Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства

6.17.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними.

6.17.4. Протягом трьох робочих днів надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про прийняте Національним банком рішення щодо відкликання ліцензії та необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.

6.17.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про факт відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України.

6.17.6. Закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні [вкладні] тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цим розділом.

6.17.7. Закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют. У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими уповноваженими банками.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб.

6.17.8. Вжити заходів щодо припинення валютних операцій власними територіальними дирекціями, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку.

6.17.9. Припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті.

6.17.10. Припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків.

6.17.11. Забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів.

6.17.12. Здійснити заходи щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті.

6.17.13. Вжити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі відкликання у банку зазначеної ліцензії.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком із цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено у строк до 90 днів із початку переговорів.

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень, зазначених у статті 62 Закону України "Про Національний банк України", зокрема:

порушень порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку;

порушень економічних нормативів регулювання діяльності банків;

стягнення відсотків авансом на час видачі кредиту;

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком.

Штрафи накладаються на банки за кожен випадок порушення в розмірі не менше ніж 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду. Мінімальна сума штрафу за кожен випадок порушення економічних нормативів і значень (лімітів) відкритої валютної позиції становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки в розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7.3. Штраф накладається на банки в розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за такі порушення:

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком.

7.4. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів і значень (лімітів) відкритої валютної позиції накладаються на банки:

7.4.1. За щоденне порушення таких нормативів:

максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8);

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10);

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11).

Застосування штрафних санкцій за порушення цих нормативів здійснюється в наступному за звітним місяці в загальній сумі нарахованих штрафів за кожен випадок порушення, що допущене в звітному місяці.

7.4.2. За порушення таких нормативів і значень (лімітів) відкритої валютної позиції, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:

нормативу ліквідності (Н5, Н6, Н7);

нормативу інвестування (Н14);

значення (ліміту) загальної відкритої валютної позиції банку;

значення (ліміту) довгої відкритої валютної позиції у ВКВ;

значення (ліміту) короткої відкритої валютної позиції у ВКВ;

значення (ліміту) довгої (короткої) відкритої валютної позиції у НКВ;

значення (ліміту) довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах.

За нормативами та значеннями (лімітами) відкритої валютної позиції, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням вважається порушення нормативів або значень (лімітів), що розраховуються як середньозважена величина за місяць.

7.5. Розрахунки штрафів за порушення економічних нормативів проводяться відповідно до нижченаведених прикладів.

7.5.1. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11).

Первинні дані:

фактична сума ризику на одного позичальника - 800000 грн.;

облікова ставка Національного банку - 50%;

капітал на день порушення - 3100000 грн.

Розрахунок штрафу:

1) визначається нормативна сума (НС) допустимого ризику банку за кожним позичальником окремо (з використанням установлених нормативних значень згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління Національного банку від 14.04.98 N 141, з урахуванням змін і доповнень):

2) визначається понаднормативна сума (ПНС) ризику:

3) визначається сума штрафу:

Сума штрафу, що має накладатися, становить 170 грн.

Якщо порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), здійснюється щодо одного позичальника одночасно, то штраф стягується за розрахунком із більшої суми, виходячи з одного дня порушення.

Для розрахунку суми штрафу щодо кредитів, наданих в іноземній валюті та перерахованих у гривневий еквівалент, також застосовується облікова ставка Національного банку.

7.5.2. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів ліквідності (Н5, Н6, Н7), інвестування (Н14).

Для розрахунку суми штрафів береться позитивний результат діяльності банку, що відображається на технічному рахунку 5999 "Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, в якому допущено порушення.

Якщо банк порушив одночасно кілька нормативів ліквідності, то штраф стягується за розрахунком із більшої суми, тобто 2000 грн.

Розрахунок штрафу за порушення нормативу інвестування (Н14) здійснюється аналогічно розрахунку штрафів за порушення нормативів ліквідності.

7.5.3. Приклад розрахунку штрафів за порушення значень (лімітів) відкритої валютної позиції, довгої валютної позиції у вільно конвертованій валюті, короткої валютної позиції у вільно конвертованій валюті, довгої (короткої) відкритої валютної позиції у неконвертованій валюті, довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах.

Для розрахунку суми штрафів береться позитивний результат діяльності банку, що відображається на технічному рахунку 5999 "Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, в якому допущено порушення.

Якщо розмір приросту, наприклад, дорівнює 10000 грн., то сума штрафу становитиме:

Штрафи за порушення значень (лімітів) відкритої валютної позиції розраховуються, виходячи з розрахунку середньозваженої величини за місяць.

Якщо банк порушує одночасно кілька значень (лімітів) відкритої валютної позиції банку, то штраф стягується за розрахунком з більшої суми, тобто 1500 грн.

7.6. Застосування штрафних санкцій оформляється розпорядженням, яке підписує керівник (або його заступник) відповідного територіального управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками).

7.6.1. Територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) протягом п'яти робочих днів з дня надходження інформації про порушення готує розпорядження Національного банку про притягнення до відповідальності у вигляді накладання штрафу. У цей же строк зазначене розпорядження надсилається банку-порушнику з обов'язковим переліком підстав для накладання штрафу та розрахунком його суми.

Розпорядження про накладання штрафу має містити перелік виявлених порушень із посиланням на нормативно-правові акти і документи, що підтверджують факт порушення, а також пропозицію до банку-порушника про добровільну сплату нарахованої суми штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання банком розпорядження.

У разі виявлення порушень у діяльності філії банку розпорядження Національного банку про притягнення до відповідальності у вигляді накладання штрафу надсилається банку - юридичній особі.

7.6.2. Якщо нараховану суму штрафу не буде перераховано банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується шляхом подання до арбітражного суду позовної заяви.

7.7. Штрафи не накладаються на банки, що втратили свій капітал.

7.8. Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

7.8.1. Якщо застосування штрафних санкцій є неефективним і не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо таке порушення відбувається систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом трьох місяців поспіль або шість разів протягом року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються протягом місяця поспіль або через певний проміжок часу протягом трьох місяців.

7.8.2. Якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку (неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами; створення становища, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів).

7.8.3. Якщо банк є значно недокапіталізованим або критично недокапіталізованим.

7.8.4. За друге та подальші порушення у поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції.

7.8.5. За повторний та наступні в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також за неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї ж форми звітності чи інформації або невиправлення звітності у порядку встановленому Національним банком.

7.9. У разі незастосування штрафних санкцій з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 62 Закону України "Про Національний банк України" в порядку, визначеному цим Положенням.

7.10. Про незастосування такого заходу впливу, як накладання штрафу (або відстрочення строку сплати штрафу), територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) повідомляє Департамент пруденційного нагляду Національного банку з обгрунтуванням підстав.

7.11. Суми стягнених штрафів відображаються у класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за статтею "Інші банківські операційні витрати" (рахунок 7397).

8.1. Національний банк має право накладати штрафи на керівників банків у разі невиконання ними вимог щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку в установлений Національним банком строк відповідно до Положення про порядок накладання штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативноправових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.03.2000 N 94.

9.1. Національний банк має право відстороняти керівництво (голову правління та головного бухгалтера) від управління банком у разі:

невиконання банком зобов'язань за його листом із зобов'язаннями або програмою фінансового оздоровлення чи інших вимог Національного банку, визначених Національним банком у письмовому попередженні;

визнання професійної непридатності керівництва банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України", а також якщо складова рейтингова оцінка менеджменту за результатами виїзного інспектування "4" або "5" за системою CAMEL;

невиконання ними в установлений Національним банком строк вимог щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також завдання значних збитків банку (у т.ч. надання кредитів за ставкою, що нижча за мінімальну ставку залучення банком коштів), втрати капіталу, ліквідності й платоспроможності, якщо це невиконання є наслідком особистих дій чи бездіяльності керівництва;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

винесення вироку суду щодо керівництва про заборону займатися банківською діяльністю.

9.2. Пропозиція щодо відсторонення керівництва банку від управління подається територіальним управлінням Національного банку та відповідним самостійним структурним підрозділом банківського нагляду (або іншим самостійним структурним підрозділом) Національного банку на розгляд Комісії Національного банку, яка готує відповідний висновок.

9.3. Рішення про відсторонення керівництва банку від управління приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою (крім випадків, коли такі рішення прийняті правоохоронними органами або загальними зборами акціонерів (учасників) банку, або іншим органом, визначеним статутом банку).

9.4. Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає копію постанови правлінню або раді банку.

Одночасно територіальне управління Національного банку видає письмове розпорядження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які відсторонені з посади, і також повідомляє про це банк.

10.1. Тимчасова адміністрація є спеціальним органом для тимчасового управління банком, що створюється та призначається за рішенням Правління Національного банку в порядку і на підставах, визначених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку, з метою забезпечення схоронності капіталу й активів банку та детальної оцінки фінансового стану банку і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність з вимогами банківського законодавства, відновлення його платоспроможності і ліквідності, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану, а також для застосування інших заходів, спрямованих на стабілізацію діяльності банку .

10.2. Національний банк має призначити тимчасову адміністрацію, якщо банк не усунув виявлені порушення або недоліки в своїй діяльності в строки, визначені Національним банком у письмовому попередженні або встановлені за прийнятою банком програмою фінансового оздоровлення чи листом із зобов'язаннями, і банк має загальну рейтингову оцінку "4" або "5" за системою CAMEL.

10.3. Тимчасова адміністрація також має призначатися, якщо банк не усунув порушення або недоліки в своїй діяльності в строки, визначені Національним банком у письмовому попередженні або встановлені за прийнятою банком програмою фінансового оздоровлення чи листом із зобов'язаннями, та є хоча б одна з наведених нижче підстав:

10.3.1. Відсторонення керівництва банку від управління.

10.3.2. Порушення арбітражним судом справи про банкрутство банку.

10.3.3. Невиконання банком вимог Національного банку щодо звільнення з посади керівництва банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" або зобов'язань відповідно до його листа із зобов'язаннями або програми фінансового оздоровлення.

10.3.4. Наявність конфліктної ситуації в керівництві банку (конфлікт інтересів ради банку та правління банку тощо).

10.3.5. Виникнення некерованої ситуації в діяльності банку (в т.ч. подання недостовірної інформації і звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання, неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо).

10.4. У своїй діяльності тимчасова адміністрація керується постановою Правління Національного банку про її призначення, установчими документами банку, цим Положенням, чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими документами Національного банку.

10.5. Контроль за діяльністю тимчасової адміністрації покладається на територіальне управління і відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду Національного банку.

10.6. Згідно з підставами, визначеними у пунктах 10.2, 10.3 цього Положення, відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду Національного банку за результатами інспектування та безвиїзного нагляду порушує перед Правлінням Національного банку (чи Комісією Національного банку) питання про необхідність призначення тимчасової адміністрації.

Висновок відповідного підрозділу системи банківського нагляду про необхідність призначення тимчасової адміністрації має містити:

назву, повні реквізити банку;

перелік даних, які є підставою для відсторонення керівництва банку від управління і призначення тимчасової адміністрації;

відомості про особу (осіб), що виконуватиме функції тимчасової адміністрації;

дату і строк призначення;

перелік першочергових заходів, що спрямовані на виправлення порушень;

матеріали перевірок та інші дані, що свідчать про правомірність і необхідність застосування цього заходу (як додаток до висновку).

10.7. Постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації визначається:

керівник і кількісний склад тимчасової адміністрації;

повноваження тимчасової адміністрації;

повне або часткове відсторонення керівництва від управління банком;

строк, на який призначається тимчасова адміністрація;

інші положення, що необхідні для виконання завдань тимчасової адміністрації.

Тимчасова адміністрація приступає до виконання обов'язків без попереднього повідомлення керівництва банку в день отримання рішення про своє призначення. З метою забезпечення належних умов для діяльності тимчасової адміністрації вона має право залучати до роботи на договірних умовах відповідні підрозділи органів внутрішніх справ України.

10.8. Загальна тривалість діяльності тимчасової адміністрації не може перевищувати 12 місяців. В окремих випадках, якщо Національним банком планується прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку, діяльність тимчасової адміністрації може бути продовжена за рішенням Правління Національного банку на період підготовки відповідного рішення і формування органів, які здійснюватимуть реорганізацію чи ліквідацію банку.

10.9. Керівник і члени тимчасової адміністрації повинні зберігати банківську таємницю та конфіденційну інформацію щодо діяльності банку і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

10.10. Члени тимчасової адміністрації повинні мати вищу економічну або юридичну освіту та досвід роботи в банківській системі України не менше ніж 3 роки, для керівника тимчасової адміністрації - відповідний досвід роботи на керівних посадах не менше ніж 3 роки.

Керівником і членами тимчасової адміністрації не можуть бути особи, які є акціонерами (засновниками), членами правління, ради банку або ревізійної комісії, працівниками банку чи його кредиторами.

Крім того, керівником і членами тимчасової адміністрації не можуть бути особи:

які не виконали зобов'язань щодо сплати боргу будь-якому банку або суб'єкту підприємницької діяльності;

незаконні дії яких у минулому спричинили банкрутство банку або іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Керівник і члени тимчасової адміністрації, які є працівниками Національного банку, призначаються наказом Національного банку за їх згодою зі збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової адміністрації.

10.11. Член тимчасової адміністрації може бути звільнений від виконання обов'язків за власним бажанням, за ініціативою керівника тимчасової адміністрації або за рішенням Національного банку.

Керівник тимчасової адміністрації може бути звільнений від виконання обов'язків за власним бажанням або за рішенням Національного банку в разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків або з інших причин.

10.12. Основні функції керівника тимчасової адміністрації:

виконує обов'язки керівника банку та перерозподіляє при потребі обов'язки його заступників та членів правління банку в разі повного відсторонення керівництва банку від управління;

у разі потреби тимчасово позбавляє повноважень осіб, які несуть відповідальність за окремі ділянки роботи банку, та надає нові повноваження обмеженій кількості довірених осіб;

подає Національному банку протягом 30 днів із часу свого призначення план тимчасового управління банком, який надалі може змінюватися залежно від проблем, що можуть виникати під час тимчасового управління банком;

організовує розроблення програми фінансового оздоровлення банку;

розподіляє обов'язки між працівниками тимчасової адміністрації;

вносить пропозиції до відповідного підрозділу системи банківського нагляду щодо призначення представників тимчасової адміністрації в окремі філії банку;

організовує комплексну перевірку діяльності банку членами тимчасової адміністрації із залученням (у разі потреби) зовнішнього аудиту або відповідних структурних підрозділів Національного банку;

складає план скорочення штату банку (у разі потреби) та забезпечує прийняття рішення про кількісний склад працівників банку;

при потребі вживає заходів щодо підвищення кваліфікаційного рівня персоналу банку, проводить атестацію, скорочення чисельності або звільнення працівників банку згідно з чинним законодавством через неналежне виконання ними своїх функціональних обов'язків;

має право звертатися до відповідного підрозділу Національного банку з пропозицією щодо зупинення дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій у разі наявності підстав, зазначених у розділі 6 цього Положення;

виконує інші функції, визначені Правлінням Національного банку.

У разі часткового відсторонення керівництва банку від управління банком керівник тимчасової адміністрації здійснює контроль за операціями щодо розпорядження коштами та майном банку шляхом погодження таких операцій (візування розрахункових, первинних облікових документів, договорів тощо).

При здійсненні керівництвом банку, яке частково відсторонене від управління, операцій щодо розпорядження коштами та майном банку без погодження з тимчасовою адміністрацією, керівник тимчасової адміністрації має право звертатись до Національного банку України з клопотанням про повне відсторонення керівництва банку від управління.

Керівник тимчасової адміністрації відповідає за ефективність роботи тимчасової адміністрації.

10.13. Керівник тимчасової адміністрації в день отримання рішення про призначення тимчасової адміністрації повинен подати до територіального управління Національного банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку, нотаріально засвідчену картку із зразками підписів керівника тимчасової адміністрації та особи, призначеної на період роботи тимчасової адміністрації тимчасово виконуючим обов'язки головного бухгалтера банку (якщо таке призначення передбачене постановою Правління Національного банку України [рішенням Комісії]), і відбитка печатки цього банку.

10.14. Керівник територіального управління Національного банку після отримання нової картки із зразками підписів осіб, що мають право першого і другого підпису на період роботи тимчасової адміністрації, на підставі прийнятої Правлінням Національного банку постанови (рішення Комісії Національного банку) про призначення тимчасової адміністрації видає розпорядження про скасування дії зразків підписів керівників, яких відсторонено від управління банком.

10.15. Тимчасова адміністрація має такі повноваження і функції:

10.15.1. Виконує обов'язки керівників банку.

10.15.2. Забезпечує безперервність роботи банку.

10.15.3. Розробляє план тимчасового управління банком, який має містити: аналіз причин, що обумовили необхідність призначення тимчасової адміністрації; цільові показники, яких планується досягти за період тимчасового управління; комплекс заходів для досягнення поставлених цілей; інше, залежно від проблем банку.

10.15.4. З метою встановлення зовнішнього контролю над банком повідомляє керівника територіального підрозділу Державної служби охорони при МВС України, з яким укладено договір про охорону банку, про тимчасову зміну керівників банку та передає засвідчену копію постанови Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації.

10.15.5. Розробляє (у разі потреби) спільно з фахівцями банку програму фінансового оздоровлення з визначенням економічного ефекту реалізації запланованих заходів у грошовому вираженні, організовує і контролює її виконання.

10.15.6. Здійснює інвентаризацію активів і зобов'язань (включаючи обліковане на позабалансових рахунках), у тому числі:

грошових білетів, монет та інших цінностей у грошовому сховищі та операційній касі (відповідно до Інструкції Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України N 1 від 7 липня 1994 р.);

основних засобів і нематеріальних активів. Дані про наявність основних засобів та нематеріальних активів реєструються в інвентаризаційних описах. Після звірки даних описів із даними обліку встановлюються розбіжності, причини виникнення яких з'ясовуються;

кредитного портфеля та дебіторської заборгованості (можливість погашення боргів за наданими кредитами та відсотками. Стан проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення дебіторської заборгованості);

портфеля цінних паперів, а також визначає склад їх власників. Проводить ревізію укладених із клієнтами комерційного банку договорів щодо обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів. Це можуть бути операції щодо ведення їх рахунків у цінних паперах (функції зберігача), купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, застави цінних паперів, управління пакетами цінних паперів за дорученням клієнтів тощо.

Одночасно керівники банку, які відстороняються від управління, здійснюють передавання за актами приймання-передавання основних засобів, нематеріальних активів та інших матеріальних цінностей.

10.15.7. Підписує від імені банку претензії до боржників і звертається з позовами до суду.

10.15.8. Переглядає усі договори оренди, в яких банк виступає як орендодавець (або орендар, з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди).

10.15.9. Перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську документації, матеріали правління та внутрішнього аудиту щодо діяльності банку.

10.15.10. Вживає заходів щодо погашення простроченої та пролонгованої заборгованості за наданими кредитами й іншої простроченої дебіторської заборгованості.

10.15.11. Вживає заходів щодо схоронності майна і документації банку.

10.15.12. Виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов'язань банку.

10.15.13. Подає територіальному управлінню (Управлінню нагляду за великими банками) Національного банку в строк до 45 календарних днів після призначення звіт про свою роботу. Звіт має містити оцінку фінансового стану банку та висновки щодо подальшої його діяльності, план роботи тимчасової адміністрації (план тимчасового управління) на період її призначення, заходи щодо фінансового оздоровлення банку і приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства чи оцінку вартості його активів у разі підтримання пропозицій щодо реорганізації, ліквідації або санації банку. Надалі, щомісячно до 20-го числа, подає звіт про результати своєї діяльності відповідному територіальному управлінню Національного банку.

Територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів надсилає звіти тимчасової адміністрації зі своїми висновками Управлінню з питань роботи з проблемними банками Національного банку.

10.15.14. Може вимагати проведення зборів акціонерів (учасників) і визначає питання, за якими мають бути прийняті рішення (у т.ч. про санацію банку його акціонерами (учасниками) або інвесторами, реорганізацію або ліквідацію банку). Питання щодо санації банку його акціонерами (учасниками) або інвесторами має вноситися тимчасовою адміністрацією на розгляд загальних зборів акціонерів (учасників), якщо банк є недокапіталізованим або значно недокапіталізованим.

10.15.15. Бере участь у роботі зборів акціонерів (учасників), засідань спостережної ради і ревізійної комісії банку з правом дорадчого голосу.

10.15.16. Подає за 10 робочих днів до закінчення строку діяльності тимчасової адміністрації завершальний звіт про результати своєї роботи з пропозиціями щодо подальшої діяльності банку (продовження діяльності банку та доцільності подальшої роботи керівництва банку чи його відсторонення, або реорганізації чи ліквідації банку).

10.15.17. Інші функції відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та чинного законодавства України.

10.16. Крім того, тимчасова адміністрація зобов'язана:

вжити заходів щодо заміни замків та обмеження доступу до ключів на зовнішніх входах до приміщень банку та до внутрішніх приміщень, де обробляються електронні документи, використовуються та зберігаються засоби захисту інформації;

змінювати (чи встановлювати) коди доступу до комп'ютерів та інших засобів зв'язку банку та надавати допуск до них визначеним працівникам банку;

інформувати банки-кореспонденти, реєстраторів, а також зовнішніх менеджерів активів банку про те, що особи, які раніше мали право давати вказівки від імені банку щодо операцій з активами банку чи активами, які довірив банк, більше не мають таких повноважень, і про осіб, яким тимчасова адміністрація передала ці повноваження.

10.17. Пропозиції тимчасової адміністрації щодо подальшої діяльності банку з оцінкою його фінансового стану та плану роботи тимчасової адміністрації (плану тимчасового управління) розглядає Комісія Національного банку, яка схвалює (або відхиляє) план роботи тимчасової адміністрації, приймає відповідні рішення про застосування заходів впливу в межах своєї компетенції.

У разі потреби Комісія Національного банку має право вносити на підставі об?рунтованого висновку Управління з питань роботи з проблемними банками (Управління нагляду за великими банками) зміни в план роботи тимчасової адміністрації (план тимчасового управління банком).

10.18. Тимчасова адміністрація не має права без згоди ради банку або загальних зборів її акціонерів (учасників) здійснювати операції, що пов'язані з:

передаванням нерухомого майна банку в оренду, заставу (як внесок у статутний капітал третіх осіб), а також із розпоряджанням цим майном іншим способом;

розпоряджанням майном банку, балансова вартість якого становить понад 5 відсотків балансової вартості всіх активів банку.

10.19. Витрати тимчасової адміністрації, що пов'язані з її діяльністю, здійснюються за рахунок коштів банку.

10.20. Тимчасова адміністрація припиняє свою діяльність, якщо:

Національний банк прийняв відповідне рішення про припинення роботи тимчасової адміністрації або про ліквідацію банку;

прийнято рішення відповідного органу згідно з законодавством про ліквідацію банку.

10.21. Припинення діяльності тимчасової адміністрації означає відновлення повноважень правління банку (у разі стабілізації діяльності банку) або призначення ліквідатора (у разі прийняття рішення про його ліквідацію). Керівники банку, які відсторонені на період діяльності тимчасової адміністрації від виконання своїх обов'язків, у разі продовження діяльності банку продовжують виконувати покладені на них обов'язки, якщо не прийнято рішення про їх звільнення з посади.

5 Умови цього розділу, а також розділу 12 на фінансово-кредитні установи не поширюються.

11.1. Національним банком приймається рішення про реорганізацію або ліквідацію банку в разі:

порушення банком банківського законодавства чи інших нормативних актів Національного банку, що призвело до значної втрати активів або доходів і неплатоспроможності банку, та/або завдало істотної шкоди інтересам їх клієнтів;

приховування будь-яких рахунків, інших документів чи активів.

11.1.1. Під неплатоспроможністю банку вважається таке:

неспроможність банку протягом одного місяця виконати законні вимоги кредиторів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру нормативного капіталу банку (норматив капіталу Н1).

11.1.2. Під істотною шкодою інтересам клієнтів банку слід вважати, зокрема, таке:

банк є критично недокапіталізованим;

або банк є значно недокапіталізованим і загальні збори акціонерів (учасників) банку не прийняли рішення щодо відновлення платоспроможності банку шляхом проведення санації його акціонерами (учасниками) або інвесторами;

або збитки за результатами фінансового року становлять 50 і більше відсотків нормативного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре капіталізованим і працює менше трьох років;

або протягом трьох років підряд збитки за результатами фінансового року становлять 10 і більше відсотків нормативного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре капіталізованим;

або негативно класифіковані активи з урахуванням сформованих резервів під ці активи становлять 50 і більше відсотків капіталу банку. До негативно класифікованих активів належать активи, що класифіковані за ступенем ризику як "сумнівні", "безнадійні". Підставою для їх класифікації є нормативні акти Національного банку та внутрішні положення банків;

або якщо співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі банку до поточних рахунків клієнтів (норматив миттєвої ліквідності Н5) становить менше 10 відсотків і за відсутності інших джерел для підтримання миттєвої ліквідності;

або отримання банком за результатами інспектування загальної рейтингової оцінки "4" або "5" за системою CAMEL;

або банк свідомо не виконав вимоги Національного банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення.

Національний банк в обов'язковому порядку має приймати рішення про ліквідацію банку, який є критично недокапіталізованим.

11.2. Рішення про ліквідацію банку приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою.

Одночасно, за цією постановою також:

відкликається ліцензія на здійснення всіх банківських операцій;

припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку;

призначається ліквідатор (ліквідаційна комісія та її голова, якщо ліквідація проводитиметься працівниками Національного банку);

надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової плати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку.

11.3. Ліквідатором банку може бути юридична особа, основною діяльністю якої є надання юридичних чи аудиторських послуг.

До прийняття постанови Національного банку про ліквідацію банку між Національним банком і ліквідатором укладається договір, яким визначаються права та обов'язки сторін та інші обов'язкові умови, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку. Договір вступає в дію з часу призначення ліквідатора відповідною постановою Національного банку.

11.4. Національний банк перед призначенням ліквідатора зобов'язаний переконатись у відсутності конфлікту інтересів та у здатності юридичної особи діяти неупереджено.

Ліквідатором не може бути юридична особа, що є:

кредитором або акціонером (учасником) банку, що ліквідовується;

стороною в судовій справі за участю банку, що ліквідовується.

Юридична особа перед призначенням її ліквідатором зобов'язана надати Національному банку інформацію про свої ділові відносини, зокрема щодо:

заборгованості перед банками або володіння майновими правами банків;

невиконання будь-яких зобов'язань стосовно будь-якого банку за останні п'ять років;

інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій ліквідатора;

відсутності конфлікту інтересів із Національним банком.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення ліквідатора останній зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цього конфлікту з одночасним повідомленням про це Національного банку, який вирішує питання щодо можливості продовження роботи ліквідатора.

11.5. Крім того, ліквідація банку може проводитися ліквідаційною комісією, яка створюється за участю працівників Національного банку. Роботою ліквідаційної комісії керує її голова, призначений постановою Правління Національного банку про ліквідацію банку.

У разі ліквідації банку, який має філії в інших регіонах, у такому ж порядку до складу ліквідаційної комісії призначається член ліквідаційної комісії за місцезнаходженням цієї філії, відповідальний за проведення ліквідації філії.

11.6. До складу ліквідаційної комісії можуть входити кредитори, які не є акціонерами банку, і представники органів державної податкової служби за їх згодою.

Будь-хто з акціонерів (учасників), а також керівництва та членів правління банку не може бути ліквідатором або головою ліквідаційної комісії, входити до складу ліквідаційної комісії, залучатися ліквідатором до ліквідації банку.

Сторони, які беруть участь у судовій справі проти банку, мають борг перед банком або іншу майнову зацікавленість, також не можуть бути ліквідатором банку.

Головою і головним бухгалтером ліквідаційної комісії не можуть бути кредитори банку, що ліквідовується.

11.7. Копія постанови про ліквідацію банку, відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій надсилається цьому банку відповідним територіальним управлінням Національного банку після її прийняття.

З дня початку роботи ліквідатора (ліквідаційної комісії) рішення Правління Національного банку про відкликання в банку ліцензії на здійснення всіх банківських операцій і про ліквідацію банку доводиться до відома банківської системи України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Банки після отримання постанови зобов'язані самостійно припинити виконання активних операцій за прямими кореспондентськими рахунками, відкритими банку, що ліквідовується.

11.8. У разі прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій керівник територіального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не пізніше наступного дня після отримання відповідного рішення припиняє усі активні операції за всіма кореспондентськими рахунками банку як у національній, так і в іноземній валютах.

Якщо банк має відкриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах), то ліквідатор (ліквідаційна комісія) на підставі відповідної інформації територіального управління Національного банку (в якому відкритий кореспондентський рахунок банку) доводить до відома цих банків рішення про ліквідацію банку та забезпечує повернення коштів із його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора (ліквідаційної комісії) відповідно до пункту 6.17 цього Положення і Правил реєстрації прямих кореспондентських рахунків Національним банком, затверджених постановою Правління Національного банку від 29.06.99 N 311.

11.9. Національний банк здійснює контроль за діяльністю ліквідатора (ліквідаційної комісії).

У разі невідповідності роботи ліквідатора вимогам законодавства та умовам договору Національний банк має право розірвати договір із ліквідатором і призначити нового ліквідатора (ліквідаційну комісію).

11.10. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) не має права:

використовувати або дозволяти використовувати майнові активи банку, що ліквідовується, у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;

брати зобов'язання від імені Національного банку без його письмового дозволу;

розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано із виконанням функцій ліквідатора.

11.11. Особи, які залучаються до процедури ліквідації, якщо вони є працівниками Національного банку, звільняються за їх згодою від виконання своїх службових обов'язків із збереженням за ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, що передбачені системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх участі у процедурі ліквідації банку. Єх діяльність знаходиться під контролем начальника територіального управління Національного банку.