• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Міжнародний стандарт фінансової звітності 4 (МСФЗ 4). Страхові контракти

Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку | Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012
Реквізити
  • Видавник: Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
  • Тип: Стандарт, Міжнародний документ
  • Дата: 01.01.2012
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
  • Тип: Стандарт, Міжнародний документ
  • Дата: 01.01.2012
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Б12 Визначення страхового ризику посилається на ризик, який страховик приймає від власника страхового поліса. Іншими словами, страховий ризик - це ризик, який існує від початку та передається від власника страхового поліса страховикові. Отже, новий ризик, створений контрактом, не є страховим ризиком.
Б13 Визначення страхового контракту посилається на несприятливий вплив для власника страхового поліса. Визначення не обмежує платежі, здійснювані страховиком, сумою, що дорівнює фінансовим наслідкам несприятливої події. Наприклад, визначення не виключає покриття у вигляді "нове за старе", за яким власник страхового поліса отримує достатнє відшкодування для того, щоб замінити ушкоджений старий актив на новий. Аналогічним чином, визначення не обмежує ні платежі за строковими страховими контрактами життя фінансовим збитком, якого зазнали годованці померлого, ні виключає виплати заздалегідь визначених сум для відшкодування збитку, спричиненого смертю або нещасним випадком.
Б14 Деякі контракти вимагають здійснення платежу, якщо відбувається встановлена невизначена подія, але не ставлять платіж у залежність від того, чи матиме така подія несприятливий вплив на власника страхового поліса. Такий контракт не є страховим контрактом, навіть якщо власник використовує контракт для зменшення рівня ризику, який лежить у його основі. Наприклад, якщо власник страхового поліса використовує похідний інструмент для хеджування основної нефінансової змінної, пов'язаної з грошовими потоками від активу суб'єкта господарювання, похідний інструмент не є страховим контрактом, оскільки платіж не залежить від того, чи несприятливо впливатиме на власника страхового поліса скорочення грошових потоків від активу. Навпаки, визначення страхового контракту посилається на невизначену подію, для якої несприятливий вплив на власника страхового поліса є контрактною передумовою платежу. Така контрактна передумова не вимагає, щоб страховик проводив розслідування з приводу того, чи подія фактично спричинила несприятливий вплив, але дозволяє страховикові відмовитися від платежу, якщо він не переконується в тому, що подія спричинила несприятливі наслідки.
Б15 Ризик дострокового припинення або розірвання контракту (тобто ризик того, що контрагент анулює контракт раніше або пізніше, ніж очікував емітент, установлюючи ціну контракту) не є страховим ризиком, оскільки виплата контрагентові не залежить від невизначеної майбутньої події, яка несприятливо впливає на контрагента. Так само ризик витрат (тобто ризик неочікуваного зростання адміністративних витрат, пов'язаних з обслуговуванням договору, а не з витратами, спричиненими страховим випадком) не є страховим ризиком, оскільки неочікуване зростання витрат не впливає на контрагента несприятливим чином.
Б16 Отже, контракт, який наражає емітента на ризик дострокового припинення або розірвання контракту або на ризик витрат, не є страховим контрактом, якщо тільки він також не наражає емітента на страховий ризик. Проте, якщо емітент такого контракту зменшує цей ризик шляхом укладання другого контракту про передачу частки цього ризику іншій стороні, то цей другий контракт наражає іншу сторону на страховий ризик.
Б17 Страховик може прийняти на себе значний страховий ризик від власника страхового поліса, тільки якщо страховик є суб'єктом господарювання, відокремленим від власника страхового поліса. У випадку з взаємним страховиком, взаємний страховик приймає на себе ризик кожного власника страхового поліса та об'єднує цей ризик у пул. Хоча власники страхових полісів несуть такий об'єднаний ризик спільно як власники, незважаючи на це, взаємний страховик прийняв ризик, що є підґрунтям для класифікації такого контракту як страхового.
Приклади страхових контрактів
Б18 Далі наведено приклади контрактів, що є страховими контрактами, якщо страховий ризик, який вони передають, є значним:
а) страхування майна від крадіжки або псування;
б) страхування відповідальності виробника, професійної відповідальності, цивільної відповідальності або судових видатків;
в) страхування життя та передплачене ритуальне страхування (хоча смерть є неминучою, невизначеним залишається час настання смерті або, що стосується деяких видів страхування життя, ймовірність настання смерті протягом періоду, охопленого страхуванням);
г) страхування на дожиття з виплатою ануїтетів та пенсій (тобто контракти, які забезпечують відшкодування в разі настання невизначеної майбутньої події - дожиття ануїтента чи одержувача пенсії - для того, щоб допомогти ануїтенту чи одержувачу пенсії підтримувати певний рівень життя, на який би за інших обставин його дожиття вплинуло несприятливим чином);
ґ) страхування непрацездатності та медичне страхування;
д) гарантії виконання зобов'язань (surety bonds), гарантії відносно потенційних збитків роботодавця (fidelity bonds), гарантії виконання контрактних зобов'язань (performance bonds) та виконання умов заявок (bid bonds) (тобто договори, які забезпечують відшкодування в разі невиконання іншою стороною контрактних зобов'язань, наприклад, зобов'язань побудувати споруду);
е) кредитне страхування, яке передбачає визначені платежі для відшкодування власникові страхового поліса збитку, якого він зазнає внаслідок невиконання конкретним позичальником зобов'язань щодо погашення в строк, установлений первісними або зміненими умовами боргового інструмента. Такі контракти можуть мати різноманітні юридичні форми (такі як гарантія, деякі види акредитиву, договір про невиконання зобов'язань за кредитним похідним інструментом або страховий контракт). Проте хоча ці контракти відповідають визначенню страхового контракту, вони також відповідають визначенню контракту фінансової гарантії в МСФЗ 9 та входять до сфери застосування МСБО 32 * та МСФЗ 9 , а не цього МСФЗ (див. параграф 4(г)). Однак, якщо емітент контрактів фінансової гарантії попередньо явно заявив, що він вважає такі договори страховими контрактами і застосував облік, який застосовується до страхових контрактів, то емітент може вибирати: застосовувати МСБО 32 * та МСФЗ 9 чи цей МСФЗ до таких контрактів фінансової гарантії.
__________
* Якщо суб'єкт господарювання застосовує МСФЗ 7, посилання на МСБО 32 замінюється посиланням на МСФЗ 7.
є) гарантії якості виробів. Гарантії якості виробів, надані іншою стороною стосовно товарів, проданих виробником, дилером або роздрібним постачальником, належать до сфери застосування цього МСФЗ. Проте гарантії якості виробів, надані безпосередньо виробником, дилером або роздрібним постачальником, перебувають поза сферою його застосування, оскільки вони належать до сфери застосування МСБО 18 "Дохід" та МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи" ;
ж) страхування права власності (тобто страхування виявлення дефектів права власності на землю, які не були очевидними під час підписання страхового контракту). У цьому випадку страховим випадком є виявлення дефекту, а не сам дефект;
з) страхування подорожуючих (тобто виплата відшкодування в грошовій або натуральній формі власникам страхових полісів, які зазнали збитків під час подорожі). Параграфи Б6 та Б7 розглядають деякі види таких договорів;
и) облігації по катастрофах (catastrophe bonds), які передбачають обмежені виплати основної суми, процентів (або і того, і іншого), якщо визначена подія несприятливо впливає на емітента облігації (за винятком випадків, коли визначена подія не створює значного страхового ризику, наприклад, якщо подія пов'язана зі зміною процентної ставки або валютного курсу);
і) страхові свопи та інші договори, які вимагають платежу в разі змін кліматичних, геологічних та інших фізичних змінних, специфічних для сторони за договором;
к) договори перестрахування.
Б19 Далі наводяться приклади статей, які не є страховими контрактами:
а) інвестиційні контракти, які мають юридичну форму страхового контракту, але які не наражають страховика на значний страховий ризик, наприклад, страхові контракти життя, за якими страховик не несе значного ризику смертності (такі договори є нестраховими фінансовими інструментами або контрактами про обслуговування, див. параграфи Б20 та Б21);
б) контракти, які мають юридичну форму страхування, але які передають увесь значний страховий ризик назад власникові страхового поліса шляхом механізмів, які не можна анулювати і які мають юридичну силу, що коригують майбутні платежі з боку власника страхового поліса як прямий результат страхових збитків, наприклад, деякі договори фінансового перестрахування або деякі групові контракти (наприклад, контракти, які, як правило, є нестраховими фінансовими інструментами або контракти про обслуговування. Див. параграфи Б20 та Б21);
в) самострахування, іншими словами, утримання ризику, який міг би бути покритий страхуванням (страхового контракту немає, оскільки немає угоди з іншою стороною);
г) контракти (такі як спекулятивні контракти), які передбачають здійснення платежу, якщо відбувається конкретна невизначена майбутня подія, але які не вимагають (як контрактної передумови платежу), щоб подія мала несприятливий вплив на власника страхового поліса. Проте це не виключає можливість виплати заздалегідь визначеної суми, яка відповідає збиткові, спричиненому визначеною подією, наприклад, смертю або нещасним випадком (див. також параграф Б13);
ґ) похідні інструменти, які наражають одну сторону на фінансовий ризик, але не на страховий ризик, оскільки вони вимагають від цієї сторони здійснення платежу виключно внаслідок змін однієї чи кількох визначених процентних ставок, ціни фінансового інструмента, ціни товару, валютного курсу, індексу цін або ставок, кредитного рейтингу або індексу кредитного рейтингу чи інших змінних, за умови, що стосується нефінансових змінних, що ці змінні не є специфічними для сторони за контрактом (див. МСФЗ 9 );
д) пов'язана з кредитом гарантія (або акредитив, договір про невиконання зобов'язань за кредитним похідним інструментом або контракт кредитного страхування), який вимагає здійснення платежу, навіть якщо власник не зазнав збитків у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань вчасно (див. МСФЗ 9 );
е) контракти, які вимагають здійснення платежу залежно від кліматичних, геологічних та інших фізичних змінних, не специфічних для сторони за контрактом (які, як правило, звуться погодними похідними інструментами);
є) облігації по катастрофах (catastrophe bonds), які передбачають зменшення основної суми платежу, відсотків (або і того, і іншого) залежно від кліматичних, геологічних чи інших фізичних змінних, які не є специфічними для сторони за контрактом.
Б20 Якщо контракти, описані в параграфі Б19, створюють фінансові активи або фінансові зобов'язання, вони належать до сфери застосування МСФЗ 9 . Крім усього іншого, це означає, що сторони контракту використовують метод, іноді описуваний як депозитний облік, який передбачає таке:
а) одна зі сторін визнає отриману компенсацію як фінансове зобов'язання, а не як дохід;
б) інша сторона визнає сплачену компенсацію як фінансовий актив, а не як витрати.
Б21 Якщо договори, описані в параграфі Б19, не створюють фінансових активів або фінансових зобов'язань, застосовується МСБО 18 . Відповідно до МСБО 18 , дохід, пов'язаний з операцією з надання послуг, визнається шляхом посилання на ступінь завершення, якщо результат операції можна оцінити достовірно.
Значний страховий ризик
Б22 Контракт є страховим контрактом, тільки якщо він передає значний страховий ризик. У параграфах Б8 - Б21 обговорюється страховий ризик. У наступних параграфах обговорюється оцінка того, чи є страховий ризик значним.
Б23 Страховий ризик є значним, якщо і тільки якщо страховий випадок може змусити страховика здійснити значні додаткові виплати за будь-яким сценарієм, за винятком сценаріїв, яким бракує комерційної сутності (тобто які не мають жодного очевидного впливу на операцію в економічному контексті). Якщо значні додаткові виплати підлягали б здійсненню за сценарієм, який має комерційну сутність, умова, наведена в попередньому параграфі, може виконуватися, навіть якщо страховий випадок є надзвичайно мало ймовірним або навіть якщо очікувана (тобто зважена з урахуванням імовірності) теперішня вартість умовних грошових потоків є лише невеликою часткою очікуваної теперішньої вартості всіх залишкових контрактних грошових потоків.
Б24 Додаткові виплати, описані в параграфі Б23, стосуються сум, які перевищують суми, що підлягали б сплаті, якби жодного страхового випадку не відбулося (за винятком сценаріїв, яким бракує комерційної сутності). Такі додаткові суми включають витрати, пов'язані з урегулюванням та оцінкою страхових виплат, але не стосуються:
а) втрати можливості стягувати з власника страхового поліса винагороду за майбутні послуги. Наприклад, за страховим контрактом життя з інвестиційною складовою, смерть власника страхового поліса означає, що страховик більше не може надавати послуги з управління інвестиціями та отримувати за це винагороду. Проте цей економічний збиток для страховика не відображає страхового ризику, так само, як і агент взаємного фонду не приймає на себе страхового ризику відносно ймовірної смерті клієнта. Отже, потенційна втрата майбутньої винагороди за управління інвестиціями є недоречною для оцінки розміру страхового ризику, який передає контракт;
б) відмова від стягнення (в разі смерті) зборів, які вимагалися б при анулюванні договору чи його достроковому припиненні. Оскільки такі збори виникли в зв'язку з договором, відмова від їх стягування не компенсує власникові страхового поліса ризики, які існували до цього. Таким чином, вони не є доречним для оцінки розміру страхового ризику, який передає контракт;
в) платіж, залежний від події, яка не наражає власника договору на значний збиток. Наприклад, розглянемо контракт, який передбачає виплату емітентом одного мільйона валютних одиниць в разі фізичного ушкодження активу, що спричиняє незначний економічний збиток для власника розміром одна валютна одиниця. За цим договором, власник передає страховикові незначний ризик втрати однієї валютної одиниці. Водночас контракт створює нестраховий ризик для емітента у вигляді зобов'язання сплатити 999999 валютних одиниць у разі настання визначеної події. Оскільки емітент не приймає на себе значного страхового ризику від власника, цей контракт не є страховим контрактом;
ґ) імовірні відшкодування за перестрахуванням. Страховик обліковує такі відшкодування окремо.
Б25 Страховик повинен оцінювати значимість страхового ризику за кожним окремим контрактом, а не шляхом посилання на суттєвість для фінансової звітності*. Отже, страховий ризик може бути значним, навіть якщо ймовірність суттєвих збитків для всього портфеля контрактів є мінімальною. Така індивідуальна оцінка кожного окремого контракту полегшує класифікацію контракту як страхового контракту. Проте, якщо відомо, що відносно однорідний портфель невеликих договорів складається з контрактів, кожен з яких передає страховий ризик, то страховикові не треба вивчати кожен контракт з цього портфеля для виявлення незначної кількості непохідних контрактів, які передають незначний страховий ризик.
__________
* У зв'язку з цим контракти, укладені одночасно з одним контрагентом (або договори, пов'язані один з одним за іншими рисами), утворюють єдиний контракт.
Б26 З параграфів Б23 - Б25 виходить, що якщо контракт передбачає виплату відшкодування в разі смерті, що перевищує суму, яка підлягає сплаті в разі дожиття, то цей контракт є страховим контрактом, за винятком, якщо додаткова виплата в разі смерті є незначною (що припускається шляхом посилання на конкретний контракт, а не на весь портфель договорів). Як зазначено в параграфі Б24б), відмова від стягнення (в разі смерті) зборів за анулювання або дострокове припинення контракту не включається до цієї оцінки, якщо відмова не компенсує власникові страхового поліса ризик, який існував до цього. Аналогічно, контракт про ануїтет, який передбачає виплату рівних сум протягом решти строку життя власника страхового поліса є страховим контрактом, за винятком випадків, якщо сукупні платежі, залежні від строку життя, є незначними.
Б27 У параграфі Б23 згадуються додаткові виплати. Ці додаткові виплати можуть включати вимогу здійснити виплату достроково в разі дострокового настання страхового випадку, при цьому платіж не коригується з урахуванням вартості коштів у часі. Прикладом може бути довічне страхування життя на фіксовану суму (іншими словами, страхування, що передбачає виплату фіксованого відшкодування в разі смерті власника страхового поліса, незалежно від того, коли вона настане, та без обмеження строку страхового покриття). Очевидним є те, що власник страхового поліса помре, хоча дата смерті є невідомою. Страховик зазнає збитку за такими окремими договорами в разі ранньої смерті власників страхових полісів, навіть якщо не існуватиме загального збитку стосовно портфеля договорів в цілому.
Б28 Якщо страховий контракт розділяється на компонент депозиту та компонент страхування, значимість передачі страхового ризику оцінюється шляхом посилання на страховий компонент. Значимість страхового ризику, що передається вбудованим похідним інструментом, оцінюється шляхом посилання на вбудований похідний інструмент.
Зміни рівня страхового ризику
Б29 Деякі страхові контракти не передають емітентові жодного страхового ризику при їх укладанні, хоча вони передають страховий ризик згодом. Наприклад, розглянемо контракт, який передбачає визначений дохід від інвестицій та включає опціон для власника страхового поліса про використання на дату погашення надходжень від інвестицій для купівлі ануїтету на дожиття за поточною ставкою ануїтету, яка стягується страховиком з інших нових ануїтентів, коли власник страхового поліса виконує цей опціон. Контракт не передає емітентові жодного страхового ризику до тих пір, поки опціон не буде виконано, оскільки страховик має право встановлювати ціну ануїтету на основі, яка відображає страховий ризик, переданий страховикові на той час. Проте, якщо в контракті вказуються ставки ануїтету (чи база для розрахунку ставок ануїтету), цей контракт передає емітентові страховий ризик при його укладанні.
Б30 Контракт, який відповідає визначенню страхового контракту, залишається страховим контрактом доти, поки не припиняться всі права та зобов'язання (або поки не закінчиться термін дії).
( Текст взято з сайту Мінфіну України http://www.minfin.gov.ua/ )