Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/26/ЄС від 26 лютого 2014 року про колективне управління авторським правом і суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн використання на внутрішньому ринку

5. Організація колективного управління повинна мати належні механізми, що надають постачальнику онлайн послуг можливість оскаржити точність рахунка, у тому числі, якщо постачальник онлайн послуг одержує рахунки від однієї або кількох організацій колективного управління щодо тих самих онлайн прав на ті ж самі музичні твори.

1. Без обмеження параграфа 3, держави-члени повинні забезпечити, щоб організація колективного управління, яка видає мультитериторіальні ліцензії на онлайн права на музичні твори, розподіляла нараховані на підставі таких ліцензій суми, які підлягають виплаті правоволодільцям, точно та невідкладно після отримання повідомлення про фактичне використання твору, за винятком випадків, коли це неможливо з причин, які пов'язані з постачальником онлайн послуг.

2. Без обмеження параграфа 3, разом з кожною виплатою, що здійснюється організацією колективного управління відповідно до параграфа 1, вона повинна надавати правоволодільцям щонайменше інформацію про:

(a) період, протягом якого мало місце використання, за яке правоволодільцям повинні здійснюватися виплати, та території, на яких таке використання мало місце;

(b) зібрані суми, здійснені відрахування і суми, розподілені організацією колективного управління за кожне онлайн право на будь-який музичний твір, на представлення якого правоволодільці повністю або частково уповноважили організацію колективного управління;

(c) зібрані на користь правоволодільців суми, зроблені відрахування і суми, розподілені організацією колективного управління стосовно кожного постачальника онлайн послуг.

3. Якщо організація колективного управління доручає іншій організації колективного управління видавати мультитериторіальні ліцензії на онлайн права на музичні твори відповідно до статей 29 і 30, організація колективного управління, яка отримала відповідне доручення, повинна точно та невідкладно розподіляти передбачені параграфом 1 суми, а також надавати організації колективного управління, яка надала доручення, інформацію, передбачену параграфом 2. Організація колективного управління, яка надала доручення, повинна бути відповідальною за подальший розподіл таких сум і надання такої інформації правоволодільцям, якщо інше не погоджено організаціями колективного управління.

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-який договір про представництво, укладений між організаціями колективного управління, за яким одна організація колективного управління доручає іншій організації колективного управління видавати мультитериторіальні ліцензії на онлайн права на музичні твори, мав невиключний характер. Організація колективного управління, яка отримала доручення, повинна управляти такими онлайн правами без жодної дискримінації.

2. Організація колективного управління, яка надала доручення, повинна повідомити своїх членів про основні умови договору, у тому числі строк його дії і вартість послуг, що надає організація колективного управління, яка отримала доручення.

3. Організація колективного управління, яка отримала доручення, повинна повідомити організацію колективного управління, яка надала доручення, про основні умови ліцензування онлайн прав останньої, у тому числі про характер використання, усі положення, що стосуються ліцензійного збору або впливають на нього, строк дії ліцензії, звітні періоди та територію дії ліцензії.

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб якщо організація колективного управління, яка не видає і не пропонує видачу мультитериторіальних ліцензій на онлайн права на музичні твори зі свого власного репертуару, направляє іншій організації колективного управління запит щодо укладення договору про представництво для представництва таких прав, організація колективного управління, яка отримала такий запит, повинна була надати згоду на такий запит, якщо вона вже видає або пропонує видачу мультитериторіальних ліцензій на таку ж категорію онлайн прав на музичні твори з репертуару однієї або кількох інших організацій колективного управління.

2. Організація колективного управління, яка отримала запит, повинна невідкладно надати письмову відповідь організації колективного управління, що направила запит.

3. Без обмеження параграфів 5 і 6, організація колективного управління, яка отримала запит, повинна управляти представленим репертуаром організації колективного управління, яка направила запит, на тих же умовах, що застосовуються для управління її власним репертуаром.

4. Організація колективного управління, яка отримала запит, повинна включити представлений репертуар організації колективного управління, що направила запит, до всіх пропозицій, які вона адресує постачальникам онлайн послуг.

