Мета структурної перебудови промисловості міста полягає узастосуванні міською владою своїх можливостей у двох зустрічнихнапрямах.
З одного боку, зусилля місцевої влади будуть спрямовані назбереження і розвиток виробництв, які відповідають вимогамінноваційної політики, тобто виробляють конкурентоспроможнупродукцію:
- необхідну місту для забезпечення функціонування міськогогосподарства, яка закуповується за кошти бюджету міста, в томучислі по імпорту;
- необхідну населенню міста (товари народного споживання),яка споживається на внутрішньому ринку і завозиться в м.Київ зінших регіонів України та по імпорту;
- ліквідну на зовнішньому ринку, яка має попит за межамим.Києва, в тому числі на світовому ринку. Це - наукоємна,високотехнологічна продукція, яка виробляється або київськимивиробниками особисто, або на спільних підприємствах.
З другого боку, зусилля місцевої влади будуть спрямовані навиявлення підприємств або виробництв, які:
- застосовують екологічно небезпечні технології, забруднюютьнавколишнє середовище в місті і, при цьому, виробляють продукцію,яка не є вкрай необхідною для міста та внутрішнього ринку. Дотаких підприємств мають застосовуватись адміністративні таекономічні санкції з тим, щоб сприяти їхній реструктуризації абозакриттю;
- є хронічно збитковими, які не змогли пристосуватися дляроботи в сучасних ринкових умовах. До таких підприємств маєзастосовуватись процедура банкрутства.
4.3.3. Захист внутрішнього ринку
Реалізація ефективної промислово-інноваційної політики в м.Києві вимагає застосування поширених у міжнародній практиціметодів та засобів захисту внутрішнього ринку. На внутрішньомуринку необхідно здійснювати політику протекціонізму київськомувиробнику.
Зокрема, для всієї продукції, що завозиться на ринок міста, втому числі по імпорту, необхідно, насамперед:
- запровадити жорсткі стандарти якості, в тому числісанітарно-ветеринарні норми, а також науково обгрунтовані норми(вимоги) щодо екологічності продукції;
- запровадити сучасні системи сертифікації продукції;
- запровадити механізми квотування та ліцензування продукції; - підвищити імпортне мито на продукцію зарубіжних фірм, якаконкурує на внутрішньому ринку з аналогічною продукцієювітчизняного виробництва;
- надавати методичну та практичну допомогу київськимвиробникам у підготовці документів щодо проведенняантидемпінгових, антисубсидиційних спеціальних розслідувань щодозахисту внутрішнього ринку;
- застосування системи лізингу складних і коштовних видівтехніки, необхідної для організації ним ефективного виробництвабез значних інвестиційних витрат. Світовий досвід свідчить, що прирозвиненому лізингу витрати на першому етапі організаціївиробництва, зокрема малими підприємствам виробничого профілю,зменшуються майже у чотири рази порівняно з тим, якби необхіднутехніку і обладнання підприємцю (підприємству) довелося бзакуповувати.
З метою застосування зазначених можливостей захистувнутрішнього ринку необхідно використовувати відповідні положеннячинного законодавства, поширюючи їх на територію м.Києва.
4.3.4. Сприяння розвитку промислової інфраструктури
Формування ефективної промислової інфраструктури є однією ізнайважливіших складових регіональної структурної політики. Безнеобхідного мінімуму інфраструктурного забезпечення ефективнавиробнича діяльність в місті практично неможлива.
Тому важливим напрямом організаційної підтримки реалізаціїПрограми політики є сприяння розвитку промислової інфраструктури,до складу якої належать структурні підрозділи, які обслуговуютьпромислове виробництво і забезпечують його ефективнефункціонування. Це:
- виробничий транспорт, в тому числі внутрішньозаводський;
- шляхове господарство;
- зв'язок;
- торгівля (оптова та фірмова);
- виробничі наукові дослідження;
- система охорони праці;
- інформаційне обслуговування;
- природоохоронна техніка та технології, що забезпечуютьзбереження навколишнього природного середовища;
- складське господарство;
- система комунального забезпечення промислових підприємств; - ремонтна служба.
Обсяг розвитку кожної складової промислової інфраструктури вмісті має обумовлюватися реальними потребами промисловихпідприємств і визначатися шляхом узагальнення їхніх замовлень іпобажань.
Велике значення для забезпечення інноваційного розвиткупромисловості міста має організація достатньої кількостітехнологічних парків та забезпечення їхнього ефективногофункціонування.
На сьогодні в Україні організовано 8 технопарків, в т.ч. 6 -в м. Києві, із яких ефективно працює лише 2. Це - суттєвий недолікв інфраструктурному забезпеченні інноваційного розвиткупромисловості, бо саме на базі технопарків відпрацьовується модельприскореного функціонування інноваційного циклу: "наука -технологія - виробництво - сфера споживання".
4.3.5. Поліпшення системи управління промисловістю міста
Необхідно посилити роль державного впливу на формуваннявнутрішнього ринку. Ефективне управління розвитком промисловості врегіоні може бути забезпечено на основі застосування двохвизначальних методів:
- балансового методу;
- методу кластерного управління.
Реалізація обох цих методів можлива за умови підвищення ролідержавних (міських) органів в управлінні промисловим розвитком.Лише за таких умов промисловість міста зможе функціонувати якєдиний збалансований комплекс. Виходячи з цього, в м.Києвінеобхідно:
По-перше, забезпечити міській владі можливість здійснюватиефективне регулювання промислового розвитку на основі створенняміського промислового комплексу. Для формування ефективнопрацюючого промислового комплексу екологічно безпечних тараціонально розміщених інноваційних підприємств, які маютьвиробляти конкурентоспроможну на внутрішньому та зовнішньомуринках (ліквідну) продукцію, необхідно проведення роботи щодоприйняття до міської комунальної власності або до сфери управліннявиконавчого органу Київської міської ради (Київської міськоїдержавної адміністрації) всіх промислових підприємств (крім"казенних"), які відносяться зараз до загальнодержавної власності.Те ж саме стосується часток (паїв), які належать державі устатутних фондах акціонерних товариств, що функціонують зараз натериторії м.Києва.
Важливе значення мало б для міста повернення до складувласності територіальної громади м.Києва тих промисловихпідприємств недержавної власності (колективної та приватної), якіпротягом декількох років є збитковими, неефективно працюючими, абовзагалі знаходяться в стадії занепаду.
Для вирішення цієї проблеми необхідно відповідне законодавчерішення і тому міській владі м.Києва доцільно було б поставититаке питання перед Кабінетом Міністрів України.
По-друге, необхідно забезпечити науково обгрунтовануструктурну перебудову промислового комплексу міста на основіприйнятої концепції інноваційного розвитку промисловості.
Необхідно підкреслити, що структурна перебудова промисловостіміста повинна мати чітку цільову спрямованість.
Мета структурної перебудови промисловості міста полягає узастосуванні міською владою своїх можливостей у двох зустрічнихнапрямах.
З одного боку зусилля місцевої влади мають бути спрямовані назбереження і розвиток виробництв, які відповідають вимогамінноваційної політики, тобто виробляють конкурентоспроможнупродукцію:
- необхідну місту для забезпечення функціонування міськогогосподарства, яка закуповується за кошти бюджету міста, в томучислі по імпорту;
- необхідну населенню міста (товари народного споживання),яка споживається на внутрішньому ринку і завозиться в Київ з іншихрегіонів України та по імпорту;
- ліквідну на зовнішньому ринку, яка має попит за межамим.Києва, в тому числі на світовому ринку. Це - наукоємна,високотехнологічна продукція, яка виробляється або київськимивиробниками особисто, або на спільних підприємствах.
З другого боку, зусилля місцевої влади мають бути спрямованіна виявлення підприємств або виробництв, які:
- застосовують екологічно небезпечні технології, забруднюютьнавколишнє середовище в місті і, при цьому, виробляють продукцію,яка не є вкрай необхідною для міста та внутрішнього ринку. Дотаких підприємств мають застосовуватись адміністративні таекономічні санкції з тим, щоб сприяти їхній реструктуризації абозакриттю;
- є хронічно збитковими, які не змогли пристосуватися дляроботи в сучасних ринкових умовах. До таких підприємств маєзастосовуватись процедура банкрутства.
В результаті таких дій в місті повинна сформуватися такаструктура промислового виробництва, яка буде адекватна нагальнимвимогам ринкової економіки і забезпечувати:
- ефективне використання коштів бюджету міста, яківитрачаються для підтримки власного виробника;
- максимальне заповнення внутрішнього ринку необхідноюпродукцією, яку можуть ефективно виробляти київські виробники;
- створення нових робочих місць на інноваційно спрямованихпромислових підприємствах та підвищення рівня заробітної платизайнятих в промисловості;
- збільшення податкових надходжень до бюджету міста відпромислових підприємств - юридичних осіб та зайнятих впромисловості - фізичних осіб;
- підвищення екологічності промисловості.
По-третє, необхідно сприяти впровадженню досягненьнауково-технічного прогресу в практику роботи промисловості. Зцією метою в місті має бути створена нова, більш ефективна системавзаємовідносин КМДА з інститутами НАН України та галузевимиінститутами, які виконують, або в змозі виконувати, інноваційнінауково-технічні розробки промислового спрямування.
Аналізуючи стан промислового сектору економіки міста заостаннє десятиріччя, стає очевидним, що управління промисловістютільки за галузевими ознаками не досягає потрібного результату,тобто в основу державного регулювання повинні лягти не галузевіпринципи, а певні загальні для всіх галузей і суб'єктівпромислової діяльності принципи:
1. Управління промисловою діяльністю, виходячи з поставленихперед господарюючим суб'єктом цілей: зростання обсягіввиробництва, освоєння випуску нової продукції, зменшення витрат,експорт і т.ін.
2. Формування заходів і дій, які забезпечували б реалізаціюпоставлених цілей.
До них можна віднести:
- заходи економічного характеру - методи податковогорегулювання, митного регулювання, тарифного регулювання,цілеспрямоване формування державного і регіонального замовлення;
- заходи фінансового характеру: стимулювання розвиткуфондового ринку, надання бюджетного кредиту, підтримка лізинговихоперацій, гарантування повернення кредитів, інвестиційнерегулювання;
- заходи інституціональної спрямованості: ініціювання дійщодо реструктуризації своїх майново-земельних комплексів за участюі в інтересах територій, на яких вони розташовані; підвищенняефективності управління державною власністю в промисловості,включаючи підвищення особистої відповідальності керівниківпідприємств, приведення до ринкової ціни вартості основнихвиробничих фондів.
З метою забезпечення повноти аналізу щодо стану та діяльностіпромислових підприємств варто удосконалити методологію формуваннястатистичної інформації з промисловості.
Зокрема:
- коло підприємств, за якими здійснюється статистичнеспостереження у всіх розділах повинно співпадати. Фінансовіпоказники з промисловості визначати по колу підприємств, щоподають щомісячну звітність, за видами діяльності та районами(кількість підприємств, що мають прибуток, збиток, суми прибутку,збитку; дебіторська та кредиторська заборгованість в динаміці);
- розширити номенклатуру продукції, за якою відслідковуютьсязалишки нереалізованої продукції на складах підприємств;
- відновити річні обстеження та групування за професійним,кваліфікаційним та віковим складом трудових ресурсів;
- відображати в статистичній звітності закупки по імпортукомплектуючих та деталей, матеріалів та сировини для виробничихпотреб.
4.3.6. Організація промислово-інноваційного розвитку наоснові комплексу міських програм
Основним організаційно-правовим інструментом реалізаціїПрограми розвитку промисловості м.Києва на інноваційній основі єскладання системи (комплексу) підпрограм, які повинні спрямовуватидіяльність усіх підрозділів міської влади та всіх суб'єктівринкової економіки в столиці в єдиному напрямі для досягненняосновної мети - ефективного забезпечення потреб міськогогосподарства та населення міста конкурентоспроможною промисловоюпродукцією на основі модернізації та структурної перебудовивиробничого потенціалу міста, зниження його енерго- таматеріалоємності, підвищення ефективності та екологічностівиробництва. Зазначені підпрограми є програмами нижчого рівнявідносно цієї Програми.
Комплексний підхід до розробки певного набору локальнихцільових підпрограм промислового розвитку в місті полягає в тому,що всі ці програми мають розроблятися в єдиній системі, яказабезпечить можливість вирішення конкретних цілей кожної програмишляхом реалізації заходів як даної програми, так і доповнюючих(забезпечуючих) їх заходів, які містяться в інших цільовихпрограмах.
Тобто заходи різних програм повинні доповнювати один одного,конкретизувати завдання програм, або сприяти їхньому виконанню.
Всі підпрограми мають розраховуватися на їхнє виконання вєдиному часовому періоді, зокрема в період до 2006 року, а потім -до 2011 року.
Система програмного регулювання здійснення
промислово-інноваційної політики в місті має включати:
- районні програми інноваційного розвитку промисловості;
- галузеві програми інноваційного розвитку промисловості;
- цільові програми випуску інноваційної київської продукції; - функціональні програми забезпечення інноваційного розвиткупромисловості.
Всі зазначені підпрограми доцільно розробляти в межахконцепції промислово-інноваційного розвитку з урахуваннямпервинної інформації, отриманої від промислових підприємствм.Києва.
Кожна з підпрограм, що відноситься до певної групи (іззазначених), має розроблятися на єдиній методологічній основі, заєдиною структурою та формами для того, щоб була практичнаможливість співставлення цих програм та спільного використанняїхніх заходів для досягнення визначених цілей.
В основу цієї Програми покладено районні програми розвиткупромисловості на інноваційній основі.
Основна мета галузевих програм - збереження та розвитоквиробничого та кадрового потенціалу галузей промисловості вм. Києві.
Для розробки галузевих програм інноваційного розвиткупромисловості міста необхідно:
- провести структурування (розподіл) промислових підприємствміста (великих, середніх, малих), незалежно від форми власності,по галузях промислової (або за напрямами виробничої) діяльності.
Ця робота має бути проведена на основі відповідноїкомп'ютерної програми. В результаті будуть сформовані перелікивсіх промислових підприємств кожної галузі, які функціонують вмісті та створиться банк даних вихідної інформації за необхіднимипоказниками:
- визначити номенклатуру продукції, що відноситься до кожноїгалузі промисловості, яка закуповується за кошти бюджету міста;
- провести співставлення потреб міста в кожному видіпродукції, яка щорічно закуповується, з виробничими можливостямикиївських підприємств даної галузі промисловості;
- оцінити рівень конкурентоспроможності продукції київськихпідприємств, за встановленою номенклатурою, на внутрішньому ринку;
- розробити бізнес-план розвитку даної галузі промисловості зпріоритетом - задоволення потреб міста та населення в продукціїгалузі.
До системи галузевих програм повинні входити програмиінноваційного розвитку всіх галузей промисловості, підприємстваяких функціонують на території міста, зокрема:
- програма інноваційного розвитку машинобудування;
- програма інноваційного розвитку деревообробноїпромисловості;
- програма інноваційного розвитку целюлозно-паперовоїпромисловості;
- програма інноваційного розвитку промисловості будівельнихматеріалів;
- програма інноваційного розвитку легкої промисловості;
- програма інноваційного розвитку харчової промисловостітощо.
Важливим інструментом формування ефективної структурипромислового виробництва в місті мають стати цільові товарні абонавіть більш конкретні номенклатурні програми створенняконкурентоспроможної продукції, яка має реалізовуватися (матипопит) на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Основна мета цільових товарних програм - забезпеченнядинамічного розвитку виробництва в м.Києві певних номенклатурнихгруп (або видів) продукції, конкурентоспроможної на внутрішньомута зовнішньому ринках, виробництво якої обумовлюється об'єктивновизначеною виробничою спеціалізацією міста, пов'язаною з наявністюефективного обладнання та висококваліфікованих працівників.
До складу таких програм могли б бути включені, наприклад:
- програма "Київський одяг";
- програма "Київський трамвай";
- програма "Київський автобус";
- програма "Київські меблі";
- програма "Київські полімерні матеріали";
- програма "Київські будівельні матеріали" тощо.
Формування цільових програм товарного спрямування доцільноробити за номенклатурними групами продукції імпортозамінюючого таекспортоорієнтованого виробництва з урахуванням побажань тапропозицій підприємств - виробників кінцевої продукції.
Спеціалізація підприємств галузі на виробництві конкретноїпродукції дозволяє більш повно використовувати досягненнянауково-технічного прогресу як на головних підприємствах, так і напідприємствах-суміжниках.
Принциповою схемою організації виробництва інноваційноїпродукції має стати чітко налагоджена система кооперації, колинавколо підприємства, що спеціалізується на випуску кінцевоїпродукції, об'єднуються підприємства, в тому числі малі, різнихформ власності, які виробляють окремі комплектуючі на замовленняголовного виробника.
Основна мета розробки функціональних програм - сприянняінноваційному розвитку промисловості міста, створення необхіднихдля цього умов, в тому числі шляхом визначення конкретних цільовихрезультатів промислової діяльності.
До складу функціональних програм включаються:
По-перше, "Програма імпортозаміщення на внутрішньому ринкум.Києва".
Розробити і реалізовувати в місті програму імпортозаміщеннянеобхідно з метою зниження рівня залежності економіки міста відпривізної, в тому числі імпортної продукції. Суть проблеми полягаєу забезпеченні пріоритету внутрішнього ринку над зовнішнімспрямуванням виробництва. Київські підприємства повинні бутизацікавленими поставляти власну продукцію, насамперед навнутрішній ринок;
По-друге, "Програма нарощування експортного потенціалупромисловості м.Києва".
Розробити і реалізовувати в місті програму нарощуванняекспортного потенціалу міста необхідно для створення нових робочихмісць, а також для поліпшення торговельного балансу та отриманнявалютних надходжень до бюджету міста. В реалізації цієї програмиміська влада могла б сприяти київським підприємствам шляхом:
- допомоги у пошуках ринків збуту продукції, яку вонивиробляють на рівні світових стандартів, а також інноваційноїпродукції;
- допомоги у рекламуванні продукції київських виробників насвітовому ринку, а також на ринках України та країн СНД;
- допомоги щодо проведення або участі у міжнародних виставкахта ярмарках для представлення (презентації) власної інноваційноїпродукції.
Робота в цьому напрямі може бути організована черезторговельних представників України в посольствах інших країн, абочерез торговельних представників посольств зарубіжних країн вм.Києві.
Крім зазначених вище, до складу функціональних програм моглиб увійти:
- програма енергозбереження в промисловості;
- програма "Київська якість";
- програма екологізації промисловості міста;
- програма конверсії промислових підприємств ВПК;
- програма щодо організації системи послуг, спрямованих насервісне обслуговування та ремонт високотехнологічної продукції,яку виробляють на київських підприємствах, а також здійснення, принеобхідності, сервісно-ремонтного обслуговування виробничихпотужностей промислових підприємств. Таким уявляється складпідпрограм щодо практичної реалізації програми вищого рівнярозвитку промисловості м.Києва на інноваційній основі.
4.4. Економічні механізми реалізації Програми
Для реалізації промислової політики на інноваційній основіпромислові підприємства міста потребують економічної, передусімфінансової, допомоги з боку міської влади. Ця допомога матиме такіформи:
- пільги щодо земельного податку, які передбачені, зокрема,ст.12 Закону України від 03.07.97 N 2535-XII ( 2535-12 ) "Проплату за землю";
- пільги щодо місцевих податків та зборів, які передбачені,зокрема, ст.18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93N 56-93 ( 56-93 ) "Про місцеві податки і збори";
Як основні джерела фінансування заходів Програмипередбачаються:
- власні кошти підприємств - 1,0 млрд.грн., (52,6% загальноїсуми),
- кредити банків - 0,74 млрд.грн. (38,9%),
- інвестиції зацікавлених організацій - 0,15 млрд.грн.(7,9%).
- з державного бюджету передбачається фінансуванняінноваційних заходів державних і казенних підприємств в сумі 0,01млрд.грн.: Національного центру ім. О.Довженка, Київськогодержавного заводу "Буревісник", республіканського будинкузвукозапису УТОС, НДІ транспортної електроніки, Київськогоказенного експериментального протезно-ортопедичного підприємствата казенного заводу "Радіовимірювач".
Програма передбачає фінансування окремих напрямів їїреалізації за рахунок коштів міського бюджету:
- часткова компенсація сплачених відсотків за отриманібанківські кредити для впровадження найбільш вагомих та ефективнихзаходів - 123,4 млн.грн., з них у 2004 р.- 30,4 млн.грн., у 2005р. - 42,0 млн.грн., у 2006 р. - 51,0 млн.грн.;
- з метою забезпечення наукових розробок інноваційногоспрямування і для подальшого їх впровадження на промисловихпідприємствах міста передбачається фінансування таких розробок внаукових закладах системи Національної Академії наук України вмежах 5-6 млн.грн. щорічно;
- розвиток та функціонування інноваційної інфраструктурипотребує на 2004-2006 роки. 3,35 млн.грн., в т.ч. на 2004 р. -0,94 млн.грн., на 2005 р. - 1,41 млн.грн., на 2006 - 1,00 млн.грн.
В подальшому передбачається по країні в цілому забезпечитипоетапне збільшення бюджетних асигнувань на наукові розробки напершому етапі - не менше 1,5-1,7% від ВВП; на другому - 2,0-2,5%.Тенденція щодо збільшення асигнувань на наукові дослідженняпередбачається і в м.Києві.
Крім того, в місті передбачається:
- запровадження цільової інвестиційної політики в напрямі їїінноваційного спрямування, в тому числі встановлення спеціальногорежиму інвестування. Міська структурна політика спрямована наструктуризацію промисловості у заданих інноваційною політикоюнапрямах. Для її практичної реалізації необхідно, щоб інвестиційнаполітика в промисловості була підпорядкована цілям і напрямамструктурної перебудови промисловості. Це означає, що місцевезамовлення та інвестиції повинні направлятися на реалізаціюпроектів, які відповідають завданням структурної політики;
- створення фінансово-науково-промислових груп, здатнихпродукувати високотехнологічні конкурентоспроможні товари тапослуги;
- сприяння в отриманні кредитів від іноземних фінансовихорганізацій згідно із Законом України "Про режим іноземногоінвестування" від 19.03.1996 N 93/96-ВР ( 93/96-ВР ). Важливимнапрямом економічної підтримки власного виробника є отриманняінвестиційних кредитів від іноземних компаній та міжнароднихфінансових організацій під конкретні проекти. Насамперед, цеможуть бути: проекти щодо виробництва унікальноївисокотехнологічної продукції (для подальшої її спільноїреалізації на світовому ринку); проекти, що забезпечуютьенергозбереження в промисловості; проекти, які спрямовані назахист зовнішнього середовища. Отримання кредитів значною міроюзалежить від авторитету місцевої влади, її гарантій та можливостейпайової участі у реалізації конкретних проектів. Тому міська владам.Києва повинна брати участь у реалізації лише тих проектів, якімають суттєвий інтерес для міста, і лише після укладаннявідповідної угоди з потенційним отримувачем кредиту з визначеннямвзаємних зобов'язань та відповідальності. Тільки на такій основіміській владі доцільно витрачати час і кошти на пошук і відповідніпереговори з іноземними партнерами, допомагати підприємству урозробці бізнес-планів тощо;
- венчурне фінансування науково-технологічних розробок тавипуску інноваційної продукції.
Міська влада буде надавати виробничі приміщення длярозміщення необхідних місту виробництв малим підприємствам зарахунок вільних площ, або тих, що звільняються, на підприємствахта в будинках комунальної власності, а також на об'єктах іншихформ власності, переданих в управління виконавчому органуКиївської міської ради (Київській міській державнійадміністрації), в тому числі в акціонерних товариствах, встатутних фондах яких є частка майна, якою управляє міська влада.
Щодо вільних площ на підприємствах та в будинках недержавнихформ власності, на які міська влада не має безпосереднього впливу,то вона може лише інформувати всіх зацікавлених виробників щодоіснування таких площ (за наявності необхідної інформації).
Перспективним є виділення приміщень для розміщення малихпідприємств інноваційного спрямування у вищих навчальних закладахабо науково-дослідних інститутах. В такому разі діловеспівробітництво цих структур буде більш перспективним черезвзаємозацікавленість у створенні інноваційних технологій таконструкцій та в їхній практичній реалізації на взаємовигіднихзасадах.
Налагодженню ефективної виробничої кооперації сприяє такожрозміщення малих підприємств на вільних площах великих промисловихпідприємств, які виробляють кінцеву продукцію.
4.5. Соціальна політика в промисловості
Соціальна політика передбачає комплекс державних заходів,спрямованих на створення умов для всебічного гармонійного розвиткулюдини. Основними завданнями соціальної політики у сферіпромисловості є:
поступове підвищення до прожиткового мінімуму розмірумінімальних ставок окладів, перехід до науково обгрунтованогонормування праці та запровадження як обов'язкового соціальногостандарту регульованого державного мінімуму погодинної заробітноїплати;
впровадження сучасних механізмів стимулювання
високопродуктивної праці, формування та розповсюдження промислової
культури інноваційного типу;
забезпечення оптимальної міжпрофесійної, міжкваліфікаційної,міжпосадової, міжгалузевої диференціації заробітної плати;
удосконалення колективно-договірного регулювання оплатипраці;
розвиток гнучких форм зайнятості, створення робочих місць знеповним робочим днем.
4.6. Кадрова політика в промисловості
Кадрова політика в умовах активізації промислового розвиткумає бути спрямована на істотне поліпшення забезпеченості галузейпромисловості висококваліфікованими кадрами.
Міська влада буде допомагати промисловим підприємствам містау підготовці кадрів шляхом організації навчання:
- керівників та службовців підприємств - принципам роботи вумовах ринкової економіки та сучасним методам управління, в томучислі мистецтву маркетингу та проведення ділових переговорів,зокрема передконтрактних;
- інженерно-технічних працівників - досягненнямнауково-технічного прогресу та шляхам їхнього впровадження увиробництво;
- робітників - новим професіям та роботі на новітньомуобладнанні, в тому числі зарубіжного виробництва.
В процесі навчання та підвищення кваліфікації кадрів у всіхвипадках особливо ефективним вбачається закордонне стажування.
Кадрова політика передбачає також:
підвищення рівня та вдосконалення системи оплати працінауково-технічних працівників відповідно до наукового ступеня,кваліфікації та соціального значення професійної орієнтаціїнауковця;
підвищення ефективності роботи з кадровим резервом, активневпровадження іноземного досвіду з питань підготовки,перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
формування державного замовлення на підготовку спеціалістів,розширення підготовки кадрів вищої кваліфікації в зарубіжнихнавчальних закладах.
Крім того, особлива увага буде приділятися забезпеченнюздорових та безпечних умов праці на підприємствах.
4.7. Екологічна політика в промисловості
Здійснення ефективного промислово-інноваційного розвиткуорганічно пов'язано із проведенням послідовної політикиекологізації промислового виробництва. У зв'язку з цим, міськавлада передбачає:
- послідовний перехід на міжнародні стандарти екологічноїбезпеки;
- економічне стимулювання ресурсо- та енергозбереження напромислових підприємствах, впровадження екологічно чистих іприродовідновлюваних техніки та технологій, розширеннязастосування технологій, у яких використовуються ресурси, щовідновлюються;
- випереджувальна модернізація та поступове згортанняекологічно шкідливих виробництв згідно з Генеральним планомм. Києва на період до 2020 року ( ra0370023-02 );
- формування ринку екологічних робіт та послуг, організаціявиробництва в місті та ринку приладів, засобів автоматизації таустаткування для охорони довкілля.
5. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ
Перехід до інноваційного типу розвитку економіки значноюмірою залежить від того, наскільки інноваційна стратегіяреалізується в галузях її промислового сектору, бо саме тутстворюється матеріально-технічна база науково-технологічної основивсієї економіки міста.
Заходи з реалізації міської Програми розвитку промисловостіна інноваційній основі до 2006 року спрямовані на формування новоїструктури міської промисловості з метою розширення можливостейпромислових підприємств випускати конкурентоспроможну продукцію,задовольняючи якісно зростаючі потреби міського господарськогокомплексу та особистого споживання населення.
Пріоритетність заходів, запропонованих підприємствами міста,щодо організації виробництва інноваційної продукції визначалась затакими напрямами:
- суспільна значимість продукції (виробництво ліків,медичного обладнання);
- відповідність цілям і завданням держави (збільшення випускуекспортоспроможної продукції, зменшення енерговитрат, ліквідаціябезробіття);
- відповідність нормам екологічної безпеки.
Із 419 заходів з реалізації міської Програми розвиткупромисловості на інноваційній основі найбільше за кількістю іочікуваним обсягом виробництва продукції належать до галузімашинобудування. З них найбільш значимі: освоєння випуску літакаТУ-334 на КДАЗ "Авіант", розробка технології виробництвамоторно-колісної пари для електрорухомого складу на КЕВРЗ, випускнових моделей мотоциклів, мопедів та велосипедів на Мотоциклетномузаводі, розробка і освоєння випуску нової продукції та освоєннянових технологічних процесів на ДП "Київський державний завод"Буревісник", випуск комп'ютерів на СП "Квазар-Мікро", розробка іосвоєння виробництва побутових радіоелектронних виробів на ВАТ"Меридіан".
Діяльність виробничих об'єктів, створення яких передбаченоПрограмою, буде мати позитивні економічні наслідки (табл. 1).
Таблиця 1
ОЦІНКА ОЧІКУВАНИХ ЕКОНОМІЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ М.КИЄВА
НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ ДО 2006 РОКУ
------------------------------------------------------------------
| N | Економічні фактори, що характеризують |Одиниці | За |
|з/п | результати здійснення Програми | виміру | 2003-2006|
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 1. |Обсяг випуску продукції від реалізації |млн.грн.| 9518 |
| |заходів Програми | | |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 2. |Фонд оплати праці на випуск додаткової |млн.грн.| 954 |
| |продукції | | |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 3. |Обсяг фінансування заходів Програми |млн.грн.| 2043 |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 4. |Прибуток від додаткового випуску |млн.грн.| 507 |
| |продукції | | |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 5. |Кількість створених робочих місць | од. | 8922 |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 6. |Соціальні нарахування на фонд оплати |млн.грн.| 362 |
| |праці | | |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 7. |Прибутковий податок з громадян |млн.грн.| 175 |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 8. |Податок на прибуток підприємств |млн.грн.| 138 |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
| 9. |Податок на додану вартість |млн.грн.| 584 |
|----+---------------------------------------+--------+----------|
|10. |Додаткові надходження до бюджету та |млн.грн.| 1259 |
| |соціальних фондів | | |
------------------------------------------------------------------
Складовими економічних результатів від реалізації Програмиможна вважати як показники, що входять до кола інтересіввиробника, так і фактори, що стосуються розвитку міськогогосподарства та інтересів держави, а саме:
- збільшення обсягів виробництва як на підприємствах -виробниках кінцевої продукції, так і на тих, що поставлятимутьсировину, матеріали і комплектуючі;
- створення нових робочих місць;
- розширення бази оподаткування;
- збільшення експорту продукції;
- використання не повністю задіяних виробничих площ;
- зменшення витрат валюти у зв'язку з випускомімпортозамінюючої продукції;
- прискорення адаптації підприємств до роботи в умовах вступуУкраїни до СОТ;
- створення умов для впровадження досягненьнауково-технічного прогресу.
При визначенні очікуваних економічних результатів особливаувага приділялась реальності розрахунків з метою недопущеннязавищення результатів.
Обсяг продукції, яку передбачається випустити в результатіздійснення програмних заходів, складе 9,5 млрд.грн., в тому числі:
у 2003 році - 0,5 млрд.грн.;
у 2004 році - 1,9 млрд.грн.;
у 2005 році - 3,0 млрд.грн.;
у 2006 році - 4,1 млрд.грн.
Завдяки виконанню Програми планується досягти інноваційностіпромислової продукції у 2003 році - 16,1%, у 2004 році - 28,4%, у2005 році - 37,0%, у 2006 році - 39,4%. Це створить базу длядосягнення у 2011 році випуску інноваційної продукції в обсязі, щоскладе 70% від загального обсягу виробництва.
За умови виконання заходів Програми фінансові витрати будутьокуплені, за даними підприємств, в основному, протягом 1-3 років,лише деякі з них - протягом 5 років.
Необхідні кошти для фінансування заходів, включених доПрограми, у 2003-2006 рр. складають 2,0 млрд.грн. З них за рахуноквласних коштів підприємств передбачається профінансувати переважнучастину заходів, фінансування інших заходів передбачається зарахунок кредитів та інвестицій зацікавлених організацій,державного бюджету.
Розрахунок надходжень до бюджету у зв'язку зі збільшеннямобсягів виробництва інноваційної продукції здійснювавсяпідприємствами та розробниками Програми з урахуванням такихпараметрів:
середня рентабельність виробництва - 10,7%;
ставка податку на прибуток - 30%;
нарахування на фонд оплати праці - 38% (32% - до пенсійногофонду, 2,9% - до фонду соціального страхування, 2,1% - до фонду позапобіганню безробіттю, 1% - до страхового фонду від нещаснихвипадків на виробництві).
Фонд оплати праці визначений виходячи з даних підприємствщодо збільшення чисельності працівників у зв'язку з освоєннямнової продукції і розмірів середньої заробітної плати на цихпідприємствах.
Сума прибуткового податку визначена з таких розрахунковихставок: у 2003 році - 17%, у 2004 році - 13%, у 2005-2006 роках -15%.
Сума податку на додану вартість - із ставки 20%.
Частина продукції буде випускатися на діючих робочих місцях,завдяки зростанню продуктивності праці і підвищенню заробітноїплати.
В результаті виконання заходів, передбачених районнимипрограмами, очікується створення майже 9 тисяч робочих місць,збільшення експорту продукції на 1,4 млрд.грн. Додатковінадходження до бюджетів усіх рівнів складуть 1,3 млрд.грн.Реалізація заходів Програми забезпечить досягнення показників,передбачених завданнями Державної програми розвитку промисловостіна 2003-2011 роки ( 1174-2003-п ), якими передбачаєтьсязабезпечити у порівнянні з 2002 роком:
- середньорічні темпи приросту
промислового виробництва: за 2003-2006 р.р. - 8,0%
за 2007-2011 р.р. - 6,6%
- збільшення обсягів промислового
виробництва: у 2006 р. - в 1,3 раза
у 2011 р. - в 1,8 раза
- підвищення рентабельності
промислової продукції: у 2003 р. - на 4,5%
у 2006 р. - на 9,2%
у 2011 р. - на 15%
- темпи щорічного зростання
інвестицій в основний капітал: до 2004 р. - 10-12%
у 2005-2011 р. - 10-12%
- виділення централізованих капіталовкладень на інноваційнийрозвиток в обсязі 1,5-2% від ВРП, що виробляється в м.Києві;
- фінансування у 2004 р. - в обсягах не менш, ніж 1,5-1,7%
науки: від ВРП
у 2005-2011 р.р. - 2,0-2,5% від ВРП
6. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ,
МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ ПРОГРАМОЮ
З метою забезпечення реалізації Програми необхідно:
1. Довести затверджену Київською міською радою Програму довсіх промислових підприємств, що функціонують в місті (великих,малих, середніх) усіх форм власності. Опублікувати Програму взасобах масової інформації.
2. Розробити класифікатор промислових підприємств міста, втому числі середніх та малих, усіх форм власності з метоюзабезпечення їхнього групування в усіх необхідних розрізах іотримання необхідних характеристик промислового потенціалу містамашинним способом. Створити відповідний банк даних.
3. Розробити класифікатор науково-дослідних та проектнихінститутів, що функціонують в місті з переліком здійснених ними,або такими, що розробляються, інноваційними розробками з метоювикористання цієї інформації при формуванні практичних заходівщодо забезпечення інтеграції науки у виробництво. Створитивідповідний банк даних.
4. Розробити методичні принципи проведення поглибленогоаналізу стану промислового розвитку в місті:
4.1. Розробити форму та показники вихідної інформації, якунеобхідно отримувати від підприємств, для поглибленого аналізустану розвитку промисловості в м.Києві.
4.2. Розробити математичне та програмне забезпечення машинноїобробки первинних форм інформаційних даних.
5. Організувати постійне (щорічне) проведення поглибленогоаналізу стану промислового розвитку міста і обгрунтовувати(визначати) проблеми, що мають стримуючий (загрозливий) характер,з їхньою характеристикою переважно в кількісному вимірі.
Розробляти пропозиції (заходи) щодо їхнього вирішення.
6. Організувати розробку територіальних матеріальних балансівза визначеною номенклатурою:
6.1. Провести збір необхідної вихідної інформації відголовних управлінь, управлінь, відділів та інших підрозділіввиконавчого органу Київської міської ради (Київської міськоїдержавної адміністрації), районних у м.Києві державнихадміністрацій, комунальних підприємств щодо потреб в промисловійпродукції.
6.2. Провести збір необхідної інформації від промисловихпідприємств-виробників щодо виробничих можливостей задоволенняпотреб міста в промисловій продукції.
6.3. Провести необхідні балансові співставлення і розрахункита визначити обсяги дефіциту або залишків власного виробництва вмісті порівняно з міськими потребами.
7. Розробити галузеві програми інноваційного розвитку запереліком галузей промисловості, встановленим Головним управліннямпромисловості, транспорту та зв'язку виконавчого органу Київськоїміської ради (Київської міської державної адміністрації).
8. Розробити цільові програми випуску інноваційної продукціїв м.Києві за переліком номенклатурних позицій, або груп,визначених Головним управлінням промисловості, транспорту тазв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київськоїміської державної адміністрації). При визначенні пріоритетнихпрограм необхідно керуватися положеннями Закону України "Пропріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" ( 433-15 ).
9. Розробити функціональні програми забезпеченняінноваційного розвитку промисловості в м.Києві за перелікомпроблем, визначених Головним управлінням промисловості, транспортута зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київськоїміської державної адміністрації).
10. Посилити контроль за якістю товарів, що завозяться натериторію м.Києва, в тому числі імпортуються, не допускатипрактики делегування функцій державного контролю якості іноземниморганізаціям та комерційним структурам.
11. Запровадити в місті систему постійного моніторингукон'юнктури внутрішнього ринку як інформаційної бази дляобгрунтованого коригування та уточнення міськоїпромислово-інноваційної політики.
12. Провести коригування всіх діючих міських програм зурахуванням визначених пріоритетів промислово-інноваційногорозвитку та термінів виконання заходів міської Програмипромислово-інноваційного розвитку. Узгодити заходи цих програм,які стосуються промисловості міста, із завданнями основноїпрограми.
13. Для управління Програмою створити спеціальнийколегіальний робочий орган - Координаційну раду при заступникуголови Київської міської державної адміністрації, начальнику
Головного управління промисловості, транспорту та зв'язку.Головна функція Координаційної ради - об'єднання виконавцівПрограми в єдину організаційно-економічну систему, орієнтовану надосягнення цілей, що визначені для даної Програми, такоординування їх взаємодії.
