Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти

Педагогічна робота, виконана військовим керівником (керівником допризовної підготовки) понад 12 годин на тиждень (480 годин на рік), оплачується додатково за ставками і в порядку, визначеному для вчителів і викладачів. При цьому педагогічна робота, що підлягає додатковій оплаті, не повинна перевищувати 9 годин на тиждень (360 годин на рік).

94. Працівникам установ освіти, які за графіком роботи працюють в нічний час, здійснюється додаткова оплата в розмірі 35 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (у період з 10 годин вечора до 6 годин ранку).

Примітка. Відповідно до цієї форми складаються тарифікаційні списки в педучилищах та інших установах освіти.

Примітки:

1. У цьому тарифікаційному списку вказуються всі працівники школи (школи-інтернату), ставки заробітної плати і посадові оклади яких залежать від освіти, категорії та тарифного розряду, в тому числі директори та їх заступники, вчителі, вихователі, бібліотекарі, а також інші працівники (завгоспи, лаборанти), які ведуть викладацьку роботу.

2. У графах 8 і 24 ставка (оклад) зазначається з урахуванням підвищення за вчений ступінь, звання, за знання та застосування іноземної мови, особливі умови праці.

3. У вчителів, які отримують гарантовану частину ставки, у графі 8 вказується ставка, зменшена на 0,48 мінімальної зарплати, з якої буде обчислюватись заробітна плата за педагогічну роботу, плюс гарантована частина ставки (0,48 мінімальної заробітної плати).

4. У графі 24 вказуються оклади (ставки) всіх занесених до списку працівників, крім вчителів.

Ставки працівників з числа адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу, яким нараховується заробітна плата за викладацьку роботу, вказуються у графі 8.

5. Відповідно до цієї форми складаються тарифікаційні списки на відповідних працівників педагогічних училищ та інших установ освіти.

Примітка. Відповідно до цієї форми складаються тарифікаційні списки по дитячих будинках, позашкільних та інших установах освіти.

Тарифікаційний список складається окремо на вихователів, музичних керівників, медичних сестер з підведенням підсумків по кожній групі працівників

1. Всі вищі навчальні заклади (навчальні інститути, університети, академії і вищі училища), в тому числі і військові.

Примітка. Закінчення військових академій за скороченою програмою в період з липня 1941 по 1945 р. включно не дає права на встановлення ставок і посадових окладів, передбачених для осіб, які мають вищу освіту.

2. Академія комуністичного виховання ім. Н.К.Крупської.

3. Вищі науково-педагогічні курси при II МДУ.

4. Інститути червоної професури.

5. Ленінградський вищий фінансово-педагогічний інститут.

6. Інститути народної освіти УРСР.

7. Інститути народної освіти з 4-річним строком навчання.

8. Кримський інститут спеціальних культур.

9. Казанський індустріальний технікум підвищеного типу.

10. Центральні комвузи (з 3-річним строком навчання): в Ленінграді, ім.Свердлова в Москві, ім.26 комісарів в м.Тбілісі, ім.Артема в м.Харкові; Комуністичний університет викладачів суспільних наук "Купон", Комуністичний університет національних меншинств Заходу ім.Ю.Ю.Мархлевського, Середньоазіатський комуністичний університет ім.В.І.Леніна ЦВК СРСР в м.Ташкенті, Комуністичний університет трудящих Сходу в м.Москві, інститути марксизму-ленінізму в містах Іванові, Воронежі, Куйбишеві, Саратові, Алма-Аті, Баку, Горькому, Казані, Ростові-на-Дону, Новосибірську, Свердловську, Волгограді, Ташкенті, Тбілісі (з 1932 по 1938 р.).

11. Вища партійна школа при ЦК КПРС (з 15 серпня 1947 р. по червень 1956 р.).

12. Заочна вища партійна школа при ЦК КПРС (з серпня 1947 р.).

13. Вищі партійні школи з 4-річним строком навчання (з вересня 1956 р.).

14. Вища партійна школа при ЦК КП України (з січня 1949 р.).

15. Республіканська партійна школа при ЦК КП(б) України з 3-річним строком навчання (з червня 1953 р. по червень 1956 р.).

16. Вища комсомольська школа (з вересня 1969 р.).

17. Вища школа профруху ВЦРПС в Москві з березня 1965 р. (Московська вища школа профруху ВЦРПС з червня 1947 р. по червень 1957 р., Московська вища заочна школа профруху з липня 1957 р. по березень 1965 р.).

18. Вища профспілкова школа в Ленінграді з листопада 1962 р. (Ленінградська вища школа профруху ВЦРПС з серпня 1948 р. по листопад 1962 р.).

19. Вища школа харчової промисловості Міністерства промисловості продовольчих товарів СРСР (з липня 1952 р. по вересень 1956 р.).

20. Вища заготовча школа Міністерства хлібопродуктів СРСР (з липня 1949 р. по вересень 1956 р.).

21. Вища торгова школа Міністерства торгівлі СРСР (з серпня 1948 р. по вересень 1956 р.).

22. Вища школа промислової кооперації Центрпромради (з серпня 1952 р. по квітень 1961 р.).

23. Всесоюзна вища фінансова школа Міністерства фінансів СРСР (з червня 1952 р. по вересень 1956 р.).

24. Вища дипломатична школа Міністерства іноземних справ СРСР (з серпня 1939 р.).

25. Всесоюзна правова академія (з 1935 р. по 1941 р.).

26. Вища кооперативна школа Центроспілки (з січня 1953 р. по 1959 р.).

27. Галузева академія (з серпня 1938 р. по 1941 р.).

28. Школа-студія ім.В.І.Немировича-Данченка при МХАТ СРСР ім.М.Горького (з 1943 р.).

29. Театральне училище ім.М.С.Щепкіна при Державному Академічному Малому театрі (з 1943 р.).

30. Театральне училище ім. Б.В.Щукина при Державному Академічному Малому театрі ім.Євг.Б.Вахтангова (з 1945 р.).

31. Особи, які витримали випробування екстерном за курс вищих навчальних закладів.

32. Технікуми на території УРСР з 1922 р. по 1931 р. (якщо в дипломі, свідоцтві, посвідченні вказано про присвоєння вищої кваліфікації: інженера, агронома, економіста і т.д.).

33. Центральний інститут організаторів народної освіти.

1. Учительські інститути (незалежно від тривалості навчання).

2. Інститути народної освіти з 3-річним строком навчання.

3. Інститути народної освіти.

4. Практичні інститути народної освіти.

5. Комвузи.

6. Інститути соціального виховання.

7. Середні військово-навчальні заклади (для вчителів і викладачів початкової військової підготовки і курси цивільної оборони).

8. Центральна комсомольська школа при ЦК ВЛКСМ (з червня 1948 р. по серпень 1969 р.).

9. Крайові, обласні і республіканські партійні школи (з 2-річним строком навчання з серпня 1947 р., з 3-річним строком навчання з червня 1954 р.).

10. 2-річні школи профруху (з серпня 1948 р.).

Примітка. Закінчення трьох повних курсів вузу прирівнюється до освіти в обсязі учительського інституту.

1. Всі середні спеціальні навчальні заклади (денні, вечірні, заочні).

2. Школи другого ступеня і школи-дев'ятирічки з педагогічним нахилом за умови проходження довготривалих, не менше 3-х місяців, педагогічних курсів.

3. Школи-десятирічки за умови проходження педагогічних дисціплін і витримання встановлених випробувань з методики і педагогіки при педагогічних училищах.

4. Середні школи з XI педагогічним класом.

5. Середні загальноосвітні політехнічні школи з виробничим навчанням по підготовці старших піонервожатих і вихователів дошкільних установ.

6. Педагогічні школи (УРСР).

7. Культурно-освітні школи (училища), політосвітшколи і училища.

8. Однорічні педагогічні курси по підготовці вчителів початкових шкіл на території РРФСР (з 20 лютого 1937 р.).

9. Однорічні педагогічні класи (з 31 серпня 1961 р.).

10. Школи тренерів, у тому числі і центральна, починаючи з випуску 1960 р.

11. Вищі комуністичні сільськогосподарські школи (з 1932 р. по 1939 р.).

12. 3-річні обласні радянсько-партійні школи.

13. Військово-технічні і спеціальні військові училища з 3-річним строком навчання (після 1946 року).

14. Курси майстрів, начальників дільниць при технікумах з 2- і 3-річним строком навчання (з 1958 р. по 1961 р.).

15. Однорічні школи піонерських вожатих на базі середньої школи.

16. Середні спеціальні школи міліції.

17. Ленінградський обласний спеціальний дитячий будинок музичного виховання ім. М.А.Римського-Корсакова (з 23 листопада 1967 р.).

18. Однорічні курси (школи) по підготовці медичних сестер для дошкільних закладів.

19. Училища олімпійського резерву.

1. Школи II ступеня, школи-дев'ятирічки і середні школи.

2. Робітничі факультети.

3. 2- і 3-річні профтехшколи на базі семирічки з 1924 р. по 1930 р. на території УРСР.

4. Професійно-технічні училища з 2-річним строком навчання.

5. Школи майстрів, організовані згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 9 листопада 1962 р. N 1143.

6. Професійно-технічні училища по підготовці кваліфікованих робітників з середньою освітою.

7. Середні спеціальні музичні школи і середні спеціальні школи мистецтв.

1. Школи, школи-інтернати, професійно-технічні училища, дитячі будинки (класи, групи), інтернати усіх типів та найменувань: для глухих, глухонімих, туговухих, сліпих, сліпоглухих, слабозорих, для дітей з психоневрологічними захворюваннями, розумово відсталих, сліпих розумово відсталих, із затримкою психічного розвитку, для дітей з важкими порушеннями мови, з наслідками поліомієліту, церебральними спастичними паралічами, з малими і загасаючими формами туберкульозу, із захворюваннями сердцево-судинної системи, для дітей, які потребують тривалого лікування, спеціальні школи для дітей та підлітків, які потребують особливих умов виховання, приймальники-розподільники для неповнолітніх, виховно-трудові колонії, позашкільні заклади для важковиховуваних дітей, направлених у ці заклади дитячими кімнатами міліції.

2. Дитячі дошкільні заклади (групи) усіх типів та найменувань: для глухих (глухонімих), сліпих, слабозорих, туговухих, для дітей з порушеннями інтелекту (розумово відсталих); для дітей з косоокістю і амбліопією, психоневротиків, з наслідками поліомієліту, церебральними спастичними паралічами, з ураженням центральної нервової системи, з порушенням опорно-рухового апарату, з малими і загасаючими формами туберкульозу, з порушенням мови.

3. Психолого-медико-педагогічні (медико-педагогічні) консультації (комісії).

4. Логопедичні пункти.

5. Установи і заклади міністерства соціального забезпечення: дитячі будинки усіх типів і найменувань, відділення для дітей-інвалідів в установах для дорослих.

6. Загальноосвітні школи, професійно-технічні училища при виправно-трудових установах і виправно-трудових профілакторіях та лікувально-трудових профілакторіях.

7. Установи охорони здоров'я: спеціалізовані будинки дитини, дитячі лікарні (відділення), санаторії та інші.

8. Діючі дошкільні заклади при виправно-трудових установах.

Примітка. Оплата праці за підвищеними посадовими окладами у порядку, передбаченому п.31 Інструкції, може провадитись і працівникам оздоровчих таборів, укомплектованих дітьми, зазначеними у п.1 цього додатку.

Маляр будівельний (з художнього опоряджування)

Модельник архітектурних деталей

Ліпник архітектурних деталей

Паркетник (з художнього опоряджування)

Штукатур (з художнього опоряджування)

Столяр (виробництво художніх меблів)

Шліфувальник скловиробів, шліфувальник скла (художня обробка скла)

Живописець

Складач вручну (для художніх училищ)

Складач на складальних рядковідливних машинах (для художніх училищ)

Ретушер (для художніх училищ)

Друкар високого друку (для художніх училищ)

Друкар плоского друку (для художніх училищ)

Палітурник (для художніх училищ)

Розмальовувач іграшок

Ткач ручного ткацтва

Мережниця

Килимниця

Вишивальниця (художнє вишивання)

Інкрустатор

Ливарник художніх виробів; формувальник художніх виробів

Карбувальник художніх виробів

Ограновувач вставок для ювелірних і художніх виробів

Художник розпису по емалі

Ювелір-браслетник, ювелір-закріплювальник, ювелір-монтувальник, ювелір-філігранник, ювелір-ланцюжник

Різьбяр по дереву та бересті

Художник розпису по дереву

Різьбяр по каменю

Токар по каменю

Ограновувач алмазів у діаманти

Палірувальник художніх виробів

Художник мініатюрного живопису

Різьбяр по кості та рогу

Оброблювач виробів із бурштину

Вишивальник по шкірі і хутру

Сортувальник виробів із шкіри і хутра

Виготовлювач художніх виробів з дерева

Виготовлювач художніх виробів з кераміки

Виготовлювач художніх виробів з лози

Виготовлювач художніх виробів з металу

Виконавець художньо-оформлювальних робіт

Мозаїст монументально-декоративного живопису

Реставратор декоративно-художнього фарбування; реставратор творів мистецтва з дерева

Реставратор пам'ятників кам'яної архітектури

Реставратор тканин, гобеленів і килимів

Реставратор художніх виробів і декоративних предметів

Український державний Центр науково-технічної творчості

Український державний еколого-натуралістичний Центр

Український державний Центр туризму і краєзнавства

Вінницький міський Палац творчості дітей та юнацтва

Вінницька обласна станція юних натуралістів

Волинська обласна станція юних техніків

Волинський обласний Центр туризму, спорту й екскурсій

Дніпропетровський Палац дітей та юнацтва

Дніпропетровський обласний Центр науково-технічної творчості

Дніпропетровський обласний дитячий кіноцентр

Донецький обласний Палац дитячої та юнацької творчості

Донецька обласна станція юних техніків

Донецька обласна станція юних туристів

Житомирський обласний центр науково-технічної творчості

Житомирський міський дитячий центр народної хореографії

Закарпатська обласна станція юних туристів

Запорізький Палац дитячої та юнацької творчості

Запорізький міський дитячий ботанічний сад

Київський міжнародний центр дитячо-юнацького туризму

Київська міська станція юних техніків

Дитячо-юнацька хореографічна станція Дарницького р-ну м.Києва

Клуб моряків Ленінградського р-ну м.Києва

Палац творчості дітей та юнацтва Залізничного р-ну м.Києва

Центр дитячо-юнацької творчості Жовтневого р-ну м.Києва

Центр творчості дітей та юнацтва Мінського р-ну м.Києва

Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського р-ну м.Києва

Школа мистецтв Ватутінського р-ну м.Києва

Кіровоградський обласний дитячо-юнацький центр

Кіровоградська обласна школа мистецтв

Кримський Республіканський Палац творчості дітей та юнацтва

Кримський Республіканський навчально-дослідницький центр

Кримська Республіканська станція юних натуралістів

Луганський міський Палац дитячої та юнацької творчості

Луцький міський Палац творчості дітей та юнацтва

Львівський обласний центр творчості дітей та юнацтва

Миколаївський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Миколаївський обласний центр естетичного виховання

Одеська обласна станція юних техніків

Одеська обласна станція юних натуралістів

Одеський міський Палац дітей та юнацтва

Одеський обласний Будинок художньої творчості

Рівненський Палац дітей та юнацтва

Сумський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Севастопольський міський Палац дітей та юнацтва

Севастопольський міський центр дитячо-юнацького туризму і краєзнавства

Тернопільська обласна станція юних туристів

Ужгородський Палац творчості дітей та юнацтва

Харківський обласний Палац дітей та юнацтва

Харківська обласна станція юних туристів

Харківська обласна станція юних техніків

Харківський міський дитячий Палац культури

Хмельницький Палац дітей та юнацтва

Хмельницький обласний центр науково-технічної творчості

Хмельницька обласна станція юних туристів

Черкаський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Черкаський міський дитячий парк

Черкаська обласна станція юних натуралістів

Чернігівський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Чернівецький обласний Палац дітей та молоді

I. Доплати:

за суміщення професій (посад);

за розширення зон обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт;

за роботу у важких і шкідливих та особо важких і особливо шкідливих умовах праці;

за виконання обов'язків терміново відсутнього працівника;

за роботу у нічний час;

за ненормований робочий день у водія автомобіля;

за керівництво бригадою (особам, не звільненим від основної роботи);

за виробництво сільгосппродукції;

за керівництво роботою гуртожитків навчальних закладів;

за роботу за графіком з розділенням дня на частини з перервою між ними не менше 2 годин;

за період освоєння нових норм трудових затрат;

за класне керівництво;

за перевірку зошитів і письмових робіт;

за обслуговування обчислювальної техніки;

за завідування кабінетами, відділами, лабораторіями, навчально-дослідними ділянками, майстернями;

за керівництво школами, класами, відділеннями, учбово-виробничим навчанням, групами, філіалами, навчально-консультаційними пунктами, інтернатами при школі;

за виконання обов'язків майстра учбових майстерень;

за керівництво предметними, цикловими і методичними комісіями;

за проведення позакласної роботи з фізвиховання;

за організацію трудового навчання, професійної орієнтації учнів;

за ведення бібліотечної роботи;

за роботу з бібліотечним фондом шкільних підручників;

за ведення діловодства, бухгалтерського обліку і касових операцій;

за керівництво підсобними сільськими господарствами;

за завідування господарством;

за виконання обов'язків лаборанта.

2. Надбавки:

за високі творчі і виробничі досягнення у роботі;

за класність (категорію);

за знання і використання іноземної мови в роботі;

за виконання особливо важливих (складних) робіт на строк їх проведення;

за роботу з іноземними учнями;

персональна надбавка, встановлена за рішенням органу управління.

Доплати за несприятливі умови праці встановлюються за результатами атестації робочих місць або оцінки умов праці особам, безпосередньо зайнятим на роботах, передбачених Переліком, а також галузевими Типовими переліками робіт з важкими і шкідливими, особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, затвердженими в установленому порядку, і нараховуються за час фактичної зайнятості працівників на таких робочих місцях або в таких умовах праці.

При наступній раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшуються або відміняються повністю.

На роботах з важкими і шкідливими умовами праці доплати встановлюються до 12 відсотків посадового окладу (ставки), а на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці - до 24 відсотків посадового окладу (ставки).

Атестація робочих місць або оцінка умов праці в установах і організаціях здійснюється експертною комісією стосовно до Рекомендацій по оцінці умов праці на робочих місцях і встановленню доплат працівникам за неприятливі умови праці в наукових організаціях і в наукових підрозділах установ системи освіти.

Експертна комісія створюється спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з числа найбільш кваліфікованих працівників, представників профспілкового комітету, служби охорони праці установи, організації.

Для роботи членами експертної комісії можуть залучатись спеціалісти інших служб і організацій.

Експертну комісію очолює заступник керівника установи, організації.

Керівник підрозділу спільно з профспілковим комітетом підрозділу складає характеристики робіт і умов праці конкретних працівників (груп працівників) з зазначенням діючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, передбачених ГОСТом 12.0.003-74 "Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація", по кожному виду робіт.

Відповідальність за достовірність характеристик умов праці працівників, діючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, несе керівник структурного підрозділу. Про всі зміни умов праці працівників керівник підрозділу повинен своєчасно подавати додаткові матеріали в експертну комісію. На підставі висновків експертної комісії при наступній раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшуються або відміняються повністю.

На підставі висновків експертної комісії керівник установи, організації за погодженням з профспілковим комітетом затверджує перелік конкретних робіт, на яких встановлюється доплата за несприятливі умови праці і розміри доплат за видами робіт.

Конкретні розміри доплат та тривалість їх виплати встановлюються наказом по установі, організації.

1.1. Роботи, пов'язані з аналізом, синтезом, переробкою, фасуванням, розливанням, вантажно-розвантажувальними та іншими операціями з використанням шкідливих хімічних речовин 2-4 класів небезпечності.

1.2. Проведення робіт на мікроскопах з ультрафіолетовими джерелами світла.

1.3. Дослідження, виготовлення спецсплавів тугоплавких порошків карбідів, силіцидів, боридів, фосфидів та інших виробів на основі рідких металів.

1.4. Відбір проб гарячих газів, гарячих розплавлених металів та інших хімічних речовин 2-4 класів небезпечності.

1.5. Виготовлення, вулканізація еластомірних і латексних композицій, робота з клеями, адгезійними сполуками, смолами і гумами з використанням хімічних речовин 2-4 класів небезпечності.

1.6. Робота по коксуванню нафтових залишків каталітичного крекінгу, перегін кам'яновугільних смол і пісків.

1.7. Роботи, пов'язані з використанням матеріалів, які пилять (вміщують кремнезем, силікати та інші аналогічні матеріали) і відповідають 2-4 класам небезпечності.

1.8. Синтез нових сполук з використанням токсичних речовин 2-4 класів небезпечності.

1.9. Роботи по виготовленню і дослідженню емальованих виробів, надпровідної кераміки та непівпровідникових матеріалів з використанням шкідливих хімічних речовин 2-4 класів небезпечності.

1.10. Роботи, пов'язані з високотемпературною обробкою матеріалів з використанням хімічних речовин 2-4 класів небезпечності.

1.11. Експлуатація та ремонт обладнання, пов'язаного з використанням хімічних речовин 2 - 4 класів небезпечності.

1.12. Пресування і лиття виробів з пластмас на основі хімічних речовин 2-4 класів небезпечності.

1.13. Виготовлення лаків і фарб, лакофарбового покриття, що містять хімічні речовини 2-4 класів небезпечності.

1.14. Аварійно-відбудовні роботи по обслуговуванню зовнішніх каналізаційних мереж.

1.15. Буріння шпурів механізованим інструментом.

1.16. Вулканізаційні роботи (при ремонті аглострічок при виконанні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з використанням процесу вулканізації).

1.17. Водолазні роботи при занурюванні на глибину до 5 метрів.

1.18. Роботи по гашенню вапна, у тому числі експериментальні, що виконуються поза приміщенням.

1.19. Гранітні (каменотесні, облицьовувальні, полірувальні) роботи при обробці граніту, мармуру, черепашнику та інших органічних і неорганічних матеріалів.

1.20. Заготівля і встановлення арматури (сітки, каркасу) у конструкції і споруді вручну.

1.21. Кислотривкі, вініпластові і гумувальні роботи, а також роботи з використанням сирого феоліту і азбовінілу.

1.22. Малярні роботи з використанням асфальтового, кузбаського і пічного лаків у закритих приміщеннях з використанням нітрофарб і лаків, алкідних, пентафтальних і ПХВ фарб, використанням хімічних речовин 2-4 класів небезпечності.