Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ

b) матеріали та продукти набувають статусу походження відповідно до правил визначення походження ідентичних наведеним у цьому Протоколі, а також

c) повідомлення із зазначенням виконання необхідних для застосування кумуляції вимог опубліковані у державах ЄАВТ та Україні.

2. Кумуляція, зазначена у статтях 3 та 4 цього Протоколу повинна застосовуватися з дати, погодженої сторонами та зазначеної у повідомлені, опублікованому у офіційному виданні.

3. Сторони повинні через Секретаріат ЄАВТ надати подробиці преференційних торговельних угод, зазначених у підпункті "a" пункту 1 цієї статті, у тому числі дати набрання ними чинності й відповідні правила походження, які застосовуються до інших країн, наведених у пунктах 1-3 статті 3 та статті 4 цього Протоколу.

1. Зазначені нижче продукти повинні вважатися цілком одержаними в державі ЄАВТ або в Україні:

a) мінеральні продукти, видобуті з їхніх надр або морського дна;

b) продукти рослинного походження, зібрані там;

c) живі тварини народжені та вирощені там;

d) продукти, одержані з тварин, вирощених там;

e) продукти полювання, рибальства та аквакультури одержані там;

f) продукти морської риболовлі та інші морські продукти, здобуті поза межами територіальних вод Сторін їхніми суднами;

g) товари, вироблені на борту їхнього судна-фабрики, виключно з продуктів, зазначених у підпункті "f" цього пункту;

h) використані предмети, зібрані там, та придатні лише для відновлення сировинних матеріалів, у тому числі використані автомобільні покришки, придатні виключно для їхнього відновлення або використання як відходи;

i) відходи та сміття, одержані в результаті виробництва, здійсненого там;

j) продукти, одержані з морського дна чи з шельфу поза межами їхніх територіальних вод, за умови, що вони мають права на проведення робіт з видобутку з морського дна або шельфу;

k) товари, вироблені там виключно з продуктів, зазначених у підпунктах "a"-"j" цього пункту.

2. Терміни "їхні судна" та "їхні судна-фабрики" у підпунктах "f" та "g" пункту 1 цієї статті повинні застосовуватися лише до суден та суден-фабрик:

a) що зареєстровані або приписані у державі ЄАВТ або Україні;

b) що ходять під прапором держави ЄАВТ або України;

c) що якнайменше на 50% належать громадянам держав ЄАВТ або України або компанії, штаб-квартира якої знаходиться в одній з цих держав та член або члени правління якої, голова правління або наглядова рада та більшість членів ради якої є громадянами держав ЄАВТ або України та, додатково, у разі товариства або компанії з обмеженою відповідальністю, якнайменше половина капіталу належить цим державам або державним установам, або громадянам, зазначених держав;

d) капітан та офіцери яких є громадянами держав ЄАВТ або України, а також

e) якнайменше 75% команди яких є громадянами держав ЄАВТ або України.

1. Для цілей статті 2 продукти, які є не цілком отриманими, вважаються достатньо обробленими або переробленими, якщо виконані умови, визначені у додатку 2 до цього Протоколу.

Зазначені вище умови визначають для всіх продуктів, на які поширюється дія цієї Угоди, процедури обробки або переробки, яким повинні бути піддані матеріали що не походять з держав Сторін, які використовуються під час виробництва, та застосовуватися лише до таких матеріалів. Отже, якщо продукт, що набув статусу походження з держав Сторін шляхом виконання умов, зазначених у переліку, використовується для виготовлення іншого продукту, то умови, що застосовуються до продукту, до складу якого він входить, не застосовуються для нього, при цьому матеріали, що не походять з держав Сторін, які можуть бути використані у його виробництві, не беруться до уваги.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, матеріали, що не походять з держав Сторін, відповідно до положень зазначених у додатку 2 до цього Протоколу, не можуть використовуватися під час виробництва продукту, все таки можуть бути використані за умови, якщо:

a) їхня загальна вартість не перевищує 10% ціни франко-завод продукту;

b) будь-які граничні максимальні значення відсотків, зазначені у додатку 2 до цього Протоколу, для матеріалів, що не походять з держав Сторін не виходять за рамки застосування цього пункту.

Цей пункт не повинен застосовуватися до продуктів, які містяться в розділах 50-63 Гармонізованої системи.

3. Пункти 1 та 2 цієї статті повинні застосовуватися виключно за умов виконання статті 8 цього Протоколу.

1. Без обмеження положень пункту 2 цієї статті, зазначені нижче операції повинні вважатися такими, що не надають достатнього рівня обробки або переробки для підтвердження статусу походження товарів, незалежно від того, чи задовольняються вимоги статті 7 цього Протоколу:

a) операції зі зберігання, для забезпечення утримання продуктів у належному стані під час транспортування та зберігання;

b) розбирання та збирання упаковки;

c) миття, очищення; видалення пилу, окису, мастила, фарби або іншого покриття;

d) прасування або пресування текстилю;

e) прості операції з фарбування та полірування;

f) вилущування, часткове або повне відбілювання, полірування та глазурування зернових та рису;

g) операції з фарбування цукру або формування рафінаду;

h) очистка від шкірки, видалення кісточок та лущіння фруктів, горіхів та овочів;

i) загострювання, просте шліфування або просте розрізання;

j) просіювання, відсіювання, сортування, класифікація, відбір, приведення до відповідного стану (у тому числі складання наборів предметів);

k) прості операції з поміщення в пляшки, банки, ємкості, сумки, ящики, коробки, фіксування на листах картону або на дошках та інші прості операції з пакування;

l) прикріплення або друкування маркувальних знаків, етикеток, логотипів та інших подібних розпізнавальних знаків на продуктах або їхній упаковці;

m) просте змішування продуктів одного або різних видів, у тому числі змішування цукру з будь-якими іншими матеріалами;

n) прості операції зі збирання частин предметів для отримання цілісного предмета або розбирання продукту на частини;

o) поєднання двох чи більше операцій, зазначених у підпунктах "a"-"n" цього пункту; або

p) забій тварин.

2. Усі операції, здійснені в державі ЄАВТ або Україні з певним продуктом, повинні враховуватися разом під час визначення того, чи здійснена обробка або переробка для цього продукту повинна вважатися недостатньою відповідно до положень пункту 1 цієї статті.

1. Одиницею кваліфікації для застосування положень цього Протоколу є окремий продукт, який під час визначення класифікації за номенклатурою Гармонізованої системи розглядається як базова одиниця.

З цього випливає, що:

a) якщо продукт, що складається з групи або набору предметів, класифікується відповідно до умов Гармонізованої системи як єдина товарна група, то він в цілому становить одиницю кваліфікації.

b) якщо партія складається з кількох ідентичних продуктів, що класифікуються під однією товарною групою Гармонізованої системи для застосування положень цієї статті, кожний з продуктів повинен розглядатись індивідуально під час застосування положень цього Протоколу.

2. Якщо, відповідно до Загального правила 5 Гармонізованої системи, пакування входить до складу продукту для цілей класифікації, воно повинно враховуватись і для цілей визначення походження.

Комплектуючі, запасні частини та інструменти, що поставляються разом з одиницею обладнання, машини, апарату або транспортного засобу, які становлять частину звичайної комплектації та включені до їхньої ціни або зазначені в одному й тому самому рахунку-фактурі, розглядаються як одна одиниця такого обладнання, машини, апарату або транспортного засобу.

Набори, як встановлено Загальним Правилом 3 Гармонізованої системи, розглядаються як такі, що походять з держав Сторін якщо всі продукти, що є складовими частинами, походять з держав Сторін. При цьому, якщо набір складений з продуктів, що походять з держав Сторін, та продуктів, що не походять з держав Сторін, цілісний набір розглядається як такий, що походить з держав Сторін за умови, якщо вартість продуктів, що не походять з держав Сторін, не перевищує 15 відсотків ціни набору франко-завод.

Для встановлення походження продукту є необов'язковим визначати походження зазначених нижче елементів, які можуть бути використані під час його виробництва:

a) енергія та паливо;

b) промислове устаткування та обладнання;

c) машини та інструменти;

d) товари, що не входять та не повинні входити до складу кінцевого продукту.

1. За винятком випадків, зазначених у підпункті "c" пункту 1 статті 2, статті 3 та 4 та пункті 3 цієї статті, умови для отримання статусу походження з держав Сторін, викладені в розділі II, повинні виконуватися без перешкод у державі ЄАВТ та в Україні.

2. За винятком випадків, зазначених у статтях 3 та 4, якщо товари походженням з держав Сторін, експортовані з держави ЄАВТ або України до іншої країни, повернуто, вони повинні розглядатись як такі, що не походять з держав Сторін, якщо митним органам не буде переконливо доведено, що:

a) товари, які повернуто, є тими товарами, які були експортовані, а також

b) вони не піддавалися будь-яким операціям, крім операцій, необхідних для утримання їх у справному стані під час перебування в цій країні або під час експорту.

3. Під час вивезення матеріалів з держави ЄАВТ або України та подальшого їхнього реімпорту до держави Сторін, на отримання статусу зазначених матеріалів, як таких що походять з держав Сторін відповідно до умов, що викладені в розділі II, не впливає обробка або переробка, здійснені за межами держави ЄАВТ або України, за умов якщо:

a) зазначені матеріали цілком отримані у державі ЄАВТ або в Україні були піддані обробці та переробці, які виходять за межі операцій, зазначених у статті 8 цього Протоколу, перед їхнім вивезенням, та

b) митним органам переконливо доводиться, що:

i) реімпортовані товари були отримані шляхом обробки або переробки матеріалів, що були експортовані, а також

ii) загальна додана вартість, отримана поза межами держави ЄАВТ або України, відповідно до положень цієї статті, не перевищує 10 відсотків ціни "франко-завод" кінцевого продукту, стосовно якого вимагається отримання статусу продукту походженням з держав Сторін.

4. Для цілей виконання пункту 3 цієї статті, умови отримання статусу походження з держав Сторін, викладені в розділі II, не застосовуються до процедур з обробки або переробки, здійснених за межами держави ЄАВТ або України. Проте коли правило з додатка 2 до цього Протоколу, що встановлює максимальну вартість усіх матеріалів, які входять до складу продукту й не походять з України або держави ЄАВТ, застосовується під час визначення статусу походження кінцевого продукту, тоді загальна вартість усіх матеріалів, що не походять з держав Сторін, уключених до складу продукту на території відповідної Сторони, збільшена на загальну додану вартість, отриману поза межами держави ЄАВТ або України, шляхом застосування положень цієї статті, не повинна перевищувати встановленого відсотка.

5. Для цілей застосування положень пунктів 3 та 4 цієї статті, термін "загальна додана вартість" означає всі витрати, що виникають поза межами держави ЄАВТ або України, у тому числі вартість матеріалів, включених до складу поза межами України або держави ЄАВТ.

6. Положення пунктів 3 та 4 не застосовуються до продуктів, які не відповідають вимогам, викладеним у додатку 2, або як такі, що мають достатній рівень обробки або переробки тільки за умов застосування загальних припущень, установлених у пункті 2 статті 7 цього Протоколу.

7. Положення пунктів 3 та 4 не застосовуються до продуктів, класифікованих у товарних групах з 50 до 63 Гармонізованої системи.

8. Операції з обробки або переробки будь-якого характеру, на які поширюється дія цієї статті, та які проведені за межами держав Сторін, проводяться згідно з режимом переробки за межами митної території або подібним режимом.

1. Преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовується виключно до продуктів, що задовольняють вимогам цього Протоколу, які транспортуються безпосередньо між Сторонами або через території інших країн, згаданих у статтях 3 та 4, до яких доречно застосовувати правило кумуляції. Проте продукти, що складають одну цілісну товарну партію, можуть транспортуватися через інші території, за необхідності перевантаження або із застосуванням тимчасового складування на таких територіях за умови, що у країні транзиту або складування вони залишаються під наглядом митних органів та не піддаються іншим операціям, крім операцій вивантаження, перевантаження, або іншим операціям, необхідним для збереження їх у справному стані.

Продукти, що походять з держав Сторін, можуть транспортуватися трубопровідним транспортом територією, іншою, ніж територія Сторін.

2. Свідчення виконання умов, установлених у пункті 1 цієї статті, надаються митним органам Сторони-імпортера шляхом подання:

a) єдиного транспортного документа на перевезення з Сторони-експортера через країну транзиту, або

b) сертифіката, виданого митними органами країни транзиту:

i) який містить детальний опис продуктів;

ii) у якому зазначаються дати вивантаження та перевантаження продуктів і, за необхідності, назви суден або інших використаних видів транспорту, а також

iii) який засвідчує умови, за яких продукти перебували на території країни транзиту; або

c) за неспроможності надати зазначене вище, будь-які підтверджуючі документи.

1. На продукти, походженням з держав Сторін, відправлені для участі у виставці в країні іншій, ніж зазначені у статтях 3 та 4 цього Протоколу, до яких застосовується правило кумуляції, та продані там після виставки під час їхнього ввезення до держави ЄАВТ або України поширюються положення цієї Угоди за умови, що митним органам буде переконливо доведено, що:

a) експортер відправив ці продукти із держави ЄАВТ або України в країну, у який проводиться виставка, та демонстрував їх на виставці;

b) продукти були продані експортером або експортер розпорядився ними іншим чином на користь особи у державі ЄАВТ або в Україні;

c) під час виставки або негайно після виставки продукти було відправлено до країни, у якій їх було відіслано на виставку, а також

d) продукти після відправлення на виставку не використалися для будь-яких інших цілей, ніж демонстрація на виставці.

2. Підтвердження походження повинно бути видано або оформлено відповідно до положень розділу V та подане митним органам країни-імпортера в належний спосіб. У підтвердженні повинні бути зазначені назва та адреса проведення виставки. За необхідності, можуть вимагатися додаткові документальні свідоцтва стосовно умов, за яких ці продукти було розміщено на виставці.

3. Пункт 1 застосовується до будь-яких торговельних, промислових, сільськогосподарських або професійних виставок, ярмарків або подібних заходів, які організуються не для приватних цілей в магазинах або офісах для продажу іноземних товарів, і протягом яких продукти залишаються під митним контролем.

1. Матеріали, що не походять з держав Сторін, використані під час виробництва продуктів, що походять із держави ЄАВТ або з України або з будь-якої з інших країн, що згадуються у статтях 3 та 4, для яких видано або оформлено підтвердження походження відповідно до розділу V, не підлягають в Україні та у державі ЄАВТ будь-якому зменшенню або звільненню від сплати мит.

2. Пункт 1 цієї статті, застосовується до будь-яких правил стосовно відшкодування сплачених сум або звільнень від сплати, часткової або повної, мит й інших платежів, які мають еквівалентний ефект, що стягуються у державі ЄАВТ або в Україні з матеріалів, використаних під час виробництва, та з продуктів, на які поширюється таке відшкодування, звільнення від сплати застосовуються безпосередньо або за своєю дією під час експорту продуктів, отриманих із зазначених матеріалів, коли вони не утримуються для використання всередині країни.

3. Експортер продуктів, які відображені у свідоцтві походження, повинен подати будь-коли на вимогу митних органів всі відповідні документи, які свідчать про відсутність отримання повернення мит сплачених за матеріали, що не походять з України або держав ЄАВТ, які використалися під час виробництва товарів, та що всі мита або митні платежі, що мають еквівалентний ефект для таких матеріалів, дійсно сплачені.

4. Положення пунктів 1-3 застосовуються до пакування у межах змісту пункту 2 статті 9 цього Протоколу, комплектуючих, запасних частин та інструментів у межах змісту статті 10 цього Протоколу та до товарів у наборі у межах змісту статті 11 цього Протоколу, якщо такі товари не мають походження з України або держави ЄАВТ.

5. Положення пунктів 1-4 цієї статті застосовуються виключно до таких матеріалів, яких стосується ця Угода.

1. Продукти, що походять з держави ЄАВТ, під час імпорту до України та продукти, що походять з України, під час імпорту до держави ЄАВТ повинні отримати переваги від цієї Угоди після надання одного з таких підтверджень походження:

a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведено в додатку 3a;

b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведено в додатку 3b;

c) у випадках, визначених у пункті 1 статті 23 цього Протоколу, декларація (далі - декларація інвойс або декларація інвойс EUR-MED), видається експортером на інвойс, накладну чи будь-який інший комерційний документ, який описує відповідні товари з достатньої для їхньої ідентифікації деталізацією; тексти декларацій інвойс наведено в додатках 4а та 4b;

d) доки цей Протокол застосовується лише на двосторонній основі між Україною та державами ЄАВТ, EUR.1 і декларація інвойс повинні використовуватись як виключні підтвердження походження.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, продукти, що походять з держав Сторін, у межах значення цього Протоколу повинні, у випадках, визначених у статті 28 цього Протоколу, отримати переваги від цієї Угоди без необхідності подання будь-яких документів, зазначених у пункті 1 цієї статті.

1. Сертифікати з перевезення товарів EUR.1 та EUR-MED повинні видаватися митними органами(8) країни-експортера у відповідь на заявку, здійснену у письмовому вигляді експортером або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

(8) На перехідний період, який триватиме не більше двох років з дати набрання чинності Угодою про вільну торгівлю, сертифікати будуть видаватися Торгово-промисловою палатою України.

2. Для цілей пункту 1 цієї статті експортер або його уповноважений представник повинні заповнити сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED та форму заявки, зразки яких наведено в додатках 3a та 3b. Ці форми повинні бути заповнені однією з офіційних мов Сторони або англійською відповідно до положень внутрішнього законодавства країни-експортера. Якщо форми заповнюються від руки, то вони повинні заповнюватися чорнилами та друкованими літерами. Опис товарів потрібно вносити до графи, яка призначена для цього, не залишаючи пустих рядків. Якщо графа не заповнена цілком, то під останнім рядком потрібно провести горизонтальну лінію, перекреслюючи пусте місце.

3. Експортер, який звертається з проханням про видачу сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, повинен подати будь-коли на вимогу митних органів країни-експортера, де видається сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, всі необхідні документи, які підтверджують статус походження продуктів з держав Сторін, а також виконання інших вимог цього Протоколу.

4. Без обмеження положень пункту 5 цієї статті сертифікат з перевезення товарів EUR.1 повинен бути виданий митними органами держави ЄАВТ або України у таких випадках:

a) коли відповідні продукти можуть вважатися продуктами, що походять з держави ЄАВТ або з України без застосування кумуляції до матеріалів, що походять з однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4, та задоволені інші вимоги цього Протоколу;

b) коли відповідні продукти можуть вважатися продуктами, що походять з однієї з інших країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, до яких застосовується правило кумуляції, без застосування кумуляції до матеріалів, що походять з однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4, та задоволені інші вимоги цього Протоколу, за умови, що у країні, з якої походить продукт виданий сертифікат EUR-MED або декларація інвойс EUR-MED.

5. Сертифікат з перевезення EUR-MED повинен бути виданим митними органами держави ЄАВТ або України, якщо відповідні продукти вважаються продуктами, що походять з держави ЄАВТ, з України або з однієї з інших країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, до яких застосовується правило кумуляції, задоволені вимоги цього Протоколу та:

a) кумуляція застосовується до матеріалів, що походять з однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, або

b) продукти можуть використатись як матеріали для кумуляції для виробництва продуктів для експорту до однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, або

c) продукти можуть бути реекспортовані з країни призначення до однієї з країн, зазначених у статях 3 та 4.

6. Сертифікат з перевезення товарів EUR-MED повинен містити одне з таких тверджень англійською в графі 7:

a) якщо походження було отримано шляхом застосування кумуляції з однією чи більше країн, зазначених у статях 3 та 4 цього Протоколу:

"CUMULATION APPLIED WITH ..." (назва країни/країн)

b) якщо походження було отримано без застосування кумуляції з однією чи більше країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу:

"NO CUMULATION APPLIED"

7. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, повинні вжити заходів, необхідних для перевірки статусу походження з держав Сторін продуктів та виконання інших вимог цього Протоколу. З цією метою вони мають право вимагати будь-які свідоцтва та проводити будь-яку інспекцію рахунків експортера чи будь-яку іншу перевірку, яка вважатиметься необхідною. Вони також повинні подбати про те, щоб форми, що згадуються у пункті 2, були належним чином заповнені. Зокрема, вони повинні перевіряти, чи заповнене місце, призначене для опису продуктів, таким чином, що виключаються всі можливості несправжніх доповнень.

8. Дата видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED повинна зазначатись у графі 11 сертифіката.

9. Сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED повинен видаватися митними органами та бути доступними для експортера як тільки фактичний експорт розпочався або був гарантований.

1. Незважаючи на положення пункту 9 статті 18 цього Протоколу, сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED може бути виданий як виняток після експорту товарів, яких стосується сертифікат, якщо:

a) він не був виданий під час експорту через помилки, мимовільний недогляд або особливі обставини; або

b) митним органам переконливо доведено, що сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED був виданий, але не був прийнятий під час імпорту через технічні причини.

2. Незважаючи на положення пункту 9 статті 18 цього Протоколу, сертифікат з перевезення товарів EUR-MED може бути виданий після експорту товарів, яких він стосується й для яких під час експорту був виданий сертифікат EUR.1, за умови, що митним органам переконливо доведено, що умови, на які є посилання у пункті 5 статті 18 цього Протоколу, виконані.

3. Для виконання пунктів 1 та 2 експортер повинен зазначити в заявці місце та дату експорту товарів, яких стосується сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, та зазначити підстави для прохання.

4. Митні органи можуть видати сертифікат з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED згодом лише після перевірки того, що інформація, надана у заявці експортера, узгоджується з тією, що є у відповідній справі.

5. Сертифікати з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, що видаються згодом шляхом застосування пункту 1 цієї статті, повинні бути затвердженими такою фразою англійською мовою:

"ISSUED RETROSPECTIVELY"

Сертифікати з перевезення товарів EUR-MED, що видаються згодом шляхом застосування пункту 2, повинні бути затвердженими такою фразою англійською мовою:

"ISSUED RETROSPECTIVELY (Original EUR.1 No... (дата та місце видачі)

6. Затвердження, про яке йдеться у пункті 5, уноситься до графи 7 сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED.

1. У разі крадіжки, втрати або пошкодження сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED експортер може звернутися до митних органів, які його видали, за дублікатом, оформленим на підставі експортних документів, що є в їхньому розпорядженні.

2. Дублікат, що виданий відповідно до пункту 1 цієї статті, повинен бути завіреним таким словом англійською мовою:

"DUPLICATE"

3. Затвердження, про яке йдеться у пункті 2 цієї статті, уноситься до графи 7 дубліката сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED.

4. Дублікат, на якому повинна бути дата видачі оригінального сертифіката з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, повинен набрати чинності із цієї дати.

Коли товари походженням з держав Сторін знаходяться під контролем митного органу в державі ЄАВТ або в Україні, повинна існувати можливість замінити оригінальне підтвердження походження одним чи більшою кількістю сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED для відправлення всіх або деяких з цих товарів у будь-яке місце у межах держави ЄАВТ або України. Заміна сертифікатами з перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED повинна здійснюватися митним органом, під контролем якого знаходяться товари.

1. Якщо виникають значні витрати або матеріальні складнощі з утримання окремих запасів матеріалів, що походять з держав Сторін, та матеріалів, що не походять з держав Сторін, які є ідентичними та взаємозамінними, митні органи у відповідь на письмове прохання заінтересованих сторін можуть дозволити використати метод так званого "відокремлення для обліку" для управління такими запасами.

2. Такий метод повинен гарантувати, що протягом певного звітного періоду кількість отриманих товарів, які можуть вважатися "товарами походженням з держав Сторін", є такою ж, як кількість, яка могла б бути отриманою, якщо б відбулося фізичне відокремлення запасів.

3. Митні органи можуть надати такі повноваження залежно від умов, які вони вважатимуть прийнятними.

4. Цей метод повинен відображатися та застосовуватися на основі загальних бухгалтерських принципів, прийнятних у країні, де виробляється товар.

5. Особа, яка користується таким полегшенням процедури, може, у разі необхідності, видати або звернутися по свідоцтво про походження для такої кількості товарів, яка може вважатись як така, що має походження з держав Сторін.

6. Митні органи повинні здійснювати нагляд над використанням повноважень та можуть відкликати їх будь-коли, коли особа, яка користується полегшенням процедури, не використовувала б неналежним чином ці повноваження або не спромоглася б виконати будь-яку іншу умову, викладену в цьому Протоколі.

1. Декларація інвойс або декларація інвойс EUR-MED, що згадуються у підпункті "c" пункту 1 статті 17 цього Протоколу, можуть оформлюватись:

a) уповноваженим експортером у межах визначення статті 24 цього Протоколу; або

b) будь-яким експортером для будь-якої партії, що складається з однієї чи більшої кількості упаковок, що містять продукти походженням з держав Сторін, повна вартість яких не перевищує 6000 євро.

2. Без обмеження положень пункту 3 цієї статті декларація інвойс може оформлюватись у таких випадках:

a) якщо відповідні товари можуть вважатися товарами походженням з держави ЄАВТ або з України, без застосування кумуляції до матеріалів походженням з однієї з країн, зазначених у статях 3 та 4 цього Протоколу, та виконані інші вимоги цього Протоколу; або

b) якщо відповідні товари можуть вважатися товарами походженням з однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, до яких доречно застосовувати правило кумуляції, без застосування кумуляції до матеріалів походженням з однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, та виконані інші вимоги цього Протоколу, за умови, що в країні походження видано сертифікат EUR-MED або декларація інвойс EUR-MED.

3. Сертифікат з перевезення товарів EUR-MED повинен бути оформленим, якщо відповідні товари можуть вважатися товарами походженням з держави ЄАВТ, з України або з однієї з інших країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, до яких застосовується правило кумуляції, виконані інші вимоги цього Протоколу та:

a) кумуляція застосовується до матеріалів походженням з однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу;

b) продукти можуть використатись як матеріали в контексті кумуляції для виробництва продуктів для експорту до однієї з країн, що згадуються у статтях 3 та 4 цього Протоколу; або

c) продукти можуть бути реекспортовані з країни призначення до однієї з країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу.

4. Декларація інвойс EUR-MED повинна містити одне з таких тверджень англійською:

a) якщо походження було отримано шляхом застосування кумуляції з однією чи більше країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу:

"CUMULATION APPLIED WITH ..." (назва країни (країн))

b) якщо походження було отримано без застосування кумуляції з однією чи більше країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу:

"NO CUMULATION APPLIED"

5. Експортер, який оформляє декларацію інвойс або декларацію інвойс EUR-MED, повинен бути готовим надати будь-коли на вимогу митних органів країни-експортера всі необхідні документи, що підтверджують статус походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

6. Декларація інвойс або декларація інвойс EUR-MED заповнюється експортером шляхом написання за допомогою друкарської машини, штемпелювання або друкування на інвойсі, транспортній накладній або іншому комерційному документі декларації, текст якої наведено в додатках 4a та 4b, використовуючи один з лінгвістичних варіантів, викладених у цих додатках, та відповідно до положень внутрішнього законодавства країни-експортера. Якщо декларація заповнюється від руки, вона повинна заповнюватися чорнилами та друкованими літерами.

7. На декларації інвойс або декларації інвойс EUR-MED повинен бути оригінальний власноручний підпис експортера. Проте уповноважений експортер у межах значення статті 24 цього Протоколу не повинен підписувати таку декларацію за умови, що він надає митним органам країни-експортера письмове зобов'язання, що він бере на себе повну відповідальність за будь-яку декларацію інвойс, що ідентифікує його так, ніби він її власноручно підписав.

8. Декларація інвойс або декларація інвойс EUR-MED може бути оформлена експортером, коли товари, яких вона стосується, експортуються або після експорту за умови, що вона пред'являється у країні-імпортері не пізніше двох років після ввезення товарів, яких вона стосується.

1. Митні органи країни-експортера можуть уповноважити будь-якого експортера (далі - уповноважений експортер), який здійснює часті відправлення товарів згідно із цією Угодою, оформлювати декларацію інвойс або декларацію інвойс EUR-MED, незалежно від вартості відповідних товарів. Експортер, який бажає отримати такі повноваження, повинен надати митним органам всі переконливі гарантії, які необхідні для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання інших вимог цього Протоколу.

2. Митні органи можуть надати статус уповноваженого експортера залежно від будь-яких умов, які вони вважатимуть доречними.

3. Митні органи повинні надати уповноваженому експортеру митний номер авторизації, який повинен відображатися в декларації інвойс або декларації інвойс EUR-MED.

4. Митні органи повинні здійснювати нагляд за використанням повноважень уповноваженим експортером.

5. Митні органи можуть відкликати повноваження будь-коли. Вони повинні зробити це, якщо уповноважений експортер більше не надає гарантії, зазначені у пункті 1 цієї статті, більше не виконує умов, зазначених у пункті 2 цієї статті, або іншим чином неправильно використовує повноваження.

1. Підтвердження походження повинно бути дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі у країні-експортері та повинно бути надане в межах зазначеного періоду митним органам країни-імпортера.

2. Підтвердження походження, надані митним органам країни-імпортера, зазначеної в пункті 1, після завершення періоду їхнього надання, можуть бути прийнятими для застосування преференційного режиму, у разі якщо прострочення подачі цих документів відбулося через виключні обставини.

3. В інших випадках прострочення митні органи країни-імпортера можуть прийняти підтвердження походження, якщо товари були надані до зазначеної останньої дати.

Підтвердження походження повинні бути подані митним органам країни-імпортера згідно з процедурами, які застосовуються у цій країні. Зазначені органи можуть вимагати надати переклад підтвердження походження, а також того, щоб імпортна декларація супроводжувалася заявою імпортера про те, що товари відповідають зазначеним у цій Угоді умовам, необхідним для імплементації.

Якщо, на прохання імпортера та згідно з умовами, визначеними митними органами країни-імпортера, розібрані або незібрані товари, які у межах значень Загального правила 2 (a) Гармонізованої системи належать до розділів XVI та XVII або товарних груп 7308 та 9406 Гармонізованої системи, імпортуються партіями, митним органам подається єдине підтвердження походження під час увезення першої партії.

1. Товари, які надсилаються як невеликі пакунки від приватної особи до приватної особи або складають персональний багаж мандрівника, повинні прийматись як товари походженням з держав Сторін без вимоги подання підтвердження походження за умови, що такі товари не ввозяться шляхом торгівлі та заявлені як такі, що відповідають умовам цього Протоколу, та якщо немає сумнівів стосовно достовірності такої заяви. Якщо товари надсилаються поштою, така заява може бути зроблена на митній декларації CN22/CN23 або на аркуші паперу, доданій до цього документа.

2. Імпорт, який є нерегулярним та складається лише з товарів для персонального використання отримувача або мандрівника або їхніх родин, не повинен уважатися імпортом шляхом торгівлі, якщо, виходячи з характеру та кількості товарів, очевидно, що їхнє комерційне використання не передбачається.

3. Крім того, загальна вартість цих товарів не має перевищувати 500 євро у разі невеликих пакунків та 1200 євро у разі товарів, що складають частину персонального багажу мандрівника.

Документи, зазначені в пункті 3 статті 18 та пункті 5 статті 23 цього Протоколу, що використовуються для доведення того, що товари, які покриваються сертифікатом з перевезення товарів EUR.1, сертифікатом з перевезення товарів EUR-MED, декларацією інвойс або декларацією інвойс EUR-MED, можуть уважатися товарами походженням з держав ЄАВТ, з України або з однієї з інших країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, а також того, що інші вимоги цього Протоколу виконані, можуть складатись, між іншим, з такого:

a) прямого свідоцтва дій, здійснених експортером або постачальником для отримання відповідних товарів, яке міститься, наприклад, в його рахунках або внутрішніх бухгалтерських записах;

b) документів, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, оформлених у державі ЄАВТ або в Україні, де ці документи використовуються згідно з національним законодавством;

c) документів, що підтверджують обробку або переробку матеріалів у державі ЄАВТ або в Україні, виданих або оформлених у державі ЄАВТ або в Україні, де ці документи використовуються згідно з національним законодавством;

d) сертифіката з перевезення товарів EUR.1, сертифіката з перевезення товарів EUR-MED, декларації інвойс або декларації інвойс EUR-MED, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, виданих або оформлених у державі ЄАВТ або в Україні відповідно до цього Протоколу, або в однієї з інших країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, згідно з правилами походження, ідентичними правилам цього Протоколу; або

e) відповідного свідоцтва стосовно обробки та переробки, здійснених поза межами держави ЄАВТ, України або інших країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу шляхом застосування статті 13 цього Протоколу із доведенням того, що вимоги цієї статті виконані.

1. Експортер, який звертається за видачею сертифіката перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, повинен зберігати принаймні три роки документи, зазначені у пункті 3 статті 18 цього Протоколу.

2. Експортер, який оформлює декларацію інвойс або декларацію інвойс EUR-MED, повинен зберігати принаймні три роки копію цієї декларації інвойс, а також документи, зазначені у пункті 5 статті 23 цього Протоколу.

3. Митні органи країни-експортера, які видають сертифікат перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, повинні зберігати принаймні три роки форму заявки, зазначену у пункті 2 статті 18 цього Протоколу.

4. Митні органи країни-імпортера повинні зберігати принаймні три роки ними надані сертифікати перевезення товарів EUR.1, сертифікати перевезення товарів EUR-MED, декларації інвойс та декларації інвойс EUR-MED.

1. Виявлення деяких невідповідностей між заявами про підтвердження походження та документами, що були подані митними органам для виконання формальностей, необхідних для ввезення товарів, не повинні за фактом анулювати підтвердження походження, якщо належним чином установлено, що цей документ відповідає представленим товарам.

2. Очевидні формальні помилки, такі як друкарські помилки на підтвердженні походження, не повинні бути причиною відхилення цього документа, якщо ці помилки не є такими, що викликають сумніви стосовно правильності тверджень, зроблених у цьому документі.

1. Для застосування положень підпункту "b" пункту 1 статті 23 та пункту 3 статті 28 цього Протоколу у випадках, коли товари, заявлені в накладній у валюті, іншій ніж євро, суми у національних валютах країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, еквівалентні сумам, вираженим в євро, повинні щорічно фіксуватися кожною заінтересованою країною.

2. Партія товарів повинна отримувати переваги від положень підпункту "b" пункту 1 статті 23 та пункту 3 статті 28 цього Протоколу шляхом посилання на валюту, у який складено накладну, згідно із сумою, яка була зафіксована заінтересованою країною.

3. Суми, які передбачається використати у будь-який національній валюті, повинні бути еквівалентними в цій національній валюті, сумам, вираженим у євро, станом на перший робочий день жовтня, та повинні застосовуватися з першого січня наступного року. Сторони повинні бути повідомлені стосовно відповідних сум.

4. Країна може округляти суму, яка з'являється в результаті конвертації в національну валюту суми, вираженої в євро. Ця сума не може відрізнятися від суми, отриманої в результаті конвертації, більш ніж на 5 відсотків.

Країна може залишати незмінною свій національний еквівалент суми, вираженої в євро, якщо під час щорічної корекції, передбаченої пунктом 3 цієї статті, що передує будь-якому округленню, її результатом є менш ніж 15-відсоткове зростання в еквіваленті національної валюти.

5. Суми, виражені в євро, повинні переглядатися Спільним комітетом на запит будь-якої зі Сторін. Під час перегляду Спільний комітет повинен узяти до уваги бажаність запобігання ефектам лімітів у реальному обчисленні. Із цією метою він може вирішити модифікувати суми, виражені в євро.

1. Митні органи держави ЄАВТ та України(9) повинні забезпечувати один одного, через Секретаріат ЄАВТ, зразками печаток, які використовуються їхніми митними відомствами під час видачі сертифікатів перевезення товарів EUR.1 та EUR-MED з адресами митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів, декларацій інвойс та декларацій інвойс EUR-MED.

(9) На перехідний період, який триватиме не більше двох років з дати набрання чинності Угодою про вільну торгівлю, сертифікати будуть видаватися Торгово-промисловою палатою України.

2. Для належного застосування цього Протоколу держави ЄАВТ та Україна повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації, у перевірці автентичності сертифікатів перевезення товарів EUR.1, сертифікатів перевезення товарів EUR-MED, декларацій інвойс та декларацій інвойс EUR-MED, та коректності інформації, викладеної в цих документах.

1. Подальша перевірка підтвердження походження повинна здійснюватися довільно чи будь-коли, коли митні органи мають обґрунтовані сумніви стосовно автентичності таких документів, статусу походження товарів або виконання інших вимог цього Протоколу.

2. Для виконання положень пункту 1 цієї статті митні органи країни-імпортера повинні повернути сертифікат перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED та накладну, якщо вони були подані, декларацію інвойс або декларацію інвойс EUR-MED або копії цих документів митним органам країни-експортера, надаючи, за необхідності, аргументи для запиту. Будь-які документи або інформація, отримані як такі, що припускають, що підтвердження походження є некоректним, повинні бути надіслані для обґрунтування прохання про здійснення перевірки.

3. Перевірка повинна здійснюватися митними органами країни-експортера. З цією метою вони повинні мати право вимагати будь-яке свідоцтво та здійснювати будь-яку інспекцію рахунків експортера чи будь-яку іншу перевірку, яка вважатиметься доречною.

4. Якщо митні органи країни-імпортера вирішать призупинити надання преференційного режиму відповідним товарам під час очікування результатів перевірки, імпортеру пропонується видача товарів із застосуванням попереджувальних заходів, які вважатимуться необхідними.

5. Митні органи, які вимагають перевірки, повинні бути повідомленими про результати цієї перевірки якнайшвидше. Ці результати повинні ясно визначати, чи є документи автентичними та чи можуть відповідні товари вважатися товарами походженням з держави ЄАВТ, з України або з однієї з інших країн, зазначених у статтях 3 та 4 цього Протоколу, та чи виконані інші вимоги цього Протоколу.

6. Якщо, у випадках наявності обґрунтованих сумнівів, не надано відповіді протягом десяти місяців з дати запиту про здійснення перевірки або відповідь не містить задовільної інформації для визначення автентичності відповідного документа або реального походження товарів, митні органи, що зробили запит, можуть відмовити у наданні преференцій, за винятком виключних обставин.

1. У випадках, коли виникають спори у зв'язку з процедурами перевірки статті 34 цього Протоколу, які не можуть бути врегульовані між митними органами, що вимагають перевірки, та митними органами, що відповідають за здійснення цієї перевірки, або які викликають питання стосовно тлумачення цього Протоколу, вони повинні передаватися на розгляд Спільного комітету Україна - ЄАВТ.

2. У всіх випадках врегулювання спорів між імпортером та митними органами країни-імпортера повинні врегулюватися відповідно до законодавства зазначеної країни.

Сторони повинні згідно з національним законодавством застосовувати санкції до будь-якої особи, яка складає або створює умови для складання документа, який містить неправильну інформацію для отримання преференційного режиму.

1. Держави ЄАВТ та Україна повинні вживати всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари, які є предметом торгівлі із застосуванням підтвердження походження, та які під час транспортування використовують вільні зони на їхній території, не були заміщені іншими товарами та не піддавалися маніпуляціям, іншим, ніж нормальні операції, призначені для запобігання їхньому пошкодженню.

2. За допомогою винятку з положень пункту 1 цієї статті, коли товари походженням із держави ЄАВТ або з України ввозяться до вільної зони під прикриттям підтвердження походження та піддаються обробці або переробці, відповідні органи повинні видати новий сертифікат перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED на прохання експортера, якщо обробка або переробка здійснювалися згідно з положеннями цього Протоколу.

Положення цієї Угоди та цього Протоколу можуть застосовуватися до товарів, які відповідають положенням цього Протоколу, та які на дату набрання чинності цією Угодою перебувають у транзиті, знаходяться у державі ЄАВТ або в Україні на тимчасовому зберіганні у митних складах або у вільних зонах, за умови подання митним органам країни-імпортера, протягом чотирьох місяців із зазначеної дати, сертифіката перевезення товарів EUR.1 або EUR-MED, які були видані згодом митними органами країни-експортера разом з документами, які показують, що товари транспортувалися напряму відповідно до положень статті 14 цього Протоколу.

Цей перелік встановлює умови, що необхідні для всіх товарів, які вважаються такими, що достатньо обробленні або перероблені у розумінні статті 7 додатка "Правила визначення походження".