Про організаційно-правові заходи, повязані з впровадженням Закону України "Про поховання та похоронну справу"

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 8, 23, 31 Закону України "Про поховання та похоронну справу", наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 18 березня 2005 року № 42 "Про введення в дію рішення колегії Держжитлокомунгоспу від 15.03.2005 № 14" та з метою здійснення організаційно-правових заходів, спрямованих на впровадження Закону України "Про поховання та похоронну справу" на території міста Києва:

1. Затвердити Порядок функціонування та утримання кладовищ міста Києва, що додається.

2. Затвердити Порядок функціонування крематорію та колумбарію у місті Києві, що додається.

3. Затвердити Порядок охорони місць поховань, що додається.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Київської міської державної адміністрації Пилипишина В.П.

Цей порядок розроблено з метою реалізації положень Закону України "Про поховання та похоронну справу" та відповідно до Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1110/9709.

1. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТА ОБЛАШТУВАННЯ МІСЦЬ ПОХОВАНЬ

1.1. Для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України (ДСанПіН 2.2.2.028-99) надається земельна ділянка.

1.2. Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує функціонування таких кладовищ:

1.3. Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник забезпечує функціонування Лук'янівського кладовища на вул. Дорогожицькій, 7 у Шевченківському районі.

1.4. Розпорядок роботи адміністрацій кладовищ: з 08.00 год. до 17.00 год.

Розпорядок роботи кожного кладовища розміщується на видному місці біля входу.

1.5. Місця поховань (кладовища) повинні мати сплановану і впорядковану територію, упорядковані під'їзні шляхи та бути забезпечені транспортним зв'язком з населеним пунктом.

1.6. Територія кладовища повинна бути поділена на ділянки-сектори (з метою скорочення шляху переносу труни від катафалка до могили розміри секторів не повинні перевищувати 40 х 60 м), які відокремлюються поміж собою дорогами шириною до 3,5 м з одностороннім рухом. Сектори території місць поховань поділяються на ряди та місця, відстань між рядами повинна становити 1 м, між ділянками поховань в ряду - 0,5 м.

Згідно зі схемою планування кладовища визначається нумерація ділянок, яка наноситься на покажчики на розі ділянки поблизу дороги.

1.7. Місця для роз'їзду автотранспорту розміщуються на перехресті доріг і повинні мати необхідний радіус для повороту. Проїзна частина центральної дороги повинна бути шириною від 6,5 м до 9 м.

1.8. На території кладовища розміщуються:

- приміщення адміністрації кладовища;

- господарський двір, на якому розміщують допоміжні будівлі;

- будівлі, призначені для проведення громадянських панахид: будинки трауру, ритуальні майданчики тощо;

- водопостачання для поливу зелених насаджень, шахтні колодязі, вода яких передбачена для технічних потреб відвідувачів та персоналу, а в разі їх відсутності використовують ємності для води;

- освітлення;

- спеціальні місця для розміщення контейнерів для сміття тощо;

- каналізовані громадські туалети, а при відсутності каналізації - туалети з водонепроникним вигрібом, до якого забезпечено вільний під'їзд спецтранспорту, біотуалети.

1.9. На території місць поховань не можуть бути розміщені об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком намогильної споруди, склепу та колумбарної ніші, які є власністю особи, що придбала їх за власні кошти.

2.1. На вході до кладовища на спеціальному рекламному щиті розміщуються основні положення Закону України "Про поховання та похоронну справу", інші нормативно-правові акти та режим роботи кладовища. Установлюється щит із зображенням схематичного плану кладовища, зазначенням секторів з номерами, місць почесних поховань, напрямку головної алеї та основних доріг, розташування споруд, допоміжних будівель, громадського туалету тощо.

2.2. Доставка труни з тілом померлого на кладовища міста Києва здійснюється спеціалізованим автотранспортом з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.

2.3. Поховання померлих чи їх праху після кремації здійснюється лише на підставі свідоцтва про смерть та оформленого в установленому порядку договору-замовлення на організацію та проведення поховання (далі - договір-замовлення).

2.4. За зверненням виконавця волевиявлення або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого.

Нові місця для поховання померлих на частково закритих кладовищах надаються ритуальною службою спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" за погодженням з виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією з урахуванням заслуг померлого перед Батьківщиною або містом.

2.5. Поховання померлого здійснюється в окремій могилі.

2.6. Довжина могили для дорослого повинна бути не менше 2 м, ширина - 1 м, глибина - не менше 1,5 м від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтових і кліматичних умов. У разі поховання дітей розміри могили можуть бути зменшені.

Відстань від дна могили до рівня ґрунтових вод повинна бути не меншою 0,5 м.

Над могилою влаштовується земляний насип (пагорбок) висотою 0,5 м від поверхні землі. Насип повинен виступати за межі могили для захисту її від проникнення поверхневих вод.

У разі поховання тіла померлого в сидячому положенні, товщина ґрунту над тілом померлого від поверхні землі має становити не менше 1 м.

Після поховання на могильному пагорбі встановлюється тимчасовий пам'ятний знак із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати поховання, кількості прожитих років.

2.7. Поховання урн з прахом здійснюється в спеціально побудованих колумбаріях чи у пристосованих для цього огороджувальних стінах кладовищ, конструкція яких повинна передбачати не більше трьох рядів ніш по вертикалі та забезпечувати вільний доступ до них.

Для поховання урни з прахом у землю виділяється місце розміром 0,8 х 0,8 м, де можливе розташування декількох урн, враховуючи можливість встановлення їх вертикально. Глибина поховання не нормується.

Урни з прахом видаються на підставі свідоцтва про смерть, довідки на одержання праху та документа, що посвідчує особу.

На території кладовищ допускається улаштування в межах місця поховання, відведеного у встановленому порядку, сімейних склепів. Поховання померлих у сімейних склепах здійснюється у металевих герметично запаяних трунах.

2.8. Під кожну могилу надається ділянка таких розмірів:

Примітка. У разі поховання померлого в нестандартній труні викопують могилу залежно від довжини труни.

Нові місця під родинні поховання на кладовищах м. Києва надаються у разі наявності вільних земельних ділянок.

2.9. За рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на відкритих кладовищах можуть бути відведені ділянки для почесних поховань та ділянки для поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань).

Рішення про кожне почесне поховання приймається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

2.10. Для поховання померлих одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовилися рідні, невпізнаних трупів надається земельна ділянка під одинарне поховання, як правило, на спеціально відведеній земельній ділянці кладовища. Догляд за могилами зазначеної категорії громадян здійснюється ритуальною службою за рахунок коштів міського бюджету міста Києва.

2.11. Кожне поховання та перепоховання реєструється в спеціальній Книзі реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян (далі - Книга реєстрації), форма якої затверджена наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 .

Запис до Книги реєстрації здійснюється за роками в алфавітному порядку, у цілому по кладовищу чи, де це необхідно, окремо за кожною ділянкою. У Книзі реєстрації обов'язково заповнюються всі графи. Виправлення в Книзі реєстрації не допускаються. Книга реєстрації має бути прошнурованою, пронумерованою та скріпленою печаткою. Книга реєстрації зберігається на кладовищі постійно, а в разі ліквідації кладовища передається на зберігання до Державного архіву м. Києва.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалась поховати померлого, як користувачу місця поховання видається ритуальною службою відповідне свідоцтво про поховання, яке дає право на встановлення намогильної споруди в межах могили, вирішення питання про проведення підпоховання, облаштування місця поховання, здійснення інших дій, які не суперечать чинному законодавству. Зразок свідоцтва про поховання затверджено додатком 2 до Порядку утримання кладовищ та інших місць поховання .

2.12. Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини.

Для прийняття рішення про здійснення перепоховання останків померлого користувач місця поховання подає до Головного управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяву користувача місця поховання з обґрунтуванням причин перепоховання; висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації; лікарське свідоцтво про смерть; дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на перепоховання останків на іншому кладовищі.

За результатами розгляду поданих документів Головне управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймає рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, надає користувачу обґрунтовану письмову відмову.

Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначає термін його виконання.

Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах.

Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач місця поховання.

Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 Кримінально-процесуального кодексу України .

Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою.

Про виймання останків із могили робиться запис у Книзі реєстрації, а при похованні в іншому місці робиться новий запис у Книзі реєстрації.

Виймання урни з прахом здійснюється за дозволом адміністрації кладовища (колумбарію) незалежно від часу, що минув після її поховання, за заявою родичів померлого при наданні свідоцтва про смерть.

2.13. На могилах (місцях родинного поховання) у межах наданої земельної ділянки можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили.

Для установлення намогильної споруди користувач місця поховання подає до ритуальної служби такі документи:

- оригінал свідоцтва про смерть похованого;

- свідоцтво про поховання, а в разі його відсутності - письмову згоду користувача місця поховання на установлення намогильної споруди;

- документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації;

- реквізити виконавця намогильної споруди.

Особа, що виконує роботи з монтажу намогильної споруди власними силами, гарантує збереження могил та намогильних споруд, інших елементів благоустрою, могил, що розміщені поруч з цим похованням, та здійснює відшкодовування матеріальних збитків у разі їх пошкодження.

Після виконання робіт з облаштування могили користувач зобов'язаний забезпечити прибирання території біля могили.

Установлені намогильні споруди реєструються адміністрацією кладовища в Книзі обліку намогильних споруд (далі - Книга обліку), форма якої затверджена додатком 3 до Порядку утримання кладовищ та інших місць поховання . Книги обліку намогильних споруд зберігаються постійно. Записи до Книги обліку проводяться в алфавітному порядку.

Усі намогильні споруди, що встановлюються на могилі, повинні відповідати стандартам та технологіям.

Демонтаж та знесення самовільно встановлених намогильних споруд, що перевищують відведені розміри ділянки під поховання, які визначені у встановленому порядку, здійснюються за рахунок власника намогильної споруди.

3.1. Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник забезпечують:

- на підставі договору-замовлення безперешкодний проїзд територією кладовища та колумбарію транспорту, який задіяний у похованні померлого;

- охорону території кладовища та колумбарію за рахунок коштів міського бюджету міста Києва;

- прибирання алей, проїздів, доріжок та вивезення сміття;

- установлення вздовж алей контейнерів для сміття;

- справність освітлення, каналізації, басейнів, резервуарів, водостоків тощо, дотримання чистоти та порядку в місцях загального користування;

- виконання поточного та капітального ремонтів зовнішньої огорожі, будівель і споруд, замощення алей, доріг, доріжок та інших елементів благоустрою;

- догляд і полив усіх видів зелених насаджень (крім висаджених на місцях поховання), їх оновлення, висаджування квітів на клумбах і газонах, покіс трав;

- вільний прохід між могилами згідно з Гігієнічними вимогами щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України ДСаНПіН 2.2.2.028-99 (пункт 4.4).

3.2. На території кладовища забороняється:

- порушувати тишу та порядок;

- кататися на велосипедах, санках, ковзанах і лижах;

- обрізувати, садити та пересаджувати дерева без погодження з адміністрацією кладовища;

- вигулювати та випасати тварин;

- накопичувати сміття у невизначених для цього місцях;

- розпалювати багаття, брати самостійно ґрунт, різати дерн, зберігати будівельні матеріали;

- перебувати на території після закриття кладовища;

- висаджувати дерева, кущі, квіти, а також установлювати столи та лави за межами земельної ділянки, виділеної для поховання померлої особи;

- у вихідні та святкові дні проводити будівельні роботи, у тому числі встановлення намогильних споруд чи склепів, за винятком тих, що пов'язані з похованням померлого;

- заїжджати на територію кладовища вантажним автотранспортом, крім транспорту, задіяного у похованні померлого.

3.3. Утримання кладовищ, військових кладовищ, військових братських та одиночних могил, земельних ділянок для почесних поховань, братських могил, а також могил померлих одиноких громадян, померлих осіб без певного місця проживання, померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховань знайдених невпізнаних трупів та охорона всіх місць поховань забезпечується виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) за рахунок коштів міського бюджету міста Києва.

Утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку як об'єкти культурної спадщини, забезпечується виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) із залученням органів охорони культурної спадщини.

3.4. Відвести на Північному кладовищі ділянку № 60 для поховання:

- ветеранів військової служби;

- ветеранів органів внутрішніх справ України;

- померлих чи загиблих службовців військової служби;

- членів сімей вищезгаданих категорій громадян.

3.5. Відвести на Північному кладовищі ділянку № 36 під поховання осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та членів їх сімей.

Цей порядок розроблено з метою реалізації положень Закону України "Про поховання та похоронну справу" та нормативних актів з питань ритуального обслуговування у місті Києві.

1. З метою розміщення крематорію і колумбарію для поховання урн з прахом померлих, ритуальній службі спеціалізованому комунальному підприємству "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування та утримання місць поховань надається земельна ділянка на вул. Байковій, 10 у Голосіївському районі.

2. На території Київського крематорію відповідно до статті 26 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поховання померлих здійснюється шляхом:

- спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого;

- розвіювання праху померлого.

3. Функціонування крематорію та колумбарію забезпечує ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Розпорядок роботи крематорію: з 09.00 год. до 18.00 год.

Розпорядок роботи крематорію та колумбарію розміщується на видному місці біля входу.

4. На підставі свідоцтва про смерть особа, яка зобов'язалася поховати померлого, звертається до ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) або ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з приводу укладання відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання не пізніше ніж за 24 години до їх проведення.

Підставою для оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання померлого шляхом спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого або розвіювання праху померлого є свідоцтво про смерть померлого та виражене в письмовій формі волевиявлення померлого, оформлене за життя про бажання бути підданим кремації після смерті.

При наявності свідоцтва про смерть та відсутності волевиявлення, рішення про кремацію тіла померлого може приймати особа, яка зобов'язалась поховати померлого.

Після оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання, особі, яка зобов'язалася поховати померлого, видається довідка на одержання праху.

5. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання здійснюється відповідно до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 .

6. Доставка труни з тілом померлого до крематорію здійснюється спеціалізованим автотранспортом з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.

Тіло померлого для проведення кремації доставляють до крематорію в труні, виготовленій із матеріалу, що відповідає державним стандартам та чинним екологічним вимогам, встановленим для технологічного процесу кремації.

7. Забороняється відкривати труну при прощанні, якщо причиною смерті була інфекційна хвороба. Порядок кремації труни з тілом померлої особи, що хворіла на небезпечну інфекційну хворобу, здійснюється з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.

8. Після завершення громадянської панахиди та офіційного прощання з померлим, доступ рідних і близьких до тіла покійного забороняється.

9. Після проведення громадянської панахиди вінки передаються на добове зберігання у відповідне приміщення крематорію для подальшої їх передачі замовнику або на знищення.

Встановлення вінків біля місця поховання урни не дозволяється.

10. Після спалювання в крематорії труни з тілом померлого прах вміщується в спеціальну урну, яка герметично закривається, та доставляється працівниками крематорію у сховище.

Урна з прахом видається на підставі свідоцтва про смерть, довідки на одержання праху та документа, що посвідчує особу.

11. Після здійснення поховання користувачу місця поховання (власнику колумбарної ніші) ритуальною службою спеціалізованим комунальним підприємством "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) видається свідоцтво про поховання з зазначенням номеру ділянки, ряду, місця.

12. Поховання урн з прахом здійснюється в спеціально побудованих колумбаріях чи пристосованих для цього огороджувальних стінах, конструкція яких повинна передбачати не більше трьох рядів ніш по вертикалі та забезпечувати вільний доступ до них.

Для здійснення поховання урни з прахом померлого у землю виділяється місце розміром 0,8 х 0,8 м, де можливе розташування декількох урн, виходячи з розрахунку встановлення їх вертикально. Глибина поховання не нормується.

13. В колумбарній ніші на місці поховання урни з прахом померлого встановлюється намогильна плита, розмір якої не може перевищувати розмір колумбарної ніші.

14. Для установлення намогильної споруди користувач місця поховання подає до ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" такі документи: оригінал свідоцтва про смерть похованого; свідоцтво про поховання; документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації; реквізити виконавця намогильної споруди.

Усі намогильні споруди, що встановлюються на могилі, повинні відповідати стандартам та технологіям.

15. Після виконання робіт з облаштування могили користувач зобов'язаний забезпечити прибирання території біля могили та винесення сміття до спеціально відведених місць.

16. Установлені намогильні споруди реєструються ритуальною службою спеціалізованим комунальним підприємством "Київський крематорій" в Книзі обліку намогильних споруд.

17. У разі, коли виконавець волевиявлення відмовляється забрати урну з прахом впродовж одного року після здійснення кремації, поховання такої урни з прахом померлого здійснюється шляхом розвіювання праху померлого відповідно до статті 26 Закону України "Про поховання та похоронну справу" .

18. Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини.

Для прийняття рішення про здійснення перепоховання останків померлого користувач місця поховання подає до Головного управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяву користувача місця поховання з обґрунтуванням причин перепоховання; висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації; лікарське свідоцтво про смерть; дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на перепоховання останків на іншому кладовищі.

За результатами розгляду поданих документів Головне управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймає рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, надає користувачу обґрунтовану письмову відмову.

Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначає термін його виконання.

19. На території крематорію та колумбаріїв не можуть бути розміщені об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком колумбарних ніш та склепів, які є власністю особи, яка придбала їх за власні кошти.

20. Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує:

- безперешкодний проїзд територією крематорію та колумбарію транспорту, що задіяний в похованні померлого;

- охорону крематорію та колумбарію;

- постійне прибирання алей, проїздів, доріжок та вивезення сміття;

- установлення вздовж алей урн для сміття;

- справність освітлення, водопроводу, каналізації, басейнів, резервуарів, водостоків тощо, підтримання чистоти та порядку в місцях загального користування;

- виконання поточного та капітального ремонтів зовнішньої огорожі, будівель і споруд, алей, доріг, доріжок та інших елементів благоустрою;

- догляд і поливання усіх видів зелених насаджень в місцях загального користування, їх оновлення, висаджування квітів на клумбах і газонах, покіс трав, постійний догляд за ними;

- встановлення вздовж алей, доріг і доріжок лав для відпочинку відвідувачів.

21. На території крематорію та колумбарію забороняється:

- порушувати тишу та порядок;

- палити у не відведених для цього місцях;

- їздити територією на автотранспорті (крім того, що задіяний в похованні), мотоциклі, велосипеді;

- обрізувати, висаджувати та пересаджувати дерева без погодження з адміністрацією крематорію;

- вигулювати та випасати тварин;

- знаходитися на території крематорію, колумбарію після його закриття;

- стороннім особам знаходитися у виробничих приміщеннях;

- у вихідні та святкові дні проводити будівельні роботи;

- заїжджати на територію крематорію та колумбарію вантажним автотранспортом.

1. Охорона місць поховань у місті Києві здійснюється відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу", Закону України "Про охорону культурної спадщини", наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу", рішень Київської міської ради та розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

2. Охорону міських кладовищ та колумбаріїв міста Києва забезпечує в межах бюджетних призначень, передбачених на відповідний рік, Головне управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

3. У місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також прилеглих до місць поховань охоронних зонах забороняється виконання будь-яких будівельних робіт.

4. На території кладовищ, що проектуються, забороняється будівництво жилих і громадських будівель, промислових об'єктів, за винятком об'єктів похоронного обслуговування.

5. Пам'ятки культурної спадщини, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

6. Переміщення (перенесення) пам'ятки культурної спадщини на інше місце допускається, як виняток, у випадках, коли неможливо зберегти пам'ятку на місці, за умови виконання комплексу наукових досліджень з вивчення та фіксації пам'ятки (обміри, фотофіксація тощо).

7. Фінансування всіх заходів з вивчення, фіксації, переміщення (перенесення) пам'яток культурної спадщини, що підлягають переміщенню (перенесенню) відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", виконується за рахунок коштів замовника робіт, які зумовили необхідність переміщення (перенесення) пам'яток. Якщо переміщення (перенесення) пам'ятки є необхідним внаслідок дії непереборної сили, то вивчення та фіксація цієї пам'ятки виконується відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" за рахунок коштів Державного бюджету України.

8. У разі, коли пам'ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, виконати роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

9. У разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів міського бюджету міста Києва з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із чинним законодавством.

10. Користувач місця поховання при виявленні факту осквернення могили, місця родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд чи склепів повинен повідомити про це органи внутрішніх справ та звернутися до ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) чи ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), в залежності від місця встановлення намогильної споруди, з приводу відновлення пошкодженої чи викраденої намогильної споруди.

11. У разі крадіжок, осквернення чи пошкодження намогильних споруд, які не зареєстровані в установленому порядку, відшкодування власникам матеріальних збитків не здійснюється.

12. У разі природного руйнування намогильних споруд, гарантійний термін яких скінчився, їх відновлення здійснюється за рахунок користувача.