____________
(-26) Див. повідомлення та робочий документ для асоційованого персоналу - Повідомлення Комісії Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів, "Докомерційна закупівля: впровадження інновацій для забезпечення сталої високої якості державних послуг в Європі", COM(2007) 799 остаточна редакція, 14.12.2007.
(-27) Див. статтю 27 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року про публічні закупівлі та скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/18/ЄС (ОВ L 94, 28.03.2014, с. 65) та статтю 45 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/25/ЄС від 26 лютого 2014 року про закупівлю суб'єктами, зайнятими у сфері водопостачання, енергопостачання, транспортних та поштових послуг та скасування Директиви 2004/17/ЄC (ОВ L 94, 28.03.2014, с. 243). Також, у випадку застосування обмеженої процедури в значенні, відповідно, статті 28 Директиви 2014/24/ЄС та статті 46 Директиви 2014/25/ЄС, Комісія також вважатиме, що жодна державна допомога не надається підприємствам, якщо тільки зацікавленим постачальникам не чинилися перешкоди для участі у тендері без поважних причин.
(-28) Це також застосовується, якщо суб'єкти публічних закупівель закуповують інноваційні технології, які є похідними від попередньої закупівлі зі сфери R&D, або продуктів та послуг, які не належать до сфери R&D, і які необхідно довести до рівня ефективності, необхідного для продукту, процесу або організаційної інновації.
(-29) Без порушення процедур, що стосуються як розробок, так і подальшого придбання унікальних або спеціалізованих продуктів або послуг.
34. Якщо умови, наведені у пункті 33, не задоволено, держави-члени можуть покладатися на індивідуальну оцінку умов контракту між суб'єктом публічних закупівель, та підприємством, без обмеження загального зобов'язання щодо повідомлення про допомогу у сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності відповідно до статті 108(3) Договору.
3. ЗАГАЛЬНІ ПРИНИЦИ ОЦІНЮВАННЯ
35. Для оцінки того, чи можуть повідомлені інструменти допомоги вважатися сумісними із внутрішнім ринком, Комісія, як правило, досліджує чи структура інструмента допомоги забезпечує, щоб позитивний вплив допомоги на ціль, що становить спільний інтерес, перевищував його потенційний негативний вплив на торгівлю та конкуренцію.
36. Повідомлення про модернізацію державної допомоги від 8 травня 2012 року передбачає ідентифікацію та формулювання спільних принципів, застосовних до оцінки сумісності усіх інструментів допомоги, запроваджених Комісією. З цією метою, Комісія вважатиме інструмент допомоги сумісним з Договором тільки якщо він відповідає кожному з наведених нижче критеріїв:
(a) внесок у досягнення чітко визначеної цілі в рамках спільного інтересу: інструмент державної допомоги повинен мати на меті досягнення цілі, що становить спільний інтерес, згідно зі статтею 107(3) Договору (Секція 4.1);
(b) необхідність державного втручання: інструмент державної допомоги повинен бути застосовним у ситуації, в якій допомога може привести до суттєвого покращення, якого ринок самостійно досягти не може, наприклад шляхом подолання неспроможності ринку або вирішення питання участі або згуртованості (Секція 4.2);
(c) доцільність інструмента допомоги: запропонований інструмент допомоги повинен бути доцільним інструментом політики для вирішення завдання, що становить спільний інтерес (Секція 4.3);
(d) стимулюючий ефект: допомога повинна змінювати поведінку відповідного підприємства (підприємств) у такийспосіб, щоб воно брало участь у додатковій діяльності, яку воно б не здійснювало без допомоги або здійснювало б в обмежений чи інший спосіб або на обмеженій чи іншій території (Секція 4.4);
(e) пропорційність допомоги (допомога по мінімуму): сума та інтенсивність допомоги повинна бути обмежена мінімумом, необхідним для стимулювання додаткових інвестицій або діяльності відповідних підприємств (Секція 4.5);
(f) уникнення надмірного негативного впливу на конкуренцію та торгівлю між державами-членами: негативний вплив допомоги повинен бути обмежений до такої міри, щоб загальний баланс інструмента був позитивним (Секція 4.6);
(g) прозорість допомоги: держави-члени, Комісія, суб'єкти економічної діяльності, а також громадськість повинні мати легкий доступ до усіх відповідних актів та інформації про допомогу, надану відповідно до них (Секція 4.7).
37. Загальний баланс певних категорій схем допомоги може додатково підлягати застосуванню вимоги щодо оцінювання ex post, як зазначено у Секції 5. У таких випадках, Комісія може обмежити тривалість таких схем (зазвичай до 4 років або менше), з можливістю повторного повідомлення про їх подовження в майбутньому.
38. Якщо інструмент державної допомоги або умови, похідні від нього (зокрема його метод фінансування, якщо він складає невід'ємну частину інструмента), передбачають невіддільне від них порушення законодавства Союзу, допомога не може вважатися сумісною із внутрішнім ринком (-30).
39. Під час оцінки сумісності будь-якої індивідуальної допомоги з внутрішнім ринком, Комісія враховуватиме будь-які дії, що стосуються порушення статей 101 або 102 Договору, які можуть мати відношення до бенефіціара допомоги, та які можуть бути важливими для оцінки бенефіціара згідно зі статтею 107(3) Договору (-31).
4. ОЦІНЮВАННЯ СУМІСНОСТІ ДОПОМОГИ У СФЕРІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ІННОВАЦІЙ
40. Державна допомога у сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності може бути визнана сумісною з внутрішнім ринком у значенні статті 107(3)(с) Договору якщо, на основі загальних принципів оцінювання, наведених у секції 3, її надання веде до збільшення інтенсивності діяльності у сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, без здійснення негативного впливу на умови торгівлі у спосіб, що суперечить загальним інтересам.
41. У цій секції Комісія прояснює, як вона буде застосовувати зазначені загальні принципи оцінювання та, де це може бути застосовано, визначає конкретні умови для схем допомоги та додаткові умови для індивідуальної допомоги, на яку поширюється зобов'язання щодо повідомлення (-32).
__________
(-30) Див. наприклад Справу C-l 56/98 Німеччина v Комісія [2000] ECR 1-6857, параграф 78 та Справу C-333/07 Regie Networks v Rhone Alpes Bourgogne [2008] ECR 1-10807, параграфи 94-116.
(-31) Див. Справа C--225/91 Matra v Комісія [1993] ECR 1-3203, параграф 42.
(-32) Умови сумісності, зазначені у Регламенті щодо блокового виключення, залишаються повністю застосовними до усіх випадків надання індивідуальної допомоги, зокрема якщо така допомога надається на основі схеми допомоги, на яку поширюється зобов'язання щодо нотифікації.
4.1. Внесок у досягнення чітко визначеної цілі, що становлять спільний інтерес
4.1.1. Загальні умови
42. Загальною метою допомоги у сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності є просування наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій в межах Союзу. Таким чином, допомога у сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності сприяє досягненню в рамках Європейської стратегії 2020 розумного, сталого та всеосяжного зростання.
43. Держави-члени, які розглядають можливість надання державної допомоги сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, повинні чітко визначити ціль, якої намагаються досягти та, зокрема, пояснити, як здійснення такого заходу стимулюватиме розвиток сфери наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій. У випадку інструментів, які співфінансуються Європейським структурним та інвестиційним фондами, держави-члени можуть використовувати обґрунтування, наведені у відповідних операційних програмах.
44. У випадку схем допомоги, на які поширюється зобов'язання щодо нотифікації ("схеми допомоги, що підлягають нотифікації"), Комісія прихильно ставиться до заходів допомоги, які є важливою частиною всеосяжної програми або плану дій для стимулювання діяльності у сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності або стратегій вибіркової спеціалізації, та які підтримують за допомогою ретельних перевірок схожих попередніх заходів допомоги, що демонструють їхню ефективність.
45. У випадку державної допомоги, яка надається проектам або на діяльність, яка також фінансується Союзом, безпосередньо чи опосередковано (тобто Комісією, її виконавчими органами, спільними підприємствами, заснованими згідно зі статтями 185 та 187 Договору, або будь-якими іншими виконавчими органами, в яких фінансування Союзу не знаходиться безпосередньо чи опосередковано під контролем держав-членів), Комісія вважає, що був здійснений внесок у досягнення чітко окресленої цілі в рамках спільного інтересу.
4.1.2. Додаткові умови для індивідуальної допомоги
46. Щоб продемонструвати, що індивідуальна допомога, на яку поширюється зобов'язання щодо нотифікації ("індивідуальна допомога, що підлягає нотифікації"), впливає на підвищення рівня діяльності у сфері проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, держави-члени можуть використовувати наведені нижче індикатори разом із іншими відповідними кількісними або якісними ознаками:
(a) збільшення масштабу проекту: збільшення загальної вартості проекту (без зменшення витрат, здійснених бенефіціаром допомоги у порівнянні з ситуацією, коли допомога відсутня): збільшення кількості людей, призначених для здійснення діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності:
(b) розширення сфери: збільшення очікуваних результатів проекту; підвищення рівня амбіційності проекту, про що свідчить більша кількість залучених партнерів, вища вірогідність наукового або технологічного відкриття або більший ризик невиконання зобов'язань (зокрема пов'язаний із довготерміновим характером проекту та непевністю щодо його результатів):
(c) збільшення швидкості: завершення проекту потребує менше часу у порівнянні з часом, необхідним для завершення такого проекту без допомоги;
(d) збільшення загальної суми витрат: збільшення загальних витрат бенефіціара допомоги на проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності в абсолютних числах або як частини від обороту; зміни у виділеному на проект бюджеті (без відповідного зменшення бюджетів, наданих на інші проекти).
47. Для формування висновку щодо того, чи сприяє допомога підвищенню рівня розвитку сфери проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності в Союзі, Комісія розглядатиме не лише чисте збільшення обсягу наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, що проводять підприємства, а й вплив допомоги на загальний рівень витрат на R&D&I у відповідній галузі, а також на покращення ситуації з науковими дослідженнями, технічним розвитком та інноваціями в міжнародному контексті в межах Союзу. Заходам допомоги, для яких передбачено загальнодоступне оцінювання ex post внеску у досягнення спільних інтересів, буде надаватися позитивна оцінка.
4.2. Необхідність державного втручання
4.2.1. Загальні умови
48. Згідно з секцією 3, державна допомога може бути необхідною для посилення активності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності в межах Союзу у випадку, якщо ринок не може самостійно забезпечити ефективні результати. Для того, щоб оцінити, чи буде державна допомога дієвою у досягненні цілі, що становить спільний інтерес, необхідно спочатку визначити проблему, яку необхідно врегулювати. Державну допомогу необхідно спрямовувати на ситуації, де вона може забезпечити суттєве покращення, якого ринок самостійно досягти не може. Держави-члени повинні надавати пояснення того, яким чином захід з надання допомоги може дієво зменшити неспроможність ринку, пов’язану з досягненням цілі, що становить спільний інтерес, без залучення такої допомоги.
49. Наукові дослідження, технічний розвиток та інноваційна діяльність реалізуються через низку видів діяльності, які зазвичай передують низці товарних ринків і використовують доступні можливості, щоб розробляти нові чи покращені товари, послуги та процеси на зазначених товарних ринках або на новостворених ринках, стимулюючи таким чином економічне зростання, сприяючи територіальній та соціальній згуртованості чи підтримуючи загальний споживчий інтерес. Проте, з урахуванням доступних можливостей у сфері наукових досліджень, технічного розвитку й інноваційної діяльності неспроможність ринку може перешкоджати досягненню оптимальних результатів і може призвести до неефективних результатів внаслідок таких причин:
- позитивних зовнішніх ефектів/перетікання знань: Наукові дослідження, технічний розвиток та інноваційна діяльність часто створюють вигоди для суспільства у формі позитивних супутніх ефектів, наприклад перетікання знань чи розширення можливостей для суб'єктів економічної діяльності щодо розробки взаємодоповнюючих товарів і послуг. Проте, у ринкових умовах низка проектів можуть мати непривабливу норму прибутку для приватних інвесторів, незважаючи на їхню вигоду для суспільства, оскільки підприємства, націлені на отримання прибутку, не можуть достатньою мірою користуватися вигодами від власної діяльності, коли вони ухвалюють рішення щодо обсягу діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, яку їх необхідно провадити. Державна допомога може, таким чином, сприяти реалізації проектів, результатом яких є загальна суспільна чи економічна вигода і які без такої допомоги не були б реалізовані.
- Проте, ні всі вигоди від зовнішніх ефектів проведення наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, ні наявність зовнішніх ефектів як таких не означають, що державна допомога автоматично є сумісною із внутрішнім ринком. Загалом, споживачі прагнуть заплатити за пряму вигоду від нових товарів і послуг, у той час як компанії можуть скористатися вигодами від їхніх інвестицій через інші наявні інструменти, такі як право інтелектуальної власності. Проте, у деяких випадках, ці засоби є недосконалими та залишають залишкову неспроможність ринку, яку можна скоригувати шляхом державної допомоги. Наприклад, як це часто стверджують щодо фундаментальних досліджень, обмеження доступу сторонніх осіб до результатів деяких видів діяльності може бути складним, і, як наслідок, такі результати можуть мати характер суспільного блага. З іншого боку, більш спеціальні знання, пов’язані з виробництвом, часто можуть мати надійний захист, наприклад, у вигляді патентів, які дозволяють винахіднику отримувати вищі прибутки від винаходу.
- неповної та асиметричної інформації: Сфера наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій характеризується високим рівнем непевності. За певних обставин, через неповну та асиметричну інформацію, приватні інвестори можуть не мати бажання фінансувати корисні проекти, а висококваліфікований персонал може не знати про можливості працевлаштування на інноваційних підприємствах. Як наслідок, розподіл людських і фінансових ресурсів може бути не адекватним, а проекти, що могли б бути корисними для суспільства чи економіки, можуть не бути реалізованими.
У певних випадках, неповна та асиметрична інформація може також перешкоджати доступу до фінансування. Проте, неповна інформація та наявність ризику автоматично не обґрунтовує необхідність у державній допомозі. Брак фінансування проектів з нижчими прибутками від приватних інвестицій цілком може бути ознакою ринкової ефективності. Більш того, ризик - це частина будь-якої підприємницької діяльності, і він сам по собі не становить неспроможність ринку. Проте, у контексті асиметричної інформації ризик може загострити фінансові проблеми,
- координаційної та мережевої неспроможності: здатність підприємств координувати діяльність чи взаємодіяти один з одним у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності може погіршуватися з різних причин, у тому числі через труднощі у координуванні великої кількості партнерів зі співпраці, якщо деякі з них мають розбіжності в інтересах, проблеми зі складанням договорів і проблеми з координацією співпраці, пов’язані, наприклад, із розкриттям конфіденційної інформації.
4.2.2. Додаткові умови для індивідуальної допомоги
50. Хоча певні прояви неспроможності ринку можуть становити перешкоду для загального рівня сфери наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності в Союзі, не всі підприємства та сектори економіки зазнають їхнього впливу однаковою мірою. Як наслідок, стосовно індивідуальної допомоги, яка підлягає нотифікації, держави-члени повинні надавати належну інформацію щодо того, чи така допомога націлена на подолання загальної неспроможності ринку щодо сфери наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності в межах Союзу, чи на подолання конкретного прояву неспроможності ринку, наприклад, у певному економічному секторі чи сфері підприємницької діяльності.
51. Залежно від конкретного прояву неспроможності ринку, який необхідно подолати, Комісія візьме до уваги такі елементи:
- перетікання знань: передбачений рівень поширення знань; специфіка створеного знання; можливість захисту прав інтелектуальної власності; ступінь взаємодоповнюваності з іншими товарами та послугами,
- неповна та асиметрична інформація: рівень ризику та складності діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій; потреба в зовнішньому фінансуванні; характеристики бенефіціара допомоги стосовно доступу до зовнішнього фінансування,
- координаційна неспроможність: кількість співпрацюючих підприємств; інтенсивність співпраці; розбіжності в інтересах серед партнерів зі співпраці; проблеми зі складанням договорів; проблеми з координацією співпраці.
52. У процесі аналізу імовірної неспроможності ринку Комісія візьме до уваги, зокрема, будь-які доступні галузеві порівняння та інші дослідження, які повинна надавати відповідна держава-член.
53. Під час нотифікації інвестиційної допомоги чи допомоги на здійснення операційної діяльності для кластерів держави-члени повинні надавати інформацію про заплановану або очікувану спеціалізацію інноваційного кластера, наявний регіональний потенціал і наявність кластерів у Союзі, які мають подібні цілі.
54. У випадку державної допомоги, яку надають проектам або на діяльність, яку також фінансує Союз, безпосередньо чи опосередковано (тобто Комісією, її виконавчими агентствами, спільними підприємствами, заснованими на основі статей 185 та 187 Договору, або будь-якими іншими виконавчими органами, у яких фінансування Союзу не знаходиться безпосередньо чи опосередковано під контролем держав-членів), Комісія вважатиме, що потребу для державного втручання встановлено.
55. З іншого боку, якщо державну допомогу надають проектам чи на діяльність, які за їхнім технологічним змістом, рівнем ризику та масштабом подібні до вже реалізованих в межах Союзу на ринкових умовах, Комісія, загалом, припускатиме відсутність неспроможності ринку та вимагатиме подальших доказів й обґрунтувань необхідності державного втручання.
4.3. Доцільність заходу з надання допомоги
4.3.1. Доцільність порівняно з іншими інструментами економічної політики
56. Державна допомога - це не єдиний інструмент економічної політики, доступний державам-членам для сприяння діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій. Варто враховувати, що можуть бути інші, більш доцільні інструменти, такі як заходи, пов’язані з попитом, у тому числі регулювання, публічні закупівлі чи стандартизація, а також збільшення фінансування публічних досліджень та освіти й загальні фіскальні заходи. Доцільність інструмента економічної політики в певній ситуації зазвичай пов’язана з характером проблеми, яку намагаються вирішити. Наприклад, зменшення ринкових бар’єрів може бути більш доцільним, ніж державна допомога, щоб усунути труднощі, які виникають у нових компаній з використанням для власних цілей результатів наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності. Збільшення інвестицій в освіту може бути більш доцільним у врегулюванні дефіциту кваліфікованого персоналу, ніж надання державної допомоги.
57. Допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може бути дозволена, як виняток попри загальну заборону надавати державну допомогу, якщо вона необхідна для досягнення цілі, що становить спільний інтерес. Важливим елементом, який необхідно брати до уваги в цьому контексті, як наслідок, є встановлення того, чи може і якою мірою допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність вважатися доцільним інструментом для збільшення активності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, якщо такого самого результату можна досягнути за допомогою інструментів, які спричиняють менше спотворень.
58. У процесі аналізу сумісності Комісія окремо враховуватиме будь-яку оцінку впливу запропонованого заходу, здійснену відповідною державою-членом. Заходи, для яких держави-члени передбачили інші альтернативні варіанти політики та для яких встановлено та подано до Комісії переваги використання селективного інструмента, такого як державна допомога, вважаються такими, що становлять доцільний інструмент.
59. У випадку державної допомоги, яку надають проектам або на діяльність, яку також фінансує Союз, безпосередньо чи опосередковано (тобто Комісією, її виконавчими агентствами, спільними підприємствами, заснованими на основі статей 185 та 187 Договору, або будь-якими іншими виконавчими органами, у яких фінансування Союзу не знаходиться безпосередньо чи опосередковано під контролем держав-членів), Комісія вважатиме, що доцільність заходу з надання допомоги встановлено.
4.3.2. Доцільність порівняно з різними інструментами допомоги
60. Державна допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може бути надана в різних формах. Державі-члену, таким чином, необхідно забезпечити, щоб допомога була надана у формі, яка спричинить якнайменше спотворення конкуренції та торгівлі. У зв’язку з цим, якщо допомогу надають у формах, які передбачають безпосередню фінансову вигоду (таких як прямі гранти, звільнення від податків чи зменшення податків або інших обов’язкових зборів, чи надання земельних ділянок, товарів або послуг за вигідними цінами), відповідна держава-член повинна включити аналіз інших альтернативних варіантів та пояснити чому та яким чином інші форми допомоги, які є потенційно менш спотворювальними, такі як поворотний аванс або форми допомоги на основі боргових чи пайових інструментів (таких як державні гарантії, придбання акцій або інших форм надання кредитів чи капіталу на вигідних умовах) є менш доцільними.
61. Вибір інструмента допомоги необхідно здійснювати з урахуванням неспроможності ринку, яку він призначений усунути. Наприклад, якщо основною неспроможністю ринку є проблема доступу до зовнішнього боргового фінансування, яка виникла через асиметричну інформацію, державам-членам необхідно, як правило, застосовувати допомогу у формі підтримки ліквідності, такої як кредит або гарантія, а не у формі гранту. Якщо необхідно забезпечити компанію певним ступенем розподілу ризику, як правило, необхідно обирати поворотний аванс як інструмент допомоги. Зокрема, якщо допомогу надають у формі, відмінній від підтримки ліквідності чи поворотного авансу, для близької до ринку діяльності, держави-члени повинні обґрунтовувати доцільність інструмента, обраного для врегулювання конкретного прояву неспроможності ринку. У схемах допомоги, які реалізовують цілі та пріоритети операційних програм, обраний для таких програм фінансовий інструмент, загалом, вважається доцільним інструментом.
4.4. Стимулюючий ефект
4.4.1. Загальні умови
62. Допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може бути визнана сумісною з внутрішнім ринком, тільки якщо вона має стимулюючий ефект. Стимулюючий ефект виникає, коли допомога змінює поведінку підприємства у такий спосіб, щоб воно брало участь у додаткових видах діяльності, які воно без допомоги не провадило б або провадило б в обмежений чи інший спосіб. Допомога, тим не менш, не повинна субсидувати витрати на діяльність, які підприємство несе в будь-якому випадку, і не повинна компенсувати звичайний підприємницький ризик, пов’язаний зі здійсненням економічної діяльності (-33).
63. Комісія вважатиме, що допомога не становить стимул для бенефіціара, якщо роботу над проведенням наукових досліджень, технічним розвитком та інноваційною діяльністю (-34) вже було розпочато до моменту подання бенефіціаром заявки на допомогу до національних органів влади (-35). Якщо роботи було розпочато до моменту подання бенефіціаром заявки на допомогу до національних органів влади, такий проект не матиме права на допомогу.
64. Заявка на допомогу повинна містити принаймні найменування та розмір проекту заявника, його опис, у тому числі його місце розташування, дату початку та дату кінця його реалізації, суму державної підтримки, необхідної для його реалізації, та список прийнятних витрат.
65. Тією мірою, якою фіскальні заходи становлять державну допомогу, Комісія може вирішити, що вони мають стимулюючий ефект, стимулюючи більші витрати підприємств на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, на основі оціночних досліджень (-36), проведених державами-членами.
____________
(-33) Спільні справи C-630/11 P до C-633/11 P "HGA та інші проти Комісії" (ще не опубліковано).
(-34) Якщо подано заявку на допомогу, призначену для проекту у сфері наукових досліджень і технічного розвитку, це не виключає, що потенційний бенефіціар міг вже здійснити техніко-економічне обґрунтування, яке запит на допомогу не покриває.
(-35) Якщо допомога необхідна для проектів чи діяльності, які здійснюються у кілька почергових етапів, що підлягають окремим процедурам надання допомоги, це означає, що роботи не можна починати до моменту подання першої заявки на допомогу. У випадку надання допомоги в рамках автоматичної схеми фіскальної допомоги, така схема повинна бути ухвалена й набрати чинності до початку будь-яких робіт у рамках проекту чи діяльності, яким надають допомогу.
(-36) Навіть якщо це може бути неможливим ex ante для нововведеного заходу, державам-членам буде необхідно надавати оціночні дослідження щодо стимулюючого ефекту їхніх власних схем фіскальної допомоги (так, щоб заплановані чи передбачені методології для оцінювання ex post, як правило, ставали невід’ємною частиною проекту таких заходів). За відсутності будь-яких оціночних досліджень, стимулюючий ефект схем фіскальної допомоги може допускатись лише для додаткових заходів.
4.4.2. Додаткові умови для індивідуальної допомоги
66. У випадку індивідуальної допомоги, яка підлягає нотифікації, держава-член повинна продемонструвати Комісії, що допомога має стимулюючий ефект, і повинна, таким чином, надати чіткий доказ того, що допомога має позитивний вплив на рішення підприємства провадити діяльність у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій, яку без такої допомоги воно не провадило б. Для того, щоб дати можливість Комісії проводити всеосяжне оцінювання такого заходу, відповідна держава-член повинна надавати не тільки інформацію щодо проекту, який отримує допомогу, а й, наскільки це можливо, всеосяжний опис того, що може статися або чого можна розумною мірою очікувати у разі ненадання допомоги, тобто альтернативний сценарій. Альтернативний сценарій може полягати у відсутності альтернативного проекту або в чітко визначеному та достатньо передбачуваному альтернативному проекті, взятому до уваги бенефіціаром під час внутрішнього вироблення й ухвалення його рішень, і може стосуватися альтернативного проекту, повністю чи частково реалізованого за межами Союзу.
67. У процесі аналізу Комісія братиме до уваги такі елементи:
- особливості передбачуваних змін: необхідно чітко визначати зміни у поведінці, очікувані внаслідок надання державної допомоги, тобто зазначити факт стимулювання нового проекту або розширення масштабу, сфери чи збільшення швидкості роботи проекту.
- аналіз альтернативного сценарію: необхідно визначати зміни, порівнюючи, якими будуть очікувані результати та рівень очікуваної діяльності з наданням і без надання допомоги. Різниця між двома сценаріями показує вплив заходу безпеки та його стимулюючий ефект;
- рівень рентабельності: якщо проект сам по собі не буде рентабельним для підприємства, але створюватиме значні вигоди для суспільства, більш імовірно, що допомога матиме стимулюючий ефект;
- сума інвестицій та часові рамки для грошових потоків: великі початкові інвестиції, низький рівень доступних для привласнення грошових потоків і той факт, що значна частка грошового потоку буде привласнена тільки в дуже далекому майбутньому або в дуже непевний спосіб, вважатимуться позитивними елементами в оцінюванні стимулюючого ефекту.
- рівень наявного ризику: під час оцінювання ризику до уваги братимуть неможливість повернення інвестицій, можливість банкрутства, ризик нижчої продуктивності проекту, ніж це передбачено, ризик нанесення проектом шкоди іншій діяльності бенефіціара допомоги та ризик того, що витрати проекту зашкодять його фінансовій життєздатності.
68. Державам-членам пропонують, зокрема, опиратися на документи правління, оцінки ризиків, фінансові звіти, внутрішні бізнес-плани, висновки експертів та інші дослідження, пов’язані з проектом, який оцінюють. Документи, які містять інформацію про прогнози щодо попиту, прогнози щодо витрат, фінансові прогнози, документи, які надаються інвестиційному комітету і які детально описують різні інвестиційні сценарії, або документи, які надаються фінансовим установам можуть допомогти державам-членам продемонструвати стимулюючий ефект.
69. Для того, щоб забезпечити встановлення стимулюючого ефекту на об’єктивній основі, Комісія може у процесі оцінювання порівняти відомості щодо конкретної компанії з відомостями щодо галузі, у якій провадить діяльність бенефіціар допомоги. Зокрема, державам-членам необхідно, де це можливо, надавати відомості щодо конкретної галузі, яка демонструє, що альтернативний сценарій бенефіціара, необхідний рівень його рентабельності та його очікувані грошові потоки є обґрунтованими.
70. У цьому контексті, рівень рентабельності може бути оцінений за допомогою методологій, які використовує підприємство-бенефіціар, що може бути доведено, або які є звичними для певної галузі і які можуть включати методи оцінювання чистої поточної вартості проекту (NPV) (-37), внутрішньої норми прибутку (IRR) (-38) або середньої рентабельності залученого капіталу (ROCE).
__________
(-37) Чиста поточна вартість проекту - це різниця між позитивними та негативними грошовими потоками протягом усього строку дії інвестиції з поправкою на їх поточну вартість (з використанням вартості капіталу).
(-38) Під час розрахунку внутрішньої норми прибутку враховуються не облікові доходи за певний рік, а майбутні грошові потоки, які інвестор очікує отримати протягом усього строку дії інвестиції. Цей показник розраховується як облікова ставка, для якої чиста поточна вартість грошових потоків дорівнює нулю.
71. Якщо допомога не змінює поведінку бенефіціара шляхом стимулювання додаткової діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій, вона не має позитивних результатів у сприянні розвитку сфери наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій у Союзі. Тому, допомога не вважатиметься сумісною з внутрішнім ринком у випадках, якщо є підстави вважати, що таку саму діяльність можуть і могли б провадити навіть без надання допомоги.
4.5. Пропорційність допомоги
4.5.1. Загальні умови
72. Для того, щоб допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність вважалася пропорційною, її сума повинна бути зведена до мінімуму, необхідного для діяльності, на яку надають таку допомогу.
4.5.1.1. Максимальна інтенсивність допомоги
73. Для забезпечення пропорційності між рівнем допомоги і неспроможністю ринку, яку необхідно врегулювати, допомогу слід визначати на основі попередньо встановленої низки прийнятних витрат й обмежити до певної пропорції таких прийнятних витрат ("інтенсивність допомоги"). Інтенсивність допомоги повинна бути встановлена для кожного бенефіціара допомоги, у тому числі в проекті зі співпраці.
74. Для забезпечення передбачуваності та рівних умов конкуренції Комісія застосовує максимальну інтенсивність для допомоги на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, яка ґрунтується на трьох критеріях: (і) близькість допомоги до ринку як показник його очікуваного негативного впливу та потреби в ньому з урахуванням потенційно більших доходів, яких можна очікувати від діяльності, на яку надають допомогу; (іі) розмір бенефіціара, оскільки менші підприємства зазнають загалом більших труднощів у фінансуванні ризикованих проектів; і (ііі) серйозність неспроможності ринку, зокрема, очікувані зовнішні ефекти щодо поширення знань. Так, показники інтенсивності допомоги повинні загалом бути нижчими для діяльності, пов’язаної з технічним розвитком та інноваціями, ніж для дослідницької діяльності.
75. Прийнятні витрати для кожного заходу з надання допомоги, що підпадає під дію цього рамкового документа, визначені в додатку І. Якщо проект у сфері наукових досліджень і технічного розвитку передбачає різні завдання, кожне прийнятне завдання повинне відповідати категоріям фундаментального дослідження, промислового дослідження чи експериментальної розробки (-39). Класифікуючи різні види діяльності за відповідними категоріями, Комісія опиратиметься на власну практику, а також на конкретні приклади та пояснення, наведені в посібнику Фраскаті ОЕСР (-40).
76. Максимальні показники інтенсивності допомоги, які загалом застосовують до всіх прийнятних заходів у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, викладені в додатку ІІ (-41).
77. У випадку надання державної допомоги проекту, який реалізовують у співпраці дослідницьких організацій та підприємств, сукупна сума прямої державної підтримки та внесків від дослідницьких організацій, якщо вони становлять допомогу, для одного і того ж проекту не повинна перевищувати показники інтенсивності допомоги, застосовні до кожного підприємства-бенефіціара.
4.5.1.2. Поворотний аванс
78. Якщо держава-член надає поворотний аванс, який вважається державною допомогою у значенні статті 107(1) договору, застосовують правила, викладені в цій секції.
79. Якщо держава-член може продемонструвати на основі надійної методології, заснованої на достатній кількості даних, які можна перевірити, що валовий еквівалент гранту поворотного авансу можна підрахувати, вона має право нотифікувати схему допомоги та відповідну методологію Комісії. Якщо Комісія приймає методологію і вважає схему сумісною, допомога може бути надана на основі валового еквівалента гранту поворотного авансу, який не перевищує показники інтенсивності допомоги, викладені в додатку ІІ.
80. В усіх інших випадках поворотний аванс виражають у відсотках від прийнятних витрат, і він може перевищувати застосовні мінімальні показники інтенсивності на 10 відсоткових пунктів за умови виконання таких умов:
(a) у разі успішних результатів захід повинен передбачати виплату авансу з процентною ставкою не меншою ніж облікова ставка, отримана внаслідок застосування Повідомлення Комісії про перегляд методу встановлення базисної ставки та ставки дисконтування(-42);
(b) у разі отримання результатів, які перевершують результати, визначені як успішні, відповідній державі-члену необхідно вимагати інших виплат, окрім виплати авансу, у тому числі виплати відсотків відповідно до застосовної ставки дисконтування;
(c) у разі невдачі проекту, аванс не потрібно виплачувати повністю. У разі часткового успіху, виплата повинна бути пропорційною до рівня досягнутого успіху.
____________
(-39) Під час розподілу за категоріями не обов’язково дотримуватися хронологічного порядку, який передбачає послідовний перехід від фундаментального дослідження до ближчої до ринку діяльності. Відповідно, нічого не перешкоджає Комісії класифікувати завдання, виконане на пізнішому етапі проекту, як промислове дослідження, і встановити, що діяльність, проваджена на більш ранньому етапі, становить експериментальну розробку, а не наукове дослідження.
(-40) ОЕСР: "Вимірювання науково-технічної діяльності: Запропонована стандартна процедура для вивчення даних щодо науково-дослідницьких робіт та експериментальних розробок: Посібник Фраскаті", 2002 р., зі змінами та доповненнями або його заміна. Для практичних цілей і за відсутності доказів того, що в окремих випадках необхідно використовувати іншу шкалу, інші категорії наукових досліджень і технічного розвитку можуть також вважатися відповідними рівням технологічної готовності: 1 (фундаментальне дослідження), 2-4 (промислове дослідження) та 5-8 (експериментальна розробка) - див. Повідомлення Комісії Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів "Європейська стратегія щодо основних передових технологій - шлях до економічного зростання та робочих місць", COM (2012) 341 остаточна редакція від 26.06.2012 р.
(-41) Без порушення окремих положень, застосовуваних до допомоги на наукові дослідження та технічний розвиток в аграрному і рибогосподарському секторах, як викладено в Регламенті щодо блокового виключення.
(-42) Повідомлення Комісії про перегляд методу встановлення базисної ставки та ставки дисконтування (ОВ C 14, 19.01.2008, с. 6).
81. Для того, щоб Комісія мала можливість оцінити захід, він повинен містити детальні положення щодо виплат у разі досягнення успіху, у яких чітко визначено, які результати вважатимуться успішними на основі обґрунтованої та поміркованої гіпотези.
4.5.1.3. Фіскальні заходи
82. Тією мірою, якою фіскальний захід становить державну допомогу, інтенсивність допомоги в рамках такого заходу може бути розрахована або на основі індивідуальних проектів, або на рівні підприємства, як коефіцієнт співвідношення між загальною сумою податкових пільг та сумою всіх прийнятних витрат на сферу наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, передбачених за не більш ніж три послідовні податкові роки. В останньому випадку фіскальний захід може бути застосований до усіх прийнятних видів діяльності, але він не повинен перевищувати застосовну інтенсивність допомоги для експериментальної розробки (-43).
4.5.1.4. Накопичення допомоги
83. Допомога може бути надана одночасно в рамках кількох схем допомоги або сукупно з допомогою ad hoc за умови, що загальна сума державної допомоги, надана на діяльність чи проект, не перевищує максимальну суму допомоги, викладену в цьому рамковому документі. Як зазначено в пункті 9, фінансування Союзу під централізованим управлінням установ, агентств, спільних підприємств або інших органів Союзу, які не знаходяться під безпосереднім чи опосередкованим контролем держав-членів, не становлять державну допомогу, і таке фінансування не потрібно брати до уваги. Якщо таке фінансування Союзу поєднується з державною допомогою, загальна сума державного фінансування, наданого на покриття тих самих прийнятних витрат, не повинна перевищувати найбільш сприятливий рівень фінансування, зазначений у застосовних правилах законодавства Союзу.
84. Якщо витрати, які можуть бути покриті допомогою на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, можуть також повністю чи частково бути покритими допомогою, призначеною для інших цілей, до сукупної суми застосовують найбільш сприятливий максимальний рівень, передбачений будь-яким з відповідних правил.
85. Допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність не може надаватись сукупно з підтримкою de minimis, спрямованою на ті самі прийнятні витрати, якщо це спричинить перевищення інтенсивності допомоги, встановленої в цьому рамковому документі.
4.5.2. Додаткові умови для індивідуальної допомоги
86. У випадку надання індивідуальної допомоги, яка підлягає нотифікації, простої відповідності низці попередньо визначених максимальних показників інтенсивності допомоги не достатньо для забезпечення пропорційності.
87. Як загальне правило і для того, щоб виявити, чи допомога є пропорційною, Комісія перевірятиме, чи сума допомоги не є меншою за мінімум, необхідний для того, щоб проект, який отримує допомогу, досягнув достатньої рентабельності, наприклад, досягнув внутрішньої норми прибутку, яка відповідає орієнтовному чи мінімальному рівню рентабельності у секторі або компанії. Звичайні норми прибутку, яких вимагає бенефіціар в інших проектах у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності, вартість його капіталу в цілому або прибутки, характерні для відповідної галузі, можуть також бути використані для цієї цілі. Усі відповідні очікувані витрати й вигоди за весь життєвий цикл проекту повинні бути враховані, у тому числі витрати й доходи від результатів діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій.
88. Якщо доведено, наприклад, за допомогою внутрішніх документів компанії, що бенефіціару допомоги доводиться обирати між здійсненням проекту, який отримує допомогу, та здійсненням іншого проекту, який не отримує допомогу, допомога буде вважатися зведеною до мінімуму, тільки якщо її сума не перевищує суму чистих додаткових витрат на провадження відповідної діяльності порівняно з альтернативним проектом, який буде здійснений без допомоги. Для того, щоб встановити чисті додаткові витрати, Комісія порівнюватиме очікувані показники чистої поточної вартості інвестицій у проект, який отримує допомогу, та в альтернативний проект з урахуванням можливості розгортання різних комерційних сценаріїв.
89. Якщо допомогу надають проектам у сфері наукових досліджень і технічного розвитку або на розбудову чи модернізацію дослідницьких інфраструктур, а Комісія може встановити на основі методології, викладеної в пункті 87 чи 88, що допомога строго обмежена необхідним мінімумом, максимальні показники інтенсивності допомоги, можуть бути затверджені вищими ніж викладені в додатку ІІ, але вони не повинні перевищувати рівні, встановлені в наведеній нижче таблиці.
90. Для того, щоб показати, що допомогу зведено до необхідного мінімуму, держава-член повинна надавати пояснення, яким чином було встановлено суму допомоги. Документація та розрахунки, використані для аналізу стимулюючого ефекту, можуть також бути використані для оцінювання пропорційності допомоги. Тією мірою, якою виявлена потреба в допомозі зумовлена головним чином труднощами із привабленням боргового фінансування з ринку, а не дефіцитом рентабельності, способом забезпечення обмеження допомоги необхідним мінімумом, доречним у такому випадку, є її надання у формі кредиту, гарантії чи поворотного авансу замість надання допомоги в безповоротній формі, такій як грант.
91. За наявності кількох потенційних кандидатів на провадження діяльності, якій надають допомогу, більш імовірно, що вимогу пропорційності буде дотримано, якщо допомогу надаватимуть на основі прозорих, об’єктивних та недискримінаційних критеріїв.
92. Для врегулювання наявного чи потенційного прямого чи непрямого спотворення міжнародної торгівлі, дозволені показники інтенсивності можуть бути вищими, ніж загально допустимі у межах цього рамкового документа, якщо розміщені за межами Союзу конкуренти прямо чи безпосередньо отримували за три останні роки чи отримуватимуть допомогу такої ж інтенсивності для подібних проектів. Проте, якщо є імовірність, що спотворення міжнародної торгівлі відбуватимуться після більш ніж трьох років через особливий характер сектора, базовий період може бути продовжений відповідним чином. За можливості, відповідна держава-член надаватиме Комісії достатньо інформації, щоб Комісія мала можливість оцінити ситуацію, зокрема, необхідність враховувати конкурентну перевагу, яку має конкурент з третьої країни. Якщо Комісія не має доказів щодо наданої чи запропонованої допомоги, вона може також ухвалити своє рішення на основі непрямих доказів.
93. В ході збору доказів Комісія може використовувати свої слідчі повноваження (-44).
____________
(-43) З іншого боку, якщо фіскальний захід з надання допомоги передбачає розмежування між різними категоріями наукових досліджень та технічного розвитку, відповідні показники інтенсивності допомоги не можна перевищувати.
(-44) Див. статтю 1(3) Регламенту Ради (ЄС) № 734/2013 від 22 липня 2013 року (ОВ L 204, 31.07.2013, с. 15).
4.6. Уникнення надмірних негативних наслідків для конкуренції та торгівлі
4.6.1. Загальні аспекти
94. Для забезпечення сумісності допомоги на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність з внутрішнім ринком, негативні наслідки заходу з надання допомоги, пов’язані зі спотворенням конкуренції та впливу на торгівлю між державами-членами, повинні бути обмежені та компенсовані позитивними наслідками, пов’язаними з внеском у досягнення цілі, що становить спільний інтерес.
95. Комісія визначає два потенційні прояви спотворення конкуренції та торгівлі між державами-членами, спричинені допомогою на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, а саме спотворення ринку та вплив на місце проведення. Обидва прояви можуть призвести до неефективного розподілу ресурсів, що може погіршити економічні показники внутрішнього ринку, і до проблем просторового розподілу через вплив допомоги на розподіл економічної діяльності за регіонами.
96. Стосовно спотворення товарних ринків, державна допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може впливати на конкуренцію в інноваційних процесах і на товарних ринках, де використовуються результати діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій.
4.6.1.1. Наслідки для товарних ринків
97. Державна допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може перешкоджати конкуренції в інноваційних процесах і на товарних ринках трьома шляхами, а саме: через спотворення процесів конкурентного вступу на ринок і виходу з ринку, через спотворення динамічних стимулів для інвестицій та через встановлення чи утримування ринкової влади.
(i) Спотворення процесів конкурентного вступу на ринок та виходу з ринку
98. Допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може перешкоджати ринковому механізму винагороджувати найефективніших виробників і чинити тиск на найменш ефективних, щоб вони покращували свої результати, проводили реорганізацію чи виходили з ринку. Це може призвести до ситуації, коли, внаслідок надання допомоги, конкуренти, які мали б змогу залишитися на ринку, будуть витіснені з нього або навіть не зможуть на нього вийти. Подібним чином, державна допомога може перешкоджати неефективним компаніям виходити з ринку або навіть стимулювати їх вступати на ринок і забирати частку ринку в конкурентів, які за інших обставин є більш ефективними. Якщо допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність не матиме належного спрямування, вона може, як наслідок, підтримувати неефективні підприємства та призвести до ринкових структур, у яких велика кількість учасників діє значно нижче рівня ефективності. У довгостроковій перспективі, перешкоди для процесів конкурентного вступу на ринок і виходу з ринку можуть стримувати інновації та сповільнювати підвищення продуктивності в усій галузі.
(ii) Спотворення динамічних стимулів
99. Допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може спотворювати динамічні стимули для інвестування для конкурентів бенефіціара допомоги. Якщо підприємство отримує допомогу, імовірність провадження ним успішної діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій загалом зростає, збільшуючи його присутність на відповідному товарному ринку (ринках) в майбутньому. Така збільшена присутність може призвести до зменшення його конкурентами обсягу своїх початкових інвестиційних планів (ефект витіснення).
100. Окрім цього, існування допомоги може призвести до надмірної впевненості потенційних бенефіціарів або змусити їх іти на більший ризик. Довгострокові наслідки для загальних показників сектора в такому випадку будуть, імовірно, негативним. Допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, якщо вона матиме неналежне спрямування, може, таким чином, підтримувати неефективні підприємства й призвести до ринкових структур, у яких велика кількість учасників ринку діє значно нижче рівня ефективності.
(iii) Встановлення чи утримання ринкової влади
101. Допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може також мати спотворювальний вплив, пов’язаний із підвищенням чи підтриманням ступеня ринкової влади на товарних ринках. Ринкова влада - це здатність впливати на ринкові ціни, обсяги виробництва, асортимент чи якість продукції та послуг, або на інші параметри конкуренції протягом тривалого періоду часу на шкоду споживачам. Навіть якщо допомога не зміцнює ринкову владу безпосередньо, вона може зміцнювати її опосередковано шляхом запобігання розширенню наявних конкурентів, сприяння їхньому виходу з ринку або запобігання вступу на ринок нових конкурентів.
4.6.1.2. Наслідки для торгівлі та вибору місця проведення
102. Державна допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність може також спричиняти спотворення конкуренції, коли вона впливає на вибір місця проведення. Такі спотворення можуть виникнути між державами-членами, коли конкуренція між компаніями є транскордонною або коли компанії розглядають різні місця проведення. Допомога, спрямована на перенесення місця провадження діяльності до іншого регіону в межах внутрішнього ринку, може не вести безпосередньо до спотворення товарного ринку, але вона сприяє рухові діяльності чи інвестицій з одного регіону в інший.
4.6.1.3. Очевидні негативні наслідки
103. Загалом, захід з надання допомоги та контекст його застосування, необхідно аналізувати, щоб визначити міру, якою його можна вважати спотворювальним. Проте, можуть виникнути ситуації, у яких негативні наслідки очевидно переважають будь-які позитивні наслідки, що означає, що допомогу не можна вважати сумісною з внутрішнім ринком.
104. Зокрема, згідно із загальними принципами Договору, державна допомога не може вважатися сумісною з внутрішнім ринком, якщо захід з надання такої допомоги є дискримінаційним у тій мірі, яка не є виправданою характером державної допомоги. Згідно з поясненням у секції 3, Комісія, таким чином, не допускатиме вжиття будь-якого заходу, якщо такий захід чи умови до нього нерозривно пов’язані з порушенням законодавства Союзу. Це стосується заходів з надання допомоги, у яких надання допомоги залежить від обов’язкового розміщення центрального офісу бенефіціара у відповідній державі-члені (або, загалом, від факту його заснування в цій державі-члені) або використання національних товарів чи послуг, а також заходів з надання допомоги, які обмежують можливість бенефіціара використовувати результати діяльності у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інновацій в інших державах-членах.
