Про Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012 рік

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012 рік згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012 рік.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2012 рік (далі - Програма) розроблена відповідно до вимог законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року , Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року та інших комплексних і галузевих загальнодержавних та міських програм, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 N 891-р "Про затвердження плану заходів з комплексного розв'язання проблем соціально-економічного розвитку м. Києва та підвищення ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади і переліку стратегічно важливих інвестиційних проектів, спрямованих на забезпечення виконання м. Києвом функцій столиці України та підготовку і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що потребують першочергового фінансування у 2010 - 2012 роках".

В основу Програми покладені ключові положення Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" , щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України "Модернізація України - наш стратегічний вибір", Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" та Декларації цілей і завдань бюджету на 2012 рік (Бюджетної декларації).

На підставі оцінки ресурсного потенціалу Києва, тенденцій соціально-економічного розвитку міста Києва у 2011 році та попередніх роках, наявних проблем і можливих ризиків у Програмі визначено оперативні цілі, завдання та заходи соціальної та економічної політики міської влади на 2012 рік, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки міста на основі його інноваційно-інвестиційної складової, забезпечення якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва. За кожним пріоритетним напрямом розвитку сформульовані також проблемні питання, ризики та критерії ефективності.

Програма передбачає концентрацію ресурсів на вирішенні ключових проблем розвитку міста, реалізації перспективних, високоефективних інвестиційно-інфраструктурних проектів, економічних, соціальних і природоохоронних заходів, виконання яких забезпечить поглиблення інституційних перетворень, підвищення якості медичного обслуговування та рівня забезпечення населення житлом, реформування житлово-комунального господарства, подальше поліпшення інвестиційного клімату та активізацію інноваційної діяльності. Відбір інвестиційних проектів здійснено з урахуванням їх загальнодержавного та регіонального значення, ефективності (бюджетної, економічної, соціальної), обсягів та джерел фінансування, термінів реалізації та окупності, характеру впливу на оточуюче середовище й інших параметрів.

Структура Програми враховує вимоги Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 621.

Заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва на 2012 рік та фінансуються за рахунок коштів міського бюджету, субвенцій з державного бюджету, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань і заходів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься щоквартальний моніторинг виконання Програми.

Проведення економічних реформ, спрямованих на зростання потенціалу розвитку міста, - один з головних пріоритетів діяльності Київської міської влади.

Економічне зростання як в Україні, так і в місті Києві, яке розпочалося після глобальної фінансово-економічної кризи, поступово набуває рис стійкого відновлення, компенсуючи втрачений у 2008 - 2009 роках потенціал.

Одним з головних показників економічного розвитку м. Києва є динаміка його реального валового регіонального продукту. Після значного падіння темпів реального ВРП у 2009 році (81,7 %) у 2010 році вони склали 101,5 %. У 2011 та 2012 роках очікується його подальше зростання на рівні 105,5 % та 106,5 % відповідно (рис. 1 ).

У перерахунку на душу населення в абсолютному виразі ВРП у 2009 році зазнав незначного падіння, яке склало 504 грн. на одну особу (рис. 2 ). Однак падіння темпів росту порівняно із попередніми роками є вагомим і обумовлене негативними наслідками світової фінансової кризи.

Нестабільність економічної та політичної ситуації в країні звичайно впливає на рівень довіри до неї іноземних інвесторів, що відбивається на обсягах залучення прямих іноземних інвестицій в економіку , приріст яких у 2009 році дещо сповільнився.

Після стрімкого зниження вартості інвестицій в основний капітал у 2009 та 2010 роках (на 46,7 % та 6,3 % відповідно), у 2011 та 2012 роках очікується більша інвестиційна активність підприємств міста, що дозволить відновити цей показник до рівня 2006 - 2007 рр. (рис. 4 ). Така тенденція є позитивною і говорить про відновлення можливостей підприємств міста до оновлення основних засобів виробництва та інфраструктури.

У 2010 році в економіці міста було освоєно 25,8 млрд. грн. інвестицій в основний капітал (93,7 % від рівня 2009 року), або шосту частину загальнодержавних інвестицій; обсяг прямих іноземних інвестиції зріс на 13,7 % порівняно з початком року і склав 21,9 млрд. дол. США (50 % від загальнодержавних обсягів).

Було відновлено фінансування та введено в експлуатацію ряд важливих об'єктів міської інфраструктури, зокрема: естакаду на вул. Набережно-Хрещатицькій та двосторонній рух по Гаванському мосту; продовження метрополітену в напрямку ж/м Теремки (три нові станції: "Деміївська", "Голосіївська" та "Васильківська" введені у 2010 році); транспортну розв'язку на Московській площі, першу чергу швидкісного трамваю на ж/м Південна Борщагівка; школу N 47 на вул. П. Лумумби; Центр із застосування ПЕТ-технології для раннього виявлення онкологічних захворювань. В житловому будівництві введено в експлуатацію 1012,3 тис. кв. м загальної житлової площі, що на 6,8 % більше ніж у 2009 році.

Таким чином, за найважливішими економічними індикаторами м. Київ швидко відновлюється після кризового економічного стану, що був спричинений світовою кризою 2008 - 2009 рр., в основному завдяки розвитку внутрішнього ринку, активізації будівельної та інвестиційної діяльності.

Однією з цілей соціально-економічного розвитку міста, задекларованих у Стратегії розвитку Києва до 2025 року , є розвиток високотехнологічних галузей міської економіки.

