Активно працюють КП "Київський міський бізнес-центр",Молодіжний бізнес-центр Київського молодіжного центру праці, якінадають послуги з питань юридично-правового забезпеченняпідприємницької діяльності, бухгалтерського обліку та звітності,отримання кредитів, оподаткування, розробки бізнес-планів. Успішнофункціонує Міжрегіональний маркетинговий центр "Київ-Москва".
Розвитку інноваційної діяльності сприяє співпраця Київськоїміської держадміністрації з Українською Асоціацієюбізнес-інкубаторів і інноваційних центрів із розвитку програми"ІКТ бізнес-інкубаційна мережа".
Продовжує роботу створений у 2003 р. на базі Київськогонаціонального економічного університету Молодіжний клубекономічних дискусій.
Для формування сприятливого підприємницького середовища,залучення до підприємницької діяльності молоді проводитьсящорічний міський конкурс "Молодий підприємець року".
Розроблена та впроваджується Комплексна програма навчання,профорієнтації і працевлаштування молоді "Освіта. Робота. Бізнес",яка допомагає молодим підприємцям орієнтуватись в ринковомусередовищі, визначити цілі та адаптувати свої знання до практикиведення власного бізнесу.
З метою розширення ринків збуту продукції київськихпідприємств, в т.ч. малого бізнесу, розвитку міжрегіональних таміжнародних економічних зв'язків проводяться виставки продукції,використовуються можливості мережі Internet, видаються довідковікаталоги.
Розвиток ринкової інфраструктури
------------------------------------------------------------------
| Кількість об'єктів державного | 2003 | 2004 | 2005 |
| реєстру | звіт |очікуване| прогноз |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Біржі | 11 (*)| 12 | 14 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Комерційні банки | 95 | 96 | 98 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|В т.ч., що мають ліцензію | 84 | 85 | 86 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Бізнес-центри | 95 | 104 | 114 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Інвестиційні фонди і компанії | 416 | 418 | 420 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Фонди підтримки підприємництва | 22 | 23 | 24 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Страхові компанії | 175 | 180 | 190 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Аудиторські фірми | 521 | 530 | 540 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Бізнес-інкубатори | 8 | 9 | 10 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кредитні спілки | 120 | 100 (**)| 120 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Лізингові центри | 88 | 98 | 108 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Інноваційні фонди і компанії | 130 | 135 | 140 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Громадські об'єднання підприємців | 133 | 135 | 137 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Інформаційно-консалтингові | 221 | 231 | 241 |
|установи | | | |
------------------------------------------------------------------
______________
(*) звітували до Головного управлінні статистики у м. Києві; (**) зменшеная в зв'язку зі змінами в законодавстві.
Основні проблемні питання, що існують у системі ринковоїінфраструктури та потребують вирішення у 2005 р,:
- недостатній розвиток інфраструктури підприємництва, в т.ч.в сфері навчальної, консультативно-супроводжуючої тааналітично-інформаційної діяльності із забезпеченняпідприємництва;
- малоефективна політика фінансування та кредитування малихпідприємств, брак стартового капіталу та обігових коштів;
- низький рівень впровадження лізингових схем фінансування;нерозвиненість механізмів та інституцій венчурного фінансування.
Для збільшення якісного рівня функціонування ринковоїінфраструктури та її внеску у забезпечення сталого розвитку містапередбачається реалізувати в 2005 р. комплекс заходів, спрямованихна вирішення зазначених проблем:
- розширення і вдосконалення механізмів функціонуванняринкової інфраструктури бізнесу, співпраця підприємницькихструктур, органів міської влади і територіальної громади міста;
- розвиток та вдосконалення системи фінансово-кредитноїпідтримки підприємництва шляхом створення сприятливих умов дляподальшого розвитку і діяльності небанківських фінансових установнезалежно від форм власності та походження капіталу (кредитнихспілок, страхових, лізингових, факторингових компаній,інвестиційних фондів, пенсійних фондів тощо);
- вдосконалення нормативно-правової бази діяльності кредитнихспілок, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, щозалучають кошти населення в довгострокові накопичувальні програми;
- запровадження організаційної, консультативної, правової таекономічної підтримки в реалізації пріоритетних інвестиційнихпроектів м. Києва.
За рахунок реалізації поставлених завдань та вирішенняіснуючих проблем у 2005 р. будуть отримані результати:
- збільшення кількості бізнес-центрів на 10 од.,інвестиційних та інноваційних фондів та компаній, відповідно, на2 та 5 од., інформаційно-консалтингових установ на 10 од.,лізингових центрів на 10 од., страхових компаній на 10 од., щосприятиме створенню ефективної системи фінансово-кредитної таінвестиційної підтримки малого підприємництва.
Виконання Програми забезпечить подальший розвиток ринковоїінфраструктури міста, в тому числі небанківських фінансовихустанов та ринку фінансових послуг, що значно підвищить обсягимікрокредитування, інвестиційні можливості економіки столиці,надасть додаткові можливості соціального захисту населення.
3.3.4. Фінансовий ринок
3.3.4.1. Оздоровлення та зміцнення банківської системи
Зміцнення банківського сектора економіки м. Києва є важливимкомплексним і системним завданням, яке потребує об'єднання зусильНаціонального банку України, всіх комерційних банків та органівзаконодавчої і виконавчої влади.
Розвиток банківської системи столиці має свої характерніособливості, адже переважна більшість вітчизняних банківрозташована саме в столиці (53%). Тут зосереджені теж основніфінансові, інвестиційні та кредитні інституції - Національний банкУкраїни, Державне казначейство, Українська міжбанківська валютнабіржа, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку,Українська фондова біржа і Позабіржова фондова торгова система,Державний експортно-імпортний банк тощо. Усього у містінараховується понад 80 комерційних банків. Більшість із них маютьрозгалужену мережу філій і представництв по всій Україні тазначною мірою визначають фінансову, інвестиційну і промисловуполітику в усіх регіонах країни. У Києві мають свої представництвавсі банки зі 100% іноземним капіталом, які одержали ліцензії длядіяльності в Україні.
Впродовж 2004 р. розвиток економіки м. Києва характеризувавсязбільшенням державних, корпоративних і приватних інвестицій, атакож зростанням споживання та інтенсифікацією промисловоговиробництва. Пожвавлення економічної активності супроводжувалосьдинамічним розвитком і банківського сектору. Зросли обсягикапіталу, зобов'язань і активів, відбулося відчутне зростанняобсягів кредитів комерційних банків у реальну економіку,посилились стабілізаційні процеси. Поступово зростає часткакредитів які спрямовуються на інвестиційну діяльність,оптимізується структура доходів і витрат.
Банківська система активно включилась у кредитуваннярізноманітних об'єктів капітального будівництва, особливожитлового. В результаті зусиль Київської міської державноїадміністрації та забудовника - холдингової компанії"Київміськбуд", в столиці створюються нові фінансові схемиінвестування житла. В основу експерименту, який уже кілька роківпроводить "Київміськбуд", покладено по суті іпотечне кредитування,організоване на базі спеціалізованого банку "Аркада". Крім нього вінвестуванні житла за іншими схемами (з іншими підрядниками)задіяні ще АППБ "Аваль", АКБ "Правекс", АКБ "Укрсоцбанк" та АКПромінвестбанк.
Зростає участь банківського капіталу в інвестуваннікапітального будівництва та реконструкції об'єктів торгівлі,ресторанного господарства, відпочинку та спорту тощо.
У перспективі очікується позитивна динаміка показниківприбутковості банківської системи м. Києва, що значною міроюзалежатиме від оптимізації структури банківських активів,поліпшення якості кредитного портфеля, вдосконалення процентноїполітики банків, а також підвищення якості банківськогоменеджменту.
Водночас гострими проблемами розвитку комерційних банків єнедостатність у багатьох із них капіталу і неякісна структураактивів. Застосовуються недостатньо ефективні механізми таінструменти управління ризиками, планування та стратегії розвитку,низький рівень банківського менеджменту та корпоративногоуправління.
Головними ризиками банківської системи є:
ризик неспроможності банківської системи за умов обмеженостівласного капіталу банків надати необхідні для підтримки високихтемпів економічного зростання кредитні ресурси;
недостатній розвиток фінансових ринків і обмеженістьбанківського інструментарію;
жорстка система валютного регулювання та валютного контролю; недостатній рівень прозорості банківської системи.
Дня оздоровлення банківської системи в 2005 р. будутьреалізовуватись заходи, спрямовані на:
- покращення умов і сприяння організації та функціонуваннюбанківського сектору;
- посилення надійності банківської системи та забезпеченняпрозорості її функціонування;
- розширення обсягів і спектра банківських продуктів і послугдля реального сектора економіки та населення;
- створення умов для співіснування великих, малих і середніхбанків, які б забезпечували потреби суб'єктів малого та середньогобізнесу у кредитних ресурсах;
- підвищення ефективності банківського нагляду тарегулювання;
- стимулювання здешевлення банківських кредитних ресурсів;
- сприяння поліпшенню строкової структури ресурсної базибанків;
- зменшення ризиків подальшого розвитку банківського сектору; - розширення участі банківського капіталу в інвестиційномупроцесі.
Київська міська влада сприятиме забезпеченню стійкості танадійності київських банків, подальшій концентрації банківськоїінфраструктури в столиці, укріпленню банківської сфери шляхомактивного залучення іноземного капіталу.
Виконання перелічених заходів дозволить зробити банківськусистему додатковим гарантом стабільності економічного розвитку,запорукою високих темпів економічного зростання, стимулом розвиткупідприємництва, підвищити рівень довіри населення до банківськогосектору, і, таким чином, залучити додатковий обсяг фінансовихресурсів.
3.3.4.2. Розвиток небанківських фінансових установ і ринкуфінансових послуг
Важливе значення для ефективного функціонування фінансовогоринку столиці має розвиток небанківських фінансових установ іорганізації, діяльність яких впливає на вирішення низки соціальнихпроблем.
До створення Комісії з регулювання ринків фінансових послуг у2003 році ринок небанківських фінансових установ розвивавсястихійно і неконтрольовано, що ускладнювало створення ефективноїінфраструктури небанківського фінансового ринку.
В місті Києві сконцентрована найбільша кількістьнебанківських фінансових установ України (біржі, інвестиційніфонди та компанії, страхові компанії, кредитні спілки, аудиторськіфірми, лізингові центри, інноваційні фонди, пенсійні фонди,довірчі товариства тощо). Для економіки міста діяльністьнебанківських фінансових установ значно розширює можливостімікрокредитування фізичних осіб і підприємців, оскількивищезазначені установи можуть надавати кредити оперативніше, зіспрощенням процедур і за нижчими ставками порівняно з банками.
На фоні суттєвих позитивних процесів розвитку небанківськихустанов (поступове відновлення довіри населення, проведеннядержадміністрацією м. Києва ряду заходів, спрямованих напідвищення рівня корпоративної культури,інформаційно-консультативного забезпечення підприємців та їхоб'єднань щодо наявності у місті небанківських фінансових установта видів послуг для суб'єктів малого та середнього бізнесу), длябільшості діючих небанківських фінансових установ характерні:
- незначні обсяги капіталу та сформованих страхових резервів; - низький рівень професійної підготовки персоналу тавпровадження ефективних сучасних фінансових та інформаційнихтехнологій;
- недостатньо ефективний механізм державного регулювання танагляду за діяльністю небанківських фінансових установ;
- загальний високий рівень ризиків у кредитній сфері.
Основними проблемами, що протидіють становленнюінфраструктури небанківського фінансове ринку є:
- недостатньо конкретизовані правові норми, що регулюютьекономічну діяльність у фінансовій сфері;
- низька прозорість і ліквідність фондового ринку;
- недостатня прозорість регуляторної політики в сферінебанківських фінансових установ.
Дня поліпшення ситуації в сфері розвитку небанківськихфінансових установ і ринку фінансових послуг у 2005 р. міськоювладою будуть проводитись такі заходи:
- вдосконалення системи страхування вкладів;
- запровадження механізму іпотечного кредитування,спрямованого на збільшення обсягів залучення інвестицій населенняв основний капітал;
- сприяння створенню недержавної пенсійної системи;
- впровадження лізингових схем фінансування;
- вдосконалення нормативно-правової бази діяльності кредитнихспілок; страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, щозалучають кошти населення в довгострокові накопичувальні програми;
- подальший розвиток пенсійної системи накопичувальногозабезпечення.
Політика міської влади щодо розвитку небанківських фінансовихустанов і ринку фінансових послуг буде направлена на:
- запровадження відкритих консультацій органів виконавчоївлади з представниками суб'єктів господарювання;
- поширення інформації про реальну економічну ситуацію,тенденції розвитку фінансових ринків та їх кон'юнктуру, нормативнубазу;
- створення необхідних умов для діяльності небанківськихустанов суб'єктів господарювання незалежно від форми власності тапоходження капіталу (кредитних спілок, страхових, лізингових,факторингових компаній, інвестиційних фонді, пенсійних фондівтощо);
- формування ефективного конкурентного фінансовогосередовища;
- створення додаткових економічних стимулів для залученняінвестицій у розвиток ринку фінансових послуг;
- організаційну, консультаційну, правову та економічнупідтримку реалізації пріоритетних інвестиційних проектівміста Києва.
Виконання заходів забезпечить подальший розвитокнебанківських фінансових установ і ринку фінансових послуг, щозначно підвищить обсяги мікрокредитування, інвестиційні можливостіекономіки міста, надасть додаткові можливості соціального захистунаселення.
3.3.5. Фондовий ринок
Одним із головних засобів становлення і розвитку ринковихвідносин господарювання є цінні папери.
Відповідно до чинного законодавства в м. Києві випускаються ізнаходяться в обігу такі види цінних паперів: корпоративні, дояких належать акції, боргові (облігації, казначейськізабов'язання, ощадні сертифікати, векселі) та приватизаційніпапери. Найбільша частка з випущених цінних паперів припадає наакції (майже 70%).
В м. Києві акції є найбільш поширеним та популярним видомцінних паперів. З 2001 по 2004 роки по Києву зареєстровано2,8 тисяч випусків акцій на суму 49,4 млрд. грн., що становить38% всіх випусків акцій в Україні. Станом на 01.10.2004 в містіКиєві зареєстровано випуски цінних паперів 4,1 тис. суб'єктівпідприємницької діяльності (емітентів).
Обсяги емісій акцій невпинно зростають, як зростає і їх доляу загальному обсязі випущених цінних паперів.
Відслідковується ріст розміщених цінних паперів. Із загальноїсуми випущених цінних паперів в цілому по м. Києву розміщено 72%.При цьому юридичні особи стали власниками 84,1% розміщених ціннихпаперів, фізичні особи - 10,5%, інвестори інших країн - 5,4%.
Серед видів економічної діяльності найбільша кількістьвипущених цінних паперів у вартісному виразі припадає на операціїз нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам - 22,7%,транспорт - 20,5%, оптова й роздрібна торгівля, торгівлятранспортними засобами, послуги з їх ремонту - 18,6%.
Поширюється практика застосування підприємствами іорганізаціями м. Києва у своїй діяльності такого засобувзаєморозрахунків, як векселі. Обіг векселів уже став одним іздійових чинників послаблення проблеми платежів. При цьому100% власниками є юридичні особи.
Місто Київ є Центром концентрації професійних учасників ринкуцінних паперів, в якому зареєстровано майже 50% професійнихучасників.
В столиці здійснюють діяльність з випуску та обігу ціннихпаперів 79 із 135 комерційних банків, що мають ліцензії торговцівцінними паперами.
В 2004 р. зменшився кількісний склад емітентів, що самостійноздійснюють ведення власних реєстрів за наявності ліцензії,внаслідок передачі ведення реєстрів професійним реєстраторам, наяких в м. Києві укладається 93% всіх угод.
Основними проблемними питаннями, які гальмують розвитокфондового ринку є:
- відсутність збалансованого програмного підходу щодорозвитку фондового ринку;
- нормативно-законодавча незахищеність прав акціонерів;
- недостатній рівень розкриття інформації та забезпеченнядоступу до інформації щодо діяльності емітентів цінних паперівміста Києва;
- недостатнє використання облігацій для залучення додатковихкоштів на розвиток виробництва;
- відсутність довіри малих інвесторів (в першу чергунаселення) до цінних паперів, як надійного джерела вкладаннякоштів;
- недосконалість незалежної оцінки діяльності акціонернихтовариств та інших емітентів з використанням рейтингової оцінкиемітентів та фінансових інструментів.
Розвиток ринку цінних паперів потребує удосконаленнязаконодавчої і нормативної бази, створення умов для інвестуваннявиробничої сфери, як вітчизняними так і зарубіжними інвесторами,захисту інтересів всіх його учасників.
Одним з основних заходів, спрямованих на поліпшеннядіяльності фондового ринку м. Києва, в 2005 р. буде розробкапроекту Програми розвитку фондового ринку міста Києва на2005-2010 роки, реалізація якої надасть можливість підвищитиефективність функціонування ринку цінних паперів в місті Києві тавирішити проблемні питання в межах повноважень Київської міськоївлади.
3.4. Міське господарство
3.4.1. Капітальне будівництво
Аналіз розвитку галузей економіки м. Києва та їхсоціально-економічних результатів вказують на об'єктивну потребувдосконалення капітального будівництва з метою підвищення йогоефективності. Структурне й якісне оновлення виробництва тасередовища життєдіяльності населення міста повинно відбуватисяшляхом і за рахунок інноваційно-інвестиційної діяльності забезпосередньої участі будівельного комплексу.
Специфіка життєдіяльності столиці, досягнення критичної масиринкових трансформацій і підтримка органів міської влади зумовилиприскорені темпи розвитку будівельного комплексу. Порівняно з1995 р. обсяги інвестицій, введення загальної площі житла,будівельно-монтажних і підрядних робіт зросли, відповідно, в 2,4;2,4; 1,8 та 1,1 рази. Водночас залишається дуже високим ступіньзносу основних фондів будівельної галузі, який, порівняно з 1998р., підвищився з 47,5 до 48,7%.
Перехід до ринкових відносин змінив характер взаємин убудівельному комплексі, у тому числі його матеріальногозабезпечення. Стан попиту зі сторони будівельного комплексу іцінова політика постачальників стали основними факторамикон'юнктури будівельного ринку та ринку будівельних матеріалів.Дозріли умови для широкого застосування логістичних рішень ворганізації матеріальних потоків.
Показники інвестиційної діяльності у м. Києві
млн. грн.
------------------------------------------------------------------
| | 2003 | 2004 | 2005 |
| | звіт |очікуване |прогноз |
|---------------------------------+---------+----------+---------|
|Обсяг інвестицій в основний | | | |
|капітал | 8480,6 | 9786,1 | 11294,8 |
|в т.ч. замовлення Київської | | | |
|міської державної адміністрації | 2757,5 | 6102,5 | 6710,3 |
------------------------------------------------------------------
Основними проблемами будівельного комплексу є:
нестабільність і незбалансованість законодавчої базифункціонування окремих ланок будівельного комплексу, насамперед,податкової (перегляду потребує понад 1800 нормативних актів, якірегулюють діяльність з підвищення технічного рівня іконкурентоспроможності продукції, експорт будівельних матеріалів ітехніки);
недосконалість законодавства в сфері планування територій ізабудови міста, житлової політики, розробки енерго- таекологоефективних архітектурно-будівельних систем, тощо;
перевищення виробничих потужностей будівельних підприємствнад фінансовими можливостями замовників;
недосконалість законодавчої і нормативної бази та системиціноутворення в будівництві;
недостатня спрацьованість організаційних засад конкурентногосередовища в будівельному комплексі, зокрема, щодо проведеннятендерів на підрядні роботи;
складність і тривалість підготовчої стадії будівництва(процедур відведення земельних ділянок, розробки, експертизи тазатвердження проектно-кошторисної документації);
незадовільні темпи структурних перетворень галузі,застарілість методів управління будівельними підприємствами, щознижує їх конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньомуринках;
До основних факторів погіршення техніко-економічного станубудівельного комплексу належать:
нестабільність фінансування;
неплатоспроможність замовників і накопичення заборгованостіза виконану роботу;
неефективність управління виробничо-господарською діяльністю; низький технологічний рівень індустріальної бази таневідповідність її сучасним вимогам будівництва.
Метою Програми є прискорення темпів розвитку будівельногокомплексу м. Києва за рахунок удосконаленняорганізаційно-економічних механізмів його функціонування (в томучислі поліпшення інвестиційного клімату та структури фінансування,забезпечення єдності інвестиційних намірів та інноваційнихрішень), створення підґрунтя для ефективного впливу будівельногокомплексу на розширене відтворення й стале зростання продуктивнихсил, підвищення якості життєдіяльності та рівня добробутунаселення (насамперед, показників забезпеченості житлом таергономічних характеристик міського середовища).
Заходи щодо розвитку будівельного комплексу:
Приведення будівельного комплексу у відповідність з потребамирозширеного відтворення, підвищення ефективності йогофункціонування, а саме:
- застосування програмно-цільового методу, спрямованого навиконання основних стратегічних пріоритетів, модернізацію методіврозподілу ресурсів;
- трансформацію структури БК, яка охоплює зрушення на всіхетапах створення, експлуатації та виведення з експлуатаціїбудівельної продукції (в тому числі через впровадження увиробництво конструкцій зі зменшеними тепловитратами, нарощуванняобсягів випуску всього асортименту теплоізоляційних матеріалів,виробництво та встановлення нових типів інженерного обладнання іконтрольно-вимірювальних пристроїв, реалізацію сучасних нормтеплозахисту будівель;
- розширення та підвищення вимог до якості науково-досліднихі проектно-пошуковнх робіт, активізація промислово-інноваційноїполітики, спрямованої на посилення координації фундаментальних ігалузевих наукових досліджень, удосконалення національної системистандартизації та сертифікації;
- консолідація потенціалу науково-дослідних і
проектно-вишукувальних організацій у сфері будівництва;
- вирішення проблеми пам'яткоохоронної сфери та реалізаціяпроектів формування сучасного архітектурного середовища на основіреабілітації історико-містобудівної спадщини;
- поліпшення процесів проектування на засадах їхкомп'ютеризації та використання ґеоінформаційних технологій,впровадження новітніх форм організації праці, стандартів ISO 9000та містобудівних кадастрових систем (зокрема, щодо вартостіземельних ділянок у різних районах міста), проведенняаналітично-експертних проектних робіт, наданняінформаційно-консультаційних і посередницьких послуг;
- покращення техніко-економічних показників функціонуваннябудівельно-монтажних і ремонтно-будівельних організацій шляхом:збільшення фондооснащеності будівельних робіт, використанняпередових технологій будівництва, стабілізації рівня фондоємностібудівельного виробництва, раціонального суміщення будівельних,монтажних і пусконалагоджувальних робіт;
- розвиток підприємств по виробництву будівельних матеріалівшляхом: розширення асортименту та нарощування обсягів виробництваспоживчих товарів будівельного призначення, випуску матеріалів іконструкцій, які забезпечують зменшення маси та підвищенняенергоефективності конструктивних елементів будівель, зростанняобсягів виробництва метало-, азбестоцементних і монолітнихзалізобетонних конструкцій (у першу чергу легких), збільшення їхпитомої ваги в структурі конструкційних матеріалів;
- розвиток будівельної індустрії, модернізація та технічнепереоснащення домобудівної бази, перш за все великопанельногодомобудування.
Київська міська влада продовжить реалізацію в 2005 р.започаткованих в попередні роки підходів при формуванні адреснихпереліків об'єктів і будов будівельної програми.
В першу чергу асигнуваннями забезпечені:
- перехідні будови;
- будови, по яких є затверджена в установленому порядкупроектно-кошторисна документація;
- будови, які мають першочергове значення для сталогорозвитку міського господарства.
В 2005 р. буде збережена соціальна направленість програми,головною метою якої є забезпечення підвищення якості, рівня таумов життя киян.
Виконання встановлених завдань з урахуванням комплексногорозвитку території міста дозволить ввести в експлуатацію1,1 млн. кв. м житлової площі, шкіл та прибудов до шкіл на476 учнівських місць, дошкільних закладів на 30 місць,амбулаторно-поліклінічних закладів на 530 відвідувань у зміну,80,9 км водопровідних, 48,9 км каналізаційних, 14,1 км газовихмереж, 3,0 км теплопостачання, 4,3 км тролейбусних ліній.
В житловому будівництві основну частину - 952,2 тис. кв. м.(86,6% від загального обсягу будівництва) складатиме житло,побудоване за кошти населення.
За замовленням Київської міської державної адміністраціїнамічається побудувати 788,8 тис. кв. м. житла (71,7% відзагального обсягу).
