Угода про фінансування заходу "Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II"

Уряд України (далі по тексту "Партнер"), представлена Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,

з однієї сторони, та

Європейська Комісія (далі по тексту "Комісія"), що діє від імені Європейського Союзу (далі по тексту "ЄС"),

з іншої,

домовились про таке:

1.1. ЄС погоджується здійснити фінансування, а Партнер погоджується прийняти фінансування такого заходу:

Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II ENI/2018/041-189

Цей захід фінансується з бюджету ЄС відповідно до такого основного акта: Європейський інструмент сусідства.

1.2. Загальна кошторисна вартість цього заходу становить 54000000 євро, а максимальний внесок з боку ЄС становить 54000000 євро.

1.3. Партнер не бере участі у співфінансуванні цього заходу.

2.1. Період виконання цієї Угоди про фінансування, як це визначено у статті 15 Додатку II (Загальні умови) починається з дати набрання чинності цією Угодою про фінансування та закінчується через 84 місяці після цієї дати

2.2. Тривалість етапу практичної реалізації заходу становить 60 місяців.

2.3. Тривалість завершального етапу складає 24 місяці.

Усі повідомлення, що стосуються виконання цієї Угоди про фінансування, складаються у письмовому вигляді, повинні мати чітке посилання на цей захід, як визначено у статті 1.1 Особливих умов, і надсилаються на такі адреси:

a) Партнера

Геннадію Зубку

Віце-прем’єр-міністру України -

Міністру регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства

Степану Кубіву

Першому віце-прем’єр-міністру України -

Міністру економічного розвитку та торгівлі України,

вул. М. Грушевського, 12/2,

Київ 01008, Україна

b) Комісії

Штефану Шльойнінгу

Керівнику Програм співробітництва,

Представництво Європейського Союзу в Україні

вул. Володимирська, 101,

Київ, 01033, Україна

Контактною особою Партнера, наділеною відповідними повноваженнями співпрацювати безпосередньо з Європейським бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF) з метою підтримки оперативної діяльності бюро є:

Мері Акопян

Директор департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції

Міністерства внутрішніх справ України,

вул. Академіка Богомольця, 10

Київ, 01601, Україна

5.1. Ця Угода про фінансування складається з таких документів:

(a) Особливі умови;

(b) Додаток I: Технічні та адміністративні положення, в яких детально визначено цілі, очікувані резуль­тати, заходи, описано завдання щодо виконання бюджету, а також визначено бюджет цього Заходу;

(c) Додаток II: Загальні умови;

(d) Додаток III: Форма звітності - до цієї Угоди про фінансування не застосовується і до неї не включена;

(e) Додаток IV: Форма декларації управління - до цієї Угоди про фінансування не застосовується і до неї не включена.

5.2. У разі виникнення розбіжностей між положеннями Додатків і положеннями Особливих умов переважають положення Особливих умов. У разі виникнення розбіжностей між положеннями Додатку I (Технічні та адміністративні положення) і Додатку II (Загальні умови) переважають положення останнього.

6.1 Статті 18, 19, 25.3, 25.4 та 25.5 не застосовуються до заходів, виконання яких доручено організації згідно Додатку I до цієї Угоди про фінансування.

Ця Угода про фінансування набирає чинності з дати її підписання останньою зі сторін.

Ця Угода укладена у двох примірниках українською та англійською мовами, при цьому один з примірників переданий Партнеру, а інший - Комісії. Обидва примірники є однаково автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення цієї Угоди, текст англійською мовою має переважну силу.

1.1 Цілі/результати

Ця програма має значення для Порядку денного на 2030 рік. Вона сприяє, передусім, послідов­ному досягненню цілей сталого розвитку - Ціль 7: Забезпечення всезагального доступу до недорогих, надійних, стабільних та сучасних джерел енергії для всіх, та Ціль 13: Вжиття термінових заходів для боротьби зі змінами клімату та їх наслідками, а також сприяє прогресу у досягненні Цілі 11: Забезпечення відкритості, безпечності, життєстійкості та екологічної стабільності міст і населених пунктів, та Цілі 5: Забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат-3.

Це не передбачає зобов’язання України щодо користування вигодами цієї програми.

Загальними ціляти заходу є: і) сприяння зменшенню національного енергоспоживання та викидів парникових газів; та іі) сприяння зменшенню іноземних закупівель джерел енергії та збільшення енергобезпеки України.

Конкретними цілями заходу є:

1. Реалізація заходів з енергозбереження та ефективного використання енергетичних ресурсів серед українців, що призводить до зменшення споживання енергії на рівні багатоквартирних будинків.

2. Збільшення доступу до інвестиційних можливостей для підвищення енергоефективності та залучення приватних інвестицій у заходи з енергоефективності у житловому секторі України. Сприяння створенню українськими банками спеціальних фінансових продуктів (кредитів), призначених для об’єднань співвласників багатоквартирного будинку.

3. Сприяння підвищенню якості енергоаудиту, здійснюваного українськими енергоаудиторами, що призведе до успішних звернень до програм ФЕЕ.

Очікуваними результатами заходу є:

1. Доступність та функціональність загальної системи створення та функціонування ЦФБД та ФЕЕ. Доступність фінансової підтримки для відновлення енергоефективності.

2. Поінформованість житлового сектора України про переваги інвестицій в енергозбереження. Поінформованість домовласників (у тому числі уразливих верств населення) про можливості для здійснення інвестицій в енергоефективність та доступ до фінансових продуктів, які пропонує ФЕЕ. Популяризація комплексного підходу до заходів з енергоефективності у житловому секторі. Посилення комунікаційного підходу на основі спілкування між людьми.

3. Звернення домовласників (у тому числі уразливих верств населення) за підтримкою ФЕЕ та реалізація ними заходів з енергоефективності.

4. Збільшення регіонального охоплення кваліфікованих енергоаудиторів, включаючи жінок. Зміцнення спроможності кваліфікованих енергоаудиторів.

5. Заохочення та збільшення присутності жіночої статі у секторі енергоаудиту. Встановлення партнерських відносин з відповідними зацікавленими сторонами, такими як місцеві органи влади та роботодавці.

1.2 Основні види діяльності

1.2.1 Компонент 1: Фінансовий внесок у діяльність Фонду енергоефективності

Головна ціль цього компоненту полягає у спрямуванні додаткового фінансового внеску ЄС на заходи з енергоефективності, що фінансуються українським урядом через Фонд енергоефективності (ФЕЕ).

Створення українського Фонду енергоефективності є частиною загальних зусиль українського уряду з підвищення енергоефективності країни, зменшення її залежності від імпорту енергоресурсів та скорочення викидів СО2. Фонд надаватиме безповоротні гранти домовласникам (переважно ОСББ) через приватні та державні банки для здійснення заходів з модернізації будинків з метою підвищення рівня їхньої енергоефективності.

Капітал українського ФЕЕ формуватиметься за рахунок щорічних внесків з державного бюджету України. Діяльність Фонду додатково фінансуватиметься, принаймні на початковому етапі, за рахунок грантів від міжнародних донорів, які спрямовуватимуться до Цільового фонду багатьох донорів. Незважаючи на те, що два джерела фінансування Фонду існуватимуть окремо, ФЕЕ представлятиметься громадськості як єдина структура для забезпечення належної публічності.

Основні види діяльності:

a) Донорське фінансування об’єднується в єдиний механізм розподілення грантів через Цільовий фонд багатьох донорів (ЦФБД), яким керує уповноважена організація (МФК), і гранти спрямовуються кінцевим бенефіціарам (домовласникам) через банки-партнери. Керівник ЦФБД здійснює керівництво поточними операціями ЦФБД та виконує роль фінансового посередника, на основі чого ЦФБД обробляє виділення грантових коштів банкам-партнерам за умови виконання всіх критеріїв для виділення гранту.

b) Керівник ЦФБД розробляє загальну систему для створення та функціонування ЦФБД (наприклад, основні принципи діяльності ЦФБД, правові угоди між ЦФБД та донорами, а також між ЦФБД і банками-партнерами, грантова політику та критерії розподілу грантів, вимоги щодо перевірки проектів; вимоги щодо звітування про операції ЦФБД донорам тощо).

