 2467).

7. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 р. № 269 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 59, ст. 1611).

8. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 і від 1 червня 2011 р. № 869, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 870 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 94, ст. 2858).

9. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 318 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 32, ст. 1148).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1018 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 89, ст. 2873).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1086 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 84, ст. 5392).