39 бензофенон 3.2
40 4-фенилфенол 3.2 рКа = 9.54
41 тимол 3.3
42 1,4- дихлорбензол 3.4
43 дифеніламін 3.4 рКа = 0.79
44 нафталін 3.6
45 фенилбензоат 3.6
46 ізопропилбензол 3.7
47 2,4,6-трихлорфенол 3.7 рКа = 6
48 біфеніл 4.0
49 бензилбензоат 4.0
50 2,4-динітро -
6 сек. бутилфенол 4.1
51 1,2,4-трихлорбензол 4.2
52 додекаїнова кислота 4.2
53 дифенелен 4.5
54 н-бутилбензен 4.5
55 фенатрен 4.5
56 флуорантен 4.7
57 дибензил 4.8
58 2,6-дифенилпередін 4.9
59 трифениламін 5.7
60 інсектицид 6.2
Інші базові суміші з нижчим логарифмом Р
ow
1 нікотинова кислота - 0.07
А.9. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ СПАЛАХУ
1. МЕТОД
1.1. ВСТУП
Доцільно отримати попередню інформацію щодо займистостіречовини перед проведенням самого тесту. Процедура тестуваннястосується рідин, чиї пари можуть спалахувати від джерел займання.Наведені в даному тексті методи тестування достовірні лише длявизначення меж температури спалаху, які в кожному методі маютьіндивідуальний характер.
Під час вибору методу тестування необхідно враховуватиймовірність виникнення хімічних реакцій між рідиною та тримачемзразка.
1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ
Температура спалаху - це температура, відкоригована до тискув 101,325 кПа, при якій рідина випускає пари за умов, визначенихметодом тестування, і в тій кількості, в якій легкозаймиста сумішпари/повітря утворюється в посудині.
Одиниці виміру: град.С
t = T - 273,15
(t у град.C та T у K)
1.3. БАЗОВІ РЕЧОВИНИ
В процесі дослідження нової речовини непотрібно у всіхвипадках застосовувати базові речовини. Вони повиннівикористовуватись для того, щоб можна було час від часу перевірятиробочі характеристики методу та порівнювати з результатами іншихметодів.
1.4. ПРИНЦИП МЕТОДУ
Речовина розміщується в посудину для тестування танагрівається чи охолоджується до температури, описаної віндивідуальному методі тестування. Пробні спалахування проводятьдля того, щоб вияснити чи спалахнув зразок при заданій тестовійтемпературі.
1.5. КРИТЕРІЙ ЯКОСТІ
1.5.1. Повторюваність
Повторюваність змінюється відповідно до межі точкиспалахування в умовах застосованого методу тестування; максимум2 град.С.
1.5.2. Чутливість
Чутливість залежатиме від виду тесту.
1.5.3. Специфіка
Специфіка деяких методів тестування обмежується певнимимежами точок спалахування, а також залежить від інших даних, щостосуються речовини (наприклад, висока в'язкість).
1.6. ОПИС МЕТОДУ
1.6.1. Підготовка
Зразок тестованої речовини поміщають у прилад для проведеннятесту, відповідно до пунктів 1.6.3.1 та/чи 1.6.3.2.
З метою дотримання норм безпеки, рекомендується, щоб методтестування, в якому використовується розмір зразка 2 куб.см,використовували для енергетичних або токсичних речовин.
1.6.2. Умови проведення тесту
Прилад, що застосовується для проведення тесту, повинен бутибезпечним та розміщуватись подалі від тяги повітря.
1.6.3. Виконання тесту
1.6.3.1. Метод рівноважності/визначення балансу
Див. МОС 1516, МОС 3680, 1523, МОС 3679.
1.6.3.2. Метод нерівноважності
Прилад Абеля:
Див. BS 2000 частина 170, NF M07-011, NF T66-009.
Прилад Абеля-Пенські:
Див. ЄН 57, НІС (Німецький Інститут Стандартів) 51755частина 1 (для температур від 5 до 65 град.C), НІС 51755 частина 2(для температур нижче 5 град.C), NF M07-036.
Прилад Таг:
Див. ААВМ D 56.
Прилад Пенські-Мартенса:
Див. МОС 2719, ЄН 11, НІС 51758, ААВМ D 93, BS 2000-34,NF M07-019.
Примітки:
Якщо за допомогою методу нерівноважності (1.6.3.2) будевиявлено, що температура спалаху становить 0 +- 2 град.С,21 +- 2 град.С або 55 +- 2 град.C, тоді це необхідно підтвердитиметодом рівноважності, використовуючи той самий прилад.
Повідомляти необхідно лише про ті методи, які дають змогувизначити температуру спалаху.
Для того, щоб визначити температуру спалаху в'язких рідин(фарби, смоли і т.д.), які містять розчинники, необхіднозастосовувати лише відповідні методи та прилади.
Див. МОС 3679, МОС 3680, МОС 1523, НІС 53213 частина 1.
2. ДАНІ
3. ПОВІДОМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Повідомлення результатів має включати таку інформацію:
- точна специфікація речовини (характерні особливості тадомішки),
- назва методу, що застосовувався, а також можливівідхилення,
- результати та будь-які додаткові примітки, що стосуютьсяінтерпретації результатів.
4. ПОСИЛАННЯ
Немає.
А.10. ЗАЙМИСТІСТЬ (ТВЕРДІ РЕЧОВИНИ)
1. МЕТОД
1.1. ВСТУП
Перед проведенням тесту бажано мати попередню інформацію щодоможливих вибухових властивостей речовини.
Тест застосовується лише до порошкоподібних, гранульованихабо пастоподібних речовин.
Для того, щоб не включати всі спалахуючі речовини, окрім тих,що швидко горять чи тих, чия горючість надто небезпечна,сильноспалахуючими слід вважати лише ті речовини, швидкістьгоріння яких перевищує певний обмежуючий показник.
Особливо небезпечно, якщо тепловий білий жар поширюватиметьсякрізь білий порошок, оскільки погасити вогонь може бути доситьважко. Металеві порошки вважаються швидкозаймистими, якщо вонидопускають поширення теплового жару через суміш протягом певногочасу.
1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ
Час горіння виражається в секундах.
1.3. БАЗОВІ СУМІШІ
Не визначено.
1.4. ПРИНЦИП МЕТОДУ
Речовина формується в герметично закритий рулон або вогнянийланцюг довжиною 250 мм. Далі проводиться попередній скрінінг -тест, щоб запалювання при запалюванні газовим полум'ям визначитичи горіння поширюватиметься завдяки цьому полум'ю або черезтління. Якщо вогонь поширюється вогняним ланцюгом більше 200 ммпротягом визначеного часу, тоді проводять повне тестування з метоювизначення швидкості горіння.
1.5. КРИТЕРІЙ ЯКОСТІ
Не вказано.
1.6. ОПИС МЕТОДУ
1.6.1. Попередній скрінінг - тест
Речовина формується в герметично закритий рулон або вогнянийланцюг довжиною 250 мм, 20 мм шириною та висотою 10 мм, ставитьсяна опорну плиту, яка повинна бути вогнетривкою, непористою та матинизьку теплопровідність. Високотемпературний факел від газовоїгорілки (мін. діаметр 5 мм) підводиться до одного кінця вогняноголанцюга поки він не загориться або максимум на 2 хвилини(5 хвилин - для металевих порошків або порошків з металу та іншихдомішок). Необхідно звернути увагу на те, чи поширюватиметьсягоріння на всі 200 мм ланцюга протягом 4 хвилин, чи 40 хвилин(коли йдеться про металеві порошки). Якщо речовина не загораєтьсята не поширює горіння від полум'я чи тління на відрізку вогняноголанцюга в 200 мм протягом 4 хвилин, чи 40 хвилин (коли йдеться прометалеві порошки) тестового періоду, тоді така речовина невважатиметься легкозаймистою, і подальше тестування непотрібно.Якщо ж речовина поширює горіння на відрізку вогняного ланцюга в200 мм за менш, ніж 4 хвилини, чи 40 хвилин (коли йдеться прометалеві порошки), необхідно застосувати нижчеописану процедуру(див. пункт 1.6.2. та наступні).
1.6.2. Тест на визначення швидкості горіння
1.6.2.1. Підготовка
Порошкоподібні чи гранульовані речовини засипають негусто вформу 250 мм довжини, що має трикутні поперечні розрізи по 10 ммвисотою та 20 мм шириною. По обидві сторони форми в повздовжньомунапрямку кріпляться дві металеві платформи, які слугують боковимиобмежувачами на відстані 2 мм від верхнього краю трикутногопоперечного перерізу. Далі, форму тричі кидають з висоти 2 см натверду поверхню. За необхідності форму наповнюють знову. Потімбокові обмежувачі забирають, а решту речовини усувають. Платформа,яка є вогнетривкою, непористою та має низьку теплопровідність,ставиться зверху форми, потім прилад перевертають, а формузабирають.
Пастоподібні речовини розмащують по платформі, яка євогнетривкою, непористою та має низьку теплопровідність, у формуканату завдовжки 250 мм з поперечним перерізом в 1 кв.см.
1.6.2.2. Умови тестування
Якщо застосовуються чутливі до вологи речовини, тоді тестнеобхідно провести якнайшвидше, і відразу після виймання речовиниз контейнера.
1.6.2.3. Виконання тесту
У витяжній шафі розмістіть купку з речовиною навпроти тяги.
Швидкість вітру має бути такою, щоб запобігти попаданнювихлопів та випаровувань в лабораторію, а також швидкість неповинна змінюватись в ході тестування. Довкола приладувстановлюється витяжний екран.
Для запалювання стовпчика з речовиною застосовуютьвисокотемпературний факел від газової горілки (мін. діаметр 5 мм).Коли стовпчик прогоріла досягнув 80 мм, вимірюється швидкістьгоріння наступних 100 мм.
Тест повторюють шість разів, використовуючи при цьому щоразучисту, охолоджену платформу, якщо раніше не було отриманопозитивного результату.
2. ДАНІ
Для проведення адекватної та достатньої оцінки необхідноотримати час горіння з попереднього скрінінг - тесту (1.6.1.) тачас горіння, показаний в 6 тестах (1.6.2.3.).
3. ПОВІДОМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
3.1. ПОВІДОМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУВАННЯ
За можливості, результати мають включати:
- точну специфікацію речовини (характерні особливості тадомішки),
- опис тестованої речовини, фізичний стан, включаючи вміствологи,
- результати попереднього скрінінг - тесту і результати тестуз визначення швидкості горіння, якщо такий тест проводився,
- всі додаткові примітки щодо інтерпретації результатів.
3.2. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовинивважаються сильнозаймистими тоді, коли час горіння в будь-якихпроведених тестах, відповідно до описаної у пункті 1.6.2 методикипроведення тестів, становить менше 45 секунд. Порошкоподібніречовини чи речовини, що мають в своєму складі метал та іншідомішки, вважаються сильнозаймистими тоді, коли вони займаються іполум'я або зона реакції поширюється на весь зразок речовини за 10і менше хвилин.
4. ПОСИЛАННЯ
NF T 20-042 (September 85) Chemical products for industrialuse. Determination of the flammability of solids.
Додаток
Малюнок
Форма та засоби для приготування стовпчика
А.11. ЗАЙМИСТІСТЬ (ГАЗИ)
1. МЕТОД
1.1. ВСТУП
Даний метод дозволяє визначити, чи гази, змішані з повітрямкімнатної температури (приблизно 20 град.С) і атмосферним тиском,є займистими, і, якщо так, то в межах яких концентрацій. Сумішізбільшуваних концентрацій тестованого газу і повітря піддаютьелектричному розряду (іскрі), і спостерігають за тим, чивідбувається запалювання.
1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ
Межа займистості - це межа концентрації між нижчими та вищимирівнями спалаху/вибуху. Нижчий та вищий рівні спалаху - це тірівні концентрації займистого газу, змішаного з повітрям, при якихне відбувається поширення полум'я.
1.3. БАЗОВІ РЕЧОВИНИ
Не визначені.
1.4. ПРИНЦИП МЕТОДУ
Концентрація газу в повітрі збільшується поступово, і сумішна кожній стадії піддають дії електричного розряду.
1.5. КРИТЕРІЙ ЯКОСТІ
Не вказані.
1.6. ОПИС МЕТОДУ
1.6.1. Прилад
Посудина для проведення тестування - це прямий склянийциліндр з мінімальним внутрішнім діаметром 50 мм та мінімальноювисотою 300 мм. Електроди запалювання знаходяться на відстані3-5 мм та розташовуються в 60 мм над поверхнею циліндра. Циліндрмає отвір для випускання тиску (декомпресійний отвір). Прилад маєбути захищений від ушкоджень на випадок вибуху.
В якості джерела запалювання використовується постійна іскратривалістю 0.5 секунд, яку генерує високовольтний трансформатор звихідною напругою 10-15 кіловольт (максимальна вхідна напруга300 Вт). В посиланні (2) показано приклад такого відповідногоприладу.
1.6.2. Умови тестування
Тест необхідно проводити при кімнатній температурі (приблизно20 град.С).
1.6.3. Проведення тесту
Використовуючи дозувальні насоси, в скляний циліндр вводитьсявідома концентрація газу в повітрі. Далі, іскра проходить крізьсуміш, і спостерігаємо, чи полум'я відділяється від джерелазапалювання і поширюється самостійно. Концентрація газу поступовозмінюється (в районі 1% від об'єму) до тих пір, поки невідбудеться запалювання, як описано вище.
У випадку, якщо хімічна структура газу вказує на те, що цейгаз є незаймистим, і склад стехіометричної суміші з повітрям можнавирахувати, тоді необхідно тестувати лише такі суміші, які маютьна 10% більше стехіометричного складу і на 10% менше. Тестуваннясумішей такого складу проводиться з урахуванням того, щоконцентрація газу поступово змінюється (в районі 1% від об'єму).
2. ДАНІ
Єдиною інформацією щодо визначення таких властивостей єінформація про частоту поширення полум'я.
3. ПОВІДОМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
За можливості результати тесту мають включати наступнуінформацію:
- точну специфікацію речовини (характерні особливості тадомішки),
- опис та розміри застосовуваного приладу,
- температуру, при якій проводився тест,
- перевірені концентрації та отримані результати,
- результати тесту: незаймистий газ або сильно займистий газ,
- у випадку, якщо газ незаймистий - інформація про межуконцентрації, згідно якої газ тестували, відповідно до того,концентрація газу поступово змінюється (в районі 1% від об'єму),
- всі додаткові примітки щодо інтерпретації результатів.
4. ПОСИЛАННЯ
(1) NF T 20-041 (September 85) Chemical products forindustrial use. Determination of the flammability of gases.
(2) W.Berthold, D.Conrad, T.Grewer, H. Grosse-Wortmann'Entwicklung einer Standard-Apparatur zur Messung vonExplosionsgrenzen'. Chem.-Ing.- Tech. 1984, vo1. 56, 2, 126-127.,T.Redeker und H.Schacke, p. 126-127.
A.12. ЗАЙМИСТІСТЬ (КОНТАКТ З ВОДОЮ)
1. МЕТОД
1.1. ВСТУП
Даний вид тестування допоможе визначити, чи реакція речовиниз водою або вологим повітрям приводить до утворення небезпечноїкількості газу/газів, що можуть бути досить сильнозаймистими.
Такий метод тестування можна застосувати, як для рідин, так ідля твердих речовин. До речовин, які спалахують спонтанно відконтакту з повітрям, такий тест не застосовується.
1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ
Сильнозаймисті речовини: речовини, котрі при контакті з водоюабо вологим повітрям, виділяють сильно займисті гази в небезпечнійкількості при мінімальній швидкості 1 літр/кг у годину.
1.3. ПРИНЦИП МЕТОДУ
Речовина тестується в певній послідовності, поступово, якописано нижче; якщо на якомусь етапі відбувається спалахування,тоді подальше тестування непотрібно. Якщо ж стає відомо, щоречовина не бурно реагує на воду, тоді переходять до наступногоетапу 4 (1.3.4.).
1.3.1. Етап 1
Речовину поміщають в лоток з дистильованою водою приt 20 град.С і спостерігають, чи виділений газ спалахне.
1.3.2. Етап 2
Речовину поміщають у фільтрувальний папір, що плаває наповерхні посудини з дистильованою водою при t 20 град.С іспостерігають, чи виділений газ спалахне. Фільтрувальний папірвикористовують для того, щоб речовина перебувала в нерухомомустані, і тим самим збільшувалась ймовірність запалювання.
1.3.3. Етап 3
Тестовану речовину кладуть у вигляді стовпчика заввишки 2 смта діаметром 3 см. Додають кілька крапель води, і спостерігають,чи виділений газ спалахне.
1.3.4. Етап 4
Речовину змішують з дистильованою водою при t 20 град.С, іпротягом семи годин (інтервал - 1 година) вимірюють виділеннягазу. Якщо швидкість виділення газу непостійна або збільшуєтьсяпісля семи годин, тоді час вимірювання збільшують до п'яти днівмаксимум. Тестування припиняють, якщо швидкість в будь-який моментзростає, із розрахунку 1 літр/кг в годину.
1.4. БАЗОВІ СУМІШІ
Не визначені.
1.5. КРИТЕРІЙ ЯКОСТІ
Не вказано.
1.6. ОПИС МЕТОДІВ
1.6.1. Етап 1
1.6.1.1. Умови тестування
Тестування проводиться при кімнатній температурі (приблизно20 град.С).
1.6.1.2. Проведення тесту
Невелику кількість (приблизно 2 мм в діаметрі) тестованоїречовини кладуть в лоток з дистильованою водою. Необхідноспостерігати, чи виділятиметься який-небудь газ (i), і чивідбудеться запалювання цього газу (ii). Якщо газ спалахне, тодіподальше тестування речовини непотрібне, оскільки така речовинавважається небезпечною.
1.6.2. Етап 2
1.6.2.1. Прилад
Застосовують фільтрувальний папір, який має плавати рівно наповерхні води в будь-якій посудині, наприклад, у чашці длявипаровування діаметром 100 мм.
1.6.2.2. Умови тестування
Тестування проводиться при кімнатній температурі (приблизно20 град.С).
1.6.2.3. Проведення тесту
Невелику кількість (приблизно 2 мм в діаметрі) тестованоїречовини кладуть в центрі фільтрувального паперу. Необхідноспостерігати, чи виділятиметься який-небудь газ (i), і чивідбудеться запалювання цього газу (ii). Якщо газ спалахне, тодіподальше тестування речовини непотрібне, оскільки така речовинавважається небезпечною.
1.6.3. Етап 3
1.6.3.1. Умови тестування
Тестування проводиться при кімнатній температурі (приблизно20 град.С).
1.6.3.2. Проведення тесту
Тестовану речовину формують у вигляді стовпчика заввишки,приблизно, 2 см і 3 см діаметром, роблячи зверху виїмку. Потім увиїмку додають кілька крапель води та спостерігають, чивиділятиметься який-небудь газ (i), і чи відбудеться запалюванняцього газу (ii). Якщо газ спалахне, тоді подальше тестуванняречовини непотрібне, оскільки така речовина вважаєтьсянебезпечною.
1.6.4. Етап 4
1.6.4.1. Прилад
Прилад налаштовують так, як показано на малюнку.
1.6.4.1. Умови тестування
Контейнер, в якому міститься тестована речовина, необхідноперевірити на наявність будь-якого порошку < 500 мю m (розмірчастинок). Якщо порошок складає більше 1% від загальної кількостіскладського варіанту, чи взятий зразок є ламким/крихким, тодіперед проведенням тесту необхідно всю речовину перемолоти впорошок для того, щоб зменшити розмір частинок під час зберіганнята користування; в іншому випадку речовину тестують такою, як є.Тест проводять при кімнатній температурі (приблизно 20 град.С) таатмосферному тиску.
1.6.4.3. Проведення тесту
У роздільну лійку приладу вливають 10-20 мл води та 10 гречовини в колбу конусоподібної форми. Об'єм виділеного газу можнавиміряти будь-якими доступними методами. Потім відкривають кранроздільної лійки, вода вливається у колбу, і засікають час насекундомірі. Виділення газу вимірюють протягом семи годин. Якщопротягом цього часу швидкість виділення газу непостійна або, якщопо закінченні цього часу, швидкість збільшується, тоді часвимірювання збільшують до максимум п'яти днів. Тестуванняприпиняють, якщо швидкість в будь-який момент зростає, зрозрахунку 1 літр/кг в годину. Тест повторюють тричі.
Газ необхідно дослідити, якщо його хімічні характеристикиневідомі. Якщо в газі виявлено сильнозаймисті компоненти таневідомо, наскільки сильнозаймистою є вся суміш, необхідноприготувати подібну суміш такого самого складу та перевірити її увідповідності до методу А.11.
2. ДАНІ
Речовина вважається небезпечною, якщо:
- на будь-якому етапі проведення тесту відбувається спонтаннеспалахування,
або
- швидкість виділення вогненебезпечного газу більша 1 літр/кгв годину.
3. ПОВІДОМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
За можливості, результати тесту мають включати наступнуінформацію:
- точну специфікацію речовини (характерні особливості тадомішки),
- інформацію про будь-яку попередню підготовку тестованоїречовини,
- результати тестів (етапи 1, 2, 3 та 4),
- хімічні особливості виділеного газу,
- швидкість виділення газу, якщо проводився етап 4 (1.6.4.),
- всі додаткові примітки щодо інтерпретації результатів.
4. ПОСИЛАННЯ
(1) Recommendations on the transport of dangerous goods, testand criteria, 1990, United Nations, New York.
(2) NF T 20-040 (September 85) Chemical products forindustrial use. Determination of the flammability of gases formedby the hydrolysis of solid and liquid products.
Додаток
Малюнок
Прилад
А.13. ВЛАСТИВІСТЬ САМОЗАПАЛЕННЯ ТВЕРДИХ ТІЛ ТА РІДИН
1. МЕТОД
1.1. ВСТУП
Даний метод тестування застосовується до твердих тіл аборідин, які в невеликій кількості спалахують спонтанно - відразупісля контакту з повітрям при кімнатній температурі, наближеній до20 град.С.
Даний метод тестування не розповсюджується на речовини, якимдля спалахування потрібно годинами та днями перебувати на повітріпри кімнатній температурі або при температурі, що постійнозбільшується.
1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРУ
Вважається, що речовини мають властивості самозапалювання,якщо вони спалахують або обвуглюються за умов, описаних впункті 1.6.
Може виникнути потреба у перевірці самозапалювання рідинметодом А.15. Температура самозапалювання (рідин та газів).
1.3. БАЗОВІ РЕЧОВИНИ
Не визначені.
1.4. ПРИНЦИП МЕТОДУ
Тверде тіло або рідина додається до інертного елементу тавводиться в контакт з повітрям при температурі навколишньогосередовища протягом п'яти хвилин. Якщо рідини не спалахують, їхкладуть для всмоктування на фільтрувальний папір та піддають діїповітря при температурі навколишнього середовища (приблизно20 град.С) на п'ять хвилин. У випадку, якщо тверде тіло або рідинаспалахує або від неї загорається/обвуглюється фільтрувальнийпапір, тоді така речовина вважається самозапалюваною.
1.5. КРИТЕРІЙ ЯКОСТІ
Повторюваність: у зв'язку із важливістю забезпечення безпекидля визначення властивостей самозапалювання речовини, достатньоотримання одного позитивного результату.
1.6. ОПИС МЕТОДУ ТЕСТУВАННЯ
1.6.1. Прилад
Фарфорова чашка, діаметром, приблизно, 10 см, заповнюєтьсядіатомовою землею до 5 мм при кімнатній температурі (приблизно20 град.С).
Примітка:
Діатомова земля або інша подібна інертна речовина, що, якправило, завжди є в наявності, служить в якості ґрунту, на якийможе випадково пролитись тестована речовина.
В наявності має бути фільтрувальний папір для тестуваннярідин, які не загораються підчас контакту з повітрям або інертноюхімічною речовиною.
