Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

Службові особи, які винні в недбалому зберіганні, псуванні, порушенні строків зберігання та несанкціонованому знищенні інформації на зовнішніх носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

4.10.3. Використання інформації з архіву. Банки надають інформацію за операціями та рахунками клієнтів власне клієнтам, а також на письмові запити уповноважених органів у межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства.

Територіальні управління Національного банку надають інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, уповноваженим органам на їх письмові запити в порядку, викладеному в підпунктах 4.11.2-4.11.4 цього розділу.

4.11.1. Комерційний банк (філія) - учасник СЕП має право на підставі файла-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про проходження сформованих ним розрахункових документів в електронному вигляді. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.

4.11.2. Територіальне управління Національного банку має змогу на підставі файла-запиту одержувати засобами ІПС інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП комерційними банками (філіями), які:

обслуговуються АРМ-2 РП цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території області (республіки) за місцезнаходженням цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території інших областей (республіки) за умови, що вони є філіями банку, якому відкрито кореспондентський рахунок у цьому територіальному управлінні Національного банку.

4.11.3. Територіальне управління Національного банку видає уповноваженим органам на їх письмові запити довідки про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, у межах інформації, одержаної від ІПС. Ця інформація надається територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку (філії), щодо якого надійшов запит.

У запиті заявника мають бути зазначені підстави для одержання інформації, назва та код банку, період, за який має бути надана інформація.

4.11.4. Інформація за запитом заявника і за погодженням із ним (залежно від її обсягу) може надаватися як на паперових, так і на магнітних носіях у строки, визначені чинним законодавством України.

5.1.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку ЛОРО банк-кореспондент подає комерційному банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);

б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

в) копію статуту, що засвідчена нотаріально;

г) картку1 із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

1 Порядок оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки викладено в розділі 2 глави 1 цієї Інструкції.

ґ) інші документи за згодою сторін.

5.1.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається комерційним банком на підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпункті 5.1.1 цього розділу. Зразок договору наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

5.1.3. Днем відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку вважається дата, зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 16).

5.1.4. Комерційний банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунку із зазначенням його номера та дати відкриття.

5.1.5. Банк-кореспондент зобов'язаний повідомляти комерційний банк про всі зміни і доповнення до документів, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок, з наданням належним чином оформлених і засвідчених змін і доповнень.

5.1.6. Зміни й доповнення до укладеного договору про встановлення кореспондентських відносин оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

5.1.7. Документи, перелік яких наведено в підпункті 5.1.1 цього розділу, та договір про встановлення кореспондентських відносин комерційний банк має зберігати в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента (крім картки із зразками підписів та відбитка печатки, яка знаходиться у відповідальної особи).

Строк зберігання документів визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Зазначені документи надаються на вимогу уповноважених органів відповідно до чинного законодавства України.

5.2.1. Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.

5.2.2. При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО комерційний банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.

5.2.3. Якщо комерційний банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

5.2.4. Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, комерційний банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку.

Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.

5.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку ЛОРО у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності, банком-кореспондентом подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку залишається без змін.

5.3.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО закривається:

а) на підставі заяви власника рахунку ЛОРО;

б) за рішенням вищого органу управління одного з банків-кореспондентів про реорганізацію чи ліквідацію;

в) за рішенням Національного банку України про ліквідацію одного з банків-кореспондентів;

г) за рішенням арбітражного суду про ліквідацію одного з банків-кореспондентів чи визнання одного з них банкрутом;

ґ) у разі позбавлення одного з банків-кореспондентів відповідного пункту ліцензії Національного банку України;

д) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором про встановлення кореспондентських відносин.

5.3.3. Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку подається до комерційного банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.

5.3.4. За наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку коштів комерційний банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

5.3.5. Комерційний банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття кореспондентського рахунку із зазначенням дати закриття та номера кореспондентського рахунку.

6.1. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі1 здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.

1 Платіжна система - система, що забезпечує здійснення переказування грошових коштів (платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою). Може бути самостійною юридичною особою або об'єднанням на договірних умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок роботи цієї системи та порядок розрахунків.

6.2. Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі повинні визначати порядок урегулювання випадків неможливості виконання банками - учасниками розрахунків своїх зобов'язань.

6.3. Засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та інших повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників розрахунків за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

6.4. У разі виконання функцій розрахункового банку комерційним банком розрахунки за результатами клірингу здійснюються за рахунками банків - учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.

Взаємовідносини розрахункового банку з банками - учасниками розрахунків, права й обов'язки сторін визначаються установчими документами розрахункового банку та укладеними договорами.

6.5. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами Національного банку України, з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими рахунками банків - учасників розрахунків, відкритими в територіальних управліннях Національного банку.

6.6. Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками - учасниками розрахунків за своєчасність проведення розрахунків за результатами клірингу.

7.1. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

7.2. Комерційний банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

7.3. Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

8.1. Нормативний строк проходження платежів при здійсненні міжбанківських розрахунків визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

8.1.1. Комерційні банки (філії) - учасники СЕП зобов'язані здійснювати оброблення всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

8.1.2. При роботі комерційного банку та його філій через ВПС розрахункові документи в електронному вигляді, що надійшли до розрахункової палати комерційного банку протягом операційного дня, мають бути виконані розрахунковою палатою того самого дня, документи, що надійшли після закінчення операційного дня, - наступного дня.

Електронні міжбанківські розрахунки вважаються остаточно здійсненими банком платника, який є учасником ВПС, після списання коштів з його рахунку, відкритого в розрахунковій палаті комерційного банку.

8.2. У разі порушення комерційним банком (філією) нормативного строку проходження платежів банк несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

9.1. Відповідно до статей 32, 381 Цивільного кодексу Української РСР, статті 411 Цивільного процесуального кодексу України, статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" безспірне стягнення та безакцептне списання (далі - стягнення) коштів здійснюється з комерційних банків - юридичних осіб.

Без згоди юридичних осіб списання (стягнення) коштів, що обліковуються на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

9.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку комерційного банку оформляються, приймаються та передаються до виконання у порядку, визначеному Інструкцією N 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція N 7).

9.3. Документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку комерційного банку приймаються територіальним управлінням Національного банку незалежно від наявності коштів на цьому рахунку. Про надходження цих документів власнику рахунку надсилається повідомлення засобами системи ЕП.

9.4. За наявності на початок операційного дня на кореспондентському рахунку комерційного банку коштів понад суму, що має обов'язково залишатися в розпорядженні банку, та достатності їх для стягнення територіальне управління Національного банку виконує1 стягнення коштів з попередженням про це власника рахунку засобами системи ЕП.

1 Технологічний порядок виконання територіальним управлінням Національного банку стягнення коштів з кореспондентського рахунку комерційного банку - учасника СЕП наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатися такі кошти:

а) у разі формування банком обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку - обов'язкові резерви2 у розмірі, встановленому Національним банком України, та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів;

2 Для розрахунку використовується сума обов'язкових резервів банку на останню звітну дату.

б) у разі формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України - 10 відсотків від суми залишку на кореспондентському рахунку для забезпечення потреб клієнтів.

9.5. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку на початок операційного дня для виконання розрахункового документа на стягнення коштів територіальне управління Національного банку виконує такі дії:

9.5.1. У межах наявних коштів на кореспондентському рахунку банку на початок операційного дня здійснює часткову оплату розрахункового документа на стягнення (з урахуванням вимог підпунктів "а" або "б" пункту 9.4 цього розділу).

9.5.2. Визначає суму стягнення з поточних надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку.

Ця сума становить відсоток від надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку за останній операційний день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок. Розмір відсотка дорівнює нормативу платоспроможності цього банку на останню звітну дату, але не може бути менший за нормативне значення нормативу платоспроможності і більший за 50 відсотків.

9.5.3. Установлює обмеження на розрахунки комерційного банку на строк (у межах операційного дня), протягом якого на суму, розраховану відповідно до підпункту 9.5.2 цього розділу, буде виконано оплату розрахункових документів на стягнення коштів.

Розрахунки комерційного банку обмежуються:

а) у разі формування банком обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку - обов'язковими резервами у розмірі, встановленому Національним банком України, та 10 відсотками від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів у межах реального стану кореспондентського рахунку на початок операційного дня;

б) у разі формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України - 10 відсотками від суми залишку на кореспондентському рахунку для забезпечення потреб клієнтів.

Якщо розрахована сума перевищує поточні надходження протягом операційного дня, то сума стягнення обмежується поточними надходженнями на кореспондентський рахунок комерційного банку за цей день.

9.5.4. На підставі одержаної від РП (згідно з технологією роботи СЕП) інформації про накопичення відповідної суми на кореспондентському рахунку комерційного банку в той самий операційний день здійснює повну або часткову оплату розрахункового документа на стягнення.

9.6. Якщо після виконання вимог пунктів 9.4, 9.5 цього розділу розрахунковий документ на стягнення виконано частково або взагалі не виконано, а також за наявності до кореспондентського рахунку комерційного банку картотеки за рахунком 9804 "Розрахункові документи, що не сплачені в строк через відсутність коштів у банку, та ті, за якими стягнення коштів зупинено" (далі - картотека) розрахунковий документ на стягнення вміщується до картотеки.

9.7. Оплата розрахункових документів на стягнення коштів, що обліковуються в картотеці, здійснюється відповідно до вимог пунктів 9.4, 9.5 цього розділу згідно з установленою черговістю виконання платежів.

9.8. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-кореспондентів виконуються комерційним банком відповідно до вимог пунктів 9.1, 9.2 цього розділу з урахуванням нижчезазначених особливостей.

9.8.1. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО приймаються банком боржника до виконання тільки за наявності на цьому рахунку коштів.

9.8.2. За недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента для виконання розрахункових документів на стягнення коштів здійснюється їх часткова оплата, при цьому документи на стягнення коштів повертаються стягувачу. Ці дії виконуються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 щодо виконання розрахункових документів на стягнення коштів з додаткових рахунків.

У разі відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента документи на стягнення коштів повертаються стягувачу без виконання у порядку, визначеному Інструкцією N 7.

9.8.3. Якщо до комерційного банку одночасно надійшли розрахункові документи на перерахування коштів з кореспондентського рахунку за розпорядженням власника рахунку та розрахункові документи на стягнення коштів з цього рахунку, то в разі недостатності коштів для виконання всіх документів передусім виконуються розрахункові документи на стягнення коштів.

Якщо до комерційного банку водночас надійшло кілька розрахункових документів на стягнення коштів, то виконання цих документів здійснюється пропорційно до їх питомої ваги, за винятком платежів до бюджету, що стягуються у першочерговому порядку згідно зі статтею 23 Закону України "Про бюджетну систему України".

9.9. Розрахункові документи на стягнення коштів з рахунків органів Державного казначейства України виконуються територіальними управліннями Національного банку відповідно до пункту 9.8 цього розділу.

10.1. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України, 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України, 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення цивільного позову суди загальної юрисдикції, арбітражні суди, судді (далі - суд), а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції України за порушеними кримінальними справами, для забезпечення виконавчого провадження - державні виконавці можуть за заявою сторони, що подала позов, або за власною ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову.

Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти, що належать комерційному банку і знаходяться на його кореспондентському рахунку в територіальному управлінні Національного банку або в інших комерційних банках (далі - кошти банку).

Зазначені в цьому розділі заходи вживаються також і в інших випадках накладення арешту на кошти комерційного банку, якщо це передбачено чинним законодавством.

10.2. Заходи щодо здійснення арешту коштів комерційного банку виконуються територіальним управлінням Національного банку за наявності ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про накладення арешту.

Якщо на кошти комерційного банку арешт накладає арбітражний суд, то ухвала арбітражного суду виконується на підставі виданого ним наказу, який надсилається одночасно з ухвалою.

10.3. Після одержання від суду (прокурора, слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів територіальне управління Національного банку:

а) реєструє отримані документи в окремому журналі, де зазначає всі необхідні реквізити: дату одержання, номер, назву комерційного банку, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), суму, назву суду (органу прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції України), найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;

б) відкриває на балансовому рахунку 3207 "Накопичувальні рахунки" рахунок комерційному банку для обліку коштів при виконанні ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця);

в) надсилає того самого дня комерційному банку засобами системи ЕП повідомлення про надходження такої ухвали (постанови).

10.4. За наявності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку ухвала суду (постанова прокурора, слідчого, державного виконавця) виконується1 за станом кореспондентського рахунку на початок операційного дня з повідомленням про це власника рахунку засобами системи ЕП.

1 Технологічний порядок виконання територіальним управлінням Національного банку ухвал судів (постанов прокурорів, слідчих, державних виконавців) щодо арешту коштів банку наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

10.4.1. Якщо на кошти комерційного банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то територіальне управління Національного банку перераховує її на рахунок 3207 і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.4.2. При накладенні арешту на кошти комерційного банку без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми територіальне управління Національного банку накопичує кошти на рахунку 3207 без обмеження суми до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту.

10.4.3. При виконанні ухвали (постанови) на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатися такі кошти:

а) у разі формування банком обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку - обов'язкові резерви2 у розмірі, установленому Національним банком України, та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів;

2 Для розрахунку використовується сума обов'язкових резервів банку на останню звітну дату.

б) у разі формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України - 10 відсотків від суми залишку на кореспондентському рахунку для забезпечення потреб клієнтів.

10.5. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку на початок операційного дня для виконання ухвали (постанови) територіальне управління Національного банку виконує такі дії:

10.5.1. Перераховує з кореспондентського рахунку банку на рахунок 3207 суму коштів, що розрахована на початок операційного дня з урахуванням вимог підпункту 10.4.3 цього розділу.

10.5.2. Визначає суму стягнення з поточних надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку.

Ця сума становить відсоток від надходжень на кореспондентський рахунок комерційного банку за останній операційний день, в який були надходження на його кореспондентський рахунок. Розмір відсотка дорівнює нормативу платоспроможності цього банку на останню звітну дату, але не може бути менший за нормативне значення нормативу платоспроможності і більший за 50 відсотків.

10.5.3. Установлює обмеження на розрахунки комерційного банку на строк (у межах операційного дня), протягом якого буде зібрана розрахована відповідно до підпункту 10.5.2 цього розділу сума коштів для стягнення з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку.

Розрахунки комерційного банку обмежуються:

а) у разі формування банком обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку - обов'язковими резервами у розмірі, встановленому Національним банком України, та 10 відсотками від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів у межах реального стану кореспондентського рахунку на початок операційного дня;

б) у разі формування банком обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України - 10 відсотками від суми залишку на кореспондентському рахунку для забезпечення потреб клієнтів.

Якщо розрахована сума перевищує поточні надходження протягом операційного дня, то сума стягнення обмежується поточними надходженнями на кореспондентський рахунок комерційного банку за цей день.

10.5.4. На підставі одержаної від РП (згідно з технологією роботи СЕП) інформації про накопичення відповідної суми на кореспондентському рахунку комерційного банку в той самий операційний день зараховує накопичену суму на рахунок 3207.

10.6. Якщо після виконання вимог пунктів 10.4-10.5 цього розділу ухвала суду (постанова прокурора, слідчого, державного виконавця) не була виконана або виконана не повністю, а також за наявності картотеки до кореспондентського рахунку комерційного банку на день надходження ухвали (постанови) територіальне управління Національного банку виконує ухвалу (постанову) в такому порядку:

10.6.1. Уміщує ухвалу (постанову) до картотеки та повідомляє про це суд (прокурора, слідчого, державного виконавця) для прийняття ним відповідного рішення.

10.6.2. Продовжує накопичення коштів на рахунку 3207 до остаточного вирішення цього питання судом (скасування арешту прокурором, слідчим, державним виконавцем) або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми. Накопичення здійснюється відповідно до пунктів 10.4, 10.5 цього розділу в тій самій групі черговості, що й оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з установленим порядком черговості виконання платежів.

10.7 Кошти, що накопичені на рахунку 3207, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про зняття арешту.

10.8. Після надходження виконавчого документа на стягнення коштів за рішенням суду та розрахункового документа на стягнення (далі - документи на стягнення) територіальне управління Національного банку перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

10.8.1. Якщо на час надходження документів на стягнення на рахунку 3207 була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума повністю перераховується на рахунок стягувача, а розрахунковий документ на стягнення з відміткою про часткову оплату вміщується в картотеку на ту саму дату, що й ухвала (постанова) про накладення арешту.

10.8.2. Якщо в документах на стягнення зазначена сума більша, ніж в ухвалі (постанові) про накладення арешту, то в межах суми ухвали (постанови) розрахунковий документ на стягнення виконується відповідно до підпункту 10.8.1 цього розділу, а на різницю суми вміщується в картотеку з урахуванням календарної дати його надходження.

10.8.3. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, що менша за ту, яка накопичена на рахунку 3207, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок комерційного банку.

10.9. Після прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту в зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця про скасування арешту) територіальне управління Національного банку (не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення, ухвали, постанови) повертає накопичені на рахунку 3207 кошти на кореспондентський рахунок комерційного банку.

10.10. Якщо до територіального управління Національного банку надійшло кілька ухвал (постанов) про накладення арешту на кошти комерційного банку, то вони виконуються в порядку календарної черговості їх надходження.

10.11. Заходи щодо арешту коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента виконуються комерційним банком відповідно до вимог пунктів 10.1-10.3, 10.7-10.10 (крім підпунктів 10.8.1-10.8.3) цього розділу з урахуванням нижчезазначених особливостей.

10.11.1. Комерційний банк для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі - спеціальний рахунок).

10.11.2. При накладенні арешту на кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми комерційний банк до прийняття судом рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту виконує такі дії:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

кошти, що обліковуються на цьому рахунку та продовжують надходити на нього, накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту.

10.11.3. Якщо на кошти банку-кореспондента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то комерційний банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.11.4. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента для виконання ухвали (постанови) комерційний банк:

повідомляє суд (прокурора, слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови);

перераховує наявну на кореспондентському рахунку суму, а також кошти, що продовжують надходити на цей рахунок, на спеціальний рахунок до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми.

10.11.5. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, меншої, ніж накопичена на спеціальному рахунку, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку-кореспондента.

10.11.6. Якщо на час надходження документів на стягнення на спеціальному рахунку була накопичена сума, менша, ніж у рішенні про стягнення, то ця сума повністю перераховується на рахунок стягувача, а документи на стягнення (з відміткою про часткову оплату) повертаються стягувачу. Ці дії виконуються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 щодо виконання розрахункових документів на стягнення коштів з додаткових рахунків.

1.1. Уповноважений банк може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини за допомогою:

пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);

міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.T.;

програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі.

Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний порядку, визначеному в розділі 4 глави I та в додатку 11 до цієї Інструкції.

Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:

довідник іноземних валют, з якими працює СЕП;

довідник валютних рахунків банків - учасників СЕП.

1.2. Філія уповноваженого банку може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті через кореспондентський рахунок банку - юридичної особи. Порядок виконання таких розрахунків регулюється відповідними документами уповноваженого банку і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

1.3. Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.

1.4. Розрахункові документи, що прийняті за допомогою поштового зв'язку, мають бути автентифіковані як такі, що підписані відповідними уповноваженими особами банку-платника.

1.5. При прийманні розрахункових документів за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку для автентифікації, розшифрування та перевірки цілісності інформації мають використовуватися контрольні ключі. Ці ключі мають передаватися між банками-кореспондентами засобом, який гарантує їх цілісність та конфіденційність. Не дозволяється використання контрольних ключів, цілісність та конфіденційність яких порушена.

1.6. Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.T.

Рекомендовані формати текстових полів для розрахункових документів, повідомлень та виписок за кореспондентськими рахунками, які найчастіше використовуються уповноваженими банками при міжнародних розрахунках, наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.

2.1. Загальні умови, за якими здійснюється безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті

2.1.1. Безспірне стягнення та безакцептне списання (далі - стягнення) коштів здійснюється:

а) згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України;

б) на підставі виконавчих документів судів1 України, виданих на виконання рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, прийнятих судами України (у тому числі Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України), судами інших країн (у тому числі спеціалізованими арбітражними судами, а також спеціалізованими арбітражними та третейськими судами, створеними за рішеннями сторін), які є обов'язковими для виконання на території України відповідно до міжнародних договорів або чинного законодавства України, якщо інший порядок виконання не передбачений міжнародними договорами (далі - судові рішення);

1 Ідеться про суди загальної юрисдикції та арбітражні суди України.

в) згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів".

2.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті оформляються і приймаються у порядку, визначеному Інструкцією N 7, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

2.1.3. Стягувач-резидент подає розрахунковий документ на стягнення коштів до уповноваженого банку, що його обслуговує. Якщо кореспондентський рахунок банку-боржника в іноземній валюті відкрито в іншому банку України, то банк стягувача спецзв'язком надсилає розрахунковий документ на стягнення коштів згідно з указаними в ньому реквізитами до уповноваженого банку, де відкрито рахунок боржника.

2.1.4. Стягувач-нерезидент надсилає розрахунковий документ на стягнення коштів безпосередньо до уповноваженого банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку-боржника в іноземній валюті. Якщо розрахунковий документ на стягнення коштів оформляється представництвом нерезидента, то він подається до уповноваженого банку, що обслуговує це представництво.

2.1.5. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті приймаються уповноваженим банком боржника до виконання тільки за наявності на цьому рахунку коштів.

2.1.6. За недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті для виконання розрахункових документів на стягнення коштів здійснюється їх часткова оплата, при цьому документи на стягнення коштів повертаються стягувачу. Ці дії виконуються у порядку, визначеному Інструкцією N 7 щодо виконання розрахункових документів на стягнення коштів з додаткових рахунків.

За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента документи на стягнення коштів повертаються стягувачу без виконання у порядку, визначеному Інструкцією N 7.

2.1.7. Якщо до уповноваженого банку одночасно надійшли розрахункові документи на перерахування коштів з кореспондентського рахунку в іноземній валюті за розпорядженням власника рахунку та розрахункові документи на стягнення коштів з цього рахунку, то в разі недостатності коштів для виконання всіх документів пріоритетне право на виконання мають розрахункові документи на стягнення коштів.

Якщо до уповноваженого банку одночасно надійшло кілька розрахункових документів на стягнення коштів, то виконання цих документів здійснюється пропорційно їх питомій вазі, за винятком платежів до бюджету, що стягуються у першочерговому порядку згідно зі статтею 23 Закону України "Про бюджетну систему України".

2.2. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті в разі визнання боржником претензії

2.2.1. Резидент має право на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України в разі визнання боржником претензії в іноземній валюті за операціями, передбаченими чинним законодавством, що можуть бути здійснені між резидентами на території України в іноземній валюті.

У такому разі до розрахункових документів на стягнення коштів має додаватися відповідь банку-боржника (оригінал), а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії.

2.2.2. Нерезидент має право на стягнення коштів в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, якщо в договорі між ним і банком-резидентом передбачена умова розгляду спорів, що виникають у процесі виконання цього договору, арбітражними судами України відповідно до чинного законодавства України.

Розрахункові документи на стягнення коштів в іноземній валюті оформляються нерезидентом українською чи англійською мовами. Крім загальних реквізитів, у документах має бути посилання на пункт (статтю) договору, умови якого передбачені абзацом першим цього підпункту.

До розрахункового документа, крім оригіналу відповіді боржника на претензію і копії претензії (якщо у відповіді не зазначена сума визнаної претензії), має додаватися нотаріально засвідчена копія договору між нерезидентом і банком-резидентом. Якщо договір і документи з доарбітражного врегулювання спору укладені іноземною мовою (крім російської), то додається також письмовий переклад документів з мови оригіналу на українську мову, виконаний особою, що має відповідну кваліфікацію. Переклад (якщо нотаріус володіє відповідною іноземною мовою) або підпис перекладача засвідчується нотаріально.

2.3. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень

2.3.1. На підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень, якщо інший порядок виконання не передбачений міжнародними договорами та угодами, стягувачем (державним виконавцем) оформляється розрахунковий документ на стягнення коштів у тій іноземній валюті та з того кореспондентського рахунку, які вказано у виконавчому документі.

2.3.2. Якщо стягнення коштів з кореспондентських рахунків в іноземній валюті здійснюється за рішеннями судів України, за якими передбачено конвертування іноземної валюти у гривні, то уповноважений банк здійснює продаж стягнених коштів на міжбанківському валютному ринку України та перерахування отриманих від продажу коштів у гривнях на рахунок, зазначений стягувачем (державним виконавцем). Це виконується у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання.

При проведенні зазначених операцій вартість послуг банків відшкодовується за рахунок банку-боржника.

2.4. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті за розпорядженнями органів стягнення

2.4.1. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті за розрахунковими документами органів стягнення (далі - розрахункові документи), яким це право надано відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", здійснюється у разі недостатності коштів у гривнях на кореспондентських рахунках банку-боржника або на рахунках його дебітора для погашення недоїмки.

2.4.2. У розрахунковому документі має обов'язково зазначатися, що сума в іноземній валюті, яка стягується з банку-боржника, підлягає конвертуванню у гривні з подальшим перерахуванням на рахунок, який вказується органом стягнення.

2.4.3. Після отримання розрахункового документа уповноважений банк здійснює продаж коштів, стягнених з кореспондентського рахунку в іноземній валюті, за гривні на міжбанківському валютному ринку України, якщо зазначена валюта належить до першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі - Класифікатор).

2.4.4. Якщо іноземна валюта належить до другої чи третьої групи Класифікатора, то уповноважений банк боржника або здійснює продаж цієї валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України, або (якщо іноземна валюта не має попиту на міжбанківському валютному ринку України) дає доручення банку-кореспонденту на здійснення її продажу на міжнародних валютних ринках за іноземну валюту першої групи Класифікатора. Одночасно уповноважений банк надсилає про це повідомлення органам стягнення.

Після надходження коштів в іноземній валюті першої групи Класифікатора уповноважений банк здійснює їх продаж за гривні на міжбанківському валютному ринку України.

2.4.5. Отримані від продажу згідно з пунктами 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу кошти в гривнях перераховуються уповноваженим банком на рахунок, указаний органом стягнення.

2.4.6. Положення пунктів 2.4.3-2.4.5 цього розділу виконуються уповноваженим банком у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання.

2.4.7. При проведенні вказаних у пунктах 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу операцій вартість послуг банків відшкодовується за рахунок банку-боржника.

2.5. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях

Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, здійснюється відповідно до частини другої статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" тільки на підставі рішень судів або арбітражних судів у порядку, установленому законодавством, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

3.1. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків-резидентів в іноземній валюті

3.1.1. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України, 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України, 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення цивільного позову суди загальної юрисдикції, арбітражні суди, судді (далі - суд), а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції України за порушеними кримінальними справами, для забезпечення виконавчого провадження - державні виконавці можуть за заявою сторони, що подала позов, або за власною ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову.

Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті, відкритому в уповноваженому банку (далі - кошти банку-резидента).

Зазначені в цьому розділі заходи вживаються також і в інших випадках накладення арешту на кошти банку-резидента, якщо це передбачено чинним законодавством.

3.1.2. Заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються уповноваженим банком за наявності ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про накладення арешту.

Якщо на кошти банку-резидента арешт накладає арбітражний суд, то ухвала арбітражного суду виконується на підставі виданого ним наказу, який надсилається одночасно з ухвалою.

3.1.3. Заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються уповноваженим банком негайно після отримання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про накладення арешту. Якщо ухвала (постанова) про накладення арешту надійшла до уповноваженого банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються уповноваженим банком за станом на початок наступного операційного дня.

3.1.4. Після одержання від суду (прокурора, слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів уповноважений банк:

а) реєструє отримані документи в окремому журналі, де зазначає всі необхідні реквізити: дату одержання, номер, назву банку-резидента, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), суму, назву суду (органу прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції України), найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;

б) для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі - спеціальний рахунок);

в) надсилає того самого дня банку-резиденту повідомлення про надходження такої ухвали (постанови).

3.1.5. При накладенні арешту на кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-резидента, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми уповноважений банк до прийняття судом рішення за позовом або ухвали (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) про скасування арешту виконує такі дії: