Положення про відповідність субєктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора

1.1. Положення розроблене на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві", на основі Положення про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві.

1.2. Положення застосовується для проведення державної атестації та переатестації (далі - атестація) суб'єктів племінної справи у тваринництві з метою визначення їх відповідності статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора.

1.3. Відповідність статусу суб'єктів племінної справи у тваринництві визначається за напрямками та показниками їх виробничо-господарської діяльності, рівнем виконання вимог до племінних (генетичних) ресурсів.

2.1. Вимоги, що визначають відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід.

2.1.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід визначають за мінімальними вимогами оцінки племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 1) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 2), погоджених у районному відділенні статистики.

2.1.2. При атестації враховується:

робота з виведення нових порід та типів тварин, участь у виставках та аукціонах, проведення імуногенетичного контролю, ведення зоотехнічного та племінного обліку;

достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.

2.1.3. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 3) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

2.2. Вимоги, що визначають відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід

2.2.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 4) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 5), погоджених у районному відділенні статистики.

2.2.2. Племінні заводи, племінні репродуктори, в яких розводять м'ясну худобу, атестують на основі бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід і типів (додаток 6).

2.2.3. При атестації комісія має право:

додавати бали до сумарної кількості - за роботу з виведення нової породи чи типу - 3; за роботу з дочірніми господарствами - 3; за участь у виставках та аукціонах - 1; за проведення імуногенетичного контролю - 2;

знімати бали від сумарної кількості - за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп - 2; за недостатню кількість кормів та їх низьку якість - 5.

2.2.4. Суб'єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70-84 бали.

2.2.5. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 7) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

3.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства визначають за показниками продуктивності і племінної цінності тварин.

3.2. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів'я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 35). Оцінка стада свиней проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 8) за 100-бальною системою з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств із свинарства (додаток 9), погоджених у районному відділенні статистики.

3.3. При атестації комісія має право:

додавати до сумарної кількості балів - за участь у виставках і аукціонах - 1; за наявність і задовільний стан таборів для літнього утримання тварин - 2; за проведення імуногенетичного контролю - 2; за участь в роботі з виведення нової породи чи типу - 3; за проведення оцінки кнурів і маток методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства - 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;

знімати бали від сумарної кількості - за порушення утримання кількості поголів'я в приміщеннях та секціях - 1; за невідповідність параметрів мікроклімату нормативним умовам - 1; за недостатню кількість кормів (відповідно до потреби) та низьку їх якість, відсутність у раціонах мінеральних добавок та мікроелементів - 5; за відсутність плану та проведення ветеринарно-профілактичних заходів - 5; за відсутність спецодягу та спецвзуття, душових для обслуговуючого персоналу - 1; за відсутність медичного обстеження працівників - 1.

3.4. Суб'єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70-84 бали.

3.5. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства із свинарства (додаток 10) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

4.1. Відповідність статусу вівчарських та козівничих племінних заводів і племінних репродукторів визначають за мінімальними вимогами до кількості поголів'я вівцематок та баранів-плідників, необхідної для атестації племінних заводів і племінних репродукторів (додаток 11), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 12), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 13), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 14), мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з козівництва (додаток 15), на основі кількісних та якісних показників продуктивності овець й виробничо-господарської діяльності племінних господарств (додаток 16), кількісних та якісних показників продуктивності і виробничо-господарської діяльності племінних господарств з розведення каракульських, сокільських овець (додаток 17), погоджених у районному відділенні статистики.

4.2. Атестаційна комісія проводить експертну оцінку усіх основних і ремонтних баранів (цапів) - плідників, а також до 10 відсотків ремонтних ярок, племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного ядра, оглядає решту маточних отар господарства. Дані огляду заносять у відомість експертної оцінки поголів'я овець (додаток 18).

4.3. Мінімальний вихід ягнят на 100 вівцематок і ярок старше 1 року - 90-100 голів при відлученні. Питома вага елітного молодняку для реалізації племінними заводами не менше 100, племінними репродукторами - 70 відсотків. З кількості реалізованого племінного молодняку баранчиків класу "еліта" та ярок класу "еліта" і I класу має бути не менше 50 відсотків.

4.4. При атестації племінних заводів і репродукторів слід ураховувати стан селекційно-племінної роботи і належне ведення зоотехнічного і племінного обліку, кормової та матеріально-технічної бази, рівень спеціалізації з вівчарства, ветеринарно-санітарний стан, участь у виставках та аукціонах, роботу з виведення нових порід і типів.

4.5. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з вівчарства (козівництва) (додаток 19) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

5.1. Відповідність статусу кінного заводу і племінного репродуктора з конярства визначають за мінімальними вимогами до кінних заводів і племінних репродукторів з конярства (додаток 20) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з конярства (додаток 21), погоджених у районному відділенні статистики.

5.2. При атестації кінних заводів ураховується: кількість виграних призів, у тому числі традиційних або міжнародних; кількість установлених рекордів; участь у виставках і аукціонах.

5.3. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з конярства (додаток 22) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

6.1. Відповідність статусу племінного заводу із птахівництва і племінного птахорепродуктора визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів із птахівництва (додаток 23) і мінімальними вимогами до племінних птахорепродукторів (додаток 24) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з птахівництва (додаток 25), погоджених у районному відділенні статистики.

6.2. При атестації комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять у господарстві; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських форм).

6.3. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з птахівництва (додаток 26) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

7.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 27) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 28), погоджених у районному відділенні статистики.

7.2. Комісія проводить експертну оцінку основного поголів'я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. На основі отриманих даних складають відомість показників племінної якості та виробничо-фінансової діяльності племінних господарств з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 29).

7.3. Для господарств, які мають чисельність поголів'я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 відсотків, з реалізації - на 50 відсотків.

7.4. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного звірівничого (кролівничого) господарства (додаток 30) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.

8.1. Відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва визначають за мінімальними вимогами до племінних господарств з рибництва (додаток 31) і мінімальними вимогами до структури ставкових площ племінних господарств з рибництва (додаток 32) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності риборозплідника (додаток 33), погоджених у районному відділенні статистики.

8.2. Комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер'єру основного племінного поголів'я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю нащадків.

8.3. При оцінці роботи племінних господарств з рибництва атестаційна комісія враховує: роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб; утримання колекційних стад цінних видів риби; проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах господарства; участь у виставках та аукціонах; проведення імуногенетичного контролю; ведення зоотехнічного та племінного обліку.

8.4. Про наслідки атестації складається акт державної атестації (переатестації) племінного господарства з рибництва (додаток 34) з висновками про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який візують усі члени атестаційної комісії.