5.5.9. За дорученням керівництва Міністерства представляє в інших органах виконавчої влади, бере участь у засіданнях колегії Міністерства, а також у нарадах, які проводяться у Міністерстві, у разі розгляду питань, що належить до компетенції відділу, управління, Департаменту.
5.5.10. Співпрацює, у межах компетенції та повноважень, із структурними підрозділами Міністерства, центральними органами виконавчої влади.
5.6. Заступник начальника управління - начальник відділу у межах законодавства несе відповідальність за:
5.6.1. Неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових обов’язків, завдань, доручень керівництва Міністерства, плану роботи Департаменту, бездіяльність, невжиття можливих заходів щодо запобігання недолікам і порушенням у роботі.
5.6.2. Порушення Присяги державного службовця, обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, службової дисципліни та правил етичної поведінки державного службовця та протипожежного захисту, передбачених відповідними правилами та інструкціями.
5.7. За недотримання вимог законодавства України з питань, що стосуються державної служби та з питань запобігання корупції, інших актів законодавства України з питань, що стосуються його діяльності, заступник начальника управління - начальник відділу притягається до відповідальності згідно із законодавством.
| Директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК | В. Топчій |
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства аграрної
політики та продовольства України
23 березня 2017 року № 160
ПОЛОЖЕННЯ
про управління технічної політики в АПК Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України
1. Загальні положення
1.1. Управління технічної політики в АПК (далі – управління) є структурним підрозділом Департаменту землеробства та технічної політики в АПК (далі - Департамент) Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – Міністерство).
1.2. Управління забезпечує формування основних напрямків розвитку та реалізації державної політики з питань інженерно-технічного забезпечення та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу, енергетики та відновлювальних джерел енергії.
1.3. Управління у своїй роботі керується Конституцією України, законами України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізації державної політики з питань інженерно-технічного забезпечення та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу, забезпечення сільськогосподарських товаровиробників паливно-енергетичними ресурсами, розвитку виробництва та впровадження біологічних видів палива, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про Міністерство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, Положення про Департамент, затвердженого наказом Міністерства від 31 жовтня 2016 року № 434, а також цим Положенням.
2. Основними завданнями управління є:
2.1. Забезпечення реалізації державної політики у сфері інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу, забезпечення сільськогосподарських товаровиробників паливно-енергетичними ресурсами, розвитку виробництва та впровадження біологічних видів палива.
2.2. Розроблення проектів законодавчих та нормативно-правових актів та прийняття участі у підготовці проектів законодавчих та нормативно-правових актів в межах компетенції управління.
2.3. Забезпечення розробки та організація виконання концепцій, загальнодержавних програм розвитку інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу відповідно до компетенції управління.
2.4. Забезпечення формування та розвитку ринку технічних засобів для агропромислового комплексу, у тому числі вторинного, розширення мережі сервісу.
2.5. Розроблення та впровадження заходів, спрямованих на техніко-технологічне переоснащення галузей агропромислового виробництва, координацію інноваційних проектів в частині інженерно-технічного забезпечення та ринків техніки агропромислового комплексу.
2.6. Розроблення, вдосконалення та здійснення системи стандартизації і сертифікації технічних засобів для агропромислового комплексу.
2.7. Забезпечення та сприяння освоєнню результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних розробок, пов’язаних з розвитком виробництва техніки і обладнання для агропромислового комплексу, електрифікації сільського господарства та енергозбереження у сільському господарстві.
2.8. Здійснення моніторингу стану технічного забезпечення аграрного сектору та ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів.
3. Управління відповідно до покладених на нього завдань:
3.1. Узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, та у встановленому порядку вносить пропозиції керівництву Департаменту, організовує виконання законодавчих актів.
3.2. Розробляє стратегію державної технічної політики в агропромисловому комплексі та вживає заходів щодо її виконання.
3.3. Розробляє проекти нормативно-правових актів, державних цільових програм щодо розвитку інженерно-технічного забезпечення, вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу та вживає заходів щодо їх виконання.
3.4. Бере участь у розробці та координації виконання загальнодержавних, регіональних програм, поточних планів економічного і соціального розвитку галузей агропромислового виробництва та підприємств сільськогосподарського машинобудування.
3.5. Здійснює функції державного замовника науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних розробок з питань розвитку виробництва техніки і обладнання для агропромислового комплексу, організовує впровадження результатів розробок, координує науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.
3.6. Здійснює перегляд технічних регламентів і технічних умов, а також державних та галузевих стандартів, якими визначаються вимоги щодо показників якості, технологічності та безпечності технічних засобів для агропромислового комплексу, бере участь у розробленні відповідних технічних регламентів.
3.7. Визначає основні напрямки удосконалення ринку технічних засобів і технологій, формування вторинного ринку на принципах економічної заінтересованості.
3.8. Забезпечує організацію розробки, подає на затвердження вимоги до створення технологічних комплексів машин і обладнання для галузей агропромислового виробництва.
3.9. Бере участь у розробці та подає на затвердження порядок ведення Реєстру технічних засобів, рекомендованих для застосування в агропромисловому комплексі.
3.10. Бере участь у розробленні заходів, спрямованих на інноваційно-інвестиційний розвиток інженерно-технічного забезпечення та вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу.
3.11. Бере участь у межах повноважень у забезпеченні захисту прав покупців сільськогосподарської техніки та користувачів послуг з технічного сервісу, у забезпеченні захисту сільськогосподарських товаровиробників від недобросовісної конкуренції, запобігання зловживанням на ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів.
3.12. Аналізує стан технічного забезпечення аграрного сектору та ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів.
3.13. Організовує розроблення і впровадження конкурентоспроможних технологій та технологічних комплексів машин для інноваційного розвитку агропромислового комплексу.
3.14. Сприяє розширенню мережі підприємств з технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки.
3.15. Розробляє пропозиції щодо удосконалення умов фінансування, оподаткування, кредитування, особливостей приватизації підприємств вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу.
3.16. Сприяє технічному оновленню та модернізації підприємств вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу.
3.17. Розробляє і реалізує програми створення технологічних комплексів машин і обладнання, організації їх виробництва, формування та розвитку ринку техніки і обладнання для агропромислового комплексу, забезпечення її технічного обслуговування та ремонту.
3.18. Вживає заходів щодо оптимізації галузевої, міжгалузевої та міжнародної кооперації, систем стандартизації та сертифікації техніки і обладнання для агропромислового комплексу.
3.19. Реалізує науково-технічну політику у вітчизняному машинобудуванні для агропромислового комплексу і вживає заходів щодо забезпечення потреб сільськогосподарського виробництва в технічних засобах для впровадження сучасних технологій вирощування, збирання, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.
3.20. Сприяє впровадженню інвестиційних проектів з виробництва новітніх зразків сільськогосподарської техніки та обладнання.
3.21. Вживає заходів, спрямованих на техніко-технологічне переоснащення галузей агропромислового виробництва та розвиток сільськогосподарського машинобудування.
3.22. Розробляє та вносить пропозиції щодо зростання експортного потенціалу галузі, збільшення обсягів реалізації машинобудівної продукції в Україні та за її межами.
3.23. Вносить пропозиції щодо активізації зовнішньоекономічної діяльності, залученню вітчизняних та іноземних інвестицій, кредитних ресурсів для технічного переоснащення галузей агропромислового виробництва та розвитку сільськогосподарського машинобудування.
3.24. Бере участь у навчальних програмах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, інших заходів по інженерно-технічному забезпеченню сільськогосподарського виробництва та розвитку сільськогосподарського машинобудування.
3.25. Формує перелік нових зразків технічних засобів для АПК, що підлягають державним приймальним випробуванням.
3.26. Здійснює ведення Реєстру технічних засобів, рекомендованих для застосування в агропромисловому комплексі.
3.27. Здійснює забезпечення представництва на ринку техніки інтересів сільгосптоваровиробників, як замовників нових технічних засобів для агропромислового комплексу.
3.28. Бере участь у підготовці пропозицій щодо фінансової підтримки технічного забезпечення АПК та переоснащення підприємств сільськогосподарського машинобудування за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
3.29. Аналізує стан забезпечення сільськогосподарських товаровиробників паливно-мастильними матеріалами.
3.30. Бере участь у погодженні типових норм (нормативів) питомих витрат енергетичних ресурсів, енергозберігаючих методик нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у галузях агропромислового виробництва.
3.31. Сприяє підвищенню енергоефективності підприємств агропромислового комплексу та розвитку виробництва біопалива.
3.32. Забезпечує у межах своїх повноважень розвиток виробництва і використання альтернативних видів палива та відновлювальних джерел енергії, здійснює організаційну роботу з питань розвитку ринків енергоносіїв.
3.33. Організовує та бере участь у розробці загальнодержавних, регіональних та галузевих програм з питань енергозбереження в АПК.
3.34. Вносить пропозиції щодо обсягів державних кредитних ресурсів на розвиток систем інженерно-технічного забезпечення, надання державної підтримки суб’єктам господарювання за придбання техніки, обладнання.
3.35. Сприяє поширенню об'єктивної інформації щодо нових технічних засобів та технологій, ефективних форм технологічного і технічного сервісу з використанням засобів масової інформації та проведення ярмарок, виставок, інших форм пропаганди.
3.36. Організовує заходи щодо обміну новими технологіями та технічними засобами виробництва, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції з іноземними підприємствами.
3.37. Розглядає та погоджує нормативно-правові акти та технічні умови з питань технічної політики у сфері АПК та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу, виробництва біопалива, енергозбереження в агропромисловому комплексі.
