Регламент Комісії (ЄС) № 1738/2005 від 21 жовтня 2005 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1916/2000 щодо визначення та передачі інформації про структуру заробітків

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,

Беручи до уваги Регламент Ради (ЄС) № 530/1999 від 9 березня 1999 року про структурну статистику заробітків і витрат на оплату праці (- 1), зокрема його статтю 11(ii) та (iii),

Оскільки:

(1) У Регламенті Комісії (ЄС) № 1916/2000 від 8 вересня 2000 року про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 530/1999 про структурну статистику заробітків і витрат на оплату праці стосовно визначення та передачі інформації про структуру заробітків (- 2) визначені імплементаційні інструменти щодо визначення і розподілу надаваної інформації та відповідного технічного формату передачі результатів, як передбачено у статті 11 Регламенту (ЄС) № 530/1999.

(2) Обстеження структури заробітків за 2002 референтний рік було першим обстеженням, здійсненим на підставі Регламенту (ЄС) № 1916/2000. Досвід цього обстеження засвідчив необхідність вдосконалення положень Регламенту (ЄС) № 1916/2000, щоб привести їх у відповідність до положень Регламенту Комісії (ЄС) № 1726/1999 від 27 липня 1999 року про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 530/1999 про структурну статистику заробітків і витрат на оплату праці стосовно визначення та передачі інформації про витрати на оплату праці (- 3), а також щоб вдосконалити зв’язки між даними різних обстежень заробітків і витрат на оплату праці кожного другого року.

(3) У зв’язку з цим до Регламенту (ЄС) № 1916/2000 необхідно внести відповідні зміни.

(4) Інструменти, передбачені в цьому Регламенті, відповідають висновку Комітету статистичних програм,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Додатки до Регламенту (ЄС) № 1916/2000 замінено текстом у додатках до цього Регламенту.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

1.1. Географічне розташування місцевої одиниці (NUTS-1)

1.2. Розмір підприємства, до якого належить місцева одиниця

1.3. Основний вид економічної діяльності місцевої одиниці (NACE (Rev. 1.1.))

1.4. Форма фінансово-економічного контролю

1.5. Колективний договір про заробітну плату

1.6. Загальна кількість працівників у місцевій одиниці в референтному місяці (необов’язково)

1.7. Приналежність місцевої одиниці до групи підприємств (необов’язково)

2.1. Стать

2.2. Вік

2.3. Професія (ISCO-08)

2.4. Керівна або наглядова посада (необов’язково)

2.5. Рівень здобутої освіти (МСКО 2011)

2.6. Тривалість роботи на підприємстві

2.7. Робочий час, встановлений трудовим договором (повна або неповна зайнятість)

2.7.1. Частка стандартного робочого часу працівника з повною зайнятістю

2.8. Тип трудового договору

2.9. Громадянство (необов’язково)

3.1. Кількість тижнів у референтному році, якого стосується валовий річний заробіток

3.2. Кількість оплачених годин протягом референтного місяця

3.2.1. Кількість понаднормових годин, оплачених у референтному місяці

3.3. Річна кількість днів відпустки

3.4. Річна кількість оплачених днів відсутності з інших причин (необов’язково)

4.1. Валовий річний заробіток у референтному році

4.1.1. Річні премії та надбавки, що були виплачені не в кожному платіжному періоді

4.1.2. Річні виплати в натуральній формі (необов’язково)

4.2. Валовий заробіток у референтному місяці

4.2.1. Заробіток, пов’язаний із понаднормовою роботою

4.2.2. Спеціальні виплати за позмінну роботу

4.2.3. Обов’язкові соціальні внески та податки, сплачені працедавцем від імені працівника (необов’язково)

4.2.3.1. Обов’язкові внески на соціальне страхування (необов’язково)

4.2.3.2. Податки (необов’язково)

4.3. Середній валовий заробіток за годину в референтному місяці

5.1. Ваговий коефіцієнт для місцевої одиниці

5.2. Ваговий коефіцієнт для працівників

За бажанням держави-члени можуть фіксувати детальнішу інформацію, пов’язану з категоріями змінної 2.8. Вони також можуть фіксувати дані для таких компонентів змінної 3.4.: Річна кількість днів тимчасової непрацездатності та Річна кількість днів професійно-технічного навчання за рік (передача до Євростату тільки на вимогу).

Складання структурної статистики заробітків має здійснюватися на основі місцевих одиниць і підприємств, як визначено в Регламенті Ради (ЄЕС) № 696/93 (- 4), і повинне надавати інформацію про працівників на підприємствах з 10 або більше найманими працівниками, що класифіковані за розміром і основним видом діяльності. Інформація щодо працівників на підприємствах із менше ніж 10 найманими працівниками є необов’язковою. Статистичні дані повинні охоплювати всі види діяльності, визначені в секціях C-K та M-O загальної промислової класифікації видів економічної діяльності в межах Європейських співтовариств (далі - NACE (Rev. 1.1)), на підприємствах із принаймні 10 найманими працівниками (- 5).

1.1. Географічне розташування місцевої одиниці (NUTS-1)

Регіон, у якому розташована місцева одиниця, необхідно класифікувати відповідно до номенклатури територіальних одиниць для статистики (NUTS, рівень 1).

Коди для передачі даних щодо різних категорій NUTS будуть представлені в імплементаційному документі, який розповсюдить Євростат.

1.2. Розмір підприємства, до якого належить місцева одиниця

Розмір підприємства за кількістю працівників необхідно віднести до одного з таких діапазонів: від 1 до 9, від 10 до 49, від 50 до 249, від 250 до 499, від 500 до 999 і 1 000 або більше найманих працівників. Категорія за розміром від 1 до 9 найманих працівників є необов’язковою.

Коди передачі для перерахованих вище категорій за розміром будуть представлені в імплементаційному документі, який розповсюдить Євростат.

1.3. Основний вид економічної діяльності місцевої одиниці (NACE (Rev. 1.1.)

Основному виду економічної діяльності місцевої одиниці має бути присвоєний код на двозначному рівні NACE (Rev. 1.1) (рівень розділу).

Коди передачі для різних категорій NACE будуть представлені в імплементаційному документі, який розповсюдить Євростат.

1.4. Форма фінансово-економічного контролю підприємства

Для цієї змінної розрізняють лише категорії "публічний контроль" і "приватний контроль". Перша категорія означає будь-яке підприємство, на яке органи публічної влади можуть прямо чи опосередковано здійснювати вирішальний вплив внаслідок їхнього володіння ним, їхньої фінансової участі у ньому або на підставі правил, що регулюють його роботу. Вирішальний вплив (або контроль) з боку органів публічної влади має місце, якщо ці органи прямо чи опосередковано:

- володіють більшою частиною підписного капіталу підприємства (> 50%), або

- контролюють більшість голосів, що припадають на акції, випущені підприємством, або можуть призначити більше половини членів адміністративного, управлінського або наглядового органу підприємства.

Друга категорія визначається аналогічним чином. Збалансована державна та приватна власність ("спільний контроль" 50/50) на практиці трапляється вкрай рідко. Відповідно, такі випадки не матимуть окремого коду та, у разі виникнення, розглядатимуться в рамках категорії "приватний контроль"

Коди передачі для двох категорій змінної 1.4 будуть представлені в імплементаційному документі, який розповсюдить Євростат.

1.5. Колективний договір про заробітну плату

Колективні договори про заробітну плату, що охоплюють більшість працівників статистичної одиниці, можуть підпадати під одну із зазначених нижче категорій. Якщо колективного договору не існує, це також необхідно вказати. Існують такі категорії:

- договір на національному рівні або міжконфедеральний договір, який охоплює працівників більш ніж однієї галузі і зазвичай підписується однією чи кількома федераціями профспілок і однією чи кількома національними організаціями працедавців,

- галузевий договір, що встановлює умови працевлаштування для всіх або більшості робітників і службовців окремої галузі або сектора економіки,

- договір для окремих галузей в окремих регіонах,

- договір із підприємством або з одним працедавцем, що охоплює лише працівників одного працедавця, незалежно від розміру. Такий договір може охоплювати лише окремі місцеві одиниці або групи працівників у межах підприємства,

- договір, що застосовується лише до працівників однієї місцевої одиниці,

- будь-який інший тип договору, не зазначений вище,

- колективний договір про заробітну плату відсутній.

Необхідно обрати одну із зазначених вище категорій (відповідь "так"), якщо охоплено більш ніж 50% працівників місцевої одиниці. Можна одночасно застосовувати кілька категорій.

Замість безпосереднього запитання щодо типу колективного договору, до одиниці можна звернутися із запитанням про те, які колективні положення застосовуються, і визначити вид колективного договору на підставі відповідей.

Коди передачі для зазначених вище категорій змінної 1.5 будуть представлені в імплементаційному документі, який розповсюдить Євростат.

1.6. Кількість працівників у місцевій одиниці (необов’язково)

Ця змінна відображає загальну кількість працівників у референтному місяці (напр., станом на 1 або 31 жовтня) та охоплює всіх працівників, включно зі стажерами, оплачуваними учнями та студентами.

1.7. Приналежність місцевої одиниці до групи підприємств (необов’язково)

Ця змінна є бінарною ("так"/"ні") і визначає, чи належить місцева одиниця до групи підприємств. Коди передачі для цих двох категорій визначені Євростатом в імплементаційному документі.

Група підприємств є статистичною одиницею, визначеною в Регламенті (ЄЕС) № 696/93. Групу підприємств необхідно розглядати на світовому рівні. У більшості випадків місцева одиниця належить до підприємства, яке не контролює жодна національна або іноземна група. Якщо місцеві одиниці належать до групи підприємств, про це загалом добре відомо. Практичні настанови, які можуть бути надані респондентам: слід визначити, чи фінансова звітність відповідного підприємства повністю консолідована у фінансовій звітності його групи підприємств.

Працівники - це всі особи, незалежно від їх громадянства чи тривалості роботи у країні, які мають прямий трудовий договір з підприємством або місцевою одиницею (незалежно від того, чи він є офіційним) та отримують винагороду, незалежно від типу виконуваної роботи, кількості відпрацьованих годин (повна або неповна зайнятість) і строку дії договору (строковий або безстроковий). Винагорода може мати форму заробітної плати та окладів, включно з преміями, відрядною оплатою та оплатою позмінної роботи, надбавками, гонорарами, чайовими та грошовими винагородами, комісійними та винагородою в натуральній формі. До вибірки необхідно включити працівників, які фактично отримували винагороду протягом референтного місяця. Необхідно виключати працівників, які не отримали винагороду в референтному місяці.

Визначення працівників охоплює працівників фізичної та розумової праці і управлінський персонал у приватному та публічному секторах у межах видів економічної діяльності, класифікованих за секціями C-K та M-O NACE (Rev. 1.1), на підприємствах із принаймні 10 найманими працівниками (- 6).

Наведений нижче перелік містить ілюстративні приклади категорій працівників, що підлягають включенню:

- торгові представники за умови, що вони перебувають у штаті та отримують інші форми винагороди на додачу до будь-яких комісійних,

- працюючі власники, які одержують винагороду,

- стажери,

- студенти та оплачувані учні (практиканти, студенти-медики, наукові асистенти й асистенти викладачів, інтерни тощо), які мають офіційний обов’язок робити вклад у виробничий процес в одиниці в обмін на винагороду,

- проміжні та тимчасові працівники (напр., працівники секретаріату), яких набирають, працевлаштовують та оплачують агентства з працевлаштування для роботи в інших місцях, часто на тимчасовий період (- 7),

- сезонні та нерегулярно задіяні працівники, якщо вони мають офіційну або неофіційну угоду з підприємством або місцевою одиницею та заздалегідь визначені години роботи,

- працівники, на оплату праці яких понесені витрати протягом референтного періоду, але які тимчасово не працювали через хворобу або травму, свята або відпустку, страйк або локаут, відпустку у зв’язку з освітою або навчанням, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустку з догляду за дитиною, знижену економічну активність, призупинення роботи через погану погоду, механічні несправності, відсутність матеріалів, палива або електроенергії чи іншу тимчасову відсутність з відпусткою або без неї,

- ті, хто працює за кордоном, якщо вони продовжують отримувати винагороду від звітної одиниці;

- позаштатні працівники (- 8), зокрема ті, що працюють вдома, і дистанційні працівники, якщо існує чітка домовленість, що такі працівники отримують винагороду на основі виконаної роботи, тобто обсягу роботи, що є внеском до певного виробничого процесу.

Необхідно виключити такі категорії:

- торгові представники та інші особи, які отримують винагороду виключно у формі гонорарів або комісійних, не перебувають у штаті або є самозайнятими особами,

- власники, директори або керівники, чия винагорода виплачується виключно у формі частки прибутку,

- сімейні працівники, які не є працівниками (як визначено вище) підприємства або місцевої одиниці,

- особи, що займаються індивідуальною діяльністю,

- неоплачувані волонтери (напр., особи, що зазвичай працюють на неприбуткові установи, такі як благодійні організації).

2.1. Стать

Коди передачі для цих двох категорій визначені Євростатом в імплементаційному документі.

2.2. Вік

Слід вказувати тільки рік народження. Потім обчислюють вік як різницю між референтним роком обстеження та роком народження.

2.3. Професія в референтному місяці (ISCO-08)

Професію необхідно кодувати відповідно до Міжнародної стандартної класифікації професій у редакції від 1988 року (ISCO-08) на двозначному рівні та, якщо можливо, на тризначному рівні. Основною інформацією для визначення професії є, як правило, назва посади працівника та опис основних завдань, які він або вона виконує в межах своїх службових обов’язків.

Учнів або студентів, які мають трудовий договір, і стажерів класифікують за професією, за якою вони проходять стажування чи навчання. Майстрів також класифікують за професією, у рамках якої вони здійснюють нагляд.

Коди передачі для категорій змінної 2.3 визначені Євростатом в імплементаційному документі.

2.4. Керівна або наглядова посада (необов’язково)

Ця бінарна змінна (категорії "так"/"ні") визначає, чи має працівник певну форму керівної або наглядової функції. Слово "керівна" не тотожне слову "наглядова", оскільки деякі керівники не здійснюють нагляд за іншими працівниками. Крім того, працівники, які обіймають "наглядову" посаду, не належать виключно до основної групи 1 (законодавці, високопосадовці та керівники) ISCO-08. Багато працівників із кодами за групою 2 (спеціалісти) і групою 3 (техніки та інший середній спеціальний персонал) можуть мати наглядові функції. Наглядова посада може існувати в рамках будь-якої з груп ISCO-08, включно з робітниками, зайнятими ручною працею.

Керівні функції пов’язані з визначенням, формулюванням, реалізацією, спрямуванням або наданням рекомендацій щодо політик і діяльності підприємств або установ. Вони часто включають наглядові функції.

Особу вважають такою, що обіймає наглядову посаду, якщо він або вона контролює роботу принаймні однієї особи (окрім стажерів). Зазвичай така особа може мати статус/посаду "майстер" або "інспектор" із зазначенням виду професійної діяльності.

Коди передачі для цих двох категорій визначені Євростатом в імплементаційному документі.

2.5. Рівень здобутої освіти (МСКО 2011)

Ця змінна стосується найвищого успішно завершеного рівня освіти, що його здобув працівник згідно з Міжнародною стандартною класифікацією освіти в редакції від 2011 року (МСКО 2011). Вираз "успішно завершений рівень" повинен бути пов’язаний з отриманням сертифіката або диплома в разі наявності сертифікації. У випадках, коли сертифікація відсутня, успішне завершення має бути пов’язане з повним відвідуванням усього курсу.

Групи кодів, які необхідно використовувати, визначені в імплементаційних умовах обстеження структури заробітків.

2.6. Тривалість роботи на підприємстві

Загальна тривалість роботи в референтному місяці має ґрунтуватися на кількості повних років роботи. Будь-який момент часу протягом референтного місяця підійде в якості відповідної дати (напр., 1 або 31 жовтня). Загальна тривалість роботи стосується періоду з моменту приходу працівника на підприємство, що могло мати місце в іншій місцевій одиниці. Перерви у професійній діяльності не віднімаються. Якщо підприємства стали об’єктом злиття або відбулася зміна власності, тривалість роботи необхідно фіксувати так, як вона обчислена підприємством.

Розміри діапазонів для змінної 2.6 і коди передачі для діапазонів визначені Євростатом в імплементаційному документі.

2.7. Робочий час, встановлений трудовим договором (повна або неповна зайнятість)

Працівники з повною зайнятістю - це особи, норма тривалості робочого часу яких така сама, як і в колективному договорі, або як звичайна тривалість робочого часу у відповідній місцевій одиниці, навіть якщо їхній трудовий договір укладений менше ніж на один рік. Працівники з неповною зайнятістю - це особи, які відпрацьовують менше годин, ніж норма тривалості робочого часу працівників з повною зайнятістю.

Коди передачі для двох категорій змінної 2.7 визначені Євростатом в імплементаційному документі.

2.7.1. Частка стандартного робочого часу працівника з повною зайнятістю

Для працівника, зайнятого на повний робочий день, ця частка завжди складає 100%. Для працівника з неповною зайнятістю години, відпрацьовані відповідно до договору, повинні бути виражені як відсоток від норми тривалості робочого часу працівника з повною зайнятістю у місцевій одиниці (на роботі, еквівалентній до роботи працівника з неповною зайнятістю).

2.8. Тип трудового договору

Необхідна така інформація про тип трудового договору:

- безстроковий,

- тимчасовий/строковий (за винятком стажерів, включно з учнями або студентами, що отримують винагороду),

- стажування.

Безстроковий трудовий договір - це договір між працівником і працедавцем, для якого фактичний термін дії договору не був погоджений заздалегідь.

Трудовий договір вважають тимчасовим або строковим, якщо намір працедавця і працівника полягав у тому, щоб визначити термін дії договору за допомогою певних умов, таких як певний графік завершення роботи, завершення певного завдання або повернення на роботу іншого працівника, якого на той час замінили. Учні та студенти, яким платять за їхню роботу, належать до цієї категорії.

Договори про стажування є окремими строковими договорами, що укладаються між працедавцем і стажером. Мета такого договору полягає в наданні стажеру можливості отримати практичний досвід у певній галузі.

Коди передачі для трьох категорій змінної 2.8 визначені Євростатом в імплементаційному документі.

2.9. Громадянство (необов’язково)

Громадянство визначають як офіційне громадянство кожної особи, а громадянин - це особа, яка офіційно є громадянином за народженням або натуралізацією на підставі заяви, за вибором, шляхом укладення шлюбу або в інший спосіб.

Необхідно обрати один з наведених нижче варіантів:

- резидент із громадянством,

- резидент з іноземним громадянством,

- особа, що їздить на роботу з іншої країни.

Коди передачі для трьох категорій змінної 2.9 визначені Євростатом в імплементаційному документі.

Наведені нижче змінні, що стосуються часу, використовують для обчислення кількості оплачених годин. Останні визначають як:

- нормальні та понаднормові години, оплачені протягом референтного періоду,

- будь-які години, оплачені працівнику за зниженою ставкою, навіть якщо така різниця складалася з платежів із фондів соціального страхування,

- оплачені години, не відпрацьовані протягом референтного періоду (річні відпустки/відпустка, відсутність через хворобу, державні свята та інші оплачені години, включно зі звільненням від роботи у зв'язку з медичними оглядами, народженням, весіллями, похоронами, переїздом тощо).

3.1. Кількість тижнів, що їх стосується валовий річний заробіток

Змінна 3.1 стосується робочого часу працівника, фактично оплаченого протягом року, і повинна відповідати фактичному валовому річному заробітку (змінна 4.1). Її використовуватимуть для перерахунку фактичних валових річних заробітків і річних премій та надбавок, якщо працівник пропрацював менше ніж повний рік, тобто менше ніж 52 тижні.

Працівників з неповною зайнятістю необхідно розглядати нарівні з працівниками з повною зайнятістю незалежно від відпрацьованих годин. Якщо працівник з неповною зайнятістю отримав оплату за повний рік, укажіть "52" тижні. Якщо працівник з неповною зайнятістю отримав оплату за 6 місяців, укажіть "26" тижнів.

3.2. Кількість фактично оплачених годин протягом референтного місяця

Необхідно вказати кількість фактично оплачених годин протягом референтного місяця, а не кількість годин у стандартному робочому місяці. Фактично оплачені години включають усі відпрацьовані нормальні та понаднормові години, які оплачені працедавцем протягом місяця. Невідпрацьовані години, які, не зважаючи на це, були оплачені, враховують як "оплачені години" (напр., час щорічної відпустки, державних свят, оплачуваного лікарняного, оплачуваного професійно-технічного навчання, оплачуваної спеціальної відпустки тощо).

Змінна 3.2 повинна узгоджуватися з валовим заробітком у референтному місяці (змінна 4.2). Це означає, що години, оплачені працедавцем за зниженою ставкою за періоди відсутності, не враховують.

Якщо на оплачені години працівника впливає неоплачувана відсутність, їх необхідно скоригувати для отримання оплачених годин за повний місяць. Якщо, наприклад, наявна інформація про те, що у працівника 20% референтного місяця складала неоплачувана відсутність, змінну 3.2 множать на коригувальний коефіцієнт 1,25.

3.2.1. Кількість понаднормових годин, оплачених у референтному місяці

Понаднормові години включають години, які відпрацьовані на додачу до годин нормального або звичайного робочого місяця. Якщо, наприклад, чотири години оплачують за ставкою, що в 1,5 раза вища за звичайну ставку, вкажіть 4, а не 6. Необхідно включати лише понаднормові години, що відповідають оплаті за понаднормову роботу, зафіксованій у змінній 4.2.1. Відповідно, змінна 3.2.1 повинна узгоджуватися із заробітком від понаднормової роботи в референтному місяці (змінна 4.2.1). Звільнення від роботи замість періодів неоплачуваної роботи і час у дорозі не розглядають як понаднормову роботу.

Процедура коригування, застосована до змінної 3.2, передбачає, що процедура перерахунку також стосується змінної 3.2.1, яка є компонентом змінної 3.2. Якщо, наприклад, відомо, що працівник 20% референтного місяця перебував у неоплачуваній відпустці, змінну 3.2 необхідно помножити на коригувальний коефіцієнт 1,25.

3.3. Річна кількість днів відпустки

Мається на увазі загальна тривалість оплачуваної щорічної відпустки, за винятком лікарняного та святкових днів, виражена у днях. Це стосується річної суми всіх нормальних днів оплачуваної відпустки, включно із днями, наданими працівнику на підставі віку, виконання спеціальних обов’язків, трудового стажу тощо.

Слід визнати, що багато роботодавців не можуть вказати тривалість відпустки, фактично використаної працівником протягом року. Через це змінна 3.3 стосується права на щорічну відпустку, яке діє як замінник фактично використаної щорічної відпустки.

Відпусткою не вважають:

- лікарняний,

- відпустку у зв’язку з навчанням,

- оплачувану спеціальну відпустку, надану з особистих причин,

- додаткове звільнення від роботи, надане за договорами про скорочення робочого часу.

Для цілей порівняння кожний тиждень відпустки відповідає п’яти дням. Суботи та неділі не враховують. Наприклад, якщо працівник, зайнятий на повний робочий день, як правило, має право на п’ять тижнів щорічної відпустки, це відповідає 25 дням.

З іншого боку, право на п’ять тижнів відпустки для працівника, зайнятого на неповний робочий день, який працює 60% від норми робочого часу працівника з повною зайнятістю (змінна 2.7.1), - це право на отримання лише 15 "повних" днів відпустки.

3.4. Річна кількість оплачених днів відсутності з інших причин (необов’язково)

Цю змінну також виражають у днях. Вона включає, наприклад:

- загальну кількість оплачених днів відсутності через хворобу, фактично взятих протягом року,

- оплачувану спеціальну відпустку, надану з особистих причин,

- державні свята.

Вона не включає оплачені дні, які вважають еквівалентними фактично відпрацьованим дням, зокрема річну кількість оплачених днів, витрачених працівником на професійно-технічне навчання.

У всіх наведених нижче змінних річних, місячних і погодинних заробітків необхідно враховувати працівників, які фактично отримали винагороду протягом референтного місяця. Необхідно виключати працівників, які не отримали винагороду в референтному місяці.

Крім того, якщо на валовий заробіток працівника в референтному місяці (змінна 4.2) вплинула неоплачувана відсутність (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами чи відпустку у зв’язку з навчанням тощо) та його неможливо відповідним чином скоригувати, щоб забезпечити задовільну оцінку заробітку працівника за повний місяць, такого працівника також необхідно виключити.

Ваговий коефіцієнт для працівників (змінна 5.2) повинен суворо стосуватися працівників у вибірці, для яких можна надати обґрунтовані оцінки валових місячних заробітків.

4.1. Валовий річний заробіток у референтному році

Валовий річний заробіток охоплює грошові виплати та виплати в натуральній формі, здійснені протягом референтного року, до вирахування податків і внесків на соціальне страхування, які сплачують наймані працівники і утримує працедавець.

Основна відмінність між річними та місячними заробітками полягає в тому, що річні заробітки - це не лише сума безпосередньої винагороди, премій і надбавок, виплачених працівнику в кожному платіжному періоді. Відповідно, річний заробіток зазвичай перевищує значення, отримане за допомогою множення "стандартного місячного пакета" на 12.

"Стандартний місячний пакет" включає ті премії та надбавки, які існують у кожному платіжному періоді, навіть якщо розмір цих "регулярних" премій і надбавок коливається, але не включає премії та надбавки, які не виникають у кожному платіжному періоді. Крім того, у місячному заробітку не враховуються виплати в натуральній формі. Водночас річний заробіток також охоплює всі "нестандартні виплати", тобто виплати, які не виникають у кожному платіжному періоді (змінна 4.1.1), і виплати в натуральній формі (змінна 4.1.2).

Дані для змінної 4.1 повинні бути надані для всіх працівників, для яких можна надати інформацію про валовий місячний заробіток (змінна 4.2), тобто змінна 4.1 не надається для працівників, для яких неможливо отримати оцінку валового місячного заробітку працівника. Таких працівників виключають із вибірки.

Не важливо, якщо заробітки працівника не завжди стосуються повного року. У деяких працівників будуть періоди неоплачуваної відсутності або вони прийдуть на підприємство чи підуть з нього протягом року. Необхідно вказувати фактичний валовий заробіток у референтному році. Якщо значення змінної 3.1 (кількість тижнів, що їх стосується річних заробіток) менше за 52 тижні, змінна 3.1 буде використана для перерахунку змінної 4.1 та її компонентів у валовий показник.

4.1.1. Річні премії та надбавки, що були виплачені не в кожному платіжному періоді

Ця змінна охоплює елементи, які не виникають у кожному платіжному періоді, зокрема:

- оплату за 13-й або 14-й місяць,

- святкові премії,

- квартальні або річні премії компанії,

- премії за ефективність роботи, які залежать від заздалегідь встановлених цільових показників, нагороди за визнання заслуг працівників, заохочення за найм працівників,

- виплати при звільненні або виході на пенсію,

- погашення заборгованості заднім числом.

4.1.2. Річні виплати в натуральній формі (необов’язково)

Ця змінна стосується оцінки вартості всіх товарів і послуг, наданих працівникам через підприємство чи місцеву одиницю протягом референтного року. Включаються продукція компанії, житло для персоналу, корпоративні автомобілі, опціони на акції та схеми придбання акцій. Якщо інформацію отримують на основі оподаткування доходів фізичних осіб у формі заробітної плати та окладів у натуральній формі, її можна використовувати в якості замінника.

Якщо значення змінної 3.1 менше ніж 52 тижні, не потрібно коригувати змінну 4.1.2.

4.2. Валовий заробіток у референтному місяці

Ця змінна охоплює грошові виплати, здійснені протягом референтного місяця, до вирахування податків і внесків на соціальне страхування, які сплачують наймані працівники і утримує працедавець. Змінна 4.2 повинна узгоджуватися з кількістю годин, оплачених протягом референтного місяця (змінна 3.2).

Вона включає такі елементи:

- усі виплати, що стосуються цього періоду (навіть якщо їх фактично сплачено не в репрезентативному місяці), включно з будь-якою оплатою за понаднормову роботу, надбавкою за позмінну роботу, преміями, комісійними тощо,

- виплати за понаднормову роботу, надбачки за командну роботу, нічну роботу, роботу у вихідні дні, комісійні тощо,

- премії та надбавки, що регулярно виплачуються в кожному платіжному періоді, навіть якщо їх розмір змінюється щомісяця,

- виплати за періоди відсутності та припинення роботи, повністю оплачені працедавцем,

- допомога на сім’ю та інші грошові винагороди, встановлені колективними договорами або погоджені в добровільному порядку,

- виплати за накопичувальними схемами працівників.

Виключаються такі елементи:

- виплати, здійснені у цей період, але пов’язані з іншими періодами, такі як заборгованість, аванси або оплата відпустки чи відсутності через хворобу поза межами цього періоду,

- періодичні премії та грошові винагороди, що не виплачуються регулярно в кожну дату виплати,

- виплати за періоди відсутності, оплачені працедавцем за зниженою ставкою,

- встановлена законом допомога на сім’ю,

- виплати на спецодяг або інструменти,

- компенсація або виплати за відрядження, добові тощо та витрати, понесені під час здійснення діяльності працедавця,

- виплати в натуральній формі.

Якщо на валовий місячний заробіток працівника впливає неоплачувана відсутність (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустку у зв’язку з навчанням тощо або просто через те, що працівник прийшов на підприємство чи пішов з нього протягом референтного місяця), заробіток необхідно відповідним чином скоригувати, щоб надати оцінку заробітку працівника за повний місяць. Якщо неможливо скоригувати місячний заробіток працівника так, щоб оціночне значення відповідало заробітку за повний місяць, такого працівника необхідно виключити з вибірки.

4.2.1. Заробіток, пов’язаний із понаднормовою роботою

Розмір заробітку за понаднормову роботу, виплаченого за понаднормові години. Необхідно враховувати повну ставку, а не тільки компонент надбавки, доданий до нормальної погодинної ставки. Змінна 4.2.1 повинна узгоджуватися зі змінною 3.2.1 (кількість понаднормових годин, оплачених у референтному місяці).

4.2.2. Спеціальні виплати за позмінну роботу

Це стосується спеціальних надбавок за позмінну роботу, нічну роботу або роботу на вихідних, якщо їх не вважають понаднормовою роботою. Включається компонент надбавки або додаткова оплата, а не загальна оплата за таку позмінну роботу.

4.2.3. Обов’язкові соціальні внески та податки, сплачені працедавцем від імені працівника (необов’язково)

Ця змінна стосується загального розміру обов’язкових соціальних внесків і податків, сплачених працедавцем від імені працівника державним органам протягом референтного місяця. Ця інформація необхідна для отримання чистого місячного заробітку для кожного працівника (див. рисунок "Змінні заробітків" у кінці додатка I).

Якщо на місячний заробіток працівника впливає неоплачувана відсутність, змінна 4.2.3 (разом з її підкомпонентами 4.2.3.1 та 4.2.3.2) повинна бути скоригована, щоб отримати оціночні відрахування для повного місяця.

4.2.3.1. Обов’язкові внески на соціальне страхування (необов’язково)

Це стосується розміру внеску працівника на соціальне страхування, що встановлений законом або колективними договорами та утримується працедавцем.

4.2.3.2. Податки (необов’язково)

Це стосується розміру всіх податків на заробіток працівника, які утримує працедавець за референтний місяць і які працедавець сплачує податковим органам від імені працівника.

4.3. Середній валовий заробіток за годину в референтному місяці

Необхідне значення - це середній валовий заробіток за годину, виплачений працівнику в референтному місяці. Це значення повинне узгоджуватися із середнім валовим заробітком за годину, отриманим шляхом поділу валового заробітку за референтний місяць (змінна 4.2) на кількість годин, оплачених за той самий період (змінна 3.2).

Збір даних для обстеження структури заробітків зазвичай відбувається за двоетапною схемою вибірки. У такому випадку всю сукупність місцевих одиниць спочатку ділять на непересічні підсукупності (страти), а вибірку місцевих одиниць формують із кожної страти. Потім формують вибірку працівників із кожної місцевої одиниці.

Ваговий коефіцієнт 5.1 потрібен, щоб поширити висновки, зроблені на основі даних, зібраних про відібрані місцеві одиниці, на всю сукупність місцевих одиниць у межах відповідної страти. Аналогічно валовий коефіцієнт 5.2 дає змогу поширити висновки, зроблені на основі даних про відібраних працівників, на всю сукупність працівників у межах однієї страти.

У загальному, якщо вирішено, що мікродані для окремого бізнесу або окремого працівника повинні бути вилучені (з будь-якої причини) або вони недоступні, вагові коефіцієнти повинні бути перераховані за допомогою відповідних методів, таких як калібрування, щоб скоригувати початкові ваги місцевих одиниць і працівників, відповідно.

5.1. Ваговий коефіцієнт для місцевої одиниці

Ваговий коефіцієнт 5.1 для кожної місцевої одиниці розраховують у межах кожної страти вибірки. Він вказує на кількість місцевих одиниць у страті, представлених кожною місцевою одиницею у вибірці. Отже, змінна 5.1 - це (принаймні до застосування будь-якого методу перезважування місцевих одиниць) коефіцієнт, на який множать кількість місцевих одиниць у вибірці, щоб отримати оцінки для всієї сукупності місцевих одиниць у відповідній страті.

Якщо вирішено, що місцеву одиницю необхідно вилучити з вибірки (через відсутність відповіді, помилку охоплення, постстратифікацію тощо), ваговий коефіцієнт 5.1 повинен бути перерахований, щоб врахувати вилучені місцеві одиниці.

5.2. Ваговий коефіцієнт для працівників

Ваговий коефіцієнт для працівників розраховують для кожної місцевої одиниці у вибірці. Отже, змінна 5.2 - це (принаймні до застосування будь-якого методу коригування початкових ваг) коефіцієнт, на який множать кількість працівників у вибірці, щоб отримати оцінки сукупності для відповідної страти.

Важливо, щоб кількість працівників у вибірці, сформованій з місцевої одиниці, збігалася з кількістю працівників, які отримали винагороду за повний місяць у референтному місяці. Якщо необхідно виключити з вибірки деяких працівників, які мали періоди неоплачуваної відсутності в референтному місяці, наданий ваговий коефіцієнт 5.2 необхідно перерахувати, щоб врахувати виключених працівників.

Індивідуальні дані щодо кожної місцевої одиниці та кожного працівника необхідно надавати у формі двох типів запису мікроданих:

A : записи для місцевих одиниць

B : записи для працівників.

Записи для працівників необхідно зв’язувати із записами для місцевих одиниць за допомогою ключа, який не ідентифікує бізнес. Це може бути штучне число або наявний ключ за умови, що один і той самий ключ використовують для записів для місцевої одиниці та працівника. Крім того, для спрощеної ідентифікації працівника, необхідно надати ключ для кожного працівника, який не ідентифікує особу.

Змінні

Усі елементи для записів A та B необхідно вказувати в повному обсязі. Необхідно вказувати інформацію для всіх окремих елементів, у тому числі для необов’язкових змінних (див. нижче). Їх не можна залишати "порожніми".

Обов’язкові змінні

Для всіх обов'язкових змінних у всіх записах мікроданих повинна бути надана повна інформація. В іншому випадку надані вагові коефіцієнти не підійдуть для всіх змінних.

Необов’язкові змінні

Їх необхідно кодувати у суворій відповідності до таких правил:

Якщо інформація для необов’язкової змінної доступна, рекомендовано надавати дані (як для обов’язкових змінних) для всіх обстежуваних одиниць або працівників.

Якщо інформація для необов’язкової змінної недоступна, необхідно вказати "OPT" для буквено-цифрових змінних та "99999999" - для числових змінних (кількість "дев’яток" відповідає довжині поля).

Нульові значення

"0": слід використовувати лише для тих змінних, де іноді дійсно може виникати нульове значення (напр., якщо працівник не має понаднормової роботи в референтному місяці).

Категорії для змінних обстеження структури заробітків

Змінні обстеження структури заробітків, зазначені у додатку I, є якісними або кількісними змінними. Більшість змінних, пов’язаних із місцевою одиницею та індивідуальними характеристиками працівників, є якісними змінними. Ці змінні обстеження структури заробітків зв’язані з обмеженою кількістю категорій.

Кількісні змінні обстеження структури заробітків - це змінні кількості (кількість працівників, кількість годин, днів або тижнів), або змінні, пов’язані із заробітками.

Категорії якісних змінних обстеження структури заробітків, а також діапазони для кількісних змінних обстеження структури заробітків визначені Євростатом в імплементаційному документі.

Зміст записів A та B

Зміст і послідовність змінних у записах A та B, а також коди, що їх необхідно використовувати, будуть визначені в окремих документах.

Записи повинні містити одне поле для кожної змінної. Числові змінні повинні бути виражені в абсолютних величинах, тобто із зазначенням чисел повністю (не у вигляді десяткових дробів або десятків, сотень, тисяч, мільйонів тощо). Однак, з міркувань точності, значення для змінних 4.3, 5.1 та 5.2 необхідно вказувати з точністю до двох знаків після коми.

Одна числова змінна відрізняється від інших. Це "частка стандартного робочого часу працівника з повною зайнятістю" (змінна 2.7.1), яку необхідно виражати у відсотках із точністю до двох знаків після коми, напр. 43,27.

Якщо числові змінні стосуються грошової вартості (напр., погодинні, місячні, річні заробітки та премії, податки, внески на соціальне страхування, виплати в натуральній формі), їх необхідно зазначати в одиницях національної валюти відповідної країни.

Передача

Держави-члени повинні передавати до Комісії (Євростату) дані та метадані, що вимагаються відповідно до цього Регламенту, в електронному форматі, що відповідає стандарту обміну даними, пропонованому Євростатом. Євростат надасть детальну документацію стосовно ухвалених стандартів і настанови щодо імплементації таких стандартів відповідно до вимог цього Регламенту.