• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення доповнення до наказу Мінтрансу від 21.11.2000 N 644

Міністерство транспорту України  | Наказ, Порядок, Форма типового документа, Покажчик, Правила від 18.04.2003 № 299
95
(ета) = ---------------------- , %;
1 + (альфа) · (t - t )
м н
ґ) якщо цистерна обладнана нагрівальними пристроями, за допомогою яких температура вантажу підтримується при перевезенні вище 50 град.C, найвищий ступінь наповнення не повинен перевищувати 95%;
д) у межах вантажопідйомності рідину з густиною понад 0,84 г/куб.см наливають у чотиривісні цистерни вантажопідйомністю 60 т з об'ємом котла 72,7 куб.м, які мають трафарет "Бензин" (тип калібровки 53а), а з густиною більше одиниці - в інші типи цистерн;
Не дозволяється завантаження цистерн і контейнерів-цистерн вище їх вантажопідйомності.
( Підпункт 1.5.17 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1430 від 25.11.2008 )
1.5.18 Не дозволяється наливати вантаж з температурою вище 100 град.C в цистерни і контейнери-цистерни, обладнані універсальним зливним пристроєм (за винятком цистерн з паровою оболонкою).
1.5.19 Якщо знаки, написи (трафарети) або поверхня котла цистерни, бункерного напіввагона або контейнера-цистерни забруднились під час наливу, відправник зобов'язаний відновити видимість знаків і написів та протерти поверхню котла. За недотримання цієї вимоги з відправника стягується плата за користування вагонами за весь час простою під очищенням відповідно до статей 35 та 119 Статуту залізниць України.
1.5.20 У разі виявлення течі з цистерни або контейнера-цистерни в пункті наливу відправник повинен негайно вжити заходів щодо забезпечення схоронності вантажу і перекачування його в іншу цистерну, контейнер-цистерну або іншу ємкість.
У разі виявлення течі з цистерни або контейнера-цистерни на коліях станції відправлення і неможливості перекачування вантажу засобами залізниці несправна цистерна або контейнер-цистерна повертається відправнику і вантаж перекачується в його ємкість (цистерну, контейнер-цистерну) або в цистерну, надану залізницею.
1.5.21 Під кришку наливного люка цистерни (контейнера-цистерни) відправник встановлює ущільнювальну прокладку з матеріалу, який не вступає в реакцію з вантажем , що перевозиться, після чого кришка щільно закривається.
На цистернах парку залізниць, які мають на наливному люці спеціальний паз для гумової прокладки, така прокладка ставиться засобами залізниці.
Завантажені цистерни і контейнери-цистерни пред'являються до перевезення опломбованими відправником запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП). Перелік вантажів, які дозволяється перевозити без ЗПП, а також порядок пломбування цистерн і контейнерів-цистерн установлюються Правилами пломбування вагонів і контейнерів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 793/5984.
1.5.22 Цистерни (контейнери-цистерни), залиті невідповідним вантажем (з порушенням спеціалізації, встановленої цими Правилами) або вантажем, перевезення якого не дозволено в цистернах (контейнерах-цистернах), станція відправлення зобов'язана негайно повернути відправнику для зливу й очищення за його рахунок з нарахуванням плати за користування вагонами (контейнерами) згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України.
Кожний випадок завантаження цистерн (контейнерів-цистерн) невідповідним вантажем розслідується, а винні особи притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Якщо внаслідок порушення відправником "Правил перевезення небезпечних вантажів" сталася аварія, то завдані збитки відшкодовуються відправником відповідно до статті 118 Статуту залізниць України.
( Підпункт 1.5.22 пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009 )
1.5.23 Одержувачі зобов'язані завчасно вживати заходів щодо організації зливу вантажу, а у разі потреби - його розігріву.
Не дозволяється злив вантажу через нижній зливний пристрій при закритій кришці верхнього люка через можливість виникнення недопустимого вакууму в котлі цистерни.
Порядок наливу і зливу цистерн, бункерних напіввагонів та контейнерів-цистерн установлюється інструкціями, що розроблюються відправниками та одержувачами.
1.5.24 Злив вантажів з цистерн, бункерних напіввагонів і контейнерів-цистерн провадиться повністю (за винятком випадків, коли стандартами допускається наявність залишків) з видаленням в'язких продуктів з внутрішньої поверхні котла і бункера. Нафтопродукти вважаються повністю злитими з цистерн і контейнерів-цистерн з верхнім зливом за наявності залишку не більше 1 см (за заміром під наливним люком).
У вагонах для нафтобітуму (бункерних напіввагонах) допускається залишок не більше 3 см (за вимірюваннями в середній частині бункера) (ГОСТ 1510-84, п.3.4).
За згодою між відправником і одержувачем очищення внутрішньої поверхні власних (орендованих) цистерн може не проводитись.
1.5.25 Залізниця може перевірити повноту зливу цистерн, бункерних напіввагонів, контейнерів-цистерн і має право не приймати не очищенні після зливу цистерни, бункерні напіввагони і контейнери-цистерни. Вантажна операція вважається незакінченою до повного очищення вагонів (контейнерів), а з одержувача стягується плата за користування вагонами (контейнерами) за весь час їх затримки під очищенням.
У разі виявлення на станціях зливу цистерн, бункерних напіввагонів, контейнерів-цистерн із залишками вантажу, а також із неочищеною зовнішньою поверхнею котла (бункера) складається акт загальної форми і цистерни (бункерні напіввагони), контейнери-цистерни із залишками вантажу повертаються одержувачу для очищення.
1.5.26 Визначення норм недостачі наливних вантажів при перевезеннях залізничним транспортом здійснюється згідно з Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083.
1.5.27 Пункти наливу і зливу поділяються на механізовані і немеханізовані.
Пунктами механізованого наливу і зливу вважаються такі пункти, де налив цистерн проводиться самостіканням із сховищ або за допомогою насосів з механічним приводом, а злив з цистерн проводиться за допомогою таких самих насосів або самостіканням через нижній зливний люк цистерни.
Пунктами немеханізованого наливу і зливу вважаються пункти, де налив цистерн або злив проводиться ручними насосами.
1.5.28 У разі надходження на пункт зливу нафтопродукту в цистернах без ЗПП, якщо у відповідності до перевізних документів вони були опломбовані або перевантажені під час перевезення, а також при надходженні палива Т-1, Т-2, ТС-1 і авіаційного бензину одержувачу надається в разі потреби термін тривалістю 35 хв. для виконання аналізу вантажу без оплати за користування вагонами.
1.5.29 У разі подачі під злив цистерн (контейнерів-цистерн) з несправними зливними пристроями або бункерних напіввагонів з несправними паропідігрівальними пристроями одержувачу надається термін для зливу (вивантаження) за згодою начальника станції з одержувачем без оплати за користування вагонами.
1.5.30 Про прибуття вантажу в невідповідній цистерні (контейнері-цистерні), в цистерні (контейнері-цистерні) з несправним зливним пристроєм або в бункерному напіввагоні з несправними паропідігрівальними пристроями станція зливу складає акт загальної форми за участю одержувача.
1.5.31 Одержувач повинен мати біля пункту наливу технічні засоби для перекачування вантажу з несправної цистерни, а також необхідні пристрої, які забезпечують роздільне збирання і зберігання різних світлих і темних нафтопродуктів.
1.5.32 Місця наливу і зливу обладнуються вибухобезпечним освітленням, що забезпечує проведення вантажних робіт цілодобово, а також обладнуються протипожежними засобами згідно з установленими нормами.
У місцях наливу і зливу легкозаймистих рідин, не обладнаних електричним освітленням, як освітлювальні прилади, безпосередньо біля місць проведення вказаних операцій, дозволяється використовувати тільки електричні акумуляторні вибухобезпечні ліхтарі. Куріння і застосування відкритого вогню на відстані ближче 50 м від місць наливу або зливу небезпечних вантажів не дозволяється.
1.5.33 Місця наливу небезпечних вантажів мають бути віддалені від залізничних складів, станційних споруд, головних колій, загальних місць навантаження та вивантаження і від житлових будинків на відстані не менше 100 м, від місць навантаження, вивантаження і зберігання вибухових і отруйних речовин - не менше 200 м. Місця зливу небезпечних вантажів повинні бути віддалені у першому випадку на відстань не менше 50 м, а в другому - не менше 125 м.
Начальник залізниці має право дозволяти відхилення від встановлених норм. При цьому вказані відстані і додаткові заходи безпеки визначає комісія у складі головного інженера Дирекції перевезень (голова), представника пожежної охорони, начальника станції, комерційного ревізора, вантажовласника і представника місцевого органу виконавчої влади. Висновок комісії надається на затвердження начальнику залізниці.
1.5.34 Окремі вантажі з числа тих, що перевозяться наливом у цистернах і контейнерах-цистернах, застигають або набувають підвищеної в'язкості, що викликає необхідність попереднього розігріву їх перед зливом.
Одержувачі вантажів, які мають властивість застигати при охолодженні, та в'язких вантажів зобов'язані мати достатні за потужністю засоби підігріву, що забезпечують повний злив таких вантажів з цистерн і контейнерів-цистерн.
Одночасно з розігрівом вантажу в цистерні або контейнері-цистерні перед відкриттям зливного клапана особливо в зимовий час необхідно розігріти клапан зовні для запобігання пошкодженню його при відкритті.
Для прискорення зливу з цистерн з паровою оболонкою зливний пристрій відкривають після короткочасного розігріву (15-20 хв.), при цьому вантаж починає зливатися з цистерни у в'язкому стані.
1.5.35 Розігрів вантажу в цистернах, контейнерах-цистернах і бункерних напіввагонах вогнищами, жаровнями, форсунками та іншими джерелами відкритого вогню, а також вивантаження бітуму без розігріву шляхом виколювання ломами, кирками не дозволяється.
1.5.36 Вантаж, який має властивість застигати при охолодженні, та в'язкий вантаж, що прибув у цистерні з паровою оболонкою, розігрівають парою. Для цього перед початком зливу до вихідного (верхнього) патрубка на корпусі зливного пристрою підключають шланг від паропроводу. Одночасно на патрубки, які розміщені біля торцевих днищ цистерни, надівають шланги для спуску конденсату.
Пара тиском 0,3-0,4 МПа подається в парову оболонку зливного пристрою поступово так, щоб спочатку з кінцевих патрубків для конденсату виходила невелика кількість пари, а потім тільки конденсат. При впусканні пари і в процесі зливу вантажу нижній патрубок на корпусі зливного пристрою, що призначений для спуску конденсату, повинен бути закритим.
Через 15-20 хв. після подачі пари, коли зливний пристрій і низ цистерни біля зливного пристрою будуть прогріті, відкривають зливний клапан. У разі виникнення ускладнень з відкриттям клапана треба дещо збільшити час підігріву, тому що причиною цього може бути льодяна пробка (що утворюється у разі перевезення обводненого нафтопродукту), яку необхідно розтопити.
1.5.37 При наливі бункерних напіввагонів бункери заповнюються вантажем з недоливом на 250 мм до верхніх країв бортів. Температура вантажу, який наливають, не повинна перевищувати 150 град.C. Після наливу відправник закриває кришки бункерів.
1.5.38 Відправник нафтобітуму зобов'язаний обладнати фронти наливу пристроями, які захищають від попадання в бункер атмосферних опадів, при наливанні під час дощу та снігу.
1.5.39 Для вивантаження бітуму з бункерних напіввагонів одержувачі зобов'язані мати відповідні приймальні і паропідігрівальні пристрої. Пара для підігріву бункерів уводиться в простір між стінками бункерів шлангами, що приєднуються до відповідних пристроїв. Щоб уникнути пошкодження стінок бункера пара повинна впускатися обережно шляхом повільного відкривання впускного вентиля. Тиск пари в магістралі (перед впускним вентилем) не повинен бути вище 0,4 МПа.
Готовність бункерів до вивантаження і момент припинення підігріву визначаються початком сповзання бітуму, який прилип до верхніх кромок внутрішніх стінок бункера.
Більш тривалий підігрів утруднює вивантаження, а розігрів до повного розплавлення бітуму викликає довгочасний простій бункерних напіввагонів, тому що для вивантаження вантажу в рідкому вигляді вони не пристосовані.
Після припинення впускання пари шланги від'єднують. Гвинти гаків-зачепів з боку, протилежного вивантаженню, розгвинчуються і обережно відводяться в бік, гаки з боку вивантаження залишаються на місці (гвинти замків не розгвинчуються). Після цього бункери перевертаються.
Вивантаження бункерів має провадитись послідовно.
Перевертання одночасно двох і більше бункерів не дозволяється для уникнення перекидання напіввагона.
1.5.40 Після вивантаження бункерів одержувач зобов'язаний очистити від залишків вантажу їх зовнішні стінки, раму і колісні пари, установити в нормальне положення всі гаки-зачепи і повністю закрутити гвинти замків, використовуючи у разі потреби короткий ломик.
Бункери після зливу мають бути встановлені і закріплені без перекосу як відносно площини рами вагона, так і відносно один до одного.
За повернення недозлитих або неочищених бункерних напіввагонів, а також за псування їх одержувач несе таку саму відповідальність, як і за цистерни.
1.6 Перевезення наливних вантажів за участю залізничних ліній вузької колії
1.6.1 Перевезення нафти і нафтопродуктів в цистернах і контейнерах-цистернах за участю залізничних ліній вузької колії провадиться за перевізними документами, складеними до станції примикання вузької колії на адресу нафтобази нафтозбутової організації.
У разі відсутності в пункті примикання нафтобази перевезення провадиться за перевізними документами, складеними на весь шлях перевезення, з перевантаженням на станції примикання з одних цистерн в інші, з цистерн у бочки або іншу тару. Перевантаження виконується засобами відправника, одержувача або залізниці за угодою.
Відправник вказує в перевізних документах, чиїми засобами буде проводитись перевантаження. Якщо перевантаження буде провадитись засобами залізниці, відправник зобов'язаний разом з перевізними документами надати станції відправлення письмову згоду на це начальника станції перевантаження.
1.6.2 Кислота, метанол, скраплені гази та інші вантажі, перевезення яких лініями широкої колії здійснюється в спеціальних (спеціалізованих) цистернах або контейнерах-цистернах, можуть перевозиться між станціями залізничних ліній широкої і вузької колії тільки в тарі, яка відповідає вимогам стандартів (технічних умов).
1.6.3 Олія рослинна, патока та інші харчові продукти, а також хімічні вантажі, що перевозяться наливом у спеціальних (спеціалізованих) цистернах, можуть прийматися до перевезення за перевізними документами, складеними на весь шлях перевезення, за умови перевантаження їх на станціях примикання засобами відправника або одержувача в свою тару.
Етиловий (винний) спирт наливом у цистернах приймається до перевезення за перевізними документами, складеними до станції примикання вузької колії.
2. Додаткові умови перевезення вантажів наливом
2.1. Нафтові вантажі
2.1.1 Нафта і нафтопродукти перевозяться в цистернах і контейнерах-цистернах з внутрішнім маслобензиностійким і паростійким захисним покриттям, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки, обладнаних люками для верхнього наливу та нижнього зливу.
2.1.2 Підготовка цистерн і контейнерів-цистерн під налив нафтопродуктів провадиться відповідно до вимог додатка 2 до ГОСТ 1510-84. Порожні цистерни із залишками нафти і нафтопродуктів у випадках, передбачених ГОСТ, можуть бути використані під налив цих же вантажів без попередньої очистки і промивки.
2.1.3 Цистерни, що подаються для підготовки під налив, супроводжуються пересильною накладною на порожню цистерну, яка містить найменування злитого нафтопродукту. За відсутності вказаного документа найменування злитого нафтопродукту встановлюється шляхом аналізу залишку вантажу в цистерні або в контейнері-цистерні. Не дозволяється використовувати цистерни і контейнери-цистерни, які не мають супроводжувальних документів, для наливу нафтопродуктів, що застосовуються в авіаційній техніці. Використання таких цистерн і контейнерів-цистерн для наливу бензинів, розчинників, нафтової ароматики, гасів, масел першої групи допускається за умови підготовки їх згідно з позначенням 1 в табл. 1 додатка 2 до ГОСТ 1510-84.
2.1.4 Цистерни, що подаються під налив, супроводжуються пересильною накладною на порожню цистерну, яка містить відомості про найменування злитого нафтопродукту і під налив якого вона підготовлена. Цистерни, що подаються під налив після промивання на промивально-пропарювальній станції, супроводжуються актом форми ВУ-20, наведеному в Технологічному процесі роботи залізничних станцій з наливу та зливання нафтовантажів і промивально-пропарювальних станцій з очищення та підготовки цистерн для перевезення вантажів, із зазначенням в ньому відповідного пункту табл. 1 додатка 2 ГОСТ до 1510-84 про підготовку цистерни під налив. Не допускається використовувати цистерни з трафаретом "Бензин" для перевезення нафти, мазуту, масел, моторного палива, бітуму і аналогічних їм за фізико-хімічними властивостями нафтопродуктів.
( Підпункт 2.1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1430 від 25.11.2008 )
2.1.5 Цистерни, що використовуються для перевезення нафтопродуктів у кільцевих маршрутах, повинні проходити профілактичну обробку протягом часу, встановленого відправником і одержувачем за узгодженням, але не більше п'ятикратного використання (завантаження) цистерн для нафтопродуктів, зазначених у пунктах 1-10, 16, 17, 19, 20, 21, 28, і не менше одного разу на місяць для нафтопродуктів, зазначених у пунктах 11-15, 18, 22, 23, 29-34 ГОСТ 1510-84. При цьому обробка цистерн у першому випадку провадиться відповідно до позначки 2, а в другому - відповідно до позначки 3 табл. 1 додатка 2 до ГОСТ 1510-84.
2.1.6 На цистерни або контейнери-цистерни, придатні під налив нафтопродуктів, приймальник відправника наклеює бирки з позначенням роду продукту, під налив якого цистерна або контейнер-цистерна може бути використана.
2.1.7 Заповнення нафтопродуктами цистерн і контейнерів-цистерн провадиться з урахуванням збільшення об'єму нафтопродуктів при підвищенні температури під час перевезення, а також повного використання місткості і вантажопідйомності цистерн і контейнерів-цистерн.
Температура нафти, яка наливається, не повинна перевищувати 30 град.C, а температура розігрітих нафтопродуктів з високою в'язкістю встановлюється згідно з вимогами Інструкції про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпускання і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 685/3978.
2.1.8 Для скорочення втрат світлих нафтопродуктів від випарювання і запобігання недовикористанню вантажопідйомності цистерн і контейнерів-цистерн за рахунок утворення піни при наливі відправник зобов'язаний проводити налив по шлангах (трубах), які доходять до днища котла цистерни, або використовувати інші способи наливу, що запобігають утворенню піни.
Налив нафтопродуктів вільнопадаючим струменем не допускається.
2.1.9 Паливо для реактивних двигунів, авіаційні бензини і авіаційні масла наливають у цистерни через естакади, які обладнані навісами або дахами, за винятком естакад підприємств тривалого зберігання і наливних пунктів магістральних нафтопродуктів, а також естакад, обладнаних пристроями, що забезпечують герметизацію операцій наливу.
2.1.10 До кожного перевізного документа, що пред'являється відправником на перевезення нафтопродуктів, додається паспорт якості.
У разі перевезення нафтопродуктів маршрутами і групами за одним перевізним документом паспорти якості додаються у кількості не менше п'яти примірників, які використовуються у випадках відчеплення цистерн через технічну несправність або з інших причин.
2.1.11 У пунктах розпилення нафтопродуктів відправлення цистерн і оформлення перевізних документів провадиться у термін не більше однієї години з моменту прибуття маршруту. При затримці цистерн в очікуванні відправлення більше цього терміну станцією розпилення складається акт загальної форми із зазначенням причин простою цистерн, на підставі якого стягується плата за користування цистернами з винної сторони (відправника або одержувача) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3453.
2.1.12 Маса нафти і нафтопродуктів, налитих у цистерни або контейнери-цистерни, визначається одним з методів, передбачених ГОСТ 26976-86 "Нефть и нефтепродукты. Методы измерения массы", згідно з вимогами Інструкції про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпускання і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 685/3978.
2.2. Етилований бензин
2.2.1 Етилований бензин має забарвлення яскраво-оранжевого, жовтого або синього кольорів, отруйно діє на людину як при вдиханні парів, так і при проникненні в організм через шкіру. Етилований бензин особливо небезпечний тим, що отруйна дія його на організм виявляється уповільнено і спочатку отруєння непомітне для потерпілого.
2.2.2 Етилований бензин перевозиться, як правило, у чотиривісних бензинових цистернах (без зливного пристрою). На цистернах з етилованим бензином має бути нанесено незмивною фарбою напис: "Бензин этилированный". З дозволу Укрзалізниці допускається використання для перевезення етилованого бензину також цистерн з універсальним зливним пристроєм. У цьому разі на котлах таких цистерн наноситься такий самий трафарет.
2.2.3 Не дозволяється використання цистерн, які мають трафарет "Бензин этилированный", для перевезення спеціальних сортів бензину, які не застосовуються як моторне паливо (бензину екстракційного, сорту "Калоша", уайт-спіриту та інших, які застосовуються у виробництві як розчинники і для побутових потреб), а також гасу освітлювального.
Цистерни після зливу етилованого бензину дозволяється використовувати під налив неетилованих нафтопродуктів, які застосовуються як моторне або котлове паливо (за винятком вказаних спеціальних сортів бензину).
2.2.4 Після наливу і зливу етилованого бензину підтікання на зовнішній поверхні котла цистерни відправники (одержувачі) старанно витирають ганчірками, що просочені чистим гасом або звичайним бензином.
2.2.5 У перевізних документах на етилований бензин у графі "Найменування вантажу" зазначається: "Бензин моторний етилований" і сорт бензину, наприклад, "Бензин моторний етилований авіаційний Б-100", а також проставляються необхідні штемпелі.
У пересильній накладній на порожню цистерну в графі "Найменування вантажу, злитого з цистерни" відправник вказує: "Бензин етилований".
( Підпункт 2.2.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1430 від 25.11.2008 )
2.2.6 У разі виявлення течі з цистерни під час перевезення працівники залізниці негайно вживають заходів до усунення течі і перекачують вантаж в справну цистерну, яка має трафарет: "Бензин этилированный". При перекачуванні необхідно дотримуватись відповідних застережних заходів і не допускати попадання рідини на руки та інші частини тіла.
Якщо теча виявлена на станції, де є нафтосклад, то цистерна негайно подається під злив на цей склад. За відсутності такого складу і неможливості перекачування в іншу цистерну етилований бензин передається іншій організації.
Передача провадиться в порядку, передбаченому Правилами реалізації вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 869/5090.
2.2.7 З метою попередження отруєнь при наливі і зливі етилованого бензину необхідно виконувати такі заходи безпеки:
роботи щодо наливу і зливу мають бути механізовані із забезпеченням максимальної герметизації;
працівники, які проводять налив і злив етилованого бензину, перед початком робіт повинні бути ознайомлені з його властивостями, проінструктовані з питань охорони праці під час роботи з етилованим бензином і забезпечені відповідним спецодягом;
під час виконання робіт працівники повинні стояти з надвітряного боку. Усі роботи всередині котла цистерни проводяться з обов'язковим використанням шлангового протигазу.
2.3. Перевезення харчових вантажів
2.3.1 Харчові вантажі (рослинна олія, патока, саломас тощо) перевозяться в спеціальних (спеціалізованих) власних або орендованих цистернах і контейнерах-цистернах з нижнім зливом.
На цистернах, спеціалізованих для перевезення харчових вантажів, на всю довжину котла з обох боків наносяться дві смуги червоного кольору шириною кожна 100 мм (проміжок між смугами 500 мм), а по периметру днищ - кільцева червона смуга шириною 100 мм. У проміжку між смугами вправо від середини котла буквами висотою 126 мм наноситься чорною фарбою найменування вантажу: "Патока", "Масло растительное" тощо.
2.3.2 Підготовка цистерн і контейнерів-цистерн для перевезення харчових продуктів провадиться відправником.
Перед наливом харчових продуктів у нові цистерни і контейнери-цистерни відправник повинен протерти внутрішню поверхню котла цистерни ганчірками, просоченими продуктами, які призначені для наливу. Особливо ретельно протирання повинно проводитись у швах котла.
Після зливу спеціальна (спеціалізована) цистерна або контейнер-цистерна опломбовується одержувачем і направляється на станцію приписки за перевізними документами.
Використання цистерн і контейнерів-цистерн, які призначені для перевезення харчових продуктів, не за прямим призначенням не дозволяється.
2.3.3 Перевезення виноградних вин допускається у власних або орендованих ізотермічних вагонах-цистернах у супроводі провідників відправника або в цистернах-термосах.
2.3.4 Мінеральні питні води перевозяться наливом в емальованих ізотермічних герметичних власних цистернах з провідниками згідно з вимогами ДСТУ 2991-95 "Води мінеральні питні. Технічні умови". Цистерни мають бути обладнані пристроями для наповнення і зливу води, водомірними склом для заміру рівня води, запобіжними клапанами або компенсаторами.
Для перевезення мінеральних вод можуть використовуватись власні цистерни-термоси ДСТУ 3445-96 (ГОСТ 10674), які обладнані пристроями для наповнення і зливу води, запобіжними клапанами або компенсаторами і спеціальними запірними пристроями, що забезпечують збереженість води при перевезенні з ЗПП відправника.
Мінеральна питна вода, що пред'являється до перевезення, повинна відповідати вимогам ДСТУ 878-93. Налив і злив мінеральної води провадиться на під'їзних коліях підприємств, які мають спеціальні пристрої для наливу і зливу. Цистерни заповнюються водою в об'ємі 98-99% їх місткості і пломбуються відправником. Тривалість перевезення мінеральної води з дня наповнення цистерни - не більше 20 діб. Мінеральна вода, яка прибула на станцію призначення зі справними ЗПП відправника, видається одержувачу без перевірки її кількості та якості.
2.3.5 Харчові вантажі наливом перевозяться у власних великотоннажних контейнерах-цистернах, що відповідають стандартам ISO, Міжнародній конвенції щодо безпечних контейнерів і Митній конвенції, що стосується контейнерів, 1972 р.
Налив контейнерів-цистерн здійснюється на під'їзних коліях відправників з установкою контейнерів на фітингові платформи зливними приладами всередину з повним використанням місткості платформ і додержанням вимог "Технических условий погрузки и крепления грузов" (далі - ТУ) від 1988 року.
Контейнери-цистерни завантажуються не вище їх трафаретної вантажопідйомності і вантажопідйомності фітингової платформи з урахуванням їх тари. Контейнери-цистерни перевозяться із ЗПП відправника. Вантаж перевозиться без додержання температурного режиму.
2.4. Етиловий (винний) спирт
2.4.1 Етиловий (винний) спирт перевозиться залізницями в модернізованих чотиривісних власних та орендованих цистернах з верхнім зливом (модель 15-1454, 15-1611, тип калібровки 62, 66).
( Абзац перший пункту 2.4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 54 від 31.01.2004 )
У модернізованих цистернах мають бути заварені нижні зливні пристрої, приварені стандартні вушка на кришці і горловині люка для навішування двох ЗПП, надійно закритий ковпак запобіжно-впускного клапана.
Перевезення етилового (винного) спирту в немодернізованих цистернах допускається за окремими договорами між залізницею і відправником відповідно до статті 63 Статуту залізниць України.
На цистернах для перевезення спирту наносять встановлені трафарети згідно з пунктами 1.4.13-1.4.15 цих Правил.
2.4.2 На внутрішній поверхні наливного люка спиртових цистерн має бути нанесена лінія висоти наливу спирту або приварена планка.
Налив спирту вище або нижче встановленої висоти дозволяється не більше ніж на 5 см.
2.4.3 Після наливу спирту в цистерну до встановленого рівня визначається температура спирту в цистерні і відбирається проба, за якою відправник встановлює міцність спирту.
Після відбору проби відправник визначає висоту недоливу спирту в цистерні від верхнього краю наливного люка до рівня налитого спирту.
Пляшки з пробами пломбуються пломбами станції відправлення і зберігаються у відправника до надання йому одержувачем акта про прийом спирту без зміни міцності або до проведення аналізу проби.
2.4.4 Висота недоливу спирту вимірюється спеціальною металічною лінійкою, яка має державне повірочне тавро і на якій нанесені поділки з інтервалом 1 мм.
При вимірюванні недоливу лінійка опускається в цистерну таким чином, щоб її поперечна планка лежала на краях люка перпендикулярно поздовжній осі цистерни. Швидко піднявши лінійку вгору, по лінії змочування визначають висоту недоливу спирту з точністю до 1 мм.
Після закінчення заміру відправник вкладає в паз на люці гумову прокладку, щільно закриває кришку люка та пломбує цистерну. На кришку наливного люка накладається два ЗПП.
2.4.5 У перевізному документі в графі "Найменування вантажу" відправником зазначається:
сорт спирту (сирець, ректифікат);
міцність спирту з точністю до 0,1%;
температура спирту в цистерні під час замірювання висоти недоливу з точністю до 0,5 град.C;
висота недоливу з точністю до 1 мм;
кількість налитого спирту в декалітрах.
Відомості про масу спирту, які вказуються відправником у перевізному документі, використовують тільки для визначення провізної плати.
Відправник може додавати до перевізних документів акт про відвантаження спирту, який є документом, що регулює взаємовідносини безпосередньо між відправником і одержувачем.
2.4.6 Перевезення вважається справним, якщо на станцію призначення спирт прибув у справній цистерні, зі справними ЗПП відправника. У цьому випадку видача спирту провадиться без перевірки залізницею кількості та якості спирту.
2.4.7 У випадку прибуття спирту в несправній цистерні або з порушеними ЗПП відправника видача спирту одержувачу провадиться комісією у складі начальника або заступника начальника станції, працівника станції і одержувача.
Про видачу спирту складається комерційний акт, в якому вказується тип цистерни, висота недоливу, висота наливного люка, міцність і температура спирту в цистерні. Кількість спирту, який міститься в цистерні, в акті не вказується.
До комерційного акта може додаватись складений одержувачем попередній розрахунок кількості отриманого спирту.
Якщо при видачі спирту одержувачу буде виявлено зниження міцності спирту, комісія відбирає з цистерни пробовідбірником дві проби спирту по 1 л кожна, які опломбовуються пломбами станції. Одна проба передається на аналіз у нейтральну лабораторію, а друга зберігається у одержувача спирту як контрольна проба.
У цьому випадку в комерційному акті вказується міцність спирту згідно з перевізними документами і міцність, що встановлена при видачі. В акті вказується також, що проба спирту відібрана для аналізу. Копія комерційного акта направляється в управління залізниці відправлення спирту для перевірки в лабораторних умовах міцності проби спирту, яка зберігається у відправника. Результати перевірки міцності висилаються в управління залізниці призначення.
Схоронність або недостача спирту за комерційним актом визначається управлінням залізниці призначення згідно з додатком 5 до цих Правил.
2.4.8 Після закінчення зливу одержувач зобов'язаний покласти під кришку люка гумову прокладку і запломбувати цистерну. Порожня цистерна направляється на станцію приписки за перевізними документами.
2.5. Скраплені гази
2.5.1 Скраплені гази наливом перевозяться у власних спеціалізованих цистернах і контейнерах-цистернах. У кожній такій цистерні або контейнері-цистерні перевозиться тільки певний вид газу. Використання її для наливу інших скраплених газів не допускається.
Скраплені гази в цистернах (контейнерах-цистернах) перевозяться під підвищеним тиском.
Деякі скраплені гази (кисень та ін.) перевозяться під нормальним тиском, у цьому випадку частина газу за час перевезення випаровується. Труба, що відводить з цистерни газ, який випаровується, має бути завжди відкритою.
Скраплені гази відправник зобов'язаний пред'являти до перевезення тільки в цистернах або контейнерах-цистернах, які відповідають вимогам, що передбачені ДНАОП 0.00-1.07-94.
2.5.2 Зовнішня поверхня цистерн для скраплених газів фарбується в світло-сірий колір. Вздовж котла цистерни з обох боків по середній лінії наноситься смуга шириною 300 мм для аміаку - жовтого кольору, для хлору - зеленого, для сірчаного ангідриду - чорного, для бутану, бутилену, пропану та інших горючих газів - червоного кольору.
На котлі цистерни мають бути трафарети: про найменування вантажу, "С горки не спускать", знаки небезпеки, а також найменування підприємства - власника цистерни та станції і залізниці приписки.
( Абзац другий підпункту 2.5.2 пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009 )
На цистернах для перевезення скраплених газів під нормальним тиском біля місця вільного виходу газу має бути напис: "Газосброс не закрывать".
2.5.3 На цистернах, які обладнані тамбуром для провідників, у випадку перевезення таких цистерн без супроводження відправник зобов'язаний: закрити вікна тамбура фанерою або іншим матеріалом і пофарбувати під колір цистерни, закрити на ключ двері тамбура, закріпити вушка дверей закрутками з дроту діаметром 4-6 мм і запломбувати двері.
2.5.4 З котла цистерни для скраплених газів необхідно зняти манометр з трубкою і триходовим краном. На отворі для манометра необхідно поставити заглушку на різьбі.
З цистерн для рідкого хлору, а також для інших газів у випадку перевезення їх згідно з п. 2.5.8 у супроводі провідників манометр не знімається. Манометр та інші контрольно-вимірювальні прилади не знімаються також з цистерн, обладнаних арматурною шафою, що закривається, в якій розміщені ці прилади.
2.5.5 Налив у цистерни і контейнери-цистерни з простроченою датою технічного огляду Інспекцією з котлонагляду, з невідповідним кольором цистерни, контейнера-цистерни і арматури, без наявності відповідних написів і трафаретів, а також налив вантажу, який не відповідає призначенню цистерни або контейнера-цистерни, та заповнення котла вище встановленої норми - забороняється.
Після наповнення цистерн, обладнаних арматурною шафою, двері шафи мають бути закриті на ключ і опломбовані пломбою відправника.
Зовнішні двері арматурного тамбура замикаються на ключ, а вушка дверей закріплюються закруткою з дроту діаметром 4-6 мм, після чого відправник повинен опломбувати двері.
При поверненні таких цистерн у порожньому стані одержувач закриває і опломбовує двері арматурної шафи і зовнішні двері в порядку, передбаченому для завантажених цистерн.
Відповідальність за справність котла цистерни і арматури, за правильність наповнення цистерни і забезпечення безпеки під час перевезення скраплених газів покладається на відправника.
2.5.6 У верхній частині перевізного документа на завантажений зріджений газ відправник проставляє штемпель червоного кольору про небезпеку вантажу.
( Підпункт 2.5.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1430 від 25.11.2008 )
2.5.7 Про відправлення цистерн (контейнерів-цистерн) із скрапленими газами відправник повідомляє одержувача. У повідомленні вказуються: найменування вантажу, номери цистерн (контейнерів-цистерн), перевізних документів і дата завантаження.
Одержувач зобов'язаний слідкувати за своєчасним прибуттям цистерни (контейнера-цистерни) і у випадку неприбуття в установлений термін вжити заходів до її розшуку.
2.5.8 Цистерни для скраплених газів як в завантаженому, так і в порожньому стані можуть перевозитися залізницями без супроводження провідниками.
Дозволяється в окремих випадках на прохання відправника перевезення скраплених газів у цистернах у супроводі провідників.
Цистерни, завантажені рідким хлором, рідким етиленом, перевозяться тільки у супроводі провідників відправника або одержувача.
Провідниками призначаються працівники, які знають разом з обов'язками, що передбачені Правилами перевезень вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), властивості вантажу і заходи безпеки при перевезенні їх, які пройшли навчання з охорони праці і вміють користуватись засобами захисту, мають слюсарні навички і здали техмінімум в обсязі цього розділу Правил, а також інструкції для провідника із супроводження даного скрапленого газу.
Провідник повинен мати при собі комплект відповідних інструментів, необхідний запас прокладного матеріалу і заглушок, відповідний протигаз, захисний одяг, засоби дегазації, а також електричний акумуляторний ліхтар у вибухобезпечному виконанні.
Для проїзду провідників залізниця в рахунок плану відправника надає критий вагон, який в зимовий період обладнується відправником спеціальними пристроями для опалення.
2.5.9 У випадку виявлення несправності цистерни або контейнера-цистерни, через яку неможливе подальше її перевезення, така цистерна або вагон з контейнерами-цистернами відчіпляється від поїзда, подається на окрему колію в безпечне місце. За наявності провідника цистерна має бути під його охороною.
Якщо група цистерн супроводжується одним провідником, то від поїзда відчіпляється вся група. У разі несправності котла цистерни начальник станції повідомляє телеграфом відправника (одержувача) через начальника станції відправлення (призначення) про характер несправності з вимогою відрядити спеціалістів для ремонту або надати іншу справну цистерну з пристосуванням для переливу вантажу.
Після одержання повідомлення про відчеплення цистерни або вагона з контейнерами-цистернами в залежності від характеру несправності відправник (одержувач) зобов'язаний направити на станцію відчеплення, крім відповідної порожньої цистерни (контейнера-цистерни) для переливу вантажу, також досвідченого відповідального представника і працівників для ремонту відчепленої цистерни (контейнера-цистерни).
2.5.10 Ремонт ходових і гальмівних частин завантаженої цистерни або вагона з завантаженими контейнерами-цистернами провадиться з особливою обережністю, а у разі супроводження цистерни провідником - тільки в його присутності.
У разі виконання ремонту несправних цистерн і контейнерів-цистерн не допускається:
ремонтувати котли в завантаженому стані;
завдавати ударів по котлу;
використовувати іскронебезпечний інструмент і бути поблизу цистерн з відкритим вогнем (факел, жаровня, гасовий і свічковий ліхтарі);
проводити під цистерною зварювальні роботи.
У разі необхідності ремонту візків з використанням вогню, зварювання і ударів візки викочуються з-під цистерни і відводяться на відстань не ближче 20 м від котла.
У випадках несправності цистерни працівниками вагонного господарства залізниці складається акт про її технічний стан за участю провідника, якщо він супроводжує цистерну. В акті мають бути вказані: вид несправності і причини її виникнення, вжиті заходи для усунення несправності, а також висновок про можливість подальшого перевезення цистерни. Копія акта додається до перевізних документів.
2.5.11 Одержувач зобов'язаний злити зріджений газ з цистерни повністю. Тиск в цистерні після зливу (вуглеводневих) скраплених газів і аміаку має бути не менше 0,05 МПа.
У перевізних документах на порожню цистерну одержувач вказує: "Цистерна злита повністю. Тиск у котлі ____ МПа".
У верхній частині перевізного документа одержувач проставляє штемпелі, які передбачені для завантажених цистерн. Такі самі штемпелі проставляються станцією у вагонному листі.
Станція не приймає порожню цистерну до перевезення, якщо одержувач вказав у перевізних документах про наявність в цистерні залишку вантажу.
2.5.12 При перевезенні вінілу * необхідно дотримуватись таких додаткових умов.
--------------
* Вініл - це скраплений, неотруйний горючий газ. Пари вінілу за атмосферних умов (тиск 0,1 МПа) легше повітря. У суміші з повітрям у межах певних концентрацій пари вінілу при контакті з вогнем вибухопожежонебезпечні. Небезпечність вибуху особливо збільшується у разі витікання вінілу в закритих приміщеннях.
( Примітка до пункту 2.5.12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 54 від 31.01.2004 )
Вініл перевозиться у власних спеціалізованих цистернах, які оснащені системою пожежогасіння. Ці цистерни відправник (одержувач) забезпечує комплектами необхідних приладів, пристроїв, інструментів і матеріалів для їх ремонту, технічного обслуговування і експлуатації, а також виносними комунікаціями, що забезпечують аварійний газоскид, петардами і переносними сигналами огородження місць перешкоди для руху. До пред'явлення вінілу до перевезення відправник зобов'язаний впевнитись у повній укомплектованості цистерн відповідно до вищенаведених вимог.
Налив і злив цистерн проводиться на під'їзних коліях відповідно відправника або одержувача і їх засобами.
Відправник зобов'язаний злити цистерну повністю. Тиск у цистерні після зливу вінілу має бути не більше 0,05 МПа.
Цистерни для перевезення вінілу як у завантаженому, так і порожньому стані перевозяться в супроводі бригади спеціалістів відправника (одержувача), на чолі із старшим бригади, які зобов'язані безперервно охороняти, а також обслуговувати вантаж під час перевезення і вживати заходів, що гарантують безпеку перевезення та самих працюючих.
Кількість спеціалістів для супроводження цистерн встановлюється відправником. Крім приладів, зазначених у п. 2.5.8 цих Правил, спеціалісти повинні мати також засоби надання першої допомоги, знати правила і мати навички її надання.
Цистерни перевозяться із закритим газоскидом. Зниження тиску в цистерні провадиться в міру необхідності під час її стоянки спеціалістами, які супроводжують цистерну.
У разі виникнення під час перевезення через несправність цистерни можливої небезпеки для людей, вантажів, рухомого складу і споруд спеціалісти, які супроводжують цистерну, зобов'язані вжити заходів щодо усунення небезпеки, а при необхідності організувати охорону місця стоянки цистерни, не допускаючи сторонніх осіб у небезпечну зону, викликати пожежну охорону.
У разі необхідності переливу вінілу відправник (одержувач) зобов'язаний в добовий термін після одержання заявки старшого бригади супроводження направити порожню підготовлену під налив вінілу цистерну. Разом з цистерною відправник направляє бригаду техобслуговування, засоби для забезпечення переливання вінілу.
Роботи з переливання вінілу з однієї цистерни в іншу виконуються бригадою супроводження з додержанням усіх заходів безпеки під керівництвом старшого цієї бригади.
Заходи безпеки, порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій та ведення аварійно-відбудовних робіт встановлюються Правилами безпеки та порядком ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 N 567 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції 23.11.2000 за N 857/5078.
2.6. Кислоти
2.6.1 Кислоти можуть спричиняти важкі хімічні опіки, отруєння, вибухи, а також роз'їдання металу котла цистерни.
2.6.2 Кислоти перевозяться тільки у власних спеціалізованих цистернах.
2.6.3 Використання звичайних цистерн (загального парку) для перевезення кислот не допускається.
2.6.4 На цистернах для перевезення кислот має бути таке розпізнавальне забарвлення і такі трафарети:
уздовж котла цистерни з обох боків наноситься жовта смуга шириною 500 мм, а на торцевих днищах - тією самою фарбою квадрат розміром 1x1 м;
на квадратах і в центральній частині котла з обох боків у залежності від того, під яку кислоту призначена цистерна, наносяться чорною фарбою такі трафарети (висота букв 150 мм): "Серная кислота", "Меланж", "Олеум", "Соляная кислота".
Крім того, власні кислотні цистерни мають бути пофарбовані і мати трафарети згідно з пунктами 1.4.13 і 1.4.15 цих Правил.
2.6.5 Концентрація і якість кислоти, що наливається, мають відповідати вимогам діючих стандартів.
2.6.6 Приготування меланжу, а також інгібування соляної кислоти проводиться відправником до наливу у спеціально пристосованих ємкостях. Виконання цих операцій безпосередньо у цистернах у процесі наливу не допускається. Температура меланжу при наливі в цистерни має бути не вище +30 град.C, а в літній період - не вище +40 град.C.
2.6.7 Після наливу кислоти відправник зобов'язаний закрити кришку люка цистерни на кислотостійкій прокладці, ретельно закрутити баранці, опломбувати цистерну і протерти котел.
2.6.8 Злив кислот провадиться повністю з видаленням шламу. Після зливу кислоти одержувач зобов'язаний негайно щільно закрити кришку люка на кислотостійкій прокладці, закрутити баранці, опломбувати цистерну і протерти котел.
2.6.9 Перед направленням кислотних цистерн для ремонту котла відправник (одержувач) зобов'язаний своїми засобами очистити котел цистерни, нейтралізувати, промити і дегазувати його. Промивка цистерн провадиться з дотриманням правил охорони праці і забезпеченням збереженості цистерн.
Після промивання і дегазації відправник (одержувач) додає до перевізних документів довідку про промивання і дегазацію цистерни і повну безпечність виконання робіт всередині котла цистерни.
2.6.10 У разі виявлення під час перевезення течі кислоти несправна цистерна негайно відчіпляється від поїзда і подається на окрему колію.
Про течу цистерни станція сповіщає по телеграфу або телефону відправника або одержувача, або найближче підприємство наливу (зливу) кислот (у залежності від місцезнаходження несправної цистерни), які зобов'язані в добовий термін після одержання повідомлення направити працівників з обладнанням для перекачування кислоти. При необхідності для перевезення працівників з обладнанням до місця перекачування такої цистерни станція зобов'язана надати вагон.
Вантаж перекачується у відповідну кислотну цистерну незалежно від її належності до того чи іншого підприємства.
У разі відсутності такої цистерни станція відчеплення негайно доводить до відома дирекції або управління залізниці для направлення відповідної цистерни.
2.7. Інші хімічні вантажі
2.7.1 Перевезення рідких хімічних вантажів провадиться у власних спеціалізованих цистернах і контейнерах-цистернах.
2.7.2 На цистернах для перевезення хімічних вантажів по всій довжині котла з обох боків наноситься смуга жовтого кольору шириною 500 мм, а на днищах котла - квадрат того самого кольору розміром 1x1 м, а також трафарети згідно з пунктами 1.4.13 та 1.4.15 цих Правил.
На цистернах і контейнерах-цистернах для перевезення хімічних вантажів, які відносяться до числа небезпечних, відправником наносяться знаки небезпеки.
( Підпункт 2.7.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1430 від 25.11.2008 )
2.7.3 На цистерни для перевезення сірковуглецю наносяться трафарети і знаки небезпеки.
Перевезення сірковуглецю в цистернах і танках-контейнерах як у заповненому, так і в порожньому стані провадиться під надлишковим тиском інертного газу від 0,01 до 0,03 МПа, про що проставляється відмітка в перевізних документах.
Перевезення сірковуглецю в теплий період року (з першого квітня до першого жовтня) може здійснюватися під шаром води у кількості 5% об'єму вантажу. Загальна маса сірковуглецю з водою не повинна перевищувати вантажопідйомності цистерни. Кількість налитої води вказується відправником у перевізних документах під найменуванням вантажу. Після повного зливу сірковуглецю в теплий період року одержувач зобов'язаний налити в цистерну воду (висота наливу 3-5 см).