Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно

Відповідно до підпунктів 23 та 30-1 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396 (із змінами і доповненнями), на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року N 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" та від 16 травня 2002 року N 661 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно", з метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень

1. Установити, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

2. Затвердити Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (додається).

3. Установити, що держателем Реєстру прав власності на нерухоме майно є Мін'юст, який забезпечує функціонування Реєстру.

4. Визначити адміністратором Реєстру прав власності на нерухоме майно державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що здійснює програмно-інформаційне забезпечення Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідає за його функціонування, збереження даних і захист їх від руйнування, має повний доступ до структури єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

5. Покласти на державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України:

здійснення заходів з розробки та встановлення програмного забезпечення БТІ для ведення електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно до 30 серпня 2002 року;

запровадження в обіг спеціальних бланків (виготовлення та постачання) для видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтв про право власності з 1 жовтня 2002 року;

підготовку та подання на затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав на нерухоме майно, за користування інформацією та інші послуги, які надаються адміністратором Реєстру.

6. Установити, що видача витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно з 1 жовтня 2002 року БТІ здійснюються тільки на спеціальних бланках установленої форми.

Витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виконані з 1 жовтня 2002 року не на спеціальному бланку, є недійсними.

Рекомендувати місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування проводити видачу свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразок та опис яких затверджується Міністерством юстиції України.

7. Установити, що до створення електронної версії Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на паперових носіях.

8. Департаменту цивільного законодавства разом із Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України до 20 вересня 2002 року розробити та подати на затвердження:

Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно;

Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків для видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтв про право власності;

Зразок та опис спеціальних бланків для видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтв про право власності.

10. Унести зміни до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року N 31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10 червня 1999 року за N 364/3657 (із змінами і доповненнями), доповнивши пункт 4.1 підпунктом 4.1.3 такого змісту:

"4.1.3 за письмовим запитом бюро технічної інвентаризації - у зв'язку із здійсненням ними реєстрації прав власності на нерухоме майно - довідки про відсутність арештів об'єктів нерухомого майна".

Ці зміни набирають чинності з 20 червня 2002 року.

11. Департаменту цивільного законодавства (І.І.Завальна):

розробити до 6 травня 2002 року Методичні рекомендації із застосування в практичній діяльності бюро технічної інвентаризації Тимчасового положення про порядок і реєстрації прав власності на нерухоме майно;

подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами і доповненнями) та довести його до відома Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.

12. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції довести цей наказ до відома районних, міських управлінь юстиції, нотаріусів та бюро технічної інвентаризації.

13. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря А.П.Зайця.

1.1. Це Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

1.2. Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

1.3. Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається.

1.4. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

1.5. Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

1.6. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

1.7. Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

1.8. Технологічні та технічні засоби ведення Реєстру прав забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу та внесення недокументованих записів, можливість оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативного пошуку та документального відтворення процедури реєстрації, контроль реєстраційних записів і запитів до Реєстру прав, оперативне надання витягів із Реєстру прав.

1.9. Держателем Реєстру прав є Мін'юст, який забезпечує функціонування Реєстру.

БТІ, які уклали відповідні договори з Адміністратором Реєстру прав, мають прямий доступ до електронного Реєстру прав, вносять відповідні дані до Реєстру прав, надають витяги з Реєстру прав та виконують інші функції, передбачені цим Положенням.

1.10. Адміністратором Реєстру прав є державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що здійснює програмно-інформаційне забезпечення Реєстру прав, відповідає за його функціонування, збереження даних і захист їх від руйнування, має повний доступ до структури єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру прав.

1.11. У разі виявлення невідповідності запису Реєстру прав на електронних носіях запису на паперових носіях пріоритет має запис на паперових носіях.

1.12. Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Реєстраторами можуть бути призначені особи з вищою юридичною освітою.

Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

1.13. Реєстрація прав проводиться в такому порядку:

приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно;

установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав;

прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав;

унесення записів до Реєстру прав;

учинення написів на правовстановлювальних документах;

видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

2.1. Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Правовстановлювальні документи, які відповідно до закону підлягають обов'язковій державній реєстрації, приймаються за умови проведення їх державної реєстрації.

2.2. При реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку, подається також витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка видається на підставі відповідного запиту БТІ (додаток 2), та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.

2.3. Для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає заяву встановленої форми (додаток 3).

2.4. Під час подання заяви про реєстрацію прав власності фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб, при цьому особа, яка представляє особу - нерезидента України, пред'являє документи, які в разі необхідності легалізовані в установленому чинним законодавством України порядку.