Передбачається, що співробітництво між ФЕЕ та ЦФБД буде здійснюватися на основі таких принципів:

• Банки-партнери оброблятимуть усі заявки на отримання грантів відповідно до технічних настанов та подаватимуть їх на оцінку ФЕЕ і на погодження ЦФБД;

• Кошти від обох організацій, ФЕЕ та ЦФБД, змішуватимуться на рівні банків-партнерів;

• ЦФБД та ФЕЕ здійснюватимуть перевірку використання грантових коштів.

c) Державні та приватні банки будуть основними суб’єктами, які просуватимуть продукти ФЕЕ. Вони отримуватимуть заявки на одержання грантів від потенційних бенефіціарів через електронну платформу, перевірятимуть їх та передаватимуть до ФЕЕ. Після схвалення проектів ФЕЕ та ЦФБД банки підписуватимуть угоди про надання грантів з кінцевими бенефіціарами, отримуватимуть та розподілятимуть кошти після перевірок, виконаних ЦФБД та ФЕЕ. Кошти виділятимуться на вибрані проекти з реконструкції будинків у вигляді окремих грантів або грантів, доповнених кредитами, таким чином суттєво зменшуючи тягар високих відсоткових ставок, встановлених українськими банками. Грантовий компонент виплачуватиметься після завершення проекту та здійснення фінансової і технічної перевірки. Очікується, що гранти мобілізуватимуть заощадження домогосподарств та, можливо, стимулюватимуть банки до створення інших видів фінансових продуктів. Керівник ЦФБД у співпраці з ФЕЕ здійснюватиме первинний вибір двох державних та двох приватних банків, що функціонують в Україні, відповідно до заздалегідь визначених критеріїв, за умови комплексної перевірки благонадійності МФК.

1.2.2 Компонент 2: Регіональна інформаційно-просвітницька робота Фонду енергоефективності і технічна підтримка для об’єднань співвласників багатоквартирного будинку

Цей компонент фокусуватиметься на діяльності з підвищення рівня обізнаності, спрямованої на створення відповідного ринкового середовища для вжиття заходів з енергоефективності та надання технічної підтримки задля реалізації проекту із забезпечення енергоефективності житлового сектору України.

Цей елемент заходу розширюватиме існуючу інформаційно-просвітницьку роботу в рамках Програми EE4U ("Енергоефективність для України")-4.

З метою гарантування надійного портфеля проектів ФЕЕ, цей захід спрямовується на підвищення рівня обізнаності щодо енергоефективності на місцевому та регіональному рівнях, підтримку у створенні об’єднань співвласників багатоквартирного будинку та надання технічних консультацій щодо здійснення інвестицій в енергоефективність. Цей компонент підтримуватиме місцеві та регіональні заходи з популяризації з метою охоплення широкої української громадськості через мережу регіональних консультантів та організацій громадянського суспільства.

Заходи в рамках цього компонента діляться на три основні групи:

1) Для створення надійного портфеля проектів для ФЕЕ цей захід реалізовуватиме масштабну кампанію для широкої громадськості через регіональних консультантів та проведення тренінгів для мережі партнерських НУО, приватних фінансових ініціатив, виробників обладнання та інших каналів.

2) Захід надаватиме спеціальну підтримку ОСББ задля сприяння подання ними заяв до ФЕЕ та приватних фінансових ініціатив для отримання грантів та кредитів.

3) Паралельно з характерною для ОСББ діяльністю рамках програми буде підготовлено та проведено значну кількість комунікаційних заходів з використанням великої кількості різних каналів розповсюдження - радіо, друковані та електронні ЗМІ, веб-сайти та публікація інформаційних матеріалів.

Основними посередниками зазначених заходів (1 та 2) будуть місцеві НУО та розширена мережа регіональних консультантів з питань енергетики МФК, які працюватимуть на національному рівні.

• НУО діятимуть як посередники програми, які користуються високою довірою громадськості. Вони проводитимуть інформаційно-просвітницькі кампанії, популяризуватимуть енергоефективність та підвищуватимуть зацікавленість громадськості у продуктах ФЕЕ. З метою зміцнення спроможності НУО для них здійснюватиметься програма з "підготовки тренерів", яка охоплюватиме такі проблеми, як надання основної інформації про заходи з енергоефективності, популяризація продуктів ФЕЕ, підвищення рівня публічності ФЕЕ, а також забезпечення настанов щодо проведення інформаційно-просвіт­ницької роботи з домовласниками/ОСББ.

• Консультанти знаходитимуться в регіональних центрах та надаватимуть підтримку ОСББ. Вони проходитимуть тренінги на базі існуючих матеріалів та методик і працюватимуть протягом трьох місяців з моменту залучення. Консультанти проходитимуть регулярні тренінги з технічних, фінансових та юридичних питань, а механізм обміну знаннями сприятиме обміну між ними найкращими практиками-5.

1.2.3 Компонент 3: Програма підготовки в області енергоаудиту

Цей новий компонент фокусуватиме увагу на підготовці енергоаудиторів для забезпечення достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів, які здійснюватимуть якісний енергоаудит житлових будинків, що є передумовою для подання заявки на отримання гранту від ФЕЕ та реалізації розумних заходів з енергоефективності.

Діяльність у рамках цього компонента буде спеціально спрямована на жінок, і, за оцінками, 60 % учасників у програмі підготовки будуть жінками.

Цей компонент фокусуватиме увагу на такій діяльності:

• Проведення тренінгів та сертифікації для енергоаудиторів, спеціально орієнтованих на жінок (мета: забезпечення 2000 кваліфікованих енергоаудиторів у всіх регіонах України, по одному у кожній громаді з населенням понад 4000 осіб, з яких 60 % є жінками), у рамках навчальних програм, як на повний, так і на неповний робочий день (після основної роботи), а іноді у співпраці з українськими університетами та/або установами професійно-технічної освіти;

• Проведення теоретичних та практичних іспитів з подальшою сертифікацією;

• Забезпечення основних ділових, комунікаційних та маркетингових навичок;

• Агітація і пропагування серед органів місцевої влади та партнерів (спільні семінари, круглі столи тощо з тренерами, майбутніми та існуючими енергоаудиторами);

• Надання допомоги енергоаудиторам жіночої статі у виконання функцій представників професії для жінок, які займаються професійною діяльністю в енергетичному секторі, шляхом надання підтримки у створенні та впровадженні відповідної мережі, надання допомоги в агітації та пропагуванні серед роботодавців, місцевих та центральних органів влади, вищих навчальних закладів, установ професійно-технічної освіти та інших зацікавлених сторін;

• Питання участі професійної діяльності та винагороди жінок в енергетичному секторі будуть постійно розглядатися у політичному діалозі між ЄС та українською владою.

1.3 Логіка реалізації

Цей захід спрямований на підтримку впровадження заходів з енергоефективності в Україні шляхом створення ФЕЕ. Його основна мета полягає у зменшенні споживання енергії у житловому секторі та, як наслідок, скороченні викидів СО2. Це призведе до зменшення енергоспоживання на національному рівні, скорочення іноземних закупівель природного газу та підвищення енергетичної безпеки країни. Програма також сприятиме забезпеченню життєстійкості та екологічної стабільності українських міст і населених пунктів. Побічним результатом інвестицій в енергоефективність буде скорочення витрат українських домогосподарств на комунальні послуги та сприяння економії коштів державного бюджету за рахунок зменшення кількості субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. У кінцевому підсумку, заходи, що фінансуються ФЕЕ, створять для українських компаній у декількох галузях (банківська діяльність, будівництво, виробництво та роздрібна торгівля енергоефективною продукцією тощо) можливості для розвитку бізнесу.

Логіка за трьома компонентами полягає в такому:

1) Компонент 1 складається з внеску ЄС у діяльність ФЕЕ для житлового сектору та внеску в капітал Цільового фонду багатьох донорів для підтримки діяльності ФЕЕ. Рівень споживання енергії на душу населення в Україні є одним з найвищих у Європі, однак низький рівень доходів серед приватних домогосподарств та обмежені державні ресурси не дозволяють країні здійснювати інвестиції в енергоефективність у житловому секторі. З іншого боку, український банківський сектор має низку національних і міжнародних груп, які прагнуть до участі в ініціативах, що фінансуються з державного бюджету, з метою розширення свого портфеля кредитів для приватного сектору. Тому гранти ЄС слід розглядати як інструмент, що сприяє як заощадженням домогосподарств, так і ефективному використанню кредитів комерційних банків на благо макроекономічної та екологічної стабільності.

2) Компонент 2 сприятиме підвищенню попиту на продукти ФЕЕ шляхом підвищення загальної обізнаності щодо переваг заходів з енергоефективності та нових можливостей фінансування інвестицій в енергозбереження. Кампанія з підвищення рівня обізнаності також має на меті надати домогосподарствам підтримку у їх зверненнях до ФЕЕ. І, нарешті, у рамках цього заходу популяризуватиметься зв’язок між людьми шляхом надання НУО важливої ролі у діяльності з підвищення рівня обізнаності.

3) Компонент 3 передбачає супутній захід у сфері енергоефективності. Це означає забезпечення професійної підготовки для енергоаудиторів, а також збільшення можливостей кар’єрного зростання в енергетичному секторі для жінок. Діяльність в рамках цього компонента буде ключем для досягнення високоякісних енергоаудитів в усіх регіонах. Вона є необхідною для підвищення якості заявок до ФЕЕ та реалізації Компонента 1 на більш глобальному рівні.

2.1 Механізми реалізації

Передбачувана допомога Україні повинна відповідати умовам та процедурам, встановленим, обмежувальним заходами, ухваленими відповідно до Статті 215 Угоди про функціонування Європейського Союзу -6.

2.1.1 Компонент 1: Фінансовий внесок у діяльність Фонду енергоефективності Непряме управління з МФК

Частина цього заходу може бути реалізована в рамках непрямого управління з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК - Група Світового банку) відповідно до Статті 62(1)(c) Регламенту Комісії (ЄС, Євроатом) № 2018/1046. Така реалізація передбачає управління рахунком ЦФБД, який використовуватиметься для фінансування неукраїнської частини грантів для кінцевих бенефіціарів (ОСББ) (див. розділ 4.2.1). Така діяльність виконуватиметься фінансовими установами-учасниками, заздалегідь обраними МФК.

Цей механізм реалізації є виправданим з огляду на значний потенціал та досвід МФК у розробці фінансових продуктів, налагодженні партнерських відносин з комерційними банками, управлінні донорською допомогою у сфері енергоефективності, а також просуванні продуктів та програм у сфері енергоефективності в Україні (програма "Теплі кредити").

Уповноважена організація виконуватиме такі завдання щодо виконання бюджету: присудження грантів, діяльність в ролі замовника, який укладає, здійснює моніторинг та управляє контрактами, здійснення платежів одержувачам грантів (банкам-партнерам).

Якщо переговори з вищезазначеною організацією не досягнуть успіху, цей компонент може бути реалізований в рамках непрямого управління з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Реалізація такою альтернативною уповноваженою організацією обґрунтована спроможністю та досвідом ЄБРР в управлінні коштами донорів ЄС/ОЕСР в Україні, зокрема у сфері енергоефективності. ЄБРР також може керувати Внесками у діяльність ФЕЕ шляхом створення нового напряму у рамках програми E5P.

2.1.2 Компонент 2: Технічна допомога у створенні ФЕЕ та здійсненні його діяльності Непряме управління з МФК

Частина цього заходу може бути реалізована в рамках непрямого управління з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК - Група Світового банку) відповідно до Статті 62(1)(c) Регламенту Комісії (ЄС, Євроатом) № 2018/1046. Така реалізація передбачає управління єдиним донорським довірчим фондом, призначеним для надання технічної допомоги, а саме шляхом реалізації супровідних заходів щодо надання грантів кінцевим бенефіціарам (див. розділ 4.2.1). Діяльність у рамках Компонента 2 виконуватиметься МФК.

Цей механізм реалізації є виправданим з огляду на те, що МФК має значний досвід надання технічної допомоги в рамках програм енергоефективності в Україні. МФК має представництво в Києві, мережу консультантів з питань енергетики по всій країні, глибоке знання сектору та практичний досвід управління операціями, що пов’язані із запропонованим заходом. МФК вже співпрацює з комерційними банками України у сфері енергоефективності.

Уповноважена організація буде виконувати такі завдання з виконання бюджету: здійснення державних закупівель, укладання та управління контрактами, здійснення відповідних платежів.

Якщо переговори з пріоритетною організацією не досягнуть успіху, реалізацію цього заходу в рамках непрямого управління здійснюватиме ЄБРР (який у цьому випадку також відповідатиме за Компонент 1). Реалізація такою альтернативною уповноваженою організацією є обгрунтованою, оскільки ЄБРР має значний досвід роботи в рамках програм енергоефективності в Україні. ЄБРР має представництво в Києві, глибоке знання сектору та практичний досвід управління операціями, що стосуються запропонованого заходу. ЄБРР вже співпрацює з комерційними банками України у сфері енергоефективності.

2.1.3 Компонент 3: Програма підготовки в області енергоаудиту Закупівлі (пряме управління)

2.2 Сфера застосування критеріїв відповідності за географічною ознакою під часпроведення закупівель та надання грантів

Застосовуватимуться критерії відповідності за географічною ознакою, тобто за місцем Реєстрації заявників для участі у процедурах закупівель та надання грантів, а також стосовно країни походження товарів, закупівля яких здійснюється відповідно до положень основного акта та умов відповідних договірних документів.

Відповідальна уповноважена особа Комісії має право розширити критерії прийнятності за географічною ознакою згідно з пунктом (b) частини 2 Статті 9 Регламенту (ЄС) № 236/2014 з огляду на терміновість або через відсутність товарів та послуг на ринках відповідних країн або в інших випадках, обґрунтованих у належному порядку, якщо дотримання правил прийнятності унеможливить або суттєво ускладнить реалізацію цього заходу.

2.3 Орієнтовний бюджет

2.4 Організаційна схема та розподіл обов’язків

Представництво ЄС забезпечуватиме узгодженість між усіма компонентами заходу та створить відповідний механізм координації між ними. Представництво ЄС також сприятиме узгодженню відповідних механізмів управління між залученими зацікавленими сторонами на різних рівнях.

Управління

По-перше, правове поле для співпраці між ЄС та керівником ЦФБД буде передбачено в угоді про адміністрування. ЦФБД функціонуватиме відповідно до правил, узгоджених донорами та керівником фонду, в яких також мають бути визначені роль та обов’язки всіх зацікавлених сторін та участь ЄС у Донорському комітеті ЦФБД разом з іншими донорами. Роль керівника ЦФБД виконуватиметься МФК. Вона полягатиме, головним чином, у схваленні загального стратегічного напрямку діяльності з фінансування ЦФБД та пріоритетів, перегляді результатів програми, схваленні основних пріоритетів та програм фінансування, критеріїв прийнятності для отримання грантів тощо.

