ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА
ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
| N 127 від 24.05.2001 | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773 |
Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 73 від 26.11.2002 Наказами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства N 92 від 15.06.2005 N 42 від 08.02.2006 Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 Наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 404 від 09.08.2012 N 658 від 28.12.2012 N 2 від 08.01.2013 )
Указами Президента України від 09.12.97 N 1342 та від 16.05.2001 N 314 затверджено Положення про Держбуд України та зміни до нього. Цим Положенням покладено на Комітет здійснення функцій координації і нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації, у зв'язку з чим
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (додається).
2. "Инструкцию о порядке проведения технической инвентаризации жилищного фонда", затверджену наказом ЦСУ СРСР від 15.07.85 N 380, уважати такою, що не застосовується на території України, та Інструкцію по технічній паспортизації жилих будинків державного і громадського фонду та фонду житлово-будівельних кооперативів у міській і сільській місцевостях України, затверджену наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 N 136, уважати такою, що втратила чинність.
3. Українській асоціації "Укртехінвентаризація" (Л.Черненко) забезпечити видання Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
4. Управлінню нормативно-правового забезпечення реформування житлової політики та експлуатації житлового фонду (М.Каплун) подати наказ на реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету М.Руля.
| Голова Комітету | В.М.Гусаков |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держбуду України
24.05.2001 N 127
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 липня 2001 р.
за N 582/5773
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна
( У тексті Інструкції слово "самовільне" в усіх відмінках і числах замінено словом "самочинне" у відповідному відмінку і числі згідно з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства N 42 від 08.02.2006 )( У тексті Інструкції та додатках до неї слова "бюро технічної інвентаризації", "бюро", "БТІ" в усіх відмінках та числах замінено словами "суб'єкт господарювання" у відповідних відмінках та числах згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до чинного законодавства з метою нормативно-методичного забезпечення діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (далі - суб'єкти господарювання).
( Пункт 1.1 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
1.2. Інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою:
- визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних);
- обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів;
- установлення вартості об'єктів.
Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках:
( Абзац п'ятий пункту 1.2 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту;
( Абзац шостий пункту 1.2 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва;
( Абзац сьомий пункту 1.2 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію.
( Абзац пункту 1.2 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.
( Абзац пункту 1.2 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
1.3. Інструкція діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності.
1.4. Технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури" (далі - виконавці).
( Абзац перший пункту 1.4 розділу 1 в редакції Наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012, N 2 від 08.01.2013 )
На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2 - 8, 18), які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.
( Абзац другий пункту 1.4 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Термін виконання робіт з технічної інвентаризації встановлюється договором.
( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 73 від 26.11.2002; в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
Розмір та порядок оплати робіт із технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.
( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
1.5. Інвентаризаційна справа формується і ведеться на кожен об'єкт нерухомого майна на весь час його існування та зберігається в органі державної реєстрації прав за місцезнаходженням такого об'єкта.
( Пункт 1.5 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
1.6. На житлові будинки, запроектовані, побудовані (реконструйовані) відповідно до норм СНиП 2.08.01-89, вимоги Державних будівельних норм (далі - ДБН В.2.2-15-2005) не поширюються.
( Розділ 1 доповнено пунктом 1.6 згідно з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства N 42 від 08.02.2006 )
1.7. Для проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна замовниками укладаються договори.
( Розділ 1 доповнено пунктом 1.7 згідно з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства N 42 від 08.02.2006; в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 658 від 28.12.2012 )
1.8. Обробка персональних даних здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".
( Розділ 1 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
2. Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації
До об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:
- багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки;
( Абзац другий розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010; в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
- одноквартирні (садибні) житлові будинки;
( Абзац третій розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
- багатофункціональні будинки і комплекси;
( Розділ 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;
- господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);
( Абзац розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 73 від 26.11.2002 )
- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);
( Абзац розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 73 від 26.11.2002 )
- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);
- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання"). Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) наведена у додатку 14 до цієї Інструкції.
( Розділ 2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
2.1. Багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки
( Назва пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказів Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010, N 2 від 08.01.2013 )
Багатоквартирний житловий будинок - житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира.
