Про розірвання зовнішньоекономічного контракту

У відповідь на лист щодо повернення товарів і валютних коштів при розірванні зовнішньоекономічного контракту повідомляємо стосовно поставлених у листі питань таке.

Згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" одним із принципів цієї діяльності є принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України, тощо.

Відповідно до наказу МЗЕЗторгу від 05.10.96 р. N 75 "договір (контракт) укладається згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України з урахуванням міжнардних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контаркту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України, а також передбачено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди відображаються в умовах договору (контракту).

До умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодились про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися неукладеним або його може бути визнано недійсним в силу недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться, зокрема:

- кількість та якість товару (у цьому розділі визначаються, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (в тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики);

- умови здачі (приймання) товару (у цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здача проводиться за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару);

- санкції та рекламації (цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (в % від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій).

За мотивів низької якості експортованої продукції також можливе зменшення контрактної ціни на товар при наявності експертного заключення незалежної організації.

Тобто сторони повинні самостійно передбачати умови прийняття (неприйняття) товару за якістю, повернення коштів за неякісний товар, що був поставлений, а також визначати перелік документів, які є необхідними для підтвердження якості товару, санкції та рекламації, які повинні застосовуватись при невиконанні або неналежному виконанні сторонами своїх зобов'язань, якщо такі умови не суперечать законодавству. При цьому необхідно враховувати, що згідно зі ст.209 Цивільного кодексу України "особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання".

Стосовно ж повернення оплати за товар нерезидентом, сторони повинні керуватися Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яким передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.