Про затвердження Технічного регламенту простих посудин високого тиску

Відповідно до статті 5 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент простих посудин високого тиску, що додається.

2. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства забезпечити впровадження Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

3. Установити, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію посудин, які відповідають вимогам Технічного регламенту безпеки простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 268 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 748), та введені в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких посудин вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

6. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування.

1. Цей Технічний регламент установлює вимоги до простих посудин високого тиску (далі - посудини) та їх обігу на ринку України.

Цей Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2014/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку простих посудин високого тиску.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на посудини, які виготовляються серійно та мають такі характеристики:

1) посудини є зварними, піддаються внутрішньому надлишковому тиску понад 0,5 бара і призначені для наповнення повітрям або азотом і не призначеними для вогневого нагрівання;

2) деталі та вузли, що впливають на міцність посудини під тиском, повинні виготовлятися з якісної нелегованої сталі або нелегованого алюмінію, або алюмінієвих сплавів, не зміцнених шляхом старіння;

3) посудина повинна складатися з:

циліндричної частини з круговими поперечними перерізами, закритими випуклими назовні та/або пласкими днищами, що мають ту саму вісь обертання, що і циліндрична частина;

двох випуклих назовні днищ з однією віссю обертання;

4) максимальний робочий тиск посудини не повинен перевищувати 30 бар, а добуток такого тиску на об’єм посудини (PS x V) - 10 тис. бар на 1 літр;

5) мінімальна робоча температура не повинна бути нижче - 50 °C, а максимальна робоча температура - вище + 300 °C для посудин із сталі і + 100 °C для посудин з алюмінію або його сплавів.

3. Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:

посудини, спеціально спроектовані для використання у сфері ядерних технологій, пошкодження яких може призвести до витоку радіоактивних речовин;

посудини, спеціально призначені для встановлення на водних та повітряних суднах або приведення їх у рух;

вогнегасники.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) введення в обіг - надання посудини на ринку України вперше;

2) вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку посудини, що перебуває в ланцюгу постачання продукції;

3) виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє посудину або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю посудину під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг);

4) відкликання - захід, спрямований на забезпечення повернення посудини, яка надана споживачу (користувачу);

5) гармонізований європейський стандарт - європейський стандарт, прийнятий на основі запиту Європейської Комісії для застосування законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації;

6) знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що посудина відповідає вимогам до неї, визначеним у технічних регламентах, якими передбачене нанесення маркування;

7) імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, що вводить в обіг на ринку України посудину походженням з іншої країни;

8) картка контролю - документ, яким виробник засвідчує відповідність продукції замовленню, в якому він зазначає результати внутрішньозаводських контрольних випробувань, зокрема щодо хімічного складу та механічних характеристик продукції, виготовленої за одним і тим самим виробничим процесом, що і поставка, але не обов’язково на поставленій продукції;

9) максимальна робоча температура (Tmax) - найвища стабілізована температура, якої стінки посудини можуть досягти за нормальних умов експлуатації, визначених виробником;

10) максимальний робочий тиск (PS) - максимальний надлишковий тиск, що може виникнути за нормальних умов експлуатації посудини;

11) межа текучості (ReТ) - значення при максимальній робочій температурі:

верхньої точки текучості (ReН) для матеріалів, що мають нижню і верхню межу текучості;

0,2 відсотка умовної межі текучості (Rp 0,2);

1 відсоток умовної межі текучості (Rp 1) для нелегованого алюмінію;

12) мінімальна робоча температура (Tmin) - найнижча стабілізована температура, якої стінки посудини можуть досягти за нормальних умов експлуатації, визначених виробником;

13) надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання посудини для розповсюдження чи використання на ринку України в процесі провадження господарської діяльності;

14) орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

15) оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги щодо безпечності цього Технічного регламенту, які стосуються посудини, були виконані;

16) партія посудин - кількість, що не перевищує 3 тис. посудин одного типу;

17) розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає посудину на ринку України;

18) розрахунковий тиск (Р) - надлишковий тиск, використаний виробником для визначення товщини деталей посудини;

19) серійне виробництво посудин - виготовлення більш як однієї посудини одного і того ж типу протягом певного періоду в безперервному виробничому процесі відповідно до загального проекту та із застосуванням однієї і тієї ж технології виробництва;

20) суб’єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач;

21) технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати посудина;

22) типоряди посудин - групи посудин, які відрізняються від дослідного зразка діаметром за умови відповідності вимогам, зазначеним у пунктах 10 і 11 додатка 1, та/або довжиною їх циліндричної частини з такими обмеженнями:

якщо дослідний зразок має одну або більше обичайок додатково до днищ, інші зразки повинні мати щонайменше одну обичайку;

якщо дослідний зразок має два випуклих днища, інші зразки не повинні мати обичайок.

Відмінності, що призвели до зміни отворів та/або проникнень, зазначаються на кресленні до кожного зразка;

23) уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, що має від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у дорученні завдань.

У цьому Технічному регламенті терміни "введення в експлуатацію", "орган, що призначає", "презумпція відповідності", "призначення", "ризик", "технічний регламент" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; термін "неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам" - у значенні, наведеному в Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; терміни "користувач", "ланцюг постачання продукції", "постачання продукції" - у значенні, наведеному в Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; термін "національний стандарт" - у значенні, наведеному в Законі України "Про стандартизацію".

5. Посудини можуть бути надані на ринку та введені в експлуатацію в разі відповідності вимогам цього Технічного регламенту за умови їх належного монтажу, обслуговування та використання за призначенням.

6. Вимоги нормативно-правових актів та нормативних документів щодо забезпечення захисту працівників під час експлуатації посудин не можуть передбачати модифікацію посудин у спосіб, не встановлений цим Технічним регламентом.

7. Посудини, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, повинні відповідати суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1.

8. Посудини, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) дорівнює або є меншим 50 бар на 1 літр, повинні бути спроектовані та виготовлені відповідно до вимог щодо належної інженерної практики, які застосовуються в Україні.

9. Надання на ринку та введення в експлуатацію на території України посудин, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено або обмежено.

10. Виробники під час введення в обіг посудин, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, повинні забезпечувати, щоб вони були спроектовані та виготовлені відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку 1.

Виробники під час введення в обіг посудин, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) дорівнює або є меншим 50 бар на 1 літр, повинні забезпечувати, щоб вони були спроектовані та виготовлені відповідно до вимог щодо належної інженерної практики, які застосовуються в Україні.

11. У разі коли посудини, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, виробники повинні складати технічну документацію, визначену в додатку 2, та проводити або доручати уповноваженому представнику проведення відповідної процедури оцінки відповідності відповідно до пунктів 38-40 цього Технічного регламенту.

Якщо відповідність посудини, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, вимогам, які до неї застосовуються, доведена процедурою оцінки відповідності, виробники повинні скласти декларацію про відповідність та нанести знак відповідності технічним регламентам і написи, встановлені пунктом 2 додатка 3.

Виробники повинні забезпечувати нанесення на посудини, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) дорівнює або є меншим 50 бар на 1 літр, написів, встановлених пунктом 1 додатка 3.

12. Виробники повинні зберігати технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років після введення посудини в обіг.

13. Виробники повинні забезпечувати застосування процедур, необхідних для забезпечення відповідності серійного виробництва вимогам цього Технічного регламенту. Належним чином повинні враховуватися зміни в конструкції чи характеристиках посудин та національних стандартах, визначених у пункті 37 цього Технічного регламенту, або інших технічних специфікаціях, шляхом посилання на які декларується відповідність посудини.

У разі коли зазначене буде визнано доцільним стосовно ризиків, які становить посудина, виробники зобов’язані з метою забезпечення захисту здоров’я та безпеки споживачів (користувачів) проводити вибіркові випробування зразків посудин, що надані на ринку, розглядати звернення споживачів (користувачів), досліджувати посудини, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, і випадки відкликання посудини та у разі потреби вести облік таких звернень, невідповідних посудин і випадків відкликання, а також інформувати розповсюджувачів про результати такого моніторингу.

14. Виробники повинні забезпечувати зазначення на посудинах, які вони ввели в обіг, типу і номера партії чи серійного номера, що сприяють їх ідентифікації.

15. Виробники зобов’язані зазначати на посудині своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, за якою можна зв’язатися з виробником. Дані зазначаються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

16. Виробники зобов’язані забезпечувати супроводження посудини інструкціями та інформацією про безпечність, визначеними в пункті 4 додатка 3, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Зазначені інструкції та інформація, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та дохідливими.

17. Виробники, які вважають або мають підстави вважати, що посудина, яку вони ввели в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, зобов’язані негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такої посудини у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту, вилучення її з обігу та/або її відкликання (у разі потреби). Якщо зазначена посудина становить ризик, виробники зобов’язані негайно повідомити про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подати йому докладні відомості, зокрема про невідповідність такої посудини вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

18. На вмотивований запит органу державного ринкового нагляду виробники повинні надати йому всю інформацію та документацію (в паперовій та/або електронній формі), необхідну для доведення відповідності посудини вимогам цього Технічного регламенту, складену державною мовою. На вимогу зазначеного органу виробники повинні співпрацювати з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг посудини.

19. Виробник може на підставі письмового доручення визначити уповноваженого представника.

Обов’язки, визначені в пункті 10 цього Технічного регламенту, та обов’язок щодо складення технічної документації, визначений в пункті 11 цього Технічного регламенту, не повинні зазначатися в дорученні, одержаному уповноваженим представником.

20. Уповноважений представник повинен виконувати завдання, визначені у дорученні, отриманому від виробника. Таким дорученням повинне передбачатися виконання уповноваженим представником, зокрема, таких дій:

збереження декларації про відповідність і технічної документації для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення посудини в обіг;

надання на вмотивований запит органу державного ринкового нагляду інформації та документації, необхідної для доведення відповідності посудини вимогам цього Технічного регламенту;

співпрацювання на вимогу органу державного ринкового нагляду стосовно дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять посудини, на які поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

21. Імпортери повинні вводити в обіг посудини, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

22. Перед введенням в обіг посудини, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, імпортери повинні перевірити факт проведення виробником процедури оцінки відповідності, визначеної в пунктах 38-40 цього Технічного регламенту, наявність технічної документації, наявність на посудині знака відповідності технічним регламентам і написів, передбачених у пунктах 1 і 2 додатка 3, необхідних документів та дотримання виробником вимог, визначених у пунктах 14 і 15 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що посудина, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, не відповідає суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1, він повинен не вводити таку посудину в обіг до приведення її у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту. Якщо зазначена посудина становить ризик, імпортер повинен повідомити про це виробнику та відповідному органу державного ринкового нагляду.

Перед введенням в обіг посудини, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) дорівнює або є меншим 50 бар на 1 літр, імпортери повинні перевірити відповідність посудини вимогам щодо належної інженерної практики, які застосовуються в Україні, наявність на ній написів, передбачених у пункті 2 додатка 3, та дотримання виробником вимог, визначених у пунктах 14 і 15 цього Технічного регламенту.

23. Імпортери зобов’язані зазначати своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на посудині, а у разі потреби - в документі, що супроводжує посудину. Дані зазначаються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

24. Імпортери зобов’язані забезпечувати супроводження посудини інструкціями та інформацією про безпечність, визначеними в пункті 4 додатка 3, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

25. Імпортери повинні створити умови для зберігання чи транспортування посудини, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, з метою забезпечення її відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1.

26. У разі коли зазначене буде визнано доцільним стосовно ризиків, які становить посудина, імпортери зобов’язані з метою забезпечення захисту здоров’я та безпеки споживачів (користувачів) проводити вибіркові випробування посудин, що надані на ринку, розглядати звернення споживачів (користувачів), досліджувати посудини, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, і випадки їх відкликання та у разі потреби вести облік таких звернень, невідповідних посудин і випадків їх відкликання, а також інформувати розповсюджувачів про результати такого моніторингу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1400 "Деякі питання захисту права споживачів (користувачів) щодо безпечності нехарчової продукції" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 8, ст. 292) та від 26 грудня 2011 р. № 1404 "Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 9, ст. 320).

27. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що посудина, яку вони ввели в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, зобов’язані негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такої посудини у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту, вилучення її з обігу та/або її відкликання (у разі потреби). Якщо зазначена посудина становить ризик, імпортери зобов’язані негайно повідомити про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подати йому відомості, зокрема про невідповідність такої посудини вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

28. У разі коли добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, імпортери зобов’язані протягом 10 років після введення посудини в обіг зберігати копію декларації про відповідність для надання її на запити органів державного ринкового нагляду та забезпечувати можливість надання таким органам за їх запитами доступу до технічної документації.

29. На вмотивований запит органу державного ринкового нагляду імпортери повинні надати такому органу всю інформацію та документацію (в паперовій та/або електронній формі), необхідну для доведення відповідності посудини вимогам цього Технічного регламенту, складену державною мовою. На вимогу зазначеного органу імпортери повинні співпрацювати з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг посудини.

30. Розповсюджувачі під час надання посудини на ринку зобов’язані діяти відповідно до вимог цього Технічного регламенту.

31. Перед наданням на ринку посудини, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, розповсюджувачі повинні перевірити наявність на посудині знака відповідності технічним регламентам і написів, передбачених у пунктах 1 і 2 додатка 3, необхідних документів, а також інструкцій та інформації про безпечність, визначених у пункті 4 додатка 3, складених згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та дотримання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 14, 15 і 23 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що посудина, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, не відповідає суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1, він повинен не надавати таку посудину на ринку до приведення її у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту. Якщо зазначена посудина становить ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

Перед наданням на ринку посудини, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) дорівнює або є меншим 50 бар на 1 літр, розповсюджувачі повинні перевірити наявність на ній написів, передбачених у пункті 2 додатка 3, інструкцій та інформації про безпечність, визначених у пункті 4 додатка 3, складених згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, дотримання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 14, 15 і 23 цього Технічного регламенту.

32. Розповсюджувачі повинні забезпечувати створення умови для зберігання чи транспортування посудини, в якої добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, для забезпечення її відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1.

33. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що посудина, яку вони надали на ринку, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, зобов’язані переконатися у вжитті органами ринкового нагляду коригувальних заходів, необхідних для приведення такої посудини у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту, вилучення її з обігу та/або її відкликання (у разі потреби). Якщо зазначена посудина становить ризик, розповсюджувачі зобов’язані негайно повідомити про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подати такому органу відомості, зокрема про невідповідність такої посудини вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

34. На вмотивований запит органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі повинні надавати йому всю інформацію та документацію (в паперовій та/або електронній формі), необхідну для доведення відповідності посудини вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу зазначеного органу розповсюджувачі повинні співпрацювати з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становлять надані ними на ринку посудини.

35. У разі коли імпортер або розповсюджувач вводить посудину в обіг під своїм найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або модифікує вже введену в обіг посудину, що може вплинути на її відповідність вимогам цього Технічного регламенту, він вважається виробником та повинен виконувати обов’язки виробника, визначені в пунктах 10-18 цього Технічного регламенту.

36. Суб’єкти господарювання повинні надавати органам державного ринкового нагляду за їх запитами інформацію, що дає змогу ідентифікувати:

суб’єкта господарювання, який поставив їм посудину;

суб’єкта господарювання, якому вони поставили посудину.

Суб’єкти господарювання повинні мати змогу надавати зазначену інформацію протягом 10 років після того, як їм було поставлено посудину, та протягом 10 років після того, як вони поставили посудину.

37. Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Технічного регламенту (далі - перелік національних стандартів) затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Відповідність посудин, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (РБ х V) перевищує 50 бар на 1 літр, стандартам з переліку національних стандартів або їх частинам надає презумпцію відповідності таких посудин суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 1, які встановлюються такими стандартами чи їх частинами.

38. Перед початком виробництва посудини, в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар на 1 літр, повинні пройти процедуру експертизи типу (модуль В), визначену в пунктах 1-10 додатка 2, з урахуванням таких вимог:

1) оцінка адекватності технічного проекту посудин, виготовлених відповідно до включених до переліку національних стандартів, за вибором виробника проводиться шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів без дослідження зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини (модуль В - експертиза проекту типу) або експертизи технічної документації та підтвердних доказів з дослідженням такого зразка (модуль В - експертиза виготовленого типового зразка);

2) виробник зобов’язаний надати для експертизи посудин, виготовлених без застосування або з частковим застосуванням стандартів, включених до переліку національних стандартів, зразок запланованої до виробництва укомплектованої посудини та технічну документацію і підтвердні докази проведення оцінки адекватності технічного проекту посудини (модуль В - експертиза виготовленого типового зразка).

39. Перед введенням в обіг посудини підлягають таким процедурам оцінки відповідності:

1) у разі, коли добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 3000 бар на 1 літр, - процедурі відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуванням посудин під наглядом (модуль С1), визначеній в пунктах 11-19 додатка 2;

2) у разі, коли добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 200 бар на 1 літр, але не перевищує 3000 бар на 1 літр, - за вибором виробника одній з таких процедур:

процедурі відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуваннями посудин під наглядом (модуль С1), визначеній в пунктах 11-19 додатка 2;

процедурі відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з контрольною перевіркою посудин через довільні інтервали часу (модуль С2), визначеній в пунктах 20-28 додатка 2;

3) у разі, коли добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) не перевищує 200 бар на 1 літр, але перевищує 50 бар x 1 літр, за вибором виробника одній з таких процедур:

процедурі відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуванням посудин під наглядом (модуль С1), визначеній в пунктах 11-19 додатка 2;

процедурі відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва (модуль С), визначеній в пунктах 29-34 додатка 2.

40. Звіти і кореспонденція щодо процедур оцінки відповідності, зазначених у пунктах 38 і 39 цього Технічного регламенту, повинні складатися згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

41. У декларації про відповідність зазначається про дотримання суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку 1.

42. Декларація про відповідність повинна складатися за формою згідно з додатком 4, містити відомості, визначені у відповідних модулях та постійно оновлюватися. Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі, коли вона складена іншою мовою, перекладається на державну мову.

43. У разі коли на посудину поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складення декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно таких регламентів. У декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

44. Виробник шляхом складення декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність посудини вимогам цього Технічного регламенту.

45. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом.

46. Знак відповідності технічним регламентам і написи, визначені в пунктах 1 і 2 додатка 3, повинні наноситися на посудину або на табличку з технічними даними таким чином, щоб вони були видимими, розбірливими і незмивними.

47. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися перед введенням посудини в обіг.

48. Після знака відповідності технічним регламентам повинен наноситися ідентифікаційний номер призначеного органу, що залучений на етапі здійснення контролю за виробництвом.

Ідентифікаційний номер призначеного органу наноситься таким органом самостійно або згідно з його інструкціями виробником чи його уповноваженим представником.

49. Після знака відповідності технічним регламентам та ідентифікаційного номера призначеного органу може бути нанесене маркування, що вказує на особливий ризик або використання.

50. Обмежувальні (коригувальні) заходи в разі неналежного застосування знака відповідності технічним регламентам вживаються в установленому законом порядку.

51. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом здійснюється відповідно до закону.

52. Органи з оцінки відповідності повинні відповідати загальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності (далі - призначений орган), установленим законом, та спеціальним вимогам до таких органів, визначеним у пунктах 52- 1-52- 11 цього Технічного регламенту.

52-1. Орган з оцінки відповідності повинен бути юридичною особою - резидентом України незалежно від форми власності.

52-2. Орган з оцінки відповідності повинен бути третьою стороною, незалежною від особи, яка надає посудину, та від особи, яка заінтересована в такій посудині як споживач чи користувач.

52-3. Орган з оцінки відповідності, який є членом об’єднання підприємців, яке представляє юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, що беруть участь у проектуванні, виготовленні, постачанні, складанні, використанні чи обслуговуванні посудин, які оцінює такий орган, може вважатися третьою стороною за умови доведення незалежності зазначеного органу та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

52-4. Орган з оцінки відповідності, його керівник, заступники керівника та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні бути проектувальником, виробником, імпортером, розповсюджувачем, монтажником, покупцем, власником, користувачем чи відповідальним за обслуговування посудин, які вони оцінюють, або представником будь-якої з таких сторін. Зазначена вимога не виключає використання оцінюваних посудин, які є необхідними для роботи органу з оцінки відповідності, чи використання таких

посудин в особистих цілях.

Орган з оцінки відповідності, його керівник, заступники керівника та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні брати безпосередньої участі у проектуванні, виготовленні чи конструюванні, реалізації, монтажі, використанні чи обслуговуванні посудин, які вони оцінюють, або представляти сторони, що беруть участь у такій діяльності. Вони не повинні займатися будь-якою діяльністю, яка може суперечити незалежності їх суджень або їх доброчесності стосовно діяльності з оцінки відповідності, на провадження якої вони призначаються чи призначені. Зазначена вимога стосується, зокрема, послуг з консультування.

Органи з оцінки відповідності повинні забезпечувати дотримання субпідрядниками або дочірніми підприємствами, які ним залучаються до виконання конкретних робіт, пов’язаних з оцінкою відповідності, вимог щодо нерозголошення інформації, що становить предмет професійної таємниці, об’єктивності та неупередженості діяльності з оцінки відповідності таких органів.

52-5. Органи з оцінки відповідності та їх персонал повинні провадити діяльність з оцінки відповідності належним чином та із забезпеченням технічної компетентності у визначеній галузі та бути вільними від будь-якого тиску і спонукань зокрема фінансового характеру, які могли б впливати на їх судження чи результати їх діяльності з оцінки відповідності, особливо з боку осіб чи груп осіб, заінтересованих у результатах такої діяльності.

52-6. Орган з оцінки відповідності повинен бути здатним виконувати всі завдання з оцінки відповідності, покладені на нього згідно з пунктом 14 додатка 1 і додатком 2 до цього Технічного регламенту, для виконання яких він призначається чи був призначений, незалежно від того, чи такі завдання виконуються самим органом з оцінки відповідності, чи від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінки відповідності в будь-який час і для кожної процедури оцінки відповідності та кожного виду посудини, для виконання яких він призначається чи був призначений, повинен мати необхідні:

персонал з технічними знаннями та достатнім і відповідним досвідом для виконання завдань з оцінки відповідності;

описи процедур, згідно з якими здійснюється оцінка відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Орган з оцінки відповідності повинен застосовувати відповідні політики та процедури, що дають змогу розрізняти завдання, які він виконує як призначений орган, та іншу діяльність;

процедури для провадження діяльності з оцінки відповідності з належним урахуванням величини суб’єкта господарювання, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій він діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Орган з оцінки відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання в належний спосіб технічних і адміністративних завдань, пов’язаних із діяльністю з оцінки відповідності, а також мати доступ до всього іншого необхідного обладнання чи матеріально-технічної бази.

52-7. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинен мати:

ґрунтовну технічну і професійну підготовку, що охоплює всю діяльність з оцінки відповідності, стосовно якої орган з оцінки відповідності призначається чи був призначений;

достатні знання вимог, що стосуються робіт з оцінки відповідності, які вони проводять, та відповідні повноваження для їх проведення;

відповідні знання та розуміння суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку 1 до цього Технічного регламенту, стандартів з переліку національних стандартів, що застосовуються, а також відповідних положень законодавства України та Європейського Союзу щодо умов реалізації посудин;

вміння складати сертифікати, протоколи та звіти, які підтверджують проведення оцінок відповідності.

52-8. Повинна бути гарантована неупередженість органів з оцінки відповідності, їх керівника, заступників керівника та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності.

Оплата праці керівника, заступників керівника органу з оцінки відповідності та його персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинна залежати від кількості проведених оцінок відповідності чи їх результатів.

52-9. Органи з оцінки відповідності повинні укласти договір страхування відповідальності перед третіми особами на час провадження діяльності призначеного органу.

52-10. Персонал органу з оцінки відповідності зобов’язаний не розголошувати інформацію, що становить предмет професійної таємниці призначених органів, отриману під час виконання завдань згідно з пунктом 14 додатка 1 і додатком 2 до цього Технічного регламенту, без згоди замовника робіт з оцінки відповідності чи особи, якої стосується така інформація (крім випадків надання зазначеної інформації відповідно до закону), та не використовувати таку інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

52-11. Органи з оцінки відповідності повинні брати участь у відповідній діяльності із стандартизації або забезпечувати інформованість свого персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність.

Органи з оцінки відповідності повинні брати участь у діяльності секторальної групи призначених органів, утвореної згідно з пунктом 65 цього Технічного регламенту, або забезпечувати інформованість свого персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність, а також повинні застосовувати документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи, як загальні настанови.

53. У разі коли призначений орган залучає до виконання конкретних робіт, пов’язаних з оцінкою відповідності, субпідрядника або своє дочірнє підприємство він повинен забезпечити відповідність зазначеного субпідрядника чи дочірнього підприємства спеціальним вимогам до призначених органів, визначеним у пунктах 52- 1-52- 11 цього Технічного регламенту, та повідомити про його залучення орган, що призначає.

54. Призначені органи несуть повну відповідальність за роботи, що виконуються субпідрядниками або дочірніми підприємствами, незалежно від того, є вони резидентами чи нерезидентами України.

Субпідрядники та дочірні підприємства, що є нерезидентами України, повинні відповідати спеціальним вимогам до призначених органів тією мірою, якою такі вимоги можуть бути застосовані до нерезидентів України.

55. Субпідрядник або дочірнє підприємство можуть бути залучені до виконання робіт з оцінки відповідності за згодою замовника.

56. Призначені органи повинні зберігати для надання на запити органу, що призначає, відповідні документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників або дочірніх підприємств і робіт, що виконуються ними згідно з пунктом 14додатка 1 і додатком 2.

57. Призначені органи повинні проводити оцінку відповідності згідно з процедурами, визначеними в додатку 2.

58. Оцінка відповідності повинна проводитися у пропорційний спосіб, без зайвого навантаження на суб’єктів господарювання.

Призначені органи повинні провадити свою діяльність з належним урахуванням величини суб’єкта господарювання, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій він діє, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної посудини та масового чи серійного характеру виробничого процесу, а також дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності посудини вимогам цього Технічного регламенту.

59. У разі коли призначений орган вважає, що виробником не дотримані суттєві вимоги щодо безпечності, визначені в додатку 1, та вимоги відповідних стандартів, включених до переліку національних стандартів, чи інших технічних специфікацій, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів та не видавати сертифікат.

60. У разі коли під час проведення моніторингу відповідності після видачі сертифіката призначений орган виявить, що посудина вже не відповідає вимогам Технічного регламенту, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі потреби зупинити дію сертифіката або його скасувати.

61. У разі коли коригувальних заходів не вжито або вони не дали необхідних результатів, призначений орган залежно від обставин повинен обмежити сферу, зупинити дію сертифіката або його скасувати.

62. Подання та розгляд апеляцій на рішення призначених органів здійснюються відповідно до законодавства.

63. Призначені органи повинні інформувати орган, що призначає, про:

відмову у видачі, обмеження сфери, зупинення дії або скасування сертифікатів;

обставини, що впливають на сферу та умови призначення органів;

запити щодо подання інформації про діяльність з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду.

На запит органу, що призначає, призначені органи також повинні інформувати його про діяльність з оцінки відповідності, що провадиться в межах сфери їх призначення, та іншу діяльність, включаючи транскордонну діяльність та роботи за договорами субпідряду.

64. Призначені органи повинні подавати іншим органам з оцінки відповідності, які призначені згідно з цим Технічним регламентом та провадять аналогічну діяльність з оцінки відповідності, інформацію про негативні результати оцінки відповідності, а на запит - також про позитивні результати оцінки відповідності.

65. Координація призначених органів та співпраця між органами з оцінки відповідності, призначеними згідно з цим Технічним регламентом, здійснюється у межах секторальної групи (секторальних груп) призначених органів.

Призначені органи повинні брати участь у роботі секторальної групи (секторальних груп) призначених органів безпосередньо або через визначених представників.

66. Державний ринковий нагляд і державний контроль введених в обіг посудин здійснюються відповідно до закону з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

67. Заходи щодо усунення формальної невідповідності вживаються в разі, коли орган державного ринкового нагляду встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням загальних принципів маркування зазначеним знаком, установлених законом, або вимог, визначених у пунктах 46-50 цього Технічного регламенту;

не нанесено знака відповідності технічним регламентам;

ідентифікаційний номер призначеного органу, залученого на етапі здійснення контролю за виробництвом, нанесено з порушенням вимог, визначених у пунктах 46-50 цього Технічного регламенту, або не нанесено;

написи, передбачені пунктом 2 додатка 3, не нанесені або нанесені з порушенням вимог, визначених у пунктах 46-50 цього Технічного регламенту та пункті 2 додатка 3;

не складено декларації про відповідність;

декларацію про відповідність складено з порушенням;

органу державного ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є не в повному обсязі;

інформація, зазначена в пункті 15 або 23 цього Технічного регламенту, відсутня, є неправдивою або не в повному обсязі;

не дотримано одну з вимог, визначених у пунктах 10-18 або 21-29 цього Технічного регламенту.

68. Таблиця відповідності положень Директиви 2014/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку простих посудин високого тиску та цього Технічного регламенту наведена в додатку 5.

1. Матеріали повинні відбиратися відповідно до призначення простих посудин високого тиску (далі - посудина) та згідно з пунктами 2-7 цього додатка.

2. Матеріали, призначені для виготовлення частин посудин, які перебувають під тиском, повинні бути:

придатними до зварювання;

пластичними та в’язкими, щоб утворення тріщини при мінімальній робочій температурі не призвело до дроблення або крихкого руйнування;

стійкими до старіння.

Матеріали для посудин із сталі повинні також відповідати вимогам, установленим пунктом 3 цього додатка, а матеріали для посудин з алюмінію або алюмінієвих сплавів - вимогам, установленим пунктом 4 цього додатка.

Зазначені матеріали повинні супроводжуватися карткою контролю, складеною виробником матеріалів.

3. Якісні нелеговані сталі, що використовуються для виготовлення посудин, повинні відповідати таким вимогам:

1) бути некиплячими і постачатися після термічної обробки методом нормалізації або в еквівалентному стані;

2) вміст вуглецю в кожному виробі повинен становити менш як 0,25 відсотка, а вміст сірки чи фосфору - менш як 0,05 відсотка;

3) мати такі механічні властивості для кожного виробу:

максимальна межа міцності на розрив (Rm, max ) повинна становити менш як 580 Н/мм-2;

відносне видовження після розриву (А) повинно становити:

- у разі, коли випробувальні зразки відбираються паралельно напряму прокатки, при товщині, що перевищує або становить 3 міліметри, відносне видовження після розриву (А) перевищує або становить 22 відсотки, а при товщині менше 3 міліметрів відносне видовження після розриву (A80мм ) перевищує або становить 17 відсотків;

- у разі, коли випробувальні зразки відбираються перпендикулярно до напряму прокатки, при товщині, що перевищує або становить 3 міліметри, відносне видовження після розриву (А) перевищує або становить 20 відсотків, а при товщині менше 3 міліметрів відносне видовження після розриву (A80мм ) перевищує або становить 15 відсотків;

- середня ударна в’язкість (KCV) для трьох поздовжніх випробувальних зразків при мінімальній робочій температурі повинна становити не менш як 35 Дж/см-2. Лише одне з цих трьох значень може становити менш як 35 Дж/см-2, але не менш як 25 Дж/см-2. У разі використання сталі для виготовлення посудин, мінімальна робоча температура яких є нижчою ніж - 10 °С, а товщина стінок перевищує 5 міліметрів, зазначена властивість підлягає перевірці.

4. У нелегованому алюмінії, що використовується для виготовлення посудин, вміст алюмінію повинен становити не менш як 99,5 відсотка, а алюмінієві сплави, зазначені в підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту простих посудин високого тиску (далі - Технічний регламент), повинні мати достатню стійкість до міжкристалічної корозії при максимальній робочій температурі.

Водночас матеріали, зазначені в підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту, повинні відповідати таким вимогам:

постачатися у відпаленому стані;

максимальна межа міцності на розрив (Rm, max ) повинна становити не більш як 350 Н/мм-2;