Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України

блок-схему підрозділу (виробництва);

блок-карти об'єктів, що входять до складу підрозділу;

опис дій особового складу;

список і схему оповіщення посадових осіб, які мають бути терміново оповіщені про аварійну ситуацію (аварію);

список військовослужбовців, які залучаються до локалізації аварії, осіб, які дублюють їхні дії за відсутності перших з будь-яких причин, із зазначенням їх місцезнаходження і телефонів;

перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, що мають бути використані під час локалізації аварії, із зазначенням місць їх зберігання (аварійних шаф);

обов'язки відповідального керівника робіт, виконавців та інших посадових осіб щодо локалізації аварії.

4.4. У блок-схемі підрозділу визначаються його складові частини без їх деталізації.

Кожний елемент блок-схеми повинен мати нанесене на місці та (або) визначене технологічним регламентом буквене або цифрове позначення, яке відповідає номеру позиції або умовному позначенню.

4.5. На блок-схемі підрозділу має бути вказане місце розташування:

основного технологічного обладнання і комунікацій;

відсічної запірної арматури, що має безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) аварії;

засобів протиаварійного захисту і оповіщення;

евакуаційних виходів і маршрутів евакуації;

шляхів під'їзду, ділянок для встановлення і маневрування спецтехніки;

сховищ і місць укриття.

На плані можуть бути додатково нанесені місця можливого виникнення аварійних ситуацій, розміри й межі потенційно небезпечних зон та інші характеристики потенційно можливих аварій.

Додатково можуть зазначатися кількісні показники, що характеризують потенційну небезпеку блоків, показники тяжкості наслідків можливих аварій, основні дестабілізувальні фактори і критичні значення параметрів процесу.

4.6. Блок-карту належить складати для кожного об'єкта, який входить до складу підрозділу, що розглядається.

Блок-карта повинна містити:

принципову технологічну схему об'єкта;

план розташування устаткування об'єкта;

стислу характеристику небезпеки технологічних блоків, що входять до складу об'єкта.

Кожний елемент блок-карти повинен мати буквене або цифрове позначення, що відповідає номеру позиції або умовному позначенню, нанесеному на місці та (або) визначеному технологічним регламентом.

4.7. На принциповій технологічній схемі та на плані розташування устаткування повинні бути визначені межі технологічних блоків. Межами технологічних блоків можуть бути, як правило, автоматичні відсікачі, запірна арматура з дистанційним керуванням, ручна запірна арматура (за умови можливості практичного користування в аварійній ситуації).

4.8. На плані розташування обладнання зазначаються місця розміщення устаткування об'єктів із зазначенням відсічної запірної арматури, систем протиаварійного призначення, пультів (пристроїв) управління, автоматичних сповіщувачів і засобів зв'язку, що мають безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) аварії.

4.9. У стислій характеристиці небезпеки технологічного блоку має бути зазначено:

основні види небезпеки блоку і їх характеристики (наприклад, кількість шкідливих речовин, енергетичний потенціал вибухонебезпеки тощо);

можливі аварії і зони ураження;

інші потрібні відомості.

4.10. Розділ "Опис дій особового складу" належить оформляти у вигляді таблиці, яка містить три графи:

графа 1 "Найменування і код аварії (стадії)". У цій графі зазначається найменування стадії розвитку аварії;

графа 2 "Розпізнавальні ознаки". У цій графі зазначаються розпізнавальні ознаки із зазначенням засобів контролю, їх позицій і показань, а також зовнішніх ефектів та інших критеріїв, за якими може бути ідентифікована та чи інша стадія розвитку аварії;

графа 3 "Перелік виконавців, порядок їх дій".

4.11. Порядок дій виконавців має передбачати:

виявлення й оцінку аварії або загрози її виникнення за розпізнавальними ознаками;

оповіщення особового складу підрозділу, чергового військової частини про аварію або загрозу її виникнення;

включення протиаварійних систем;

відключення пошкодженої дільниці, повну або часткову зупинку обладнання;

виведення з небезпечної зони особового складу із зазначенням порядку забезпечення його засобами індивідуального захисту;

інші заходи, що запобігають розвитку аварії.

Описуючи дії особового складу, належить особливо підкреслити ті з них, які не допускають зволікань і потребують негайного виконання.

Описуючи дії спецпідрозділів, належить зазначити орієнтовний час їх прибуття і розгортання.

4.12. В інструкції щодо ліквідації аварій у військовій частині, яка є складовою оперативної частини ПЛАС, для кожної аварії повинні бути визначені послідовність уведення в дію систем протиаварійного захисту, відключення апаратів і механізмів, відключення електроенергії та інших енергоносіїв, режим роботи вентиляції і систем очищення повітря, порядок використання засобів рятування людей і ліквідації аварії.

При цьому має бути врахований вплив виконуваних переключень і відключень на роботу систем протиаварійного захисту, життєзабезпечення та інших систем, які є суттєвими під час ліквідації аварії.

4.13. На рівні розвитку аварії А ВК зобов'язаний:

оцінити умови, виявити кількість і місцезнаходження особового складу, захопленого аварією, вжити заходів щодо оповіщення особового складу військової частини та населення (у разі потреби) про аварію;

ужити заходів щодо оточення району аварії та небезпечної зони;

ужити заходів щодо рятування людей, локалізації та ліквідації аварії;

забезпечити виведення з небезпечної зони особового складу, який не бере безпосередньої участі в ліквідації аварії;

обмежити допуск особового складу та транспортних засобів до небезпечної зони;

контролювати правильність дій особового складу, а в разі потреби - дії газорятувальних, пожежних, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації аварії та виконання своїх розпоряджень;

інформувати безпосереднє керівництво, військові органи нагляду (при потребі - територіальні органи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), засоби масової інформації про хід і характер аварії, про потерпілих у ході рятувальних робіт;

уточнювати та прогнозувати хід розвитку аварії, при потребі вносити корективи в оперативну частину плану.

4.14. Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні Б включає в себе додатково до перелічених у пункті 4.3 документів ще й план розташування військової частини.

4.15. У блок-схемі необхідно позначити розташування військової частини без поділу її на окремі підрозділи або виробничі дільниці, відповідну, в тому числі граничну для військової частини відсічну арматуру, її тип і основні технічні характеристики (умовне позначення, тип виконання, швидкодія), що мають безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) аварії.

Кожний елемент блок-схеми повинен мати буквене або цифрове позначення, що відповідає номеру позиції або умовному позначенню, нанесеному на місці, та (або) прийняте технологічним регламентом.

4.16. На плані розташування військової частини потрібно визначити:

місця розташування підрозділів військової частини;

місця скупчення небезпечних продуктів із зазначенням найменування й маси продукту;

прямі та зворотні міжвиробничі потоки, їхні характеристики й параметри;

міжвиробничу відсічну арматуру, її тип і основні технічні характеристики;

засоби протиаварійного захисту;

засоби зв'язку й оповіщення;

евакуаційні виходи і маршрути евакуації;

сховища й місця укриття;

шляхи під'їзду, місця встановлення й маневрування спецтехніки;

місця можливого виникнення аварійних ситуацій (аварій);

зони можливого ураження особового складу з урахуванням розповсюдження вибухових і ударних хвиль, напрямку руху вибухонебезпечних і токсичних хмар.

Як план розташування військової частини може бути використаний генплан із необхідними додатками.

4.17. На рівні розвитку аварії Б ВК додатково до пункту 4.13 зобов'язаний:

сповістити про місце розташування органу управління роботами щодо локалізації аварії;

уточнити з організаціями охорони здоров'я та іншими організаціями порядок евакуації потерпілих, особового складу військової частини або за потреби й місцевого населення;

керувати діями особового складу військової частини, пожежних, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії та контролювати виконання своїх розпоряджень.

5.1. Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні В розробляється для керівництва діями особового складу військових частин гарнізону та відповідних служб гарнізону з метою запобігання розвиткові аварії і розповсюдженню її на інші військові частини, об'єкти, з метою рятування та виведення людей із зони ураження й потенційно небезпечних зон.

Під час розробки оперативної частини слід визначити всіх учасників протиаварійних дій. Крім того, потрібно реально визначити їхні функції, ресурси, обов'язки й ступінь участі.

До складу учасників протиаварійних дій повинні входити:

військові органи нагляду;

спеціальні формування: районна (об'єктова) пожежна частина, воєнізована газорятувальна служба та інші;

міліція, транспортні служби, медичні служби (у тому числі лікарні) та служба соціального забезпечення;

органи з керівництва аварією та (або) територіальні органи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

комунальні служби району (міста);

начальники гарнізону, командири військових частин;

органи охорони здоров'я і навколишнього середовища.

5.2. Розробляючи оперативну частину, необхідно:

передбачити процедуру залучення населення до робіт з локалізації і ліквідації аварії;

передбачити узгоджені дії особового складу всіх залучених підрозділів і служб військових частин, а також населення;

забезпечити спільні дії особового складу розташованих поруч військових частин, персоналу об'єктів та органів місцевого самоврядування.

5.3. Оперативна частина ПЛАС повинна містити:

титульний аркуш;

ситуаційний план;

обов'язки ВК, виконавців та інших посадових осіб щодо локалізації аварії.

5.4. Ситуаційний план розробляється для здійснення керівництва й координації дій особового складу військової частини, спецпідрозділів інших організацій, що залучаються для локалізації аварії, організації великомасштабних рятувальних робіт і евакуації людей з небезпечних зон.

5.5. У ситуаційному плані позначаються територія гарнізону (військових частин) на місцевості, а також житлові райони, населені пункти, підприємства й організації, що розташовані поруч і на які може поширюватися дія уражальних чинників аварії. Розмір території, яка охоплюється ситуаційним планом, визначається масштабом зон ураження (зараження).

5.6. На ситуаційний план наносяться:

зони можливого ураження за різними сценаріями розвитку аварій;

чисельність людей у цих зонах і час досягнення їх уражальними чинниками аварії з урахуванням швидкості й напряму вітру, погодних умов, рельєфу місцевості;

можливі шляхи евакуації особового складу та населення і безпечні зони, сховища, укриття;

місця розташування засобів протиаварійного захисту, джерел аварійного енерго- і водопостачання, а також наявність і місцезнаходження запасів засобів пожежогасіння (води, піноутворювача, вогнегасильного порошку), засобів захисту органів дихання;

місця розташування аварійно-рятувальних підрозділів, пожежних частин тощо, можливі місця їх розгортання і маневрування;

місця скупчення небезпечних продуктів поза територією підприємства із зазначенням найменування й маси продукту.

5.7. До ситуаційного плану додаються:

план розташування військової частини, який відповідає вимогам пункту 4.16;

схема зв'язку, порядок оповіщення і взаємодії всіх учасників протиаварійних дій;

відомості щодо наявності військових частин Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також радіаційного й хімічного захисту, пожежних і газорятувальних частин, медичних служб, їх чисельності, оснащеності, часу розгортання;

відомості щодо наявності засобів гасіння пожежі й нейтралізації викидів у військовій частині або на підприємстві та у спецслужбах;

заходи щодо евакуації і рятування особового складу із зазначенням місця розташування і порядку використання захисних споруд, медичних служб, технічних і транспортних засобів, засобів індивідуального захисту (із зазначенням кількості, потрібної для цього);

склад штабу (оперативної групи для ліквідації аварії) та порядок оповіщення його членів;

порядок оповіщення про аварію особового складу військової частини і населення, що мешкає поблизу військової частини;

порядок надання постійної інформації щодо ходу розвитку аварії, ходу робіт з її локалізації (ліквідації) й заходів безпеки на даний момент, а також щодо належної поведінки населення;

порядок організації розвідки пожежі;

порядок організації розвідки і спостереження осередку хімічного ураження, зони можливого зараження шкідливими речовинами;

організація медичного забезпечення, життєзабезпечення евакуйованих у місцях їх збору;

порядок проведення заходів щодо зниження запасу шкідливих речовин;

порядок взаємодії між військовими частинами (підрозділами), спецпідрозділами і залученими організаціями.

6.1. Керівництво роботами з ліквідації аварії, рятування людей та зниження впливу небезпечних чинників аварії на майно (власність), довкілля, а також на людей здійснює ВК.

6.2. Забороняється втручатися в дії ВК. У разі неправильних дій ВК старший командир (начальник) має право усунути його і взяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити для цього іншу особу.

6.3. Обов'язки ВК виконують:

на рівні розвитку аварії А - командир підрозділу військової частини або начальник структурного підрозділу. До його прибуття на місце аварії обов'язки ВК виконує його заступник або спеціально призначена особа, яка повинна бути зазначена у ПЛАС;

на рівні розвитку аварії Б - командир військової частини або керівник. До його прибуття на місце аварії обов'язки ВК виконує його заступник або спеціально призначена особа, яка повинна бути зазначена у ПЛАС;

на рівні розвитку аварії В - начальник гарнізону. До його прибуття на місце аварії обов'язки ВК виконує один з його заступників або командир військової частини, на території якої сталася аварія.

Командир військової частини зобов'язаний:

розробити спеціальні програми (з визначенням пріоритету щодо реалізації), що передбачають дооснащення військової частини засобами контролю, автоматичного регулювання, обладнанням вибухопопередження та вибухозахисту, швидкодіючими відсікачами, системами безпечної аварійної зупинки, оповіщення, захисту та рятування особового складу, створення запасів дегазувальних реагентів, удосконалення систем уловлювання та дегазації шкідливих викидів, влаштування систем локалізації, що перешкоджають розповсюдженню неорганізованих викидів на територію військової частини та за її межі, тощо, якщо під час розробки ПЛАС виявляється недостатня готовність військової частини до протиаварійного захисту;

передбачити за потреби установлення резервних систем життєзабезпечення, сигналізації та протиаварійного захисту;

забезпечити оперативність виявлення, ефективність локалізації та ліквідації аварії за рахунок застосування технічних засобів з належною надійністю та швидкодією;

забезпечити відповідність оперативності дій особового складу динаміці розвитку можливих аварій шляхом забезпечення розподілу обов'язків між особовим складом, використання надійних засобів оповіщення та зв'язку, раціонального розташування пультів (пристроїв) керівництва протиаварійними системами;

оперативно повідомляти органи, що відповідають за дії щодо локалізації аварії, про всі випадки, пов'язані з небезпечними речовинами, які можуть завдати шкоду здоров'ю людини і навколишньому середовищу. Повідомлення повинна надавати посадова особа, яка має на це право і може надати якомога оперативніше інформацію про характер випадку, небезпечні речовини, задіяні в ньому, потенційну складність випадку, можливість виявлення дії уражальних чинників аварії за межами території військової частини;

передбачати забезпечення сучасними антидотами та іншими фармацевтичними препаратами, у тому числі киснем, а також забезпечити наявність постійно оновлювального запасу відповідних медичних препаратів, необхідних під час аварії, дезактивізаційного обладнання, а також, якщо можна, засобів захисту для персоналу медичних бригад невідкладної допомоги.

8.1. ПЛАС і зміни до нього (в обсязі, необхідному для якісного виконання своїх обов'язків) повинні бути вивчені особовим складом військової частини та персоналом організацій, який бере участь у ліквідації аварії, та відповідними спецслужбами.

8.2. Допуск до роботи осіб, які в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань ПЛАС, забороняється.

8.3. Особовий склад військової частини, персонал усіх організацій, який бере участь у ліквідації аварії, повинен проходити навчання і практичну підготовку з метою підтримки постійної готовності.

8.4. Протягом року з можливих аварійних ситуацій, що передбачені ПЛАС, повинні проводитись учбово-тренувальні заняття і учбові тривоги.

Графік проведення учбово-тренувальних занять і учбових тривог затверджується командиром військової частини та узгоджується з вищими військовими органами нагляду.

8.5. Учбові тривоги проводяться під керівництвом ВК за участю всіх організацій, передбачених оперативною частиною ПЛАС.

8.6. У разі незадовільних результатів учбової тривоги вона повинна бути проведена вдруге після детального вивчення допущених помилок протягом 10 днів.

8.7. Під час проведення тренування слід практикувати участь незалежних спостерігачів, оскільки це забезпечує об'єктивну оцінку недоліків або помилок ПЛАС.

8.8. Необхідно також проводити тренування в екстремальних умовах (наприклад, під час перезміни, вночі, в холодну погоду тощо).

8.9. Персонал сторонніх організацій і особи, які відвідують військову частину, повинні бути проінструктовані про свої дії у випадку виникнення аварії.

8.10. Необхідно підтримувати постійну готовність обладнання й засобів зв'язку, що можуть знадобитися для отримання необхідних даних у випадку аварії. Сюди відносяться аналітичні методи і засоби для виявлення небезпечних речовин, а також заходи, що вживаються у разі пошкодження захисної оболонки небезпечної речовини.