4. Управління має право:
4.1. Взаємодіяти зі структурними підрозділами апарату Міністерства з питань, що належить до компетенції управління.
4.2. Одержувати у встановленому законодавством порядку від структурних підрозділів апарату Міністерства, органів державної статистики, підприємств, установ та організацій документи, довідки, інформаційно-аналітичні матеріали, зведення, необхідні для здійснення, покладених на управління завдань.
4.3. За погодженням з керівництвом Департаменту брати участь у конференціях, семінарах, нарадах та інших заходах, що проводяться в апараті Міністерства та за його межами з питань, що належить до компетенції управління.
4.4. За дорученням керівника Департаменту проводити оперативні наради, експрес-семінари, конференції з питань технічної політики, розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для АПК, енергетики та відновлювальних джерел енергії.
4.5. За дорученням керівника Департаменту представляти інтереси Міністерства в центральних органах виконавчої влади, підприємствах, установах та організаціях з питань, що належать до компетенції управління.
4.6. У межах своїх повноважень залучати працівників структурних підрозділів апарату Міністерства, за погодженням з їх керівниками, наукові, проектні та інші організації, вищі учбові заклади для розробки проектів нормативно-правових актів, концепцій, програм з питань, що належать до компетенції управління.
4.7. За дорученням керівника Департаменту пропагувати через засоби масової інформації передовий досвід з технологій виробництва сільськогосподарської техніки та її реалізації, біопалива.
4.8. За дорученням керівника Департаменту Міністерства надавати організаційно-методичну допомогу сільськогосподарським підприємствам всіх форм власності з питань, що належать до компетенції управління.
4.9. Покладених на управління завдань, не передбачених цим Положенням і таких, що не стосуються компетенції відділу, не допускається.
5. Заступник директора департаменту - начальник управління:
5.1. Управління очолює заступник директора департаменту - начальник управління технічної політики в АПК, який є державним службовцем, призначається на посаду і звільняється з посади керівником державної служби Міністерства в установленому законодавством порядку.
5.2. На посаду заступника директора департаменту - начальника управління призначається особа, яка має вищу технічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст/магістр. Досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності повинен складати на менше двох років.
5.3. Заступник директора департаменту - начальник управління безпосередньо підпорядковується директору Департаменту.
5.4. У разі відсутності заступника директора департаменту - начальника управління його функції та обов’язки виконує, за погодженням директора Департаменту, заступник начальника управління – начальник відділу.
5.5. Заступник директора департаменту - начальник управління:
5.5.1. Здійснює керівництво діяльністю управління та забезпечує виконання завдань, покладених на управління.
5.5.2. У межах компетенції дає усні або письмові розпорядження, які є обов’язковими для виконання працівниками управління.
5.5.3. Забезпечує у межах компетенції реалізацію існуючих вимог до збереження службової інформації в установленому порядку.
5.5.4. Розподіляє обов’язки між керівниками відділів, визначає ступінь відповідальності кожного, контролює їх роботу.
5.5.5. Розробляє положення про управління, погоджує положення про відділи та посадові інструкції працівників відділу.
5.5.6. Погоджує пропозиції керівників відділів щодо:
підбору і розстановки спеціалістів відділу;
заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу;
вдосконалення роботи відділу, Департаменту.
5.5.7. Здійснює заходи щодо забезпечення дотримання працівниками управління вимог трудового законодавства, законодавства про державну службу, законодавства з питань запобігання корупції, правил внутрішнього службового розпорядку, правила та норми охорони праці та протипожежного захисту.
5.5.8. Організовує діловодство та зберігання документів у відділах відповідно до вимог Інструкції з діловодства у апараті Міністерства.
5.5.9. За дорученням керівництва Міністерства представляє в інших органах виконавчої влади, бере участь у засіданнях колегії Міністерства, а також у нарадах, які проводяться у Міністерстві, у разі розгляду питань, що належить до компетенції управління.
5.5.10. Співпрацює, у межах компетенції та повноважень, із структурними підрозділами Міністерства, центральними органами виконавчої влади.
5.6. Заступник директора департаменту - начальник управління у межах законодавства несе відповідальність за:
5.6.1. Неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових обов’язків, завдань, доручень керівництва Міністерства, плану роботи Департаменту, бездіяльність, невжиття можливих заходів щодо запобігання недолікам і порушенням у роботі.
5.6.2. Порушення Присяги державного службовця, обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, службової дисципліни та правил етичної
поведінки державного службовця та протипожежного захисту, передбачених відповідними правилами та інструкціями.
5.7. Недотримання вимог законодавства України з питань, що стосуються державної служби та запобігання корупції, інших актів законодавства, що стосуються його діяльності, заступник директора департаменту - начальник управління притягається до відповідальності згідно із законодавством.
| Директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК | В. Топчій |
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства аграрної політики
та продовольства України
23 березня 2017 року № 160
ПОЛОЖЕННЯ
про відділ інженерно-технічного забезпечення та ринків техніки управління технічної політики в АПК Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України
1. Загальні положення
1.1. Відділ інженерно-технічного забезпечення та ринків техніки (далі – відділ) є структурним підрозділом управління технічної політики в АПК (далі – управління) Департаменту землеробства та технічної політики в АПК (далі - Департамент) Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – Міністерство).
1.2. Відділ забезпечує формування основних напрямків розвитку та реалізації державної політики з питань інженерно-технічного забезпечення та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу.
1.3. Відділ у своїй роботі керується Конституцією України, законами України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізації державної політики з питань інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про Міністерство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, Положення про Департамент, затвердженого наказом Міністерства від 31 жовтня 2016 року № 434, а також цим Положенням.
2. Основними завданнями відділу є:
2.1. Забезпечення реалізації державної політики у сфері інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу.
2.2. Забезпечення формування та розвитку ринку технічних засобів для агропромислового комплексу, у тому числі вторинного, розширення мережі сервісу.
2.3. Розроблення проектів законодавчих та нормативно-правових актів та прийняття участі у підготовці проектів законодавчих та нормативно-правових актів в межах компетенції відділу.
2.4. Розроблення та впровадження заходів, спрямованих на техніко-технологічне переоснащення галузей агропромислового виробництва, координацію інноваційних проектів в частині інженерно-технічного забезпечення та ринків техніки агропромислового комплексу.
2.5. Забезпечення розробки та організація виконання концепцій, загальнодержавних програм розвитку інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу та сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу відповідно до компетенції.
2.6. Розроблення, вдосконалення та здійснення системи стандартизації і сертифікації технічних засобів для агропромислового комплексу.
2.7. Забезпечення та сприяння освоєнню результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних розробок, пов’язаних з розвитком виробництва техніки і обладнання для агропромислового комплексу, електрифікації сільського господарства та енергозбереження у сільському господарстві.
2.8. Здійснення моніторингу стану технічного забезпечення аграрного сектору та ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів.
3. Відділ відповідно до покладених на нього завдань:
3.1. Розробляє стратегію державної технічної політики в агропромисловому комплексі та вживає заходів щодо її виконання.
3.2. Розробляє проекти нормативно-правових актів, державних цільових програм щодо розвитку інженерно-технічного забезпечення, вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу та вживає заходів щодо їх виконання.
3.3. Бере участь у розробці та координації виконання загальнодержавних, регіональних програм, поточних планів економічного і соціального розвитку галузей агропромислового виробництва та підприємств сільськогосподарського машинобудування.
3.4. Здійснює функції державного замовника науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних розробок з питань розвитку виробництва техніки і обладнання для агропромислового комплексу, організовує впровадження результатів розробок, координує науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.
3.5. Здійснює перегляд технічних регламентів і технічних умов, а також державних та галузевих стандартів, якими визначаються вимоги щодо показників якості, технологічності та безпечності технічних засобів для агропромислового комплексу, бере участь у розробленні відповідних технічних регламентів.
3.6. Визначає основні напрямки удосконалення ринку технічних засобів і технологій, формування вторинного ринку на принципах економічної заінтересованості.
3.7. Забезпечує організацію розробки, подає на затвердження вимоги до створення технологічних комплексів машин і обладнання для галузей агропромислового виробництва.
3.8. Бере участь у розробці та подає на затвердження порядок ведення Реєстру технічних засобів, рекомендованих для застосування в агропромисловому комплексі.
3.9. Розробляє заходи, спрямовані на інноваційно-інвестиційний розвиток інженерно-технічного забезпечення та вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу.
3.10. Бере участь у межах повноважень у забезпеченні захисту прав покупців сільськогосподарської техніки та користувачів послуг з технічного сервісу, у забезпеченні захисту сільськогосподарських товаровиробників від недобросовісної конкуренції, запобігання зловживанням на ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів.
3.11. Аналізує стан технічного забезпечення аграрного сектору та ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів.
3.12. Організовує розроблення і впровадження конкурентоспроможних технологій та технологічних комплексів машин для інноваційного розвитку агропромислового комплексу.
3.13. Сприяє розширенню мережі підприємств з технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки.
3.14. Розробляє пропозиції щодо удосконалення умов фінансування, оподаткування, кредитування, особливостей приватизації підприємств вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу.
3.15. Сприяє технічному оновленню та модернізації підприємств вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу.
3.16. Розробляє і реалізує програми створення технологічних комплексів машин і обладнання, організації їх виробництва, формування та розвитку ринку техніки і обладнання для агропромислового комплексу, забезпечення її технічного обслуговування та ремонту.
3.17. Вживає заходів щодо оптимізації галузевої, міжгалузевої та міжнародної кооперації, систем стандартизації та сертифікації техніки і обладнання для агропромислового комплексу.
3.18. Реалізує науково-технічну політику у вітчизняному машинобудуванні для агропромислового комплексу і вживає заходів щодо забезпечення потреб сільськогосподарського виробництва в технічних засобах для впровадження сучасних технологій вирощування, збирання, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.
3.19. Сприяє впровадженню інвестиційних проектів з виробництва новітніх зразків сільськогосподарської техніки та обладнання.
3.20. Вживає заходів, спрямованих на техніко-технологічне переоснащення галузей агропромислового виробництва та розвиток сільськогосподарського машинобудування.
3.21. Розробляє та вносить пропозиції щодо зростання експортного потенціалу галузі, збільшення обсягів реалізації машинобудівної продукції в Україні та за її межами.
3.22. Вносить пропозиції щодо активізації зовнішньоекономічної діяльності, залученню вітчизняних та іноземних інвестицій, кредитних ресурсів для технічного переоснащення галузей агропромислового виробництва та розвитку сільськогосподарського машинобудування.
3.23. Бере участь у навчальних програмах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, інших заходів по інженерно-технічному забезпеченню сільськогосподарського виробництва та розвитку сільськогосподарського машинобудування.
3.24. Формує перелік нових зразків технічних засобів для АПК, що підлягають державним приймальним випробуванням.
3.25. Здійснює ведення Реєстру технічних засобів, рекомендованих для застосування в агропромисловому комплексі.
3.26. Здійснює забезпечення представництва на ринку техніки інтересів сільгосптоваровиробників, як замовників нових технічних засобів для агропромислового комплексу.
3.27. Бере участь у підготовці пропозицій щодо фінансової підтримки технічного забезпечення АПК та переоснащення підприємств сільськогосподарського машинобудування за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
3.28. Розглядає та погоджує нормативно-правові акти та технічні умови з питань технічної політики у сфері АПК та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу.
3.29. Вносить пропозиції щодо надання державної підтримки суб’єктам господарювання за придбання техніки, обладнання.
4. Відділ має право:
4.1. Взаємодія зі структурними підрозділами апарату Міністерства з питань, що належить до компетенції відділу.
4.2. Одержувати у встановленому законодавством порядку від структурних підрозділів апарату Міністерства, органів державної статистики, підприємств, установ та організацій документи, довідки, інформаційно-аналітичні матеріали, зведення, необхідні для здійснення, покладених на відділ завдань.
4.3. За погодженням з керівником Департаменту брати участь у конференціях, семінарах, нарадах та інших заходах, що проводяться в апараті Міністерства та за його межами з питань, що належить до компетенції відділу.
4.4. За дорученням керівника Департаменту, Міністерства проводити оперативні наради, експрес-семінари, конференції у сфері інженерно-технічного забезпечення та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування для АПК.
4.5. За дорученням керівника Департаменту представляти інтереси Міністерства в центральних органах виконавчої влади, підприємствах, установах та організаціях з питань, що належать до компетенції відділу.
4.6. У межах своїх повноважень залучати працівників структурних підрозділів апарату Міністерства, за погодженням з їх керівниками, наукові, проектні та інші організації, вищі учбові заклади для розробки проектів нормативно-правових актів, концепцій, програм з питань, що належать до компетенції відділу.
4.7. За дорученням керівника Департаменту пропагувати через засоби масової інформації передовий досвід з технологій виробництва сільськогосподарської техніки та її реалізації.
4.8. За дорученням керівника Департаменту надавати практичну допомогу сільськогосподарським підприємствам всіх форм власності з питань, що належать до компетенції відділу.
4.9. Покладених на відділ завдань, не передбачених цим Положенням і таких, що не стосуються компетенції відділу, не допускається.
5. Заступник начальника управління – начальник відділу:
5.1. Відділ очолює заступник начальника управління технічної політики в АПК - начальник відділу, який є державним службовцем, призначається на посаду і звільняється з посади керівником державної служби Міністерства в установленому законодавством порядку.
5.2. На посаду заступника начальника управління - начальника відділу призначається особа, яка має вищу технічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст/магістр. Досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності повинен складати на менше двох років.
5.3. Заступник начальника Управління - начальник відділу безпосередньо підпорядковується заступнику директора Департаменту - начальнику управління та директору Департаменту.
5.4. У разі відсутності заступника начальника управління - начальника відділу його функції та обов’язки виконує, за дорученням заступника директора Департаменту - начальника управління, один із головних спеціалістів відділу.
5.5. Заступник начальника управління - начальник відділу:
5.5.1. Здійснює керівництво діяльністю відділу та забезпечує виконання завдань, покладених на відділ.
5.5.2. У межах компетенції дає усні або письмові розпорядження, які є обов’язковими для виконання працівниками відділу.
5.5.3. Забезпечує у межах компетенції реалізацію існуючих вимог до збереження службової інформації в установленому порядку.
5.5.4. Розподіляє обов’язки між працівниками відділу, визначає ступінь відповідальності кожного, контролює їх роботу.
5.5.5. Розробляє положення про відділ, посадові інструкції працівників відділу.
5.5.6. Подає за погодженням заступника директора Департаменту – начальника управління директору Департаменту пропозиції щодо:
підбору і розстановки спеціалістів відділу;
заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу;
вдосконалення роботи відділу, Департаменту.
5.5.7. Здійснює заходи щодо забезпечення дотримання працівниками відділу вимог трудового законодавства, законодавства про державну службу, законодавства з питань запобігання корупції, правил внутрішнього службового розпорядку, правила та норми охорони праці та протипожежного захисту.
5.5.8. Організовує діловодство та зберігання документів у відділі відповідно до вимог Інструкції з діловодства у апараті Міністерства.
5.5.9. За дорученням керівництва Міністерства представляє в інших органах виконавчої влади, бере участь у засіданнях колегії Міністерства, а також у нарадах, які проводяться у Міністерстві, у разі розгляду питань, що належить до компетенції відділу, управління.
5.5.10. Співпрацює, у межах компетенції та повноважень, із структурними підрозділами Міністерства, центральними органами виконавчої влади.
5.6. Заступник начальника управління - начальник відділу у межах законодавства несе відповідальність за:
5.6.1. Неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових обов’язків, завдань, доручень керівництва Міністерства, плану роботи Департаменту, бездіяльність, невжиття можливих заходів щодо запобігання недолікам і порушенням у роботі.
5.6.2. Порушення Присяги державного службовця, обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, службової дисципліни та правил етичної поведінки державного службовця та протипожежного захисту, передбачених відповідними правилами та інструкціями.
5.7. Недотримання вимог законодавства України з питань, що стосуються державної служби та запобігання корупції, інших актів законодавства, що стосуються його діяльності, заступник начальника управління - начальник відділу притягається до відповідальності згідно із законодавством.
| Директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК | В. Топчій |
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства аграрної політики
та продовольства України
23 березня 2017 року № 160
ПОЛОЖЕННЯ
про відділ енергетики та відновлювальних джерел енергії управління технічної політики в АПК Департаменту землеробства та технічної політики в АПК
1. Загальні положення
1.1. Відділ енергетики та відновлювальних джерел енергії (далі – відділ) є структурним підрозділом управління технічної політики в АПК (далі - управління) Департаменту землеробства та технічної політики в АПК (далі - Департамент) Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – Міністерство).
1.2 Відділ забезпечує формування основних напрямків розвитку та реалізації державної політики з питань забезпечення сільськогосподарських товаровиробників традиційними та альтернативними (біологічними) паливно-енергетичними ресурсами.
1.3. Відділ у своїй роботі керується Конституцією України, законами України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізації державної політики з питань забезпечення сільськогосподарських товаровиробників традиційними та альтернативними (біологічними) паливно-енергетичними ресурсами, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про Міністерство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, Положення про Департамент, затвердженого наказом Міністерства від 31 жовтня 2016 року № 434, а також цим Положенням.
2. Основні завдання відділу є:
2.1 Забезпечення реалізації державної політики у сфері забезпечення сільськогосподарських товаровиробників традиційними та альтернативними (біологічними) паливно-енергетичними ресурсами.
2.2. Розробка стратегії та участь у реалізації державної політики з питань забезпечення сільськогосподарських товаровиробників традиційними та альтернативними (біологічними) паливно-енергетичними ресурсами.
2.3. Розроблення в межах компетенції Департаменту проектів законодавчих та нормативно-правових актів та прийняття участі у підготовці проектів законодавчих та нормативно-правових актів, які надходять на розгляд до Департаменту з питань енергозабезпечення, енергозбереження та розвитку відновлювальних джерел енергії в АПК.
3. Відділ відповідно до покладених на нього завдань:
3.1 Підготовка для Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, керівництва Міністерства аналітичних довідок з питань використання сільськогосподарськими товаровиробниками пально-мастильних матеріалів, електричної енергії, інших енергетичних ресурсів, забезпечення сільськогосподарського виробництва традиційними та біологічними паливно- енергетичними ресурсами, розвитку відновлювальних джерел енергії в АПК.
3.2 Прийняття участі в розробці проектів законів, законодавчих та нормативно-правових актів з питань розвитку біопалива, енергетики та енергозбереження в АПК.
3.3 Прийняття участі в межах компетенції у розробці, погодженні та поданні на затвердження типових норм (нормативів) питомих витрат енергетичних ресурсів, методик нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у галузях агропромислового виробництва, проведенні енергоаудитів в АПК.
3.4 Вивчення потреби та розробка прогнозу забезпечення господарств найважливішими видами паливно-енергетичних ресурсів, і підготовка пропозиції щодо організації заходів до поліпшення стану їх постачання.
3.5 Проведення маркетингу ринку нафтопродуктів та надання головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрацій, організаціям та підприємствам агропромислового комплексу відповідної інформації.
3.6 Надання методологічної допомоги головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрацій, організаціям та установам в забезпеченні електричною енергією, іншими паливно-енергетичними ресурсами, розробки та впровадження заходів щодо їх ефективного використання.
3.7 Прийняття участі в організації розробки та здійснення аналізу стану впровадження сільськогосподарськими підприємствами, організаціями та установами енергозберігаючих заходів відповідно до Комплексної державної, галузевої та інших програм енергозбереження.
3.8 Організація розробки та впровадження підприємствами галузі заходів щодо виробництва і споживання біологічного палива.
3.9 Визначення основних напрямків прикладних науково-технічних розробок у галузі електрифікації сільського господарства, використання енергетичних ресурсів, відновлювальних джерел енергії та енергозбереження у сільськогосподарському виробництві.
3.10 Здійснення аналізу стану забезпечення технологічних операцій сільськогосподарського виробництва засобами електромеханізації та приймає участь у розробленні концептуальних напрямів їх розвитку, визначенні нових, більш ефективних технічних засобів та технологічних комплексів.
3.11 Прийняття участі у прогнозуванні подальшого розвитку засобів електрифікації та автоматизації, науковому обґрунтуванні систем машин під новітні технології виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, забезпечує реалізацію довгострокових комплексних науково-технічних програм освоєння нової техніки.
3.12 Прийняття участі у розробці та координації виконання загальнодержавних та регіональних програм економічного і соціального розвитку галузей агропромислового виробництва в частині підвищення енергоефективності, розвитку виробництва і використання біопалива.
3.13 Здійснення технічної політики, спрямованої на вдосконалення механізмів забезпечення сільськогосподарських підприємств і організацій пально-мастильними матеріалами, енергетичним обладнанням, іншими матеріально-технічними ресурсами через ринкову інфраструктуру.
3.14 Проведення аналізу стану забезпечення сільськогосподарських товаровиробників пально-мастильними матеріалами, розробка балансу потреби в пально-мастильних матеріалах та його покриття. Проведення роботи з Міненерговугілля, постачальниками пального та іншими організаціями щодо визначення можливостей, джерел та механізмів забезпечення сільськогосподарського виробництва пально-мастильними матеріалами.
3.15 Участь у формуванні обсягів і змісту навчальних програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань електрифікації сільськогосподарського виробництва, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів сільгосптоваровиробниками.
3.16 Сприяння поширенню об’єктивної інформації щодо нових технічних засобів та енергозберігаючих технологій, з питань забезпечення підприємств, організацій та установ агропромислового комплексу паливо-енергетичними ресурсами, розвитку біоенергетики та впровадження відновлюваних джерел енергії з використанням засобів масової інформації, проведення ярмарок, виставок, семінарів, нарад, інших форм пропаганди.
4. Відділ має право:
4.1. Взаємодія зі структурними підрозділами апарату Міністерства з питань, що належить до компетенції відділу.
4.2. Одержувати у встановленому законодавством порядку від структурних підрозділів апарату Міністерства, органів державної статистики, підприємств, установ та організацій документи, довідки, інформаційно-аналітичні матеріали, зведення, необхідні для здійснення, покладених на відділ завдань.
4.3. За погодженням з керівником Департаменту брати участь у конференціях, семінарах, нарадах та інших заходах, що проводяться в апараті Міністерства та за його межами з питань, що належить до компетенції відділу.
4.4. За дорученням керівника Департаменту, Міністерства проводити оперативні наради, експрес-семінари, конференції, що належить до компетенції відділу.
4.5. За дорученням керівника Департаменту представляти інтереси Міністерства в центральних органах виконавчої влади, підприємствах, установах та організаціях з питань, що належать до компетенції відділу.
4.6. У межах своїх повноважень залучати працівників структурних підрозділів апарату Міністерства, за погодженням з їх керівниками, наукові, проектні та інші організації, вищі учбові заклади для розробки проектів нормативно-правових актів, концепцій, програм з питань, що належать до компетенції відділу.
4.7. За дорученням керівника Департаменту пропагувати через засоби масової інформації передовий досвід з питань, що належать до компетенції відділу.
4.8. За дорученням керівника Департаменту надавати практичну допомогу сільськогосподарським підприємствам всіх форм власності з питань, що належать до компетенції відділу.
4.9. Покладених на відділ завдань, не передбачених цим Положенням і таких, що не стосуються компетенції відділу, не допускається.
5. Начальник відділу:
5.1. Відділ очолює начальник відділу, який є державним службовцем, призначається на посаду і звільняється з посади керівником державної служби Міністерства в установленому законодавством порядку.
5.2. На посаду начальника відділу призначається особа, яка має вищу технічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст/магістр. Досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності повинен складати на менше двох років.
5.3. Начальник відділу безпосередньо підпорядковується начальнику управління та директору Департаменту.
5.4. У разі відсутності начальника відділу його функції та обов’язки виконує, за доручення директора Департаменту, один із головних спеціалістів відділу.
5.5. Начальник відділу:
5.5.1. Здійснює керівництво діяльністю відділу та забезпечує виконання завдань, покладених на відділ.
5.5.2. У межах компетенції дає усні або письмові розпорядження, які є обов’язковими для виконання працівниками відділу.
5.5.3. Забезпечує у межах компетенції реалізацію існуючих вимог до збереження службової інформації в установленому порядку.
5.5.4. Розподіляє обов’язки між працівниками відділу, визначає ступінь відповідальності кожного, контролює їх роботу.
5.5.5. Розробляє положення про відділ, посадові інструкції працівників відділу.
5.5.6. Погоджує питання щодо надання працівникам відділу відпусток (у тому числі без збереження заробітної плати), інших днів відпочинку згідно з законодавством України.
5.5.7. Подає директору Департаменту пропозиції щодо:
підбору і розстановки спеціалістів відділу;
заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу;
вдосконалення роботи відділу, управління, Департаменту.
5.5.8. Здійснює заходи щодо забезпечення дотримання працівниками відділу вимог трудового законодавства, законодавства про державну службу, законодавства з питань запобігання корупції, правил внутрішнього службового розпорядку, правила та норми охорони праці та протипожежного захисту.
5.5.9. Організовує діловодство та зберігання документів у відділі відповідно до вимог Інструкції з діловодства у апараті Міністерства.
5.5.10. За дорученням керівництва Міністерства представляє в інших органах виконавчої влади, бере участь у засіданнях колегії Міністерства, а також у нарадах, які проводяться у Міністерстві, у разі розгляду питань, що належить до компетенції відділу, управління.
5.5.11. Співпрацює, у межах компетенції та повноважень, із структурними підрозділами Міністерства, центральними органами виконавчої влади.
5.6. Начальник відділу у межах законодавства несе відповідальність за:
5.6.1. Неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових обов’язків, завдань, доручень керівництва Міністерства, плану роботи Департаменту, бездіяльність, невжиття можливих заходів щодо запобігання недолікам і порушенням у роботі.
5.6.2. Порушення Присяги державного службовця, обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, службової дисципліни та правил етичної поведінки державного службовця та протипожежного захисту, передбачених відповідними правилами та інструкціями.
5.7. Недотримання вимог законодавства України з питань, що стосуються державної служби та запобігання корупції, інших актів законодавства, що стосуються його діяльності, начальник відділу притягається до відповідальності згідно із законодавством.
| Директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК | В. Топчій |
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства аграрної політики
та продовольства України
23 березня 2017 року № 160
ПОЛОЖЕННЯ
про відділ розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України
1. Загальні положення
1.1. Відділ розвитку садівництва, виноградарства та виноробства (далі - відділ) є структурним підрозділом Департаменту землеробства та технічної політики в АПК (далі – Департамент) Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – Міністерство).
1.2. Відділ забезпечує формування основних напрямків розвитку та реалізації державної політики з питань виноградного і плодового розсадництва, садівництва, ягідництва, хмелярства, виноградарства та виноробства.
1.3. Відділ у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства та виробництва садивного матеріалу, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про Міністерство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, Положення про Департамент, затвердженого наказом Міністерства від 31 жовтня 2016 року № 434, а також цим Положенням.
2. Основними завданнями відділу є:
2.1. Участь у формуванні основних напрямків розвитку та реалізації державної політики з питань виноградного і плодового розсадництва, садівництва, ягідництва, хмелярства, виноградарства та виноробства.
2.2. Розроблення і координація виконання загальнодержавних, регіональних та галузевих програм розвитку садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства та виробництва садивного матеріалу з урахуванням кон’юнктури аграрного ринку.
2.3. Розроблення пропозицій щодо оптимізації територіального розміщення виробництва продукції садівництва, виноградарства, хмелярства, розсадництва, проведення технологічної політики.
2.4. Здійснення у встановленому законодавством порядку державного управління у сфері садівництва, виноградарства, виноробства та хмелярства, розроблення порядку ввезення садивного матеріалу іноземного походження не внесеного до державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, сприяння розвиткові внутрішнього і зовнішнього ринку фруктів, ягід, хмелю, винограду, винопродукції та садивного матеріалу багаторічних рослин.
