Про затвердження Технічного регламенту простих посудин високого тиску

відносне видовження після розриву (А) повинно становити:

- у разі, коли випробувальні зразки відбираються паралельно напряму прокатки, відносне видовження після розриву (А) перевищує або становить 16 відсотків;

- у разі, коли випробувальні зразки відбираються перпендикулярно до напряму прокатки, відносне видовження після розриву (А) перевищує або становить 14 відсотків.

5. Зварювальні матеріали, що використовуються для виконання зварних швів на посудині або виготовлення посудини, повинні бути відповідними за призначенням та сумісними із зварюваними матеріалами.

6. Елементи конструкції, що впливають на міцність посудини (болти, гайки тощо), повинні виготовлятися з матеріалів, зазначених у пунктах 2-4 цього додатка, або з інших марок сталі, алюмінію чи відповідних алюмінієвих сплавів, сумісних з матеріалами, що використовуються для виготовлення частин посудини, які перебувають під тиском.

Інші матеріали повинні при мінімальній робочій температурі мати відповідне відносне видовження після розриву та в’язкість.

7. Усі частини зварних посудин, які не перебувають під тиском, повинні бути виготовлені з матеріалів, що сумісні з матеріалами елементів посудин, до яких такі частини приварені.

8. Під час розроблення посудини виробник повинен визначити її призначення, за яким вона буде використовуватися, та вибрати:

мінімальну робочу температуру (Tmin );

максимальну робочу температуру (Tmax );

максимальний робочий тиск (PS).

Якщо мінімальна робоча температура нижче - 10 °C, властивості, що вимагаються від матеріалів, повинні зберігатися при такій температурі.

Виробник повинен також враховувати такі вимоги:

забезпечення можливості огляду посудин зсередини;

забезпечення можливості спорожнення посудин;

забезпечення збереження механічних властивостей посудин протягом усього періоду їх використання за призначенням;

забезпечення адекватного захисту посудин від корозії з урахуванням їх призначення;

посудини не повинні піддаватися напрузі, що може зменшити їх безпечність під час використання;

внутрішній тиск не повинен постійно перевищувати максимальний робочий тиск (PS). При цьому допускається його миттєве перевищення до 10 відсотків.

Кругові та поздовжні шви повинні виконуватися з використанням зварних швів з повним проплавленням або зварних швів з еквівалентною ефективністю. Випуклі днища, крім напівсферичних, повинні мати циліндричну кромку.

9. У разі коли добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) не перевищує 3000 бар х 1 літр, виробник для визначення товщини стінок посудини повинен обрати один з методів, зазначених у пунктах 10 і 11 цього додатка. У разі коли добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 3000 бар х 1 літр або максимальна робоча температура перевищує + 100 °C, для визначення товщини стінок посудини повинен застосовуватися метод, зазначений у пункті 11 цього додатка.

При цьому фактична товщина стінок циліндричної частини та днищ повинна становити не менш як 2 міліметри для посудин із сталі та не менш як 3 міліметри для посудин з алюмінію або алюмінієвих сплавів.

10. Мінімальна товщина частин посудини, які перебувають під тиском, повинна обчислюватися з урахуванням рівня напруження і таких вимог:

розрахунковий тиск не повинен бути меншим, ніж обраний максимальний робочий тиск (PS);

допустимий загальний рівень напруження мембрани не повинен перевищувати значення 0,6 межі текучості (RеТ ) чи 0,3 границі міцності на розрив (Rm ). Для визначення допустимого рівня напруження виробник повинен використовувати мінімальне значення межі текучості (RеТ ) та границі міцності на розрив (Rm ), визначені виробником матеріалів.

У разі коли циліндрична частина посудини має один чи кілька поздовжніх зварних швів, виконаних з використанням неавтоматичного способу заварювання, для обчислення згідно з абзацом першим товщини стінок використовується коефіцієнт 1,15.

11. Товщина стінок повинна визначатися таким чином, щоб посудини при температурі навколишнього середовища могли витримувати тиск, що становить не менш як п’ятикратний максимальний робочий тиск, з показником залишкової кільцевої деформації не більше 1 відсотка.