Буде продовжено будівництво житла для черговиків квартоблікуіз розрахунку: 50% - кошти населення, 50% - кошти міськогобюджету, для молодих сімей та одиноких молодих громадян за рахуноккоштів довготермінових пільгових кредитів, для військовослужбовцівза рахунок субвенцій з державного бюджету.
Крім нового будівництва об'єктів освіти значна увагаприділятиметься реконструкції старих шкіл.
В 2005 р. передбачається введення в дію:
- дитячого садка та школи в с. Підгірці Обухівського району(на 30 місць і 96 уч. місць відповідно);
- після реконструкції дитячого дошкільного закладу підпочаткову школу на вул. І.Дубового, 47-а у Дніпровському районі(200 уч. місць);
- прибудови до школи N 17 на вул. Фрунзе, 8 у Подільськомурайоні (180 уч. місць);
- басейну до школи N 315 у 6-а мікрорайоні житлового масивуПозняки у Дарницькому районі.
Основними об'єктами охорони здоров'я, введення в дію якихпередбачається у 2005 р., будуть:
- реконструкція будівель і споруд для створення міськогоцентру профілактики і боротьби зі СНІД на вул. Крамського, 21-а;
- будівництво та реконструкція існуючих будівель центрусоціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місцяпроживання, на вул. Юнкерова, 37;
- реконструкція з прибудовою будівлі колишнього дитсадкаN 403 для розміщення територіального центру соціальногообслуговування пенсіонерів м. Києва та центру ранньої соціальноїреабілітації дітей-інвалідів на вул. О.Теліги, 37-г;
- реконструкція будівель дитячої установи N 48 під дитячуполіклініку та амбулаторію сімейного лікаря на вул. Ентузіастів,13-а (480 відвідувань за зміну);
- реконструкція частини будівлі дитячого дошкільного закладуN 798 під дитячу поліклініку на вул. Заболотного, 70-а(50 відвідувань за зміну);
- спорудження спортивно-оздоровчого комплексу з пансіонатомдля дипломатів та їх родин на вул. Курортній, 9 в Пуща-Водиці;
- реконструкція з надбудовою поліклініки N 4 навул. Зоологічній, 3.
Приділятиметься увага будівництву та реконструкції об'єктівспорту.
Продовжиться реконструкція легкоатлетичного манежу школивищої спортивної майстерності на пр. П.Тичини, 18-а; реконструкціята будівництво спортивного комплексу в парку культури тавідпочинку "Партизанська слава" на вул. Тростянецькій, 60.
Продовжиться відтворення об'єктів культурної спадщини:Успенського собору Києво-Печерської Лаври, Церкви Різдва Христована Поштовій площі, відбудова Церкви Св. Михаїла навул. Шовковичній, 39/1, тощо. Крім того, завершиться реставраціясобору Св. Володимира Національного заповідника"Херсонес-Таврійський" у м. Севастополі.
Приділятиметься увага перспективному розвитку об'єктівкультури: продовжиться будівництво Київського державного театруляльок на вул. Грушевського, 1-а, реконструкція споруд наАндріївському узвозі, 20 (А, Б) під "Театр на Подолі",розпочнеться будівництво цирку в Лівобережній частині міста,продовжиться проектування драматичного театру на розівул. В.Маяковського та вул. Архітектора Ніколаєва, тощо.
Завершиться спорудження павільйону людиноподібних мавп уКиївському зоопарку.
Продовжиться будівництво ліній метрополітену від станції"Либідська" до станції "Виставковий центр", від станції "Сирецька"до станції ж/м Виноградар та від станції "Харківська" до станції"Харківська площа".
Передбачається закінчити будівництво та реконструкціюоб'єктів комунального призначення:
- мережі водопроводу в с. Пирогів (1,6 км);
- комплекс споруд артезіанського водопостачанняж/м Осокорки-Північні та водопровідної магістралі попр. Григоренка (1 черга) - (7,3 км водопровод, 1,6 кмканалізація);
- реконструкція Виборзького каналізаційного колектораД = 1500 мм (1,1 км);
- реконструкція каналізаційної насосної станції"Метрологічна";
- реконструкція Північно-Дарницького каналізаційногоколектора (2,8 км) тощо.
Намічено ввести в експлуатацію тролейбусну лінію відвул. Героїв Дніпра по вул. Зої Гайдай, вул. Маршала Тимошенка,вул. Маршала Малиновського до вул. Гавро - (4,3 км).
Значна увага приділена розвитку шляховому господарству. В 2005 р. продовжиться:
- спорудження Подільського мостового переходу черезр. Дніпро;
- будівництво транспортних розв'язок у центральній частиніміста;
- реконструкція Московської, Європейської, Ленінградськоїплощ із спорудженням транспортних розв'язок різних рівнів;
- влаштування прямого проїзду із вул. Жилянська навул. Борщагівська;
- спорудження магістралі від Амурської площі до ВОД повул. Трутенко від вул. Вільямса та вул. Крейсера Аврора з виходомна Окружну дорогу для відведення транзитного вантажного транспортуз пр. Ак. Глушкова та 40-річчя Жовтня;
- будівництво підземних і надземних пішохідних переходів підпроїзною частиною вул. Володимирської на діл. від вул. Л. Толстогодо бул. Шевченка;
- спорудження багатоповерхових паркінгів в районі ст. метро"Гідропарк" та на вул. Васильківській.
По галузі сільське господарство передбачається завершитибудівництво лікарні ветеринарної медицини у Деснянському районі, атакож розробку проектної документації на будівництво ветеринарноїлікарні у Дарницькому районі.
По галузі торгівля передбачається будівництво ряду об'єктівторговельного призначення в різних районах міста:
- торговельного центру на вул. Тростянецькій, 1-а (заг. пл.20,0 тис.кв.м);
- торговельних комплексів на пр. Палладіна (заг. пл.7,5 тис. кв. м.), вул. Булаховського, 5 (3,3 тис. кв. м.) та навул. Луговій, 9 (пл. 47,2 тис. кв. м);
- ринків продовольчих та промислових товарів (ринок "Жуляни","Борщагівський", на ринок на вул. Зодчих) тощо.
Передбачається завершити будівництво об'єктів побутовогообслуговування в Дарницькому, Дніпровському та Деснянському, щоздійснюється за замовленням районних держадміністрацій та ХК"Київміськбуд".
В Голосіївському та Солом'ямському районах намічено завершитиспорудження адмінбудинків для розміщення Голосіївської таСолом'янської районних держадміністрацій.
Крім того, передбачається завершити будівництво(реконструкцію) ряду адміністративних та допоміжних будівельокремих суб'єктів підприємницької діяльності: адміністративнихбудівель ТОВ СП "Буддеталь" (вул. Бажова, 9), ТОВ "Лідер"(вул. Кримського, 14/34), адмінкорпусу Інституту загальноїенергетики на вул. Горького, 172, адмінбудівлі з паркінгом ЗАТ КБ"Донкредитбанк" на пров. Рильському, 4 та інші.
У виробничій сфері в 2005 р. передбачається продовжитироботи:
- по технічному переоснащенню ліній по випуску медпрепаратівна Борщагівському хімфармзаводі, реконструкції цеху N 3з-ду "Квазар" для випуску товарів медичного призначення (зам. ЗВТ"Фарма Пак");
- по будівництву виробничих приміщень ВАТ ПБК "Славутич".
3.4.2. Міський транспорт і зв'язок
Міський пасажирський транспорт - невід'ємна частина складногокомплексу життєзабезпечення населення міста, який працює стабільнота в цілому забезпечує потреби міського господарства та населенняу вантажних і транспортних перевезеннях.
У 2003 р. сукупна чисельність пасажирів, перевезених міськимгромадським транспортом у м. Києві, становила 1360,5 млн. осіб, щона 2,6% нижче за показник 2002 р. Подібна тенденція очікується і в2004 р., що пов'язано з деяким зниженням показника перевезенняпасажирів Київським метрополітеном з 597,8 млн. осіб у 2003 р. до553,6 млн. - у 2004 р.
Збільшення чисельності населення, розширення житловихмасивів, реалізація заходів із підвищення ефективностіфункціонування громадського транспорту стимулюють подальшийрозвиток системи шляхів і транспортної інфраструктури. Зокрема,довжина тролейбусних ліній за період 1995-2004 рр. очікуванозбільшиться на 160,5 км (до 466,7 км), колій метрополітену -найважливішого на сучасному етапі виду транспорту в столичнійсистемі перевезення пасажирів - до 56,2 км.
Загальний обсяг перевезення пасажирів, млн. осіб
2002 2003 2004 2005
очікуване прогноз
Трамваями 209,9 208,5 208,5 208,9
Тролейбусами 309,2 299,9 307,9 308,4
Метро 572,5 597,8 553,6 560,0
Автотранспортом 285,9 254,3 260,7 261,3
Щорічне введення в експлуатацію приблизно 4 км новихавтомобільних шляхів поступово збільшило їх довжину у 2003 році до1596,5 км. Разом з тим, якість столичних доріг не відповідаєнормативам та не задовольняє потреб: середньорічна потреба вкапітальному ремонті, за даними комунальної корпорації"Київавтодор", становить 15 км шляху, дедалі посилюєтьсянеобхідність підвищення пропускної спроможності транспортноїмережі.
Постійно зростає кількість зареєстрованих у містіавтомобілів, яких у 2003 році налічується понад 600 тис. од., утому числі 405 тис. приватних легкових автомобілів.
Проведена реконструкція мосту ім. Патона тапросп. Возз'єднання від Бульвару Дружби народів до Ленінградськоїплощі зі зняттям трамвайної колії, що дало змогу розширити проїзнучастину з 4 до 7 смуг руху з введенням реверсної смуги. Цезбільшило пропускну спроможність на даній ділянці магістралі.Замість трамвайних маршрутів N 21, 27, 33, які працювали на цьомумаршруті, відкриті тролейбусний маршрут N 43 та автобусний маршрутN 51, що зв'язали великі пасажироутворюючі пункти з лініямиметрополітену (станції "Либідська", "Дніпро", "Поштова площа","Контрактова площа").
Крім автошляхів, під наглядом Київавтодору знаходиться 145мостів і шляхопроводів та 215 підземних і наземних переходів.
Неоднозначною є ситуація з рухомим складом громадськоготранспорту. На фоні зростання кількості пасажирських вагонів метро(порівняно з 1995 р. у 2004 р. очікується зростання на 16,7%,до 628 од.), парк автобусів зменшиться на 32% (до 1268 од.),трамвайних вагонів - на 24% (до 555 од.), тролейбусів - на 24%(до 553 од.). Тимчасовому вирішенню проблеми пасажирськихперевезень сприяють мікроавтобуси, кількість яких в 2004 р.очікувано становитиме 362 одиниці. Однак збільшення їх кількостінегативно впливає на стан довкілля, посилює вантажонапруженість намагістралях міста. У 2005 р. очікується зменшення кількостімікроавтобусів до 300 од.
Загалом у 2004 р. на маршрутах пасажирського транспортупрацюють 473 автобуси на 90 міських маршрутах, 75 автобусів на45 приміських маршрутах, 647 автобусів на 89 таксомоторнихмаршрутах, 333 трамвая на 22 маршрутах, 404 тролейбуси на41 маршруті. Кількість рухомого складу інших перевізниківзбільшилась до 3000 од.
Характеристика основних показників розвитку
транспорту у м. Києві
------------------------------------------------------------------
| Показник |Одиниця| 2003 | 2004 | 2005 |
| |виміру | звіт |очікуване| прогноз|
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Протяжність трамвайних | км | 271,3 | 258,1 | 262,1 |
|колій на кінець року | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Протяжність тролейбусних | км | 436,4 | 466,7 | 506,2 |
|ліній на кінець року | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Протяжність ліній | км | 54,9 | 56,2 | 59,3 |
|метрополітену на кінець року| | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість станцій |одиниць| 42 | 43 | 44 |
|метрополітену на кінець року| | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Довжина автомобільних | км | 1593,5 | 1596,5 | 1596,5 |
|шляхів загального | | | | |
|користування на кінець року | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість мостів і |одиниць| 145 | 145 | 145 |
|шляхопроводів на кінець року| | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість підземних |одиниць| 215 | 239 | 253 |
|переходів на кінець року | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість рухомого складу на|одиниць| 3455 | 3366 | 3368 |
|кінець року | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Загальний обсяг перевезення | млн. | 1360,5 | 1315,5 | 1321,3 |
|пасажирів | чол. | | | |
------------------------------------------------------------------
Метою розвитку міського транспортного комплексу єзабезпечення оптимальної кількості та технічного стану рухомогоскладу громадського транспорту (насамперед, завдяки оновленню тапоповненню парку трамваїв, тролейбусів, автобусів, таксі,метрополітену), підвищення якості обслуговуваняя в поєднанні зістворенням підґрунтя для швидкого, зручного і безпечноготранспортного сполучення між усіма функціональними зонами столиціна основі розширення шляхової мережі та географії рейсів,ліквідації диспропорцій між їх пропускною здатністю танеобхідністю підвищення інтенсивності руху, введення інноваційнихтехнологічно нових прогресивних технологій перевезень у місті -електричного, зокрема монорейкового транспорту.
Заходи розвитку транспортно-дорожнього комплексу міста на2005 р. включатимуть:
Оновлення та модернізацію парку рухомого складу.
Діяльність з оновлення та модернізації парку рухомого складуповинна проводитись на інноваційних засадах розвитку громадськоготранспорту міста, що передбачає проведення його капітальних іпоточних ремонтів переважно силами київських підприємств іззакупівлею тих видів комплектуючих виробів та агрегатів, якінеможливо виготовити в місті. Виробництво транспортних засобів,обладнання для обслуговування і ремонту рухомого складу, колійногогосподарства, електропідстанцій та електрозабезпечуючих мереж тощоповинно враховувати кращі світові стандарти якості (комфорт,системи кондиціювання тощо) та складний рельєф місцевості столиці,який вимагає їх специфічних конструктивних характеристик (у першучергу електротранспорту).
Важлива роль відводиться зміцненню матеріально-технічної базиремонтних підприємств, покликаних забезпечувати технічнеобслуговування громадського транспорту.
Діяльність з оновлення рухомого складу має узгоджуватись зоптимізаційними екологічно орієнтованими схемами співвідношеннярізних видів транспорту, пріоритетне місце в яких посідаєелектротранспорт, тобто метрополітен та його модифікації -монорейковий транспорт, внутрішньоміська залізниця. Поступовезменшення найбільш еколого небезпечних видів транспорту, зокремаавтобуса.
Розвиток метрополітену.
Програма розвитку метрополітену охоплює заходи щодо:
- вдосконалення автоматизованої системи проходу пасажирів;
- завершення реконструкції системи технологічногорадіозв'язку метрополітену на базі випромінюючого кабелю;
- поповнення парку вагонів (виконання
капітально-відновлювальних ремонтів вагонів і ескалаторів, заміни