( Абзац другий пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Багатоквартирний житловий будинок може бути зблокованого, секційного, коридорного, галерейного і терасного типів.
( Абзац третій пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Відповідно до пункту 2.18 ДБН В.1.17-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" житлові будинки класифікують як:
( Абзац четвертий пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
малоповерхові (висотою до 9 м, зазвичай до 3-х поверхів включно);
( Абзац п'ятий пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказів Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010, N 2 від 08.01.2013 )
багатоповерхові (висотою від 9 до 26,5 м, зазвичай до 9-х поверхів включно);
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
підвищеної поверховості (висотою від 26,5 до 47 м, зазвичай до 16 поверхів включно);
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
висотні (висотою більше 47 м, зазвичай понад 16 поверхів).
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Технічній інвентаризації підлягають як квартирні житлові будинки та гуртожитки загалом, так і їх основні елементи:
( Абзац пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
- секції;
- поверхи (надземні, цокольні, підвальні, технічні, мансардні);
- сходово-ліфтові вузли;
- квартири (групи квартир);
- квартири в одноквартирних (садибних) житлових будинках;
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
- кімнати, житлові осередки, секції у гуртожитках.
( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Під час визначення поверховості надземної частини будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічні, мансардний і цокольний, якщо верх його перекриття перебуває вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м (додаток 10).
( Абзац шістнадцятий пункту 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
За умови різної кількості поверхів у різних частинах будинку, а також у разі розміщення будинку на земельній ділянці з нахилом, коли за рахунок нахилу збільшується кількість поверхів, поверховість визначається окремо для кожної частини будинку (наприклад, 5-7-9-поверховий).
Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, під час визначення поверховості будинку не враховується.
2.2. Одноквартирні (садибні) житлові будинки
( Назва пункту 2.2 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Житловий будинок указаної категорії складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.
Характерними допоміжними приміщеннями будинків є: передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо.
На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються господарські будівлі (сараї (хліви), літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).
( Абзац третій пункту 2.2 розділу 2 в редакції Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 73 від 26.11.2002 )
Прибудовою (до житлового будинку) є частина будинку, розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну. Прибудови мають внутрішнє сполучення з основними частинами будинків.
До них відносяться: прибудовані житлові кімнати та допоміжні приміщення (тамбури, веранди, кухні, комори, ванні кімнати, вбиральні тощо).
2.3. Будинки та споруди громадського призначення
[ДБН В2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення"]
( Абзац другий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Основні типи:
( Абзац третій пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Будинки дошкільних навчальних закладів
( Абзац четвертий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Дошкільні навчальні заклади загальнорозвиваючі і компенсуючого типу (спеціальні та санаторні)
( Абзац п'ятий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Будинки дитини та дошкільні дитячі будинки
( Абзац шостий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Дошкільні навчальні заклади, об'єднані із загальноосвітньою школою I і I-II ступенів
( Абзац сьомий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Будинки навчальних закладів
Загальноосвітні та спеціалізовані школи I, I-II і I-III ступенів
( Абзац дев'ятий пункту 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Загальноосвітні, спеціальні та санаторні школи-інтернати
Міжшкільні навчально-виховні комбінати
Позашкільні заклади
Професійно-технічні навчальні заклади
Вищі навчальні заклади
Інститути підвищення кваліфікації спеціалістів
Будинки та споруди для охорони здоров'я і відпочинку
Лікувально-профілактичні заклади
Санітарно-профілактичні заклади
Установи судово-медичної експертизи
Аптечні заклади
Санаторії та санаторії-профілакторії
Заклади відпочинку та туризму
Готелі, мотелі, кемпінги та інші заклади тимчасового розміщення (проживання)
( Пункт 2.3 розділу 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Будинки та споруди фізкультурно-оздоровчі та спортивні
Відкриті фізкультурно-спортивні споруди
Будинки та криті споруди
Фізкультурно-спортивні та фізкультурно-оздоровчі комплекси
Будинки культурно-видовищних закладів дозвілля та культових закладів
Бібліотеки
Музеї та виставки
Будинки дозвілля (клуби, центри культури і дозвілля та інше)
Видовищні будинки (театри, концертні зали, кінотеатри, цирки та інше)
Культові будинки, споруди та комплекси
Будинки підприємств торгівлі та громадського харчування
Будинки для підприємств роздрібної торгівлі
Будинки для підприємств громадського харчування (за винятком будинків та приміщень громадського харчування, які належать до допоміжних будинків і приміщень промислових підприємств)
Будинки підприємств побутового обслуговування
Комплексні підприємства побутового обслуговування
Лазні, лазне-оздоровчі комплекси
Хімчистки та пральні
Будинки закладів соціального захисту населення
Територіальні центри соціального обслуговування, будинки нічного перебування, центри реінтеграції, соціальної адаптації, соціальні готелі
( Абзац сорок другий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Будинки-інтернати загального та спеціального типів
Центри зайнятості населення
( Пункт 2.3 розділу 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Будинки для науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій та органів управлінь
Будинки для науково-дослідних інститутів (за винятком значних спеціальних споруд)
Будинки для проектних та конструкторських організацій
Будинки інформаційних центрів
Будинки для органів управління
Будинки для громадських організацій
Будинки для кредитування, страхування та комерційного призначення
Банки і банківські сховища
Будинки для архівів
Будинки для транспорту, призначені для безпосереднього обслуговування населення
Вокзали всіх видів транспорту
Контори для обслуговування пасажирів та транспортні агентства, касові павільйони.
Будинки для комунального господарства (окрім виробничих, складських і транспортних будинків та споруд)
Будинки для громадських обрядів, ритуальних послуг, крематорії
Житлово-експлуатаційні заклади
( Абзац шістдесятий пункту 2.3 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Громадські вбиральні
Багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення
Основні будинки, господарські будівлі.
Основними вважаються будинки, що визначають призначення використання земельних ділянок, на яких вони розміщені.
Основними можуть бути житлові та громадські будинки - житловий будинок, школа, лікарня, магазин тощо.
На одній земельній ділянці можуть бути розташовані декілька основних будинків різних за призначенням. Так, якщо на пришкільній ділянці, крім школи, є ще житловий будинок для вчителів, то і школа і житловий будинок є основними будинками.
Господарські будівлі: котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, гаражі, сараї, сміттєзбірники тощо, розміщені на земельних ділянках житлових і громадських будинків, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків.
Основні та допоміжні приміщення громадських будинків та споруд.
Основними приміщеннями громадських будинків та споруд (далі будинків) є приміщення, які визначають їх функціональне призначення.
Допоміжні приміщення - це приміщення, які виконують функції допоміжного (другорядного) значення в громадських будинках. Найбільш характерні з них - вестибюлі, коридори, холи, гардероби, вбиральні, комори тощо.
Примітка. До складу приміщень громадських будинків входять приміщення іншого призначення - їдальні, буфети, бібліотеки, кіоски тощо, які відносяться до приміщень відповідного типу громадських будинків.
Приміщення громадського призначення, вбудовані в житлові будинки
На першому, другому, третьому і цокольному поверхах житлових будинків розміщуються адміністративні приміщення, приміщення для магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку, банків, магазинів і кіосків, юридичних консультацій та нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, житлово-експлуатаційних організацій, для фізкультурно-оздоровчих занять, культурно-масової роботи з населенням, а також приміщень для груп короткочасного перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).
( Абзац сімдесят другий пункту 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
У підвальних, цокольних і на першому поверхах житлових будинків допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків.
( Абзац сімдесят третій пункту 2.3 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
( Абзац сімдесят четвертий пункту 2.3 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
( Абзац сімдесят п'ятий пункту 2.3 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
( Абзац сімдесят шостий пункту 2.3 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
2.4. Садові та дачні будинки, гаражі
Садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання.
Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
У межах одного поселення або району можуть передбачатися змішані типи використання земельних ділянок: для відпочинку, ведення садівництва та городництва тощо з будівництвом як дачних, так і садових будинків.
На ділянках садових (дачних) будинків можуть бути розміщені також господарські будівлі (у тому числі для утримання домашньої птиці, кролів тощо).
Основні типи гаражів - одноповерхові (блокові), багатоповерхові та підземні гаражі-стоянки. До основних приміщень належать приміщення для стоянки автомашин, до допоміжних - майстерні, роздягальні, оглядові ями, для зберігання запчастин і т.п.
3. Організація та порядок виконання робіт
3.1. Загальні вимоги
Технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.
( Абзац другий пункту 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо (додаток 11).
( Абзац третій пункту 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Технічний знос будинків (окремих елементів) можливо визначити тільки у процесі обстеження та оцінки технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників. Під заповненою з результатами обстеження таблицею про технічний опис (характеристику) або опис конструктивних елементів зазначається: "Обстеження здійснив, посада, прізвище, ініціали працівника суб'єкта господарювання, який безпосередньо проводив обстеження та оцінку технічного стану конструкцій".
( Абзац четвертий пункту 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Роботи з інвентаризації всіх об'єктів повинні здійснюватися на замовлення та за обов'язковою участю замовника (замовників), у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням ним (ними) цих документів. При проведенні технічної інвентаризації визначення вартості об'єктів виконується за бажанням замовника.
( Абзац п'ятий пункту 3.1 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 2 від 08.01.2013 )
Установлення вартості об'єктів передбачає визначення:
а) площ і об'ємів будинків, допоміжних будівель та споруд;
б) одиниці виміру (ціна одного кубометра або одного квадратного метра будинку, квартири, кімнати, жилого блоку, секції в гуртожитках, інших приміщень) за таблицями збірників з відповідними поправками;
( Абзац восьмий пункту 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
в) будівельної та інвентаризаційної вартості будинків, уключаючи прибудови, підвали (цокольні поверхи, погреби під будинками), а також господарські будівлі та споруди.
Під час виконання технічної інвентаризації необхідно дотримуватися такої черговості робіт:
вивчення документів, що стосуються інвентаризації;
виконання обстеження, обмірів, складання схематичних креслень земельних ділянок, будинків, допоміжних будівель та споруд.
На кожний об'єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.
( Абзац тринадцятий пункту 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
У процесі обстеження та оцінки технічного стану будинків слід керуватися єдиним класифікатором будинків за їх класністю.
Залежно від якості житла та наявного інженерного обладнання наказом Держбуду України від 30.09.98 наказ N 215 затверджено Єдиний класифікатор житлових будинків, яким установлено шість класів будинків.
------------------------------------------------------------------
| Клас | Характеристика за основними ознаками будинків |
| будинку | |
|---------+------------------------------------------------------|
| 1 | 2 |
------------------------------------------------------------------
1. Особливо капітальні будинки (термін служби 150 років) з кам'яними або цегляними стінами (товщина в 2,5 - 3,5 цеглини), із залізобетонним чи металевим каркасом, із залізобетонним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 3,0 м і вище, з повним складом інженерного обладнання, у яких термін експлуатації не перевищує 50% терміну служби або виконано капітальний ремонт.
2. Капітальні будинки (термін служби 125 років) з цегляними стінами (товщина в 1,5 - 2,5 цеглини), із залізобетонним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,7 - 3,0 м, з повним складом інженерного обладнання, у яких термін експлуатації не перевищує 50% терміну служби або виконано капітальний ремонт.
3. Будинки великопанельні, великоблочні та з місцевих будівельних матеріалів (цегла, дрібні блоки з природного чи штучного каменю тощо) (термін служби 100 років), із залізобетонним збірним або монолітним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 - 2,7 м, з повним складом інженерного обладнання, у яких термін експлуатації не перевищує 50% терміну служби.
4. Будинки великопанельні, великоблочні та з місцевих дрібноштучних будівельних матеріалів (цегла, дрібні блоки з природного та штучного каменю тощо) (термін служби 100 років), із залізобетонним або дерев'яним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 м, у яких термін експлуатації перевищує 50% терміну служби.
5. Будинки із стінами з монолітного шлакобетону, шлакоблоків, черепашнику та інших дрібноштучних виробів з місцевої сировини (термін служби 70 років), із залізобетонним чи дерев'яним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 м.
6. Будинки із стінами полегшеної конструкції - збірно-щитові, каркасно-засипні, каркасно-камишитові, глинобитні, дерев'яні та інші, термін служби яких 30-50 років.
Примітки:
1. Класифікація поширюється на квартирні та садибні житлові будинки, уключаючи квартирні будинки для людей похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки, в основу яких покладено капітальність основних конструкцій, термін служби будинків та фактичний строк експлуатації, висота приміщень та ступінь забезпечення інженерним обладнанням.
2. Житлові будинки, термін експлуатації яких перевищує 50% терміну служби і яким не проведено їх капітального ремонту, понижуються на один клас.
3. Житлові будинки, які за основними показниками належать до 1-го та 2-го класу і мають дерев'яні перекриття, понижуються на один клас.
4. Житлові будинки, у яких інженерне обладнання є не в повному складі, понижуються на один клас.
5. Поверховість будинків залежить від функціонального призначення будинку та основних несучих конструкцій і за класифікатором не визначається.
3.2. Порядок проведення обмірювальних робіт
Обміру підлягають будинки, квартири (кімнати, жилі блоки, секції в гуртожитках), господарські будівлі та споруди, передбачені в розділі 2.
( Абзац другий пункту 3.2 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Будівлі тимчасового характеру (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою тощо) обміряються та включаються до матеріалів інвентаризації. Це будівлі - збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій).
Кожен будинок або прибудова підлягає обміру за своїм периметром по цоколю для підрахунку забудованої площі і вище цоколя по поверхні стін будинку зняттям всіх необхідних розмірів для підрахунку площі будинку та прибудов.
Обміряючи об'єкт по периметру, слід враховувати окремі його частини (архітектурні деталі, рельєфну кладку стін тощо).
Обмір будинків проводиться вимірювальними інструментами.
( Абзац шостий пункту 3.2 розділу 3 в редакції Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Округлення лінійних промірів виконується з точністю до 1 см.
Зовнішній обмір будинку проводиться вище цоколя, на рівні віконних прорізів, з точністю до 1 см.
Кінцевим пунктом обміру лінії (стіни) уважається ріг будинку або:
прибудова, тамбур, веранда та інше;
злом горизонтальної лінії стіни.
Примітка. Виступні частини стіни будинку (пілястри, розкріплення) завтовшки до 10 см і завширшки до 1 м не заміряються і на ескіз не наносяться. Решта виступів у будинках заміряються, наносяться на ескіз і враховуються в загальній кубатурі об'єкта. Після закінчення робіт з обміру об'єкта слід перевірити відповідність даних зовнішнього та внутрішнього розмірів будинку.
Для цього підраховується сума розмірів приміщень, товщина стін та перегородок. Теоретично за правильно виконаними обмірами, зовнішній обмір і сума внутрішніх розмірів (разом з товщиною стін) повинні бути рівними.
У разі їх невідповідності вираховується допустима неув'язка
за формулою N = +- 0.75 K, де N - неув'язка допустима;
д д
К - кількість внутрішніх розмірів, товщина стін і перегородок;
0.75 - коефіцієнт неув'язки.
Фактична неув'язка визначається за формулою N = L - L ,
ф з в
де N - неув'язка фактична; L - зовнішній розмір стіни будинку;
ф з
L - сума внутрішніх розмірів і товщина стін та перегородок.
в
Фактична неув'язка не повинна перевищувати допустимої.
( Примітка до абзацу восьмого пункту 3.2 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 73 від 26.11.2002 )
У процесі обміру будинків не прямокутної форми (в плані) виконуються додаткові діагональні промірювання в трьох приміщеннях першого поверху, де виявлена непрямокутність, у разі можливості виконуються обмірювальні засічки зовні будинку.
Діагоналі також рекомендується заміряти у великих приміщеннях.
Під час обміру дерев'яних будинків, кути яких мають зруб "у чашку" й випущені назовні кінці колод, ці випуски з довжини та ширини необхідно вилучати.