12. Посудини повинні розроблятися та підлягати виробничому контролю згідно з пунктами 11-28 або 29-34 додатка 2 до Технічного регламенту.

13. Підготовка (формування, заокруглення країв тощо) складових частин не повинна призводити до утворення поверхневих дефектів, тріщин чи зміни механічних характеристик, що можуть негативно вплинути на безпечність посудин.

14. Зварні шви і прилеглі до них зони повинні відповідати характеристикам зварювальних матеріалів та не повинні мати жодних поверхневих чи внутрішніх дефектів, що негативно впливають на безпечність посудин.

Зварні шви повинні виконуватися кваліфікованими зварниками або операторами, які мають належний рівень компетентності, та згідно із схваленими призначеними органами з оцінки відповідності технологічними процесами зварювання. Кваліфікаційні тести проводяться зазначеними органами.

Виробник повинен під час виробництва забезпечувати якість зварних швів шляхом проведення необхідних випробувань з використанням належних процедур. Такі випробування повинні оформлятися протоколами.

15. Під час введення в експлуатацію посудини повинні супроводжуватися складеними виробником інструкціями, визначеними в пункті 4 додатка 3 до Технічного регламенту.

1. Експертиза типу є частиною процедури оцінки відповідності, в якій призначений орган з оцінки відповідності (далі - призначений орган) досліджує технічний проект простих посудин високого тиску (далі - посудини) та підтверджує і засвідчує, що технічний проект посудини відповідає вимогам Технічного регламенту простих посудин високого тиску (далі - Технічний регламент), які застосовуються до зазначеної посудини.

2. Експертиза типу проводиться відповідно до пунктів 38-40 Технічного регламенту одним з таких способів:

оцінка адекватності технічного проекту посудини шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів, зазначених у пункті 3 цього додатка, з дослідженням зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини (експертиза виготовленого типового зразка);

оцінка адекватності технічного проекту посудини шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів, зазначених у пункті 3 цього додатка, без експертизи зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини (експертиза проекту типу).

3. Виробник подає заявку на проведення експертизи типу призначеному органу за власним вибором, в якій зазначається найменування та адреса виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адреса, до якої додаються:

1) письмова заява про те, що така заявка не подана до жодного іншого призначеного органу;

2) технічна документація, яка повинна давати можливість оцінити відповідність посудини вимогам Технічного регламенту та включати дані про результати адекватного аналізу та оцінки ризику (ризиків).

У технічній документації повинні бути зазначені застосовні вимоги та охоплені, наскільки це стосується такої оцінки, проектування, виготовлення та застосування посудини. Технічна документація повинна складатися із:

загального опису посудини;

технічного проекту і виробничих креслень, а також схем компонентів тощо;

описів та пояснень, необхідних для розуміння зазначених креслень і схем та застосування посудини;

переліку стандартів, застосованих повністю чи частково, включених до переліку національних стандартів, відповідність яким надає посудинам презумпцію відповідності суттєвим вимогам, а в разі, коли зазначені стандарти не застосовані, - описів рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, в тому числі переліку інших відповідних технічних специфікацій, що застосовані. У разі часткового застосування стандартів у технічній документації повинні бути зазначені їх частини, які застосовані;

результатів виконаних проектних розрахунків, проведених досліджень тощо;

протоколів випробувань;

інструкцій і інформації про безпечність, зазначених у пункті 2 додатка 3 до Технічного регламенту;

описів вибраних матеріалів;

описів вибраних процесів зварювання;

описів вибраних перевірок;

описів істотних подробиць стосовно конструкції посудини;

3) у разі потреби зразок запланованої до виробництва укомплектованої посудини. Призначений орган може затребувати додаткові зразки прототипу посудин, якщо це необхідно для виконання програми випробувань;

4) підтвердні докази для доведення адекватності рішення технічного проекту. Зазначені докази повинні містити посилання на всі документи, що використані, насамперед у разі, коли не застосовані в повному обсязі відповідні стандарти, включені до переліку національних стандартів. У разі потреби підтвердні докази повинні включати результати випробувань, проведених згідно з іншими технічними специфікаціями акредитованою випробувальною лабораторією виробника або від його імені та під його відповідальність - іншою випробувальною лабораторією.

У разі дослідження зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини до технічної документації повинні також додаватися:

свідоцтва/атестати про прийнятну оцінку процесів зварювання та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання;

звіт про здійснення контролю за застосовними матеріалами для виготовлення частин та компонентів, що забезпечують міцність посудини;

протокол проведених перевірок і випробувань або описи планових перевірок.

4. Призначений орган:

1) стосовно посудини - проводить експертизу технічної документації та підтвердних доказів з метою оцінки адекватності технічного проекту посудини;

2) стосовно зразків запланованої до виробництва укомплектованої посудини:

перевіряє відповідність зразка запланованої до виробництва укомплектованої посудини технічній документації і безпечність передбачених для неї робочих умов, а також ідентифікує елементи посудини, що розроблені згідно із застосованими положеннями відповідних стандартів, включених до переліку національних стандартів, та елементи, що розроблені відповідно до інших технічних специфікацій;

проводить відповідні дослідження і випробування або доручає їх проведення для перевірки правильності застосування прийнятих виробником рішень, відповідних стандартів, включених до переліку національних стандартів;

проводить відповідні дослідження і випробування або доручає їх проведення для перевірки правильності прийняття виробником рішення про застосування інших відповідних технічних специфікацій з метою дотримання відповідних суттєвих вимог щодо безпечності;

погоджує з виробником місце проведення досліджень і випробувань.

5. Призначений орган складає звіт про оцінку, в якому зазначаються дані про діяльність згідно з пунктом 4 цього додатка та її результати. Призначений орган, виконуючи свої зобов’язання стосовно органу, що призначає, може розкривати зміст такого звіту в повному обсязі або частково лише за згодою виробника.

6. У разі коли тип посудини відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробнику сертифікат експертизи типу. У сертифікаті зазначаються найменування і адреса виробника, висновки експертизи, умови дійсності сертифіката (за наявності) та дані, необхідні для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката експертизи типу можуть додаватися один чи більше додатків.

У сертифікаті експертизи типу та додатках до нього повинна міститися інформація, яка дає змогу оцінювати відповідність виготовлених посудин дослідженому типу та здійснювати контроль за її експлуатацією. У сертифікаті повинні також зазначатися умови його видачі. До сертифіката додаються опис та креслення, необхідні для ідентифікації затвердженого типу.

У разі коли тип посудини не відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган повинен відмовити у видачі сертифіката експертизи типу та повідомити про це заявнику з обґрунтуванням своєї відмови.

7. Призначений орган повинен постійно відслідковувати будь-які зміни в загальновизнаному сучасному стані розвитку науки і техніки, які вказують на те, що затверджений тип посудини може вже не відповідати вимогам Технічного регламенту, та повинен визначити, чи такі зміни потребують подальшого дослідження. У разі коли зазначені зміни потребують подальшого дослідження, призначений орган повинен повідомити про це виробнику.

Виробник повинен інформувати призначений орган, який зберігає технічну документацію стосовно сертифіката експертизи типу, про всі модифікації затвердженого типу, що можуть вплинути на відповідність посудини суттєвим вимогам щодо безпечності або на умови чинності сертифіката. Такі модифікації потребують додаткового затвердження у формі доповнення до сертифіката експертизи типу.

8. Призначений орган повинен інформувати орган, що призначає, про видані або скасовані ним сертифікати експертизи типу та/або доповнення до них, а також на запит органу, що призначає, подавати йому перелік сертифікатів та/або доповнень до них, у видачі яких відмовлено або дію яких зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження.

Призначений орган повинен інформувати інші призначені органи про сертифікати експертизи типу та/або доповнення до них, у видачі яких відмовлено або які скасовано, дію яких зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження, а на запит - також про видані сертифікати та/або доповнення до них.

Орган, що призначає, відповідні органи державного ринкового нагляду, та інші призначені органи мають право за запитами одержувати копію сертифікатів експертизи типу та/або доповнень до них. Органи, що призначають, та відповідні органи державного ринкового нагляду мають право за запитами одержувати копію технічної документації та результати досліджень, проведених призначеним органом. Призначений орган зберігає копію сертифіката експертизи типу, додатків і доповнень до нього, а також технічний файл, включаючи подану виробником документацію, до закінчення строку дії такого сертифіката.

9. Виробник зберігає копію сертифіката експертизи типу, додатків і доповнень до нього разом з технічною документацією для надання на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення посудини в обіг.

10. Уповноважений представник виробника може подати заявку згідно з пунктом 3 цього додатка та виконувати обов’язки, визначені в пунктах 7 і 9 цього додатка, за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

11. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуваннями посудин під наглядом є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені в пунктах 12-18 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що посудини відповідають типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосуються до зазначених посудин.

12. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених посудин типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених посудин.

Перед початком виробництва виробник подає обраному призначеному органу технічну документацію, до якої повинні бути включені:

свідоцтва/атестати про належний рівень зварювальних робіт та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання;

звіт про здійснення контролю за матеріалами, використаними для виготовлення частин та компонентів, що забезпечують міцність посудини;

протоколи проведених досліджень і випробувань;

документ щодо здійснення контролю, в якому описані дослідження і випробування, що будуть проводитися під час виробництва, разом з відповідними процедурами та частота їх проведення;

сертифікат експертизи типу.

13. Для перевірки відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту призначений орган проводить дослідження і випробування кожної посудини з урахуванням таких вимог:

1) виробник повинен представити посудини у формі однорідних партій та вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення однорідності кожної виготовленої партії;

2) під час перевірки партії посудин призначений орган повинен перевірити правильність виготовлення посудини та здійснення контролю за нею відповідно до технічної документації, а також провести гідростатичні випробування або еквівалентної дії пневматичні випробування кожної посудини з партії під тиском (Ph), що становить 1,5 розрахункового тиску посудини, для перевірки її міцності;

3) призначений орган повинен провести випробування якості зварних швів на тестових зразках, відібраних за вибором виробника із виготовлених зразків, або на посудинах. Випробування проводяться на поздовжніх зварних швах. У разі коли для виконання поздовжніх та кругових зварних швів застосовані різні методи зварювання, зазначені випробування повинні бути проведені на кругових зварних швах;

4) для посудин, які підлягають випробуванням експериментальним методом, зазначеним у пункті 11 додатка 1 до Технічного регламенту, зазначені у цьому пункті випробування на тестових зразках повинні бути замінені гідростатичним випробуванням п’яти посудин, відібраних довільно з кожної партії, для перевірки їх відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності, установленим у пункті 11 додатка 1 до Технічного регламенту;

5) у разі прийняття партій посудин призначений орган наносить свій ідентифікаційний номер або вимагає нанесення такого номера від виробника на кожну посудину, а також складає в письмовій формі сертифікат відповідності стосовно проведених випробувань. Усі посудини таких партій можуть бути введені в обіг, крім тих, що не пройшли гідростатичного або пневматичного випробування;

6) у разі коли партія продукції бракується, призначений орган або відповідний орган державного ринкового нагляду повинен вжити належних заходів для запобігання введенню такої партії в обіг. У разі бракування партій, що повторюються, призначений орган може зупинити статистичну перевірку та вжити належних заходів;

7) виробник повинен надавати на запит відповідних органів державного ринкового нагляду виданий призначеним органом сертифікат відповідності, зазначений в підпункті 4 цього пункту.

14. Призначений орган повинен надавати органу, що призначає, та на запити відповідних органів державного ринкового нагляду та інших призначених органів копію інспекційного звіту, виданого ним.

15. Виробник під відповідальність призначеного органу наносить ідентифікаційний номер такого органу на кожну посудину під час виробничого процесу.

16. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам на кожну посудину, яка відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту.

17. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність на кожну модель посудини та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення посудин в обіг. У декларації про відповідність повинна бути ідентифікована модель посудини, для якої її складено.

18. Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

19. Обов’язки виробника, зазначені в пунктах 16-18 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть бути виконані його уповноваженим представником за умови визначення цих обов’язків у дорученні.

20. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з контрольними перевірками посудин через довільні інтервали часу є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, зазначені в пунктах 21-27 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що посудини відповідають типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених посудин.

21. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення відповідності виготовлених посудин типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених посудин.

22. Перед початком виробництва виробник подає обраному призначеному органу:

1) технічну документацію, що складається із:

свідоцтва/атестатів про належний рівень зварювальних робіт та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання;

звіт про здійснення контролю за матеріалами, використаними для виготовлення частин та компонентів, що забезпечують міцність посудини;

протоколів проведених досліджень і випробувань;

2) сертифікат експертизи типу;

3) документ, в якому описано виробничий процес та всі визначені системні заходи, що вживаються для забезпечення відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті експертизи типу.

Призначений орган повинен перед початком виробництва посудин провести експертизу зазначених документів для підтвердження їх відповідності сертифікату експертизи типу.

23. Документ, зазначений в підпункті 3 пункту 22 цього додатка, повинен включати:

опис засобів виробництва і результати перевірок відповідних конструкцій посудин;

зобов’язання щодо проведення досліджень і випробувань відповідно до документа щодо здійснення контролю та необхідності проведення гідростатичного випробування або еквівалентної дії пневматичного випробування кожної виготовленої посудини під тиском (Ph), що становить 1,5 розрахункового тиску посудини. Дослідження і випробування повинні проводитися під відповідальність кваліфікованого персоналу, незалежного від виробничого персоналу, та їх результати повинні включатися до звіт;

дані про місцезнаходження виробництв та зберігання посудин, а також початок їх виробництва;

інформацію про здійснення контролю, зокрема дослідження і випробування, що будуть проводитися під час виробництва, разом з відповідними процедурами та частоту їх проведення.

24. З метою оцінювання якості внутрішнього контролю посудин за вибором виробника призначений орган проводить перевірки зразків посудин або доручає їх проведення через довільні інтервали часу, визначені таким органом, з урахуванням, зокрема, технологічної складності виготовлення посудин та обсягів їх виробництва. Відповідні зразки готових посудин, відібраних призначеним органом у місці їх виготовлення перед введенням посудин в обіг, повинні бути досліджені шляхом проведення випробувань, передбачених відповідними частинами стандартів, включених до переліку національних стандартів, та/або рівнозначних випробувань, визначених в інших відповідних технічних специфікаціях, для перевірки відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту.

Призначений орган повинен також пересвідчитися в тому, що виробник перевіряє посудини, що виготовляються серійно.

У разі коли відібрані зразки посудин не відповідають прийнятному рівню якості, призначений орган повинен вжити належних заходів.

Процедура відбору зразків, що застосовується, повинна сприяти визначенню параметрів виробничого процесу виготовлення посудин у допустимих межах з метою гарантування відповідності посудин.

Призначений орган повинен надавати органу, що призначає, та на запити відповідних органів державного ринкового нагляду та інших призначених органів копію інспекційного звіту, виданого ним.

Виробник під відповідальність призначеного органу наносить ідентифікаційний номер такого органу на кожну посудину під час виробничого процесу.

25. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам на кожну окрему посудину, яка відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу.

26. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність на кожну модель посудини та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення посудин в обіг. У декларації про відповідність повинна бути ідентифікована модель посудини, для якої її складено.

27. Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

28. Зобов’язання виробника, зазначені в пунктах 25-27 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть виконуватися його уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

29. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, зазначені в пунктах 30-33 цього додатка, та гарантує і заявляє, що посудини відповідають типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосуються до зазначених посудин.

30. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес та контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених посудин типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту.

Перед початком виробництва виробник подає призначеному органу, який видав сертифікат експертизи типу:

свідоцтва/атестати про належний рівень зварювальних робіт та кваліфікацію зварників чи операторів зварювання;

звіт про здійснення контролю за матеріалами, використаними для виготовлення частин та компонентів, які забезпечують міцність посудини;

протоколи виконаних досліджень і випробувань;

документ, в якому описано виробничий процес та всі системні заходи, вжиті для забезпечення відповідності посудин типу, описаному в сертифікаті експертизи типу. Цей документ повинен включати:

- опис засобів виробництва та результати перевірок відповідних конструкцій посудин;

- зобов’язання щодо проведення досліджень і випробувань відповідно до документа щодо здійснення контролю та необхідності проведення гідростатичного випробування або еквівалентної дії пневматичного випробування кожної виготовленої посудини під тиском (Ph), що становить 1,5 розрахункового тиску посудини. Зазначені дослідження і випробування повинні проводитися під відповідальність кваліфікованого персоналу, незалежного від виробничого персоналу, та їх результати повинні включатися до звіту;

- дані про місцезнаходження виробництв та зберігання посудин, а також початок їх виробництва;

- інформацію про здійснення контролю, зокрема дослідження і випробування, що будуть проводитися під час виробництва, разом з відповідними процедурами та частоту їх проведення.

Призначений орган повинен перед початком виробництва посудин провести експертизу зазначених документів для підтвердження їх відповідності сертифікату експертизи типу.

31. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам на кожну окрему посудину, яка відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, відповідно до вимог Технічного регламенту.

32. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність на кожну модель посудини та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення посудин в обіг. У декларації про відповідність повинна бути ідентифікована модель посудини, для якої її складено.

33. Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

34. Зобов’язання виробника, зазначені в пунктах 30-33 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть виконуватися його уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

1. На посудини високого тиску (далі - посудини), в яких добуток максимального робочого тиску на об’єм (PS x V) перевищує 50 бар x 1 літр, повинно наноситися маркування знаком відповідності технічним регламентам відповідно до законодавства та дві останні цифри року нанесення такого знака.

2. На посудинах або табличці з даними повинна зазначатися така інформація:

максимальний робочий тиск (PS, бар);

максимальна робоча температура (Tmax, °C);

мінімальна робоча температура (Tmin, °C);

об’єм посудини (V, літрів);

найменування виробника, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг) та контактна поштова адреса;

позначення типу, серії або партії, що ідентифікує посудину.

3. У разі використання таблички з даними вона повинна бути спроектована таким чином, щоб унеможливити її повторне використання, а також мати вільне місце для нанесення іншої інформації.

4. Інструкції повинні містити таку інформацію про безпечність:

інформацію, зазначену в пункті 2 цього додатка, крім позначення серії чи партії посудин;

дані щодо використання посудини;

вимоги щодо технічного обслуговування та встановлення посудин.

5. У тексті Технічного регламенту простих посудин високого тиску використовуються такі позначення:

A - відносне видовження після розриву (Lo = 5,65 ? So ), відсотків;

A80мм - відносне видовження після розриву (Lo = 80 мм), відсотків;

KCV - ударна в’язкість, Дж/см-2;

P - розрахунковий тиск, бар;

PS - максимальний робочий тиск, бар;

Ph - пробний тиск під час гідростатичного або пневматичного випробування, бар;

Rp0,2 - умовна межа текучості при залишковій деформації 0,2 відсотка, Н/мм-2;

ReT - межа текучості при максимальній робочій температурі, Н/мм-2;

ReН - верхня межа текучості, Н/мм-2;

Rm - границя міцності на розрив, Н/мм-2;

Rm, max - максимальна границя міцності на розрив, Н/мм-2;

Rp1 - умовна межа текучості при залишковій деформації 1 відсоток, Н/мм-2;

Tmax - максимальна робоча температура, °C;

Tmin - мінімальна робоча температура, °C;

V - об’єм посудини, літрів.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 268 "Про затвердження Технічного регламенту безпеки простих посудин високого тиску" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 748).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 р. № 1258 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 268" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 95, ст. 3467).

3. Пункт 10 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 632 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 69, ст. 2533).

4. Пункт 13 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 16, ст. 644).