5. Комісія за управління щодо послуги, наданої організацією колективного управління, яка отримала запит, організації колективного управління, яка направила запит, повинна не перевищувати витрати, обґрунтовано понесені організацією колективного управління, яка отримала запит.

6. Організація колективного управління, яка направила запит, повинна надавати організації колективного управління, яка отримала запит, інформацію, що стосується її власного музичного репертуару, необхідну для видачі мультитериторіальних ліцензій на онлайн права на музичні твори. Якщо інформація є недостатньою або надається у формі, що унеможливлює виконання вимог цього розділу організацією колективного управління, яка отримала запит, така організація повинна мати право стягувати витрати, обґрунтовано понесені нею з метою виконання таких вимог, або виключати твори, інформація щодо яких є недостатньою або не може використовуватися.

Держави-члени повинні забезпечити, щоб якщо організація колективного управління не видає або не пропонує видачу мультитериторіальних ліцензій на онлайн права на музичні твори, або не дозволяє іншій організації колективного управління представляти такі права для таких цілей до 10 квітня 2017 року, правоволодільці, які уповноважили організацію колективного управління представляти їхні онлайн права на музичні твори, могли відкликати у цієї організації колективного управління онлайн права на музичні твори для цілей мультитериторіального ліцензування на всіх територіях, без необхідності відкликання онлайн прав на музичні твори для цілей ліцензування на одній території, з метою надання мультитериторіальних ліцензій на онлайн права на музичні твори самостійно, за допомогою іншої сторони, яку вони можуть уповноважити, або за допомогою будь-якої організації колективного управління, що відповідає положенням цього розділу.

Передбачені цим розділом вимоги повинні не застосовуватися до організацій колективного управління у разі видачі ними на основі добровільного об'єднання необхідних прав з дотриманням правил конкуренції відповідно до статей 101 і 102 ДФЄС мультитериторіальної ліцензії на онлайн права на музичні твори, що вимагається організацією мовлення для повідомлення до загального відома або надання доступу до її радіо- або телевізійних програм одночасно з першою трансляцією або після неї, а також будь-яких онлайн матеріалів, у тому числі анонсів, створених організацією мовлення або для неї додатково до першої трансляції її радіо- або телевізійної програми.

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб організації колективного управління надавали своїм членам та організаціям колективного управління, від імені яких вони управляють правами на підставі договору про представництво, доступ до ефективних і своєчасних процедур розгляду скарг, зокрема тих, що стосуються повноваження на управління правами та припинення дії або відкликання прав, умов членства, збирання сум, які підлягають виплаті правоволодільцям, відрахувань та розподілу.

2. Організації колективного управління повинні надавати письмову відповідь на скарги, що надходять від членів або організацій колективного управління, від імені яких вони управляють правами на підставі договору про представництво. У разі відхилення скарги організацією колективного управління вона повинна повідомити причини такого рішення.

1. Держави-члени можуть передбачити, що спори між організаціями колективного управління, членами організацій колективного управління, правоволодільцями або користувачами щодо положень національного законодавства, ухваленого відповідно до вимог цієї Директиви, можуть розглядатися в рамках процедури швидкого, незалежного та неупередженого альтернативного вирішення спорів.

2. Для цілей розділу III держави-члени повинні забезпечити, щоб зазначені нижче спори, пов'язані з організацією колективного управління, зареєстрованою на їхній території, яка видає або пропонує видачу мультитериторіальних ліцензій на онлайн права на музичні твори, могли бути передані на розгляд в рамках процедури незалежного та неупередженого альтернативного вирішення спорів:

(a) спори з фактичним або потенційним постачальником онлайн послуг щодо застосування статей 16, 25, 26 і 27;

(b) спори з одним або кількома правоволодільцями щодо застосування статей 25, 26, 27, 28, 29, 30 і 31;

(c) спори з іншою організацією колективного управління щодо застосування статей 25, 26, 27, 28, 29 і 30.

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб спори між організаціями колективного управління і користувачами, зокрема щодо чинних або запропонованих умов ліцензування чи порушення договору, могли бути передані на розгляд суду або, за доцільності, іншого незалежного та неупередженого органу вирішення спорів, якщо такий орган має досвід у галузі права інтелектуальної власності.

2. Статті 33 і 34, а також параграф 1 цієї статті повинні не обмежувати права сторін на заявлення і захист своїх прав у судовому порядку.

1. Держави-члени повинні забезпечити моніторинг дотримання організаціями колективного управління, зареєстрованими на їхній території, положень національного законодавства, ухваленого відповідно до викладених у цій Директиві вимог, компетентними органами, призначеними для таких цілей.

2. Держави-члени повинні забезпечити наявність процедур, що надають членам організації колективного управління, правоволодільцям, користувачам, організаціям колективного управління та іншим зацікавленим сторонам можливість повідомляти компетентні органи, призначені для таких цілей, про діяльність або обставини, які, на їхню думку, становлять порушення положень національного законодавства, ухваленого відповідно до викладених у цій Директиві вимог.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи, призначені для таких цілей, мали повноваження накладати належні санкції або вживати належних заходів у випадку недотримання положень національного законодавства, ухваленого з метою імплементації цієї Директиви. Такі санкції та заходи повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

Держави-члени повинні повідомити Комісію про компетентні органи, зазначені у цій статті та статтях 37 і 38, до 10 квітня 2016 року. Комісія повинна оприлюднити відповідну отриману інформацію.

1. Для полегшення моніторингу за застосуванням цієї Директиви кожна держава-член повинна забезпечити, щоб компетентний орган, призначений для таких цілей, невідкладно надавав відповідь на запит інформації, отриманий від компетентного органу іншої держави-члена, призначеного для таких цілей, щодо питань, пов'язаних із застосуванням цієї Директиви, зокрема щодо діяльності організацій колективного управління, зареєстрованих на території держави-члена, що отримала запит, за умови, що такий запит належним чином обґрунтований.

2. Якщо компетентний орган вважає, що організація колективного управління, яка зареєстрована в іншій державі-члені, але здійснює діяльність на її території, можливо не дотримується положень національного законодавства держави-члена, в якій така організація колективного управління зареєстрована, ухваленого відповідно до викладених у цій Директиві вимог, він може передати всю відповідну інформацію компетентному органу держави-члена, в якій зареєстрована організація колективного управління, супроводжуючи її, за доцільності, запитом до такого органу щодо вжиття відповідних заходів у межах його компетенції. Компетентний орган, що отримав запит, повинен надати обґрунтовану відповідь протягом трьох місяців.

3. Згадані у параграфі 2 питання можуть також направлятися компетентним органом, який подає такий запит, експертній групі, створеній відповідно до статті 41.

1. Комісія повинна сприяти регулярному обміну інформацією щодо ситуації та розвитку мультитериторіального ліцензування між компетентними органами держав-членів, призначеними для таких цілей, та між такими органами і Комісією.

2. Комісія повинна проводити регулярні консультації з представниками правоволодільців, організацій колективного управління, користувачів, споживачів та інших зацікавлених сторін щодо їхнього досвіду застосування положень розділу III цієї Директиви. Комісія повинна надавати компетентним органам усю відповідну інформацію, отриману в ході цих консультацій, у рамках передбаченого параграфом 1 обміну інформацією.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб до 10 жовтня 2017 року їхні компетентні органи надали Комісії звіт про ситуацію і розвиток мультитериторіального ліцензування на їхній території. Зокрема, звіт повинен містити інформацію про доступність мультитериторіальних ліцензій у відповідній державі-члені та дотримання організаціями колективного управління положень національного законодавства, ухваленого з метою виконання розділу III цієї Директиви, разом з оцінкою розвитку мультитериторіального ліцензування онлайн прав на музичні твори користувачами, споживачами, правоволодільцями та іншими зацікавленими сторонами.

4. На основі звітів, отриманих відповідно до параграфа 3, а також інформації, зібраної відповідно до параграфів 1 і 2, Комісія повинна оцінити застосування розділу III цієї Директиви. У разі необхідності та якщо це є доречним з огляду на конкретний звіт, вона повинна розглянути подальші кроки для вирішення виявлених проблем. Зокрема, таке оцінювання повинне охоплювати:

(a) кількість організацій колективного управління, що відповідають вимогам розділу III;

(b) застосування статей 29 і 30, у тому числі кількість договорів про представництво, укладених організаціями колективного управління відповідно до зазначених статей;

(c) частку репертуару в державах-членах, доступну для мультитериторіального ліцензування.

До 10 квітня 2016 року держави-члени повинні надати Комісії список зареєстрованих на їх території організацій колективного управління, складений на основі наявної у них інформації.

Держави-члени повинні невідкладно повідомляти Комісію про будь-які зміни у такому списку.

Комісія повинна оприлюднити таку інформацію та регулярно її оновлювати.

До 10 квітня 2021 року Комісія повинна провести оцінювання застосування цієї Директиви та надати Європейському Парламенту і Раді звіт про застосування цієї Директиви. Такий звіт повинен включати оцінку впливу цієї Директиви на розвиток транскордонних послуг, культурне розмаїття, відносини між організаціями колективного управління і користувачами, та діяльність на території Союзу організацій колективного управління, що зареєстровані за межами Союзу, і, у відповідних випадках, необхідність її перегляду. За необхідності, звіт Комісії повинен супроводжуватися законодавчою пропозицією.

Цим документом створюється експертна група. Вона повинна складатися з представників компетентних органів держав-членів. Головою експертної групи є представник Комісії; засідання групи проводяться за ініціативою голови або на вимогу делегації держави-члена. Завданнями групи повинні бути такі:

(a) вивчення впливу транспозиції цієї Директиви на функціонування організацій колективного управління та незалежних організацій управління на внутрішньому ринку, а також визначення будь-яких труднощів;

(b) організація консультацій щодо всіх питань, пов'язаних із застосуванням цієї Директиви;

(c) полегшення обміну інформацією щодо відповідних змін у законодавстві та судовій практиці, а також відповідних економічних, соціальних, культурних та технологічних змін, особливо тих, що стосуються цифрового ринку творів та інших об'єктів.

Опрацювання персональних даних, що здійснюється в рамках цієї Директиви, повинно регулюватися Директивою 95/46/ЄС.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 10 квітня 2016 року. Вони негайно інформують про це Комісію.

Якщо держави-члени ухвалюють такі заходи, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликаннями у разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

2. Держави-члени передають Комісії текст основних заходів національного законодавства, ухваленого у сфері регулювання цієї Директиви.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. Інформація, яку необхідно надавати у річному звіті про прозорість, передбаченому статтею 22(2):

(a) фінансові звіти, що містять баланс або звіт про активи і пасиви, звіт про доходи і витрати за фінансовий рік та звіт про рух грошових коштів;

(b) звіт про діяльність у фінансовому році;

(c) інформація про відмови у видачі ліцензії відповідно до статті 16(3);

(d) опис організаційно-правової структури і структури врядування організації колективного управління;

(e) інформація про будь-яких юридичних осіб, які прямо або опосередковано, повністю або частково знаходяться у власності або під контролем організації колективного управління;

(f) інформація про загальну суму винагороди, сплачену особам, зазначеним у статті 9(3) і статті 10, у минулому році, а також інші надані їм заохочення;

(g) фінансова інформація, передбачена пунктом 2 цього додатка;

(h) спеціальний звіт про використання будь-яких сум, що вираховуються для цілей надання соціальних, культурних та освітніх послуг, що містить інформацію, зазначену в пункті 3 цього додатка.

2. Фінансова інформація, яку необхідно надавати у річному звіті про прозорість:

(a) фінансова інформація про надходження від прав для кожної категорії прав, управління якими здійснюється, та для кожного виду використання (наприклад, ефірне мовлення, онлайн використання, публічне виконання), у тому числі інформація про дохід, отриманий в результаті інвестування надходжень від прав, та використання такого доходу (розподіл між правоволодільцями або іншими організаціями колективного управління чи будь-яке інше використання);

(b) фінансова інформація про витрати на управління правами та інші послуги, надані організацією колективного управління правоволодільцям, з повним описом принаймні таких статей:

(i) усі операційні і фінансові витрати з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, та, якщо витрати є непрямими і не можуть бути віднесені до однієї або декількох категорій прав, з поясненням методу, який використовується для виділення таких непрямих витрат;

(ii) операційні і фінансові витрати з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, та, якщо витрати є непрямими і не можуть бути віднесені до однієї або декількох категорій прав, з поясненням методу, який використовується для виділення таких непрямих витрат виключно у зв'язку з управлінням правами, у тому числі комісії за управління, відрахованої або компенсованої за рахунок надходжень від прав або будь-якого доходу, отриманого в результаті інвестування надходжень від прав згідно зі статтею 11(4) і статтею 12(1), (2) та (3);

(iii) операційні і фінансові витрати, пов'язані з наданням послуг, окрім управління правами, у тому числі соціальних, культурних та освітніх послуг;

(iv) ресурси, використані для покриття витрат;

(v) відрахування з надходжень від прав з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, та за видами використання, а також метою відрахування, наприклад, витрати, пов'язані з управлінням правами або наданням соціальних, культурних або освітніх послуг;

(vi) відсоткове співвідношення вартості управління правами та інших послуг, наданих організацією колективного управління правоволодільцям, до надходжень від прав у відповідному фінансовому році за категорією прав, управління якими здійснюється, та, якщо витрати є непрямими і не можуть бути віднесені до однієї або декількох категорій прав, пояснення методу, який використовується для виділення таких непрямих витрат;

(c) фінансова інформація про суми, що підлягають виплаті правоволодільцям, з повним описом принаймні таких статей:

(i) загальна сума, нарахована правоволодільцям, з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, або видом використання;

(ii) загальна сума, сплачена правоволодільцям, з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, або видом використання;

(iii) періодичність платежів з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, або видом використання;

(iv) загальна сума, зібрана, але поки не нарахована правоволодільцям, з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, або видом використання, та зазначенням фінансового року, в якому такі суми були зібрані;

(v) загальна сума, нарахована, але не розподілена правоволодільцям, з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, або видом використання, та зазначенням фінансового року, в якому такі суми були зібрані;

(vi) причини затримки, якщо організація колективного управління не здійснила розподіл та виплати протягом строку, встановленого статтею 13(1);

(vii) загальна сума нерозподілених коштів з описом того, як ці кошти використовувались;

(d) інформація про відносини з іншими організаціями колективного управління, з повним описом принаймні таких статей:

(i) суми, отримані від інших організацій колективного управління, та сум, сплачених іншим організаціям колективного управління, з розподілом за категорією прав, видом використання та організацією;

(ii) комісії за управління та інші відрахування з надходжень від прав, що підлягають виплаті іншим організаціям колективного управління, з розподілом за категорією прав, видом використання та організацією;

(iii) комісії за управління та інші відрахування з сум, виплачених іншими організаціями колективного управління, з розподілом за категорією прав та організацією;

(iv) суми, розподілені безпосередньо правоволодільцям від інших організацій колективного управління, з розподілом за категорією прав та організацією.

3. Інформація, яку необхідно надавати у спеціальному звіті, передбаченому статтею 22(3):

(a) суми, відраховані для цілей надання соціальних, культурних та освітніх послуг у фінансовому році, з розподілом за видами цілей, а також з розподілом за категорією прав, управління якими здійснюється, і видом використання для кожного виду цілей;

(b) пояснення використання таких сум з розподілом за цілями, у тому числі витрат на управління та сум, відрахованих для фінансування соціальних, культурних та освітніх послуг, а також окремих сум, використаних для надання соціальних, культурних та освітніх послуг.