1.6.2. Проведення тесту
(а) Порошкоподібні речовини
1-2 куб.см тестованої речовини зсипають з майже метровоївисоти на негорючу поверхню, і спостерігають за тим, чи речовинаспалахне внаслідок цього, чи через п'ять хвилин після падіння.
Якщо спалахування не відбувається, тест проводять до шестиразів.
(b) рідини
Приблизно 5 куб.см тестованої рідини заливають в підготовленудля цього фарфорову чашку та спостерігають, чи протягом 5 хвилинвідбудеться спалахування.
Якщо протягом шести разів не відбудеться спалахування,необхідно провести наступні тести:
0.5 мл тестованого зразка через шприц випускають напідготовлений фільтрувальний папір та спостерігають, чи врезультаті цього за протягом п'яти хвилин папір спалахне абообвуглиться. Якщо не відбувається спалахування або обвуглення,тест проводять до трьох разів.
2. ДАНІ
2.1. ОБРОБЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Тестування припиняють після того, як в ході будь-якого зтестів було досягнуто позитивних результатів.
2.2. ЕВАЛЮЮВАННЯ
У випадку, якщо речовина спалахує протягом п'яти хвилин післятого, як на неї подіяли повітря та інертна речовина, або відрідини спалахує/обвуглюється фільтрувальний папір, тоді такаречовина вважається самозапалюваною.
3. ПОВІДОМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
За можливості,результати тестумають включати наступнуінформацію:
- точну специфікацію речовини (характерні особливості тадомішки),
- результати тестів,
- всі додаткові примітки щодо інтерпретації результатів.
4. ПОСИЛАННЯ
(1) NF T 20-039 (September 85) Chemical products forindustrial use. Determination of the spontaneous flammability ofsolids and liquids.
(2) Recommendations on the Transport of Dangerous Goods, Testand criteria, 1990, United Nations, New York.
А.14. ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ
1. МЕТОД
1.1. ВСТУП
Даний метод є схемою проведення тестування щодо визначеннятого, чи тверде тіло або пастоподібна речовина будевибухонебезпечною, якщо перебуватиме в контакті з полум'ям(перевірка теплочутливості), або, якщо така речовина піддаєтьсяудару чи тертю (перевірка на механічне подразнення). Метод такожперевіряє вибухонебезпечність рідини під дією полум'я або удару.
Метод складається з трьох частин:
(а) перевірка теплочутливості (1);
(b) перевірка на механічне подразнення від удару (1);
(c) перевірка на механічне подразнення від тертя (1).
Метод представляє дані щодо оцінки можливості виникненнявибуху через певні загальні подразники. Даний метод не ставить замету визначити, чи речовина є вибуховою при будь-яких умовах.
Метод підходить для того, щоб визначити вибухонебезпечністьречовини (перевірка теплочутливості та механічного подразнення) запевних умов, визначених директивою. В основі методу лежитьвикористання кількох типів приладів, які використовуються повсьому світу (1), і які, зазвичай, показують значимі результати.Загальновизнаним фактом є те, що самі методи не відіграютьвіришального значення. Окрім спеціалізованих приладіввикористовують й альтернативні, за умови, що вони визнані наміжнародному рівні, а результати, відповідно, співвідносяться зрезультатами, отриманими з використанням спеціалізованих приладів.
Тестування проводити непотрібно, якщо наявна інформація щодотермодинаміки (наприклад, теплота розкладання) та/чи відсутністьпевних груп реактивності (2) в структурній формулі безсумнівнодоводять, що речовина нездатна швидко розкладатись і при цьомувиділяти газ або тепло (тобто, матеріал не є вибухонебезпечним).Для рідин не потрібно проводити тесту на механічне подразнення(тертя).
1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРУ
Вибухонебезпечна речовина:
Речовини у спеціальному приладі можуть вибухнути під дієюполум'я або в результаті чутливості до удару чи тертя (або, якщомають більшу механічну чутливість, ніж 1.3 - динітробензол вальтернативному приладі).
1.3. БАЗОВІ РЕЧОВИНИ
1,3-динітробензол, просіяний через фільтр до 0.5 мм технічнийпродукт кристалічної структури, - для методів перевірки дії тертята удару.
Пергідро-1,3,5-тринітро-1,3,5-триазін (ВВД: вибухівка відділудосліджень, гексоген, циклоніт - РСХ: Референтна служба по хімії121-82-4), рекристалізовані з водного циклогексанону, процідженіпри 250 мю m, утримані на 150 мю m і висушені при температурі103 +- 2 град.С (протягом чотирьох годин) - для другого рядутестів на тертя та дію електричного розряду.
1.4. ПРИНЦИП МЕТОДУ
Необхідно проведення попередніх тестів з метою визначеннябезпечних умов проведення трьох тестів на чутливість.
