6.2. Якщо механізм руху вперед тахокарти контролюється годинником, період, протягом якого такий годинник працюватиме правильно після повного заведення, повинен бути більшим принаймні на 10%, ніж період реєстрування, що відповідає максимальному навантаженню карти обладнання.
7. Освітлення та захист
7.1. Візуальні інструменти обладнання повинні бути забезпечені належним освітленням, що не засліплює.
7.2. Для нормальних умов використання, всі внутрішні частини обладнання повинні бути захищені від вологи та пилу. Крім того, вони повинні бути захищені від стороннього несанкціонованого втручання за допомогою корпусів, які можна опломбувати.
(b) Візуальні інструменти
1. Індикатор пройденої відстані (реєстратор відстані)
1.1. Значення найменшої відмітки на інструменті, що показує пройдену відстань, повинно бути 0. 1 кілометра. Числа, що показують гектометри, повинні чітко відрізнятися від тих, що показують цілі кілометри.
1.2. Числа на реєстраторі відстані повинні бути розбірливими та мати видиму висоту щонайменше 4 мм.
1.3. Реєстратор відстані повинен бути спроможний зчитувати щонайменше до 99999,9 кілометрів.
2. Індикатор швидкості (спідометр)
2.1. У межах діапазону вимірювання шкала швидкості повинна бути рівномірно градуйована 1, 2, 5 чи 10 кілометрами на годину. Значення градації шкали швидкості (відстань між двома послідовними поділками) не повинне перевищувати 10% від максимальної швидкості, показаної на шкалі.
2.2. Діапазон, вказаний поза межами таких вимірювань, може не позначатися числами.
2.3. Довжина кожного проміжку на шкалі, що відповідає різниці швидкості в 10 кілометрів на годину, не повинна бути меншою, ніж 10 міліметрів.
2.4. На індикаторі зі стрілкою відстань між стрілкою та циферблатом не повинна перевищувати три міліметри.
3. Індикатор часу (годинник)
Індикатор часу повинен бути видимий ззовні обладнання та повинен забезпечувати ясне, просте та однозначне зчитування.
(c) Реєструвальні інструменти
1. Загальні положення
1.1. Все обладнання, незалежно від форми тахокарти (стрічка чи диск), повинно мати відмітку, що дає можливість правильно вставляти тахокарту таким чином, щоб час, який показує годинник, та відмітка часу на тахокарті збігалися.
1.2. Механізм, що забезпечує рух тахокарти, повинен бути таким, щоб забезпечити, що тахокарта рухається рівномірно та може бути вільно вставлена чи видалена.
1.3. Для тахокарт у формі диску пристрій, що забезпечує рух вперед, повинен контролюватися годинниковим механізмом. У цьому випадку обертальний рух тахокарти повинен бути безперервним та рівномірним, із мінімальною швидкістю в сім міліметрів на годину, яку вимірюють по внутрішній межі кільця, що позначає межі зони реєстрування швидкості. В обладнанні стрічкового типу, якщо пристрій, що забезпечує рух вперед, тахокарт контролюється годинниковим механізмом, швидкість прямолінійного руху вперед повинна бути щонайменше 10 міліметрів на годину.
1.4. Реєстрування пройденої відстані, швидкості транспортного засобу та будь-якого відкриття корпусу, що містить тахокарту або карти, повинні бути автоматичними.
2. Реєстрування пройденої відстані
2.1. Кожен кілометр пройденої відстані повинен бути представлений на запису як відхилення принаймні на один міліметр у відповідній системі координат.
2.2. Навіть на швидкостях, що досягають вищої межі діапазону вимірювання, реєстрування відстаней повинно залишатися розбірливим.
3. Реєстрування швидкості
3.1. Незалежно від форми тахокарти, перо самописця, що реєструє швидкість, повинно за загальним правилом рухатися по прямій лінії та під прямими кутами у напрямку руху тахокарти. Однак рух пера може бути криволінійним за умови дотримання таких умов:
- слід, що залишає за собою перо самописця, повинен бути перпендикулярним до середньої довжини кола (якщо тахокарти у формі диску) або до осі (якщо тахокарти у формі стрічки) зони, призначеної для реєстрування швидкості;
- співвідношення між радіусом кривини сліду, яке залишило перо самописця, та шириною зони, призначеної для реєстрування швидкості, повинно бути не менше ніж від 2,4 до 1, незалежно від форми тахокарти;
- позначення на шкалі часу повинні перетинати зону реєстрування у формі кривини такого ж радіусу, що і слід, яке залишає перо самописця. Проміжки між позначеннями на шкалі часу повинні становити період, що не перевищує одну годину.
3.2. Кожна зміна у швидкості в 10 кілометрів на годину повинна бути відображена на записі у формі відхилення принаймні на 1,5 міліметри у відповідній системі координат.
4. Реєстрування часу
4.1. Реєструвальне обладнання повинне бути сконструйоване таким чином, щоб період часу керування завжди реєструвався автоматично, та щоб було можливо, за допомогою експлуатації, у разі необхідності, пристрою перемикача, реєструвати окремо інші періоди часу, як вказано в пунктах (іі), (ііі) та (iv) статті 34(5) цього Регламенту.
4.2. Повинно бути можливим, виходячи із характеристик слідів, їхніх відповідних положень та, якщо необхідно, знаків, встановлених у статті 34 цього Регламенту, чітко розрізняти різні періоди часу. Різні періоди часу повинні відрізнятися один від одного на записі товщиною відповідних слідів або за допомогою будь-якої іншої системи з принаймні такою ж дієвістю з точки зору розбірливості та легкості розшифрування запису.
4.3. У випадку транспортних засобів із екіпажем, що складається більше ніж з одного водія, записи, передбачені в пункті 4.1, повинні бути зроблені на окремих тахокартах, при цьому кожна тахокарта присвоюється одному водієві. У цьому випадку рух вперед окремих тахокарт повинен здійснюватися за допомогою або єдиного механізму, або окремих синхронізованих механізмів.
(d) Замикальний пристрій
1. Корпус, в якому розміщена тахокарта або карти та контролер механізму для переналаштування годинника, повинен бути оснащений замком.
2. Кожне відкриття корпусу, в якому розміщена тахокарта або карти та контролер механізму для переналаштування годинника, повинно автоматично записуватися на тахокарту або карти.
(e) Марковання
1. Такі марковання повинні бути нанесені на циферблаті обладнання:
- поряд із числом, яке показує реєстратор відстані - одиниця вимірювання відстані, позначена абревіатурою "км";
- біля шкали швидкості - марковання "км/год";
- діапазон вимірювання показників спідометра - у формі "Vмін... км/год, Vмакс... км/год".
Це марковання не потрібне, якщо воно відображене на описовій табличці обладнання.
Однак ці вимоги не застосовують до реєструвального обладнання, затвердженого до 10 серпня 1970 року.
2. Описова табличка повинна бути вбудована в обладнання та повинна показувати такі марковання, що повинні бути видимі на обладнанні під час встановлення:
- назва та адреса виробника обладнання;
- номер, присвоєний виробником, та рік виготовлення;
- знак затвердження типу обладнання;
- константа обладнання у формі "к =... об/км" або "к =... імп/км";
- факультативно, діапазон вимірювання швидкості у формі, вказаній у пункті 1;
- якщо чутливість інструмента до кута нахилу здатна впливати на показники, надані обладнанням поза межами дозволених відхилень, допустимий кут виражений як:
де а - кут, виміряний при горизонтальному положенні лицьової сторони (розташованої догори) обладнання, для якого калібрується інструмент, а р та Y представляють відповідно максимально допустимі відхилення вгору та вниз від кута калібрування а.
(f) Максимально допустимі відхилення (візуальні та реєструвальні інструменти)
1. На випробувальному стенді до встановлення:
(a) пройдена відстань:
на 1% більше або менше від реальної відстані, якщо така відстань складає принаймні один кілометр;
(b) швидкість:
на 3 км/год більше або менше від реальної швидкості;
(c) час:
± дві хвилини на день і максимум 10 хвилин за сім днів у випадках, коли період роботи годинника після повторного заведення не є меншим за зазначений період.
2. Під час встановлення:
(a) пройдена відстань:
на 2% більше або менше від реальної відстані, якщо така відстань складає принаймні один кілометр;
(b) швидкість:
на 4 км/год більше або менше від реальної швидкості;
(c) час:
± дві хвилини на день або ± 10 хвилин за сім днів.
3. У використанні:
(a) пройдена відстань:
на 4% більше або менше від реальної відстані, якщо така відстань складає принаймні один кілометр;
(b) швидкість:
на 6 км/год більше або менше від реальної швидкості;
(c) час:
± дві хвилини на день або ± 10 хвилин за сім днів.
4. Максимально допустимі відхилення, викладені в пунктах 1, 2 та 3, є дійсними за температури від 0 °C до 40 °C, температура вимірюється в безпосередній близькості від обладнання.
5. Вимірювання максимально допустимих відхилень, викладених у пунктах 2 та 3, здійснюється за умов, встановлених у частині VI.
IV. ТАХОКАРТИ
(a) Загальні положення
1. Тахокарти повинні бути такими, щоб вони не перешкоджали нормальному функціонуванню інструмента, та щоб записи, які вони містять, були невилучними, легкими для прочитання та ідентифікування.
Тахокарти повинні зберігати свої розміри та будь-які записи, зроблені на них за нормальних умов вологості та температури.
Крім цього, повинна бути можливість робити записи на тахокартах, без їх пошкодження та без впливу на розбірливість записів, інформації, зазначеної в статті 34 цього Регламенту.
За нормальних умов зберігання записи повинні залишатися чітко розбірливими протягом принаймні одного року.
2. Мінімальна місткість реєстрування тахокарт, незалежно від їх форми, повинна бути 24 години.
Якщо декілька дисків з’єднані один з одним, щоб збільшити безперервну місткість реєстрування, яку можна досягти без втручання персоналу, з'єднання між різними дисками повинні бути встановлені таким чином, щоб не було перерв чи накладень у записах під час передачі з одного диску на інший.
(b) Зони реєстрування та їх градація
1. Тахокарти повинні включати такі зони реєстрування:
- зону, відведену винятково для даних щодо швидкості;
- зону, відведену винятково для даних щодо пройденої відстані;
- одну або декілька зон для даних щодо часу керування, інших періодів роботи та готовності, перерв у роботі та періодів відпочинку водіїв.
2. Зона для реєстрування швидкості повинна бути розбита на поділки, що дорівнюють 20 кілометрів на годину або менше. Швидкість, що відповідає кожній поділці на шкалі, повинна бути вказана цифрами навпроти такої поділки. Символ "км/год" повинен бути вказаний принаймні один раз у межах зони. Остання поділка на шкалі повинна співпадати із верхньою межею діапазону вимірювання.
3. Зона для реєстрування пройденої відстані повинна бути вказана таким чином, щоб можна було без труднощів зчитувати кількість пройдених кілометрів.
4. Зона або зони, відведені для реєстрування періодів, зазначених у пункті 1, повинні бути так марковані, щоб можна було чітко розрізняти різні періоди часу.
(c) Інформація для друку на тахокартах
Кожна тахокарта повинна містити в друкованій формі таку інформацію:
- назва та адреса або комерційне найменування виробника;
- знак затвердження моделі тахокарти;
- знак затвердження типу або типів обладнання, в яких може бути використана тахокарта;
- вища межа діапазону вимірювання швидкості, вказана в кілометрах на годину.
За допомогою мінімальних додаткових вимог, кожна тахокарта повинна мати у роздрукованій формі шкалу часу, градуйовану у такий спосіб, що час може зчитуватися безпосередньо з інтервалами у п’ятнадцять хвилин, при цьому кожен п’ятихвилинний інтервал може бути визначений без труднощів.
(d) Вільне місце для рукописних записів
Вільне місце повинно бути передбачене на тахокартах таким чином, щоб водії могли, як мінімум, записати такі відомості:
- прізвище та ім’я водія;
- дата та місце, в якому розпочинається використання тахокарти, і дата та місце, в якому таке використання припиняється;
- реєстраційний номер чи номери транспортного засобу або транспортних засобів, для роботи на яких призначено водія під час використання тахокарти;
- показники одометра транспортного засобу або транспортних засобів, для роботи на яких призначено водія під час використання тахокарти;
- час, коли відбувається будь-яка зміна транспортного засобу.
V. ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЄСТРУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ
1. Реєструвальне обладнання повинне бути розміщене у транспортному засобі таким чином, щоб водій зі свого місця міг чітко бачити спідометр, реєстратор відстані та годинник, при цьому одночасно усі частини таких інструментів, у тому числі частини для керування, повинні бути захищені від випадкового пошкодження.
2. Повинно бути можливим адаптувати константу реєструвального обладнання до характеристичного коефіцієнту транспортного засобу за допомогою відповідного пристрою, відомого як адаптер.
Транспортні засоби з двома або більше коефіцієнтами задньої осі повинні бути обладнані перемикачем, при цьому такі різні коефіцієнти можуть автоматично бути приведені у відповідність із коефіцієнтом, для якого обладнання було адаптовано до транспортного засобу.
3. Після перевірки обладнання, проведеної під час встановлення, установча табличка повинна бути прикріплена до транспортного засобу поряд з обладнанням або в самому обладнанні та у такий спосіб, щоб її було чітко видно. Після кожної перевірки затвердженим механіком або майстернею, що вимагає зміни в налаштуванні самої установки, нову установчу табличку необхідно прикріпити на місце попередньої.
Установча табличка повинна показувати принаймні такі дані:
- назва, адреса або комерційне найменування затвердженого механіка, майстерні чи виробника транспортного засобу;
- характеристичний коефіцієнт транспортного засобу у формі "w =... об/км" або "w =...
імп/км";
- ефективна довжина кола шин у формі "1 =... мм";
- дати, коли було визначено характеристичний коефіцієнт транспортного засобу та було виміряно ефективну довжину кола шин.
4. Пломбування
Такі частини повинні бути опломбовані:
(a) установча табличка, якщо тільки вона не прикріплена таким чином, що її не можна зняти без руйнування на ній марковань;
(b) два кінці з’єднання між власне реєструвальним обладнанням та транспортним засобом;
(c) сам адаптер та точку його підключення до кола;
(d) механізм перемикання для транспортних засобів з двома або більше коефіцієнтами осі;
(e) з'єднання адаптера з перемикачем для решти обладнання;
(f) корпуси, необхідні відповідно до пункту (а)(7.2) частини III;
(g) будь-яка кришка, що надає доступ до засобів адаптування константи реєструвального обладнання до характеристичного коефіцієнту транспортного засобу.
В окремих випадках, додаткові пломби можуть вимагатися під час затвердження типу обладнання, а також відмітка про розміщення таких пломб повинна бути вказана на сертифікаті затвердження.
Пломби, зазначені в пунктах (b), (с) та (е) першого параграфа, можуть бути видалені:
- в екстрених випадках;
- для встановлення, налаштування чи ремонту обмежувача швидкості або будь-якого іншого пристрою, що сприяє безпеці дорожнього руху;
за умови, що реєструвальне обладнання продовжує функціонувати надійно та правильно та повторно пломбується затвердженим механіком чи майстернею одразу ж після встановлення обмежувача швидкості чи будь-якого іншого пристрою, що сприяє безпеці дорожнього руху, або протягом семи днів в інших випадках. В кожному випадку пошкодження цілісності таких пломб необхідно підготувати письмову заяву, вказуючи причини такої дії, та передати таку заяву уповноваженому органу.
5. Кабелі, що з’єднують реєструвальне обладнання з передавачем, повинні бути захищені безперервною, покритою пластиком, нержавіючою сталевою обшивкою із гофрованими кінцями, окрім випадків, коли еквівалентний захист від маніпуляції гарантується іншими засобами (наприклад, за допомогою електронного моніторингу, такого як шифрування сигналу), що здатні виявити присутність будь-якого пристрою, який не є необхідним для правильного функціонування реєструвального обладнання, та мета якого полягає в запобіганні точному функціонуванню реєструвального обладнання шляхом короткого замикання, перебою чи модифікації електронних даних з датчика швидкості та відстані. З’єднання, що складається з опломбованих з’єднань, вважається безперервним у значенні цього Регламенту.
Вищезгаданий електронний моніторинг можна замінити на електронний контроль, який забезпечує здатність реєструвального обладнання реєструвати будь-який рух транспортного засобу, незалежно від сигналу датчика швидкості та відстані.
Для цілей застосування цього пункту, транспортні засоби категорії М 1 та N 1 - це ті, що визначені в частині А додатка II Директиви Європейського Парламенту і Ради 2007/46/ЄС (-1).
____________
(-1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2007/46/ЄС від 5 вересня 2007 року про рамки для затвердження автомобілів та їх причепів, а також систем, компонентів та окремих технічних одиниць, призначених для таких транспортних засобів (ОВ L 263, 09.10.2007, с. 1).
Для таких транспортних засобів, що оснащені тахографами відповідно до цього Регламенту та не призначені для оснащення армованим кабелем між датчиками відстані та швидкості та реєструвальним обладнанням, адаптер повинен бути розміщений якомога ближче до датчиків відстані та швидкості.
Армований кабель повинен встановлюватися від адаптера до реєструвального обладнання.
VI. ПЕРЕВІРКИ ТА ІНСПЕКЦІЇ
Держави-члени визначають органи, що проводитимуть перевірки та інспекції.
1. Сертифікація нових або відремонтованих інструментів
Кожен окремий пристрій, новий або відремонтований, повинен бути сертифікований щодо правильності його функціонування та точності його показників та записів, в межах, встановлених у пункті (f)(1) частини III, шляхом опломбування відповідно до пункту (f) першого параграфа пункту 4 частини V.
З цією метою, держави-члени можуть передбачити початкову перевірку, що складається з перевірки та підтвердження відповідності нового чи відремонтованого пристрою моделі затвердженого типу та/або вимогам цього Регламенту, або можуть делегувати повноваження на сертифікацію виробникам чи їх уповноваженим агентам.
2. Встановлення
Під час встановлення на транспортний засіб обладнання та весь процес встановлення повинні відповідати положенням щодо максимально допустимих відхилень, встановлених у пункті (f)(2) частини III.
Інспекційні випробування проводить затверджений механік або майстерня під свою власну відповідальність.
3. Періодичні інспекції
(a) Періодичні інспекції обладнання, встановленого на транспортні засоби, проводять принаймні кожні два роки та можуть поєднувати з випробуваннями на придатність до експлуатації транспортних засобів.
Зазначені інспекції повинні включати такі перевірки:
- правильність роботи обладнання;
- наявність на обладнанні знаку затвердження типу,
- наявність установчої таблички;
- цілісність пломб на обладнанні та на інших частинах установки;
- фактичну довжину кола шин.
(b) Інспекцію для забезпечення дотримання пункту (f)(3) частини III про максимально допустимі відхилення в експлуатації, необхідно проводити принаймні один раз на кожні шість років, хоча кожна держава-член може передбачити коротший інтервал для інспекції транспортних засобів, зареєстрованих на її території. В ході таких інспекцій необхідно проводити заміну установчої таблички.
4. Вимірювання похибок
Вимірювання похибок під час встановлення та під час використання необхідно проводити за таких умов, які повинні вважатися складовими стандартними умовами випробування:
- ненавантажений транспортний засіб, у нормальному робочому стані;
- тиск в шинах відповідно до інструкцій виробника;
- знос шин у межах, дозволених законом;
- рух транспортного засобу: транспортний засіб, що рухається за допомогою власного двигуна, повинен переміщуватися прямолінійно та по горизонтальній поверхні, зі швидкістю 50 ± 5 км/год. Випробування можна також проводити на відповідному випробувальному стенді, за умови, що точність такого випробування є аналогічною.
ДОДАТОК II
ЗНАК ТА СЕРТИФІКАТ ЗАТВЕРДЖЕННЯ
I. ЗНАК ЗАТВЕРДЖЕННЯ
1. Знак затвердження повинен складатися з:
(а) прямокутника, всередині якого повинна бути розміщена літера "е" з подальшим розпізнавальним номером чи літерою для країни, яка видала затвердження відповідно до таких умовних позначень:
та
(b) номера затвердження, що відповідає номеру сертифіката затвердження, складеного для прототипу реєструвального обладнання чи тахокарти, або номера картки тахографа, розміщеного у будь-якій точці в межах безпосередньої близькості від такого прямокутника.
2. Знак затвердження повинен бути вказаний на описовій табличці кожного комплекту обладнання та на кожній тахокарті, а також на кожній картці тахографа. Він повинен бути незмивним та повинен завжди залишатися розбірливим.
3. Розміри знаку затвердження, намальованого нижче (-1), наведені в міліметрах, при цьому ці розміри є мінімально допустимими. Співвідношення між розмірами повинні зберігатися.
____________
(-1) Ці значення наведенні виключно як довідкові.
II. СЕРТИФІКАТ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЛЯ АНАЛОГОВИХ ТАХОГРАФІВ
Держава-член, що надала затвердження, видає заявнику сертифікат затвердження, зразок якого наведений нижче. Під час інформування інших держав-членів про видані чи, у випадку виникнення відповідних обставин, скасовані затвердження, держава-член використовує копії такого сертифікату.
III. СЕРТИФІКАТ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЛЯ ЦИФРОВИХ ТАХОГРАФІВ
Держава-член, що надала затвердження, видає заявнику сертифікат затвердження, зразок якого наведений нижче. Під час інформування інших держав-членів про видані чи, у випадку виникнення відповідних обставин, скасовані затвердження, держава-член використовує копії такого сертифікату.
( Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua )
