Про затвердження Порядку перевірки збереженості сорту рослин

Відповідно до частини першої статті 9, частини другої статті 48 та частини третьої статті 50 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"

1. Затвердити Порядок перевірки збереженості сорту рослин, що додається.

2. Державній службі з охорони прав на сорти рослин (Волкодав В.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Державного секретаря Яковенка В.П.

Цей Порядок розроблено відповідно до частини першої статті 9, частини другої статті 48 та частини третьої статті 50 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" (далі - Закон) і визначає процедуру перевірки збереженості сорту рослин (далі - перевірка).

1.1. Протягом строку чинності патенту на сорт його власник зберігає сорт, підтримуючи у незмінному вигляді ознаки, які були зафіксовані при державній реєстрації сорту.

1.2. Український інститут експертизи сортів рослин (далі - Інститут) та Державна інспекція з охорони прав на сорти рослин (далі - Інспекція) за дорученням Держсортслужби організовує та проводить перевірку: планову (післяреєстраційний контроль) або позапланову (післяреєстраційний нагляд).

1.3. Власник сорту на вимогу Інституту зобов'язаний надати для здійснення перевірки потрібну інформацію, документи, зразки сорту.

1.4. Перевірці підлягають сорти всіх видів рослин, на які надана правова охорона, крім деревних та кущових видів, у зв'язку з особливостями їх розмноження.

2.1. Початок перевірки сорту починається з дати отримання патенту та залежить від виду рослин. Овочеві, облігатні перехреснозапильні види підлягають перевірці через кожні 3 роки, нестрогі самозапильні види - через 4 роки, самозапильні види - через 5 років.

2.2. Перевірка сорту проводиться згідно з планом перевірки (далі - план), який розробляється щорічно Інститутом, затверджується головою Держсортслужби і доводиться до відома сортодослідних станцій (додаток 1).

Для проведення післяреєстраційного контролю власник сорту постачає контрольний зразок насіння сорту на сортодослідну станцію, визначену Держсортслужбою, в строки та у кількості, що визначені рознарядкою на постачання (додаток 2). Зразок насіння надається на безоплатній основі.

Післяреєстраційний нагляд здійснюється посадовими особами, визначеними Держсортслужбою, на підставі отримання заяви будь-якої особи про втрату однорідності чи стабільності внаслідок незабезпечення збереженості сорту його власником, перевірки усунення виявлених раніше порушень за рішенням про його проведення як безпосередньо у власника, так і у будь-якому насінницькому господарстві, яке розмножує цей сорт, використовуючи насіння сорту, надане власником сорту відповідно до укладеного ліцензійного договору. Прийняте рішення є підставою для складання плану проведення післяреєстраційного нагляду на поточний рік. Про проведення післяреєстраційного нагляду повідомляється власник сорту та, при потребі, насінницьке підприємство, в якому планується проведення післяреєстраційного нагляду (додаток 3).

3.1. Післяреєстраційний контроль проводиться на сортодослідних станціях Держсортслужби, що проводять експертизу сортів цього виду на вирізняльність, однорідність та стабільність (далі - ВОС-тест) шляхом висіву зразка насіння сорту та наступного опису рослин сорту за методиками, які застосовуються при його державній реєстрації.

3.2. Післяреєстраційний контроль проводиться спеціалістами з експертизи сортів на ВОС-тест з відповідних культур або спеціалістами, які підготовлені спеціально для контролю та перевірки сортів рослин.

3.3. Досліди проводяться у відкритому або закритому грунті протягом одного вегетаційного періоду. Закладають досліди у спеціальному блоці розсадника, де здійснюється польова експертиза сортів на ВОС-тест.

3.4. Для перевірки використовують два зразки сорту: еталонний зразок, який отримано від заявника під час видачі патенту і збережено в Інституті, та контрольний зразок, який отримано від власника за рознарядкою на постачання насіння на перевірку.

3.5. На досліди з перевірки сортів заводиться окрема посівна відомість (додаток 4) та польовий журнал з відповідної культури, форма якого наведена у Правилах проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України.

3.6. Морфологічний опис зразків сорту проводиться згідно з методиками з ВОС-тесту (зернових, круп'яних, технічних, зернобобових, овочевих, кормових, плодово-ягідних, квітково-декоративних, лісових культур, картоплі, винограду та горіхоплідних), які затверджені наказом Держсортслужби від 6 лютого 2003 р. N 3-2-/139-17 (далі - Методики з ВОС), у перший рік випробування сорту. Описуються всі ідентифікаційні ознаки. Визначається кодова формула контрольного зразка і порівнюється з кодовою формулою еталонного зразка сорту. Вони повинні збігатися.

Визначається однорідність сорту. Кількість нетипових рослин не повинна перевищувати норму, встановлену Методикою з ВОС-тесту для даного виду.

3.7. Заявник має право відвідувати досліди з перевірки сортів у будь-яку фазу розвитку рослин.

Якщо сорт перевищує допустиму норму нетипових рослин, яка встановлена Методиками з ВОС, визначається його неоднорідність і заявнику надсилають повідомлення про необхідність з'явитися на сортодослідну станцію, яка проводить дослід, протягом 7 діб з моменту отримання повідомлення. Одночасно на дослід виїжджає комісія із спеціалістів Інституту.

3.8. Під час проведення післяреєстраційного нагляду посадова особа, якій доручено здійснення перевірки безпосередньо у власника сорту або в насінницькому підприємстві, яке розмножує сорт, перевіряє відповідність ознак сорту ознакам, які були зафіксовані при державній реєстрації сорту, та однорідність прояву ознак сорту. У разі необхідності посадова особа може вимагати від виробника насіння документи щодо джерел, з яких було отримано насіння для розмноження.

4.1. За результатами післяреєстраційного контролю Інститут робить висновок (додаток 5) щодо збереженості сорту. У разі невідповідності прояву ознак контрольного зразка сорту ознакам еталонного зразка або виявлення неоднорідності контрольного зразка сорту Інститут надсилає власнику сорту повідомлення (додаток 6) про це та вимоги щодо їх усунення. Для перевірки усунення невідповідностей, які були виявлені, Інститут приймає рішення про повторну (позапланову) перевірку. За результатами такої перевірки Інститут робить висновок (додаток 5) щодо збереженості сорту і в разі неусунення вказаних невідповідностей надає пропозиції Держсортслужбі (додаток 7), яка приймає рішення про припинення чинності майнового права власника на сорт. Власнику сорту надсилається повідомлення (додаток 8) про це. Відновлення майнового права власника на сорт здійснюється після повідомлення власником сорту Держсортслужби про усунення невідповідностей та підтвердження цього факту перевіркою відповідно до цього Порядку в двомісячний термін.

4.2. За результатами післяреєстраційного нагляду Інститут робить висновок (додаток 5) щодо збереженості сорту. У разі невідповідності прояву ознак сорту ознакам, які зафіксовані при його державній реєстрації, або виявлення неоднорідності сорту з вини його власника Інститут надає пропозиції Держсортслужбі (додаток 9), яка приймає рішення про припинення чинності майнового права власника на сорт і надсилає власнику сорту повідомлення (додаток 10) про невідповідності, що були виявлені під час проведення післяреєстраційного нагляду, та вимоги щодо їх усунення. У разі усунення власником сорту невідповідностей Держсортслужба в двомісячний термін приймає рішення про відновлення майнового права власника на сорт.

Майнове право на сорт може бути відновлено після усунення невідповідностей, яке має бути підтверджено відповідною перевіркою.

Майнове право на сорт може бути відновлено після усунення невідповідностей, яке має бути підтверджено відповідною перевіркою.