1.4.1. Тести на безпечність експлуатації (3)
В цілях безпеки, перед проведенням основних тестів, берутьзразки речовини у дуже малій кількості (приблизно 10 мг) іпіддають їх тепловій обробці, не обмежуючись і полум'ям, дієюудару в приладі будь-якої зручної форми, а також терттям: міжмолотом та наковальнею або в іншій машині, де можна провеститертя. Основне завдання тут полягає в тому, щоб визначити,наскільки чутливою і вибухонебезпечною є речовина. Це необхіднодля того, щоб в ході проведення тестів на чутливість, особливо,коли йдеться про визначення теплочутливості, можна було бврахувати певні застереження, та оператор зміг уникнути ушкоджень.
1.4.2. Теплочутливість
Метод полягає в тому, що речовину нагрівають в металевійтрубці, отвори якої закриті вимірювальними діафрагмами з різнимдіаметром дірки, для визначення здатності речовини вибухати приінтенсивному нагріванні та певному утриманні частинок.
1.4.3. Механічне подразнення (удар)
У цьому методі тестування речовину піддають удару черезпадіння певної визначеної маси з визначеної висоти.
1.4.4. Механічне подразнення (тертя)
Тверде тіло або пастоподібну речовину піддають тертю міжзвичайними поверхнями при певному навантаженні та русі.
1.5. КРИТЕРІЙ ЯКОСТІ
Не вказано.
1.6. ОПИС МЕТОДУ
1.6.1. Теплочутливість (під дією полум'я)
1.6.1.1. Прилад
Прилад для проведення тестування складається з одноразовоїметалевої трубки та закриву багаторазового використання(див. малюнок 1), які вмонтовуються в захисний нагрівальнийпристрій. Кожна трубка виготовлена з тонколистової сталі(див. Додаток) і має діаметр 24 мм, довжину 75 мм та товщинустінок 0.5 мм. Отвір для відкривання трубки має закручувальну різьдля діафрагми. Це стійка до стискання діафрагма з діркоюпосередині, яка щільно пристає до трубки за допомогоюдвостороннього гвинтового з'єднання (гайка/муфта та кільце звнутрішньою різьбою). Гайка та кільце з внутрішньою різьбоювиготовлені з хромо-марганцевої сталі (див. Додаток), стійкої донагрівання - 800 град.С. Діафрагми товщиною 6 мм виготовляються зтеплостійкої сталі (див. Доповнення) та мають різні діаметривідкривання.
1.6.1.2. Умови проведення тесту
Зазвичай, речовину тестують, як є, хоча в деяких випадках,наприклад, коли її розмір зменшено завдяки порізці чи пресуванню,таку речовину тестують після подрібнення.
Що стосується твердих тіл, то їх маса для проведення кожногоокремого тестування визначається методом пробного прогону в дваетапи. Сама трубка заповнюється 9 куб.см речовини та речовиною,набитою при силі 80 Н, що застосовується до всієї перехресноїформи трубки. В цілях безпеки або, якщо фізична форма зразкаречовини змінюється методом компресії, необхідно застосовуватиінші методи заповнення трубки; наприклад, якщо речовина надточутлива до тертя, тоді метод набивання не підходить. Якщо жматеріал такий, що піддається стисканню/компресії, тоді його можнадобавляти у більшій кількості і набивати трубку до 55 мм відверху. При набиванні трубки до 55 мм визначається загальна масаосновної речовини, і додаються два наступні інкременти, якінабиваються силою 80 Н кожен. Потім набивають матеріал або, якщонеобхідно, виймають, таким чином, щоб трубка була забитою тількидо 15 мм від верху. Другий пробний прогін проводять при кількостінабитої речовини 1/3 від загальної маси речовини першого погону.Ще два цих інкременти додають при силі набивання 80 Н, а рівеньречовини в трубці повинен становити до 15 мм від верху - методомдодавання або віднімання матеріалу, в залежності від необхідності.Для кожного експерименту беруть кількість речовини, визначену вході другого пробного прогону; набивання відбувається трьомарівними частинами, кожну з яких спресовують до 9 куб.см,використовуючи будь-яку необхідну силу. (Полегшити процес можназастосувавши розпіркові кільця).
Рідини та гелі вводять в трубку на висоту до 60 мм. Особливоїобережності потребують гелі, щоб уникнути утворення вакууму.Кільце з внутрішньою різзю просувають в трубку знизу, вставляютьдіафрагму з відповідним отвором і затягують гайку, попередньозмазавши її дисульфідом молібдену. Дуже важливо перевірити, чи незастрягає речовина між крайкою трубки та діафрагмою або у різі.
Нагрівання відбувається пропаном з технічного циліндру, щомає регулюючий клапан (60-70 мбар), і далі тепло за допомогоюмірки через колектор рівномірно розподіляють до чотирьох горілок.Горілки розміщені довкола барокамери, як показано на мал. 1.Загальна витрата палива чотирьох горілок становить 3,2 літрапропану в хвилину. Можна використовувати альтернативні горілки тапаливні гази, але швидкість нагріву повинна бути такою, якпоказано на мал. 3. У всіх приладах необхідно перевіряти швидкістьнагріву, використовуючи трубки, заповнені дибутилфталатом, яквказано на мал. 3.
1.6.1.3. Проведення тестів
Кожен тест проводять до тих пір, поки трубка не розколитьсяна шматки або ж нагрівають трубку до п'яти хвилин. Тест, врезультаті якого трубка розколюється на три і більше шматків, якііноді між собою з'єднані смужками металу, як показано на мал. 2,вважається підтвердженням вибуху. Якщо ж по завершенню тестутрубка розколюється на менше шматків або не розколюється взагалі,тоді це не вважається вибухом.
Спочатку проводять серію з трьох тестів, використавши6-ти міліметрову діафрагму, і, якщо не виявлено вибухів, проводятьдругу серію з трьох тестів, використовуючи діафрагму з діаметром2,00 мм. Якщо в ході однієї з серій тестів відбувається вибух,тоді подальші випробовування непотрібні.
1.6.1.4. Оцінка
1.6.1.5. Результат тестування вважається позитивним, якщо вході однієї з серій тестів відбувається вибух.
1.6.2. Перевірка на механічне подразнення (удар)
1.6.2.1. Прилад (мал. 4)
Основними частинами типового приладу з падаючим молотом єблок сталевої конструкції на платформі, ковадло, колонка,направляючі, падаючий вантаж, спусковий пристрій та тримач зразкадля тестування. Сталеве ковадло (100 мм діаметром х 70 мм висотою)прикручується до верху стального блоку (230 мм довжиною х 250 ммшириною х 200 мм висотою) на платформі (450 мм довжиною х 450 ммшириною х 60 мм висотою). Зроблена з цільного куска сталевогошматка колонка має захисний патрон, який прикручується до задньоїстінки сталевого блоку. Чотирма шурупами прилад прикручується добетонної основи (60 x 60 x 60 см) таким чином, щоб направляючірейки були у вертикальному положенні, і вантаж міг вільно падати.В наявності повинні бути 5-ти та 10-ти кілограмові вантажі,зроблені з твердої сталі. Ударний наконечник кожного вантажу маєбути з гартованої сталі, мати мінімальний діаметр 25 мм, ітвердість по шкалі С Роквелла має становити 60-63.
Зразок речовини для тестування поміщається в ударнийпристрій, що складається з двох одновісних циліндрів, виготовленихз твердої сталі, розміщених один над одним в циліндричномусталевому направляючому кільці. Одновісні циліндри з твердої сталіповинні мати такі розміри: 10 (- 0,003, - 0,005) мм в діаметрі та10 мм висоти, поверхні мають бути відполіровані та іззаокругленими краями (радіус викривлення 0,005 мм), твердість пошкалі С Роквелла становитиме 58-65. Зовнішній діаметр порожньогоциліндра становитиме 16 мм, відполірований отвір 10 (+ 0,005,+ 0,010) мм і висота 13 мм. Ударний пристрій встановлюється надопоміжному ковадлі (26 мм діаметром та 26 мм висотою),виготовленого зі сталі та відцентрованого за допомогоюнаправляючого кільця з отворами для випаровування диму/газів.
1.6.2.2. Умови тестування
Об'єм тестованого зразка має бути 40 куб.мм або таким, щоб цевідповідало розмірам альтернативного приладу. Речовини тестують всухому вигляді та готують наступним чином:
(а) порошкоподібні речовини просіюють (розмір просіюванняситом 0,5 мм); всі частинки, пропущені крізь сито,використовуються для тестування;
(b) спресовані, відлиті чи іншим чином ущільнені речовинирозламують на малі шматки та просіюють; просіяну частинкудіаметром 0.5-1 мм використовують для тестування в якості вихідноїречовини.
Пастоподібні речовини, за можливості, тестують в сухомувигляді або в будь-якому випадку, після того, як буде усуненоякомога більше розчинника. Рідини тестують при одноміліметровомузазорі між верхнім та нижнім сталевими циліндрами.
1.6.2.3. Проведення тестувань
Проводиться серія з шести тестів, в ході яких з висоти 0.40 м(40J) кидають вантаж масою 10 кг. Якщо при 40J відбувається вибух,тоді проводиться наступна серія з шести тестів, в ході яких звисоти 0.15 м (7,5J) кидають вантаж масою 5 кг. У випадкувикористання інших приладів для тестування зразок порівнюють зобраною основною речовиною, відповідно до визначеного методу(наприклад, вертикальними зворотно-поступальними рухами, тощо).
1.6.2.4. Оцінка результатів
Результат тесту вважається позитивним, якщо вибух (розрив вполум'я і/або доповідь результатів еквівалентна вибуху)трапляється хоча б один раз в будь-якому з тестів, використовуючивідповідний ударний пристрій, чи, якщо зразок чутливий більше1,3-динітробензолу, чи ВВД в альтернативному тесті на удар.
1.6.3. Перевірка на механічне подразнення від тертя
