Про затвердження Міської програми розвитку Київського зоологічного парку на 2009-2013 роки

віварію;

науково-просвітницької комплексної експозиції місцевих видів флори та фауни, що занесені до Червоної книги України, "Екологічна стежка" у Шулявській балці.

Додаток

Для забезпечення комфортного та безпечного перебування відвідувачів, належних умов утримання та розведення тварин у Зоопарку необхідно підтримувати належний санітарно-епідеміологічний та температурно-вологовий режим повітря в приміщеннях та експозиційних зонах, необхідно впровадити систему рециркуляції повітря з регенерацією, ультрафіолетовим (УФ) знезараженням, дезодорацією та освітленням.

Для зменшення ризику інфікування людей та тварин збудниками захворювань, які можуть передаватись повітряно-крапельним шляхом, необхідно передбачити створення відокремлених одна від одної систем вентиляції повітря.

Система штучних водоймищ зоопарку потребує встановлення технічних засобів для рециркуляції, очищення, знезараження та освітлення води.

Програма також передбачає створення сприятливих умов для організації дозвілля та відпочинку киян та гостей столиці.

Формування та розвиток зоологічної колекції

Формування та розвиток зоологічної колекції є головною складовою діяльності всіх зоопарків.

Відповідно до виконання зазначених функцій зоологічна колекція формується комплексно і складається з таких частин:

1. Експозиційна: включає видовищні види тварин, які мають високу експозиційну цінність, викликають найбільшу зацікавленість у відвідувачів та традиційно утримуються і добре розмножуються у зоопарках: слони, жирафи, гіпопотами, леви, бізони, ведмеді, деякі види приматів, страуси, лебеді, папуги, окремі види плазунів, земноводних, риб тощо.

З метою інформаційно-просвітницької діяльності експозиційна складова зоологічної колекції включає окремі види свійських тварин (коні, вівці, свині, кролі, морські свинки, гуси, кури, індики тощо), які розміщуються локально на спеціальних майданчиках, де дозволені контрольований доступ відвідувачів та годування тварин.

2. Наукова-дослідна: включає наукове забезпечення формування та управління колекцією, що передбачає застосування програмно-цільового методу проведення наукових досліджень та обґрунтувань шляхів реалізації Програми, а також координацію наукових розробок, які можуть бути застосовані при реалізації програмних завдань.

3. Реабілітаційно-виховна: формується з представників диких тварин, які найчастіше потерпають від дії антропогенних чинників або є об'єктами контрабандних перевезень.

4. Допоміжна: включає зоокультури кормових видів тварин, які формуються і підтримуються з метою забезпечення інших частин зоологічної колекції живими та якісними кормами: кролі, пацюки, миші, цвіркуни, таргани, перуанська чорнотіла тощо.

Процес формування та розвитку зоологічної колекції ґрунтується на наступних засадах:

відбір тварин з урахуванням їх експозиційної та племінної цінності;

створення належних умов утримання окремого виду (підвиду) тварин, що знаходяться в колекції;

щорічне формування плану племінної діяльності, а також обміну та придбання тварин для оновлення, поповнення колекції і реалізації її надлишків.

Шляхи формування та оновлення зоологічної колекції - це купівля, обмін, отримання у подарунок (від інших зоопарків, фізичних та юридичних осіб тощо) та вилучення тварин з природного середовища.

При формуванні зоологічної колекції враховуються видовищність виду, наявність місця для його утримання (експозиції), можливість створити належні умови для утримання (кваліфікація персоналу та можливість забезпечення специфічними кормами).

Програмою передбачається придбання тварин, яких планують розмістити на об'єктах нового будівництва та реконструкції. В першу чергу це людиноподібні мавпи (горила, гібон, орангутанг) та дрібні види широконосих мавп (саймірі, ігрунка, сакі, уакарі).

Потребує оновлення і колекція котячих, передбачається закупівля левів, леопардів, гепардів та різних видів дрібних котячих. Із собачих планується придбання шакалів та койотів, а також покращення колекції копитних: придбання буйволів африканських, китицевухих свиней, носорогів чорних, великих африканських антилоп та інших. Після будівництва павільйону для нічних тварин передбачається створення експозиції кажанів, а саме - летючих собак, вампірів.

Колекція птахів потребує збільшення через придбання великих видів папуг (какаду, ара, амазони), тропічних фруктоїдних голубів, птахів-носорогів тощо. Передбачається реконструкція всіх експозиційних ставків, що дасть змогу якісно покращити умови утримання болотяних видів птахів та збільшити їх кількість, наприклад, створити колонію фламінго кількістю до 50 особин.

За період реалізації Програми планується загальне поповнення зоологічної колекції на 400 - 800 особин 150 - 200 видів.

Проведення наукових досліджень передбачає активізацію роботи Зоопарку відповідно до програм EEP задля збереження рідкісних та зникаючих видів, а саме: слон азіатський, носоріг білий південний, жирафа сітчаста, тигр амурський, тапір рівнинний, кінь Пржевальського, кулан туркменський, зубр європейський, орікс шаблерогий, горила рівнинна, шимпанзе, лорі малий товстий, пінгвін Гумбольдта, пелікан кучерявий, орлан-білохвіст, журавель японський, гриф чорний, алігатор китайський, черепаха єгипетська.

Участь Зоопарку у програмах EEP надасть можливість поповнити склад зоологічної колекції особинами, які мають високу експозиційну та племінну цінність, на безоплатній основі.

Розвиток колекції передбачає розведення, обмін, придбання тварин, а також реалізацію їх надлишків, що відображається в системі ARKS.

Програмою передбачається поновлення участі Зоопарку у веденні племінних книг ESB наступних видів тварин: лелека чорний, марабу африканський, стерв'ятник, казуар шоломоносний, сип білоголовий, кенгуру Євгенії, ведмідь малайський, ведмідь бурий тянь-шанський, ведмідь білогрудий уссурійський, рись карпатська, мангобей золоточеревий, мавпа Бразза, гіпопотам, черепаха гігантська азіатська.

Програмою передбачено впровадження заходів, що спрямовані на покращення рівня охорони здоров'я та ветеринарного забезпечення тварин, які утримуються в Зоопарку.

Створення системи всебічного моніторингу зоологічної колекції передбачає впровадження єдиної системи електронного обліку та ідентифікації тварин, які відносяться до експозиційної та науково-дослідної частини.

Впровадження екологічних та енерго- і ресурсозберігаючих технологій

Київський зоопарк споживає за рік:

Електроенергія - 1200000 кВт/годин;

Газ - 1100000 м 3 ;

Вода - 300000 м 3 .

На території Зоопарку знаходяться дві трансформаторні підстанції:

1. ТП 2583, що складається з двох трансформаторів потужністю по 630 кВт.

2. ТП 3266, що складається з двох трансформаторів потужністю по 320 кВт.

На території Зоопарку знаходиться також котельня, в якій встановлено 3 котли "Garioni Naval" NPR 2500 (2907 кВт).

Очікуване споживання енергоресурсів на 2008 рік складає:

Газ - 1000000 м 3 ;

Електроенергія - 1200000 кВт/г.

Наявна система опалювання окремих місць постійного утримання тварин із застосуванням електричної енергії уразлива в разі вимкнення електричного живлення, що за останній час нерідко трапляється у зимову пору при перевантаженні мережі. Для вирішення цієї проблеми Програмою передбачається встановлення аварійної системи електричного живлення для даних об'єктів Зоопарку.

Альтернативною системою опалювання та гарячого водопостачання з використанням поновлювальних джерел енергії може бути система з використанням сонячної енергії. Потенціал сонячного випромінювання в Україні становить 1000 - 1350 Вт/м 2 . Для належного утримання експозиції птахів у зимовий період щорічно використовується підогрів води у штучних водоймах Зоопарку площею 146 м 2, на це витрачається 28950 м 3 вартістю 43,425 тис. грн. Тому Програмою передбачається перехід на комбіноване використання геліостанцій гарячого водопостачання в поєднанні з котельнею, яка буде виконувати роль додаткового джерела підігріву води у період з листопада по березень.

В умовах господарства Зоопарку, де утворюються великі обсяги тваринного гною з підстилки, харчових відходів, соломи, трави, доцільно використовувати відходи для виготовлення біогазу як додаткового джерела енергоресурсів, який можна використовувати для вироблення теплової, електричної чи когерентно-теплової та електричної енергії. Це дозволить заощадити кошти на вартості енергоносіїв, утилізації відходів виробництва та споживання. Кінцевим продуктом є рідкі екологічно чисті добрива, які можна використовувати для потреб зеленого господарства.

Джерелом сировини для біогазу можуть бути відходи рослинного і органічного походження, які утворюються на території Зоопарку у великому обсязі.

Для вирішення проблеми утилізації твердих відходів виробництва та споживання в господарстві Зоопарку необхідно розробити Правила поводження з відходами виробництва і споживання як внутрішній нормативний документ і впровадити систему роздільного збору твердих відходів усіма суб'єктами на території Зоопарку з суворим дотримання цих Правил.

Для нормального функціонування експозиції Зоопарку, створення комфортних умов для перебування тварин необхідні великі обсяги води (ванни, басейни, ставки, акваріуми) з дотриманням ветеринарно-санітарних норм.

У Київському зоопарку сьогодні використовуються застарілі надвитратні системи водозабезпечення. Вирішити зазначену проблему можна за рахунок впровадження системи рециркуляції води з регенерацією, знезараженням та освітленням.

Використання екологічних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, поновлювальних джерел енергії надасть можливість:

значної економії коштів на комунальних послугах;

підвищення рівня комфортності для відвідувачів та умов утримання тварин;

здійснення інформаційно-просвітницької роботи природоохоронного спрямування.

Збереження та розвиток дендропарку

Екосистема зоопарку є місцем заселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, більшість яких занесено до Червоної книги України.

Відповідно до природоохоронного законодавства і міжнародних зобов'язань України територія Зоопарку підлягає особливій охороні. Для цього в Зоопарку повинен бути встановлений особливий режим охорони, відтворення та використання земель.

Стан зелених насаджень в Зоопарку потребує науково обґрунтованої системи моніторингу для їх збереження, оздоровлення та раціонального використання.

Створення експозиції ландшафтного дизайну відповідно до зон та ареалів мешкання тварин, що експонуються, тематичних клумб, бесідок та рослинного лабіринту збільшить естетичну привабливість Зоопарку. Тому Програмою передбачається збільшення кількісного складу працівників відділу садово-паркового господарства, зміцнення його матеріально-технічної бази, а також залучення до процесу озеленення та благоустрою всіх зацікавлених установ, підприємств та організації, районних державних адміністрацій в м. Києві.

Враховуючи те, що на території Зоопарку розташовано велику кількість старих дерев (є й вікові), Програмою передбачено заходи щодо підтримки їх належного стану.

Щорічно в садово-парковому господарстві Зоопарку утворюється та накопичується близько 30 - 35 тис. м 3 відходів рослинного походження, наприклад: трава, гілля дерев, опале листя тощо. Впровадження чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки цих відходів за прогресивними технологіями забезпечить їх використання в якості джерел поновлювальних видів енергетичних ресурсів або для збагачення та рекультивації земель паркової зони Зоопарку.

Полив зелених насаджень, кущів та дерев Зоопарку зараз здійснюється спеціальними машинами через шланги. Це негативно впливає на тварин та відвідувачів через шум від роботи двигунів машини та помпи, а також збільшує нераціональні витрати водних ресурсів.

Вирішити цю проблему можна шляхом застосування автоматизованої системи зрошування зелених насаджень, що передбачає автоматичний полив за спеціальною програмою. Це дозволить суттєво підвищити рівень комфорту та зменшити витрати на обслуговування парку.

Природоохоронна науково-дослідна та освітня робота

Програмою передбачено розвиток взаємодії Зоопарку з науковими, науково-дослідницькими та освітніми організаціями за такими напрямками:

розробка науково обґрунтованих основ утримання, збереження, охорони здоров'я та ветеринарного забезпечення диких тварин в умовах неволі;

дослідження особливостей біології диких тварин в умовах неволі;

вивчення особливостей розведення рідкісних видів тварин та тих, що зникають, в умовах неволі;

розробка методик лікування та годівлі диких тварин.

Для організації наукових досліджень в організаційній структурі Зоопарку створено відповідний структурний підрозділ, який щорічно готує план проведення науково-дослідної та освітньої роботи, що передбачає:

проведення практичних досліджень та наукових розробок на базі Зоопарку;

підготовку та проведення науково-практичних заходів: семінарів, конференцій, круглих столів тощо;

організацію підвищення кваліфікації (атестації) працівників та робітників структурних підрозділів зоочастини;

організацію проведення практичних занять студентів профільних ВНЗ;

освітню роботу з учнівською молоддю.

Інформаційно-просвітницька робота

Цей напрямок Програми передбачає такі заходи:

підготовка та проведення тематичних екскурсій, лекцій, семінарів, круглих столів, конференцій та нарад із зацікавленими установами, підприємствами та організаціями;

забезпечення роботи "Будинку юннатів" та "Дитячого зоопарку";

виготовлення та розміщення інформаційних стендів, оновлення етикетажу;

проведення просвітницької роботи серед відвідувачів з питань, що пов'язані з дбайливим та відповідальним ставленням до навколишнього природного середовища та представників тваринного світу;

розробка та впровадження просвітницьких заходів, спрямованих на вивчення конкретних видів (підвидів) тварин;

видання та розповсюдження тематичних друкованих видань: бюлетенів, буклетів, плакатів, пам'яток тощо;

розробка та запровадження просвітницьких проектів у дитячих навчальних закладах з метою глибшого вивчення дітьми тваринного світу та захисту тварин від жорстокого поводження;

виготовлення та розміщення соціальної реклами (інформаційних носіїв, стендів, листівок, відео- та аудіороліків);

участь в інформаційних кампаніях та культурно-масових заходах із залученням засобів масової інформації;

проведення консультацій для населення стосовно особливостей поводження з дикими тваринами, що перебувають на території міста.

Міжрегіональне та міжнародне співробітництво

Міжрегіональне та міжнародне співробітництво Зоопарку передбачає:

активізацію та поглиблення співпраці з Євразійською регіональною асоціацією зоопарків та акваріумів (EARAZA);

впровадження заходів щодо поновлення членства в Європейській асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA) та вступу до Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (WAZA);

роботу у відповідних міжнародних системах обліку та управління;

участь працівників Зоопарку у міжнародних конференціях, семінарах, нарадах, стажуваннях;

обмін досвідом та консультації щодо організації діяльності Зоопарку, формування та розвитку колекції і т. д.;

активну участь у міжнародних та європейських програмах розведення рідкісних видів (EEP), веденні племінних книг (ESP);

участь в роботі таксономічних консультативних груп (TAG);

організацію та проведення міжнародних симпозіумів, конференцій, семінарів тощо.

Виконавцями Програми визначені:

Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення, Головне управління освіти та науки,

Київський зоологічний парк,

зацікавлені підприємства, установи та організації.

Організаційне супроводження виконання Програми здійснює Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), методичне - КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста".

Джерелами фінансування Програми є кошти міського бюджету, власні надходження від діяльності Зоопарку, інші джерела, що не суперечать чинному законодавству.

Основним інструментом контролю за виконанням Програми є моніторинг її виконання, який проводиться 1 раз на півріччя.

Результати моніторингу надаються постійній комісії Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

За результатами моніторингу якості виконання Програми здійснюється актуалізація її показників та заходів. Зміни та доповнення до Програми на наступний рік повинні вноситись не пізніше 1 червня поточного року.

Розпорядником коштів міського бюджету, що спрямовуються на виконання заходів Програми, є Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Результати впровадження Програми висвітлюються в засобах масової інформації.

Реалізація Програми призведе до стабільного розвитку Зоопарку, що передбачає певний економічний та соціальний ефект, виражений в:

забезпеченні ефективного використання бюджетних коштів;

зниженні витрат на комунальні послуги та епідеміологічні заходи;

покращенні інфраструктури Зоопарку;

підвищенні експозиційної та племінної цінності зоологічної колекції;

забезпеченні виконання Зоопарком природоохоронних функцій;

поліпшенні естетичного вигляду цілорічної експозиції тварин;

щорічному збільшенні кількості відвідувачів на 20 %;

щорічному збільшенні доходів Зоопарку на 40 %;

забезпеченні належного рівня культурно-масового відпочинку киян та гостей столиці;

підвищенні рівня екологічної свідомості киян та гостей столиці;

підвищенні міжнародного іміджу столиці України в результаті дотримання міжнародних стандартів управління зоопарками та акваріумами.