Аналіз динаміки обсягів реалізації промислової продукції міста свідчить про те, що наслідки кризи 2008 - 2009 років київські підприємства вже подолали і у 2010 році знову перейшли до нарощування обсягів - темпи зростання реалізації промислової продукції склали за результатами 2010 року 113,8 % (рис. 5 ).

Однак аналіз структури реалізованої продукції за видами економічної діяльності за січень - жовтень 2011 році у порівнянні із січнем-жовтнем 2010 року (рис. 6 ) свідчить про зростання частки не високотехнологічних галузей:

- виробництва та розподілення електроенергії, газу та води з 24,9 % до 27,8 %;

- виробництва іншої неметалевої продукції - з 5,1 % до 6,1 %;

- металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів - з 3,5 % до 3,8 %.

У той же час частка високотехнологічних галузей поступово скорочується:

- машинобудування - з 12,0 % до 11,7 %;

- хімічної та нафтохімічної промисловості - з 17,2 % до 16,4 %.

Такі структурні зрушення відповідають загальнодержавній тенденції щодо збільшення частки добувної промисловості та виробництва продукції з низьким ступенем переробки. Проте одним з основних завдань економічної політики міської влади є розвиток високотехнологічних галузей промисловості 5 - 6 технологічних укладів.

Структурні зрушення, що є притаманними національній економіці, також відбуваються і в економіці столиці, яка по праву займає лідируючі позиції як національний центр концентрації підприємницької активності. Основною тенденцією є поступове збільшення кількості малих підприємств. Треба зазначити, що концентрація малих підприємств на 10 тис. осіб в Києві набагато перевищує середній рівень по країні (рис. 7 ).

Крім того, з 2 мільйонів зайнятих працівників малих підприємств в Україні в цілому 399 тис. (20 %) за результатами 2010 року працювало в столиці; з 478,2 млрд. грн. продукції, реалізованої малими підприємствами України у 2010 році понад 151,6 млрд. грн. (31,7 %) було реалізовано київськими підприємствами.

Більшість малих підприємств міста є прибутковими: у 2010 році вони становили 56,9 % від загальної кількості (у 2009 році - 53,8 %). Середній рівень заробітної плати найманих працівників малих підприємств постійно збільшується: у 2010 році порівняно із 2009 роком він зріс на 10,7 % і становив 1838,61 грн. (у 2009 році - 1660,15 грн.).

У 2010 році в м. Києві здійснювали свою діяльність 206,8 тис. фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (у 2007 році - 77 тис., у 2006 році - 68,7 тис.). Структура розподілу кількості СПД за видами економічної діяльності є дуже нерівномірною (рис. 8 ). Так, більшість підприємців у 2010 році працювали у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 51,2 %, 19,7 % підприємців займалися операціями із нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям.

Таким чином, підприємництво продовжує відігравати помітну роль у формуванні економічного простору м. Києва, формуючи при цьому істотну частину валового регіонального продукту, виконуючи також важливу соціальну функцію.

Однією з головних проблем розвитку міста є його транспортна інфраструктура. Проблема щодо якості дорожнього покриття у місті поступово вирішується. Але нові та відремонтовані шляхи підлягають все більшому зносу з боку постійно зростаючої кількості автомобільного транспорту, зокрема вантажного, що ними рухається.

З цього погляду показовим є аналіз структури вантажних перевезень за видами транспорту у 2009 та 2010 роках (рис. 9 ). Збільшення частки автомобільного транспорту з 80 % до 84 % при скороченні частки морського транспорту говорить про неефективне використання наявної в місті транспортної інфраструктури. З іншого боку, частка авіаційних вантажних перевезень становить 0,24 %, хоча авіаційний транспорт займає значну частку в структурі вантажних перевезень Європи.

Поступово скорочується навантаження на шляхи міста з боку пасажирського транспорту. Частка автобусних перевезень впала з 38 % у 2009 році до 33 % у 2010 році; частка тролейбусних перевезень також скоротилась з 15 % до 12 % (рис. 10 ).

При цьому значно зростає частка пасажирів міста, що користуються метрополітеном, - з 39 % у 2009 році до 47 % у 2010 році. Така тенденція зберігатиметься і в подальшому у зв'язку із введенням нових ділянок та станцій метрополітену, в тому числі будівництва 4-ї лінії на лівому березі р. Дніпро. Позитивною тенденцією є поступове збільшення частки авіаційних перевезень пасажирів - з 0,19 % у 2009 році до 2,21 % у 2010 році. Враховуючи плани щодо введення нових терміналів аеропорту "Бориспіль" та більшого завантаження аеропорту "Жуляни", така тенденція буде тривати.

Таким чином, міська влада за рахунок розвитку транспортної інфраструктури та муніципального транспорту, диверсифікації транспортних потоків за видами транспорту поступово вирішує проблему перевантаження міських шляхів та швидкого зношення дорожнього покриття.

Розвитку житлово-комунального господарства міста заважає недостатній рівень сплати мешканцями за житлово-комунальні послуги. Зазначимо, що рівень сплати за комунальні послуги в м. Києві багато років поспіль не сягає 100 %. Це призводить до постійного зростання заборгованості населення з платежів, яка станом на початок вересня 2011 році складала 782,6 млн. грн., що на 14,5 млн. грн. більше ніж на кінець 2010 року (рис. 11 ).

Така ситуація призводить до зниження якості послуг з утримання житлового господарства, відсутності ресурсів для оновлення та модернізації житлового фонду та розвитку інженерної інфраструктури міста.

Одним з пріоритетних напрямків розвитку міста є підвищення його туристичної привабливості, збільшення комфорту та покращення сервісу для гостей міста. Згідно із Стратегією розвитку Києва до 2025 року туристична галузь повинна стати одним з локомотивів економічного зростання міста. Аналіз динаміки кількості туристів, що відвідали столицю, за 2001 - 2010 рр. свідчить про швидке збільшення їх кількості, що дозволяє розраховувати на поступове досягнення цієї мети. Зниження кількості туристів спостерігалося лише у 2005 та 2009 (кризових) роках.

Середні темпи приросту кількості туристів за 2002 - 2010 рр. у порівнянні із попереднім роком складають 19,2 %. Тобто кожні 5 років їх кількість збільшується вдвічі (рис. 12 ).

Однак аналіз структури туризму свідчить про те, що в загальній кількості туристів все більшу частку займають наші співвітчизники, що виїжджають за кордон. У 2009 році вони складали 65 %, а у 2010 році - вже 70 % від загальної кількості туристів міста (рис. 13 ).

З іншого боку, спостерігається поступове скорочення частки іноземних туристів, що відвідують столицю (з 16 % у 2009 до 14 % у 2010 році). Але ж саме на цю категорію туристів розраховує місто як на тих, хто зробить туристичну галузь міста одним із значних факторів його економічного зростання.

Негативною є також динаміка забезпеченості туристів номерним фондом, яка постійно скорочується. Якщо у 2001 році на 1000 туристів, що відвідували місто за рік, приходилося 16 номерів у готелях, то у 2010 році - тільки 5 (рис. 14 ). Проте відмічається підвищення комфортабельності номерів, одним з показників якої є їхня середня площа, що поступово зростає з 20,7 кв. м у 2002 році до 24,4 кв. м у 2010 році.

Піклування про здоров'я киян - одне з пріоритетних завдань Київської міської влади. Зниження захворюваності, подолання алкоголізму, наркоманії, пропагування здорового способу життя - необхідні кроки для підвищення працездатності населення міста та досягнення поставлених цілей соціально-економічного розвитку.

Аналіз забезпеченості жителів м. Києва місцями у лікарнях та медичним персоналом свідчить про її постійне зниження.

Так, кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення міста, що у 2001 році становила 116, у 2010 році знизилася до 109 і зберігає тенденцію до подальшого зниження (рис. 15 ).

Скорочується також і кількість середнього медичного персоналу: якщо у 2001 році на 10 тис. мешканців міста припадало 134 працівники, то у 2010 році - тільки 114. При цьому забезпеченість лікарями всіх спеціальностей залишається на одному рівні і складає 84 лікаря на 10 тис. осіб (рис. 16 ).

Постійно знижується і кількість місць у санаторно-оздоровчих закладах міста. Так, кількість місць в санаторіях-профілакторіях міста скоротилися з 1,9 тис. у 2006 році до 0,9 тис. у 2010 році. Таким чином можливостей вилікуватися та оздоровитися в місті стає для його мешканців дедалі менше.

Зниження забезпеченості громадян міста мережею лікувально-профілактичних закладів та медичним персоналом негативно позначається нак рівні захворюваності в місті. Найбільшу частку захворювань складають хвороби органів дихання (59 % у 2009 році; 58 % у 2010 році). На другому місці хвороби сечостатевої системи (9 % у 2009 році; 10 % у 2010 році). Далі йдуть хвороби системи кровообігу та нервової системи (рис. 17 ).

Очевидно, що висока частка захворювань органів дихання - це наслідок важкого становища в місті щодо викидів шкідливих речовин, зокрема двоокису вуглецю та важких металів у повітря, а також поширення тютюнопаління, особливо серед неповнолітніх. Достатньо високою є також частка захворювань на хвороби нервової системи, що є характерним для сучасних великих міст у всьому світі.

Однією з проголошених у Стратегії розвитку Києва до 2025 року цілей є високоякісна, доступна та затребувана освіта. Однак аналіз забезпеченості міста дошкільними навчальними закладами свідчить по те, що навіть не всі дошкільнята в місті можуть ходити до дитсадочка.

Так, охоплення дітей дошкільними навчальними закладами постійно знижується і в 2009 році складало лише 59 %. Незначний перелом на краще спостерігався у 2010 році, коли цей показник зріс на 4 % і сягнув відповідно 63 % (рис. 18 ).

Забезпеченість шкіл міста вчителями постійно зростає, що говорить про достатню увагу міської влади до проблеми престижності праці педагогів. Якщо у 2001/2002 навчальному році на одного вчителя загальноосвітнього навчального закладу приходилося 13,3 учня, то у 2010/2011 навчальному році - вже 10,3 (рис. 19 ).

Збереження екології та покращення становища навколишнього середовища міста наразі наштовхується на проблеми недофінансування екологічних проектів та вкладень в екологічно чисті технології та будівництво очисних споруд.

Обсяги викидів шкідливих речовин постійно зростають. У 2010 році вони складали 265,3 тис. т, що на 12,6 тис. т (або 4,5 %) менше ніж у 2009 році, але це на 92,3 тис. т (або на 53,4 %) більше ніж десять років тому (рис. 20 ).

Таким чином екологічна ситуація в місті постійно погіршується, що призводить до підвищення кількості випадків народження дітей із фізичними вадами розвитку, збільшення захворюваності населення, зниження ефективності праці тощо.

Тенденція до зниження безробіття в місті буда перервана світовою кризою 2008 - 2009 рр. У 2009 році рівень безробіття зріс більш ніж у 2 рази (з 3,1 % до 6,5 %). У 2010 році цей показник знизився до 5,8 % (рис. 21 ). Відповідно зріс і рівень зайнятості населення - з 63,1 % до 63,6 % (рис. 22 ).

Невідповідність проголошених пріоритетів розвитку високотехнологічних галузей економіки міста (так званих "точок росту") реальній ситуації, що складається, також підтверджується низькою привабливістю цих галузей для працевлаштування незайнятого населення.

Найбільш привабливими для працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян міста у 2010 році виявилися такі види економічної діяльності: торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 47 %; промисловість - 13 %; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 9 %. Тобто за виключенням промисловості в основному безробітні міста йдуть працювати у сферу послуг та обслуговування. З четвертої по шосту позицію займають відповідно будівництво, транспорт та зв'язок, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги.

Позитивні зміни в економіці сприяли зростанню грошових доходів населення, які в 2010 року порівняно з попереднім роком зросли на 19,0 %. Питома вага заробітної плати у структурі грошових доходів населення становила 56,2 %. Наявний доход у розрахунку на одну особу за 2010 рік склав 37573,2 грн., що на 36,8 % більше ніж у 2009 році.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника у 2010 році збільшилася на 15,8 % і становила 3431 грн., що у 3,7 раза більше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, яка дорівнювала прожитковому мінімуму для працездатної особи - 922 грн. (рис. 23 ).

Індекс реальної заробітної плати у 2010 році порівняно з попереднім роком становив 105,2 % (у 2009 році відповідно до 2008 року - 88,2 %).

До основних чинників, які вплинули на зростання номінальної заробітної плати у 2010 році, слід віднести підвищення в законодавчому порядку впродовж року мінімальної заробітної плати та активізацію економічної діяльності суб'єктів господарювання.

Одним з головних напрямів соціальної політики міста є пенсійне забезпечення його громадян. Аналіз динаміки кількості пенсіонерів, що мешкають в Києві, свідчить про постійне її збільшення. При цьому розмір середньої пенсії також постійно зростає, що призводить до підвищення витрат бюджету міста на виплату пенсій та соціальної допомоги громадянам (рис. 24 ).

Однією з проблем сучасного європейського суспільства є так зване "старіння нації". Не обійшла ця проблема і м. Київ: питома вага людей пенсійного віку постійно збільшується і вже перевищила чверть від загальної кількості мешканців міста (рис. 25 ). Так, у 2009 році цей показник становив 25,5 %, а у 2010 він зріс на 0,3 % та складав уже 25,8 % (для порівняння, у 2001 році цей показник був на рівні 23,6 %).

Економічне зростання у 2011 році базується на активізації внутрішнього попиту, в першу чергу інвестиційного, в умовах збереження сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури, активізації будівельної діяльності, в т. ч. пов'язаної з підготовкою до чемпіонату ЄВРО - 2012 з футболу, та реалізації економічних реформ у бюджетній сфері, житлово-комунальному господарстві, охороні здоров'я, освіті, дерегуляції підприємницької діяльності та енергоефективності.

Очікується, що зростання ВВП у 2011 році становитиме 4,7 %.

З урахуванням зазначеного очікується зростання валової доданої вартості у 2011 році на 5,0 %.

Найбільший внесок у формування номінальних обсягів ВДВ, які становитимуть у 2011 році - 237,3 млрд. грн., забезпечуватимуть такі види економічної діяльності: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 23,2 %; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 22,6 %; транспорт та зв'язок - 14,5 %; фінансова діяльність - 12,5 %.

За обсягами ВДВ у розрахунку на душу населення - 84,1 тис. грн. м. Київ продовжуватиме займати лідируюче положення серед регіонів України та мати найбільшу частку - 19,1 % у загальному обсязі валової доданої вартості України.

Завдяки реалізації комплексу заходів щодо популяризації та просування продукції, яка виробляється київськими виробниками, на зовнішній та внутрішній ринки очікується зростання індексу промислового виробництва у м. Києві до 102,5 %.

Активізація внутрішнього ринку, підвищення платоспроможного попиту населення сприяли пожвавленню у 2011 році ситуації на споживчому ринку міста. Оборот роздрібної торгівлі у 2011 році становитиме 79,7 млрд. грн., що на 12 % перевищуватиме показники 2010 року.

За рахунок зростання обсягів реалізованих послуг транспорту, пошти та зв'язку, операцій з нерухомим майном, реклами, діяльності у сфері інформатизації, охорони здоров'я, культури та спорту у 2011 році прогнозується підвищення обсягів реалізованих послуг усім споживачам на 8,0 %, що за прогнозами складатиме 77,5 млрд. грн.

Будівництво об'єктів інфраструктури до ЄВРО-2012 відбуватиметься переважно українськими підприємствами, що додатково забезпечить завантаження їхніх виробничих потужностей та сприятиме зростанню зайнятості населення. У 2011 році кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15 - 70 років очікується на рівні 1394,5 тис. осіб, а рівень безробіття - 5,7 % до економічно активного населення відповідного віку.

Поліпшення ситуації на ринку праці, підвищення державних соціальних стандартів сприятимуть реальному зростанню доходів населення. Середньомісячна зарплата працівників у 2011 році зросте у реальному вимірі на 5,5 %, а її номінальний обсяг становитиме 4000,0 гривень. Фонд оплати праці очікується на рівні 62,0 млрд. гривень, що на 15,7 % більше ніж у 2010 році.

Враховуючи динаміку надходжень прямих іноземних інвестицій, до кінця 2011 року обсяг накопичених ПІІ в місто Київ складе 24,7 млрд. дол. США і це значення є вищим за попередній рік на 13,2 %. Відповідно величина ПІІ на душу населення складатиме 9,0 тис. дол. США, що на 14 % більше ніж у 2010 році. В свою чергу, прогнозується, що показник інвестицій в основний капітал протягом 2011 року зросте на 5,0 % і сягне 28,4 млрд. грн.

В умовах зростання зовнішнього та внутрішнього попиту до кінця року очікується збільшення обсягів експорту товарів на рівні 112,0 %. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами залишиться від'ємним та становитиме "мінус" 11,5 млрд. дол. США.

За рахунок спрощення дозвільної системи та реєстраційних процедур, усунення адміністративних перешкод, забезпечення доступу підприємців-початківців до інформаційних, майнових, фінансово-кредитних ресурсів у 2011 році очікується збереження позитивної динаміки показників розвитку малого підприємництва. Зокрема, кількість малих підприємств зросте до 252 одиниць на 10 тис. наявного населення, середньорічна кількість зайнятих працівників на малих підприємствах збільшиться до 400,0 тис. осіб.

Повільні темпи відродження будівництва у м. Києві, а також законодавчий фактор (відсутність механізму продажу земельних ділянок, відтермінування сплати коштів пайової участі до 2013 року) не дали можливості виконати планові показники міського бюджету в частині надходжень до спеціального фонду, які спрямовуються на капітальні вкладення: доходів від продажу земельних ділянок та іншого комунального майна, а також пайової участі забудовників у створенні інженерно-транспортної інфраструктури.

Такий стан виконання бюджету м. Києва ускладнив формування стабільної фінансової основи, необхідної для вирішення найважливіших завдань соціально-економічного розвитку міста.

Враховуючи перелічені вище фактори, виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2011 рік було досить напруженим.

Разом з тим у цілому відмічається позитивна динаміка зростання обсягу освоєних капітальних вкладень та відновлення будівельного сектора після кризи 2008 - 2009 років (рис. 26 ). Було забезпечене часткове погашення заборгованості міського бюджету минулих років по об'єктах капітального будівництва.

У результаті недостатності дохідної бази міського бюджету основним джерелом фінансування найбільших будівельних проектів був державний бюджет (програми на виконання м. Києвом функцій столиці та підготовки до проведення чемпіонату Євро-2012).

Обсяг коштів з державного бюджету на фінансування важливих об'єктів у 2011 році в порівнянні з минулим роком збільшився майже вдвічі (рис. 27 ).

Завдяки належним чином організованій роботі по освоєнню капітальних вкладень та допомозі у фінансуванні з боку держави у 2011 році міській владі вдалось завершити будівництво цілого ряду важливих соціальних об'єктів:

- у сфері житлового будівництва - житлові будинки для черговиків квартобліку на вул. Васильченка, 3, вул. Алма-Атинській, 109-б, вул. Баумана 25, 27, 29;

- у сфері транспорту - транспортна розв'язка біля станції метрополітену "Дніпро" та транспортна розв'язка на примиканні просп. Науки до Столичного шосе, відкрито першу чергу лінії електропоїздів у рамках проекту "Міська електричка" з відкриттям 13 станцій; станція метрополітену "Виставковий центр" Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену;

- в соціальні сфері:

• дитяча поліклініка N 1 на вул. Лайоша Гавро, 26;

• дитячі дошкільні заклади N 21 на вул. Гмирі, 2-г, N 550 на вул. Григоренка, 20-б, на вул. Лісківській, вул. Народного Ополчення, 9-а та прибудова дитячого дошкільного закладу до ж/б на вул. Осінній, 33;

• загальноосвітня школа (Київська інженерна гімназія) на вул. Княжий Затон, 12-а у 9 мікрорайоні жилмасиву Позняки, прибудова басейну до середньої загальноосвітньої школи N 162 на вул. Рахманінова, 47 (реконструкція з розширенням) та після реконструкції середня школа N 11 на вул. Алма-Атинській, 113;

• дитяча бібліотека в ж/б на вул. Григоренка, 22/20;

• павільйон "Тропічні ведмеді" у Київському зоопарку;

• меморіальна алея пам'яті Героїв Чорнобиля на вул. Чорнобильській та Знак жертвам Чорнобильської трагедії на просп. 40-річчя Жовтня, 15-а.

Основні проблеми та питання для вирішення у 2012 році

Співставлення потенціалу та конкурентних переваг м. Києва з оцінкою його сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку дозволяє виявити системні проблеми столиці, що потребують першочергового вирішення та концентрації на них зусиль міської влади.

Насамперед це:

• Недостатня ефективність механізмів управління розвитком міста:

- відсутність чітко встановлених стратегічних та середньострокових пріоритетів та завдань перспективного розвитку м. Києва;

- складність процедур взаємодії з населенням і бізнесом;

- неузгодженість дій та низький рівень взаємодії структурних підрозділів міської влади з питань впровадження низки першочергових ініціатив.

• Недосконалість бюджетно-фінансової політики:

- низький рівень виконання затверджених показників дохідної частини бюджету м. Києва, в т. ч. внаслідок неефективної системи адміністрування податків і зборів, яка неспроможна забезпечити повноцінне наповнення бюджету й зниження частки тіньової економіки, наявність податкового боргу та заборгованості із сплати страхових внесків до Пенсійного фонду;

- відсутність достатніх обсягів фінансових ресурсів, необхідних для розв'язання комплексу існуючих проблем, зокрема щодо реалізації великих інфраструктурних проектів, проектів з енергозбереження у бюджетній сфері та житлово-комунальному господарстві, проектів і програм, направлених на отримання суттєвого економічного та соціального ефекту - так званих "точок росту".

• Недостатнє використання ресурсного та інвестиційного потенціалу м. Києва, що негативно позначається на обсягах фінансових ресурсів, необхідних для розв'язання комплексу нагальних проблем забезпечення сталого розвитку столиці:

- незавершеність процесів розмежування земельного фонду (землі державної і комунальної власності, землі м. Києва та Київської області, землі різного цільового призначення) та неефективне використання площ та територій міста, зайнятих під промисловими об'єктами та малоповерховою забудовою, наявність в місті значної кількості невпорядкованих та деградованих територій;

- перенасиченість центральної частини міста комерційною нерухомістю при одночасній відсутності достатньої кількості місць прикладання праці в житлових районах, особливо на лівому березі р. Дніпро;

- відсутність дієвого механізму щодо реалізації інфраструктурних та інвестиційно привабливих проектів на умовах концесії та/або державно-приватного партнерства, що стримує можливість залучення додаткових надходжень до міського бюджету;

- низька економічна ефективність діяльності підприємств комунальної власності м. Києва; недостатній фінансовий контроль за діяльністю комунальних підприємств; неефективне використання майна і фінансових ресурсів, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, незадовільний стан розрахунків за оренду комунального майна.

• Значна зношеність та недостатня забезпеченість міською інженерною інфраструктурою, критичний стан житлово-комунального господарства, що призводить до унеможливлення комплексної збалансованої розбудови територій міста та ефективного розвитку економіки столиці, прогресуючого антропогенного впливу і техногенного навантаження на довкілля, недостатнього рівня якості послуг, направлених на життєзабезпечення киян.

А саме:

у житлово-комунальному господарстві:

- зростання зношеності та зниження експлуатаційної безпеки інфраструктури житлово-комунального господарства, аварійний стан очисних споруд та мулових полів Бортницької станції аерації та Головного міського каналізаційного колектора, подальша експлуатація яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу;

- відсутність належної системи санітарної очистки м. Києва, яка включає збирання побутових відходів, їх транспортування, захоронення, утилізацію чи переробку (діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва);

- неефективна система управління у сфері ЖКГ, високий ступінь монополізації підприємств ЖКГ, відсутність ринку послуг з керування житловим фондом, незадовільні темпи утворення ОСББ, що негативно впливає на якість послуг з утримання житлового господарства;

- незадовільний стан ліфтового господарства (35,5 % ліфтового парку відпрацювали нормативний термін експлуатації).

у паливно-енергетичному комплексі:

- дефіцит потужностей електро- та тепломереж в окремих частинах міста внаслідок відсутності резервів джерел електроживлення та теплопостачання, що призводить до несвоєчасного введення в дію об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

- щорічне зростання частки фізично зношених і морально застарілих основних фондів, що призводить до значних об'ємів втрат у мережах теплопостачання й опалення;

- відсутність терморегулюючого обладнання; нерозвинена система обліку споживання енергоресурсів; низький рівень оснащення споживачів приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, особливо теплової енергії на гаряче водопостачання та опалення;

- недостатній рівень впровадження освоєних і нових енергозберігаючих технологій і устаткування на підприємствах житлово-комунального господарства міста та в бюджетних установах.

• Дефіцит пропускної спроможності та незадовільний стан дорожньо-транспортної мережі, недостатній розвиток транспортного комплексу міста.

Проблемами в цій сфері залишаються:

- постійні затори на дорогах міста через низьку щільність вулично-шляхової мережі, недостатній рівень розвитку кільцевої структури автомобільних доріг навколо столиці, перевантаженість деяких напрямків руху та мостів через р. Дніпро;

- невідповідність якості покриття доріг нормативам та наявність незавершених робіт на об'єктах транспортної інфраструктури;

- застарілий парк рухомого складу громадського транспорту з експлуатаційними характеристиками, що не відповідають вимогам безпеки перевезення пасажирів; дефіцит парку тролейбусів та автобусів надвеликої місткості, сучасних трамвайних модулів; критичний ступінь зносу вагонів метрополітену (37 % вичерпали резерв);

- низькі обсяги робіт по капітальному та поточному ремонту основних засобів комунальних транспортних підприємств (40 - 50 % від потреби);

- недостатність виділення коштів з державного бюджету на будівництво об'єктів транспортної інфраструктури загальнодержавного значення;

- недостатній рівень забезпеченості місцями для паркування автотранспорту, особливо в центральній частині міста.

• Невирішеність низки соціальних проблем, зокрема:

- недосконалість механізмів надання соціальної підтримки, які спрямовані не на подолання причин і умов бідності, а на збільшення кількості осіб, що одержують соціальну допомогу, та призводять до нераціональних витрат бюджетних коштів;

- низький рівень профілактики та первинної медико-санітарної допомоги у структурі медичних послуг;

- дефіцит потужностей та відставання темпів будівництва і реконструкції об'єктів соціальної сфери внаслідок динамічного розвитку міста та швидкої розбудови нових житлових мікрорайонів;

- недостатні темпи модернізації матеріально-технічної бази об'єктів соціальної сфери (системи охорони здоров'я, освіти, соціального захисту населення, культури та спорту), що негативно впливає на ефективність її функціонування та якість надання соціальних послуг.

Аналіз основних показників, тенденцій та проблемних питань соціально-економічного розвитку м. Києва за попередні періоди і 2011 рік дозволяє виділити ряд цілей і пріоритетних напрямків діяльності Київської міської державної адміністрації на коротко- та середньострокову перспективу, в першу чергу направлених на відновлення зростання економіки міста і підвищення ефективності системи управління ресурсами міста з метою забезпечення сталого функціонування міського господарства та створення належних умов для життєдіяльності киян та підвищення рівня їх добробуту.

Основними цілями соціально-економічного розвитку м. Києва на середньострокову перспективу є підвищення конкурентоспроможності міста, удосконалення механізмів управління ресурсами міста, забезпечення належного функціонування інженерно-транспортної інфраструктури, доступності широкого спектра соціальних послуг, дотримання високих екологічних стандартів та створення умов для стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі.

Враховуючи підсумки 2010 року, очікувані результати розвитку у 2011 році, а також результати аналізу проблем, що стримують розвиток міста, та можливих шляхів їх вирішення, пріоритети діяльності Київської міської влади будуть направлені на мобілізацію та концентрацію всіх можливих ресурсів для проведення реформування міського господарства та розвитку економічного потенціалу міста:

- удосконалення системи управління містом, підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу міста;

- розвиток пріоритетних галузей економіки ("точок росту"), формування сприятливого клімату для залучення інвестицій та інновацій, розвиток малого та середнього підприємництва;

- розвиток транспорту та дорожньо-транспортної інфраструктури;

- розвиток та реформування житлово-комунального господарства, модернізація та розбудова інженерної інфраструктури, підвищення енергоефективності;

- реформування системи охорони здоров'я, підвищення якості медичного обслуговування, зниження захворюваності населення, пропагування здорового способу життя;

- підвищення доступності і якості соціальних послуг та стандартів життя населення, підвищення рівня соціальної захищеності мешканців міста;

- підвищення рівня безпеки життєдіяльності киян та поліпшення екологічної ситуації в місті;

- реалізація проектів для забезпечення на належному рівні проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

I. Проведення економічних реформ, спрямованих на зростання ресурсного забезпечення розвитку міста:

- удосконалення системи управління містом - перехід до роботи на основі чітко визначених стратегічних пріоритетів та планів, проведення адміністративної реформи, реформування системи надання адміністративних послуг шляхом впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та систем управління - "Електронний уряд";

- підвищення ефективності використання земельних та майнових ресурсів шляхом реалізація Програми використання та охорони земель міста Києва на 2011 - 2015 роки ; збільшення надходжень до міського бюджету за рахунок ефективного використання землі та майна територіальної громади м. Києва;

- формування сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату (забезпечення комплексного підходу до реалізації інвестиційної політики в м. Києві; запровадження механізму державно-приватного партнерства при реалізації великих інфраструктурних проектів, у тому числі в рамках Стратегії розвитку Києва до 2025 року , дерегуляція підприємницької діяльності, забезпечення діяльності "Єдиного дозвільного центру", створення умов для впровадження стратегічних ініціатив "Центр поруч з домом" та "Міжнародна гавань штаб-квартир");

-оптимізація управління бюджетними ресурсами - впровадження програмно-цільового методу та середньострокового планування в бюджетному процесі; збільшення бюджетних надходжень; упорядкування міських цільових програм з метою підвищення їх ефективності; реалізація за рахунок бюджетних коштів проектів зі значним економічним, соціальним або бюджетоутворюючим ефектом;

-розвиток високотехнологічного та наукоємного виробництва та стимулювання інноваційних процесів за рахунок зміни структури промислового виробництва у напрямку виробництва продукції вищих технологічних укладів, реалізації енергозберігаючої моделі розвитку; інноваційно-технологічної модернізації; кластеризації секторів економіки, реалізація проектів у рамках ініціативи "Зроблено в Києві".

II. Подолання інфраструктурних обмежень розвитку міста, як основи підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості міста - реалізація ініціатив "Першокласна інфраструктура" та "Ощадлива енергетика":

- реформування житлово-комунального господарства, модернізація та розбудова інженерної інфраструктури, підвищення енергоефективності, що передбачає:

- розвиток та модернізацію інженерних комунікацій:

• реконструкція систем водопостачання та водовідведення міського господарства (будівництво каналізаційних колекторів, розвиток та реконструкція систем водозабору та водопостачання, будівництво та реконструкція резервуарів чистої води та будівництво нових комплексів артезіанського водопостачання та гідровузлів, встановлення систем доочистки питної води в бюджетних установах, реконструкція Бортницької станції аерації тощо);

• реконструкція та модернізація теплових мереж, реконструкція та обладнання центральних та індивідуальних теплових пунктів;

• технічне переоснащення житлового господарства (оснащення будинковими приладами обліку споживання гарячої води та теплової енергії), реконструкція житлового фонду та модернізація ліфтового господарства;

• створення конкурентного середовища на ринку обслуговування житла та залучення населення до управління житловим фондом (створення ОСББ);

• реалізація принципів державно-приватного партнерства в сфері ЖКГ (реконструкція заводу "Енергія" та Бортницької станції аерації);

• впровадження енергозберігаючих технологій та заходів у закладах бюджетної сфери та в житлово-комунальному господарстві, проведення енергоаудиту, енергопаспортизації, термомодернізації, впровадження альтернативних джерел енергії;

- розвиток транспорту та дорожньо-транспортної інфраструктури:

• будівництво метрополітену на ж/м Теремки, Подільського мостового переходу через р. Дніпро, реконструкція доріг (просп. Бажана, вул. Струтинського, вул. Урлівська, просп. Григоренка, вул. А. Ахматової); будівництво транспортних розв'язок (на примиканні просп. Науки до Столичного шосе, на перетині бульв. Дружби народів та Наддніпрянського шосе, та примиканні Дніпровського узвозу до Набережного шосе);

• розвиток і вдосконалення маршрутної мережі та системи паркування в місті;

• запровадження принципів державно-приватного партнерства для будівництва об'єктів транспорту (метро на ж/м Троєщина, тунелі під р. Дніпро);

- реформування системи охорони здоров'я, підвищення якості медичного обслуговування, пропагування здорового способу життя:

• впровадження нових механізмів, методів та технологій надання послуг у сфері охорони здоров'я, розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини);

• розвиток мережі та поліпшення матеріально-технічної бази системи охорони здоров'я: будівництво та реконструкція поліклінік і лікарень, створення амбулаторій лікарів сімейної медицини;

• реалізація проектів у рамках стратегічної ініціативи "Здоровий киянин";

• проведення масової кампанії з пропаганди та популяризації здорового способу життя;

• розвиток спортивної інфраструктури: створення стимулів для інвесторів з будівництва спортивних об'єктів, стандартизація типів інвестпроектів; співфінансування із мешканцями соціально значущих об'єктів; соціальна відповідальність бізнесу за спорудження спортивних майданчиків;

• розвиток дитячого спорту, забезпечення наявності та достатності спортивних споруд та секцій у кожному мікрорайоні міста - спортивні секції поруч із домом.

-підвищення стандартів життя населення, доступності і якості послуг у сфері освіти та культури, рівня соціальної захищеності мешканців міста:

• розвиток ринку доступного житла;

• підвищення рівня охоплення освітою у дошкільних навчальних закладах дітей 3 - 5 років (будівництво, реконструкція та відкриття дитячих садків, відновлення в м. Києві діяльності непрацюючих і вільних групових приміщень у працюючих дошкільних навчальних закладах комунальної форми власності);

• підвищення рівня охоплення дітей повною загальною середньою освітою (розвиток мережі та потужностей навчальних закладів, зміцнення матеріально-технічної та інформаційної бази навчальних закладів, інформатизація та комп'ютеризація навчального процесу в загальноосвітніх закладах, забезпечення сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін);

• удосконалення системи надання послуг в сфері соціального захисту; розвиток мережі закладів соціального обслуговування населення; будівництво та реконструкція об'єктів культури та спорту;

• реалізація проектів у рамках стратегічної ініціативи "Культурна височина";

-підвищення рівня безпеки киян та поліпшення екологічної ситуації в місті:

• підвищення екологічної та техногенної безпеки, запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуацій (санація територій промислових підприємств, забруднених небезпечними речовинами; запобігання аварійним ситуаціям на об'єктах комунального господарства, на очисних спорудах Бортницької станції аерації, полігоні твердих побутових відходів N 5 в с. Підгірці та проведення протизсувних заходів на схилах міста);

• удосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами (реконструкція та модернізація полігонів твердих побутових відходів, будівництво сортувально-переробних комплексів з термічної обробки та утилізації твердих побутових відходів (ТВП), посилення контролю за обсягами фактично розміщених відходів на полігонах і звалищах);

• покращення благоустрою міського середовища, стану зеленого господарства (розвиток зеленої зони, парків і скверів), земельних ресурсів та благоустрій міста.

- створення умов для проведення на належному рівні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, в першу чергу, приведення об'єктів спортивної, транспортної, медичної та туристичної інфраструктури у відповідність до вимог УЄФА; вдосконалення інформаційної інфраструктури.

У результаті виконання зазначених пріоритетів і програм місто має просунутися на шляху втілення зазначеного у Стратегії розвитку Києва до 2025 року бачення: стати інноваційним економічним центром у східноєвропейському регіоні з потужною конкурентною позицією, містом, яке зберегло і розвинуло свою культурно-історичну унікальність, постійно підвищує якість життя мешканців і привабливість для ведення бізнесу.

3.1. Зростання ресурсного забезпечення розвитку міста

3.1.1. Бюджетно-фінансова політика

Мета: акумулювання обсягу ресурсів, достатнього для зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, проведення видатків міського бюджету на виконання програм, які віддзеркалюють політику держави щодо збереження і розвитку людського та соціального капіталу шляхом підвищення ефективності та стабільності соціального захисту, поліпшення якості та доступності освіти, медичного обслуговування, забезпечення населення житлом.

Основні завдання та заходи:

• Ефективне управління бюджетним процесом:

- забезпечення прозорості процесу формування та виконання бюджету міста - ГФУ;