Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства

1.1. Положення про застосування Національним банком України (далі - Національний банк) до банків та інших фінансово-кредитних установ (далі - банки) заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку. Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком заходів впливу за порушення банківського законодавства при здійсненні ним контрольних функцій. У разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, а також з метою забезпечення ліквідності, платоспроможності, стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів Національний банк має застосовувати до банків адекватні допущеним порушенням заходи впливу. Самостійні структурні підрозділи центрального апарату та територіальні управління Національного банку застосовують до банків відповідні заходи впливу згідно з покладеними на них функціями та в порядку, встановленому цим Положенням.

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу попереднього реагування та примусові заходи впливу. До заходів впливу попереднього реагування належать: письмове попередження; лист із зобов'язаннями; програма фінансового оздоровлення. До примусових заходів впливу належать: зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій на строк до одного року або відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій; відсторонення керівництва (голови правління та головного бухгалтера) від управління банком; призначення тимчасової адміністрації; накладання штрафів на банки; накладання штрафів на керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ліквідація або реорганізація банків.

1.3. Для запровадження щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за діяльністю банків.

1.4. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу1.

1.5. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів перевірок діяльності банків чи їх філій, здійснених відповідними рівнями системи банківського нагляду або самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку;

результатів аналізу дотримання банками пруденційних норм з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо);

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на здійснення таких перевірок.

1.6. Це Положення не визначає послідовності вжиття до банків заходів впливу за допущені ними порушення, оскільки заходи впливу, що застосовуються Національним банком, повинні бути адекватними цим порушенням.

1.7. Залежно від рівня достатності капіталу банку Національний банк може рекомендувати:

1.7.1. Достатньо капіталізованим банкам - викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі) здійснювати тільки в тому разі, якщо це не призведе до порушення банком нормативів платоспроможності (Н3) і достатності капіталу (Н4).

1.7.2. Банк, що не дотримується вимог Національного банку щодо розміру нормативу капіталу банку (Н1), має внести на розгляд правління та ради банку заходи щодо перспектив розвитку його капітальної бази (програму капіталізації) або питання щодо його реорганізації шляхом приєднання чи злиття. У разі прийняття правлінням і радою банку відповідного рішення не пізніше ніж за місяць до дати, з якої Національним банком встановлено нове значення мінімального розміру нормативу капіталу, банк має подати до територіального управління Національного банку України лист із зобов'язаннями про розроблення та виконання програми капіталізації відповідно до вимог глави 3 цього Положення.

1.7.3. Недокапіталізованим банкам припинити в будь-якій формі виплату дивідендів (крім виплати дивідендів у вигляді власних акцій) та викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі), а також внести на розгляд правління та ради банку перелік заходів фінансового оздоровлення банку (програму фінансового оздоровлення) відповідно до вимог глави 4 цього Положення.

Крім того, недокапіталізованим банкам рекомендується встановити такі обмеження:

тимчасово припинити збільшення загальних активів (порівняно з відповідним періодом минулого року);

обмежити активні операції з акціонерами та інсайдерами банку;

припинити вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

припинити надання бланкових та пільгових2 кредитів;

припинити нарахування і сплату відсотків за кредитами, наданим філіями одного банку.

1.7.4. Значно недокапіталізованим банкам припинити:

виплату дивідендів у будь-якій формі (крім виплати дивідендів у вигляді власних акцій) та викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі);

відкриття нових депозитних рахунків фізичним особам і поповнення діючих;

проведення подальшої емісії цінних паперів (крім випуску власних акцій) та розширення кола фізичних і юридичних осіб - клієнтів банку з обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів та збільшення обсягу цих операцій, у тому числі пов'язаних з веденням рахунків депозитарного обліку.

1.7.5. Критично недокапіталізованим банкам припинити виплату відсотків за субординованим боргом.

1.7.6. Якщо банк значно недокапіталізований або критично недокапіталізований, то внести на розгляд загальних зборів акціонерів (учасників) питання щодо санації банку його акціонерами (учасниками) або інвесторами, інакше Національний банк розглядатиме питання про застосовування до нього заходів впливу відповідно до розділів 10 і 11 цього Положення.

1.8. Рішення про застосування примусових заходів впливу можуть бути оскаржені в суді або арбітражному суді.

До прийняття відповідного рішення арбітражним судом дія застосованих примусових заходів впливу не зупиняється.

2.1. Залежно від серйозності та характеру проблем у діяльності банків письмове попередження застосовується Національним банком як вимога: усунути конкретні порушення чи недоліки в діяльності банку, що полягають у погіршенні якості активів, їх дохідності та рентабельності, негативних тенденціях надходжень, достатності капіталу, ліквідності, якості менеджменту тощо, які безпосередньо не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення, втрати платоспроможності та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку; щодо необхідності прийняття банком зобов'язань усунути виявлені порушення із зазначенням конкретних заходів і строків їх виконання, які банк має оформити у вигляді листа із зобов'язаннями; усунути конкретні порушення чи недоліки, не пов'язані з рівнем достатності капіталу, що призвели до отримання банком за результатами інспектування загальної рейтингової оцінки "3" за системою CAMEL (якщо немає потреби вимагати від банку листа із зобов'язаннями); щодо необхідності розроблення заходів щодо фінансового оздоровлення банку (програми фінансового оздоровлення); щодо усунення порушення банком економічних нормативів; щодо потреби проведення загальних зборів акціонерів (учасників) із зазначенням питань, за якими мають бути прийняті відповідні рішення; щодо коригування фінансової звітності банку за результатами перевірок; щодо здійснення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність"; інші вимоги щодо виправлення порушень банківського законодавства.

2.2. У письмовому попередженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, вказує на допущені порушення та вказує на конкретні заходи, яких йому необхідно вжити з метою уникнення ризикової або неправильної банківської практики, порушень пруденційних норм банківської діяльності, встановлює строки їх усунення.

2.3. Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення знаходиться в межах 10-15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове попередження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа.

2.4. Письмове попередження підписується заступником Голови Національного банку або керівником (заступником керівника) територіального управління Національного банку. Письмове попередження застосовується на підставі висновків і пропозицій територіальних управлінь Національного банку або відповідного самостійного підрозділу банківського нагляду, або самостійного структурного підрозділу центрального апарату Національного банку згідно з покладеними на нього функціями. Якщо заходи впливу застосовуються в зв'язку з порушеннями в діяльності філії, то письмове попередження надсилається банку - юридичній особі, а копія - його філії.

2.5. Якщо письмове попередження складається на підставі матеріалів інспектування, то воно надсилається до банку разом із звітом про інспектування. Письмове попередження також може надсилатися банку під час інспектування, якщо територіальне управління або відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

2.6. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового попередження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

2.7. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться у письмовому попередженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку. У разі невиконання банком вимог щодо усунення порушень у встановлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк 5 робочих днів має подати до відповідного самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку пропозиції щодо подальшої діяльності банку.

3.1. Лист із зобов'язаннями застосовується до добре капіталізованих і достатньо капіталізованих банків, які допустили порушення, що впливають на їх фінансовий стан, а також якщо керівництво цих банків спроможне вжити необхідних заходів для усунення допущених порушень, проблеми банків усвідомлюються правлінням та радою банків і вони мають прийнятний план заходів для вирішення виявлених проблем. Цей захід також застосовується, якщо є проблеми в діяльності банку (не пов'язані з рівнем достатності капіталу), що призвели до отримання банком загальної рейтингової оцінки "3" за системою CAMEL.

3.2. Лист із зобов'язаннями є письмовим визнанням банком його недоліків у роботі та допущених порушень і має містити перелік обгрунтованих заходів, які банк зобов'язується вжити для усунення порушень, із зазначенням строків їх виконання. Строки виконання листа із зобов'язаннями встановлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки відповідного самостійного підрозділу банківського нагляду (іншого самостійного структурного підрозділу або територіального управління Національного банку) щодо реального строку, потрібного для виконання банком своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану. Лист із зобов'язаннями має схвалюватися правлінням та радою банку, підписуватися головами правління та ради, про що складається відповідний протокол.

3.3. Лист із зобов'язаннями може містити такі заходи: складання та виконання бізнес-плану або програми розвитку капітальної бази банку; розроблення та запровадження положень і механізму щодо поліпшення практики кредитування; зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку; прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку; прийняття рішення про обмеження розміру позик, які надаються дочірнім компаніям чи інсайдерам банку; прийняття рішення щодо тимчасового обмеження розміру відсотків, які банк може виплачувати за депозитами, що залучаються; тимчасове припинення виплати дивідендів; прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій; реорганізація банку; інші заходи.

3.4. Банк, який не дотримується нормативу капіталу банку (Н1), протягом п'яти робочих днів після дати порушення має подати до відповідного територіального управління Національного банку лист із зобов'язаннями, в якому мають міститися заходи щодо перспектив розвитку капітальної бази банку із зазначенням строків усунення порушень цього нормативу (програма капіталізації), за формою, визначеною у додатку до цього Положення. У програмі капіталізації має передбачатися збільшення капіталу до нормативного значення в строк до шести місяців з часу прийняття цієї програми. Якщо банком передбачається емісія та продаж додаткових акцій, у програмі капіталізації має міститися інформація про: розмір збільшення статутного капіталу в результаті додаткової підписки на акції; номінальну вартість акцій додаткової емісії та їх кількість; суму передбачуваної виручки від їх продажу; 20 найбільших акціонерів (учасників) банку, які підписалися на акції; дату завершення емісії. У разі отримання банком під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, банк повинен негайно сповістити про це територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) та подати нову програму капіталізації. Програму капіталізації зобов'язані також розробити і подати до Національного банку ті банки, що не виконують ліцензійних вимог щодо розміру капіталу на здійснення окремих банківських операцій, у тому числі операцій з валютними цінностями.

3.5. Територіальне управління або відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду (інший самостійний структурний підрозділ центрального апарату Національного банку) у строк до 15 днів розглядає поданий банком лист із зобов'язаннями щодо доцільності, повноти та ефективності вжитих банком заходів з усунення порушень та погоджує його або розглядає питання про застосування інших заходів впливу згідно з цим Положенням. Про прийняте рішення Національний банк сповіщає банк письмово.

3.6. Контроль за виконанням листа із зобов'язаннями здійснюється відповідним територіальним управлінням і самостійним структурним підрозділом центрального апарату Національного банку шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок. Контроль за виконанням програми капіталізації здійснюється щомісяця за формою, визначеною у додатку до цього Положення. Протягом періоду дії листа із зобов'язаннями, за умови покращання показників діяльності та поетапного виконання заходів, зазначених у цьому листі, за порушення, що мають бути виправлені відповідно до листа із зобов'язаннями, примусові заходи впливу не застосовуються.

3.7. У разі невиконання банком вимог щодо усунення порушень у встановлені строки відповідне територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів має подати до самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку пропозиції щодо подальшої діяльності банку та про застосування адекватних заходів впливу

3.8. У разі невиконання банком прийнятих зобов'язань або погіршення показників його діяльності, допущення інших порушень, не зазначених у листі із зобов'язаннями, Національний банк має застосовувати до банку інші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням.

4.1. Програма фінансового оздоровлення - це система заходів банку, спрямованих на покращання його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності тощо), структури активів, дохідності та рентабельності, достатності капіталу, а також на усунення порушень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.

4.2. Національний банк має надсилати письмові попередження з вимогою розробити програму фінансового оздоровлення тим банкам, які: отримали за результатами інспектування загальну рейтингову оцінку "4" за системою CAMEL (визначеною згідно з Положенням про порядок визначення та застосування комплексної рейтингової оцінки комерційних банків за системою CAMEL, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.06.98 N 246); або є недокапіталізованими чи значно недокапітолізованими та отримали за результатами інспектування загальну рейтингову оцінку "3" за системою CAMEL. Якщо рішення про необхідність розробки банком програми фінансового оздоровлення прийнято Правлінням Національного банку або Комісією Національного банку України з питань регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку), письмове попередження банку не надсилається.

4.3. Банк має розробити програму фінансового оздоровлення, затвердити її правлінням та радою банку і подати на узгодження до відповідного територіального управління Національного банку в строк до 20 робочих днів ( до Управління нагляду за великими банками - у строк до 25 робочих днів) із дня отримання письмового попередження Національного банку з вимогою розробити програму фінансового оздоровлення.

4.4. Територіальне управління Національного банку в 10-денний строк з дня отримання програми розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Управління з питань роботи з проблемними банками Національного банку. Управління з питань роботи з проблемними банками в строк до п'яти робочих днів (Управління нагляду за великими банками - протягом десяти робочих днів) розглядає програму і, якщо визнає її прийнятною, готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку України або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

4.5. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення. Дія програми фінансового оздоровлення банку обмежується строком до шести місяців. За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення виконання програми фінансового оздоровлення цей строк може бути продовжений банку Правлінням Національного банку ще на шість місяців (за умови виконання програми капіталізації).

4.6. Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк надсилається керівництву банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

4.7. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення або подання програми, яка не відповідає вимогам пункту 4.8 цього Положення (з урахуванням вимог, викладених у письмовому попередженні Національного банку), Національний банк застосовує примусові заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням, у т.ч. відсторонення керівництва від управління банком, призначення тимчасової адміністрації або відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій і ліквідація банку.

4.8. Програма фінансового оздоровлення банку в обов'язковому порядку має містити:

4.8.1. Аналіз причин, внаслідок яких погіршилися фінансовий стан та платоспроможність банку.

4.8.2. Прогнозні показники діяльності банку із щомісячною розбивкою (капітал банку, резерви, економічні нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення.

4.8.3. Конкретні заходи (залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану), спрямовані на покращання фінансового стану банку, із зазначенням строків їх виконання, та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу, в тому числі:

розробити програму капіталізації щодо збільшення капіталу до необхідного розміру (у т.ч. для дотримання банком нормативів платоспроможності (Н3), достатності капіталу банку (Н4)) протягом шести місяців із дня прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення та сформувати капітал банку в розмірі, передбаченому нормативноправовими актами Національного банку;

зареєструвати в установлений строк оголошений статутний фонд;

сформувати в необхідному розмірі резервні фонди та спеціальні резерви, встановлені нормативно-правовими актами Національного банку та чинним законодавством України;

диверсифікувати активи і пасиви з метою підвищення їх ліквідності;

ліквідувати збиткові філії та дочірні підприємства;

провести інвентаризацію активів за станом на перше число місяця після прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення. За результатами проведеної інвентаризації безнадійні щодо повернення активи списати за рахунок створених резервів або методом прямого списання відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку. Також ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими строками позовної давності;

організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за кредитами;

забезпечити першочергове погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів з якими минув;

визначити відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

провести переоформлення раніше наданих пільгових кредитів за загальними умовами, які встановлені внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику;

вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

внести необхідні зміни до системи управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадити прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і лімітів до установ банку;

переорієнтувати діяльність банку на прибуткові види послуг;

припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам (учасникам);

припинити викуп власних акцій на період дії програми фінансового оздоровлення;

припинити вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

передбачити проведення реорганізації банку;

інші заходи залежно від конкретних умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану банку.

Одночасно з програмою фінансового оздоровлення має подаватися кошторис доходів і витрат (щоквартальний) у цілому по банку та з розподілом за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 4.9 цього Положення.

4.8.4. Конкретні вимоги щодо розроблення програми фінансового оздоровлення мають зазначатися в письмовому попередженні Національного банку відповідно до пункту 2.2 цього Положення.

4.9. Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздоровлення, має проводити детальний аналіз адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний кошторис доходів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися детальний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживатися заходи щодо їх зменшення.

Кошторис доходів і витрат складається зі щомісячною розбивкою в розрізі філій. Запланований рівень витрат на поточний квартал повинен визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та динаміки співвідношення доходів і витрат, і погоджуватися за умови недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами.

На період дії програми фінансового оздоровлення банк зобов'язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню (Управлінню нагляду за великими банками) Національного банку щоквартально до 20-го числа місяця, що передує плановому періоду. Територіальне управління Національного банку в п'ятиденний строк розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Управлінню з питань роботи з проблемними банками до відома.

4.10. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення здійснюється територіальним управлінням Національного банку України та Управлінням з питань роботи з проблемними банками (Управлінням нагляду за великими банками).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення територіальне управління Національного банку щомісяця, до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Управлінню з питань роботи з проблемними банками свої висновки та пропозиції щодо подальшої діяльності цього банку.

4.11. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про продовження її дії в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну інспекторську перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Управлінню з питань роботи з проблемними банками конкретні пропозиції (з урахуванням звіту про інспектування) про подальшу діяльність цього банку.

4.12. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та отримання банком загальної рейтингової оцінки "1" або "2" за системою CAMEL, програма вважається завершеною.

Рішення про відміну дії програми фінансового оздоровлення і переведення банку в загальний режим діяльності приймається Комісією Національного банку за поданням Управління з питань роботи з проблемними банками (погодженого з Департаментом пруденційного нагляду) на підставі клопотання відповідного територіального управління Національного банку (або без нього).

4.13. Протягом періоду дії програми фінансового оздоровлення банку за умови поетапного її виконання та покращання показників діяльності до цього банку за порушення, що мають бути виправлені за програмою фінансового оздоровлення, примусові заходи впливу не застосовуються.

4.14. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення та (або) погіршення його фінансового стану Національний банк має призначити тимчасову адміністрацію чи прийняти рішення про відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій і ліквідацію банку.

5.1. Особливий режим контролю за діяльністю банків (далі - особливий режим контролю) - це додатковий інструмент банківського нагляду, що використовується, як правило, в разі виникнення в банку некерованої ситуації та встановлюється з метою введення щоденного контролю за діяльністю банку і виконанням ним вимог Національного банку. Особливий режим контролю застосовується у разі: невиконання керівництвом банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; відсторонення керівництва від управління банком та/або призначення тимчасової адміністрації; виявлення за результатами виїзного та безвиїзного інспектування фактів проведення банком операцій з підвищеним ризиком, порушень банківського законодавства, одержання доходів із порушенням вимог чинного законодавства, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про ліквідацію і призначення ліквідатора банку; якщо арбітражним судом порушено справу про банкрутство банку; виникнення інших випадків недовіри Національного банку до керівництва банку.

5.2. Рішення про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю банків приймається Комісією Національного банку або заступником Голови Національного банку (куратором системи банківського нагляду), або у виняткових випадках (строком до одного місяця для подальшого вирішення питання щодо діяльності банку) - Комісією при територіальному управлінні Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія при територіальному управлінні Національного банку) з повідомленням про це відповідного самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку протягом трьох робочих днів.

5.3. У разі встановлення особливого режиму контролю за діяльністю банку запроваджується проведення всіх початкових платежів від банку через відповідальних виконавців територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (АРМ-Ю) відповідно до пункту 4.9 глави I Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 N 621 ( z0053-00 ). Крім того, банку забороняється безпосередній зв'язок з територіальними розрахунковими палатами для здійснення міжбанківських розрахунків. Цей зв'язок здійснюється тільки через територіальне управління Національного банку. Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю за діяльністю банку одночасно встановлюється і для всіх філій.

6.1. Національний банк відповідно до статей 44 та 62 Закону України "Про Національний банк України" має право приймати рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій на строк до одного року або про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій з валютними цінностями.

6.2. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій приймається за поданням відповідних підрозділів Національного банку на підставі їх пропозицій або пропозицій територіальних управлінь Національного банку в разі порушення банком вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі:

виявлення недостовірних даних, на підставі яких була надана ліцензія;

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

здійснення операцій, на які не було надано ліцензії;

надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання;

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

здійснення банком окремих операцій з високим рівнем ризику, що може загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, у разі встановлення цих фактів інспекторською перевіркою;

якщо надходжень банку недостатньо для підтримання на необхідному рівні достатності капіталу, забезпечення формування резервів і покриття збитків. За результатами інспекторської перевірки банк має складову рейтингову оцінку надходжень "4" за системою CAMEL;

порушення умов, на підставі яких була надана ліцензія, у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог щодо розміру капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних банківських операцій;

порушення уповноваженими банками або установами уповноважених банків порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком;

відмови купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок клієнтів;

проведення операцій за не зареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;

невиконання норм обов'язкового резервування;

невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком.

6.3. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії приймається Комісією Національного банку.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право зупиняти (обмежувати) банкам дію ліцензії у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

У разі прийняття Національним банком рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій банк - юридична особа (далі - банк) зобов'язаний припинити здійснення відповідних банківських операцій у день отримання рішення про їх зупинення (обмеження).

У разі прийняття рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій банк:

втрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

одночасно забезпечує виконання зобов'язань щодо банківських операцій (за якими зупинено [обмежено] дію ліцензії) перед кредиторами і клієнтами згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремої банківської операції визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

6.4. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення банком окремих банківських операцій відповідне територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку в день отримання цього рішення зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

6.5. У разі прийняття Комісією при територіальному управлінні Національного банку рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення банком окремих банківських операцій територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Управління реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Управлінню реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

6.6. У разі відмови отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про відмову його отримання із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення зі супровідним документом надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) дію ліцензії на здійснення банківських операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій в повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) дії ліцензії.

6.7. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії банку в разі недотримання філією вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку надсилає банку та його філії лист із вимогою усунути виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє про це територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та відповідний підрозділ системи банківського нагляду Національного банку.

У разі невиконання банком та/або його філією зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку або філії зобов'язане подати до Департаменту пруденційного нагляду або Управління нагляду за великими банками обгрунтовані пропозиції щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення банком відповідних окремих банківських операцій або відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій з валютними цінностями.

6.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії за поданням відповідного територіального управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку або відповідного самостійного структурного підрозділу Національного банку. Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк та Управління реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 6.5 цього Положення.

6.9. Територіальні управління та відповідні самостійні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо зупинення (обмеження) здійснення окремих банківських операцій.

6.10. За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) надає Комісії при територіальному управлінні Національного банку (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності.

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) дію ліцензії, Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших адекватних заходів впливу.

6.11. Якщо банк не зупинив здійснення банківських операцій (чи не обмежив їх проведення), на які зупинено (обмежено) дію ліцензії, або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) дію ліцензії, то Національний банк має застосувати до нього адекватні примусові заходи впливу.

6.12. У разі виявлення порушень банками валютного законодавства (та/або інших підстав, визначених у пунктах 6.1 і 6.2 цього Положення) при здійсненні банківських операцій з валютними цінностями структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Департаменту пруденційного нагляду (Управління нагляду за великими банками) або керівника Департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку.

Департамент пруденційного нагляду (Управління нагляду за великими банками) або Департамент валютного контролю та ліцензування разом із своїми висновками передає ці матеріали на розгляд Комісії Національного банку, яка приймає рішення щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право зупиняти (обмежувати) банкам дію ліцензії на здійснення банківських операцій з валютними цінностями в межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку, за поданням відповідного відділу територіального управління.

6.13. У разі прийняття рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний після отримання відповідного рішення надати Національному банку таку інформацію:

про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора [дебітора], сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості) - протягом трьох робочих днів;

перелік відкритих кореспондентських рахунків - наступного дня.

Залежно від прийнятого Комісією Національного банку рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний здійснити заходи, передбачені пунктами 6.3 або 6.14, 6.15, 6.16, або 6.17 цього Положення.

6.14. У разі прийняття Національним банком рішення щодо відкликання ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій (крім окремих випадків зупинення операцій, передбачених цим Положенням) та у триденний строк повернути Національному банку раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій.

Територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку має забезпечити отримання банком цього рішення у день його прийняття (отримання).

6.15. Банк зобов'язаний вжити відповідних заходів у разі відкликання ліцензії на здійснення операцій за пунктом 16 "Неторговельні операції з валютними цінностями"3, а саме:

3 В цьому Положенні використовується перелік банківських операцій відповідно до пунктів 15, 16, 19, 20 ліцензії банківських операцій, викладений у розділі 2 Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.05.98 N 181, із змінами і доповненнями.

6.15.1. Валютно-обмінні операції, операції купівлі-продажу дорожніх чеків та виплата готівки за платіжними картками через мережу власних пунктів обміну іноземної валюти - банк зобов'язаний закрити пункти обміну іноземних валют.

6.15.2. Укладення агентських угод з юридичними особами-резидентами на здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти від імені банку та за рахунок його коштів - банк зобов'язаний повідомити юридичних осіб, з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют, про відкликання в банку ліцензії на здійснення зазначеної операції та закінчення у зв'язку з цим строку дії агентської угоди, а також про повернення валютних цінностей, бланків суворої звітності4, що знаходяться в агента, та програмного забезпечення (якщо в пункті обміну агента встановлено програмне забезпечення [комп'ютерна система, що належить банку]). У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими уповноваженими банками. Банки мають передбачати в агентських угодах умову, за якої у разі відкликання ліцензії на здійснення банком такої банківської операції, як "Неторговельні операції з валютними цінностями", строк дії агентської угоди вважатиметься закінченим.

4 До бланків суворої звітності, що знаходяться у агента, належать квитанції, довідки за формами N 377, N 377-а, журнал реєстрації комп'ютерної системи (ЕККА).

6.15.3. Операції з переказу іноземної валюти фізичними особами - резидентами та нерезидентами, у тому числі за допомогою міжнародних платіжних систем грошових переказів, - банк повідомляє іноземні банки-кореспонденти та міжнародні системи грошових переказів, з якими укладені відповідні угоди, про відкликання ліцензії на здійснення зазначеної операції.

6.15.4. Операції з дорожніми чеками - банк повідомляє іноземні банки-кореспонденти та міжнародні компанії, з якими укладені угоди на придбання та реалізацію (продаж) бланків дорожніх чеків в Україні, або інші уповноважені банки України, з якими укладена угода про реалізацію бланків дорожніх чеків (що ввезені в Україну з дотриманням вимог чинного законодавства), про відкликання ліцензії на здійснення зазначеної операції.

Нереалізовані бланки дорожніх чеків повертаються іноземному банку або міжнародній компанії, з якими була укладена угода (на підставі ліцензії Національного банку на вивезення валютних цінностей), або продаються уповноваженим банкам України, що мають відповідну банківську ліцензію.

6.15.5. Неторговельні операції, що здійснюються згідно з пунктом 15 ("Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України") ліцензії на здійснення банківських операцій, валютно-обмінні операції з іноземною валютою та інші неторговельні операції, що здійснюються через касу банку - банк повідомляє клієнтів про відкликання зазначеної ліцензії та припиняє здійснення цих операцій, а при потребі вносить зміни або розриває відповідні угоди з клієнтами.

6.16. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про відкликання ліцензії на здійснення банком окремих операцій з валютними цінностями за пунктом 20 "Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними" та про надання ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями за пунктом 19 "Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними" - за умови відсутності такої операції в ліцензії банку банк зобов'язаний вжити таких заходів:

6.16.1. У день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій (крім зарахування коштів, що надходять на користь його клієнтів і подальшого продажу цих коштів на міжбанківському валютному ринку у випадках, передбачених чинним валютним законодавством).

6.16.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі банки-кореспонденти про факт відкликання зазначеної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіславши до іноземних банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку та кореспондентських рахунків, відкритих у комерційному банку.

6.16.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в іноземних банках-кореспондентах.

6.16.4. Протягом трьох робочих днів надіслати розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку, відкритих у банках-нерезидентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком надати для узгодження відповідному самостійному підрозділу банківського нагляду Національного банку у триденний строк з дня отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.

6.16.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про факт відкликання зазначеної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті.

6.16.6. Протягом п'яти робочих днів повідомити всім банкам-кореспондентам і клієнтам банку відповідні реквізити визначеного уповноваженого банку.

6.17. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний здійснити такі заходи:

6.17.1. У день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та у триденний строк повернути Національному банку раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій. Територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання).

6.17.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі банки-кореспонденти про факт відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків в іноземній валюті банку та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку.

6.17.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними.

6.17.4. Протягом трьох робочих днів надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про прийняте Національним банком рішення щодо відкликання ліцензії та необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.

6.17.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про факт відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України.

6.17.6. Закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні [вкладні] тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цим розділом.

6.17.7. Закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют. У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими уповноваженими банками.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб.