Про затвердження Правил пожежної безпеки в галузі звязку

г) організовувати ознайомлення працюючих на будівництві з пожежною небезпекою кожного виду будівельно-монтажних робіт, а також речовин, матеріалів, конструкцій та обладнання, що застосовуються на цих роботах;

ґ) згідно з існуючим порядком своєчасно організовувати на будівництві пожежну охорону, здійснювати заходи щодо забезпечення об'єктів пожежною технікою та обладнанням, засобами зв'язку, протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної безпеки, а також первинними засобами пожежогасіння;

д) утримувати в справному стані і постійній готовності до застосування засоби пожежогасіння, сигналізації та зв'язку;

е) не допускати ведення будівельно-монтажних робіт, якщо відсутні протипожежне водопостачання, дороги, під'їзди та зв'язок;

є) призначати осіб, відповідальних за протипожежний стан окремих ділянок будівництва, за справність інженерних протипожежних систем та установок;

ж) не приступати до проведення будівельно-монтажних робіт за проектно-кошторисною документацією, яка не пройшла попередньої експертизи на відповідність нормативним актам з питань пожежної безпеки.

5.19.15. Лінійні керівники робіт, відповідальні за пожежну безпеку будівництва, зобов'язані:

а) забезпечити дотримання на підпорядкованих їм ділянках установленого протипожежного режиму всіма працівниками і залученими до будівництва особами;

б) знати пожежну небезпеку своєї виробничої дільниці;

в) своєчасно та якісно виконувати протипожежні заходи, передбачені проектом і цими Правилами;

г) забезпечити пожежобезпечну експлуатацію приладів опалення, тепловироблювальних установок, електромереж та електроустановок, вживати негайних заходів до усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі;

ґ) забезпечити у справному стані утримання засобів пожежогасіння, навчати працівників правилам застосування вказаних засобів;

д) щодня після закінчення роботи перевіряти протипожежний стан дільниці, відключення електромережі й обладнання;

е) не допускати перебування працівників та інших осіб, які закінчили роботу, в побутових і допоміжних приміщеннях у вечірній і нічний час.

5.19.16. До початку будівництва на будівельному майданчику слід знести всі будинки та споруди, що розташовані в протипожежних розривах.

У разі збереження наявних споруд повинні бути опрацьовані відповідні протипожежні заходи щодо забезпечення їх пожежної безпеки.

5.19.17. Розміщення виробничих, складських і допоміжних будівель і споруд на території будівництва повинно відповідати затвердженому в установленому порядку будівельному генеральному плану.

5.19.18. У будівлях, що споруджуються, дозволяється розташовувати адміністративно-побутові приміщення будівельних організацій, тимчасові комори для зберігання негорючих речовин і матеріалів та майстерні з їх переробки.

5.19.19. Забороняється розміщення тимчасових складів, майстерень та адміністративно-побутових приміщень у будівлях, що зводяться, з незахищеними несучими металевими конструкціями та панелями з горючими полімерними утеплювачами.

5.19.20. На території будівництва площею 5 га і більше слід передбачити не менше двох в'їздів з протилежних боків майданчика; дороги повинні мати покриття, придатне для проїзду пожежних автомашин за будь-якої пори року.

5.19.21. До всіх будівель і споруд, що будуються, та до допоміжних споруд (у тому числі й тимчасових), місць зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування необхідно забезпечити вільний прохід.

Улаштування під'їздів і доріг до будівель, що зводяться, слід завершити до початку основних будівельних робіт.

5.19.22. Забороняється розкладати багаття на території будівництва, палити в місцях зберігання та застосування горючих речовин і матеріалів, а також у тимчасових адміністративно-побутових приміщеннях і спорудах.

5.19.23. Площа, зайнята під відкриті склади горючих матеріалів, а також виробничі, складські та допоміжні будинки з горючих і важкогорючих матеріалів, повинна бути очищена від сухої трави, кори, трісок тощо.

5.19.24. Круглий ліс слід складувати в штабелі висотою не більше 1,5 м з укладанням між рядами упорів, а пиломатеріали - у штабелі висотою не більше половини штабеля у разі рядового укладання і не більше ширини штабеля - у разі укладання у клітки.

5.19.25. При зберіганні на відкритих майданчиках горючих будівельних матеріалів (лісопиломатеріали, толь, руберойд тощо), виробів, конструкцій з горючих матеріалів, обладнання та вантажів у горючій упаковці слід їх розміщувати штабелями (групами) площею не більше 100 кв.м. Розриви між штабелями (групами) та відстань від них до будівель і споруд, що будуються, та до допоміжних будівель і споруд повинна бути не менше 24 м.

Окремі блок-контейнери дозволяється розміщувати групами з кількістю не більше 10 у групі. Відстань між групами, а також від них до інших будівель повинна бути не менше 18 м.

5.19.26. Негашене вапно потрібно зберігати в закритих, окремо розташованих складських приміщеннях. Підлога цих приміщень повинна бути піднята над рівнем землі не менш як на 0,2 м.

Ями для гасіння вапна дозволяється розміщувати на відстані не менше 5 м від складу його зберігання і не менше 15 м - від інших будівель і складів.

5.19.27. У разі спорудження будівель у три поверхи і вище сходи слід монтувати одночасно з улаштуванням сходової клітки.

5.19.28. Дозволяється застосовувати у сходових клітках дерев'яні драбини в будівлях не вище двох поверхів.

5.19.29. Передбачені проектом зовнішні пожежні сходи й огорожі на дахах будівель, що споруджуються, слід установлювати одразу після монтажу несучих конструкцій.

5.19.30. При будівництві будівель у три поверхи і більше необхідно користуватися металевим риштуванням.

Риштування на кожні 40 м їхнього периметра слід обладнувати однією драбиною, але не менше ніж двома драбинами на всю будівлю. Настил і поміст риштувань слід періодично та після закінчення роботи очищати від спаленого сміття, снігу, льоду, а за потреби - посипати піском.

5.19.31. Опалубку з горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення потрібної міцності бетону дерев'яну опалубку та риштування слід розібрати та винести поза межі будинку.

5.19.32. Виконання робіт усередині будівель та споруд із застосуванням горючих речовин та будівельних матеріалів груп горючості Г3, Г4 одночасно з будівельно-монтажними роботами, пов'язаними з використанням відкритого вогню (зварювання, відігрівання труб тощо), не дозволяється.

5.19.33. Роботи з вогнезахисту металоконструкцій повинні виконуватись одночасно зі спорудженням будинків.

5.19.34. Тимчасові споруди (тепляки) для влаштування підлог та виконання інших робіт повинні виконуватися з негорючих матеріалів і матеріалів груп горючості Г1, Г2.

5.19.35. Застосування відкритого вогню, а також вогневих, електричних калориферів і газових пальників інфрачервоного випромінювання в тепляках забороняється.

5.19.36. Робота, пов'язана з монтажем конструкцій з утеплювачем з матеріалів груп горючості Г3, Г4 або із застосуванням утеплювачів з цих матеріалів, має вестися за нарядом-допуском, який видається виконавцю робіт особою, відповідальною за протипожежний стан будівництва.

5.19.37. Укладання утеплювача з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та влаштування гідроізоляційного килима з таких матеріалів на покритті, укладання захисного гравійного шару слід проводити ділянками площею не більше 500 кв. м, а при використанні утеплювача та влаштуванні гідроізоляційного килима з матеріалів груп горючості Г1, Г2 - ділянками площею не більше 1000 кв. м.

На місцях виконання робіт кількість утеплювачів та покрівельних рулонних матеріалів не повинна перевищувати змінної потреби.

Утеплювач з матеріалів груп горючості Г3, Г4 необхідно зберігати за межами будинку (будівлі), що зводиться, в окремо розташованій споруді чи на спеціальному майданчику на відстані не менше 18 м.

По закінченні робочої зміни не дозволяється залишати на робочих місцях невикористаний утеплювач та покрівельні рулонні матеріали груп горючості Г3, Г4, незмонтовані панелі з такими утеплювачами всередині або на покриттях будівель, а також у протипожежних розривах.

5.19.38. У разі пошкодження металевих обшивок панелей з утеплювачами з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 треба вживати негайних заходів щодо їх ремонту та відновлення за допомогою металевих з'єднань (болтових та ін.).

5.19.39. До початку монтажу плит покриття з полімерними утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття, виконання робіт з улаштування покрівель повинні бути виконані всі передбачені проектом виходи на покриття будівель (зі сходових кліток, зовнішніми сходами), його обгородження. Для повідомлення про пожежу біля виходів на покриття мають бути встановлені телефони або інші засоби зв'язку.

У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис. кв. м і більше із застосуванням утеплювача з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 на покрівлі з метою пожежогасіння слід передбачати влаштування тимчасового протипожежного водогону.

Відстань між пожежними кранами слід приймати виходячи з умови подавання в будь-яку точку не менш ніж двох струмин води з витратою 5 л/с кожна.

5.19.40. У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис.кв.м і більше із застосуванням горючого (важкогорючого) утеплювача на покрівлі з метою пожежогасіння слід передбачити влаштування тимчасового протипожежного водогону.

Під час робіт, пов'язаних із застосуванням гідропароізоляції на покрівлі, монтуванням панелей з горючими (важкогорючими) утеплювачами, забороняється проводити електрозварювальні й інші вогневі роботи.

Проведення робіт, пов'язаних із застосуванням відкритого вогню, слід здійснювати до початку застосування горючих (важкогорючих) матеріалів.

Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів з потовщеним шаром дозволяється в разі влаштування покрівель на залізобетонних плитах і покриттях із застосуванням негорючого утеплювача.

5.19.41. Для штучного прогрівання бетону дозволяється застосовувати пару, воду, повітря та електричний струм.

При цьому необхідно дотримуватися таких умов:

а) для теплозахисту бетону можуть застосовуватися негорючі матеріали та матеріали груп горючості Г1, Г2, а також зволожена чи оброблена вапняковим розчином тирса;

б) для влаштування тепляків дозволяється застосовувати утеплювачі з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2;

в) ділянки, які прогріваються електрострумом, повинні бути під постійним наглядом кваліфікованих електриків.

Для живлення в зоні електропрогрівання слід застосовувати кабелі типу КРПТ або ізольовані проводи типу ПРГ-500 (з додатковим захистом гумовим шлангом).

Забороняється прокладати кабелі безпосередньо по ґрунту.

У межах зони прогрівання необхідно встановлювати сигнальні лампи, які загоряються після подачі напруги в лінію. У разі перегорання ламп повинно відбуватися автоматичне відключення подавання напруги в лінії.

На ділянках електропрогрівання бетону мають бути вивішені попереджувальні плакати та написи "Небезпечно. Під напругою" тощо.

5.19.42. У будівлях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на період виконання будівельних робіт дозволяється застосовувати лише системи повітряного або водяного опалення з розміщенням топкових приміщень поза межами будівель на відстані не менше 18 м або за протипожежною стіною.

Відстань від трубопроводів з теплоносієм до конструкцій будинку повинна бути не менш як 0,1 м.

5.19.43. У тимчасових побутових та адміністративних спорудах, де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється встановлювати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм та цих Правил.

5.19.44. Пересувні та стаціонарні установки інфрачервоного випромінювання слід обладнувати автоблокуванням, що припиняє подавання газу в разі згаснення пальника.

5.19.45. Пересувні установки з пальниками інфрачервоного випромінення, які встановлюються на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен розташовуватися на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на відстані не менше 1 м.

Відстань від пальників до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 має бути не менше 1 м, групи горючості Г2 - 0,7 м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.

5.19.46. Черговий працівник, який займається експлуатацією пересувних установок, повинен стежити за їх справним станом і реєструвати в журналі розміщення установок на поверхах.

5.19.47. У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, забороняється зберігання горючих і важкогорючих речовин та матеріалів, проведення інших видів робіт.

5.19.48. Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання забороняється:

а) використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних і цокольних поверхах;

б) застосовувати пальники з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я;

в) користуватися установкою в разі появи в приміщенні запаху газу;

г) направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок тощо;

ґ) користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі;

д) зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а також поблизу працюючої установки запасні балони;

е) користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газами.

5.19.49. Під час монтажу й експлуатації установок, що працюють на газовому паливі, слід дотримуватись таких правил:

а) пальники, що встановлені в тепловироблювальних установках, повинні мати заводський паспорт, працювати стало, без відриву полум'я та "проскакування" його всередину пальника;

б) вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.

5.19.50. Повітронагрівальні установки, що працюють на рідкому та газоподібному паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче 5 м від будинку, що споруджується.

Резервуар для палива повинен мати місткість не більше 200 л і міститися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та 15 м - від будинку, що споруджується.

Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим трубопроводом.

5.19.51. Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:

а) працювати на установці з порушеною герметичністю паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпусу форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, які викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення, несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та інших несправностей;

б) працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним горінням палива);

в) застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів;

г) влаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3, Г4 біля установки та витратних баків;

ґ) відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;

д) здійснювати пуск тепловироблювальної установки без продування повітрям у разі короткочасної зупинки;

е) запалювати робочу суміш через оглядове вікно;

є) регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки;

ж) допускати роботу тепловироблювальної установки за відсутності захисних ґрат на повітрозабірних колекторах.

5.19.52. Монтаж, підготовка до роботи, запуск електрокалорифера повинні здійснюватись згідно з вимогами, зазначеними в інструкції заводу-виробника. Електрокалорифери повинні мати справну сигналізацію та блокування, що унеможливлює подавання електроенергії до нагрівальних елементів, якщо вентилятор не працює, справну автоматику контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням, електричний та тепловий захист.

5.19.53. Під час експлуатації електрокалориферів забороняється:

а) застосовувати горючі матеріали для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором;

б) відключати сигналізацію та блокування;

в) перевищувати температуру повітря, що встановлена заводом-виготовлювачем, на виході з електрокалорифера;

г) включати калорифер, якщо вентилятор не працює. Зберігати в приміщенні, де встановлений електрокалорифер, горючі речовини та матеріали.

5.19.54. Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика слід установлювати, як правило, на окремих опорах.

Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів і на будівлях із полімерними утеплювачами в огорожувальних конструкціях.

5.19.55. При будівництві об'єктів зв'язку проектувальні організації зобов'язані вести авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з пожежної безпеки.

Обсяг і порядок ведення авторського нагляду визначається рішенням організації, що затвердила авторський проект (робочий проект).

5.19.56. Авторський нагляд слід здійснювати в процесі будівництва і приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта для забезпечення відповідності будівельних і технологічних рішень проектним щодо забезпечення пожежної безпеки.

5.19.57. Проектувальні організації при цьому зобов'язані:

а) перевіряти в процесі будівництва відповідність виконаних робіт проектним рішенням, дотримання правил пожежовибухобезпеки приміщень об'єкта, що будується;

б) своєчасно вирішувати питання щодо проектної документації, які виникають у процесі будівництва;

в) перевіряти технологію виконання робіт і дотримання вимог пожежної безпеки на об'єктах, що будуються;

г) фіксувати в журналі авторського нагляду виявлені відступи від проектної документації, а також терміни їх усунення;

ґ) стежити за своєчасним і якісним виконанням указівок, унесених до журналу авторського нагляду. У разі несвоєчасного або неякісного виконання цих вказівок - вносити до журналу авторського нагляду повторний запис про потребу усунення дефектів і доповідати про це керівнику генпідрядної організації.

5.19.58. Проектувальні організації мають право:

а) перевіряти відповідність сертифікатів (паспортів) та іншої технічної документації на обладнання, матеріали та речовини до вимогам нормативних документів на них і проекту;

б) забороняти застосування обладнання, матеріалів і речовин, що не відповідають вимогам нормативних документів і проекту;

в) надавати обов'язкові для замовника і підрядника вказівки про припинення робіт, що виконуються з порушенням вимог нормативних документів і проекту;

г) уносити до відповідних органів пропозиції щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили неякісне виконання будівельно-монтажних робіт.

5.19.59. Проведення авторського нагляду проектувальними організаціями не звільняє замовника (експлуатаційну організацію) від відповідальності за якість будівельно-монтажних робіт та їх відповідність проектній документації.

5.19.60. Приймання та введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.

5.19.61. Завершене будівництво об'єкта державного замовлення приймається в експлуатацію державною приймальною комісією, яка призначається органом, що затвердив проектно-кошторисну документацію.

До складу комісії входять представники експлуатаційної організації, замовника, генпідрядника, генпроектувальника, органів державного архітектурно-будівельного нагляду, державного пожежного нагляду, відповідного профспілкового органу, а також місцевих органів виконавчої влади, у віданні яких перебуває територія, на якій розташований побудований об'єкт.

Головою державної приймальної комісії призначається представник експлуатаційної організації.

5.19.62. До пред'явлення державній приймальній комісії замовник призначає робочу комісію, до складу якої включаються представники замовника, генпідрядника, субпідрядників, експлуатаційної організації, генпроектувальника, державного пожежного нагляду, відповідного профспілкового органу.

Головою робочої комісії призначається представник замовника.

5.19.63. Робоча комісія перевіряє:

а) відповідність змонтованого устаткування проектам на них щодо дотримання протипожежних вимог;

б) результати комплексного випробовування, підготовленість до нормальної експлуатації, включаючи виконання протипожежних заходів.

Прийняття робочою комісією об'єкта в експлуатацію оформляється актом, який передається на розгляд державної приймальної комісії.

5.19.64. Неприпустимим є прийняття в експлуатацію об'єкта, у якого з порушенням установленого порядку внесені зміни до складу передбачених проектом пускових комплексів.

5.19.65. Прийняття державною приймальною комісією в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта оформляється актом.

Акт про прийняття об'єкта в експлуатацію підписується головою та всіма членами комісії. У разі наявності в члена комісії заперечень вони розглядаються за участю органу, представником якого є член комісії.

Розгляд акта про прийняття в експлуатацію об'єкта, прийняття рішень за наслідками розгляду заперечень окремих членів комісії та затвердження акта здійснюється органом, який призначив комісію.

5.19.66. Закінчені будівництвом будинки, споруди, приміщення виробничого та допоміжного призначення, що входять до складу об'єкта, у разі потреби введення їх в експлуатацію в процесі будівництва, приймаються робочою комісією в міру їх готовності з наступним пред'явленням державній комісії, яка приймає об'єкт у цілому.

Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією.

5.20. Автотранспортні підрозділи

5.20.1. Автотранспорт у приміщеннях, під навісами або на спеціальних майданчиках повинен розміщуватися відповідно до вимог будівельних норм та норм технологічного проектування таких об'єктів.

5.20.2. Для приміщень та майданчиків зі зберіганням понад 25 одиниць необхідно розробляти спеціальний план розміщення транспортних засобів з описанням черговості та порядку евакуації в разі виникнення пожежі.

5.20.3. Місця зберігання автотранспорту слід забезпечити буксирними тросами та штангами з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.

5.20.4. Над приміщеннями, де розташовані гаражі, неприпустимим є розміщення приміщень із масовим перебуванням людей.

5.20.5. Приміщення для обслуговування автомобілів (за винятком приміщень для миття й прибирання) слід відділяти протипожежними перегородками від приміщень для зберігання автомобілів.

5.20.6. Під горючими (дерев'яними) навісами дозволяється зберігати не більше 20 автомашин.

5.20.7. У приміщеннях, під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається транспорт, не дозволяється:

а) установлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розміщення, зменшувати нормативну відстань між ними, а також - від них до конструктивних елементів будівель (споруд);

б) захаращувати виїзні ворота і проїзди;

в) проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні й деревооздоблювальні роботи, а також промивання деталей з використанням ЛЗР та ГР (ці роботи повинні здійснюватися у відповідних майстернях об'єкта);

г) тримати транспортні засоби з відкритими горловинами паливних баків, а також зберігати за наявності витікання пального і масла;

ґ) заправляти транспортні засоби пальним та зливати з них паливо (ці роботи слід виконувати на заправному пункті);

д) зберігати тару з-під пального, а також пальне і масла;

е) підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;

є) підігрівати двигуни відкритим вогнем (смолоскипами, паяльними лампами тощо);

ж) користуватися відкритим вогнем для освітлення;

з) установлювати на загальних стоянках транспортні засоби для перевезення ЛЗР та ГР, а також горючих газів;

и) залишати в транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали та спецодяг після закінчення роботи;

і) залишати автомобілі на стоянці з увімкненим запалюванням;

ї) ставити на зберігання транспорт з несправною електропроводкою та з увімкненим вимикачем "маси" (де такий є), несправною пневматичною системою гальмування;

й) подавати за несправної паливної системи бензин до карбюратора безпосередньо з резервуара через шланг або іншим способом;

к) допускати накопичення на двигуні та його картері бруду й масла.

5.20.8. Виходи з оглядових ям не слід перекривати транспортними засобами. Після закінчення роботи оглядові канави слід очищати від промасленого ганчір'я, розлитих ЛЗР та ГР.

Забороняється влаштування оглядових ям у гаражах для зберігання автомобілів на газовому паливі.

5.20.9. Автоцистерни, призначені для перевезення ЛЗР та ГР, повинні зберігатися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами 2-го типу, або на спеціально призначених для цієї мети відкритих майданчиках.

Автомобілі-цистерни і спеціально обладнані автомобілі, призначені для перевезення небезпечних вантажів, ЛЗР та ГР, повинні мати надійне заземлення, вимикачі для відключення акумуляторної батареї автомобіля - не менше двох вогнегасників, покривало з повсті або негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю із сухим піском, лопату. Вихлопні труби в них слід вивести під радіатор і перевірити справність іскрогасників.

5.20.10. У приміщеннях для ремонту та в підсобних приміщеннях не дозволяється здійснювати капітальний та середній ремонт транспорту з баками, наповненими пальним (газобалонних автомобілів - коли заповнені газом балони), та картерами, заповненими маслом.

5.20.11. Перед зварюванням баків для пального та інших ємкостей з-під ЛЗР та ГР належить злити залишки палива через зливні отвори, промити їх гарячою водою, прошпарити парою, знову промити гарячою водою з каустичною содою, просушити гарячим повітрям до повного видалення слідів ЛЗР та ГР. Зварювання слід виконувати при відкритих горловинах та зливних пробках.

5.20.12. Дозволяється здійснення зварювання паливних баків, з попереднім залиттям ємкості гарячою водою або безперервним подаванням інертного газу (азот, вихлопні гази від карбюраторного двигуна) протягом усього часу зварювання.

5.20.13. Не дозволяється експлуатація газобалонних автомобілів з несправною газовою апаратурою та за наявності витікання газу через нещільні з'єднання, а також в'їзд (зберігання) автомобілів у приміщення, коли газова апаратура несправна.

5.20.14. Під час проведення ремонту, пов'язаного з виконанням зварювальних та фарбувальних робіт (включаючи штучне сушіння), газовий балон повинен бути знятий з автомобіля і продутий.

5.20.15. Територія автозаправної станції (АЗС) та всі під'їзні шляхи до неї повинні бути заасфальтованими або забетонованими. Загальна місткість підземних резервуарів не повинна перевищувати 60 т. Бензозаправні колонки треба встановлювати на відстані не менше 1 м від оглядових і зливних колодязів резервуарів. Під час зливання бензину в резервуари з автоцистерн їхні двигуни слід вимикати. Видавати в цей час бензин з колонок забороняється.

5.20.16. Автомобіль, який мають заправляти, не слід ставити ближче як за 2 м до заправної колонки. Відстань між автомобілями, які заправляються пальним одночасно, має бути не менше 3 м, а між тими, що на черзі, - не менше 1 м. На території заправної станції транспорт повинен рухатись із швидкістю, що не перевищує 5 км/год.

5.20.17. Потрібно стежити, щоб під час заправлення водії вимикали запалювання, контролювали наповнення баків бензином, не виконували контрольно-регулювальних робіт і не палили.

5.20.18. Місткості заправної станції з пальним і маслом, трубопроводи, фільтри, електродвигуни, насоси і бензоколонки повинні бути заземлені.

5.20.19. Резервуари для зберігання рідкого палива на території автопідприємства встановлювати наземним способом не дозволяється.

5.20.20. Приміщення вулканізаторної повинно бути відокремлене і поділене неспалимою перегородкою на два відділення - для ремонту та вулканізації покришок і камер.

У шиноремонтному відділенні треба двічі протягом зміни старанно очищати від пилу пиловловлювальні установки, повітропроводи і вентилятори, а також верстати і стіни. Готувати гумовий клей слід у витяжних шафах, установлених у відокремленому приміщенні, і зберігати в металевій, щільно закритій тарі. Усю електропроводку слід прокладати в трубах з герметичною арматурою, а опалення влаштовувати тільки водяне або парове.

5.20.21. Приміщення, де встановлено верстати для шліфування блоків циліндрів, які перед шліфуванням змочують гасом, повинні бути окремі і обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Уся електропроводка в них повинна бути виконана згідно з ПУЭ.

5.20.22. Фарбування, миття деталей із застосуванням ЛЗР та ГР слід виконувати в окремому приміщенні або на спеціально призначеному майданчику, забезпеченому ефективними засобами пожежогасіння та шляхом евакуації.

5.20.23. Підлога в приміщеннях повинна бути з неспалимих матеріалів, що не спричиняють іскроутворення.

5.20.24. Фарбувальні роботи, миття та знежирення деталей мають виконуватися при діючій припливно-витяжній вентиляції з місцевими відсмоктувачами від фарбувальних шаф, ванн, камер, кабін.

25.20.25. Витяжну вентиляцію фарбувальних шаф, камер та кабін не дозволяється використовувати без водяних зрошувачів (гідрофільтрів) або інших ефективних пристроїв для уловлювання частин фарб і лаків.

5.20.26. Повітропроводи вентиляційних систем слід очищати від горючих матеріалів не менше одного разу на два місяці. На витяжних повітропроводах потрібно ставити і щільно закривати люки для зручності очищення їхньої внутрішньої поверхні.

5.20.27. Фарбувальне обладнання необхідно повністю очистити від горючих залишків фарби.

5.20.28. Для того, щоб легше очистити камеру від залишків фарби або лаку, стінки її слід змащувати тонким шаром тавоту або сумішшю ПС-40. Під час очищення поверхні від залишків нітрофарб необхідно запобігати ударам об металеві конструкції. Щоб запобігти іскроутворенню під час очищення, інструмент повинен бути виготовлений з кольорових металів.

5.20.29. Для миття та знежирювання деталей слід використовувати пожежобезпечні препарати та установки. Якщо пожежонебезпечні препарати не забезпечують належного за технологією ступеня очищення деталей, то дозволяється використовувати для миття горючі речовини та рідини - за умови виконання відповідних вимог пожежної безпеки.

5.20.30. У фарбувальних цехах, фарбоприготувальних відділеннях, на складах лакофарбувальних матеріалів, у місцях миття та знежирювання деталей із застосуванням ЛЗР та ГР не дозволяється виконувати роботи з використанням відкритого вогню та іскроутворенням (електрогазозварювання та інші).

5.20.31. Лакофарбувальні матеріали повинні надходити на робочі місця в готовому вигляді. Виготовляти й зберігати вогненебезпечні мастики, лаки, фарби, оліфу й масла треба в окремому приміщенні з неспалимих матеріалів, обладнаному вентиляцією, або на відкритій місцевості (майданчику).

5.20.32. При зберіганні та перенесенні на робочі місця лакофарбувальних матеріалів і розчинів слід дотримуватися вимог НАПБ А.01.001-95.

5.20.33. Тара з-під лакофарбувальних матеріалів повинна бути щільно закрита і зберігатися на спеціальному майданчику поза межами виробничих приміщень.

5.20.34. АЗС поділяються на стаціонарні (САЗС), пересувні (ПАЗС) та контейнерні (КАЗС).

5.20.35. До роботи на АЗС допускаються особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають відповідне посвідчення про це.

5.20.36. Протипожежні розриви між АЗС та прилеглими будівлями, спорудами, відкритими майданчиками, лісовими масивами, а також між будівлями та устаткуванням на території станцій повинні відповідати вимогам будівельних норм.

5.20.37. Автомобілі, які чекають черги для заправлення, повинні перебувати біля в'їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення паливних резервуарів і колонок.

5.20.38. Забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню як у будинку АЗС, так і на відстані менше 20 м від його території.

5.20.39. Місця заправлення та зливання нафтопродуктів повинні бути освітлені в нічний час.

5.20.40. Кришки зливних та заміряльних труб, люків оглядових та зливних колодязів слід тримати закритими.

5.20.41. Зливати нафтопродукти до підземних резервуарів слід закритим способом (трубопроводом або через шланг).

Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення в разі ударів об корпус резервуара, і заземлені.

5.20.42. Автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаний до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднування до заземлювального пристрою (струбцину, спеціальний наконечник тощо). Кожна цистерна автопотяга повинна бути заземлена нарізно до повного зливання з неї нафтопродуктів.

Для захисту від прямих ударів блискавки і заземлення високих потенціалів усі металоконструкції та електропровідні неметалеві частини технологічного обладнання (резервуари, трубопроводи, паливороздавальні колонки тощо) мають бути приєднані до заземлювального пристрою.

5.20.43. Очищення резервуарів слід здійснювати не рідше одного разу на два роки, а також - у разі заміни марки нафтопродукту.

5.20.44. За дотриманням герметичності фланцевих, різьбових та інших типів з'єднань у колонках, роздавальних рукавах, трубопроводах та арматурі слід установити постійний нагляд. Витікання, що виникло, слід негайно усунути.

5.20.45. Кришки оглядових і приймальних колодязів, а також колодязів очисних споруд повинні виконуватися з негорючих матеріалів або матеріалів групи горючості Г1 та унеможливлювати іскроутворення під час ударів. Їх дозволяється відкривати лише для проведення технологічних операцій, профілактичних заходів, вимірів і добору проб.

5.20.46. Для відкривання й закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах на АЗС слід застосовувати набір інструменту з металу, що не утворює іскор.

5.20.47. Ефективність вентиляційних установок повинна перевірятися щорічно спеціалізованими організаціями з відміткою в журналі.

5.20.48. Під час заправляння на АЗС слід дотримуватися таких вимог:

а) мотоцикли й моторолери подаються до бензоколонок з непрацюючими двигунами, пуск та вимкнення яких мають здійснюватися на відстані не менше 15 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом, з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправляння;

б) нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки. Допускається відпускати власникам індивідуального транспорту нафтопродукти в спеціально призначені для цього каністри. Забороняється відпускати паливо в іншу скляну тару та тару з полімерних матеріалів;

в) облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до пуску двигунів водії повинні насухо протирати;

г) відстань між автомобілем, який перебуває під заправленням, та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, - не менше 1 м; при цьому для кожного транспортного засобу повинна бути забезпечена можливість маневрування та виїзду з території АЗС.

5.20.49. На АЗС забороняється:

а) заправлення транспортних засобів з двигунами, що працюють;

б) проїзд автотранспорту над підземними резервуарами;

в) робота в одязі та взутті, облитих бензином;

г) заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири;

ґ) заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо);

д) в'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками;

е) відпускання палива роздавальними колонками, які підключені до заповнюваних резервуарів (під час зливання нафтопродуктів);

є) приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни;

ж) використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів;

з) експлуатація вибухозахищеного електрообладнання зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією;

и) експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні.

5.20.50. Транспортні засоби і норми їх оснащення вогнегасниками

6.1. Обчислювальні центри

6.1.1. Фальшпідлога в приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів або мати вогнестійкість не менше 30 хв.

6.1.2. Фальшпідлога в приміщеннях ЕОМ має бути з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2 з межею вогнестійкості не менше 0,5 години. Простір під нею слід розділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв. м. Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 години. У місцях перетинання з діафрагмами комунікації слід прокладати у спеціальних обоймах, а зазори зашпаровувати негорючими матеріалами.

Звукопоглинальне облицювання стін та стель цих приміщень слід виготовляти з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2.

6.1.3. Звукопоглинальне облицювання стін та стель цих приміщень слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів груп Г1, Г2.

6.1.4. Для промивання деталей ЕОМ рекомендується використовувати негорючі рідини.

Промивання вічок та інших знімних пристроїв ГР повинно здійснюватися у спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

6.1.5. Електроживлення ЕОМ повинно мати автоматичне блокування відключення електроенергії у разі зупинки охолодження та кондиціювання.

6.1.6. Систему вентиляції слід обладнати блокувальним пристроєм, який забезпечує її відключення на випадок пожежі.

6.1.7. Агрегати, вузли та кабельні канали ЕОМ повинні очищатися від пилу щокварталу.

6.1.8. Після закінчення роботи, перед закриттям приміщення, персональні комп'ютери необхідно відключити від електромережі.

6.1.9. Власники підприємств та орендарі або уповноважені ними особи зобов'язані забезпечувати дотримання користувачами персональних ЕОМ, що встановлені на їхніх підприємствах, вимог пожежної безпеки, зазначених у технічній документації заводів - виробників ПЕОМ.

6.1.10. Із залів площею понад 250 кв.м повинно бути не менше двох виходів.

6.2. Підземні споруди

6.2.1. Усі працівники, які перебувають у підземних спорудах, повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту органів дихання від продуктів горіння. Щокварталу слід проводити практичні заняття з працівниками для роботи в індивідуальних засобах (апаратах).

6.2.2. На кожну споруду має бути складено план (картку) пожежогасіння і щорічно проводитися практичне заняття щодо гасіння імовірної пожежі.

6.2.3. Для внутрішнього оздоблення приміщень слід застосовувати негорючі та важкогорючі матеріали. Забороняється застосування синтетичних матеріалів для виготовлення та оздоблення різноманітного обладнання.

6.2.4. Із приміщень дозволяється влаштовувати один евакуаційний вихід за умови одночасного перебування в них не більше 50 осіб.

6.2.5. Місткість баків палива та масла повинна забезпечувати роботу підземних ДЕС на номінальній потужності протягом доби, але не повинна перевищувати 1 куб.м. Баки слід обладнати дихальними трубопроводами, виведеними з будинку ДЕС назовні. З витратних баків палива сумарною місткістю більше 0,5 куб.м слід передбачити зливання палива до аварійних резервуарів.

6.2.6. Вхід у дизель-генераторну слід обладнати тамбуром з двома герметичними протипожежними дверима із межею вогнестійкості 0,6 г, які відкриваються у бік виходу з дизельної.

6.2.7. Дизель-генераторні та приміщення, де зберігаються запаси палива, повинні обладнуватися установками автоматичного пожежогасіння (газового, порошкового, аерозольного).

6.2.8. Баки з паливом та мастилом необхідно обладнувати пристроями для аварійного зливу у разі аварії або пожежі.

6.3. Будинки підвищеної поверховості

6.3.1. Громадські та виробничі будинки висотою 10 поверхів і вище, які мають позначку підлоги верхнього поверху більш ніж 30 м від позначки поверхні землі (будинки підвищеної поверховості) слід обладнувати системами:

а) димовидалення із коридорів;

б) підпору повітря в сходові клітки та тамбур-шлюзи;

в) внутрішнього протипожежного водопроводу;

г) автоматичної пожежної сигналізації;

ґ) сповіщення про пожежу.

6.3.2. Усі приймально-контрольні прилади автоматичних систем належить встановлювати в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу (диспетчерські, караульні приміщення охорони), у цих приміщеннях повинен бути телефонний зв'язок з пожежною частиною населеного пункту.