По-друге, передбачається створення Координаційної ради з метою регулярної координації дій між донорами та урядом України, який буде спрямовувати діяльність Ради. Рада має надати загальні настанови та встановити зв’язок між ЦФБД та ФЕЕ, забезпечити безперервне політичне регулювання, координацію фінансового внеску та узгодженість дій, а також стане майданчиком для прийняття ключових рішень щодо діяльності Фонду (наприклад, політика надання грантів). Агенти - виконавці заходу (МФК для Компоненту 1 та 2) будуть відігравати роль спостерігача. Завдання, обов’язки, механізми роботи Координаційної ради будуть визначені між ЄС та Україною.

По-третє, ФЕЕ та МФК укладуть угоду про реалізацію. Вона сприятиме синхронізації виплати грантів ФЕЕ з виплатами ЦФБД та забезпечуватиме регулювання процесів схвалення та видачі грантів ФЕЕ та МФК.

І нарешті, для забезпечення координації між усіма аспектами цього заходу, Представництво ЄС може розглянути можливість проведення принаймні щорічних засідань представників регіональних та місцевих мереж, а також агентів-виконавців, які працюють у рамках усіх компонентів цього заходу (і тих, які реалізують програму EE4U "Енергоефективність для України").

Правові документи

Ролі та обов’язки зацікавлених сторін, залучених до діяльності Фонду енергоефективності будуть визначені в декількох основних правових документах. Фонд енергоефективності буде регулюватися Законом про Фонд енергоефективності (ухваленим українським парламентом), який також містить положення про участь донорів у Наглядовій раді. Рада виконуватиме стратегічну та координаційну функцію і формуватиметься у складі представників донорів (1 член), уряду (2 члени) та незалежних експертів (2 члени)-8.-Донори обиратимуть своїх представників за спільної згоди та офіційно інформуватимуть Кабінет Міністрів України про кандидата на таку посаду-9. Рада регулярно проводитиме збори для розгляду операцій Фонду на стратегічному рівні (наприклад, програми, результати та оперативна ефективність) та обговорення прогресу в реалізації програм Фонду, прийняття стратегічних рішень стосовно таких програм (наприклад, зміна рівня гранту, перевизначення цільових груп). Вона не буде безпосередньо взаємодіяти з Фондом, але готуватиме рішення, які впливатимуть на Фонд та регулюватимуть його діяльність. Порядок відбору членів Наглядової ради та Положення про Наглядову раду Фонду, в яких буде описано функції Наглядової ради, є частиною другорядних актів Закону про Фонд енергоефективності. І нарешті, у Статуті Фонду енергоефективності міститься додаткова інформація про Фонд та, серед інших положень, описано структуру управління, ролі та обов’язки основних служб Фонду.

2.5 Моніторинг результативності та звітність

Щоденний технічний і фінансовий моніторинг реалізації цього заходу буде безперервним процесом і входитиме до кола відповідальності партнера-виконавця. З цією метою партнер-виконавець має створити постійну систему внутрішнього, технічного і фінансового моніторингу для заходу, а також складати регулярні (як мінімум щорічні) проміжні та заключні звіти. Кожен звіт має містити чіткий опис реалізації заходу, виявлених труднощів, внесених змін, а також включати оцінку ступеню досягнення його результатів (підсумки і безпосередні результати) за відповідними показниками, наведеними в логічній матриці (для механізму проекту) або список показників результатів (для підтримки бюджету). У звіті відображатиметься інформація про моніторинг використовуваних засобів та деталей бюджету для заходу. Заключний звіт, описовий та фінансовий, має охоплювати весь період реалізації заходу.

Комісія може здійснювати додаткові заходи для моніторингу виконання проекту як через своїх власних співробітників, так і через незалежних консультантів, найнятих безпосередньо Комісією для незалежних моніторингових оглядів (або відібраних відповідальним агентом, найнятим Комісією для здійснення таких оглядів).

2.6 Оцінка

З огляду на характер заходу, проміжне та заключне оцінювання реалізації цього заходу або його компонентів здійснюватиметься незалежними консультантами, найнятими Комісією.

Проміжне оцінювання здійснюватиметься для цілей вирішення проблем та навчальних цілей, при цьому особлива увага приділятиметься очікуваним результатам та заходам з пом’якшення наслідків у випадку відхилень або недостатньої ефективності.

Остаточне оцінювання здійснюватиметься для цілей підзвітності та навчальних цілей на різних рівнях (у тому числі для перегляду політики), беручи до уваги, зокрема, той факт, що це масштабна програма із загальнодержавним охопленням, яке, як очікується, буде стійким у середньо- та довгостроковій перспективі.

Комісія повинна інформувати партнера-виконавця принаймні за два тижні до передбачуваної дати проведення оцінювання. Партнер-виконавець повинен дієво та ефективно співпрацювати з експертами, які проводитимуть оцінювання, та, поміж іншим, надавати їм всю необхідну інформацію та документацію, а також доступ до відповідних приміщень та місць здійснення проектної діяльності.

Звіти про результати оцінювання мають бути надані країні-партнеру та іншим ключовим зацікавленим сторонам. Партнер-виконавець та Комісія повинні проаналізувати висновки та рекомендації, складені за результатами оцінювання, та у необхідних випадках, за погодженням з країною-партнером, спільно прийняти рішення щодо будь-яких необхідних коригувань та подальших дій, включаючи, за потреби, переорієнтацію проекту.

Два договори на послуги оцінювання мають бути укладені відповідно до рамкового контракту орієнтовно у першому кварталі 2020 року (проміжна оцінка) та у першому кварталі 2022 року (заключна оцінка).

2.7 Аудит

Без обмеження зобов’язань за контрактами, укладеними для реалізації цього заходу, Комісія має право на підставі результатів оцінки ризиків укладати контракти на проведення незалежного аудиту або перевірки витрат по відношенню до одного або кількох контрактів чи договорів.

Один договір на аудиторські послуги має бути укладений за рамковим контрактом орієнтовно у першому кварталі 2022 року.

2.8 Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності

Інформаційна взаємодія і забезпечення публічності ЄС є встановленим законом зобов’язанням для всіх зовнішніх заходів, що фінансуються ЄС.

Цей захід передбачає дії щодо інформаційної взаємодії і забезпечення публічності, які будуть базуватись на відповідному Плані заходів з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності. Зазначений план буде розроблено на початку реалізації заходу і фінансуватиметься з бюджету, вказаного у розділі 5.5 вище.

Що стосується встановлених законом зобов’язань у сфері інформаційної взаємодії та забезпечення публічності, заходи мають здійснюватись Комісією, країною-партнером, підрядниками, бенефіціарами грантів та/або уповноваженими організаціями. Належні договірні зобов’язання мають бути включені, відповідно, в угоду про фінансування, контракти про закупівлі та надання грантів та угоди про делегування повноважень.

Для розроблення Плану заходів з інформаційної взаємодії та забезпечення публічності мають використовуватися Вимоги до інформаційної взаємодії та забезпечення публічності для зовнішніх заходів ЄС, а також передбачено відповідні договірні зобов’язання.

Заходи, очікувані результати та всі показники, цільові та базові показники, що включені у логічну матрицю, є орієнтовними та можуть оновлюватися у ході реалізації заходу без внесення змін у рішення про фінансування. Якщо неможливо визначити результати заходу на етапі формулювання, мають бути представлені проміжні результати та підведені підсумки на початку реалізації загальної програми та її компонентів. Протягом періоду реалізації заходу до орієнтовної логічної матриці вноситимуться певні зміни: будуть додаватися нові напрямки діяльності, а також нові колонки для проміжних цільових показників (етапи), для результатів та підсумків, якщо це доречно для цілей моніторингу та звітування. Зверніть увагу також на те, що показники мають бути дезагреговані за статтю, за необхідності.