Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

Якщо комерційний банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не перейшов на роботу в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.

4.8.5. Комерційний банк не пізніше визначеної дати переходу:

узгоджує з Національним банком необхідні зміни1 до договору (додаток 1) з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

1 Зміни до укладеного договору оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

повідомляє свої філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, або внести до них відповідні зміни.

4.8.6. Не пізніше визначеної дати переходу комерційний банк переоформляє з Національним банком договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України або вносить до нього необхідні зміни з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (додатки 2 або 3).

Філії банку, що залишаються безпосередніми учасниками СЕП, не вносять змін до договорів, укладених згідно з додатками 2 та 5 до цієї Інструкції з територіальними управліннями Національного банку за своїм місцезнаходженням.

4.8.7. Кореспондентські рахунки, які були відкриті філіям комерційного банку в територіальних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів (відповідно до підпункту 4.8.5 цього пункту) закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку (філії) згідно з технологією переходу, визначеною Національним банком.

4.8.8. Контроль за станом технічних та транзитних рахунків філій комерційного банку в день їх переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком здійснюють ЦРП, відповідні РП та ці філії.

4.8.9. Зміни в складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням комерційного банку та його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, здійснюються згідно з пунктами 4.2, 4.4 цього розділу.

4.8.10. У разі потреби заміни діючого програмного забезпечення при роботі в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком комерційному банку потрібно:

при заміні на програмний продукт іншого розробника подати пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання дозволу Національного банку. У разі надання комерційному банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність;

при заміні на вдосконалений програмний продукт того самого розробника подати клопотання про це та потрібні зміни до свого чинного положення. У разі прийняття позитивного рішення Національний банк оформляє його у вигляді додатка до діючого дозволу.

4.8.11. У разі потреби переходу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу, комерційний банк подає до Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання на це дозволу. При потребі переходу з будь-якої моделі на першу модель комерційний банк (обласна дирекція) подає до територіального управління Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту, а також надсилає повідомлення про це до Національного банку. У разі надання комерційному банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність.

Перехід комерційного банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу здійснюється з дотриманням вимог, викладених у підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту.

4.8.12. У разі появи у комерційного банку та його філій потреби переходу від роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком до роботи в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням Національного банку, яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок, а також з ЦРП дату переходу та повідомляє про це Національний банк і територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням своїх філій.

Комерційний банк та його філії, відповідні територіальні управління Національного банку виконують дії щодо переходу, аналогічні до тих, що викладені в підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту з урахуванням відповідних особливостей.

У разі переходу банку та його філій на роботу в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком втрачає чинність.

4.9. Переведення банку на роботу в СЕП з використанням спеціалізованого програмного забезпечення АРМ юридичної особи (АРМ-Ю)

4.9.1. АРМ-Ю - спеціалізоване програмне забезпечення СЕП, що призначене для контролю за активними операціями за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП з боку територіального управління Національного банку, у якому цьому банку (філії) відкрито кореспондентський рахунок.

Рішення про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю (далі - банк, що переводиться) та повернення його до роботи в СЕП у звичайному режимі приймається Національним банком України відповідно до визначених ним нормативно-правових актів з питань нагляду за діяльністю комерційних банків.

4.9.2. Після одержання відповідного рішення Національного банку учасники переведення (територіальне управління Національного банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку, що переводиться, Департамент інформатизації, Центральна розрахункова палата та банк, що переводиться) вживають відповідних заходів щодо забезпечення роботи банку в СЕП через АРМ-Ю.

4.9.3. Департамент інформатизації (управління захисту інформації) надає територіальному управлінню Національного банку спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося), а також забезпечує ключову систему захисту для АРМ-Ю територіального управління Національного банку та для банку з урахуванням специфіки роботи через АРМ-Ю.

4.9.4. Територіальне управління Національного банку встановлює спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося) та включає банк до переліку абонентів АРМ-Ю.

Розрахункова палата територіального управління Національного банку в день переведення (до початку банківського дня у СЕП) виконує для цього банку відповідні переадресування на АРМ-2.

Служба захисту інформації територіального управління Національного банку контролює наявність необхідної ключової системи на відповідному АРМ-2 та на АРМ-Ю.

4.9.5. Банк у день переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня у СЕП) здійснює:

приймання всіх файлів за попередній банківський день;

переведення АРМ-НБУ на роботу в СЕП через АРМ-Ю;

відкривання банківського дня.

Протягом трьох робочих днів з дня переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю банк повертає службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації.

4.9.6. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснюється між двома банківськими днями шляхом виконання відповідного настроювання АРМ-НБУ та АРМ-2.

Банк протягом трьох робочих днів з дня переведення його на роботу в СЕП у звичайному режимі повинен отримати в службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації і повернутися до роботи в СЕП з використанням апаратного шифрування.

4.10. Порядок ведення архіву банківських електронних документів

4.10.1. Формування архіву. Банківські установи - учасники СЕП, РП та ЦРП (далі за текстом цього пункту - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів банківських електронних документів з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕП, чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України. Архів електронних банківських документів зберігається на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність банківських електронних документів на цих носіях.

Архів банківських електронних документів має включати:

а) на рівні банківської установи - учасника СЕП:

усі відправлені та отримані електронні розрахункові документи;

протоколи роботи САБ;

архів системи ЕП;

архів АРМ-НБУ (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ), який має зберігатися окремо;

б) на рівні РП:

повний архів роботи АРМ-2;

архів системи ЕП;

в) на рівні ЦРП:

повний архів роботи АРМ-1;

повний архів роботи АРМ-2;

архів баз даних ІПС;

архів системи ЕП.

4.10.2. Зберігання архіву. Архів банківських електронних документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.

Архів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні, із дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати лише особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, які визначають строки зберігання всіх категорій документів, архіви банківських електронних документів зберігаються протягом трьох років.

Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.

Службові особи, які винні в недбалому зберіганні, псуванні, порушенні строків зберігання та несанкціонованому знищенні інформації на зовнішніх носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

4.10.3. Використання інформації з архіву. Територіальні управління Національного банку надають інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, уповноваженим державним органам на їх письмові вимоги в порядку, викладеному в підпунктах 4.11.2 - 4.11.4 цього розділу.

Письмові вимоги уповноважених державних органів на отримання інформації, що містить банківську таємницю, мають бути оформлені відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

4.11. Порядок надання інформації про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП

4.11.1. Комерційний банк (філія) - учасник СЕП має право на підставі файла-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про проходження сформованих ним електронних розрахункових документів. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.

4.11.2. Територіальне управління Національного банку має змогу на підставі файла-запиту одержувати засобами ІПС інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП комерційними банками (філіями), які:

обслуговуються АРМ-2 РП цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території області (республіки) за місцезнаходженням цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території інших областей (республіки) за умови, що вони є філіями банку, якому відкрито кореспондентський рахунок у цьому територіальному управлінні Національного банку.

4.11.3. Територіальне управління Національного банку надає уповноваженим державним органам на їх письмові вимоги довідки про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, у межах інформації отриманої від ІПС. Ця інформація надається територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку (філії), щодо якого надійшла вимога.

4.11.4. Інформація за запитом заявника і за погодженням із ним (залежно від її обсягу) може надаватися як на паперових, так і на магнітних носіях у строки, визначені чинним законодавством України.

5.1. Відкриття кореспондентського рахунку

5.1.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку ЛОРО банк-кореспондент подає комерційному банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);

б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

в) копію статуту, що засвідчена нотаріально;

г) картку1 із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

1 Порядок оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки викладено в розділі 2 глави 1 цієї Інструкції.

ґ) копію документа, що підтверджує реєстрацію банку як платника соціальних страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що засвідчена нотаріально;

д) інші документи за згодою сторін.

5.1.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається комерційним банком на підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпункті 5.1.1 цього розділу. Зразок договору наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

5.1.3. Днем відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку вважається дата, зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 16).

5.1.4. Комерційний банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунку із зазначенням його номера та дати відкриття.

5.1.5. Банк-кореспондент зобов'язаний повідомляти комерційний банк про всі зміни і доповнення до документів, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок, з наданням належним чином оформлених і засвідчених змін і доповнень.

5.1.6. Зміни й доповнення до укладеного договору про встановлення кореспондентських відносин оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

5.1.7. Документи, перелік яких наведено в підпункті 5.1.1 цього розділу, та договір про встановлення кореспондентських відносин комерційний банк має зберігати в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента (крім картки із зразками підписів та відбитка печатки, яка знаходиться у відповідальної особи).

Строк зберігання документів визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Зазначені документи надаються на вимогу уповноважених органів відповідно до чинного законодавства України.

5.2. Ведення кореспондентського рахунку

5.2.1. Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.

5.2.2. При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО комерційний банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.

5.2.3. Якщо комерційний банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

5.2.4. Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, комерційний банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку.

Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.

5.2.5. Зупинення відповідно до законів України уповноваженими державними органами власних видаткових операцій банку за кореспондентським рахунком ЛОРО виконується безпосередньо банком, що відкрив та веде рахунок банку-кореспондента, засобами системи автоматизації банку.

5.3. Переоформлення та закриття кореспондентського рахунку

5.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку ЛОРО у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності, банком-кореспондентом подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку залишається без змін.

5.3.2. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

5.3.3. Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку подається до комерційного банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.

5.3.4. За наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку коштів комерційний банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

5.3.5. Комерційний банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття кореспондентського рахунку із зазначенням дати закриття та номера кореспондентського рахунку.

5.4. Відкриття та ведення кореспондентських рахунків філіями банків

5.4.1. Філії банку мають право відкривати та вести рахунки банків-кореспондентів та їх філій, а також відкривати рахунки у банках-кореспондентах згідно з Положенням про філію та за умови отримання відповідного дозволу від банку - юридичної особи.

Порядок відкриття, ведення, переоформлення та закриття кореспондентських рахунків філіями є аналогічним до порядку, встановленого для банків - юридичних осіб, з урахуванням особливостей, викладених у цьому пункті.

5.4.2. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку філія банку подає банку-кореспонденту такі документи:

заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);

копію належним чином оформленого Положення про філію, що засвідчена нотаріально;

копію належним чином оформленого дозволу, наданого банком - юридичною особою на здійснення банківських операцій та погодженого з територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням філії; копія дозволу має бути засвідчена нотаріально;

картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально (додаток 10);

копію документа, що підтверджує реєстрацію банку - юридичної особи як платника соціальних страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що засвідчена нотаріально;

інші документи за згодою сторін.

6.1. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі1 здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.

1 Платіжна система - система, що забезпечує здійснення переказування грошових коштів (платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою). Може бути самостійною юридичною особою або об'єднанням на договірних умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок роботи цієї системи та порядок розрахунків.

6.2. Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі повинні визначати порядок урегулювання випадків неможливості виконання банками - учасниками розрахунків своїх зобов'язань.

6.3. Засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та інших повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників розрахунків за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

6.4. У разі виконання функцій розрахункового банку комерційним банком розрахунки за результатами клірингу здійснюються за рахунками банків - учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.

Взаємовідносини розрахункового банку з банками - учасниками розрахунків, права й обов'язки сторін визначаються установчими документами розрахункового банку та укладеними договорами.

6.5. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами Національного банку України, з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими рахунками банків - учасників розрахунків, відкритими в територіальних управліннях Національного банку.

6.6. Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками - учасниками розрахунків за своєчасність проведення розрахунків за результатами клірингу.

7.1. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

При здійсненні розрахунків через ВПС банк та його філії зобов'язані дотримуватися таких вимог:

початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;

філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до виконання через відсутність (недостатність) коштів на кореспондентському рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунку платника, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на відповідному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідомлення встановленої форми про невиконання розрахункового документа із зазначенням причини невиконання. Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.

7.2. Комерційний банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

7.3. Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

8.1. Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку одержувача.

8.2. Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, установлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.

8.3. Відповідальність за порушення строків виконання розрахунків визначається чинним законодавством.

9.1. Загальні умови виконання безспірного стягнення, безакцептного списання, примусового списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків

9.1.1. Відповідно до чинного законодавства безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) (далі - стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків здійснюється лише на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних банком претензій, а також за вимогою Національного банку, основаною на здійсненому рефінансуванні комерційного банку, якщо таке передбачено угодою.

9.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку складаються, приймаються та надсилаються до виконання в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 N 135 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за N 368/5559 (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки).

9.1.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку приймаються незалежно від наявності достатнього залишку коштів за цим рахунком та виконуються в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам. Часткове виконання розрахункового документа та повернення його стягувачу здійснюється відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки.

9.1.4. У разі надходження оформлених на підставі рішень судів розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, на кошти на якому накладено арешт, та недостатності (відсутності) на ньому коштів для їх виконання, для стягнення використовується потрібна сума, що накопичена при виконанні арешту.

9.1.5. У разі надходження до виконання розрахункового документа на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку та надходження відповідного документа уповноваженого державного органу про зупинення виконання цього стягнення, розрахунковий документ на стягнення не пізніше наступного робочого дня повертається стягувачу без виконання. При цьому на зворотному боці розрахункового документа робиться напис про підставу його повернення без виконання (із зазначенням назви, дати та номера документа про зупинення виконання стягнення, назви органу, що його видав, та посиланням на цей підпункт та розділ Інструкції та зазначається дата повернення. Цей напис засвідчується підписами керівника (його заступника) та головного бухгалтера (його заступника) банківської установи та відбитком печатки.

9.2. Стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні Національного банку

9.2.1. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, що надійшли до територіального управління Національного банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на початок поточного операційного дня.

Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, що надійшли до територіального управління Національного банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.

9.2.2. При виконанні розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку після початку операційного дня, у разі недостатності (відсутності) коштів протягом операційного дня у визначеній відповідно до абзацу першого підпункту 9.2.1 цього пункту сумі, стягнення виконується в межах коштів банку за цим рахунком на кінець операційного дня.

9.2.3. Технологічний порядок виконання територіальним управлінням Національного банку стягнення коштів та здійснення заходів щодо арешту коштів за кореспондентським рахунком банку - учасника СЕП наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

9.2.4. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку на час, зазначений у підпункті 9.2.1 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причини повернення.

9.2.5. Якщо до територіального управління Національного банку одночасно надходить кілька розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, вони мають виконуватися в такому порядку:

розрахункові документи, оформлені на підставі рішень судів та за вимогою Національного банку, основаною на здійсненому рефінансуванні комерційного банку;

розрахункові документи на стягнення податкової заборгованості;

інші розрахункові документи на стягнення в порядку їх послідовного надходження.

9.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з рахунку органу Державного казначейства України в територіальному управлінні Національного банку виконуються відповідно до пункту 9.2 цього розділу.

9.4. Стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку в іншому банку

9.4.1. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на час надходження документів на стягнення.

9.4.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.

9.4.3. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку на час, зазначений у підпунктах 9.4.1 та 9.4.2 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причини повернення.

9.4.4. Якщо до банку одночасно надходить кілька розрахункових документів, вони мають виконуватися в такому порядку:

розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі рішень судів;

розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів;

розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі інших виконавчих документів;

інші розрахункові документи в порядку їх послідовного надходження.

10.1. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на кошти банку, що знаходяться на його кореспондентському рахунку (далі - кошти банку), накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням (ухвалою) суду.

10.2. Заходи щодо арешту коштів банку здійснюються в день надходження рішення (ухвали) суду, постанови слідчого, державного виконавця про накладення арешту (далі - ухвала (постанова). Якщо ухвала (постанова) надійшла після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів банку виконуються на початку наступного операційного дня.

10.3. Після отримання від суду (слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів територіальне управління Національного банку:

реєструє отримані документи в окремому журналі, в якому зазначає всі потрібні реквізити: дату отримання, номер, найменування банку, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), назву органу, який прийняв ухвалу (постанову), суму, найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;

відкриває на балансовому рахунку 3207 "Накопичувальні рахунки" рахунок банку для обліку коштів при виконанні ухвали (постанови).

10.4. Якщо на кошти банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то територіальне управління Національного банку перераховує її на рахунок 3207 і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.4.1. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку для виконання ухвали (постанови) територіальне управління Національного банку:

перераховує наявні кошти на рахунок 3207 до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови) про скасування арешту або до накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком;

повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови).

При цьому інші ухвали (постанови) щодо арешту коштів цього банку, а також розпорядження стягувачів про стягнення коштів з його кореспондентського рахунку, що надходять до територіального управління Національного банку, повертаються не пізніше наступного робочого дня без виконання (із зазначенням причини повернення) за винятком платіжних вимог на стягнення коштів, що оформлені на підставі рішень судів, які виконуються відповідно до положень розділу 9 цієї глави.

10.4.2. При накладенні арешту на кошти банку без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми територіальне управління Національного банку:

накопичує кошти на рахунку 3207 до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком.

10.4.3. При виконанні ухвали (постанови) кошти банку перераховуються на рахунок 3207 у такому порядку:

за станом кореспондентського рахунку банку на початок операційного дня;

із поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку протягом операційного дня. Сума для перерахування на накопичувальний рахунок розраховується у розмірі відсотка від надходжень на кореспондентський рахунок банку за останній операційний день, у який були надходження на цей рахунок. Якщо розрахована сума перевищує поточні надходження протягом операційного дня, то сума перерахування на накопичувальний рахунок обмежується поточними надходженнями на кореспондентський рахунок банку за цей день.

10.4.4. Розмір відсотка, що використовується в розрахунках, дорівнює нормативу платоспроможності банку на останню звітну дату, але не може бути менший, ніж нормативне значення нормативу платоспроможності і більший, ніж 50 відсотків.

10.4.5. Технологічний порядок здійснення територіальним управлінням Національного банку заходів щодо арешту коштів за кореспондентським рахунком банку - учасника СЕП наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

10.5. Кошти, що накопичені на рахунку 3207, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або рішення (ухвали) суду (постанови слідчого, державного виконавця) про скасування арешту за винятком випадку, обумовленого підпунктом 9.1.4 розділу 9 цієї глави.

10.6. Після надходження розрахункового документа на стягнення коштів за рішенням суду територіальне управління Національного банку перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

10.6.1. Якщо на час надходження документів на стягнення накопичена на рахунку 3207 сума менша, ніж у рішенні про стягнення, то розрахунковий документ на стягнення виконується в межах наявної суми та з відміткою про часткову оплату повертається стягувачу в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки.

10.6.2. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, що менша за накопичену на рахунку 3207, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку.

10.7. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові або ухвали (постанови) про скасування арешту, територіальне управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення (ухвали, постанови) повертає накопичені на рахунку 3207 кошти на кореспондентський рахунок банку.

10.8. Якщо до територіального управління Національного банку разом надійшло кілька ухвал (постанов) щодо арешту коштів банку, то вони виконуються в порядку їх послідовного надходження.

У разі відсутності коштів для послідовного виконання всіх ухвал (постанов) ті з них, що не виконані, не пізніше наступного робочого дня повертаються до суду (слідчого, державного виконавця) без виконання із зазначенням причини повернення.

10.9. Заходи щодо арешту коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента виконуються банком відповідно до вимог пунктів 10.1-10.3, 10.5-10.8 цього розділу з урахуванням нижчезазначених особливостей.

10.9.1. Банк для забезпечення виконання ухвали (постанови) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі у цьому розділі - спеціальний рахунок).

10.9.2. При накладенні арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банк виконує такі дії:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком.

10.9.3. Якщо на кошти банку-кореспондента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.9.4. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента для виконання ухвали (постанови) банк:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови) про скасування арешту або до накопичення суми, зазначеної в ухвалі (постанові), кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком;

повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови).

При цьому інші ухвали (постанови) щодо арешту коштів банку-кореспондента, а також розпорядження стягувачів про стягнення коштів з його кореспондентського рахунку, що надходять до банку, повертаються не пізніше наступного робочого дня без виконання (із зазначенням причини повернення) за винятком платіжних вимог на стягнення коштів, що оформлені на підставі рішень судів, які виконуються відповідно до положень розділу 9 цієї глави.

1.1. Уповноважений банк може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору (додаток 15) за допомогою:

пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);

міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.T.;

програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі.

Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний порядку, визначеному в розділі 4 глави I та в додатку 11 до цієї Інструкції.

Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:

довідник іноземних валют, з якими працює СЕП;

довідник валютних рахунків банків - учасників СЕП.

1.2. Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.

1.3. Розрахункові документи, що прийняті за допомогою поштового зв'язку, мають бути автентифіковані як такі, що підписані відповідними уповноваженими особами банку-платника.

1.4. При прийманні розрахункових документів за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку для автентифікації, розшифрування та перевірки цілісності інформації мають використовуватися контрольні ключі. Ці ключі мають передаватися між банками-кореспондентами засобом, який гарантує їх цілісність та конфіденційність. Не дозволяється використання контрольних ключів, цілісність та конфіденційність яких порушена.

1.5. Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.T.

Рекомендовані формати текстових полів для розрахункових документів, повідомлень та виписок за кореспондентськими рахунками, які найчастіше використовуються уповноваженими банками при міжнародних розрахунках, наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.

2.1. Загальні умови виконання безспірного стягнення, безакцептного списання, примусового списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті

2.1.1. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) (далі - стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті здійснюється:

згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу України;

на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, прийнятих судами України або іноземними судами та арбітражами в передбачених законом випадках (далі - судові рішення);

згідно зі статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження";

згідно з підпунктом 10.1.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

2.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті складаються, приймаються та надсилаються до виконання у порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

2.1.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті приймаються незалежно від наявності достатнього залишку коштів за цим рахунком та виконуються в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам. Часткове виконання розрахункового документа та повернення його стягувачу здійснюється відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки.

2.1.4. Якщо до виконання одночасно надходить кілька розрахункових документів, то вони мають виконуватися у такому порядку:

розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі рішень судів;

розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів;

розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі інших виконавчих документів;

інші розрахункові документи у порядку їх послідовного надходження.

2.1.5. У разі надходження оформлених на підставі рішень судів розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, на кошти на якому накладено арешт, та недостатності (відсутності) на ньому коштів для їх виконання, для стягнення використовується потрібна сума, що накопичена при виконанні арешту.

2.1.6. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на час надходження документів на стягнення.

2.1.7. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.

2.1.8. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті на час, зазначений у підпунктах 2.1.6 та 2.1.7 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причин повернення.

2.1.9. У разі надходження до виконання розрахункового документа на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті та надходження відповідного документа уповноваженого державного органу про зупинення виконання цього стягнення, розрахунковий документ на стягнення не пізніше наступного робочого дня повертається стягувачу без виконання. При цьому на зворотному боці розрахункового документа робиться напис про підставу його повернення без виконання (із зазначенням назви, дати та номера документа про зупинення виконання стягнення, назви органу, що його видав, та посиланням на цей підпункт та розділ Інструкції) та зазначається дата повернення. Цей напис засвідчується підписами керівника (його заступника) та головного бухгалтера (його заступника) уповноваженого банку та відбитком печатки.

2.2. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті в разі визнання боржником претензії