5.2.3. Заявник повинен показати, що на всіх екземплярах ПС, призначених для проведення сертифікаційних льотних випробувань, екіпажу забезпечується можливість використання аварійно-рятувальних засобів і залишення повітряного судна з парашутами.
5.2.4. Сертифікаційні заводські випробування ПС проводяться Заявником. Державіаадміністрація, уповноважений нею Сертифікаційний центр і незалежна інспекція на підприємстві Заявника здійснюють на етапі СЗВ контроль за відповідністю ПС вимогам Сертифікаційного базису і дотриманням процедур сертифікації, установлених цими Правилами.
Участь у СЗВ інших організацій визначається в кожному конкретному випадку Державіаадміністрацією (2.7.2).
5.2.5. До початку сертифікаційних заводських випробувань Заявник і Державіаадміністрація затверджують план сертифікаційних випробувань ПС і його компонентів після узгодження даного плану з незалежною інспекцією в організації Заявника, Сертифікаційними центрами і організаціями, що беруть участь у сертифікаційних випробуваннях.
5.2.6. Метою сертифікаційних заводських випробувань є:
а) доведення конструкції ПС, його характеристик і експлуатаційної документації до відповідності вимогам Сертифікаційного базису і встановлення такої відповідності в повному обсязі вказаних вимог в очікуваних умовах експлуатації ПС, обумовлених Заявником у специфікації ПС;
б) установлення типової конструкції особливо відповідальних функціональних систем ПС (планер, шасі, система керування і їхні характеристики міцності, аеродинамічні характеристики, система гальмування і гідравлічна системи та інші системи і характеристики, що безпосередньо впливають на льотну придатність ПС);
в) визначення умов пред'явлення ПС на сертифікаційні контрольні випробування.
5.2.7. Програма СЗВ, включно з лабораторними, стендовими, наземними, льотними і спеціальними випробуваннями, розробляється і затверджується Заявником за узгодженням із його незалежною інспекцією, Сертифікаційними центрами і організаціями, що беруть участь у випробуваннях. Програма СЗВ і програми спеціальних СЗВ підлягають схваленню Державіаадміністрацією.
5.2.8. З метою скорочення обсягу сертифікаційних контрольних наземних і льотних випробувань ПС Заявник проводить разом із Сертифікаційним центром спеціальні СЗВ, які недоцільно виконувати двічі, а також будь-які інші види наземних і льотних випробувань.
5.2.9. Результати сертифікаційних заводських випробувань ПС, що проведені Заявником разом із Сертифікаційним центром, ураховуються в залік сертифікаційних контрольних випробувань при дотриманні таких умов:
а) акти за зазначеними спільними СЗВ повинні бути затверджені Сертифікаційним центром і схвалені Державіаадміністрацією;
б) у типову конструкцію ПС або ту її частину, що піддавалася випробуванням і зафіксована в акті спеціальних спільних СЗВ, до завершення сертифікації ПС не вносяться зміни, що впливають на результати випробувань і оцінку типової конструкції ПС або її частини.
5.2.10. У процесі СЗВ Заявник подає на розгляд групи експертів Державіаадміністрації і Сертифікаційному центру результати випробувань за їх готовністю.
5.2.11. Відповідність повітряного судна поширеним на нього вимогам до льотної придатності (вимогам Сертифікаційного базису) у частині міцності конструкції Заявник встановлює за участю визначеного Державіаадміністрацією Сертифікаційного центру, що оформляє відповідний висновок.
5.2.12. За результатами СЗВ Заявник разом із Сертифікаційними центрами оформляє Акт сертифікаційних заводських випробувань, висновок якого повинен відповідати меті, передбаченій пунктом 5.2.6, та іншу доказову документацію, що встановлює відповідність ПС вимогам Сертифікаційного базису.
5.2.13. По закінченні СЗВ Заявник оформляє Пред'явлення ПС Державіаадміністрації на сертифікаційні контрольні випробування. До Пред'явлення додаються:
а) акт сертифікаційних заводських випробувань і інші доказові документи, що встановлюють відповідність ПС вимогам Сертифікаційного базису;
б) висновок Сертифікаційного центру про відповідність ПС поширеним на нього вимогам до льотної придатності (Сертифікаційного базису) у частині міцності конструкції;
в) таблиця відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису з переліком доказової документації, що затверджена Заявником і узгоджена з незалежною інспекцією в організації Заявника;
г) оцінка Сертифікаційного центру щодо виконанню програми сертифікаційних заводських випробувань і пропозиції щодо складу й обсягу перевірок ПС для включення в програму сертифікаційних контрольних випробувань;
ґ) експлуатаційна документація, що затверджена Заявником і узгоджена із Сертифікаційним центром (копія, що перебуває на обліку);
д) повідомлення Заявника, узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника, про те, що комплект робочої конструкторської документації (зазначається номер комплекту) ПС, що пройшло СЗВ, відкорегований за результатами СЗВ і відображає типову конструкцію ПС.
Пред'явлення Заявника повинно бути узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника.
5.2.14. Пред'явлення Заявника направляється до Державіаадміністрації за наявності Сертифікатів типу на маршовий і допоміжний двигуни, повітряний гвинт, а також Свідоцтв про відповідність або Схвальних листів для комплектувальних виробів категорії А і схвалень виробів для комплектувальних виробів категорії Б, призначених для установки на цей тип ПС, якщо Державіаадміністрація не призначає інших процедур, як це передбачено пунктом 2.6.2 цих Правил.
5.2.15. За результатами сертифікаційних заводських випробувань ПС група експертів Державіаадміністрації оформляє висновок, який повинен містити оцінку:
а) виконання процедур, установлених цими Правилами, що стосуються етапу СЗВ;
б) повноти і якості наданих Заявником матеріалів перевірок, випробувань і доказових документів;
в) обсягу і номенклатури перевірок, які необхідні для підтвердження відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису та підлягають включенню в програму сертифікаційних контрольних випробувань;
г) можливості й умов прийняття Державіаадміністрацією ПС на сертифікаційні контрольні випробування.
Висновок групи експертів затверджується Державіаадміністрацією і направляється Заявнику.
5.2.16. Акт сертифікаційних заводських випробувань затверджується Заявником за узгодженням із його незалежною інспекцією і Сертифікаційними центрами. Акт сертифікаційних заводських випробувань ПС підлягає схваленню Державіаадміністрацією.
