Про затвердження міської комплексної цільової програми "Освіта Києва. 2019 - 2023 роки"

У м. Києві сконцентровано потужний науковий, інтелектуальний, культурний висококваліфікований кадровий потенціал, який має стати стратегічною основою для формування інноваційної моделі розвитку столиці. Професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища та післядипломна освіта в цьому процесі відіграє одну із ключових ролей, оскільки розвиток економіки й суспільства в сучасних умовах залежить від фахової компетентності та рівня професійної кваліфікації виконавців визначених завдань. Заклади освіти є невід'ємною складовою освітнього та економічного простору міста. Від забезпечення системної управлінської діяльності у закладах вищої та професійної (професійно-технічної) освіти, моніторингу процесів, що відбуваються на ринку праці столиці, залежить якість професійної підготовки молодих фахівців, їх мобільність та конкурентоспроможність на ринку праці.

Однією із основних проблем формування сфери вищої та професійної (професійно-технічної) освіти є невідповідність обсягів і структури прийому та випуску студентів, учнів фактичній потребі на ринку праці. Ситуація на ринку праці столиці є однією із найкращих серед регіонів країни, однак її характерною ознакою є формування пропозиції трудових ресурсів у слабкому взаємозв'язку з поточною ситуацією на ринку.

Причиною такої ситуації є недоліки в прогнозуванні потреби ринку праці у фахівцях з вищою та професійно-технічною освітою на середньо- та довгострокову перспективу. Наслідком цього є формування регіонального замовлення на майбутні роки у відриві від попиту на ринку праці, відставання змісту навчання та освітніх програм, компетентісних характеристик випускників, їх навичок та вмінь, а також кваліфікацій педагогічного складу та матеріально-технічної бази від сучасних потреб ринку праці. Тому головним завданням формування регіонального замовлення на підготовку кадрів для ринку праці стає досягнення збалансованості попиту та пропозиції кадрів.

Ринок освітніх послуг не встигає реагувати на динамічні зміни ринку праці, пов'язані із сучасними, інноваційними напрямами розвитку технологій, виникненням нових професій тощо. Це поглиблює дисбаланс між потребою ринку праці та освітніми можливостями закладів освіти у професійно-кваліфікаційному розрізі. Сьогодні спостерігається ситуація, коли, при забезпеченні закладами освіти достатнього обсягу випуску, роботодавці свідчать про нестачу кваліфікованих кадрів. Особливо гостро відчувається потреба у конкурентоспроможних фахівцях та робітничих кадрах із сучасною освітою, яка повинна враховувати тенденції розвитку перспективних секторів економіки.

Недостатність заходів з популяризації професій, зокрема, робітничої сфери, призводить до необґрунтованого проектування обсягів та структури замовлення на підготовку кадрів, перевантаження сектора підготовки закладами вищої освіти спеціалістів економічних, правових спеціальностей, фахівців для державного управління, фінансової та страхової діяльності, в той час як на ринку праці з'являється потреба у підготовці фахівців та робітничих кадрів нового формату, які отримують нові робітничі професії та спеціальності, що відповідають інноваційній моделі розвитку територій. Це спричиняє перенасиченість та структурні перекоси випуску, довготривале домінування на ринку праці пропозиції економічних та правових спеціальностей та надмірну складність працевлаштування за отриманим фахом.

Складну ситуацію з працевлаштуванням за фахом випускників закладів освіти, які фінансуються з бюджету столиці, ускладнює ще й те, що випуск фахівців у столиці забезпечують і державні інституції, і приватні виші, випускники яких значною мірою забезпечують потреби столичного ринку праці. За даними Головного управління статистики у м. Києві, частка прийому та випуску студентів закладів вищої освіти, які здобувають освіту за рахунок бюджету м. Києва, в останні роки не перевищувала 3 % (у 2015/2016 та 2016/2017 - 2,4 %; у 2017/2018 навчальному році - 2,3 % загального обсягу прийому та випуску у закладах вищої освіти столиці). З приєднанням закладів фахової передвищої освіти до мережі закладів освіти, що фінансуються з бюджету м. Києва, передбачається несуттєве збільшення такої частки.

Крім значного обсягу контингенту випускників, що здобувають освіту у державних, комерційних та інших закладах вищої освіти, що не фінансуються з бюджету міста, які залишаються у столиці і посідають вакантні місця, на реальний попит на кваліфікованих працівників та пропозицію робочих місць впливає чинник неформальної зайнятості населення, яка охоплює робочі місця у всіх секторах економіки. За офіційними даними Державної служби статистики України, частка неформально зайнятих осіб у загальній кількості зайнятого населення на ринку праці м. Києва у 2017 році становила 13,1 % (середній показник по Україні - 22 %). Серед неформально зайнятого населення дві третини (понад 66 %) становили особи, які мали професійно-технічну та повну загальну середню освіту. Натомість, серед офіційно зайнятого населення переважали особи з вищою освітою, включно із повною, базовою та неповною вищою освітою (61,2 %).

Попри відсутність кореляції між потребою підприємств у працівниках та пропозицією трудових ресурсів на ринку праці, яка забезпечується, зокрема, закладами освіти м. Києва, аналіз основних показників його формування за останні роки свідчить про зменшення напруженості та диспропорцій між попитом та пропозицією. Так, якщо, починаючи з 2012 року, спостерігалась тенденція із щорічним істотним зростанням кількості безробітних та скороченням вільних вакантних посад на ринку праці (навантаження на вільне робоче місце сягнуло максимальних значень до 4,3 осіб у 2015 році), то в подальші роки співвідношення обсягів зареєстрованого безробіття та потреби підприємств у працівниках на заміщення вільних вакантних посад змінилося в сторону зменшення - до 2,1 осіб зареєстрованих безробітних на 1 вільне робоче місце (вакантну посаду) у 2016 році та 1,4 - у 2017 році.

Станом на 1 січня 2018 року у базі даних столичної служби зайнятості налічувалося 6635 вакансій, що на 21,4 % більше, ніж на 1 січня 2017 року. Найбільший попит роботодавців спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом, а також фахівців та професіоналів (відповідно 17,4 %, 14,8 % та 14,5 % загальної кількості вільних вакансій на кінець року), найменший - на представників найпростіших професій та осіб без професії. За професійними групами частка додаткової потреби на кваліфіковані кадри, підготовка яких здійснюється у професійних (професійно-технічних) закладах освіти, в загальному обсязі додаткової потреби на ринку праці столиці на кінець 2017 року становила 48,9 %. За видами економічної діяльності у 2017 році майже кожна п'ята вакансія пропонувалась в оптовій та роздрібній торгівлі (19 %), у державному управлінні й обороні (12,2 %), на транспорті (11,2 %), на підприємствах та установах переробної промисловості (11 %). При цьому найбільша кількість претендентів на одне вільне робоче місце спостерігалася у сфері фінансової та страхової діяльності (15 осіб), постачанні електроенергії, газу та пари та сфері інформації та телекомунікації (6 осіб), а найменша - у сферах водопостачання, транспорту, охорони здоров'я.

Показники формування ринку праці, зокрема, додаткова потреба у фахівцях, яка відповідає кількості вільних вакансій на ринку праці на кінець року, є орієнтиром для формування обсягів і структури контингенту закладів освіти. Необхідно відмітити, що щорічний обсяг замовлення на підготовку кадрів, спрямований на забезпечення додаткової потреби на ринку праці, формується на рівні близько 10 тис. осіб, з яких частка робітничих кадрів та фахівців, що випускаються з професійно-технічних закладів освіти, становить близько 55 %, частка фахівців, підготовка яких здійснюється закладами фахової передвищої та вищої освіти, - майже 45 % загального обсягу щорічної підготовки кадрів.

Тенденції розвитку ринку праці свідчать про можливий перерозподіл трудових ресурсів та збільшення частки потреби у робітничих професіях у загальному обсязі вільних вакансій. Протягом останніх років спостерігається стала тенденція до зниження потреби у законодавцях, вищих державних службовцях, керівниках та менеджерах. Натомість суттєво зростає потреба роботодавців у працівниках робітничих професій, отримання яких забезпечується закладами професійної (професійно-технічної) освіти м. Києва, зокрема, потреба у робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин, зростає попит на робітничі професії, пов'язані з наявністю високого рівня кваліфікації.

Складність і різноманітність чинників, які впливають на ринок праці, потребують постійної системної роботи в напрямі моніторингу процесів, що відбуваються на ринку праці столиці, та відповідного реагування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за участю роботодавців та закладів освіти.

Метою формування регіонального замовлення є:

- реалізація регіональної політики у сфері забезпечення та розвитку кадрового потенціалу шляхом системного моніторингу потреб ринку праці, визначення прогнозних якісних та кількісних параметрів розвитку трудового потенціалу, обсягів зайнятості, рівня безробіття населення та формування регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів з максимальним урахуванням економічних інтересів столиці;

- підвищення орієнтації галузі освіти на потреби ринку праці шляхом врегулювання відносин, які складаються за участю органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та соціальних партнерів при формуванні і розміщенні регіонального замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

- забезпечення цільового ефективного використання коштів бюджету міста Києва в частині підготовки фахівців із професійною (професійно-технічною) та вищою освітою з урахуванням регіонального замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.

Вдосконалення взаємозв'язків системи вищої та професійної (професійно-технічної) освіти і потреб ринку праці є головним пріоритетом його розвитку. Регіональний підхід до формування кадрового потенціалу, передбачений концептуальними засадами реформування професійної освіти України, зокрема, стимулює діагностику стану і перспектив розвитку економіки з врахуванням освітніх можливостей та вимог роботодавців, зацікавлених у забезпеченні кадрових потреб економіки, та, у кінцевому підсумку, спрямований на забезпечення відповідності освітніх пропозицій реальним потребам економіки шляхом формування гнучкої системи освіти, яка швидко реагує на потреби ринку праці.

З метою реалізації завдань та заходів Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року необхідно здійснювати професійну підготовку робітничих кадрів (кваліфікований робітник та молодший спеціаліст) у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахівців, наукових, науково-педагогічних кадрів у закладах фахової передвищої, вищої освіти, а також підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у закладах вищої освіти, закладах післядипломної освіти шляхом формування регіонального замовлення, орієнтованого на потреби ринку праці у середньо- та довгостроковій перспективі.

Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти здійснюватимуть професійну підготовку кваліфікованих кадрів для міста шляхом постійного удосконалення навчальних програм, утримування на належному рівні матеріально-технічних баз, створення спільних проектів розвитку фахової передвищої, вищої, професійної (професійно-технічної) освіти, що сприятиме урахуванню потреб підприємств-роботодавців, вчасному реагуванню на потреби ринку праці міста Києва.

З метою врегулювання питань збалансованості ринку праці Київською міською державною адміністрацією передбачено складення середньострокового прогнозу потреби у кваліфікованих кадрах на ринку праці міста Києва з врахуванням Методики визначення середньострокового прогнозу потреби у фахівцях, робітничих, наукових і науково-педагогічних кадрах; здійснення постійного контролю за виконанням показників регіонального замовлення на підготовку кадрів.

Обсяг фінансування Підпрограми уточнюється щороку в установленому порядку під час складання регіонального замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів та у межах видатків, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів.

Ресурсне забезпечення Підпрограми наведено в таблиці 1.

Напрями та пріоритетні завдання Підпрограми визначені відповідно до Закону України "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів", постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 N 306 "Про затвердження порядку формування державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів", постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 N 346 "Про затвердження Методики розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта", розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 N 994-р "Про схвалення методичних рекомендацій щодо формування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів".

Пріоритетним напрямом Підпрограми є забезпечення ринку праці трудовими ресурсами шляхом підготовки кваліфікованих кадрів за регіональним замовленням, яке включає наступні заходи:

- розробка методики визначення середньострокового прогнозу потреби у фахівцях, робітничих, наукових і науково-педагогічних кадрах на ринку праці міста Києва (та її апробація) з метою формування регіонального замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів за кошти бюджету міста Києва;

- опрацювання механізму оплати вищим навчальним закладам I - II рівнів акредитації, професійно-технічним навчальним закладам послуг з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів за кошти бюджету міста Києва на підставі регіонального замовлення;

- підготовка робітничих кадрів, що спрямована на задоволення потреб регіону у фахівцях та кваліфікованих кадрах. Очікуваним результатом роботи є урахування прогнозних показників ринку праці столиці, а також сучасних вимог до системи професійно-технічної освіти в напрямі розроблення та оновлення професійних стандартів, формування системи кваліфікацій, що відповідають запитам особистості у сучасних професіях, упровадження інноваційних виробничих технологій, забезпечення випуску кваліфікованих робітників та фахівців відповідно до кількісних та якісних потреб ринку праці;

- підготовка фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів. Очікуваним результатом роботи є забезпечення ринку праці кваліфікованими працівниками із фундаментальною науковою, професійною та практичною підготовкою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

- підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів. Очікуваним результатом роботи є підвищення професійної обізнаності населення про актуальні на ринку праці професії, удосконалення кваліфікаційних знань, умінь і навичок, зростання майстерності, фаховості трудових ресурсів; реалізація потреби ринку праці у підвищенні якості трудових ресурсів, продуктивності праці; забезпечення підприємств та організацій достатньою кількістю кваліфікованих фахівців з оновленими навичками та здібностями, необхідними для досягнення стратегічних цілей та завдань як на рівні підприємства, так і на рівні економіки регіону.

Основні напрями діяльності та заходи підпрограми "Підготовка фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів за регіональним замовленням" наведені у додатку 1.

Головним завданням закладів професійної (професійно-технічної) освіти є забезпечення ринку праці необхідними кадрами за умови приведення мережі навчальних закладів та переліку професій у відповідність до потреб сучасної економіки міста. Кількість закладів професійної (професійно-технічної) освіти столиці протягом останніх років поступово скорочується. Так, у 2015/2016 навчальному році функціонувало 26 закладів, тоді як у 2017/2018 навчальному році - 24 заклади, із яких 4 ліцеї, 13 вищих професійних училищ, 5 центрів професійно-технічної освіти, 2 коледжі.

Підготовка кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти міста Києва здійснюється за 223 професіями, 70 % із яких є інтегрованими для 7 галузей економіки, а саме: промисловість (36 %), транспорт (21,6 %), будівництво (16,6 %), громадське харчування і торгівля (13,8 %), сфера обслуговування (9,3 %), зв'язок (2 %), сільське господарство (0,7 %).

Аналіз загального контингенту учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти столиці за останні роки свідчить, що цей показник щорічно зменшується. На 1 січня 2016 року професійно-технічну освіту будь-якого рівня в усіх закладах здобували 16,1 тис. осіб, 2017 року - 14,8 тис. осіб, 2018 року - 13,0 тис. осіб. Оптимізація мережі та створення нових типів закладів професійної освіти наразі є актуальною.

У 2017/2018 навчальному році прогнозований випуск кваліфікованих робітників становитиме 4,5 тис. осіб, працевлаштування випускників - 4,0 тис. осіб (89 %).

Проте переважна більшість підприємств, які впроваджують новітні технології у своєму виробництві, створюючи нові високотехнологічні робочі місця, відчувають нагальну потребу у висококваліфікованих робітничих кадрах. Так, за даними Київського міського центру зайнятості найбільший попит на робочу силу на кінець 2017 року спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом (1157 вакансій або 17,4 % загальної кількості заявлених вакансій) та робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (910 вакансій або 13,7 %). На ринку праці відчувається дефіцит працівників робочих спеціальностей. Бракує фахівців за професіями з підвищеною небезпекою та технологічно складними, а саме: електрозварник ручного зварювання; електромонтажник силових мереж та устаткування; токар; фрезерувальник; слюсар з механоскладальних робіт та ін.

Робітнича професія наразі потребує популяризації серед молоді, адже лише 15 % випускників закладів загальної середньої освіти столиці обирають навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Надзвичайно важливим чинником підготовки робітничих кадрів є навчально-матеріальна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти, яка відповідно до змін у виробництві має постійно оновлюватись. Високий рівень підготовки конкурентоспроможного робітника неможливо забезпечити без наявності необхідного сучасного обладнання, інструментів та устаткування. У закладах професійної (професійно-технічної) освіти міста для професійно-практичної підготовки учнів (слухачів) використовується близько 1400 од. верстатного обладнання та устаткування. Термін експлуатації понад 20 років мають 790 од. обладнання, що становить 56,4 % загальної кількості. Кількість комп'ютерної техніки становить 2738 тис. од., мають термін експлуатації: понад 5 років - 1998 од. (73 % загальної кількості), понад 10 років - 680 од. (24,8 %), понад 20 років - 60 од. (2,2 %).

Середній термін експлуатації будівель закладів професійної (професійно-технічної) освіти понад 45 років, середній знос будівель -

75-80 %. Комунікації в закладах професійної (професійно-технічної) освіти експлуатуються тривалий час, потребують ремонту та заміни з врахуванням новітніх, енергоефективних технологій.

Основними проблемами, які передбачається розв'язати, залишаються:

- невідповідність якості та напрямів професійної підготовки, рівнів кваліфікації здобувачів професійної освіти потребам ринку праці та запитам особистості;

- дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили;

- низький рівень престижності робітничих професій та професійних кваліфікацій;

- недостатня забезпеченість закладів професійної (професійно-технічної) освіти сучасним обладнанням та устаткуванням, незадовільний стан приміщень.

Метою Підпрограми є створення сприятливих умов для:

- задоволення потреб особистості, суспільства в освітніх послугах у сфері професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням тенденцій формування ринку праці та світового досвіду;

- забезпечення рівного доступу до якісної професійної (професійно-технічної) освіти і навчання впродовж життя;

- вдосконалення системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації робітничих кадрів і спеціалістів для потреб економіки столиці.

На основі аналізу статистичних даних, тенденцій, проблем розвитку професійної (професійно-технічної) освіти та з урахуванням стратегічних завдань, окреслених у програмних документах державного та міського рівнів, визначені напрями, пріоритетні завдання та розроблені заходи на 2019 - 2023 роки, реалізація яких дозволить розв'язати наявні проблеми шляхом:

- оптимізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, створення багатопрофільних міжгалузевих центрів професійної (професійно-технічної) освіти;

- створення навчально-практичних центрів галузевого спрямування;

- оновлення професій, за якими здійснюється здобуття професійної освіти і навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

- модернізації матеріально-технічного забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти з врахуванням новітніх технологій;

- впровадження в освітній процес сучасних інформаційно-технічних, навчально-методичних технологій;

- впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників;

- формування позитивного іміджу закладів професійної (професійно-технічної) освіти як однієї з важливих умов забезпечення престижності підготовки кваліфікованих робітників.

Обсяг фінансування Підпрограми уточнюється щороку в установленому порядку під час складання проекту бюджету міста Києва на відповідний рік у межах видатків, передбачених головному розпоряднику коштів. Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Підпрограми наведено в таблиці 1.

Напрями та пріоритетні завдання визначені відповідно до законів України "Про освіту" та "Про професійно-технічну освіту", положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.11.2011 N 824/7060 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 14.05.2015 N 463/1327 та від 06.07.2017 N 724/2886 ) та інших нормативних актів у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

Виконання завдань та заходів Підпрограми сприятиме створенню умов для підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до вимог сучасного виробництва та підвищенню ефективності й подальшого розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти.

Основні напрями діяльності, завдання та заходи Підпрограми наведені у додатку 1.