Початковий пункт обміру об'єктів позначається в ескізі нулем.
Обмір приміщень слід здійснювати від оздоблених поверхонь стін та перегородок.
Обміряючи будинки, необхідно визначати товщину стін та перегородок. Товщина стін та перегородок, які не мають прорізів, визначається таким чином: від зовнішнього розміру стіни між суміжними прорізами (найчастіше віконними) відраховують два внутрішні розміри, взяті від осі прорізу до стіни (перегородки), товщину якої треба визначити.
Круглі печі та колони заміряються і ув'язуються за паралельними дотичними до округленості та на ескізі вказують їх діаметри.
У процесі обміру багатоповерхових будинків з вікнами одного розміру за шириною, розміщеними на всіх поверхах по одних вертикальних осях, знімання розмірів щодо розміщення вікон здійснюється лише на першому поверсі. Вікна, розташовані не по одній осі, або вікна різних розмірів заміряються (прив'язуються) на кожному поверсі окремо всередині будинку.
Для будинків, збудованих за типовими проектами, проводяться обміри підвалу, технічного, цокольного, першого і наступних поверхів, якщо в них установлена невідповідність аналогічним (попередньо обміряним) приміщенням типового поверху.
( Абзац вісімнадцятий пункту 3.2 розділу 3 в редакції Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 73 від 26.11.2002 )
Внутрішній обмір приміщень здійснюється (з точністю до 1 см) по всьому периметру за розмірами, виміряними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на висоті 1,10 - 1,30 м від підлоги (без врахуванням плінтусів), з одночасним обміром дверей, печей, виступів та інших елементів з дотриманням таких обов'язкових правил:
а) дверні та віконні прорізи заміряють на світлі (за завісами);
б) обмір печей здійснюють за їх горизонтальним перетином;
в) під час обміру сходових кліток, крім самого приміщення, заміряють площадки і на ескізі вказують кількість сходинок та напрям підйому маршів;
г) санітарно-технічне обладнання - водопровідні крани (включно з пожежними), раковини, ванни, унітази, опалювальні колонки не обміряють, а лише "прив'язують" їх розміщення для подальшого нанесення умовними позначками на план;
ґ) усі виступи печей, димарів, вентиляційних коробів, стін, перегородок, ніш тощо, розміром понад 10 см, підлягають обміру та нанесенню на ескіз;
д) у приміщеннях будинків виробничого призначення обміряють фундаменти під обладнання або місця розташування обладнання зі схованими у підлогах фундаментами.
Виконання обстеження та обмірів захисної споруди здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції.
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом тридцять другим згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Здійснюються обміри вентиляційних шахт та повітрозаборів (за умови можливості доступу до них), а також захищених входів та виходів (в'їздів). У разі неможливості здійснення їх обмірів ці елементи наносяться на план об'єкта схематично.
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом тридцять третім згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Наявні основні елементи інженерно-технічного та спеціального обладнання захисної споруди наносяться на план за допомогою умовних позначень ( додаток 17) відповідно до наданого замовником Акта комплексної перевірки захисної споруди, яка проводиться відповідно до розділу 4 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 N 653, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за N 1180/13054.
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом тридцять четвертим згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Зазначений Акт має бути додано до матеріалів інвентаризаційної справи захисної споруди.
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом тридцять п'ятим згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Для захисних споруд, які вбудовані в підвальні та цокольні приміщення, а також у приміщення наземних поверхів будівель (споруд), але не займають усієї площі вищезазначених приміщень, на плані обов'язково вказуються межі приміщень захисної споруди. Межа наноситься по всьому периметру захисної споруди суцільною лінією червоного кольору товщиною 0,5 мм.
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом тридцять шостим згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
За заявою замовника об'єкта будівництва для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів суб'єкт господарювання, крім технічного паспорта, виготовляє Довідку щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (додаток 16).
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом тридцять сьомим згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
Виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі, підлягають технічній інвентаризації з уключенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка:
( Абзац пункту 3.2 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства N 42 від 08.02.2006; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 167 від 01.06.2010 )
На планах земельних ділянок: