Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України

1. Відомості про потерпілого (потерпілих)*

1.1. Посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, дата призову військовим комісаріатом, кількість років на службі, час проходження навчання, інструктажу, перевірки знань щодо безпечного ведення робіт, дата останнього медичного огляду. Наслідки нещасного випадку.

1.2. Відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні потерпілого, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, сімейний стан, рід занять**. Ці відомості можуть бути викладені у вигляді таблиці.

2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця нещасного випадку

У короткій характеристиці військової частини, підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія), наводяться відомості про проектний, затверджений та фактичний режим роботи об'єкта (устаткування) до нещасного випадку (аварії).

Описується стан об'єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів, що застосовувалися перед аварією (нещасним випадком), а також дається висновок про їх відповідність нормативним вимогам.

Зазначається наявність аналогічних нещасних випадків (аварій), якщо вони мали місце у військовій частині. Описується організація роботи щодо забезпечення безпечної життєдіяльності військовослужбовців та вказуються її недоліки у військовій частині.

Якщо нещасний випадок стався через аварію, то в цей розділ акта додатково вносяться такі дані: категорія аварії, розмір загальної шкоди, заподіяної аварією (в гривнях).

3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)

Описуються події, що відбувалися, та роботи, які проводилися до настання нещасного випадку (аварії), зазначається, як проходив процес роботи під час виконання службових обов'язків, хто керував роботами і які він давав указівки, дії потерпілого (потерпілих) та інших осіб, пов'язані з нещасним випадком (аварією).

Викладається послідовність подій, наводяться небезпечні та шкідливі фактори, що впливали на потерпілого під час служби, вказується конкретно машина, інструмент, устаткування, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, наявність небезпечних умов і небезпечні дії потерпілого або інших осіб, характер аварії. Перераховуються заходи, вжиті для ліквідації аварії (якщо вона мала місце) відповідно до плану ліквідації аварії.

4. Причини нещасного випадку (аварії)

Наводяться основні технічні та організаційні причини нещасного випадку (аварії), включаючи перевищення гранично допустимих норм небезпечних і шкідливих факторів, невідповідність і недостатність засобів колективного, індивідуального та медичного захисту чинним вимогам, якщо ці причини вплинули на подію. Після кожної причини вказується, які конкретні вимоги законодавства та нормативно-правових актів, інструкцій з безпечного ведення робіт, посадових інструкцій були порушені (з посиланням на відповідні статті, розділи, пункти).

Зазначаються узагальнені результати перевірки військової частини відповідними військовими органами нагляду та контролю.

5. Заходи щодо усунення причин нещасних випадків (аварії)

Запропоновані заходи повинні складатися із:

заходів щодо ліквідації наслідків аварії (у разі потреби);

заходів щодо усунення безпосередніх причин нещасного випадку і запобігання подібним випадкам.

Ці заходи можуть бути викладені у вигляді таблиці або перераховані в тексті із зазначенням змісту заходів, термінів їх виконання і посадових осіб, які відповідають за їх своєчасну реалізацію.

6. Висновки комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності

У цьому розділі вказуються особи, у тому числі й потерпілі, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку (аварії). Указуються конкретні порушення законодавчих і нормативно-правових актів, посадових інструкцій тощо із зазначенням статей, параграфів та пунктів. Наприкінці розділу даються конкретні пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, з вини яких стався нещасний випадок чи аварія. У висновку зазначається, що даний нещасний випадок підлягає (не підлягає) обліку і на нього складається (не складається) акт за формою НВ-1.

7. Перелік матеріалів, що додаються

1. Головний військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр "Головний військовий клінічний госпіталь" Міністерства оборони України (місто Київ).

2. Військово-медичний клінічний центр Західного регіону Збройних Сил України (місто Львів).

3. Військово-медичний клінічний центр Північного регіону Збройних Сил України (місто Харків).

4. Військово-медичний клінічний центр Південного регіону Збройних Сил України (місто Одеса).

5. Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону Збройних Сил України (місто Вінниця).

6. Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону Збройних Сил України (місто Севастополь).

Критичні значення параметрів - граничні значення одного або кількох взаємопов'язаних параметрів (щодо складу матеріального середовища, тиску, температури, швидкості руху, часу перебування в зоні із заданим режимом, співвідношення компонентів, що змішуються, роз'єднування суміші тощо), при яких можливе виникнення вибуху в технологічній системі або розгерметизація технологічної апаратури та викиди горючої або токсичної речовини в атмосферу.

Небезпечні режими роботи устаткування - режими, що характеризуються такими відхиленнями технологічних параметрів від регламентних значень, при яких може виникнути аварійна ситуація та (або) статися зруйнування обладнання, будинків, споруд.

Об'єкт потенційно небезпечний - будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам особового складу військової частини.

Підприємство потенційно небезпечне - військова частина або підприємство (далі - військова частина), що використовує у своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об'єкти.

Процес технологічний - сукупність фізико-хімічних перетворень речовин і змін значень параметрів матеріального середовища, які проводяться з певною метою в апараті (у системі взаємопов'язаних апаратів, агрегаті, машині тощо).

Уражальні чинники аварії - фактори, що виникають під час аварії, здатні у разі досягнення певних значень завдати шкоди здоров'ю особового складу, населенню, довкіллю, матеріальним цінностям (надлишковий тиск на фронті ударної (вибухової) хвилі, теплове навантаження від полум'я, концентрація небезпечних речовин у атмосфері, воді, грунті тощо).

Установка - сукупність устаткування (апаратів), яке виконує певну функцію в технологічному процесі.

2.1. Перелік підрозділів і окремих об'єктів, для яких розробляється план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС), визначається і затверджується командиром військової частини за узгодженням із вищими військовими органами нагляду.

2.2. Аварії залежно від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.

2.3. На рівні "А" аварія характеризується розвитком у межах одного підрозділу або виробництва, які є структурними підрозділами військової частини.

2.4. На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком у межах військової частини.

2.5. На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території військової частини та можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених пунктів та довкілля.

2.6. ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, що встановлені у процесі аналізу небезпеки.

Дозволяється не включати в оперативну частину ПЛАС дії особового складу під час аварійних ситуацій, які регламентуються проектно-технологічною документацією (технологічний регламент, інструкція з експлуатації тощо). У такому випадку у ПЛАС повинні бути посилання на документи, у яких ці дії регламентовані.

ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів об'єктів військової частини.

2.7. ПЛАС повинен бути узгоджений з вищими військовими органами нагляду, а у випадку аварії рівня "В" - з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Відмова в узгодженні має бути мотивованою і надаватись у письмовому вигляді.

2.8. ПЛАС затверджується командиром військової частини.

2.9. Обов'язки щодо розробки і впровадження ПЛАС та відповідальність за його якість покладаються на командира військової частини.

Розробка ПЛАС може виконуватися командуванням військової частини самостійно або із залученням спеціалізованих організацій за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку.

2.10. Органи державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України контролюють розробку та впровадження ПЛАС у військовій частини.

2.11. ПЛАС грунтується:

на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;

постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;

оцінці достатності існуючих заходів, що перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;

аналізі дій особового складу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.

2.12. Розробка ПЛАС потребує враховувати реальні можливості та ресурси військової частини, досвід дій під час аварійних ситуацій та аварій, накопичений особовим складом військової частини і спецпідрозділів, щодо потрібних додаткових навичок та ресурсів.

2.13. ПЛАС повинен містити:

титульний аркуш до Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпеки, можливих аварій та їхніх наслідків;

оперативну частину, що регламентує порядок взаємодії та дії особового складу військової частини, спецпідрозділів і населення (у разі потреби) в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється;

додатки, що складаються з документів, зазначених у пункті 2.15.

2.14. Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом командира військової частини створюється штаб, функціями якого є:

збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;

поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій у зоні аварії та поза її межами;

координація дій особового складу військової частини і всіх залучених підрозділів і служб, що беруть участь у ліквідації аварії.

Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт з локалізації та ліквідації аварій (далі - ВК).

2.15. У ПЛАС повинні бути визначені посадові особи, які виконують функції ВК, та місце розташування штабу, в тому числі резервне.

До ПЛАС мають бути додані копії наказу по військовій частині про призначення посадових осіб, які виконують функції ВК у разі аварій на рівнях А, Б і В.

2.16. ПЛАС має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними військовими органами нагляду.

ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитися у командира та чергового військової частини.

Витяги з ПЛАС мають знаходитися у командирів підрозділів військової частини, на пункті зв'язку штатного (позаштатного) пожежного підрозділу, а також на робочих місцях.

2.17. ПЛАС належить переглядати через кожні 5 років.

2.18. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за приписом органів державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, а також у разі змін у технології, апаратурному оформленні, метрологічному забезпеченні обладнання, озброєнні, бойовій та іншій техніці, технологічних процесах, в організації виробництва, виконання робіт або регламентів, а також за наявності даних про аварії в інших військових частинах (об'єктах).

У таких випадках залежно від конкретних обставин ПЛАС переглядається повністю або до нього вносяться зміни і доповнення. В останньому випадку узгодженню підлягають тільки ці зміни і доповнення.

Термін позачергового перегляду узгоджується з органом державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України.

2.19. ПЛАС має переглядатися і коригуватися з урахуванням удосконалення дій під час аварій і досвіду, накопиченого під час тренувань та перевірок.

2.20. Після аварії слід переглянути, а в разі потреби - внести зміни у ПЛАС на підставі одержаного досвіду.

2.21. З метою наступної оцінки і коригування ПЛАС, накопичення та вивчення досвіду необхідно проводити аналіз дій і рішень, що були прийняті під час аварії.

3.1. Під час аналізу небезпеки військової частини потрібно визначати всі можливі аварійні ситуації і аварії, у тому числі й малоймовірні, з катастрофічними наслідками, що можуть виникати у військовій частині, розглянути сценарії їхнього розвитку та оцінити наслідки.

3.2. Визначення можливостей і умов виникнення аварій має виконуватися на підставі аналізу особливостей роботи як окремого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їх групи (технологічних блоків), а також з урахуванням небезпечних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві.

3.3. Визначення можливих аварій потрібно проводити в такій послідовності:

визначити наявність у військовій частині (на об'єкті) небезпечних речовин та небезпечних режимів роботи обладнання (об'єкта);

виявити потенційні види небезпеки для кожної одиниці обладнання (апарата, машини) і процесу, що проходить у ній.

3.4. Для визначення потенційно небезпечних об'єктів потрібно прогнозувати сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек. Сценарій має починатися з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю і виникнення аварії.

При цьому слід урахувати параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, що можливі в разі розвитку аварії.

3.5. На кожній стадії розвитку аварії потрібно:

оцінити кількість небезпечних речовин, які можуть брати участь в аварії, що прогнозується;

установити уражальні чинники, властиві виду небезпеки, що реалізується під час аварії;

оцінити наслідки впливу уражальних чинників аварії на сусідні об'єкти й людей з урахуванням властивостей цих об'єктів і їхнього взаєморозташування (визначаються масштаби зон руйнування, ураження людей і зараження місцевості);

визначити безпечні зони й місця можливих сховищ, шляхи евакуації, що не потрапляють під вплив уражальних чинників аварії.

За результатами аналізу виникнення й розвитку аварій та оцінки їх наслідків потрібно встановити можливість переходу аварії на рівні Б і В.

3.6. Аналіз небезпеки надається у вигляді звіту або пояснювальної записки, яка повинна містити:

використану вихідну інформацію або посилання на документи, у яких вона міститься;

опис використаних методів аналізу й методик оцінки або відповідні посилання на них;

результати розрахунків і оцінок.

Результати аналізу надаються для устаткування (апаратів, машин тощо) у вигляді картки небезпеки, що включає:

найменування устаткування;

тип устаткування;

номер позиції устаткування на технологічній схемі (у регламенті);

призначення устаткування (типова технологічна операція, що здійснюється в апараті);

перелік можливих аварій;

розпізнавальні ознаки аварії;

засоби захисту, що передбачені проектом і можуть бути використані для мінімізації наслідків сценарію аварії, який розглядається.

Результати аналізу надаються для технологічного блоку (стадії технологічного процесу) у вигляді стислої характеристики небезпеки блоку, де необхідно зазначити:

основні небезпеки блоку і їх характеристики (наприклад, кількість шкідливих речовин, енергетичний потенціал вибухонебезпеки тощо);

можливі аварії і зони ураження;

інші потрібні відомості.

Результати аналізу надаються для військової частини у вигляді плану розташування військової частини, що включає:

місця розташування підрозділів військової частини або виробництв;

місця скупчення небезпечних продуктів із зазначенням найменування й маси продукту;

засоби протиаварійного захисту;

засоби зв'язку й оповіщення;

евакуаційні виходи і маршрути евакуації;

сховища й місця укриття;

шляхи під'їзду, місця встановлення й маневрування спецтехніки;

місця можливого виникнення аварійних ситуацій (аварій);

зони можливого ураження особового складу з урахуванням розповсюдження вибухових і ударних хвиль, напрямку руху вибухонебезпечних і токсичних хмар;

місця розташування аварійно-рятувальних підрозділів, пожежних частин тощо, можливі місця їх розгортання і маневрування;

місця скупчення небезпечних продуктів поза територією військової частини із зазначенням найменування й маси продукту.

Як план розташування військової частини або підприємства може бути використаний генеральний план із необхідними додатками.

4.1. Оперативна частина ПЛАС розробляється для керівництва діями особового складу військової частини, штатних (позаштатних) спеціалізованих підрозділів з метою запобігання аварійним ситуаціям і аваріям на відповідних стадіях їхнього розвитку або локалізації їх з метою зведення до мінімуму наслідків аварії для особового складу, матеріальних цінностей і довкілля, запобігання її розповсюдженню на інші підрозділи військової частини та за її межі, рятування і виведення особового складу із зони ураження і потенційно небезпечних зон.

4.2. Під час розробки оперативної частини необхідно:

забезпечити узгодженість дій особового складу й спецпідрозділів;

запровадити перелік посадових осіб, відповідальних за виконання конкретних дій;

запровадити порядок здійснення зв'язку зі спецпідрозділами і військовими органами нагляду;

викласти дії особового складу й спецпідрозділів щодо локалізації і ліквідації аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку (у випадках, коли у спецпідрозділах є свої плани дій, замість опису може бути посилання на ці плани);

надати розпізнавальні ознаки рівнів аварії і їх значення, за якими керівництво роботами щодо локалізації і ліквідації аварії переходить на рівні Б і В.

4.3. Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні А повинна містити: