• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Регламент Комісії (ЄС) 2017/460 від 16 березня 2017, яким затверджується мережевий кодекс гармонізованих структур тарифів на послуги транспортування газу

Європейський Союз | Регламент, Міжнародний документ від 16.03.2017 № 2017/460
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Регламент, Міжнародний документ
  • Дата: 16.03.2017
  • Номер: 2017/460
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Регламент, Міжнародний документ
  • Дата: 16.03.2017
  • Номер: 2017/460
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2017/460
(До Розділу V "Економічне та галузеве співробітництва"
Глава 1 . Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику)
РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2017/460
від 16 березня 2017,
яким затверджується мережевий кодекс гармонізованих структур тарифів на послуги транспортування газу
Адаптації зроблені Рішенням Постійної групи високого рівня 2018/07/PHLG-EnC.
Оскільки:
(1) Відповідно до Регламенту (ЄС) № 715/2009 необхідно затвердити мережевий кодекс гармонізованих структур тарифів на послуги транспортування газу і встановити загальноєвропейські правила, що мають на меті сприяння інтеграції ринків, підвищення рівня безпеки постачання та розвитку міждержавного з’єднання газових систем.
(2) Важливим кроком у досягненні цих цілей є підвищення прозорості структури тарифів на послуги транспортування та процедур щодо їх встановлення. Тому, необхідно визначити вимоги до оприлюднення інформації, пов’язаної із визначенням доходів операторів газотранспортної системи та визначенням різних тарифів на послуги транспортування та тарифів, що не пов’язані з послугами транспортування. Ці вимоги повинні сприяти кращому розумінню замовниками послуг транспортування питань встановлення тарифів на послуги транспортування, та тарифів, не пов’язаних із послугами транспортування, а також їх змін, встановлення та можливості змін. Крім того, замовники послуг транспортування повинні мати можливість зрозуміти витрати, що лежать в основі тарифів на послуги транспортування, та передбачити їх обґрунтований розмір. Вимоги щодо прозорості, викладені в цьому Регламенті, також узгоджені із правилом, що викладено в підпункті 3.1.2 (a) Додатку I до Регламенту (ЄС) № 715/2009.
(3) Після впровадження концепції системи входу-виходу відповідно до Регламенту (ЄС) № 715/2009, витрати на послуги транспортування більше безпосередньо не пов’язані з одним визначеним маршрутом, оскільки потужності для точки входу/виходу можуть бронюватись окремо, і замовники послуг транспортування можуть транспортувати газ з будь-якої точки входу до будь-якої точки виходу. У рамках цієї системи оператор газотранспортної системи обирає найбільш ефективний спосіб передачі газу через систему. Отже, для досягнення та забезпечення обґрунтованого рівня відображення та передбачуваності витрат у такій системі, тарифи на послуги транспортування повинні базуватися на методології розрахунку базової ціни із врахуванням спеціальних факторів створення вартості. Мають бути встановлені керівні принципи щодо застосування послідовної та прозорої методології розрахунку базової ціни. Необхідно встановити вимогу щодо проведення консультацій щодо запропонованої методології розрахунку базової ціни. Якщо запропонована методологія розрахунку базової ціни відрізняється від методології розрахунку базової ціни виходячи з відстані зваженої на потужність, остання повинна використовуватися для порівняння з запропонованою методологією розрахунку базової ціни.
(4) З метою уникнення подвійної оплати за послуги транспортування газу з/в газосховищ(а), цей Регламент встановлює понижуючий коефіцієнт, визнаючи загальний внесок у гнучкість системи та безпеку постачання такої інфраструктури. Газосховища прямо приєднанні до газотранспортної системи двох або більше операторів газотранспортної системи в безпосередньо приєднаних системах входу-виходу або одночасно до газотранспортної системи та газорозподільної системи дозволяють транспортувати газ між безпосередньо приєднаними системами. Застосування понижуючого коефіцієнту у точках входу або точках виходу з/в газосховищ(а) у випадках, коли газосховища використовуються для транспортування газу між безпосередньо приєднаними системами, принесе користь замовникам цих послуг транспортування у порівняні з іншими замовниками послуг транспортування, які бронюють потужності без понижуючого коефіцієнту в точках на міждержавних з’єднаннях або використовують газосховища, щоб транспортувати газ в межах однієї системи. Цей Регламент має запроваджувати механізми запобігання такої дискримінації.
(5) З метою забезпечення безпеки постачання, має бути розглянуто застосування понижуючих коефіцієнтів у точках входу з LNG, а також у точках входу/виходу з/в інфраструктури(у), створеної з метою припинення ізоляції газотранспортних систем держав-членів.
(6) Оператори газотранспортної системи в певних системах входу/виходу транспортують значно більший обсяг газу в інші системи, ніж обсяг споживання у власній системі входу/виходу. Отже, методологія розрахунку базової ціни повинна включати в себе гарантії, необхідні для захисту таких зацікавлених споживачів від ризиків, пов’язаних із великими транзитними потоками.
(7) З метою забезпечення стабільності тарифів на послуги транспортування для замовників послуг транспортування, для покращення фінансової стабільності та запобіганню негативного впливу на доходи та рух грошових коштів операторів газотранспортної системи, слід визначити принципи коригування доходів.
(8) Крім цього, повинні бути встановлені правила щодо принципів тарифоутворення для реалізації проєктів нової (збільшеної) потужності на ринкових засадах відповідно до порядку, визначеного у статтях 26-30 Регламенту Комісії (ЄС) 2017/459. У випадку, якщо реалізація проєктів нової (збільшеної) потужності призводить до необґрунтованого рівня перехресного субсидіювання, враховуючи значний ризик, якому піддаватимуться залучені споживачі, цей Регламент повинен запроваджувати механізми для зменшення таких ризиків.
(9) Цей Регламент повинен застосовуватися до тих частин нової інфраструктури, які не було звільнено згідно зі статтею 36 Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради (2) від застосування (2) Статті 41 (6), (8) та (10) цієї Директиви. У випадках, коли специфічні характеристики інтерконекторів визнано на європейському рівні шляхом звільнення від застосування положень Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради відповідно до статті 36 Директиви 2009/73/ЄС або іншими засобами, національні регулятори повинні мати повноваження звільняти від застосування вимог цього Регламенту, для уникнення загрози ефективної роботи таких інтерконекторів.
(10) Положення цього Регламенту не повинні обмежувати застосування правил ЄС та національних правил конкуренції, зокрема щодо заборон на обмежувальні угоди (стаття 101 Договору про функціонування Європейського Союзу) та зловживання домінуючим положенням (стаття 102 Договір про функціонування Європейського Союзу). Гармонізовані структури тарифів на послуги транспортування повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути закриття ринків поставки кінцевому споживачу.
(11) Національним регуляторам та операторам газотранспортної системи слід враховувати найкращі практики та спроби щодо гармонізації процесів впровадження цього Регламенту. Діючи відповідно до статті 7 Регламенту (ЄС) № 713/2009 Європейського Парламенту та Ради (3) Агенція з питань співробітництва енергетичних регуляторів має забезпечити найбільш ефективну реалізацію правил щодо гармонізованих структур тарифів на послуги транспортування газу на території Союзу.
(12) Заходи, передбачені в цьому Регламенті, відповідають висновку Комітету, створеного відповідно до статті 51 Директиви 2009/73/ЄС.
ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Предмет
Цей Регламент затверджує мережевий кодекс гармонізованої структури тарифів на послуги транспортування, включаючи правила застосування методології розрахунку базової ціни, відповідні консультації та вимоги щодо оприлюднення, а також розрахунок стартових цін на стандартні продукти потужності.
Стаття 2. Сфера застосування
1. Цей Регламент застосовується до всіх точок входу та всіх точок виходу з газотранспортних систем, за винятком Глав III, V, VI, статті 28, статті 31(2) та (3) та Глави IX, які застосовуються тільки до точок на міждержавних з’єднаннях. Глави III, V, VI, стаття 28 та Розділ IX застосовуються до точок входу з третіх країн та/або точок виходу до третіх країн, де національний регулятор приймає рішення щодо застосовування Регламенту (ЄС) 2017/459 у цих точках.
2. <…>
Стаття 3. Визначення
Для цілей цього Регламенту застосовуються поняття, визначені в статті 2 Регламенту (ЄС) № 715/2009, статті 3 Регламенту Комісії (ЄС) 2017/459 <…>, статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 2015/703, а також статті 2 Директиви 2009/73/ЄС. Також застосовуються наступні визначення:
(1) базова ціна - це ціна за продукт потужності на гарантованій основі строком на один рік, що застосовується до точок входу/виходу та використовується для встановлення тарифів на послуги транспортування на основі потужності;
(2) методологія розрахунку базової ціни - це методологія, що застосовується до частини доходу від послуг транспортування, що відшкодовується з тарифів на послуги транспортування на основі потужності з метою визначення базових цін;
(3) метод нецінового обмеження - це регуляторний режим, такий як обмеження максимального доходу, норма доходності та режим витрати плюс, за якими необхідний дохід для оператора газотранспортної системи встановлюється відповідно до статті 41(6)(a) Директиви 2009/73/ЄC;
(4) дохід від послуг, що не пов’язані з транспортуванням - це частина необхідного чи цільового доходу, що відшкодовується тарифами, що не пов’язані з транспортуванням;
(5) регуляторний період - це період часу, на який встановлюються загальні правила для необхідного чи цільового доходу відповідно до статті 41(6)(a) Директиви 2009/73/ЄC;
(6) дохід від послуг транспортування - це частина необхідного чи цільового доходу, що відшкодовується тарифами на послуги транспортування;
(7) тарифи на послуги транспортування - це плата, що сплачується замовниками послуг транспортування за надані їм послуги транспортування;
(8) використання системи для внутрішніх потреб - це транспортування газу в межах системи вхід/вихід до споживачів, що підключені до цієї системи вхід/вихід;
(9) використання системи для міжсистемних потреб - це транспортування газу в рамках системи вхід/вихід споживачам, що підключені до іншої системи вхід/вихід;
(10) однорідна група точок - це група одного з наступних типів точок: точки входу на міждержавних з’єднаннях, точки виходу на міждержавних з’єднаннях, внутрішні точки входу, внутрішні точки виходу, точки входу з газосховища, точки виходу до газосховища, точки входу з установок LNG, точки виходу до установок LNG та точки входу від газовидобувних підприємств;
(11) необхідний дохід - це сума доходу оператора газотранспортної системи за надання послуг з транспортування та послуг, що не пов’язані з транспортуванням за певний період часу протягом визначеного регуляторного періоду, яку такий оператор газотранспортної системи має право отримати відповідно до методу нецінового обмеження та що встановлюється відповідно до статті 41(6)(a) Директиви 2009/73/ЄC;
(12) послуги транспортування - це регульовані послуги, що надаються оператором газотранспортної системи в рамках системи вхід-вихід з метою транспортування;
(13) тарифи, що не пов’язані з транспортуванням - це плата, що сплачується замовниками послуг транспортування за надані їм послуги, що не пов’язані з транспортуванням;
(14) цільовий дохід - це сума очікуваного доходу за послуги транспортування, що розраховується відповідно до принципів, визначених у статті 13(1) Регламенту (ЄC) № 715/2009 та очікуваного доходу за послуги, що не пов’язані з наданням послуг транспортування оператором газотранспортної системи протягом визначеного періоду часу за регуляторний період відповідно до методу граничної ціни;
(15) послуги, що не пов’язані з транспортуванням - це регульовані послуги, що не пов’язані з транспортуванням та балансуванням системи, які надаються оператором газотранспортної системи;
(16) мультиплікатор - це коефіцієнт, що застосовується до відповідної базової ціни для розрахунку стартової ціни за нерічний стандартний продукт потужності;
(17) метод граничної ціни - це регуляторний режим, за яким встановлюється максимальний тариф на послуги транспортування на основі цільового доходу відповідно до статті 41(6)(a) Директиви 2009/73/ЄC;
(18) фактор створення вартості - це ключовий фактор, що визначає діяльність оператора газотранспортної системи, що пов’язаний з витратами цього оператора газотранспортної системи, такий як відстань чи технічна потужність;
(19) кластер точок входу/виходу - це однорідна група точок чи група точок входу чи точок виходу, які знаходяться в безпосередній близькості та розглядаються, як, відповідно, одна точка входу чи одна точка виходу, з метою застосування методології розрахунку базової ціни;
(20) сценарій потоків - це комбінація точки входу та точки виходу, що відповідає використанню газотранспортної системи відповідно до очікуваних моделей пропозицій та попиту та для яких є наявний принаймні один трубопровідний маршрут, що дозволяє транспортувати газ у газотранспортну систему через цю точку входу та з газотранспортної системи через ту точку виходу, незалежно від того, чи потужність вже є заброньована в цій точці входу та точці виходу;
(21) фактор сезонності - це фактор, що відображає зміну попиту протягом року, що може застосовуватися в комбінації з відповідним мультиплікатором;
(22) фіксована ціна - це ціна, що розрахована відповідно до статті 24(b), коли стартова ціна не підлягає будь-яким змінам;
(23) тарифний період - це період протягом якого застосовується певний рівень базової ціни, з мінімальною тривалістю в один рік та максимальною тривалістю, що відповідає регуляторному періоду;
(24) регуляторний рахунок - це рахунок, до якого включаються принаймні недоотримані чи додатково отримані доходи від послуг транспортування відповідно до методу нецінового обмеження;
(25) аукціонна надбавка - це різниця між ціною аукціону та стартовою ціною аукціону;
(26) плаваюча ціна - це ціна, розрахована відповідно до статті 24(a), коли стартова ціна підлягає змінам, таким як уточнення доходу, змінам необхідного доходу чи прогнозованої замовленої потужності.
Стаття 4. Послуги та тарифи на транспортування та послуги та тарифи, що не пов’язані з транспортуванням
1. Послуга вважається послугою транспортування, якщо виконані обидві наступні вимоги:
(a) витрати за такі послуги обумовлені обома факторами створення вартості: технічною або прогнозованою замовленою потужністю та відстанню;
(b) витрати на такі послуги пов’язані з інвестуванням та експлуатацією інфраструктури, включеної в регуляторну базу активів для надання послуг транспортування.
У разі невідповідності жодному з критеріїв, визначених у пунктах (a) та (b), ця послуга може вважатися послугою з транспортування або послугою, що не пов’язана з транспортуванням за умови наявності відповідних висновків періодичних консультацій між оператором(ами) газотранспортної системи або національним регулятором та наявності рішень національного регулятора, прийнятих відповідно до статей 26 та 27 цього Регламенту.
2. Тарифи на послуги транспортування можуть встановлюватися із врахуванням умов продуктів потужності на гарантованій основі.
3. Дохід від послуг транспортування виплачується відповідно до тарифів на послуги транспортування на основі потужності.
Як виняток, за погодженням із національним регулятором, частина доходу від послуг транспортування може отримуватися лише з наступних тарифів на послуги транспортування, які базуються на основі обсягів, що встановлюються незалежно один від одного:
(a) плата на основі потоку, що відповідає наступним критеріям:
(i) стягується для цілей покриття витрат, спричинених переважно обсягами газових потоків;
(ii) розраховується на основі прогнозованих чи історичних потоків (або обох), та встановлюється таким чином, що він є однаковим для всіх точок входу та однаковим для всіх точок виходу;
(iii) виражається в грошовій чи натуральній формі.
(b) додаткова плата для відшкодування доходу, що відповідає всім наступним критеріям:
(i) стягується з метою управління отриманням додаткового чи недоотриманого доходу;
(ii) розраховується на основі прогнозованих чи історичних потоків (або обох);
(iii) застосовується на точках, що не є точками на міждержавному з’єднанні;
(iv) застосовується після оцінки національним регулятором її відповідності витратам та її впливу на перехресне субсидіювання між точками на міждержавному з’єднанні та точками, що не є точками на міждержавному з’єднанні.
4. Дохід за послуги, що не пов’язані з транспортуванням покривається тарифами, що не пов’язані з послугами транспортування, які застосовуються для відповідних послуг, не пов’язаних із транспортуванням. Такі тарифи є наступними:
(a) відображають витрати, є недискримінаційними, об’єктивними та прозорими;
(b) стягуються на користь надавачів відповідної послуги, не пов’язаної з транспортуванням, з метою мінімізації перехресного субсидіювання між замовниками послуг транспортування всередині або/та поза межами Договірних Сторін.
У разі якщо регулятор приймає рішення, що надана послуга, не пов’язана з транспортуванням, приносить користь всім замовника послуг транспортування, витрати на таку послугу стягуються з усіх замовників послуг транспортування.
Стаття 5. Оцінка розподілу витрат
1. Національний регулятор або оператор газотранспортної системи, відповідно до рішення національного регулятора, повинен проводити наступні оцінки та оприлюднювати їх як частину остаточних консультацій, зазначених у статті 26:
(a) оцінка розподілу витрат, що пов’язані з доходами від послуг транспортування, які покриваються тарифами на послуги транспортування на основі потужності, та базується виключно на факторі створення витрат:
(i) технічної потужності; чи
(ii) прогнозованої замовленої потужності; або
(iii) технічної потужності та відстані; або
(iv) прогнозованої договірної потужності та відстані;
(b) оцінка розподілу витрат, що пов’язані з доходами від послуг транспортування, що покривається тарифами на послуги транспортування на основі обсягів, за наявності, та базується виключно на факторі створення витрат:
(i) обсягу газових потоків; або
(ii) обсягу газових потоків та відстані.
2. Оцінки розподілу витрат вказують ступінь перехресного субсидіювання між використанням системи для внутрішніх потреб та для міжсистемних потреб на основі запропонованої методології розрахунку базової ціни.
3. Оцінка розподілу витрат з пункту 1(a) проводиться наступним чином:
(a) дохід від послуг транспортування на основі потужності, який отримується від використання системи для внутрішніх потреб на всіх точках входу та всіх точках виходу ділиться на величину відповідного(их) факторів створення вартості потужності для використання системи для внутрішніх потреб для розрахунку співвідношення використання потужності для внутрішніх потреб, що визначається в грошових одиницях на одиницю виміру, таких як євро за MWh/доба відповідно до наступної формули:
див. зображення - це дохід, визначений в грошовій формі (напр. євро), який отримується з тарифів на послуги транспортування на основі потужності та стягується за використання системи для внутрішніх потреб;
див. зображення - це значення фактора створення вартості, що пов’язаний з потужністю для використання системи для внутрішніх потреб, таким як сума середньодобових прогнозованих замовлених потужностей, на кожній внутрішній точці входу та точці виходу чи кластері точок, та визначається в одиницях вимірювання MWh/доба.
(b) дохід від послуг на транспортування на основі потужності, який має бути отриманий від використання мережі для міжсистемних потреб на всіх точках входу та всіх точках виходу ділиться на величину відповідного(их) факторів створення вартості потужності для використання системи для міжсистемних потреб для розрахунку співвідношення використання потужності всередині системи, що визначається в грошових одиницях на одиницю виміру, таких як євро за MWh/доба відповідно до наступної формули:
де:
див. зображення - це дохід, визначений в грошовій формі (напр. євро), який отримується з тарифів на послуги транспортування на основі потужності та стягується за використання системи для міжсистемних потреб.
див. зображення - це значення фактору створення вартості, що пов’язаний з потужністю для використання системи для міжсистемних потреб, таким як сума середньодобових прогнозованих замовлених потужностей на кожній точці входу та точці виходу чи кластері точок на міждержавному з’єднанні, та визначається в одиницях вимірювання MWh/доба.
(c) індекс порівняння розподілу витрат на потужності між співвідношеннями, про які йдеться у пунктах (a) та (b), що визначається у відсотках та розраховується відповідно до наступної формули:
4. Оцінка розподілу витрат, зазначена у пункті 1(b) проводиться наступним чином:
(a) дохід від послуг транспортування на основі обсягів транспортування, який має бути отриманий від використання системи для внутрішніх потреб на всіх точках входу та всіх точках виходу ділиться на величину відповідного(их) фактору створення вартості на основі обсягів транспортування для використання системи для внутрішніх потреб для розрахунку співвідношення потоків всередині системи, що визначається в грошових одиницях на одиницю виміру, таких як євро за MWh відповідно до наступної формули
де:
див. зображення - це дохід, визначений в грошовій формі (напр. євро), який отримується з тарифів на послуги транспортування на основі обсягів та стягується за використання системи для внутрішніх потреб;
див. зображення - це значення фактора створення вартості, що пов’язаний з обсягами транспортування, для використання системи для внутрішніх потреб, таким як сума середньодобових прогнозованих обсягів транспортування у кожній внутрішній точці входу та точці виходу чи кластері точок, та визначається в одиницях вимірювання MWh.
(b) дохід від послуг транспортування на основі обсягів, який має бути отриманий від використання системи для міжсистемних потреб на всіх точках входу та всіх точках виходу, ділиться на величину відповідного(их) факторів створення вартості використання системи для міжсистемних потреб з метою розрахунку співвідношення вартості використання системи для міжсистемних потреб на основі обсягів транспортування, що визначається в грошових одиницях на одиницю виміру, таких як євро за MWh відповідно до наступної формули
де:
див. зображення - це дохід, визначений в грошовій формі (напр. євро), який отримується з тарифів на послуги транспортування на основі обсягів та стягується за використання системи для міжсистемних потреб;
див. зображення - це значення фактору(ів) створення вартості на основі обсягу, для використання системи для міжсистемних потреб, таким як сума середньодобових прогнозованих обсягів транспортування у кожній точці входу та точці виходу чи кластері точок на міждержавному з’єднанні, та визначається в одиницях вимірювання такі як MWh
(c) індекс порівняння розподілу витрат на обсяги транспортування між співвідношеннями, про які йдеться у пунктах (a) та (b), що визначається у відсотках та розраховується відповідно до наступної формули:
5. Дохід від послуг на транспортування, що отримується від використання системи для внутрішніх потреб, визначений в пунктах 3(a) та 4(a) розраховується наступним чином:
(a) обсяг розподіленої потужності чи, відповідно, обсяг транспортування для використання системи для міжсистемних потреб на всіх точках входу вважається такими, що дорівнюють обсягу потужності чи, відповідно, обсягу транспортування для використання системи для міжсистемних потреб на всіх точках виходу;
(b) потужність та, відповідно, обсяги, визначені у пункті (a) цього пункту використовується для розрахунку доходу від послуг транспортування, який має бути отриманим за використання системи для міжсистемних потреб в усіх точках входу;
(c) різниця між загальним доходом від послуг транспортування, який отримується у точках входу, та значенням, яке отримується відповідно до підпункту (b) цього пункту, дорівнює доходу, від послуг транспортування, що отримується від використання системи для використання системи для внутрішніх потреб на точках входу.
6. У разі якщо відстань використовується як фактор створення вартості разом з технічною чи прогнозованою замовленою потужністю чи потоками, має братися відстань середньозважена на потужність чи обсяги транспортування. Якщо результат порівняння індексів розподілу витрат на потужність чи обсяги, зазначені у пункті 3(c) чи пункті 4(c), перевищує 10 відсотків, національний регулятор має надати пояснення такому результату у формі рішення, визначеному у статті 27(4).
ГЛАВА II
МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРАХУНКУ БАЗОВОЇ ЦІНИ
Стаття 6. Застосування методології розрахунку базової ціни
1. Методологія розрахунку базової ціни повинна встановлюватися чи затверджуватися національним регулятором відповідно до статті 27. Методологія розрахунку базової ціни, що підлягає застосуванню, повинна враховувати висновки періодичних консультацій, що проводяться відповідно до статті 26 оператором(ами) газотранспортної системи або національним регулятором, згідно з рішенням національного регулятора.
2. Застосування методології розрахунку базової ціни дозволяє визначити базову ціну.
3. Методика розрахунку базової ціни повинна однаково застосовуватись до всіх точок входу/виходу у визначеній системі вхід-вихід з урахуванням винятків, викладених у статтях 10 та 11.
4. Коригування застосування методології розрахунку базової ціни на всіх точках входу та виходу може здійснюватися лише відповідно до статті 9 або внаслідок одного чи кількох з наступних випадків:
(а) порівняльний аналіз, проведений національним регулятором, за яким базова ціна у визначеній точці входу чи виходу коригуються так, щоб отримані значення відповідали конкурентному рівню базових цін;
(b) коригування, що здійснюється оператором(ами) газотранспортної системи або національним регулятором відповідно до рішення національного регулятора, в якому однакова базова ціна застосовується на деяких або всіх точках в межах однорідної групи точок;
(c) коригування, що здійснюється оператором(ами) газотранспортної системи або національним регулятором відповідно до рішення національного регулятора, при якому базові ціни на всіх точках входу та/або всіх точках виходу, коригуються шляхом множення на константу або шляхом додавання або віднімання їх від значень константи.
Стаття 7. Вибір методології розрахунку базової ціни
Методологія розрахунку базової ціни повинна відповідати статті 13 Регламенту (ЄС) № 715/2009 і наступним вимогам. Методика має бути спрямованою на:
(а) надання замовниками послуг транспортування можливості розрахувати базові ціни та зробити їх точний прогноз;
(b) врахування фактичних витрат, пов’язаних з наданням послуг транспортування з урахуванням рівня складності газотранспортної системи;
(c) забезпечення недопущення дискримінації та запобігання неналежному перехресному субсидіюванню, в тому числі з урахуванням оцінок розподілу витрат, викладених у статті 5;
(d) забезпечення того, щоб значний обсяг ризиків, пов’язаних, зокрема, з транспортуванням через систему вхід-вихід, не був покладений на кінцевого споживача в рамках цієї системи вхід-вихід;
(e) забезпечення того, щоб отримані базові ціни не перешкоджали транскордонній торгівлі.
Стаття 8. Методологія розрахунку базової ціни для потужності зваженої на відстань
1. Параметри методології розрахунку базової ціни для потужності зваженої на відстань мають бути наступними:
(a) частина доходу від послуг транспортування, що підлягає відшкодуванню з тарифів на послуги транспортування на основі потужності;
(b) прогнозована замовлена потужність на кожній точці або кластері точок входу та на кожній точці або кластері точок виходу;
(c) якщо точки входу та точки виходу можуть бути об’єднані у відповідному сценарії потоків - найкоротша відстань маршрутів по трубопроводам між точкою або кластером точок входу та точкою або кластером точок виходу;
(d) комбінації точок входу та точок виходу, де деякі точки входу та деякі точки виходу можуть бути об’єднані у відповідному сценарії потоку;
(e) розбивка вхід-вихід, згадана у статті 30(1)(b)(v)(2), становить 50/50.
Якщо точки входу та точки виходу не можуть бути об’єднані в сценарій потоку, ця комбінація точок входу та виходу не враховується.
2. Базові ціни повинні бути визначені в наступних послідовних кроках:
(a) середньозважена відстань для кожної точки або кожного кластеру точок входу та для кожної точки або кожного кластера точок виходу розраховується з урахуванням, у відповідних випадках, комбінацій, зазначених в пункті 1(d), за наступними відповідними формулами:
(i) для точки або кластеру точок входу, як суми продуктів потужності в кожній точці або кластері точок виходу та відстані від цієї точки або кластеру точок входу до кожної точки або кластеру точок виходу, поділені на суму потужностей на кожній точці або кластері точок виходу:
де:
AD En - середньозважена відстань для точки або кластеру точок входу;
CAP Ex - прогнозована замовлена потужність на точці або кластері точок виходу;
D En,Ex - відстань між визначеною точкою або кластером точок входу та визначеною точкою або кластером точок виходу, зазначеними в пункті 1(c).
(ii) для точки або кластеру точок виходу, як суми продуктів потужності в кожній точці або кластері точок входу та відстані до цієї точки або кластеру точок виходу з кожної точки або кластері точок входу, поділені на суму потужності у кожній точці або у кластері точок входу:
де:
AD Ex - середньозважена відстань для точки або кластеру точок виходу;
CAP En - прогнозована замовлена потужність на точці або кластері точок входу;
D En,Ex - відстань між визначеною точкою або кластером точок входу та визначеною точкою або кластером точок виходу, зазначеними в пункті 1(c).
вага витрат для кожної точки або кожного кластеру точок входу та для кожної точки або кожного кластера точок виходу розраховується відповідно до таких формул:
де:
W c,En - вага витрат для визначених точок або для кластеру точок входу;
W c,Ex - вага витрат для визначених точок або для кластеру точок виходу;
AD En - середньозважена відстань для точки або кластеру точок входу;
AD Ex - середньозважена відстань для точки або кластеру точок виходу;
CAP En - прогнозована замовлена потужність на точці або кластері точок входу;
CAP Ex - прогнозована замовлена потужність на точці або кластері точок виходу;
(c) частина доходів від послуг транспортування, яка підлягає відшкодуванню за рахунок тарифів на послуги транспортування на основі потужності на всіх точках входу, та частина доходів від послуг транспортування, що підлягають відшкодуванню з тарифів на послуги транспортування на основі потужності на всіх точках виходу, ідентифікуються шляхом застосування розбивки вхід-вихід;
(d) частина доходів від послуг транспортування, яка підлягає відшкодуванню за рахунок тарифів на послуги транспортування на основі потужності на кожній точці або кожному кластері точок входу, та для кожної точки або кожного кластера точок виходу, підраховуються відповідно до таких формул:
де:
W c,En - вага витрат для визначених точок або для кластеру точок входу;
W c,Ex - вага витрат для визначених точок або для кластеру точок виходу;
R En - є частиною доходів від послуг транспортування газу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок тарифів на послуги транспортування на основі потужності в точці або кластері точок входу;
R Ex - є частиною доходів від послуг транспортування газу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок тарифів на послуги транспортування на основі потужності в точці або кластері точок виходу;
див. зображення - є частиною доходів від послуг транспортування газу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок тарифів на послуги транспортування на основі потужності в усіх точках входу;
див. зображення є частиною доходів від послуг транспортування газу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок тарифів на послуги транспортування на основі потужності в усіх точках виходу;
(e) отримані значення, визначені у пункті (d), повинні ділитись на прогнозовану замовлену потужність у кожній точці або кожному кластері точок входу та на кожній точці або кожному кластері точок виходу, відповідно до таких формул:
де:
T En - базова ціна на точці або кожній точці з кластеру точок входу;
T Ex - базова ціна на точці або кожній точці з кластеру точок виходу;
CAP En - прогнозована замовлена потужність в точці або кластері точок входу;
CAP Ex - прогнозована замовлена потужність в точці або кластері точок виходу.
Стаття 9. Коригування тарифів на точках входу та виходу з/в газосховищ(а) та точок входу з установок LNG та інфраструктури побудованої з метою припинення ізоляції держав-членів
1. Дисконт, щонайменше, 50 відсотків, застосовується до тарифів на послуги транспортування на основі потужності у точках входу та виходу з/в газосховищ(а), за винятком випадків, коли використовується газосховище, яке підключено до більш ніж однієї газотранспортної або газорозподільної системи для конкурування з точкою на міждержавному з’єднанні.
2. У точках входу з установок LNG, а також у точках входу та виходу з/в інфраструктури, розробленої з метою припинення ізоляції газотранспортних систем Договірних Сторін, дисконт може застосовуватися до відповідних тарифів на послуги транспортування на основі потужності з метою підвищення безпеки постачання.
Стаття 10. Правила щодо системи входу-виходу в межах Договірної Сторони, в якій діє більше ніж один оператор газотранспортної системи
1. Відповідно до статті 6(3), одна і та ж методологія розрахунку базової ціни застосовується спільно усіма операторами газотранспортної системи в рамках системи вхід-вихід в межах Договірної Сторони.
2. Як виняток із пункту 1 та з урахуванням пункту 3, національний регулятор може прийняти рішення:
(a) щодо застосування однакової методології розрахунку базової ціни окремо кожним оператором газотранспортної системи в рамках системи вхід-вихід;
(b) як виняток із статті 6(3) при плануванні об’єднання систем вхід-вихід, на проміжних етапах дозволяється застосування різних методологій розрахунку базової ціни окремо кожним оператором газотранспортної системи в рамках відповідних систем вхід-вихід. Таке рішення повинно визначати термін для застосування проміжних етапів. Національний регулятор або оператори газотранспортної системи, за рішенням національного регулятора, проводять оцінку впливу та аналіз витрат перед тим, як здійснити такі проміжні етапи.
В результаті застосування різних методик розрахунку базової ціни, дохід від послуг на транспортування отриманий операторами газотранспортної системи повинен бути відповідним чином скоригований.
3. Для забезпечення спільного належного застосування однієї і тієї ж методології розрахунку базової ціни, встановлюється ефективний механізм компенсації між операторами газотранспортної системи в межах однієї системи. Рішення, визначене в пункті 2(а) або пункті 2(b), може прийматися, якщо дотримуються такі умови:
(a) ефективний механізм компенсації між операторами газотранспортної системи в межах однієї системи встановлений з метою:
(i) запобігання негативному впливу на доходи відповідних операторів газотранспортної системи;
(ii) уникнення перехресного субсидіювання між використанням системи для внутрішніх потреб та міжсистемних потреб;
(b) таке окреме застосування гарантує відповідність таких витрат тим, що зазнаються ефективним оператором газотранспортної системи.
4. Максимальний період, встановлений у рішенні, що приймається відповідно до пункту 2(a) або, відповідно, до пункту 2(b), повинен бути встановленим не пізніше п’яти років з дати, зазначеної у статті 38(2). Заздалегідь до настання дати, визначеної в цьому рішенні, національний регулятор може прийняти рішення щодо відтермінування цієї дати.
5. Разом із проведенням остаточної консультації відповідно до статті 26, національний регулятор проводить консультацію щодо принципів ефективного механізму компенсації операторам газотранспортної системи в межах однієї системи, визначених у пункті 3, та їх наслідків щодо впливу на рівень тарифів. Механізм компенсації операторам газотранспортної системи в межах однієї системи застосовується відповідно до статті 41(6)(a) Директиви 2009/73/ЄС та оприлюднюється разом з отриманими за результатом проведених консультацій відповідями.
6. Стартова ціна, визначена у статті 22(1), розраховується відповідно до зазначеної статті. При застосовуванні пункту 2, проводяться наступні два розрахунки:
(a) розрахунок, зазначений у статті 22(1), здійснюється кожним залученим оператором газотранспортної системи;
(b) середньозважене значення отриманих вартостей, зазначених у пункті (a), обчислюється відповідно до формули, викладеної у статті 22(1)(b) (з відповідними змінами).
7. Остаточна консультація, зазначена у статті 26, проводиться усіма операторами газотранспортної системи спільно або національним регулятором. У разі застосування пункту 2, така консультація проводиться кожним оператором газотранспортної системи окремо або національним регулятором, згідно з рішенням національного регулятора.
8. Інформація, зазначена у статтях 29 та 30, повинна оприлюднюватись в узагальненому вигляді, всіма залученими операторами газотранспортної системи. У разі застосування пункту 2, повинні бути виконані наступні дві дії:
(a) така інформація оприлюднюється індивідуально для кожного залученого оператора газотранспортної системи;
(b) національний регулятор оприлюднює інформацію про розбивку вхід/вихід, зазначену в статті 30(1)(b)(v)(2) для системи вхід-вихід.
Стаття 11. Правила для системи вхід-вихід, що охоплюють більше ніж одну Договірну Сторону або охоплюють Договірну(і) Сторону(ни) та державу(и)-члена(и), в якій діє більше ніж один оператор газотранспортної системи
Однакова методологія розрахунку базової ціни може застосовуватися спільно або окремо або різні методології можуть застосовуватися окремо у разі якщо більше ніж один оператор газотранспортної системи оперує на системі вхід-вихід, охоплюючи більше ніж одну Договірну Сторону або державу-члена.
ГЛАВА III
СТАРТОВІ І ЦІНИ
Стаття 12. Загальні положення
1. Для річних стандартних продуктів потужності на гарантованій основі, в якості стартових цін використовуються базові ціни. Для нерічних стандартних продуктів потужності на гарантованій основі, стартові ціни розраховуються відповідно до цієї глави. Для річних та нерічних стандартних продуктів потужності на переривчастій основі, стартова ціна розраховується відповідно до цієї глави. Рівень мультиплікаторів та сезонних факторів, визначених відповідно до статті 13, та рівень дисконтів для стандартних продуктів потужності на переривчастій основі, визначених у статті 16, може бути різним для різних точок на міждержавному з’єднанні.
2. Якщо тарифний період та газовий рік не співпадають, можуть застосовуватися окремі стартові ціни:
(a) для періоду з 1 жовтня до кінця діючого тарифного періоду; та
(b) для періоду з початку тарифного періоду після діючого тарифного періоду до 30 вересня.
3. Відповідні стартові ціни, що оприлюднюються згідно з статтею 29, є обов’язковими для наступного газового року чи на період після нього у випадку, якщо застосовується фіксована ціна, починаючи після щорічного аукціону річної потужності, за винятком ситуацій, коли:
(a) дисконти на місячні та добові стандартні продукти потужності на переривчастій основі перераховуються протягом тарифного періоду, якщо імовірність переривання, про яку йде мова в статті 16, змінюється більше ніж на двадцять відсотків;
(b) стартова ціна перераховується протягом тарифного періоду при надзвичайних обставинах за настанням яких не перегляд тарифу створюватиме загрозу роботі оператора газотранспортної системи.
Стаття 13. Рівень мультиплікаторів та факторів сезонності
1. Рівень мультиплікаторів повинен бути у межах:
(a) для квартальних та місячних стандартних продуктів потужності, рівень відповідного мультиплікатора повинен бути не менше 1, та не перевищувати 1,5;
(b) для стандартних продуктів на добу наперед та для стандартних продуктів протягом доби, рівень відповідного мультиплікатора повинен бути не менше 1, та не перевищувати 3. У випадках, коли це виправдано, рівень відповідних мультиплікаторів може бути менше 1, проте не менше 0, або перевищувати 3.
2. Якщо застосовуються фактори сезонності, середня арифметична за газовий рік добутку мультиплікатора, що застосовується для відповідного стандартного продукту потужності, та відповідного фактору сезонності має потрапляти у обмеження, що є однаковим для рівня відповідних мультиплікаторів, визначених у пункті 1.
3. До 1 жовтня 2025 року, максимальний рівень мультиплікаторів для стандартних продуктів на добу наперед та для стандартних продуктів протягом доби не має перевищувати 1,5, якщо до 1 жовтня 2023 року Рада Регуляторних Органів Енергетичного Співтовариства надасть рекомендацію <…> щодо зменшення максимального рівня мультиплікаторів до цього рівня. Ця рекомендація має враховувати наступні аспекти, пов’язані з використанням мультиплікаторів та факторів сезонності до та після 31 травня 2021 року:
(a) зміни у динаміці замовлень;
(b) вплив на дохід від послуг на транспортування та його отримання;
(c) різниця між рівнем тарифів на транспортування, що застосовуються для двох послідовних тарифних періодів;
(d) перехресне субсидіювання між замовниками послуг транспортування, що придбали стандартні продукти на річну та нерічну потужність;
(e) вплив на транскордонні потоки.
Стаття 14. Розрахунок стартових цін на нерічні стандартні продукти потужності для потужності на гарантованій основі за відсутності факторів сезонності
Стартові ціни на нерічні стандартні продукти потужності для потужності на гарантованій основі розраховуються наступним чином:
(a) для квартальних, місячних та добових стандартних продуктів потужності відповідно до наступної формули:
де:
P st - це стартова ціна на відповідний стандартний продукт потужності;
M - це рівень мультиплікатора, що відповідає відповідному стандартному продукту потужності;
T - це базова ціна;
D - це тривалість відповідного стандартного продукту потужності, виражена у кількості газових діб. Для високосних років, формула має бути скоригована, щоб замість цифри 365 враховувалась цифра 366.
(b) для стандартних продуктів потужності протягом доби відповідно до наступної формули:
де:
P st - це стартова ціна на стандартний продукт потужності протягом доби;
M - це рівень відповідного мультиплікатора;
T - це базова ціна;
H - це тривалість стандартного продукту потужності протягом доби у годинах. Для високосних років, формула має бути скоригована, щоб замість цифри 8760 враховувалась цифра 8784.
Стаття 15. Розрахунок стартових цін на нерічні стандартні продукти потужності для потужності на гарантованій основі із врахуванням факторів сезонності
1. У разі застосовування сезонних факторів, стартові ціни для нерічних стандартних продуктів для потужності на гарантованій основі розраховуються відповідно до формул, визначених у статті 14, що потім помножуються на відповідний фактор сезонності, розрахований згідно з частинами 2-6.
2. Методологія, визначена у пункті 3, базується на прогнозних потоках, окрім випадків, коли потоки газу принаймні протягом одного місяця дорівнюють 0. У цьому випадку методологія базується на прогнозних замовлених потужностях.
3. Для місячних стандартних продуктів потужності для потужності на гарантованій основі, сезонні фактори розраховуються наступними послідовними кроками:
(a) для кожного місяця відповідного газового року, використання газотранспортної системи розраховується на основі прогнозованих потоків чи прогнозованих замовлених потужностей з використанням:
(i) інформації по окремим точкам на міждержавних з’єднаннях, де сезонні фактори розраховуються для кожної точки на міждержавних з’єднаннях;
(ii) інформації по середнім прогнозованим обсягам транспортування чи прогнозованим замовленим потужностям, де фактори сезонності розраховуються для окремих чи всіх точок на міждержавних з’єднаннях.
(b) кінцеві значення, про які йде мова в пункті (a) сумуються;
(c) коефіцієнт використання розраховується шляхом поділу кожного кінцевого значення, про яке йдеться в пункті (a) на кінцеве значення з пункту (b);
(d) кожне з остаточних значень, про які йдеться у пункті (c) повинно бути помножено на 12. Якщо якийсь з результатів дорівнює 0, то ці значення потрібно скоригувати на меншу з наступних величин: 0,1 чи менший з кінцевих результатів, окрім 0;
(e) початковий рівень відповідних факторів сезонності розраховується шляхом підвищення кожного з кінцевих результатів з пункту (d) до тієї ж ступені, що не менша 0, і не більша 2;
(f) розраховується середньоарифметичний добуток кінцевих результатів з пункту (e) та мультиплікатора для місячних стандартних продуктів потужності;
(g) результат значення пункту (f) порівнюється з межами, визначеними в статті 13(1), наступним чином:
(i) якщо це значення знаходиться в цих межах, то рівень сезонних факторів має дорівнювати відповідним кінцевим результатам пункту (e);
(ii) якщо це значення знаходиться поза цими межами, тоді застосовується пункт (h).
(h) рівень факторів сезонності розраховується як добуток відповідних кінцевих результатів з пункту (e) та корегуючого фактору наступним чином:
(i) якщо кінцевий результат пункту (f) перевищує 1,5, корегуючий фактор розраховується як 1,5, що ділиться на цю величину;
(ii) якщо кінцевий результат, про який йдеться у пункті (f) менший за 1, корегуючий фактор розраховується як 1, що ділиться на цю величину.
4. Для стандартних продуктів на добу наперед для потужності на гарантованій основі та стандартних продуктів для потужності на гарантованій основі протягом доби, фактори сезонності розраховуються у порядку, визначеному пунктами 3(f)-(h), з відповідними змінами.
5. Для квартальних стандартних продуктів потужності фактори сезонності розраховуються наступними послідовними діями:
(a) початковий рівень відповідних факторів сезонності розраховується одним з наступних варіантів:
(i) дорівнює середній арифметичній відповідних факторів сезонності, що застосовуються до трьох відповідних місяців;
(ii) є не меншим за найменший та не перевищує найбільший рівень відповідних факторів сезонності, що застосовуються до трьох відповідних місяців.
(b) дії, визначені у пунктах 3(f) - (h) застосовуються з використанням кінцевих значень пункту (a), з відповідними змінами.