Щодо юридичного оформлення договорів даріння та довіреностей на користування громадянами-резидентами транспортними засобами

На чисельні запити з митних установ стосовно юридичного оформлення договорів даріння та довіреностей на користування громадянами-резидентами транспортними засобами і їх відчуження на території України, що були надані громадянами-нерезидентами, в т.ч. країнам Співдружності Незалежних Держав, направляємо для оперативного використання в роботі лист Міністерства юстиції України (додається) цього приводу.

Відповідно ст.100 Закону "Про нотаріат" документи, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусом за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України.

Консульська легалізація складається з встановлення та засвідчення справжності підпису іноземних посадових осіб на документах на підтвердження їх відповідності законам іноземних держав.

При оформленні документів, які призначаються, для дії за кордоном, зацікавлена особа повинна подати свої документи у відділ нотаріату Міністерства юстиції або уповноважений на це орган держави для засвідчення справжності підпису нотаріуса, який посвідчував ці документи, а потім - до Міністерства закордонних справ для подальшої консульської легалізації.

Це правило не поширюється на документи, складені за участю властей, (або виходять від них), держав - учасниць міжнародних договорів, в яких приймає участь Україна.

За станом на січень 1996 року Україна уклала договорипро правову допомогу з Китайською Народною Республікою, Республікою Польща, Литовською Республікою, Республікою Молдова, Республікою Грузія, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Монголією, Фінляндською Республікою.

Не вимагається повної консульської легалізації-документів, що надходять з держав, які приєднались до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної 22.01.1993 р. у м.Мінську.

На 15.08.95 р. Конвенція набула чинності для Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Республіки Таджикістан, Республіки Узбекистан, Російської Федерації, України.

У цих випадках справжність підпису нотаріуса повинна бути засвідчена органом юстиції чи іншим уповноваженим на це органом.