2.5. Якщо заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно подається не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Якщо строк подачі заяви порушено, то реєстрації прав власності повинна передувати технічна інвентаризація об'єктів.

2.6. Заява про реєстрацію прав власності подається до БТІ, яке здійснює свою діяльність на території тієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт нерухомого майна.

2.7. Документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

2.8. Тексти документів, що подаються на реєстрацію прав, мають бути написані розбірливо, найменування юридичних осіб - без скорочення та із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та адреси їх місця проживання мають бути написані повністю.

2.9. Не підлягають прийманню на реєстрацію прав власності ті документи, які мають підчищення або приписки, закреслені слова та інші не обумовлені в них виправлення, документи, заповнені олівцем, а також документи з такими виправленнями та пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

2.10. Заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно може бути відкликана заявником (заявниками) у будь-який момент до прийняття реєстратором рішення щодо цієї заяви.

Відкликання заяви про реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюється шляхом подання заявником (заявниками) письмового клопотання встановленої форми (додаток 4) про відкликання заяви.

2.11. При отриманні заяви та документів, необхідних для проведення реєстрації прав, заявникові, за його бажанням, надається розписка (додаток 5), яка повертається після повернення заявникові правовстановлювальних документів.

3.1. З моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів.

Реєстратор:

установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав;

перевіряє договори, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені;

приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності;

видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів.

У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.

3.2. Рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити:

дату й місце прийняття рішення;

стислий опис майна, щодо якого приймається рішення;

підстави винесення рішення та правове обґрунтування;

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності).

Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписами реєстратора, начальника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ.

3.3. У реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо:

заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення;

об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ;

із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення;

подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

заявлене право вже зареєстроване;

не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно;

право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;

право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження;

відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

при укладені договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

3.4. Розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення.

Про відмову в реєстрації реєстратор письмово повідомляє заявника.

3.5. Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.

Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

3.6. Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.

3.7. Унесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію прав власності.

3.8. Після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7), видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить:

реєстраційний номер нерухомого майна;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

призначення (назву) нерухомого майна;

підстави виникнення чи припинення права власності;

особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі тощо);

відомості про власника (власників);

дату видачі витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно;

прізвище, ім'я, по батькові реєстратора;

підпис реєстратора;

підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи.

Зазначений витяг скріплюється печаткою БТІ.

Разом із витягом власнику (власникам) або уповноваженій особі повертаються правовстановлювальні документи.

3.9. У разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.

У разі необхідності із заявою про скасування запису в Реєстрі прав може звернутися попередній власник, якщо право не було зареєстровано новим власником.

3.10. У разі відмови власника від права власності на нерухоме майно в розділ Реєстру прав уноситься відповідний запис про відмову на підставі заяви власника майна, поданої особисто та справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом.

До заяви додаються правовстановлювальні документи, на підставі яких була проведена реєстрація прав власності на нерухоме майно та які підлягають анулюванню реєстратором.

Оригінали анульованих правостановлювальних документів з відміткою "Анульовано", завіреною печаткою БТІ, підшиваються до реєстраційної справи.

У записах Реєстру прав робиться відмітка про відмову від права власності на підставі відповідної заяви власника майна, та одночасно про це повідомляються органи місцевого самоврядування. Заявнику видається витяг з Реєстру прав.

3.11 Безхазяйне нерухоме майно береться на облік БТІ за місцезнаходженням нерухомого майна за заявою відповідного органу місцевого самоврядування.

При цьому у відповідному розділі Реєстру прав робиться відмітка "безхазяйне".

Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна органу місцевого самоврядування видається інформаційна довідка з Реєстру прав на бланку відповідного БТІ.

4.1. У Реєстрі прав на кожне нерухоме майно, право власності на яке заявлено вперше, за рішенням реєстратора про реєстрацію права власності відкриваються відповідні розділи.

4.1.1. Розділ Реєстру прав має дві частини, які включають записи про нерухоме майно та про право власності на нього.

Записи про нерухоме майно містять:

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження;

призначення нерухомого майна;

опис нерухомого майна, отриманий у порядку технічної інвентаризації (дані про розміри земельної ділянки (у разі наявності такої інформації), будівлі, її частини, споруди та інші характеристики, перелік яких установлений нормативно-правовими актами);

зміни в описі нерухомого майна (у разі добудови, знесення, нового будівництва тощо), отримані в порядку технічної інвентаризації;

вартість нерухомого майна за станом на дату проведення інвентаризаційних робіт;

дату внесення записів та дату внесення змін до записів;

прізвище реєстратора.

Записи про право власності на нерухоме майно містять:

для власників (співвласників) - фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, дату та місце народження, адресу постійного місця проживання, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи), дані документа, що посвідчує особу; для іноземних громадян - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього), адреса постійного місця проживання за межами України, дані документа, що посвідчує особу;

для власників (співвласників) - юридичних осіб-резидентів - найменування, місцезнаходження, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для власників - юридичних осіб-нерезидентів - найменування, місцезнаходження та країну, де зареєстровано юридичну особу;

вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності;

підстави виникнення чи припинення права власності;

дату внесення записів та дату внесення змін до записів;

прізвище реєстратора та дату прийняття рішень.

4.1.2. Реєстраційна справа відкривається на нерухоме майно, право власності на яке підлягає реєстрації.

Реєстраційна справа містить такі документи:

заяви про реєстрацію відповідних прав;

копію розділу Реєстру прав;

нотаріально засвідчені копії правовстановлювальних документів, що підтверджують права на нерухоме майно;

документи, що свідчать про внесення плати за реєстрацію;

інформацію про видані витяги з Реєстру прав;

дані технічної інвентаризації;

інші документи, що є підставою для реєстрації прав.

Документи в реєстраційній справі розміщуються в порядку їх надходження і мають послідовну нумерацію.

У разі накопичення в одній реєстраційній справі великої кількості документів вона може бути розділена на два чи більше томів. У такому випадку на титульному аркуші кожного тому реєстраційної справи зазначається реєстраційний номер тому. Кожний том реєстраційної справи повинен містити опис документів, які містяться у ньому.

Вилучення документів із реєстраційної справи забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.

4.2. Розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення реєстратора прав у разі:

а) знищення нерухомого майна за заявою власника майна;

до заяви додаються:

акт відповідного органу, що засвідчує факт знищення майна;

правовстановлювальні документи (у разі наявності) на знищене майно, які підлягають анулюванню у порядку, встановленому цим Положенням;

б) поділу або об'єднання нерухомого майна.

Закриті реєстраційні справи зберігаються в архіві БТІ в установленому чинним законодавством України порядку.

4.3. При поділі нерухомого майна для кожного з об'єктів нерухомого майна відкриваються нові розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи, кожному з об'єктів нерухомого майна присвоюється новий реєстраційний номер.

4.4. При реєстрації права власності на нерухоме майно, яке було об'єднано, для об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ Реєстру прав і нова реєстраційна справа, нерухомому майну присвоюється новий реєстраційний номер.

5.1. Право на отримання витягу та інформації з Реєстру прав

5.1.1. Право на отримання витягу мають: власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи.

5.1.2. Суд, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, державні виконавці, нотаріуси, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством України, отримують інформаційну довідку з Реєстру прав на бланку відповідного БТІ.

У разі відсутності необхідних даних у Реєстрі прав використовуються дані паперових записів.

5.2. Витяг з Реєстру прав або інформаційна довідка видаються на підставі відомостей, які містяться в Реєстрі прав, після отримання відповідної заяви встановленої форми (додаток 8) чи офіційного запиту від органів, зазначених у пункті 5.1.2.

5.3. Під час подання заяви про отримання витягу з Реєстру прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цих осіб, при цьому особа, яка представляє особу - нерезидента України, пред'являє документи, які у разі необхідності легалізуються в установленому порядку.

5.4. Інформаційна довідка надається лише за письмовим запитом уповноважених органів державної влади (посадових осіб). Запит подається на бланку встановленої форми, із зазначенням законних підстав для такого запиту, за підписом керівника або особи, що його заміщує, із зазначенням відповідних номерів справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації.

5.5. Реєстратор протягом тридцяти календарних днів з дня реєстрації заяви, без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, надає витяг з Реєстру прав або приймає рішення про відмову в наданні такого витягу.

Інформаційна довідка надається протягом тридцяти календарних днів з дня прийняття відповідного запиту.

5.6. Видачі витягу передує проведення інвентаризаційних робіт.

5.7. Витяг є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі.

5.8. Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно містить:

реєстраційний номер нерухомого майна;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

підстави виникнення чи припинення права власності;

відомості про власника (власників);

форму власності;

вид і розмір часток спільної власності;

опис нерухомого майна (розміри земельної ділянки, на якій розташований об'єкт; найменування будівель, споруд та їх літеровка; призначення майна; матеріали стін кожної будівлі та споруди; розмір житлової та нежитлової площі; процент зношеності тощо);

вартість (вартість будівель і споруд за даними інвентаризації, у тому числі й самовільно збудованих, прибудованих чи реконструйованих, з урахуванням фізичного зносу та діючої індексації);

особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту та/або заборони, про перебування майна у податковій заставі тощо);

термін чинності;

дату видачі витягу з Реєстру прав;

прізвище, ім'я, по батькові реєстратора;

підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи;

підпис реєстратора.

Зазначений витяг скріплюється печаткою БТІ.

5.9. Витяг з Реєстру прав для оформлення спадщини видається спадкоємцям згідно з письмовим запитом нотаріуса.

5.10. Інформаційна довідка з Реєстру прав надається особам, визначеним у пункті 5.1.2 цього Положення.

Інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно містить:

реєстраційний номер нерухомого майна;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

призначення нерухомого майна;

підстави виникнення чи припинення права власності;

відомості про власника (власників);

форму власності;

вид і розмір часток спільної власності,

дату внесення запису;

прізвище, ім'я, по батькові реєстратора;

підпис реєстратора;

підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи.

Зазначена довідка скріплюється печаткою БТІ.

5.11. У задоволенні заяви про надання витягу з Реєстру прав може бути відмовлено, якщо заявник не має права на отримання тих відомостей з Реєстру прав, які були викладені в його заяві.

У задоволенні запиту про надання інформації з Реєстру прав може бути відмовлено, якщо запит зроблено без дотримання вимог пунктів 5.1.2 та 5.4 цього Положення.

6.1. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності:

а) органами місцевого самоврядування:

- фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;

- власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, унаслідок чого змінилися належні їм частки. У разі, якщо співвласники не згодні змінити частки добровільно, це питання вирішується в судовому порядку;

- членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески;

- юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками;

- фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується;

- фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання;

- інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору;

- реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна з представленням рішень комісій з реабілітації про повернення цього майна;

- у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель);

- фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та акта приймання-передавання цього об'єкта;

- фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені із житлових у нежитлові і навпаки, при наданні рішення відповідного органу;

- фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно;

б) органами приватизації - наймачам житлових приміщень, які приватизували їх відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків";

в) Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти - суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла, на їх частку.

6.2. Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

6.3. Свідоцтво про право власності містить таку інформацію:

назву об'єкта нерухомого майна;

місце видачі свідоцтва;

дату видачі свідоцтва;

назву органу, який видав свідоцтво;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

відомості про власника (власників);

форму власності;

вид і розмір часток спільної власності;

дату прийняття рішення;

прізвище, ім'я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення;

підпис керівника.

Свідоцтво скріплюється печаткою органу, який видав зазначене свідоцтво.

6.4. У разі крадіжки, втрати, пошкодження тощо свідоцтва про право власності чи витягу про реєстрацію прав БТІ можуть видати дублікат витягу або за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дубліката свідоцтва.

Для отримання дубліката свідоцтва чи витягу подається заява, якій передує опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених, пошкоджених свідоцтв про право власності чи витягів про реєстрацію прав.

БТІ перевіряє належність заявленої вимоги відомостям з Реєстру прав та оформлює дублікат свідоцтва чи витягу.

На дублікаті свідоцтва чи витягу обов'язково зазначається його номер та в Реєстрі прав робиться відмітка про втрату оригіналу свідоцтва чи витягу та відмітку про видачу дубліката свідоцтва чи витягу.

7.1. За інвентаризацію нерухомого майна, за оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав справляється плата, яка встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (із змінами та доповненнями).

7.2. Інформаційні довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно надаються безоплатно органам державної влади (посадовим особам), зазначеним у пункті 5.1.2.

7.3. За надання витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно та витягу з Реєстру прав справляється плата, яка визначається Міністерством юстиції України.

1. Договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.

2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами.

3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами.

4. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами.

5. Свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами.

6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування.

7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді.

8. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України.

9. Договори відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, укладені шляхом проведення цільових біржових чи позабіржових аукціонів з метою погашення податкового зобов'язання.

10. Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

11. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.

12. Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

13. Дублікати правовстановлювальних документів, видані нотаріусами та органами місцевого самоврядування, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами.

14. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, які видаються Фондом державного майна.

15. Свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами, на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.

Примітка. Реєстрація договорів (контрактів) купівлі-продажу споруд (приміщень) для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та міжнародних міжурядових організацій, видача свідоцтв про власність проводиться лише за наявності відповідної ноти Міністерства закордонних справ України, а для розміщення міжнародних неурядових та іноземних організацій - листа відповідно Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державних адміністрацій.