5.3. Сертифікаційні контрольні випробування ПС
5.3.1. Сертифікаційні контрольні випробування (СКВ) ПС є етапом випробувань Державіаадміністрації, проводяться під його керівництвом Сертифікаційним центром, визначеним Державіаадміністрацією, і забезпечуються Заявником.
5.3.2. До початку сертифікаційних контрольних випробувань ПС Заявником повинні бути виконані вимоги, передбачені пунктами 5.2.2 і 5.2.3.
5.3.3 Сертифікаційні контрольні випробування ПС проводяться з метою:
а) контрольної перевірки і підтвердження відповідності ПС, його характеристик і експлуатаційної документації вимогам Сертифікаційного базису;
б) остаточного уточнення (при потребі) і затвердження типової конструкції ПС;
в) оцінки надійної роботи ПС, його двигунів, повітряних гвинтів, інших компонентів і функціональних систем.
5.3.4. Частина сертифікаційних контрольних випробувань ПС, що проводиться з метою демонстрації надійної роботи ПС, його двигунів і інших функціональних систем (5.3.3в), виконується на ПС, що відповідають типовій конструкції за всіма функціональними системами і з повним комплектом двигунів і повітряних гвинтів, що відповідають Сертифікату типу, виданому Державіаадміністрацією.
Обсяг зазначеної частини льотних випробувань повинен становити не менше 300 льотних годин для ПС із газотурбінними маршовими двигунами, що раніше не встановлювалися на сертифіковані Державіаадміністрацією ПС, або не менше 150 льотних годин в інших випадках.
5.3.5. Програма СКВ розробляється і затверджується Сертифікаційним центром, узгоджується Заявником і схвалюється Державіаадміністрацією.
5.3.6. Якщо група експертів Державіаадміністрації констатує у своєму висновку (5.2.15):
а) позитивну оцінку з виконання процедур сертифікації, що стосуються етапу СЗВ, і відсутність потреби в додаткових контрольних перевірках для підтвердження відповідності типу ПС вимогам Сертифікаційного базису;
б) установлення типової конструкції ПС загалом на етапі СЗВ;
в) участь Сертифікаційного центру в проведенні СЗВ в необхідному обсязі, узгодження ним Акта сертифікаційних заводських випробувань і експлуатаційної документації ПС,
група експертів Державіаадміністрації у своєму висновку може рекомендувати проведення сертифікаційних контрольних випробувань ПС в обмеженому обсязі, необхідному для демонстрації відповідності ПС меті, передбаченої пунктом 5.3.3в.
Рішення про обсяг сертифікаційних контрольних випробувань приймає Державіаадміністрація.
5.3.7. Заявник навчає і вводить у стрій льотчиків-випробувачів і обслуговувальний персонал Сертифікаційного центру, забезпечує проведення СКВ запасними частинами, паливом, паливно-мастильними і видатковими матеріалами.
5.3.8. У разі виявлення в процесі СКВ окремих невідповідностей ПС вимогам Сертифікаційного базису Державіаадміністрація зобов'язує Заявника усунути ці невідповідності до завершення сертифікаційних контрольних випробувань ПС і продемонструвати ефективність ужитих ним заходів.
Якщо встановлено, що при виявлених невідповідностях і недоліках ПС подальше проведення СКВ пов'язане з невиправданим ризиком, то Державіаадміністрація приймає рішення про припинення випробувань і зобов'язує Заявника вжити відповідних корегуючих дій. СКВ можуть бути відновлені після здійснення Заявником корегуючих дій, доказу їхньої ефективності і прийняття Державіаадміністрацією рішення про поновлення СКВ.
5.3.9. По закінченні СКВ Сертифікаційний центр оформляє, узгоджує із Заявником і затверджує Акт сертифікаційних контрольних випробувань, висновок якого повинен відповідати меті, передбаченій пунктом 5.3.3. Акт сертифікаційних контрольних випробувань підлягає схваленню Державіаадміністрацією.
5.3.10. За результатами комплексу сертифікаційних робіт, передбачених для сертифікації ПС, Сертифікаційні центри, що брали участь у сертифікації, оформляють Комплексний висновок про відповідність типу ПС вимогам Сертифікаційного базису. Комплексний висновок Сертифікаційних центрів підлягає схваленню Державіаадміністрацією.
5.3.11. Після схвалення Державіаадміністрацією Акта сертифікаційних контрольних випробувань і Акта експлуатаційних випробувань (якщо вони проводяться) Заявник направляє до Державіаадміністрації Пред'явлення на одержання Сертифіката типу ПС. Пред'явлення Заявника повинно бути узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника. До Пред'явлення додаються:
а) таблиця відповідності ПС вимогам Сертифікаційного базису, уточнена за результатами СКВ, затверджена Заявником і узгоджена з незалежною інспекцією в організації Заявника;
б) комплект експлуатаційної документації (що перебуває на обліку), уточнений за результатами СКВ, погоджений із Сертифікаційним центром, затверджений Заявником і введений у дію Державіаадміністрацією.
Експлуатаційна документація схвалюється Державіаадміністрацією у частині, передбаченій Авіаційними правилами (нормами льотної придатності);
в) повідомлення Заявника і Виробника, узгоджене з незалежними інспекціями в цих організаціях, про те, що контрольний і поточні комплекти робочої конструкторської документації ПС (указуються номери комплектів) відкореговані за результатами сертифікаційних робіт, відображають типову конструкцію ПС, придатні для серійного виробництва ПС даного типу, затверджені в установленому порядку і зберігаються у Заявника і Виробника (4.2.2).
____________________
Примітка. Технічні умови на приймання і постачання зразка, що є невід'ємною частиною РКД, представляються Заявником в Державіаадміністрацію для схвалення.
5.4. Експлуатаційні випробування ПС
5.4.1. Рішення про потребу проведення експлуатаційних випробувань (ЕВ) ПС даного типу приймається Державіаадміністрацією та Державним комітетом промислової політики України разом із Заявником, якщо фінансування створення даного типу ПС здійснюється цілком або частково з державного бюджету (державне замовлення). Якщо фінансування створення типу ПС здійснюється Заявником без залучення коштів із державного бюджету, то рішення про потребу проведення ЕВ може прийняти Заявник.
5.4.2. Порядок проведення і забезпечення ЕВ, план і програма цих випробувань розробляються і затверджуються Заявником спільно із Сертифікаційним центром і узгоджуються з іншими організаціями та підприємствами, що залучаються до проведення експлуатаційних випробувань ПС.
Зазначені документи схвалюються органами, що прийняли рішення про проведення ЕВ (для ПС, що створюються за державним замовленням), і Державіаадміністрацією.
5.4.3. У разі виявлення в процесі ЕВ недоліків ПС, пов'язаних із його льотною придатністю, Заявник зобов'язаний виконати процедури, аналогічні до передбачених пунктом 5.3.8 цих Правил.
5.4.4. Акт експлуатаційних випробувань розробляється і затверджується Сертифікаційним центром і узгоджується із Заявником, експлуатаційним підприємством, на базі якого проведені ці випробування, та організаціями, що брали участь у проведенні ЕВ.
Акт експлуатаційних випробувань схвалюється органами, що прийняли рішення про проведення ЕВ (для ПС, що створюються за державним замовленням), і Державіаадміністрацією.
5.4.5. Державіаадміністрація приймає рішення про видачу Сертифіката типу після завершення ЕВ.
5.5. Сертифікаційні випробування дуже легких літаків
5.5.1. На категорію дуже легких літаків (ДЛЛ) поширюються всі процедури, викладені в цих Правилах, з урахуванням особливих процедур, що належать до порядку проведення сертифікаційних випробувань і викладені в цьому параграфі.
________________________
Примітка. До категорії ДЛЛ належать літаки з одним поршневим двигуном, з кількістю людей на борту не більше двох, злітною вагою не більше 750 кг та швидкістю звалювання не більше 85 км/год.
5.5.2. Сертифікаційні випробування ДЛЛ проводяться в один етап.
У процесі сертифікаційних випробувань ДЛЛ двигун і повітряний гвинт можуть проходити випробування і сертифікацію в складі даного типу ДЛЛ на відповідність вимогам, включеним у Сертифікаційний базис ДЛЛ.
5.5.3. Метою сертифікаційних випробувань ДЛЛ є:
а) установлення відповідності ДЛЛ, його двигуна, повітряного гвинта, їх характеристик і експлуатаційної документації вимогам Сертифікаційного базису;
б) затвердження типової конструкції ДЛЛ;
в) оцінка надійної роботи ДЛЛ, його функціональних систем, двигуна, повітряного гвинта й інших компонентів.
5.5.4. Сертифікаційні випробування ДЛЛ проводяться комісією, що формується Державіаадміністрацією. До складу комісії входять фахівці Державіаадміністрації, Заявника, незалежної інспекції на підприємстві Заявника, Сертифікаційного центру й інших організацій.
Склад комісії з проведення сертифікаційних випробувань ДЛЛ і її голова затверджуються Державіаадміністрацією.
5.5.5. Програма сертифікаційних випробувань розробляється Заявником, затверджується головою комісії з проведення сертифікаційних випробувань, узгоджується з Заявником і незалежною інспекцією на підприємстві Заявника і схвалюється Державіаадміністрацією.
5.5.6. Програма сертифікаційних випробувань ДЛЛ повинна передбачати на завершальному етапі випробувань демонстрацію надійної роботи ДЛЛ, його систем, двигуна і повітряного гвинта.
Обсяг льотних випробувань ДЛЛ на зазначеному етапі повинен становити не менше 50 льотних годин.
5.5.7. За результатами сертифікаційних випробувань комісія з їх проведення оформляє Акт сертифікаційних випробувань ДЛЛ, висновок якого повинен відповідати меті, передбаченій пунктом 5.5.3, та іншу доказову документацію.
Акт сертифікаційних випробувань ДЛЛ затверджується головою комісії з випробувань, узгоджується Заявником і його незалежною інспекцією.
Акт сертифікаційних випробувань ДЛЛ підлягає схваленню Державіаадміністрацією.
5.5.8. Процедури пред'явлення ДЛЛ до Державіаадміністрації на одержання Сертифіката типу викладені в пункті 5.3.11.
5.6. Льотчики-випробувачі
5.6.1. Заявник і Сертифікаційний центр повинні подати до Державіаадміністрації кандидатури провідних льотчиків-випробувачів, що призначаються для проведення СЗВ і СКВ. У поданнях повинні бути зазначені стаж роботи, наданий клас і номер свідоцтва пілота, дата видачі й організація, що видала свідоцтво пілота, а також надано висновок Заявника і керівника Сертифікаційного центру з обгрунтуванням достатності кваліфікації і готовності льотчика-випробувача, що рекомендується для проведення льотних випробувань ПС даного типу. Подання льотчиків-випробувачів узгоджуються керівниками льотної служби Заявника і Сертифікаційного центру відповідно.
5.6.2. Державіаадміністрація приймає рішення про схвалення наданих кандидатур льотчиків-випробувачів Заявника і Сертифікаційного центру як представників Державіаадміністрації.
5.6.3. Заміна провідного льотчика-випробувача Заявника до закінчення СЗВ і провідного льотчика-випробувача Сертифікаційного центру до закінчення СКВ не проводиться. У виняткових випадках така заміна можлива при дотриманні процедур, установлених пунктами 5.6.1 і 5.6.2.
Глава 6. Права й обов'язки утримувача сертифіката типу та експлуатанта
6.1. Передача Сертифіката типу
6.1.1. Утримувач Сертифіката типу може передати Сертифікат типу іншій юридичній особі (правонаступнику).
6.1.2. Державіаадміністрація приймає рішення про можливість передачі Сертифіката типу при дотриманні таких умов:
а) правонаступник визнаний Державіаадміністрацією як Розробник авіаційної техніки, вид якої зазначений у Сертифікаті типу, який передається, що засвідчується Сертифікатом на розробку авіаційної техніки, виданим Державіаадміністрацією;
б) до Державіаадміністрації надана спільна заява Утримувача Сертифіката типу і правонаступника про те, що:
Утримувач Сертифіката типу передає, а правонаступник приймає права і обов'язки Утримувача Сертифіката типу, що згадані у цих Правилах;
документи і матеріали, необхідні для реалізації прав і обов'язків Утримувача Сертифіката типу, перебувають у розпорядженні правонаступника.
6.1.3. Тимчасовий сертифікат типу (розділ С) не підлягає передачі.
6.2. Перевірка Сертифіката типу. Обов'язки Утримувача Сертифіката типу
6.2.1. Утримувач Сертифіката типу зобов'язаний забезпечити можливість перевірки Сертифіката типу на вимогу Державіаадміністрації.
6.2.2. Утримувач Сертифіката типу повинен забезпечити підтримку льотної придатності зразка і безперервність дії Сертифіката типу, керуючись процедурами, викладеними в пунктах 6.2.3 і 6.2.4.
6.2.3. У процесі серійного виробництва зразка Утримувач Сертифіката типу зобов'язаний:
а) починаючи з дати одержання Сертифіката типу, організувати збереження комплектів РКД і ЕД зразка, що відображають його типову конструкцію, не вносячи в них змін і доповнень;
б) вести копії комплектів РКД і ЕД, передбачених пунктом (а), з унесенням у них модифікацій конструкції, змін і доповнень ЕД зразка;
в) забезпечити авторський контроль серійного виробництва, зберігання стабільності властивостей матеріалів, технологічних процесів, сталості характеристик деталей і вузлів для екземплярів сертифікованого зразка, що серійно виготовляються.
6.2.4. У процесі експлуатації зразка Утримувач Сертифіката типу зобов'язаний забезпечити технічний супровід виробництва і експлуатації зразка, спрямований на підтримку рівня льотної придатності зразка, установленого Сертифікатом типу. Відповідно до цього він повинен:
(а) негайно інформувати Державіаадміністрацію про інциденти, авіаційні події і відхилення у виробництві зразка, що впливають на його льотну придатність, і про свої корегувальні дії в цих випадках;
(б) вчасно реагувати на директиви льотної придатності Державіаадміністрації і на інші дії Державіаадміністрації, спрямовані на забезпечення льотної придатності зразків у процесі їх виробництва й експлуатації;
(в) регулярно узагальнювати досвід експлуатації і виробництва зразків і подавати до Державіаадміністрації піврічні звіти з питань і проблем льотної придатності зразків.
6.3. Обов'язки Експлуатанта
6.3.1. Експлуатант, який здійснює експлуатацію зразка авіаційної техніки, що має Сертифікат типу, виданий Державіаадміністрацією, зобов'язаний:
(а) продемонструвати на вимогу Державіаадміністрації реалізацію заходів, спрямованих на підтримку льотної придатності повітряних суден, що експлуатуються цим підприємством, і вимог Переліку даних Сертифіката типу, виданого Державіаадміністрацією;
(б) дотримуватися правил і процедур льотної і технічної експлуатації ПС, що диктуються експлуатаційною документацією;
(в) виконувати бюлетені і рекомендації, видані Утримувачем Сертифіката типу, а також рішення та інші нормативні акти Державіаадміністрації;
(г) виконувати вимоги розпоряджень, циркулярних листів і директив льотної придатності, виданих Державіаадміністрацією, із наступним повідомленням його про строки виконання вимог;
(ґ) негайно надавати до Державіаадміністрації та Утримувачу Сертифікатів типу повну і об'єктивну інформацію в галузі льотної придатності ПС, що перебувають у нього в експлуатації, включаючи опис інцидентів, що відбулися під час експлуатації внаслідок відмов і несправностей ПС і їх компонентів;
(д) регулярно узагальнювати досвід експлуатації і надавати Утримувачам Сертифікатів типу піврічні звіти з питань експлуатаційної надійності ПС, що перебувають у нього в експлуатації.
6.3.2. Експлуатант не має права вводити будь-які зміни в конструкцію і експлуатаційну документацію без узгодження цих змін з Утримувачем Сертифіката типу.
Глава 7. Компоненти повітряного судна
7.1. Класифікація компонентів ПС
7.1.1. Компоненти ПС щодо цих Правил мають таку класифікацію:
(а) компоненти I класу - авіаційний маршовий двигун (АМД), повітряний гвинт (ПГ) і допоміжний двигун (ДД);
(б) компоненти II класу - фюзеляж, крило, поверхні керування, секції механізації крила, шасі, механічна система керування та інші частини конструкції планера ПС, АМД, ПГ і ДД, працездатність яких безпосередньо впливає на їхню льотну придатність;
(в) компоненти III класу - комплектувальні вироби (КВ), до яких належать будь-які встановлені на ПС, АМД, ПГ і ДД механізми, прилади, устаткування (включаючи з'єднувальне), стандартні деталі й інші комплектувальні (готові) вироби, що використовуються для здійснення польоту ПС.
7.2. Сертифікація компонентів ПС
7.2.1. Компоненти ПС проходять сертифікаційні (кваліфікаційні) випробування і перевірки, при цьому:
(а) компоненти I класу проходять сертифікацію відповідно до процедур, установлених главою 8 цих Правил, із видачею Державіаадміністрацією Сертифікатів типу;
(б) компоненти II класу проходять сертифікацію в складі ПС відповідно до процедур, установлених цими Правилами для сертифікації повітряного судна в цілому;
(в) компоненти III класу підлягають схваленню відповідно до процедур, установлених главою 9 цих Правил.
Глава 8. Сертифікаційні випробування авіаційних маршових і допоміжних двигунів і повітряних гвинтів
8.1. Застосовність
8.1.1. У цій главі викладаються процедури випробувань і сертифікації компонентів I класу ПС - АМД, ПГ і ДД.
8.1.2. Процедура подачі заявок на одержання Сертифіката типу для АМД, ПГ і ДД і повідомлення Заявника про прийняття такої заявки викладена в пункті 3.2 цих Правил.
8.1.3. Порядок поширення вимог льотної придатності на компоненти I класу, процедури оформлення сертифікаційних базисів для цих зразків і видачі Сертифікатів типу викладені в главах 3 і 4 цих Правил.
8.2. Етап макета
8.2.1. Заявник компонента I класу готує і проводить етап макета даного компонента, що містить оформлення Положення про етап макета, розгляд проекту таблиці відповідності компонента вимогам його сертифікаційного базису, проекту плану випробувань, визначення організацій, що візьмуть участь в етапі макета і подальших сертифікаційних роботах, як це передбачено пунктом 5.1 цих Правил.
___________________
Примітка. Етап макета компонента I класу рекомендується проводити раніше етапу макета повітряного судна, на який передбачається встановлення даного компонента.
8.3. Сертифікаційні заводські випробування
8.3.1. До початку сертифікаційних заводських випробувань АМД, ПГ і ДД Заявник і Державіаадміністрація затверджують план сертифікаційних випробувань кожного компонента I класу, що включає кваліфікацію їх комплектувальних виробів (компонентів III класу).
Зазначений план погоджується із Сертифікаційним центром, який визначається Державіаадміністрацією і організаціями, що беруть участь у проведенні сертифікаційних випробувань і перевірок компонентів I класу.
8.3.2. Метою сертифікаційних заводських випробувань АМД, ДД і ПГ є:
(а) доведення конструкції АМД, ДД і ПГ, їх характеристик і експлуатаційної документації до відповідності вимогам сертифікаційних базисів і встановлення такої відповідності;
(б) установлення типової конструкції АМД, ДД і ПГ;
(в) визначення умов пред'явлення АМД, ДД і ПГ на сертифікаційні контрольні випробування.
8.3.3. Програми сертифікаційних заводських випробувань АМД, ДД і ПГ розробляються Заявниками і включають сертифікаційні роботи, передбачені в проекті таблиці відповідності і в плані випробувань.
Програми СЗВ затверджуються Заявниками, узгоджуються з їх незалежними інспекціями, Сертифікаційним центром і організаціями, що беруть участь у випробуваннях. Програми СЗВ підлягають схваленню Державіаадміністрацією.
8.3.4. Сертифікаційні заводські випробування компонентів I класу проводяться Заявником.
8.3.5. Державіаадміністрація, Сертифікаційний центр і незалежні інспекції в організаціях Заявників здійснюють на етапі СЗВ контроль за відповідністю АМД, ДД і ПГ вимогам їх сертифікаційних базисів і дотриманням процедур сертифікації, установлених цими Правилами.
8.3.6. З метою скорочення обсягу наступних сертифікаційних контрольних випробувань (СКВ) компонентів I класу Заявники проводять спеціальні і ресурсні випробування цих компонентів разом із Сертифікаційним центром.
8.3.7. Відповідність маршового і допоміжного двигунів вимогам їх сертифікаційних базисів у частині міцності конструкції Заявник установлює за участю Сертифікаційного центру, який визначається Державіаадміністрацією, та оформляє відповідні висновки.
8.3.8. Відповідність повітряного гвинта вимогам його Сертифікаційного базису в частині міцності конструкції Заявник встановлює за участю Сертифікаційного центру, який визначається Державіаадміністрацією, та оформляє відповідний висновок.
8.3.9. Результати сертифікаційних заводських спеціальних і ресурсних випробувань АМД, ДД і ПГ, проведених Заявником разом із Сертифікаційним центром, зараховуються в залік СКВ при дотриманні таких умов:
(а) акти про зазначені спільні випробування повинні бути узгоджені із Сертифікаційним центром і схвалені Державіаадміністрацією;
(б) у типову конструкцію АМД, ДД, ПГ або ту її частину, що піддавалася спільним СЗВ і зафіксована в акті спільних випробувань, до завершення сертифікації компонента не вносяться зміни, що впливають на результати проведених випробувань і оцінку типової конструкції компонента або її частини.
8.3.10. У процесі СЗВ компонента I класу Заявник подає на розгляд групи експертів Державіаадміністрації і Сертифікаційного центру результати сертифікаційних робіт за їх готовністю.
8.3.11. За результатами робіт, проведених на заводському етапі сертифікації компонента I класу, Заявник разом із Сертифікаційним центром оформляє Акт сертифікаційних заводських випробувань компонента, що узагальнює результати всіх сертифікаційних робіт і спеціальних випробувань, проведених на заводському етапі його сертифікації. Висновок Акта повинен відповідати меті, передбаченій пунктом 8.3.2.
Акт СЗВ компонента I класу затверджується Заявником за узгодженням із його незалежною інспекцією і Сертифікаційним центром за наявності Свідоцтва про відповідність комплектувальних виробів (9.2.11) або Схвального листа Державіаадміністрації на даний компонент (9.4.1). Акт СЗВ підлягає схваленню Державіаадміністрацією.
До відповідних Актів сертифікаційних заводських випробувань АМД, ДД і ПГ додаються:
(а) акти про ресурсні, 150-годинні і спеціальні випробування;
(б) висновки Сертифікаційного центру з міцності АМД і ДД;
(в) висновок Сертифікаційного центру з міцності ПГ;
(г) оцінка Сертифікаційним центром виконання програми сертифікаційних заводських випробувань АМД, ДД і ПГ і пропозиції щодо складу і обсягу перевірок для включення в програму сертифікаційних контрольних випробувань цих компонентів;
(ґ) експлуатаційна документація, затверджена Заявником;
(д) таблиці відповідності АМД, ПГ і ДД вимогам їх сертифікаційних базисів, затверджені Заявниками;
(е) повідомлення Заявників АМД, ПГ і ДД, узгоджені з незалежними інспекціями в організаціях Заявників, про те, що комплекти робочої конструкторської документації (указуються номери комплектів) АМД, ПГ і ДД, які пройшли СЗВ, відкореговані за результатами сертифікаційних заводських випробувань і відображають типову конструкцію (4.2.1).
8.3.12. За результатами СЗВ компонента I класу група експертів Державіаадміністрації оформляє висновок, що містить оцінку:
(а) виконання процедур, що встановлені цими Правилами та стосуються етапу СЗВ;
(б) повноти і якості поданих Заявником матеріалів перевірок, випробувань і доказових документів;
(в) обсягу і номенклатури перевірок, необхідних для підтвердження відповідності АМД, ПГ і ДД вимогам Сертифікаційного базису що підлягають включенню в програму сертифікаційних випробувань цих компонентів;
(г) можливості й умов прийняття Державіаадміністрацією АМД, ДД і ПГ на сертифікаційні контрольні випробування.
8.4. Сертифікаційні контрольні випробування АМД, ДД і ПГ
8.4.1. Сертифікаційні контрольні випробування компонентів I класу є етапом випробувань Державіаадміністрації і проводяться під її керівництвом комісією. До комісії з проведення СКВ включаються представники Заявника, Сертифікаційного центру, незалежних інспекцій в організації Заявника і на підприємстві Виробника, і інших організацій, що визначаються Державіаадміністрацією. Голову і склад комісії затверджує Державіаадміністрація.
Сертифікаційні контрольні випробування компонентів I класу забезпечуються Заявниками і проводяться на їх базах.
8.4.2. Сертифікаційні контрольні випробування АМД, ДД і ПГ проводяться з метою:
(а) контрольної перевірки і підтвердження відповідності АМД, ДД і ПГ вимогам їх сертифікаційних базисів;
(б) остаточного уточнення (при потребі) і затвердження типової конструкції АМД, ДД і ПГ.
8.4.3. Передача АМД, ПГ або ДД на СКВ здійснюється письмовими пред'явленнями Заявників, що направляються до Державіаадміністрації. Кожне пред'явлення узгоджується з незалежною інспекцією в організації Заявника. До пред'явлення додаються документи, передбачені пунктом 8.3.11.
8.4.4. Програми сертифікаційних контрольних випробувань АМД, ПГ і ДД розробляються Сертифікаційним центром, затверджуються головами комісій, узгоджуються з Заявниками і підлягають схваленню Державіаадміністрацією.
8.4.5. Сертифікаційні контрольні випробування АМД, ПГ або ДД проводяться на екземплярах, що поставляються Виробником і відповідають типової конструкції, установленій за результатами СЗВ.
8.4.6. У разі виявлення в процесі СКВ окремих невідповідностей АМД, ДД або ПГ вимогам Сертифікаційного базису Заявник зобов'язаний усунути ці невідповідності до завершення сертифікаційних контрольних випробувань компонента.
8.4.7. За результатами сертифікаційних контрольних випробувань компонента I класу комісія оформляє Акт сертифікаційних контрольних випробувань даного компонента. Висновок Акта СКВ підписується головою і членами комісії з проведення цих випробувань і повинен відповідати меті, передбаченій пунктом 8.4.2.
Акт сертифікаційних контрольних випробувань типу АМД, ПГ або ДД затверджується Державіаадміністрацією за узгодженням із Заявником.
8.4.8. Після твердження Актів сертифікаційних контрольних випробувань Заявники направляють до Державіаадміністрації Пред'явлення на одержання Сертифікатів типу АМД, ПГ або ДД.
Пред'явлення Заявника повинно бути узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника. До Пред'явлення додаються:
(а) таблиця відповідності зразка вимогам Сертифікаційного базису, уточнена за результатами СКВ і затверджена Заявником;
(б) урахований комплект експлуатаційної документації зразка, уточненої за результатами СКВ, узгодженої із Сертифікаційним центром і затвердженої Заявником;
(в) повідомлення Заявника і Виробника, узгоджене з незалежними інспекціями в організаціях Заявника і Виробника, про те, що контрольний і поточні комплекти робочої конструкторської документації компонента I класу (указуються номери комплектів) відкореговані за результатами сертифікаційних робіт, відображають типову конструкцію компонента, придатні для серійного виробництва компонента даного типу, затверджені в установленому порядку і зберігаються в Заявника і Виробника (4.2.2).
Глава 9. Схвалення комплектувальних виробів
9.1. Загальні положення
9.1.1. Компоненти III класу зразка авіаційної техніки (комплектувальні вироби - КВ) за ступенем впливу їхньої працездатності на льотну придатність зразка поділяються на дві категорії:
(а) КВ категорії А - вироби, порушення працездатності яких справляє істотний вплив на льотну придатність зразка.
Мінімальний перелік КВ категорії А встановлюється циркуляром Державіаадміністрації;
(б) КВ категорії Б - вироби, що не належать до категорії А, включаючи стандартні деталі.
9.1.2. За результатами схвалення оформляються:
(а) на тип комплектувального виробу категорії А - Свідоцтво про придатність виробу або Схвальний лист Державіаадміністрації;
(б) на тип комплектувального виробу категорії Б - Схвалення на встановлення виробу.
9.1.3. Схвалення комплектувальних виробів, що імпортовані з держав, які не є державами-учасницями Мінської угоди, проводиться за окремими процедурами.
9.2. Кваліфікація комплектувальних виробів категорії А
9.2.1. Організація, що розробляє комплектувальний виріб категорії А, може подати до Державіаадміністрації заявку на одержання Свідоцтва про придатність комплектувального виробу або Схвального листа Державіаадміністрації.
Схвальний лист Державіаадміністрації видається на тип КВ, який встановлюється на конкретний зразок авіаційної техніки, і на тип КВ, що випускається серійно.
До заявки повинні бути додані специфікація виробу і план-проспект його кваліфікаційного базису.
Державіаадміністрація направляє Заявнику повідомлення про прийняття заявки і про Сертифікаційні центри, що братимуть участь у кваліфікації КВ.
9.2.2. Заявки на одержання Свідоцтв про відповідність виробів (Схвального листа) подаються за формою, запропонованою Державіаадміністрацією, і дійсні не більше трьох років, якщо одночасно з подачею заявки Заявник не обгрунтував, що потрібно більший термін на проектування, доведення й випробування створюваного ним КВ, і цей термін був затверджений Державіаадміністрацією, про що повідомляють Заявнику.
Якщо Свідоцтво про відповідність комплектувального виробу (Схвальний лист) не був виданий або Заявник переконається в тому, що воно не буде видано в термін дії заявки, то Заявник повинний подати до Державіаадміністрації нову заявку на одержання Свідоцтва про відповідність комплектувального виробу (Схвального листа). При цьому кваліфікаційний базис для даного виробу може бути переглянутий за рішенням Державіаадміністрації.
9.2.3. Основою кваліфікаційного базису КВ категорії А є діючі Авіаційні правила (норми льотної придатності) із поправками на дату подачі заявки, додатки до Авіаційних правил і кваліфікаційні вимоги; кваліфікаційний базис може включати спеціальні технічні умови, що містять, у тому числі, окремі вимоги технічного завдання на розробку цього виробу, державних і галузевих стандартів.
Кваліфікаційний базис виробу розробляється Заявником за участю, при потребі, представників Державіаадміністрації і затверджується Державіаадміністрацією.
_______________
Примітка. Якщо КВ створюється за технічним завданням Розробника зразка авіаційної техніки, то в розробці кваліфікаційного базису і на наступних етапах кваліфікації КВ беруть участь фахівці Розробника зразка.
9.2.4. Заявник комплектувального виробу категорії А готує і проводить за участю Сертифікаційного центру етап макета даного КВ, що включає розгляд проекту таблиці відповідності КВ вимогам його кваліфікаційного базису, визначення організацій, що візьмуть участь у подальших роботах щодо кваліфікації КВ, і планів цих робіт, як це передбачено пунктом 5.1.
9.2.5. КВ категорії А проходить кваліфікаційні випробування. Під кваліфікаційними випробуваннями розуміють випробування, метою яких є:
установлення типової конструкції виробу і її відповідностей вимогам кваліфікаційного базису;
визначення експлуатаційних обмежень, у діапазоні яких установлена відповідність;
визначення можливості й умов застосування виробу на зразку авіаційної техніки.
9.2.6. До початку кваліфікаційних випробувань комплектувального виробу Заявник і Державіаадміністрація затверджують план кваліфікаційних робіт після узгодження цього плану з незалежною інспекцією в організації Заявника, Сертифікаційним центром і організаціями, що беруть участь у проведенні кваліфікаційних робіт.
9.2.7. Кваліфікаційні випробування комплектувального виробу проводяться Заявником, Сертифікаційним центром та іншими організаціями відповідно до затвердженого плану.
Державіаадміністрація і незалежна інспекція в організації Заявника здійснюють контроль за відповідністю КВ вимогам кваліфікаційного базису і дотриманням процедур сертифікації, установлених цими Правилами.
Програма кваліфікаційних випробувань комплектувального виробу розробляється і затверджується Заявником, узгоджується із Сертифікаційним центром і підлягає схваленню Державіаадміністрацією.
9.2.8. За результатами кваліфікаційних випробувань комплектувального виробу категорії А Заявник оформляє і затверджує:
акт випробувань КВ;
таблицю відповідності КВ вимогам кваліфікаційного базису;
декларацію про конструкцію і характеристики КВ, у якій доводиться інформація про кваліфікаційний базис виробу, діапазон зовнішніх впливів і експлуатаційні обмеження, у межах яких забезпечуються характеристики КВ;
експлуатаційну документацію комплектувального виробу;
спільне повідомлення Заявника і Виробника, про те, що контрольний і поточні комплекти робочої конструкторської документації (зазначаються номери комплектів) комплектувального виробу відкореговані за результатами кваліфікаційних випробувань, відображають типову конструкцію виробу, придатні для серійного виробництва виробу даного типу, затверджені в установленому порядку і зберігаються в Заявника і Виробника (4.2.2).
9.2.9. Акт кваліфікаційних випробувань КВ затверджується Заявником, узгоджується з незалежною інспекцією в організації Заявника, Сертифікаційним центром і організаціями, що брали участь у випробуваннях.
Декларація про конструкцію і характеристики КВ узгоджується з незалежною інспекцією в організації Заявника.
Акт кваліфікаційних випробувань і Декларація про конструкцію і характеристики підлягають схваленню Державіаадміністрацією.
9.2.10. Після завершення кваліфікаційних випробувань виробу Заявник направляє до Державіаадміністрації подання на одержання Свідоцтва про відповідність виробу (Схвального листа) із додатком документів, передбачених пунктом 9.2.8. Подання повинно бути узгоджене з незалежною інспекцією на підприємстві Заявника.
9.2.11. На підставі результатів розгляду подання Заявника і доданих до нього документів Державіаадміністрація приймає рішення про видачу Свідоцтва про відповідність на даний тип комплектувального виробу або Схвального листа.
9.2.12. Якщо Розробник зразка авіаційної техніки включив у перелік КВ, призначених для застосування на створюваному ним зразку, КВ категорії А, що випускається серійно, то необхідною умовою видачі Державіаадміністрацією Схвального листа на такий КВ є наявність раніше оформленого на нього Свідоцтва про відповідність КВ або належним чином оформленої Декларації про конструкцію і характеристики.
У необхідних випадках для ухвалення рішення про видачу Схвального листа Державіаадміністрація може зажадати оформлення висновку відповідного Сертифікаційного центру.
9.2.13. Організація, що розробляє комплектувальний виріб, може подавати заявку на одержання Свідоцтва про відповідність КВ незалежно від того, чи передбачається встановлення цього КВ на зразок, що сертифікується. У цьому випадку КВ проходить кваліфікацію за процедурами, що передбачені для КВ категорії А.
9.3. Модифікація типової конструкції комплектувального виробу категорії А
9.3.1. Модифікація типової конструкції і видача нової редакції Свідоцтва про придатність комплектувальних виробів категорії А (Схвального листа) здійснюється у порядку, установленому розділами Д і Е цих Правил.
9.4. Схвалення комплектувальних виробів категорії Б
9.4.1. Розробник зразка авіаційної техніки і незалежна інспекція в організації Розробника оформляють і затверджують Схвалення на встановлення комплектувальних виробів категорії Б при дотриманні таких умов:
комплектувальні вироби пройшли необхідний обсяг перевірок і випробувань, що засвідчено незалежною інспекцією на підприємстві, яке виготовляє ці вироби;
комплектувальні вироби застосовуються й експлуатуються на зразку авіаційної техніки відповідно до обмежень, установлених конструкторською й експлуатаційною документацією Розробника цього виробу.
Схвалення на установку КВ категорії Б представляється Розробником зразка до Державіаадміністрації.
Розділ C. Тимчасовий сертифікат типу
Застосовність
У цьому розділі викладаються:
(а) процедури видачі Тимчасового сертифіката, умови виконання польотів тимчасово сертифікованих повітряних суден;
(б) обов'язки Утримувача Тимчасового сертифіката типу.
Глава 10. Подача заявки на одержання тимчасового сертифіката типу
10.1. Право на одержання Тимчасового сертифіката типу
10.1.1. Розробник повітряного судна, який подав заявку на одержання Тимчасового сертифіката типу, стає Заявником і має право на одержання зазначеного сертифіката, якщо Державіаадміністрація прийняла заявку.
10.2. Заявка на одержання Тимчасового сертифіката типу
10.2.1. Заявка на одержання Тимчасового сертифіката типу приймається Державіаадміністрацією на тип повітряного судна, що перебуває в процесі випробувань для одержання Сертифіката типу або експлуатаційних випробувань (5.4). У цих випадках Заявник представляє до Державіаадміністрації:
(а) акт за результатами сертифікаційних робіт, проведених у рамках сертифікаційних заводських випробувань, що містить льотну оцінку і висновок про те, що ПС в основному відповідає вимогам сертифікаційного базису і не має особливостей і характеристик, що роблять його небезпечним для польотів, передбачених пунктом 11.2.1, при дотриманні обмежень, установлених його експлуатаційною документацією.
Акт повинен містити перелік заходів, виконаних у процесі проведення СЗВ і спрямованих на усунення недоліків, пов'язаних з льотною придатністю ПС.
Зазначений акт затверджується Заявником, узгоджується з незалежною інспекцією в організації Заявника, Сертифікаційними центрами, що брали участь у СЗВ, і підлягає схваленню Державіаадміністрацією;
(б) висновок з міцності ПС Сертифікаційного центру, що призначений Державіаадміністрацією;
(в) експлуатаційну документацію, затверджену Заявником і погоджену Сертифікаційним центром;
(г) повідомлення Заявника, узгоджене з незалежною інспекцією в організації Заявника, про те, що екземпляри ПС, що призначені для тимчасової сертифікації та виконання польотів, що передбачені пунктом 11.2.1, дороблені відповідно до комплекту РКД та ЕД, який відкорегований за результатами сертифікаційних робіт, вказаних у підпунктах (а) та (б) цього пункту.
10.2.2. Авіаційні двигуни і повітряні гвинти, установлені на ПС, що заявлено на одержання Тимчасового сертифіката типу, повинні мати Сертифікати типу, а комплектувальні вироби категорії А - Свідоцтва про придатність виробу (Схвальні листи), видані Державіаадміністрацією.
10.2.3. Повітряне судно, що заявлене на одержання Тимчасового сертифіката типу, повинно відповідати вимогам до охорони навколишнього середовища і мати Сертифікат типу щодо шуму на місцевості.
Глава 11. Видача тимчасового сертифіката типу. Умови виконання польотів. Обов'язки утримувача тимчасового сертифіката типу
11.1. Видача Тимчасових сертифікатів
11.1.1. Заявник може одержати Тимчасовий сертифікат типу ПС на підставі заявки, результатів розгляду документів, передбачених пунктом 10.2.1, при дотриманні умов, зазначених у пунктах 10.2.2 і 10.2.3.
11.1.2. Тимчасовий сертифікат типу видається Державіаадміністрацією на термін не більше 12 місяців із дати видачі. Державіаадміністрація може скоротити термін дії Тимчасового сертифіката типу, призупинити його дію або анулювати.
11.1.3. Тимчасовий сертифікат типу має перелік даних, що є невід'ємною частиною цього сертифіката, і містить інформацію про типову конструкцію, експлуатаційні обмеження, мету та умови польотів тимчасово сертифікованих повітряних суден.
11.2. Умови виконання польотів тимчасово сертифікованих повітряних суден
11.2.1. Тимчасово сертифіковані повітряні судна можуть виконувати польоти з метою і при дотриманні умов:
(а) наявності спеціального сертифіката льотної придатності тимчасової категорії, що міститься на борту повітряного судна;
(б) польоти з метою одержання нової редакції Сертифіката типу;
(в) демонстраційні польоти для потенційних замовників і для вивчення ринкових можливостей;
(г) польоти для вивчення експлуатаційних можливостей ПС, системи його обслуговування і для тренування екіпажів, включаючи польоти за передбачуваними маршрутами транспортних перевезень.
При виконанні зазначених польотів з дозволу Державіаадміністрації можуть здійснюватися вантажні транспортні перевезення.
11.2.2. Польоти на тимчасово сертифікованих повітряних суднах виконуються екіпажами, до складу яких входить льотчик-випробувач Заявника або Сертифікаційного центру, або екіпажами експлуатанта, що пройшли тренування і атестацію у Заявника в порядку, узгодженому з Державіаадміністрацією.
11.3. Обов'язки Утримувача Тимчасового сертифіката типу
11.3.1. З метою підтримки необхідного рівня безпеки польотів тимчасово сертифікованих повітряних суден Утримувач Тимчасового сертифіката типу зобов'язаний:
(а) повідомити авіаційні адміністрації держав, де передбачені польоти тимчасово сертифікованих повітряних суден, про те, що ці повітряні судна експлуатуються на основі тимчасових сертифікатів типу;
(б) розробити і ввести до Керівництва з льотної експлуатації тимчасово сертифікованого повітряного судна особливі процедури його експлуатації в зонах зльоту і заходу на посадку над густонаселеними районами, якщо такі процедури вимагає авіаційна адміністрація держави, де передбачені польоти тимчасово сертифікованих повітряних судів;
(в) при виконанні польотів забезпечити перебування на борті ПС тільки тих осіб, діяльність яких безпосередньо пов'язана з метою польоту, сповістити цих осіб про те, що ПС експлуатується за Тимчасовим сертифікатом типу, і забезпечити їх кріслами й аварійно-рятувальними засобами, що відповідають вимогам Сертифікаційного базису.
11.3.2. Тимчасово сертифіковані повітряні судна не підлягають постачанню за експортом або передачі в оренду.
Розділ D. Модифікація типової конструкції зразка авіаційної техніки
Застосовність
У цьому розділі викладаються:
(а) процедури класифікації модифікацій типової конструкції зразка авіаційної техніки, унесених у типову конструкцію Утримувачем Сертифіката типу;
(б) порядок додаткових сертифікаційних робіт при внесенні модифікацій у типову конструкцію.
Глава 12. Процедури класифікації модифікацій типової конструкції зразка авіаційної техніки
12.1. Класифікація модифікацій типової конструкції
12.1.1. У всіх випадках, починаючи з дати видачі Сертифіката типу, унесення модифікацій у типову конструкцію (включаючи експлуатаційну документацію) зразка вимагає їхньої класифікації на головні, другорядні, акустичні або емісійні зміни.
12.1.2. Оцінка впливу кожної модифікації типової конструкції зразка на його льотну придатність і навколишнє середовище і класифікація модифікацій за ступенем такого впливу здійснюється Утримувачем Сертифіката типу.