Про затвердження Положення про порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання та Інструкції з селекції племінних бугаїв молочних і молочно-мясних порід

На виконання вимог статей 6, 7, 10, 17 Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та з метою поліпшення генетичної якості тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Положення про порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання.

1.2. Інструкцію з селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід.

2. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Инструкцию по испытанию и оценке быков-производителей молочных пород по качеству потомства", затверджену Науково-технічною радою Державного агропромислового комітету Української РСР (протокол від 10 липня 1990 року N 4), і Положення про атестацію жеребців-плідників для племінного використання, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України від 20.08.2002 N 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2002 року за N 823/7111.

3. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, Державному науково-виробничому концерну "Селекція" (Білоус О.В., за згодою) забезпечити:

видання та доведення до відома суб'єктів племінної справи у тваринництві Положення про порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання та Інструкцію з селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід;

у місячний термін з дати державної реєстрації цього наказу розробити та подати на затвердження керівництву Міністерства аграрної політики України план заходів з ведення селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід;

видання, заповнення та вручення свідоцтв про допуск плідника до відтворення маточного поголів'я власникам плідників (спермопродукції).

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Пабата В.О.

1.1. Положення розроблено на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві", визначає порядок атестації та допуск до відтворення плідників великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней.

1.2. Плідники птиці, риби, бджіл, шовкопрядів та хутрових звірів атестації та допуску до відтворення не підлягають.

1.3. Положення є обов'язковим для виконання суб'єктами племінної справи у тваринництві.

1.4. Забороняється використовувати для відтворення бугаїв, жеребців, кнурів, баранів, цапів (далі - плідники) та їх спермопродукцію, які є неатестованими та недопущеними до відтворення в установленому цим Положенням порядку.

1.5. Приплід, отриманий від плідників, недопущених до відтворення на відповідний період, вважається неплемінним, не реєструється в державних книгах племінних тварин та не використовується в селекційному процесі.

2.1. Атестація - комплексна оцінка якості та типу плідників за сумою ознак з метою виявлення їх племінної цінності і господарського призначення.

2.2. Атестація плідників проводиться за наказом Міністерства аграрної політики України.

2.3. Атестацію проводять атестаційні комісії, створені за наказом:

Міністерства аграрної політики України - для атестації бугаїв та жеребців;

Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій - для атестації кнурів, баранів та цапів.

2.3.1. Атестаційна комісія розпочинає роботу з моменту підписання наказу про її створення.

2.3.2. Керує діяльністю атестаційної комісії й організовує її роботу голова комісії.

2.3.3. Голова атестаційної комісії в межах своєї компетенції:

скликає засідання комісії;

головує на засіданнях комісії;

дає розпорядження та доручення, обов'язкові для членів комісії;

дає доручення спеціалістам, радникам та експертам, які залучені до роботи.

2.3.4. Рішення атестаційної комісії приймаються на закритих засіданнях у присутності не менше двох третин її складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів голос головуючого на засіданні є ухвальним.

2.4. Атестаційна комісія розглядає матеріали щодо атестації бугаїв-плідників у жовтні - листопаді, жеребців-плідників - у квітні - вересні кожного року.

2.5. Атестаційна комісія проводить атестацію плідників за мінімальними вимогами, які щорічно встановлює Міністерство аграрної політики України.

Додатково атестація може проводитися:

у січні - для жеребців (їх спермопродукції);

у липні - серпні - для бугаїв-плідників (їх спермопродукції), за умови придбання за імпортом або з початку року при одержанні оцінки за якістю потомства.

2.6. Рішення атестаційної комісії оформлюється протоколом, який візують усі члени атестаційної комісії.

2.7. Протокол є підставою для видання наказу про допуск плідників для відтворення маточного поголів'я.

2.8. Для участі в атестації власник плідника (спермопродукції плідника) подає атестаційній комісії заяву на проведення атестації:

жеребців - до 10 квітня кожного року (додаток 1);

бугаїв-плідників - до 20 вересня кожного року до органу, визначеному Міністерством аграрної політики України (додаток 2).

2.9. До заяви додаються:

за умови, якщо дані про плідника не занесені до центральної інформаційної бази даних племінних тварин, копію картки племінного плідника:

на бугая - форма N 1-мол або N 1-м'яс;

на жеребця - форма N 1-к;

на кнура - форма N 1-св;

на барана - форма N 1-в або N 1-всм;

на цапа - форма N 1-кз;

для імпортованих плідників - копію сертифіката походження, відомості про місце використання плідника для відтворення;

крім цього, на жеребців - інформацію про результати випробування за робочою продуктивністю (копія картки іподромних випробувань, паспорт спортивного коня);

за умови занесення даних про плідника до центральної інформаційної бази даних племінних тварин:

наявність замороженої спермопродукції на дату подання заяви;

відомості про місце використання плідника для відтворення.

Усі подані документи реєструються і власнику не повертаються.

2.10. До атестації допускаються плідники:

чистопородні або одержані за затвердженою програмою породного вдосконалення;

комплексний клас за даними бонітування не нижче класу "еліта";

пройшли генетичну експертизу походження при наявності протоколу генетичного дослідження за даними щодо достовірності походження за батьком, який виданий ліцензованою лабораторією генетичного контролю, або при наявності результатів генетичних досліджень у сертифікаті походження (для імпортних плідників);

на яких подані документи, зазначені в пункті 2.12 цього Положення.

3.1. Допуск плідників до відтворення проводиться за результатами атестації на підставі наказів:

Міністерства аграрної політики України - для бугаїв та жеребців;

Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій - для кнурів, баранів та цапів.

3.2. За результатами атестації дані плідників заносяться до центральної інформаційної бази даних племінних тварин для подальшого включення до каталогів плідників для відтворення маточного поголів'я.

3.3. Протягом 30 днів після затвердження результатів атестації плідників власнику плідника видається свідоцтво про допуск плідника до відтворення маточного поголів'я (додаток 3).

3.4. Атестованих плідників допускають до відтворення поголів'я на термін:

5 років - для жеребців;

1 рік - для бугаїв, кнурів, баранів та цапів.

Після закінчення зазначеного терміну плідник проходить чергову атестацію.

3.5. При реалізації спермопродукції (наданні плідника для природного парування) власник зобов'язаний надавати копію свідоцтва про атестацію плідника.

Прошу атестаційну комісію Міністерства аграрної політики України розглянути матеріали, що надаються для атестації жеребців-плідників, що належать ________________, та допустити їх до племінного використання.

Прошу атестаційну комісію Міністерства аграрної політики України розглянути матеріали, що надаються для атестації бугаїв-плідників, що належать __________________, та допустити їх до племінного використання в 20__ році.

1.1. Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві", визначає порядок та нормативні показники одержання, оцінки та відбору племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід.

1.2. Інструкція поширюється на суб'єктів племінної справи у тваринництві, що займаються молочним та молочно-м'ясним скотарством.

1.3. Оцінка бугаїв проводиться з метою визначення племінної цінності, за результатами якої відбирають для використання кращих племінних бугаїв, чим забезпечується поліпшення генетичної якості тварин, підвищення селекційного ефекту в стадах, ріст економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.

1.4. Оцінка племінних бугаїв складається з таких етапів:

визначення племінної цінності за походженням - при народженні та переоцінка у старшому віці;

визначення племінної цінності за індивідуальними якостями (інтенсивність росту, тип будови тіла і спермопродуктивність) - у віці до 15 місяців;

визначення племінної цінності за якістю потомства - у віці 60 місяців і старше.

1.5. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

ремонтний бугаєць - бугаєць, одержаний від батьків з високою племінною цінністю і відібраний для проведення оцінки за індивідуальними якостями;

бугай, що перевіряється - бугай, відібраний з ремонтних бугайців за походженням та індивідуальними якостями, спермопродукція якого використовується для відтворення з метою проведення оцінки тварини за якістю потомства;

бугай-поліпшувач - бугай, що пройшов оцінку за якістю потомства і розряд якого за індексом селекційної цінності становить ПЗ і вище;

випробування - здійснення комплексу організаційних та зоотехнічних заходів, спрямованих на проведення оцінки бугая, що перевіряється за якістю потомства;

підконтрольне стадо - суб'єкт племінної справи у тваринництві, який має статус племінного заводу (репродуктора) з розведення великої рогатої худоби молочного і молочно-м'ясного напряму продуктивності (далі - племінне стадо) або який претендує на присвоєння такого статусу і маточне поголів'я якого використовується для випробування.

1.6. Розрахунок племінної цінності проводять за методикою, затвердженою Міністерством аграрної політики України.

1.7. Визначення племінної цінності здійснюють щокварталу за даними центральної інформаційної бази даних племінних тварин.

1.8. Формування та ведення центральної інформаційної бази даних племінних тварин проводить організація (установа), визначена Міністерством аграрної політики України.

1.9. Координацію випробування бугаїв на загальнопородному рівні проводить організація (установа), визначена Міністерством аграрної політики України.

2.1. З метою одержання нового покоління ремонтних бугайців високої племінної цінності за походженням порід спеціалісти організації (установи), визначеної Міністерством аграрної політики України, та атестованих суб'єктів племінної справи у тваринництві щорічно відбирають корів-матерів і бугаїв-батьків.

2.2. Корів-матерів, що відповідають вимогам, встановленим діючими програмами селекції порід, виділяють із селекційного ядра племінних стад. Резервні матері (СЯ1) відбираються серед кращих корів-первісток. Визнаних матерів (СЯ2) відбирають із числа резервних у віці третього отелення і старше після оцінки корів за повторюваністю молочної продуктивності та якістю їх дочок.

2.3. Для одержання одного ремонтного бугайця відбирають 4-5 резервних і 2-3 визнаних корів-матерів, батьками яких є бугаї-поліпшувачі, з індексом селекційної цінності вище, ніж встановлено Міністерством аграрної політики України, та за походженням, що підтверджене генетичною експертизою.

Дані про корів СЯ1 і СЯ2 заносяться до регіональних та центральної інформаційних баз даних племінних тварин.

2.4. Батьками ремонтних бугайців можуть бути лише бугаї-поліпшувачі вітчизняної та зарубіжної селекції, індекси селекційної цінності за потомством яких вище, ніж встановлено Міністерством аграрної політики України. Відібрані бугаї-батьки повинні мати високу племінну цінність за походженням та індивідуальними якостями, відповідати перспективній генеалогічній структурі порід.

2.5. Чисельність бугаїв-батьків ремонтних бугайців установлюють за параметрами програми селекції конкретної породи.

2.6. Проект-замовлення на одержання ремонтних бугайців щорічно розробляють і реалізують організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики України, за участю спеціалістів суб'єктів племінної справи у тваринництві. Перевагу віддають внутрілінійному відбору.

2.7. Ремонтних бугайців, отриманих від замовного підбору, ідентифікують і реєструють відповідно до вимог чинного законодавства. До 6-8-місячного віку їх вирощують в племінних стадах, а потім реалізують підприємствам (об'єднанням) з племінної справи та селекційним центрам. Раціони годівлі та умови утримання повинні відповідати науково обґрунтованим нормам. До 8-місячного віку всі ремонтні бугайці повинні пройти генетичну експертизу походження. Тварини з непідтвердженим походженням вибраковуються.

2.8. Під час вирощування ремонтні бугайці щомісячно оцінюються за індивідуальними якостями відповідно до діючої інструкції з бонітування. Тварини з низькими індексами племінної цінності вибраковуються.

2.9. Акти відбору ремонтних бугайців для випробування за потомством (додаток 1) оформлюють племпідприємства (об'єднання) з племінної справи та селекційні центри на основі даних центральної інформаційної бази даних племінних тварин. Їх затверджує організація (установа), визначена Міністерством аграрної політики України. Ремонтних бугайців, яких ставлять на випробування за потомством, обов'язково фотографують.

3.1. Випробування проходять усі бугаї, які перевіряються і належать суб'єктам племінної справи у тваринництві, а також бугаї, спермопродукція яких придбана по імпорту.

3.2. Ремонтних бугайців, відібраних за індивідуальними якостями, ставлять на випробування до 15-місячного віку.

3.3. Молочна продуктивність корів за даними бонітування у контрольних стадах повинна бути вище стандарту породи.

3.4. У кожному контрольному стаді одночасно перевіряють 4 і більше бугаїв.

3.5. У контрольному стаді для запліднення спермою бугаїв, яких перевіряють, виділяється від 20 до 30 відсотків маточного поголів'я. Постановочну кількість спермодоз бугая, який перевіряється, обчислюють відповідно до алгоритму розрахунку кількості спермодоз для випробування племінних бугаїв за кільцевим методом (додаток 2) та розподіляють між контрольними стадами пропорційно парувальному контингенту маточного поголів'я у кожному стаді.

3.6. Випробування племінних бугаїв, які перевіряються за кільцевим методом, організовують зональні селекційні центри, підприємства (об'єднання) з племінної справи відповідно до схеми випробування племінних бугаїв за кільцевим методом (додаток 3). Його проводять в контрольних стадах декількох областей. Бугаїв випробовують у двох або трьох постановочних турах із кільцюванням груп з двома або трьома суміжними бугаями у кожному турі.

3.7. Нормативні показники випробування бугаїв за потомством (додаток 4).

3.8. Осіменіння корів і телиць спермою бугаїв, які перевіряються, проводиться за типом зрівняльного підбору (без вибору) у максимально короткий термін. Для цього оператори з відтворення тварин тимчасово відступають від основного плану підбору у стаді та проводять осіменіння спермою бугаїв, яких перевіряють, корів і телиць, які приходять в охоту. Не осіменяють хворих, що абортували, з сервіс-періодом більше 150 днів, а також корів-матерів ремонтних бугайців. Після використання сперми бугаїв, яких перевіряють, переходять на реалізацію планового підбору в стаді.

3.9. За результатами осіменіння маточного поголів'я оцінюють запліднювальну здатність сперміїв бугаїв, які перевіряються. Якщо запліднюваність менше 50%, то бугаїв із випробування виключають, а їх спермопродукцію утилізують.

3.10. Приплід, одержаний від маток та бугаїв, які перевіряються, ідентифікують і реєструють згідно з вимогами чинного законодавства. Ураховують перебіг отелень корів і телиць, число мертвонароджених телят і виродків. Походження дочок бугаїв, які перевіряються, та їх ровесниць підтверджують генетичною експертизою.

3.11. Усіх телиць - дочок основних бугаїв і тих, які перевіряються, вирощують за технологією, прийнятою у господарстві. Осіменіння телиць проводять у віці 14-18 місяців при живій масі не нижче стандарту породи. Корів-первісток оцінюють за індивідуальними якостями згідно з діючими інструкціями.

3.12. Відомості про ідентифікацію і реєстрацію приплоду, результати його вирощування та показники оцінки корів-первісток за індивідуальними якостями заносять до інформаційних баз даних господарств, з яких матеріали надходять до регіональних інформаційних баз даних племінних тварин. Для розрахунку племінної цінності бугаїв включають інформацію про усіх дочок основних бугаїв і бугаїв, які перевіряються, за винятком хворих, що абортували, з атрофією часток вимені та тривалістю лактації менше 240 днів.

4.1. На основі матеріалів, що надходять із регіональних інформаційних баз даних племінних тварин, організація (установа), визначена Мінагрополітики України, щоквартально проводить централізовану оцінку племінної цінності бугаїв, корів і молодняку за селекційними ознаками. Оцінку одержують усі тварини, матеріали про яких надійшли до центральної інформаційної бази даних племінних тварин.

4.2. За показниками розрахункової племінної цінності (РПЦ) для тварин на різних етапах оцінки їх племінної цінності обчислюють індекс за походженням (ПІ), індекс за походженням та індивідуальними якостями (ІПФ), індекс селекційної цінності (СІ). За цими індексами ведуть відбір племінних бугаїв, ремонтних бугайців та їх батьків, а також маточного поголів'я.

4.3. За індексом селекційної цінності (СІ) племінних бугаїв класифікують на розряди:

П5 - поліпшувач "відмінно" (ранг 95-99%);

П4 - поліпшувач "добре" (ранг 75-94%);

П3 - поліпшувач "задовільно" (ранг 65 - 74%);

Н+ - нейтральний "плюс" (ранг 50-64%);

Н- - нейтральний "мінус" (ранг 35-49%);

ПГ - погіршувач (ранг 1-34%).

4.4. Розряд племінної цінності за потомством встановлюють лише для бугаїв, дочки яких за кількістю молочного жиру і молочного білка перевершують стандарт породи.

4.5. Результати оцінки племінних бугаїв за якістю потомства визнають офіційними при повторюваності 50% і вище. Розряд племінної цінності П5 бугай отримує при повторюваності 85% і вище та при оцінці за молочним жиром, молочним білком і типом будови тіла його дочок. Племінним бугаям, що за індексом селекційної цінності (СІ) мають ранг 99 та повторюваність 85% і вище, присвоюють статус "лідер-породи" (скорочений запис ЛП02, де ЛП - статус бугая "лідер-породи"; 02 - останні дві цифри року присвоєння статусу). Статус "лідер-породи", присвоєний бугаю, протягом його використання не змінюється.

5.1. Необхідними умовами впровадження розрахунку племінної цінності бугаїв за методом БЛАП (найкращий лінійний незміщений прогноз) та підвищення результативності селекції племінних бугаїв з використанням ПК є:

обов'язкова ідентифікація усіх тварин суб'єктів племінної справи у тваринництві відповідно до діючих нормативно-правових актів;

збільшення чисельності племінних (генетичних) ресурсів, що є однією з основних передумов ефективної селекції бугаїв і підвищення молочної продуктивності стад;

здійснення ефективного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у скотарстві;

створення інформаційних баз даних племінних тварин суб'єктів племінної справи у тваринництві як основи сучасної селекції і включення їх до центральної та регіональних баз даних племінних тварин;

підвищення кваліфікації спеціалістів щодо виконання племінної роботи за світовими вимогами.

5.2. Як основу інформаційного забезпечення на рівнях (власники племінних генетичних ресурсів, підприємства (об'єднання) з племінної справи, регіональні селекційні центри та інші), використовують програмний комплекс - Система управління молочним скотарством (СУМС) "Орсек-УКРАЇНА". За рішенням секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва НТР Міністерством аграрної політики України можливе впровадження інших автоматизованих систем, що забезпечують електронну сумісність із центральною інформаційною базою даних племінних тварин.

5.3. Організація (установа), що проводить формування та ведення центральної інформаційної бази даних племінних тварин, за результатами випробування та оцінки племінної цінності бугаїв розробляє і публікує:

щокварталу - інформаційний бюлетень племінних бугаїв, яких вперше оцінили за потомством та переоцінили за більшим числом дочок;

щороку - каталог племінних бугаїв, що допущені для відтворення маточного поголів'я.

5.4. Ці каталоги та бюлетені є офіційними документами та підставою для проведення вибракування живих бугаїв та утилізації спермопродукції з причини низької племінної цінності за потомством (погіршувачі та нейтральні).

6.1. За матеріалами бюлетенів і каталогу бугаїв молочних та молочно-м'ясних порід для відтворення маточного поголів'я Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій разом із суб'єктами племінної справи у тваринництві розробляють і корегують плани групового та інтегровано-групового підбору племінних бугаїв до корів і телиць конкретних стад з урахуванням генеалогії, племінної цінності тварин, досягнутого рівня продуктивності та інших характеристик маточного поголів'я.

6.2. Для збільшення темпу селекції порід запас спермопродукції бугаїв-поліпшувачів реалізують у максимально стислі строки (за 1-2 роки). Живих бугаїв-поліпшувачів, особливо тих із них, що одержали високий розряд племінної цінності, інтенсивно використовують з метою одержання максимального числа дочок.

6.3. Використання бугаїв, які поставлені на випробування, планують у двох режимах. Від кращих бугаїв за походженням, яких допустили до відтворення стад, створюють запас спермопродукції. Частину її використовують для збільшення темпу сибс-селекції у товарних стадах.