Про затвердження Тимчасової методики визначення очікуваних збитків від забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів

Відповідно до статей 41, 49 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 43 Закону України "Про відходи", Закону України "Про приєднання України до Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням", статті 22 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів", постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року N 574 "Про призначення компетентного органу та виділеного центру для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням"

1. Затвердити Тимчасову методику визначення очікуваних збитків від забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів (далі - Методика), що додається.

2. Департаменту екологічної безпеки (Є.Маторін):

2.1. У 5-денний термін після затвердження подати цей наказ на державну реєстрацію до Мін'юсту.

2.2. У місячний термін після державної реєстрації Методики в Мін'юсті направити копії Методики до територіальних органів Мінекоресурсів, інших установ і організацій, що належать до сфери управління міністерства та зацікавлених організацій для врахування в роботі.

2.3. У другому кварталі 2002 року внести до Методики зміни щодо її удосконалення, виходячи з аналізу річних статистичних даних страхування відповідальності за завдання збитків при транспортуванні небезпечних речовин та відходів і реальних витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків забруднення довкілля.

3. Республіканському комітету АР Крим по екології та природних ресурсах, Державним управлінням екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, Державним інспекціям охорони Чорного та Азовського морів:

3.1. Прийняти цю Методику для врахування в роботі;

3.2. Щоквартально, до 5-го числа наступного за звітним періодом місяця, надавати до Головної державної екологічної інспекції для узагальнення оперативну інформацію щодо фактичного аварійного забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів і оцінки реальних витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків цього забруднення.

4. Головній державній екологічній інспекції (П.Свирид) щоквартально, до 15-го числа наступного за звітним періодом місяця, надавати до Департаменту екологічної безпеки (Є.Маторін) узагальнену оперативну інформацію щодо фактичного аварійного забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин і відходів та реальних витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків забруднення, для врахування в роботі та внесення відповідних змін до цієї Методики.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища України М.Стеценка.

Тимчасова методика визначення очікуваних збитків від забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів (далі - Методика) розроблена на основі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про відходи", Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів", Закону України "Про страхування", Земельного кодексу України, Водного кодексу України, інших нормативно-правових актів України.

Методика визначає орієнтовні розрахунки розмірів відшкодування шкоди, завданої юридичними та фізичними особами при здійснені ними діяльності з транспортування небезпечних речовин та відходів унаслідок аварійного забруднення природних ресурсів небезпечними речовинами та відходами, та застосування цих орієнтовних розрахунків при визначенні страхових сум, страхових тарифів при страхуванні відповідальності при транспортуванні небезпечних речовин та відходів при укладенні договорів страхування.

Ця Методика може бути використана для визначення розміру очікуваних збитків, що завдані суб'єктами підприємницької діяльності при перевезенні небезпечних речовин та відходів природним ресурсам, фізичним та юридичним особам унаслідок аварійного забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів.

У цій Методиці наведені терміни застосовуються в такому значенні.

Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4 - легкозаймисті тверді речовини; речовини, схильні до самозаймання; речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5 - речовини, що окиснюють; органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Суб'єкт перевезення небезпечних вантажів - підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі).

Аварійне забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів - це раптове, ненавмисне забруднення довкілля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу, що здійснює перевезення, довільної розгерметизації ємкостей та/або товарної упаковки з небезпечною речовиною, довільного вибуху небезпечних речовин, самозаймання, аварійних ситуацій при вантажно-розвантажувальних роботах та ін., що виявилося в попаданні шкідливих речовин в атмосферу або воду, розповсюдженні твердих, рідких або газоподібних речовин на грунті чи в надрах або утворенні шумів, радіації, температурних змін, а також електромагнітному, світловому чи іншому фізичному, хімічному, біологічному негативному впливі, що перевищують установлений граничний рівень.

Період порушення земельного та водоохоронного законодавства - це період з моменту початку аварійного забруднення довкілля до моменту його припинення, підтверджених протоколом, актом або іншим документом, складеним компетентним органом.

Потерпілий (потерпіла особа) - юридична або фізична особа, якій заподіяно шкоди суб'єктом перевезення небезпечних вантажів унаслідок аварійного забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів.

Очікувані збитки - це збитки які потенційно можуть бути завданні фізичній чи юридичній особі, а також природним ресурсам небезпечним вантажем (небезпечними речовинами та відходами) під час його (їх) перевезення у випадку виникнення непередбаченої небезпечної ситуації, наслідком якої є аварійне забруднення довкілля.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Страхування відповідальності при перевезенні небезпечних речовин та відходів (небезпечних вантажів) - це вид страхових відносин щодо захисту майнових прав фізичних та юридичних осіб, що здійснюють діяльність з транспортування небезпечних речовин та відходів з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, а також довкіллю.

Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

3.1. Страхова сума визначається на підставі статистичних даних про збитки, завдані внаслідок аварійного забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів за попередні роки, які можуть значно відрізнятися від збитків наступного року

3.2. Страхова сума встановлюється в договорі страхування, за згодою сторін.

3.3. У разі заподіяння збитків на суму, що перевищує страхову суму, страховик відшкодовує кожній з потерпілих осіб суму, пропорційну обсягові збитків, завданих кожній третій особі в межах, установлених цією страховою сумою.

3.4. При визначенні страхової суми зі страхування відповідальності при транспортуванні небезпечних речовин та відходів використовуються статистичні дані за попередні роки про розміри збитків, завданих третім особам та довкіллю через аварійні забруднення довкілля.

3.5. Середня страхова сума визначається за формулою

3.6. Страхові платежі та страхові тарифи обчислюються за формулами (2), (3).

3.7. Страховий тариф дорівнює:

Якщо кількість небезпечного вантажу більша за 100000 т, то коефіцієнти графи 5 множаться на 1,2.

3.8. Страховий платіж визначається за формулою

3.9. Визначення розміру збитків, завданих довкіллю та третім особам, за допомогою якого визначається середня страхова сума (формула (1)), здійснюється на підставі визначення розміру збитків від аварійного забруднення земельних ресурсів, атмосфери та водних ресурсів при транспортуванні небезпечних речовин та відходів.

4.1. Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені кількісні або якісні зміни, що сталися внаслідок аварійного забруднення при транспортуванні небезпечних речовин та відходів, що можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових речовин, яких раніше не було, а й збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого грунту.

4.2. Обсяг забруднення земельних ресурсів визначається у кожному випадку окремо, що зумовлено різноманітністю небезпечних речовин та відходів, що транспортуються, геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов.

4.3. Залежно від кількості забруднювальної речовини, яка проникла в певний шар землі чи забруднила її поверхню, визначаються площа, глибина проникнення та обсяги забруднення.

4.4. Розмір збитків обчислюється на підставі матеріалів компетентних органів, що підтверджують факт забруднення земельних ресурсів.

4.5. Основою розрахунків розміру збитків від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка на підставі Закону "Про плату за землю" визначається та уточнюється Держкомземом України. Вона є нормативною базою для визначення розміру збитків від забруднення земель іншого призначення (незалежно від форм власності) до визначення грошової оцінки земель усіх категорій.

4.6. Грошова оцінка одного гектара несільськогосподарських угідь (яри, піски, кам'янисті місця тощо) прирівнюється до половини грошової оцінки одного гектара пасовищ у зоні розташування.

4.7. Одиницею для розрахунків розміру збитків є шар землі в 0,2 м (орний шар), тобто об'єм орного шару грунту 2000 куб. м на одному гектарі поверхні землі.

4.8. Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів збільшуються залежно від глибини міграції забруднювальної речовини у співвідношенні 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

4.9. Розмір збитків РЗ визначається за формулою

4.10. Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення Гд визначається за формулою

У населених пунктах, грошова оцінка яких не проведена, значення грошової оцінки земельної ділянки (Гд) визначається величиною грошової оцінки відповідного сільськогосподарського угіддя по адміністративному району.

4.11. Коефіцієнт забруднення землі Кз визначається за формулою (7) (при Кз < 1 він не враховується).

5.1. Розмір компенсації збитків за викид однієї тонни забруднювальної речовини в атмосферне повітря визначається на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в даний період, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднювальної речовини.

5.2. Визначення наднормативних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря

5.2.1. Наднормативними викидами забруднювальних речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря внаслідок аварійного забруднення атмосфери при транспортуванні небезпечних речовин та відходів.

5.2.2. Для визначення наднормативних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря використовуються результати безпосередніх вимірів (інструментальні, інструментально-лабораторні, індикаторні (далі - інструментальні методи) відповідних компетентних органів.

5.3. Розрахунок наднормативних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря при транспортуванні небезпечних речовин та відходів

5.3.2. Розрахунок виконується за формулою

5.3.3. Тривалість викидання в атмосферу небезпечної речовини визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтверджених компетентними органами.

5.3.4. Розрахунки потужності викидів забруднювальних речовин у джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення викиду до моменту його усунення.

5.3.5. Розрахунки потужності наднормативних викидів здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів та ін.

5.4. Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря при транспортуванні небезпечних речовин та відходів.

5.4.1. Розрахунок ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулювальних коефіцієнтів.

5.4.2. Розмір збитків визначається за формулою

5.4.4. Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправковий коефіцієнт 10.

5.4.5. Для речовин, для яких відсутня величина середньодобової граничнодопустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднювальної речовини в атмосферному повітрі.

5.4.7. Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою

6.1. Відповідальність юридичних та фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме:

аварійних скидів у морські та поверхневі води;

скидів шкідливих речовин, що призвели до забруднення підземних вод як безпосередньо, так і внаслідок забруднення поверхні землі та зони аерації грунтів.

6.2. Розрахунок розміру збитків, завданих унаслідок забруднення поверхневих та морських вод при транспортуванні небезпечних речовин та відходів

6.2.1. Розрахунок об'ємів та концентрацій забруднювальних речовин.

6.2.1.1. З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше трьох разів з метою одержання реальної характеристики зворотних вод протягом всього періоду скидання.

6.2.1.2. Допускається одноразовий відбір проб при скиді забруднювальних речовин із суден, плавзасобів, морських надводних та підводних споруд, берегових та інших об'єктів та транспортних засобів при короткочасному (не більше 12 годин) періоді скидання.

6.2.1.3. Середня концентрація забруднювальних речовин у воді за період аварійного забруднення водних ресурсів визначається з усієї сукупності відібраних і проаналізованих проб води і розраховується за формулою

6.3. Розрахунок величини збитків від аварійного забруднення водних ресурсів при транспортуванні небезпечних речовин та відходів

6.3.1. Розмір збитків від аварійного забруднення водних ресурсів при транспортуванні небезпечних речовин та відходів визначаються формулою

У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності дорівнює 100, а при ГДК - "відсутність" - 100000.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності дорівнює 0,3;

n - величина мінімальної заробітної плати, грн;

Іі - індекс інфляції на дату забруднення за даними Держкомстату;

& - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта (табл. 11);

Кн - коефіцієнт небезпечності для речовини чи відходу (табл. 1.2).